Формування соціальних витрат підприємств у процесі реалізації соціального захисту працівників

Досліджено причини участі суб’єктів господарювання у соціальному захисті працівників; визначено поняття «соціальний захист», «соціальний захист працівників» та «соціальні витрати підприємства»; висвітлено процес формування соціальних витрат підприємств у процесі реалізації соціального захисту праців...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
1. Verfasser: Фоменко, Г.Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут економіки промисловості НАН України 2012
Schriftenreihe:Економіка промисловості
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49456
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Формування соціальних витрат підприємств у процесі реалізації соціального захисту працівників / Г.Г. Фоменко // Економіка пром-сті. — 2012. — № 3-4. — С. 356-360 — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-49456
record_format dspace
spelling irk-123456789-494562013-09-20T03:07:05Z Формування соціальних витрат підприємств у процесі реалізації соціального захисту працівників Фоменко, Г.Г. Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості Досліджено причини участі суб’єктів господарювання у соціальному захисті працівників; визначено поняття «соціальний захист», «соціальний захист працівників» та «соціальні витрати підприємства»; висвітлено процес формування соціальних витрат підприємств у процесі реалізації соціального захисту працівників. Ключові слова: соціальний захист, соціальний захист працівників, соціальні витрати, соціальна відповідальність бізнесу, соціальна політика. Исследованы причины участия субъектов хозяйствования в социальной защите работников, определены понятия «социальная защита», «социальная защита работников» и «социальные расходы предприятия», представлен процесс формирования социальных расходов предприятий в процессе реализации социальной защиты работников. Ключевые слова: социальная защита, социальная защита работников, социальные расходы, социальная ответственность бизнеса, социальная политика. We study the formation of social costs of the enterprise in the implementation of social protection. Social protection of workers is a necessary condition for the functioning of each independent socially-oriented state. Employers bear the greatest responsibility for the implementation of social protection. This is accompanied by the emergence of problems associated with the formation of an effective management system in the area of human resources. The actual problems in the context of social protection are issues of formation of social costs, management and cost control at the enterprise level. The aim of the article is to study the composition of economic actors, methods and areas of social protection as a basis for social expenditures. The object of the study is the formation of social costs at the enterprise. The subject of the article is social protection of workers at the enterprise. The author uses such methods as system analysis, heuristic methods, and methods of induction and deduction. Social protection of employees is the essential function of each socially developed country. Every social institution is responsible for the implementation of social protection depending on the chosen social policy. There are three main reasons for entities participating in social security. The first one is legally fixed nature of minimum social guarantees provided by the state, the second one is that to ensure social protection of workers at a decent level is a way to motivate employees, and the third oneis the necessity of socially responsible business, which is a necessity in the face of fierce competition in which social protection isa main component. As a result of social protection, participation in social partnership and the business social responsibility social costs are generated. They aim at providing statutory social minimum, additional social labor guarantees, social and cultural human development and socio-economic development of society. Proper accounting, control and management of such costs can significantly improve the performance of anenterprise and enhance its reputation in domestic and foreign markets. Keywords: social protection, social protection of workers, social costs, social responsibility, social policy. 2012 Article Формування соціальних витрат підприємств у процесі реалізації соціального захисту працівників / Г.Г. Фоменко // Економіка пром-сті. — 2012. — № 3-4. — С. 356-360 — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49456 658:364 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
spellingShingle Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
Фоменко, Г.Г.
Формування соціальних витрат підприємств у процесі реалізації соціального захисту працівників
Економіка промисловості
description Досліджено причини участі суб’єктів господарювання у соціальному захисті працівників; визначено поняття «соціальний захист», «соціальний захист працівників» та «соціальні витрати підприємства»; висвітлено процес формування соціальних витрат підприємств у процесі реалізації соціального захисту працівників. Ключові слова: соціальний захист, соціальний захист працівників, соціальні витрати, соціальна відповідальність бізнесу, соціальна політика.
format Article
author Фоменко, Г.Г.
author_facet Фоменко, Г.Г.
author_sort Фоменко, Г.Г.
title Формування соціальних витрат підприємств у процесі реалізації соціального захисту працівників
title_short Формування соціальних витрат підприємств у процесі реалізації соціального захисту працівників
title_full Формування соціальних витрат підприємств у процесі реалізації соціального захисту працівників
title_fullStr Формування соціальних витрат підприємств у процесі реалізації соціального захисту працівників
title_full_unstemmed Формування соціальних витрат підприємств у процесі реалізації соціального захисту працівників
title_sort формування соціальних витрат підприємств у процесі реалізації соціального захисту працівників
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate 2012
topic_facet Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49456
citation_txt Формування соціальних витрат підприємств у процесі реалізації соціального захисту працівників / Г.Г. Фоменко // Економіка пром-сті. — 2012. — № 3-4. — С. 356-360 — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series Економіка промисловості
work_keys_str_mv AT fomenkogg formuvannâsocíalʹnihvitratpídpriêmstvuprocesírealízacíísocíalʹnogozahistupracívnikív
first_indexed 2025-07-04T10:35:24Z
last_indexed 2025-07-04T10:35:24Z
_version_ 1836712276773568512
fulltext –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 356 ISSN 1562-109X 2012, № 3-4 (59-60) УДК 658:364 Ганна Григорівна Фоменко Донецький університет економіки та права ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВ У ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ Соціальний захист працівників – необ- хідна умова функціонування кожної незале- жної соціально орієнтованої держави. З мо- менту отримання Україною незалежності потреба соціального розвитку стає на пер- ший план. Реалізація соціальних прав та га- рантій, передбачених Конституцією України, починається саме на підприємствах. Робото- давці несуть найбільшу відповідальність за реалізацію соціального захисту працівників. Це супроводжується виникненням проблем, пов’язаних із формуванням ефективної сис- теми управління особливим ресурсом – люд- ським. Проблема соціального захисту праців- ників пов’язана з такими напрямами, як соці- альний захист населення, соціальна відпові- дальність бізнесу, соціальне партнерство, управлінням витратами підприємства, управ- лінням персоналом, соціологією та економі- кою праці. Питання соціальної відповідальності бізнесу висвітлені у працях О. Воловодової, О. Прогнімак, О. Іщенко [1], виділені мотиви добровільної соціальної відповідальності бі- знесу, С. Мельник [2] особливу увагу приді- лив зарубіжним моделям управління, І. Булєєв, Н. Брюховецька, О. Черних [3] роз- глядали теорію та практику соціальної відпо- відальності в Україні. Соціальний захист на- селення досліджували у своїх роботах такі економісти, як Н. Борецька, З. Варналій, Л. Вороніна, Н. Іщенко [4], які приділили більше значення визначенню соціального захисту та його реалізації на державному рі- вні. У розвиток теорії та практики соціаль- ного захисту працівників на рівні підприєм- ства значний внесок зробила О. Пацула [5], яка досліджувала соціальні витрати під- приємства та розробила їх класифікацію, В. Сапко, В. Пархоменко [6] та Т. Стрибуло- вич [7] розглядали у своїх роботах соціальні витрати підприємства, зокрема вітчизняний та зарубіжний досвід ідентифікації соціаль- них витрат, Л. Прийма [8] особливу увагу приділила структурі соціального пакета під- приємств, В. Лексін [9] досліджував процеси передання об’єктів соціальної інфраструкту- ри з балансів підприємства. Однак, незважа- ючи на певну опрацьованість даної пробле- ми, питання формування соціальних витрат підприємства й управління витратами на со- ціальний захист працівників в умовах ринко- вої економіки потребують подальшого дослі- дження. Метою статті є дослідження складу економічних суб’єктів, способів та напрямів реалізації соціального захисту працівників як основи для здійснення соціальних витрат підприємств. Виникнення соціального захисту як окремої категорії припадає на кінець XIX – початок XX ст. Першою країною, яка заклала подальший розвиток цього напряму, були США. Концепція соціального захисту охоп- лювала систему заходів, направлених на за- хист усіх громадян від соціальної та еконо- мічної нерівності, яка виникає через ряд об- ставин: старість, виробнича травма, безробіт- тя, профзахворювання, інвалідність, втрата годувальника, народження дитини, втрата доходу внаслідок хвороби та інше. Поняття соціального захисту та соціального забезпе- чення споріднені, але не тотожні. При їх ви- користанні як наукових визначень соціаль- ний захист включає в себе соціальне забезпе- чення як складову частину, а крім того охоп- лює гарантії з охорони праці, здоров'я і на- вколишнього середовища, мінімальної опла- ти праці та інші, що забезпечують нормальні умови життєдіяльності людини. У Конституції України [10] та інших законодавчих актах України не існує терміна «соціальний захист» та «соціальний захист працівників». Статтею 46 Конституції Украї- ни передбачено право громадян на соціаль- ний захист. Дослідження наукової літератури © Г.Г. Фоменко, 2012 –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 357 2012, № 3-4 (59-60) з питань соціального захисту працівників привели до такого визначення: соціальний захист – це система законодавчо закріплених організаційно-правових, соціально-економіч- них, морально-психологічних гарантій та заходів щодо захисту населення від соціаль- них ризиків і забезпечення безпечного та гід- ного рівня життя і створення умов для духо- вного розвитку, яка забезпечується такими соціальними інститутами, як держава, проф- спілки, союзи та асоціації підприємств, не- прибуткові організації, об’єднання спожива- чів та окремими особами – правозахисника- ми. Соціальний захист працівників базу- ється на загальному визначенні соціального захисту працівників населення та має свої особливості. Соціальний захист працівни- ків – це система заходів, направлених на за- безпечення відтворення праці, стимулювання професійної діяльності та забезпечення без- печного та гідного рівня життя, створення умов для духовного розвитку, які носять як законодавчо закріплені гарантії, так і індиві- дуальні, які забезпечуються такими соціаль- ними інститутами, як держава, профспілки, союзи та асоціації підприємств, неприбуткові організації та окремими особами – правоза- хисниками. На підприємстві соціальний захист працівників є необхідною умовою його фун- кціонування, проте основна (операційна) дія- льність підприємства не передбачає соціаль- ного захисту працівників. Тому на законо- давчому рівні цей обов’язок закріплений за підприємствами. Питання соціального захис- ту працівників урегульовані законами про соціальне та пенсійне страхування, Кодексом законів про працю, Податковим кодексом та іншими законодавчими актами України. Не- залежно від виду діяльності та форм власно- сті кожний підприємець забезпечує своїм працівниках хоча б мінімальні соціальні га- рантії. Однак підприємства надають своїм працівникам не лише стандарт соціальних послуг, гарантованих державою. Залежно від масштабності та прибутковості діяльності підприємства пропонують додаткові соціаль- ні пакети своїм працівникам, пов’язані з ви- трачанням коштів, які можна було б реінвес- тувати в діяльність для отримання прибутку. Але слід ураховувати, що для підприємців соціальний захист є механізмом мотивування праці, який дозволяє задовольнити також фізіологічні, екзистенціальні та соціальні потреби. В облікових системах деяких зару- біжних країн існують окремі рахунки, на яких ведеться облік усіх витрат, пов’язаних із персоналом, тобто людським капіталом. Забезпечення гідного соціального захисту працівників може дозволити скоротити осно- вні витрати на персонал (зарплатні) та забез- печити більш продуктивну працю. Крім того, соціальний захист працівників є одним із на- прямів соціальної відповідальності бізнесу. Цей термін має європейське походження і частіше звучить як «корпоративна соціальна відповідальність». Корпоративна соціальна відповідальність бізнесу необхідна для його функціонування в умовах жорсткої конку- ренції. Забезпечення соціального захисту пра- цівників формує соціальні витрати підприєм- ства. Соціальні витрати, безумовно, є особ- ливою групою витрат, спрямованих на перс- пективу, оцінити ефективність яких дуже складно. Зазвичай, вони носять більш соціа- льний ефект, ніж економічний. Здійснення соціальних витрат пов’язано не лише із залу- ченням коштів, а також з отриманням таких вигід: зниження плинності кадрів і залучення висококваліфікованого персоналу; збільшення продуктивності праці співпрацівників організації; підвищення довіри та лояльності ін- сайдерів та аутсайдерів; формування та розвиток продуктивних відносин із партнерами; збереження постійних та завоювання нових клієнтів; поліпшення загального іміджу компа- нії та її брендів. Підприємства реалізують соціальний захист працівників через свою соціальну по- літику, яка пов’язана з державною соціаль- ною політикою. Кожна держава самостійно обирає модель соціальної політики, від якої залежить співвідношення відповідальності сторін. Україні притаманна соціально-демо- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 358 ISSN 1562-109X 2012, № 3-4 (59-60) кратична та неоконсервативна моделі. Відпо- відно до цих моделей підприємства несуть майже рівну відповідальність із державою за соціальний захист. Соціальну політику підприємства за напрямами реалізації можна поділити на внутрішню та зовнішню. Зовнішня політика має обов’язковий для виконання характер (відрахування до фондів соціального страху- вання, пенсійного фонду та податкові плате- жі підприємства). Внутрішній напрям також має обов’язкові платежі, обумовлені Кодек- сом законів про працю [11] та іншими зако- нодавчими актами, і містить заходи соціаль- ного забезпечення, які мають добровільний характер. Соціальна політика підприємства не обмежується лише соціальним захистом працівників, вона обов’язково містить захо- ди, спрямовані на соціальний розвиток сус- пільства. Для кожного підприємства, яке прагне мати гарну репутацію на внутрішньо- му та зовнішньому ринку, бути конкуренто- спроможним на ринку праці та збуту, відпо- відальність перед суспільством має особливе значення. Найбільш ефективним методом спів- праці соціальних інститутів, відповідальних за соціальний захист, є соціальне партнерст- во. За допомогою соціального партнерства відбувається узгодження інтересів сторін, тобто реалізація соціально-економічних прав та інтересів, створення гарантій трудових прав. Формою реалізації соціального парт- нерства є колективні договори та угоди, які укладаються між суб’єктами правовідносин. У результаті укладання договорів та угод кожен суб’єкт несе відповідальність за вико- нання вказаного проекту. Досвід індустрі- ально розвинених країн свідчить про необ- хідність співробітництва роботодавців різних форм власності й найманих через розвиток системи найманої праці з надійним вирішен- ням питань зайнятості, соціального страху- вання, охорони здоров’я [14]. Склад суб’єктів, способи на напрями реалізації соціального захисту працівників на підприємстві, у результаті якого і форму- ються соціальні витрати, наведено на рисун- ку. Формування соціальних витрат підпри- ємства відбувається у процесі реалізації соці- ального захисту працівників, участі в соціа- льному партнерстві, веденні соціально відпо- відального бізнесу. Переліку витрат, які на- лежать до соціальних, в українському зако- нодавстві не існує, так само як і однозначно- го визначення поняття «соціальні витрати». На думку зарубіжних учених, соціальні ви- трати – це витрати, необхідні для фізичного формування, розвитку й забезпечення стабі- льного рівня життя людини, а саме витрати на підтримання здоров’я, здобуття загальної та спеціальної освіти, витрати на пенсійне забезпечення, дотримання умов праці тощо [5]. Вітчизняні вчені, зокрема В. Пархоменко та В. Сопко [6], до соціальних витрат відно- сять відрахування на соціальне страхування та витрати на створення й утримання соці- альної інфраструктури підприємства. Податковий кодекс України [13] дає загальне визначення витрат: витрати – це су- ма будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження гос- подарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення еко- номічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, унаслідок чого від- бувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Відповідно до П(С)БО 16 «Витрати» [12] до соціальних витрат від- носяться витрати на: оплату праці, соціальне забезпечення, страхування, удосконалення умов праці та охорону, соціально-культурні, побутові, культурні та оздоровчі послуги, на благодійницьку діяльність тощо. На думку Т. Стрибулевич [7], соціальні витрати – це виражені у грошовій формі економічні ре- сурси, які спрямовані на забезпечення дер- жавних соціальних гарантій, передбачених чинним законодавством, задоволення потреб персоналу підприємства, запобігання не- сприятливого впливу на нього внутрішнього та зовнішнього середовища й фінансування системи державного соціального забезпе- чення. Узагальнюючи пропоновані варіанти цього терміна, можна визначити соціальні –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 359 2012, № 3-4 (59-60) Рисунок. Формування соціальних витрат підприємства у процесі реалізації соціального захисту працівників витрати підприємства як суму будь-яких ви- трат платника податку у грошовій, матері- альній або нематеріальній формах, пов’яза- них з утриманням персоналу, забезпеченням його соціального захисту працівників та стимулюванням праці, а також будь-які ви- трати, направлені на соціально-економічний розвиток суспільства, у результаті яких від- Напрями реалізації соціального захисту працівників Держава в особі вповноважених органів Соціальне партнерство Підприємства та їх організації в особі уповноважених органів Наймані працівники в особі уповноважених органів Соціальна політика підприємства Соціальна (корпоративна) відповідальність бізнесу Соціально-економічний розвиток суспільства Забезпечення норматив- ного соціального захисту найманих працівників Додатковий соціальний захист працівників Соціальні витрати підприємства Суб’єкти соціального захисту Об’єкт Принципи Функції Працюючі співробітники Непрацюючі співробітники Мотивування праці «Прив’язка» персоналу до даного підприємства Урахування матеріальних та нематеріальних потреб працівників Урахування зростаючих життєвих стандартів Члени родин працюючих і непрацюючих працівників Скорочення конфліктів Залучення нових працівників Економічна здійсненність стосовно видатків і результатів Соціальний захист працівників Способи реалізації соціального захисту працівників –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 360 ISSN 1562-109X 2012, № 3-4 (59-60) бувається зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, унаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу. Висновки. Соціальний захист праців- ників – необхідна умова функціонування со- ціально розвинутої держави. Кожен соціаль- ний інститут несе відповідальність за реалі- зацію соціального захисту працівників зале- жно від обраної соціальної політики держа- ви. Саме на підприємствах реалізуються со- ціальні права і гарантії, передбачені держа- вою. Існує три основні причини участі суб’єктів господарювання в соціальному за- хисті, перша – законодавчо закріплений ха- рактер забезпечення мінімальних соціальних гарантій, передбачених державою; друга – забезпечення соціального захисту працівни- ків на гідному рівні є способом мотивування працівників, третя – необхідність ведення соціально відповідального бізнесу, який є потребою в умовах жорсткої конкуренції, а соціальний захист – його основною складо- вою. У результаті реалізації соціального за- хисту працівників, участі у соціальному пар- тнерстві та веденні соціально відповідально- го бізнесу формуються соціальні витрати. Вони спрямовані на забезпечення законодав- чо закріпленого соціального мінімуму, до- даткових соціальних гарантій праці, соціаль- но-культурного розвитку людини та соціаль- но-економічного розвитку суспільства. Пра- вильний облік, контроль та управління таки- ми витратами може суттєво поліпшити ді- яльність підприємства й підвищити його ре- путацію на внутрішньому та зовнішньому ринках. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є вивчення процесу управ- ління соціальними витратами підприємства з метою їх оптимізації. Література 1. Воловодова Е.В. Социальная ответ- ственность бизнеса как фактор стабилизации общества / Е.В. Воловодова, Е.Д. Прогнимак, А.В. Ищенко // Економіка промисловості. – 2006. – № 3 (34). – С. 235-242. 2. Мельник С.В. Соціальна відповіда- льність бізнесу як складова соціальної полі- тики України / С.В. Мельник // Економіка та держава. – 2007. – № 5. – С. 71-73. 3. Булеев И.П. Социальная ответст- венность бизнеса: теория и практика: моногр. / И.П. Булеев, Н.Е. Брюховецкая, Е.В. Чер- них. – Донецк: ДонУЭП, 2008. – 137 с. 4. Борецька Н.П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан і пробле- ми: моногр. / Н.П. Борецька, З.С. Варналій, Л.І. Вороніна, Н.С. Іщенко. – Донецьк: Ян- тар, 2001. – 352 с. 5. Пацула О. Соціальні витрати під- приємства та їхня класифікація / О. Пацула // Вісник КНТЕУ. – 2006. – № 3. – С. 26. 6. Сопко В.В. Бухгалтерський облік у підприємницькій діяльності / В.В. Сопко, В.Н. Пархоменко. – К.: Техніка, 1993. – 222 с. 7. Стрибулевич Т.О. Зарубіжний та вітчизняний досвід ідентифікації соціальних витрат в обліково-аналітичних системах / Т.О. Стрибулевич // Економічний аналіз. – 2010. – № 5. – C. 186-188. 8. Прийма Л. Соціальний пакет: скла- дові, облік, оподаткування / Л. Прийма // Де- бет-Кредит. – 2006. – № 44, 46. 9. Лексин В. „Незаметная реформа”. Передача социальных объектов предприятий в муниципальную собственность / В. Лексин, А. Швецов // Российский экономический журнал. – 1998. – № 1. – С. 34-43. 10. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – С. 141. 11. Кодекс законів про працю України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – № 50. – С. 375. 12. П(С)БО №16 «Витрати» // Наказ Міністерства фінансів України. – 1999. – № 318. 13. Податковий кодекс України // Ві- домості Верховної Ради України. – 2010. – № 13-14. – С. 112. 14. Зайцева К.В. Розвиток соціального партнерства / К.В. Зайцева // Прометей. – 2009. – № 3. – С. 117. Надійшла до редакції 11.12.2012 р.