Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 150-річчю від дня народження академіка В.І. Вернадського

12 березня 2013 р. виповнилося 150 років від дня народження великого вченого, громадського діяча й організатора науки, першого президента Української академії наук академіка Володимира Івановича Вернадського. Центральною подією з відзначення цієї дати в Україні стала ювілейна сесія Загальних зборів...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Пилипенко, О.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2013
Назва видання:	Наука та наукознавство
Теми:	Хроніка наукового життя
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49475
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 150-річчю від дня народження академіка В.І. Вернадського / О.П. Пилипенко // Наука та наукознавство. — 2013. — № 1. — С. 148-151. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-49475
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-494752013-09-20T03:06:51Z Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 150-річчю від дня народження академіка В.І. Вернадського Пилипенко, О.П. Хроніка наукового життя 12 березня 2013 р. виповнилося 150 років від дня народження великого вченого, громадського діяча й організатора науки, першого президента Української академії наук академіка Володимира Івановича Вернадського. Центральною подією з відзначення цієї дати в Україні стала ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, що відбулася у Великому конференц-залі НАН України. Там же була розташована експозиція «В.І. Вернадський. 150 років від дня народження». 2013 Article Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 150-річчю від дня народження академіка В.І. Вернадського / О.П. Пилипенко // Наука та наукознавство. — 2013. — № 1. — С. 148-151. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49475 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя
spellingShingle	Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя Пилипенко, О.П. Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 150-річчю від дня народження академіка В.І. Вернадського Наука та наукознавство
description	12 березня 2013 р. виповнилося 150 років від дня народження великого вченого, громадського діяча й організатора науки, першого президента Української академії наук академіка Володимира Івановича Вернадського. Центральною подією з відзначення цієї дати в Україні стала ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, що відбулася у Великому конференц-залі НАН України. Там же була розташована експозиція «В.І. Вернадський. 150 років від дня народження».
format	Article
author	Пилипенко, О.П.
author_facet	Пилипенко, О.П.
author_sort	Пилипенко, О.П.
title	Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 150-річчю від дня народження академіка В.І. Вернадського
title_short	Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 150-річчю від дня народження академіка В.І. Вернадського
title_full	Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 150-річчю від дня народження академіка В.І. Вернадського
title_fullStr	Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 150-річчю від дня народження академіка В.І. Вернадського
title_full_unstemmed	Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 150-річчю від дня народження академіка В.І. Вернадського
title_sort	ювілейна сесія загальних зборів національної академії наук україни, присвячена 150-річчю від дня народження академіка в.і. вернадського
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Хроніка наукового життя
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49475
citation_txt	Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 150-річчю від дня народження академіка В.І. Вернадського / О.П. Пилипенко // Наука та наукознавство. — 2013. — № 1. — С. 148-151. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT pilipenkoop ûvílejnasesíâzagalʹnihzborívnacíonalʹnoíakademíínaukukraíniprisvâčena150ríččûvíddnânarodžennâakademíkavívernadsʹkogo
first_indexed	2025-07-04T10:38:57Z
last_indexed	2025-07-04T10:38:57Z
_version_	1836712499599114240
fulltext	Science and Science of Science, 2013, № 1148 12 березня 2013 р. виповнилося 150 років від дня народження великого вченого, громадського діяча й організатора науки, першого президента Української академії наук академіка Володимира Івановича Вер- надського. Центральною подією з відзначення цієї дати в Україні стала ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, що відбулася у Великому конференц-залі НАН України. Там же була розташована експозиція «В.І. Вернадський. 150 років від дня народження». У сесії взяли участь президент НАН України академік Б.Є. Патон, прем’єр-міністр України, чл.- корр. НАН України М.Я. Азаров, голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України академік НАН України В.П. Семиноженко, міністр освіти і науки України, академік Національної академії правових наук Д.В. Табачник, керівник Голов- ного управління з питань гуманітарного розвитку Ад- міністрації Президента України, академік Академії ми- стецтв України Ю.П. Богуцький, віце-президент НАН України, голова секції фізико-технічних і математичних наук академік А.Г. Наумовець, віце-президент НАН України, голова Комісії з наукової спадщини академіка В.І. Вернадського академік А.Г. Загородній, головний учений секретар НАН України академік В.Ф. Мачулін, віце-президент РАН іноземний член НАН України М.П. Лавьоров, інші члени НАН України, пред- ставники наукової громадськості та засобів масової інформації. Відкрив сесію президент НАН України академік Б.Є. Патон, який у вступному слові охарактеризував загальне значення спадщини В.І. Вернадського як ученого, мислителя, організатора Академії, знач- на частина життя якого пройшла в Україні, а творчі здобутки ввійшли у скарбницю світової цивілізації. Як зазначив Б.Є. Патон, В.І. Вернадський збагатив науку новими досягненнями в галузі мінералогії, гео- логії, кристалографії, радіогеології; синтезував хімію, геологію і біологію, створивши біогеохімію; розробив учення про живу речовину, біосферу та ноосферу. У роки громадянської війни він очолив організацію Академії наук, і в складних дискусіях перемогла його позиція, що Академія повинна бути державною ор- ганізацією з системою науково-дослідних установ, наукова робота яких повинна йти в тісному зв’язку з практикою; особливе значення в цьому відношен- ні мало створення В.І. Вернадським Комісії з вив- чення природних багатств. На завершення промови Б.Є. Патон вказав на велике значення здійснюваного Академією видання праць, які сприятимуть актуалі- зації та популяризації спадщини В.І. Вернадського. Прем’єр-міністр України М.Я. Азаров у своєму виступі відзначив, що Україна належить до неве- ликого кола держав, здатних здійснювати наукові дослідження найвищого рівня; у низці наукових напрямів наша держава може претендувати на сві- тове лідерство. Сьогодні НАН України грає ключо- ву роль в організації наукової діяльності в Україні і забезпечує досить високі позиції нашої держави в міжнародних рейтингах. За даними Світового еко- номічного форуму в Давосі, Україна посідає 25 міс- це за показниками кадрового потенціалу науки та інженерії. Агентство Bloomberg відвело Україні 42 позицію серед найбільш інноваційних країн світу. Прем’єр-міністр підкреслив, що в сучасних умовах, коли економічний розвиток забезпечується перед- усім впровадженням нових технологій та інновацій, наука стала справжнім стратегічним ресурсом. У тому, що Україна впродовж багатьох десятиліть була і залишається державною великої науки, величезна заслуга належить В.І. Вернадському. «Вражаюче, як багато масштабних звершень може вмістити одне людське життя, наскільки глибокою і всеохоплю- ючою може виявитися духовна спадщина однієї людини… Вченням про ноосферу він заснував не просто нові напрямки природничих наук, а сприяв формуванню нового погляду на природу в цілому, нового типу природознавства». Спадщина академіка В.І. Вернадського стала наріжним каменем україн- ської державності, забезпечила Україні місце серед країн із значним потенціалом економічного росту. На жаль, за роки незалежності Україна не змогла здійснити повномасштабну модернізацію економіки відповідно до вимог часу та можливостей вітчизняної науки. Але, за словами М.Я. Азарова, в останні роки уряд прийняв низку рішень у напрямку активізації технологічного розвитку економіки, основаного на форсованому впровадженні результатів наукових до- сліджень. Кабінет Міністрів розробив Програму ак- тивізації економіки на 2013—2014 рр., яка передбачає імпортозаміщення, розвиток експорту і ґрунтується на розвитку наукоємного сектору. Мається на увазі, зокрема, активізація розробок у галузі фармакології, будівництво нових фармацевтичних виробництв, на- лагодження виробництва радіофармпрепаратів і ме- дичного обладнання. Участь Академії надзвичайно важлива в галузі енергозбереження, літакобудування, ракетобудування тощо. Прем’єр-міністр підкреслив, Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 150-річчю від дня народження академіка В.І. Вернадського Наука та наукознавство, 2013, № 1 149 що програма модернізації економіки є відкритою для інновацій, нових проектів і закликав до участі в ній. Наприкінці доповіді він констатував, що сьогодні Україна знаходиться в поворотній точці розвитку: або відійти на периферію, або виконати свій обов’язок перед минулим, переломити ситуацію й перейти до прогресу. У час свого виступу М.Я. Азаров зачитав також вітання Президента України В.Ф. Януковича, де, зокрема, сказано: «Постать академіка Вернадського є унікальною. Він став творцем біогеохімії та вчень про біосферу й ноосферу. Ним було закладено но- вий світогляд про нерозривну єдність усього живого й неживого на Землі, про людину та її зв’язок із кос- мосом. Упевнений, що творче надбання та життєвий шлях В.І. Вернадського і надалі надихатимуть його послідовників на нові перемоги в ім’я прогресу та ви- рішення актуальних проблем сьогодення». На адресу ювілейної сесії надійшли також вітан- ня Голови Верховної Ради України В.В. Рибака та Генерального директора ЮНЕСКО І.Г. Бокової, які зачитав академік А.Г. Наумовець. Голова Верховної Ради України В.В. Рибак у вітанні зазначив, що ство- рена В.І. Вернадським Академія наук України «на всіх етапах свого існування і діяльності … користу- валася і користується величезним авторитетом у су- спільстві, успішно виконуючи покладену на неї мас- штабну науково-просвітницьку місію. Упевнений, що Національна академія наук як найавторитетніша і найповажніша вітчизняна наукова установа буде і на- далі наполегливо сприяти розширенню духовних та інтелектуальних обріїв Української держави». Гене- ральний директор ЮНЕСКО Ірина Бокова у своєму вітанні підкреслила: «Володимир Вернадський був піонером наукового й соціального мислення… У час глобальних змін ми повинні працювати, щоб по- вністю розкрити силу людської винахідливості й на- укових інновацій… Спадщина Вернадського показує нам, як це можна зробити. Його праця залишається сьогодні джерелом натхнення для всіх. Створення і поширення наукових знань, можливо, ще ніколи не було настільки важливим. Це мета всієї роботи ЮНЕСКО щодо розвитку співробітництва в галузі освіти, науки, культури, комунікацій та інформації з метою вкорінення ідеї захисту миру у свідомості чо- ловіків і жінок на основі солідарності та інтеграції». Вітання надійшло також від іноземного члена НАН України з Китаю Сінь Юань Лю. Почесну місію покладання квітів до пам’ятника В.І. Вернадського сесія доручила делегації у складі академіків НАН України М.В. Поповича і А.Г. Білоу- са та чл.-кор. НАН України О.М. Пономаренка. Головний учений секретар НАН України ака- демік В.Ф. Мачулін зачитав Постанову Президії НАН України від 12.12.2012 про присудження вищої нагороди НАН України, заснованої рівно 10 років тому — Золотої медалі ім. В.І. Вернадського, — рек- тору Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського академіку НАН України М.В. Багрову та іноземному члену НАН України віце-президенту Російської АН Н.П. Лавьорову. Оскільки за станом здоров’я М.В. Багров не був присутній на сесії, з лау- реатською промовою виступив тільки Н.П. Лавьоров. Доповідь «Інтернаціоналізація ядерного палив- ного циклу в режимі стримування розповсюдження критичних ядерних технологій і матеріалів» акаде- мік М.П. Лавьоров присвятив актуальним пробле- мам ядерної безпеки та іншим питанням розвитку атомної енергетики на нових основах, зв’язавши це зі спадщиною В.І. Вернадського. Він відзначив, що в Російській АН з виключною повагою ставляться до В.І. Вернадського. Нема жодного іншого вчено- го, крім М.В. Ломоносова, якого б так вшановувала держава. Зараз готується до видання повне зібрання його творів, у якому тільки листи займуть 7 томів. Ця робота продовжувалась 15 років, її ініціатором був академік О.Л. Яншин. В.І. Вернадський був одним з організаторів радянського атомного проекту. Коли він розробив відповідні пропозиції та виніс їх на об- говорення в червні 1940 р., П.Л. Капиця, Ю.Я. Іоф- фе, С.І. Вавилов не підтримали його, вважаючи в той час, що це — тема віддаленого майбутнього. Тому В.І. Вернадський попросив, щоб у проект увійшли молоді неупереджені вчені, якими стали І.В. Курча- тов, Ю.Б. Харитон, Д.І. Щербаков, А.П. Александ- ров та ін. Ці та інші цікаві факти можна почерпнути з підготовленого в Росії багатотомного зібрання до- кументів з історії атомного проекту. А ще в 1910 р. В.І. Вернадський після поїздки в Європу виступив з питань дослідження радіоактивності на Загальних зборах Імператорської академії наук. Він виголосив приголомшливі слова: людина вперше отримала можливість користуватися невичерпним джерелом енергії, але чи зможе людство в майбутньому пра- вильно ним скористатися? У цьому контексті над- звичайно важливою є проблема інтернаціоналізації ядерного палива з урахуванням проблем безпеки та стримування розповсюдження ядерних технологій. Інтернаціоналізацію ядерного паливного циклу до- повідач визначив як розробку рішень, які створять можливість займатися цією проблемою кільком де- сяткам країн. Збагачення урану та переробка відро- бленого ядерного палива (це називається чутливими ядерними технологіями та чутливими матеріалами) веде до можливості створення ядерної зброї. Тому виникає протиріччя між необхідністю інтернаціо- налізації та вимогами безпеки. (Ця проблема поста- ла вже біля витоків атомного проекту: для реактора не вистачало 500 тонн урану, які були отримані з інших держав). Вирішення цієї проблеми потребує колосальних зусиль як політичного і правового, так і науково-технічного характеру. До 2020-х років бага- Science and Science of Science, 2013, № 1150 то діючих реакторів буде виведено з експлуатації, до 2050-х будуть введені нові типи атомних установок. Уже створено мобільні реактори, які можна перево- зити з місця на місце. Розробляються реактори на ви- користаних відходах. Удвічі збільшиться потужність реакторів. Ці технічні рішення сприятимуть створен- ню нових ядерних систем, які можна буде безпечно поширювати по світу. Сили, задіяні в розвитку атом- ної енергетики, здатні створювати умови, потрібні для вирішення подібних проблем. Віце-президент НАН України А.Г. Загород- ній розпочав свою ґрунтовну доповідь, присвячену системному викладу спадщини В.І. Вернадського, процитувавши слова О.Є. Ферсмана, сказані після кончини В.І. Вернадського 1945 р.: знадобиться багато років напруженої праці, щоб з’ясувати дійс- не значення його спадщини. Це і є завданням Ко- місії НАН України з наукової спадщини академіка В.І. Вернадського, керованої доповідачем. Детально розглянувши внесок ученого в різні галузі науки, він особливу увагу приділив системному та динамічному підходу В.І. Вернадського до пізнання. Статистичну науку В.І. Вернадський замінив на динамічну, і не тільки в галузі геології (генезис і онтогенія мінералів тощо). Значне місце в доповіді приділено розвитку наукових напрямів, які сходять до ідей В.І. Вернадсь- кого, як біогеохімічний метод пошуку родовищ, роз- виток альтернативної енергетики, прогнозування пошуку мінералів, комплексне використання сиро- вини, застосування відходів тощо. Завдання людства В.І. Вернадський бачив у досягненні гармонійних стосунків з біосферою. Особливо цікавою була части- на доповіді, присвячена темі «Вернадський і сучасна фізика». В.І. Вернадський одним з перших зрозумів значення досліджень атому, започаткував георадіоло- гію, передбачив можливість утворення гелію в земній кулі, вказав на подальшу залежність економічного добробуту країн від покладів урану, поставив питан- ня про розумне використання атомної енергії, запо- чаткував новий етап розвитку кристалографії з ураху- ванням фізичних властивостей речовини, ґрунтовно розробив учення про симетрію. Низка сучасних тео- ретико-фізичних уявлень (наприклад, про вакуум як середовище зі збудженим станом, про можливість за- родження Всесвіту з вакууму, про можливий зв’язок темної матерії і темної енергії з вакуумом) має деяке відношення до уявлень В.І. Вернадського стосовно матерії, простору і часу. На завершення доповідач подякував усіх, хто брав участь у виданні ювілейного академічного зібрання творів В.І. Вернадського, на- звавши це «титанічною працею». Генеральний директор Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського академік НАН України О.С. Онищенко розповів про внесок В.І. Вернадсь- кого в гуманітарні науки та заснування ним Націо- нальної бібліотеки України, яка, за задумом В.І. Вер- надського, повинна бути при Академії, збирати все, що вийшло в світі українською мовою, все написане українцями та все про Україну. Зараз фонд бібліотеки складає 15 млн 200 тис. примірників, має електрон- них сайт, який користується високою популярністю. Наукова спадщина В.І. Вернадського сповнена іде- ями соціогуманітарного плану. Він розробив учення про автотрофність людства і вважав, що становлення автотрофної епохи цілком змінить суспільство. До- повідач підкреслив: не суспільно-політичні револю- ції, глобалізація тощо, а саме автотрофність. В.І. Вер- надський говорив, що майбутнє він відчуває більше, ніж минуле. Глибинно й масштабно він підходив до розвитку культури, свободи і прав людини, етики, релігії, співчував і допомагав українському націо- нально-визвольному руху, казав, що велике щастя брати в ньому участь. Бажав національного відрод- ження, яке не роз’єднує, а об’єднує, також росіянам й іншим народам. В.І. Вернадський доводив невід- дільність науки від філософії; говорив про необхід- ність створення логіки природознавства, а не тільки логіки понять. Наука — максимальна сила творення ноосфери. Говорячи про наукові події свого часу, В.І. Вернадський доводив, що це не криза, а перелом, який приведе до нового стану науки. Доповідач при- вернув увагу також до того, що в день ювілею світова інформаційно-пошукова система Google помістила на своїй головній сторінці матеріал про В.І. Вер- надського, та нагадав, що напередодні, 11 березня 2013 р., у старому корпусі Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського відбулося урочисте від- криття скульптурного погруддя В.І. Вернадського ро- боти члена Національної спілки художників України В.С. Федічева. Директор Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського академік НАН України С.В. Волков розповів про роль В.І. Вернадського у створенні Хімічної лабораторії, яка вивчала, зокре- ма, роль живої речовини. Спонсором була цукроза- водська лабораторія. Доповідач особисто знав двох з чотирьох співробітників В.І. Вернадського з цієї лабораторії, а саме — С. Якобсон та М.І. Усановича, а також учня останнього К.Б. Яцимірського. Збере- глася також низка архівних матеріалів, що дозволяє частково реконструювати діяльність лабораторії і, зокрема, В.І.Вернадського в ній. Зі спадщини В.І. Вернадського виросла біонеорганічна та біоко- ординаційна хімія. Керований доповідачем Інститут продовжує розпочаті В.І. Вернадським досліджен- ня, реалізує його ідеї щодо біосфери та ноосфери, яку доповідач визначив як розумно перетворену біосферу. Вичерпання багатьох природних ресурсів, забруднення середовища, інші глобальні проблеми сучасності наблизили людство до порога, за яким або катастрофа, або — ноосфера. Доповідач торкнувся проблем розвитку енергетики, таких як воднева й со- Наука та наукознавство, 2013, № 1 151 нячна енергетика, розробка ядерних реакторів ново- го покоління, у тім числі рідинно-сольових, розповів про досягнення його інституту в галузі переробки та використання промислових відходів, які можуть слу- жити цінною сировиною. Директор Державної установи «Національний антарктичний науковий центр» В.А. Литвинов роз- повів про діяльність цього Центру та антарктичної станції «Академік Вернадський», про напружену працю зі збирання наукового матеріалу та підтри- мання станції в робочому стані, про результати XVII антарктичної експедиції та завершення підготовки нової XVIII експедиції, що відправляється в Антар- ктиду з Києва вже в кінці березня. Центр співпра- цює з десятками закладами, видає «Український антарктичний журнал». Після цього виступу відбувся телеміст зі стан- цією «Академік Вернадський». Науковці станції роз- казали про свої дослідження стану погоди, параме- трів сонячної радіації, снігового покрову, солоності води, вмісту озону в атмосфері, геомагнітні спосте- реження. Сучасне обладнання дозволяє одержува- ти якісну інформацію, яка надається в українські та всесвітні центри даних. 20 років тому станцію прид- бав у Великої Британії український уряд і дав їй ім’я засновника вітчизняної Академії наук. На завершення ювілейної сесії відбулася прем’єра документального фільму «Одкровення В.І. Вернадського», створеного до ювілею вчено- го Творчим об’єднанням документальних фільмів і програм Національної телекомпанії України за участю провідних учених НАН України (Б.Є. Па- тон, О.С. Онищенко, С.В. Волков, М.В. Попович, А.Г. Наумовець, А.Г. Загородній та ін.). Фільм розпо- відає про життєвий шлях В.І. Вернадського, його по- ходження, перебування в Україні, родинні зв’язки зі славними українськими родами Короленків, Лисен- ків, Старицьких, дружбу з академіком М.В. Холод- ним, про наукову та науково-організаційну діяльність В.І. Вернадського. Залучення до створення фільму провідних науковців Академії забезпечило йому ви- сокий науковий рівень. В.І. Вернадський виступає у фільмі не просто як видатний учений, організатор і громадський діяч, а як справжній пророк. Як сказано в редакційній анотації до фільму, «Володимир Вер- надський зумів осягнути розумом рух і розвиток геос- фери, біосфери та ноосфери Землі. Його передбачен- ня, особливо ті, що стосувалися переходу біосфери в ноосферу під впливом культури та наукової думки, далеко не завжди зустрічали розуміння сучасників. Але Володимир Вернадський ніколи не відчував себе одиноким, адже з ним було те знання, те одкровення, яке він у час перебування в Україні отримав із самої ноосфери». Для загальної аудиторії фільм було пока- зано Першим національним каналом 15 березня ц.р. Доповіді на ювілейній сесії Загальних зборів НАН України переважно мали історико-науко- вий та наукознавчий характер. Тому не випадково до участі в сесії була запрошена численна делега- ція (більше десяти науковців) з Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України на чолі з директором професором Б.А. Маліцьким. Але, незважаючи на значення цих подій — ювілею В.І. Вернадського та присвяченій йому сесії Загальних зборів НАН України — вони не були на- лежно висвітлені в загальнонаціональних засобах масової інформації. У день ювілею В.І. Вернадсь- кого про нього коротко згадали Перший націо- нальний телеканал і канал ICTV без інформування власне про ювілейну сесію Загальних зборів НАН України, хоча й з використанням деяких кадрів з неї. Канал «Культура» повідомив лише про сам факт ювілейної сесії без додаткової інформації та з помилкою, що вона відбулася в приміщенні Бі- бліотеки ім. В.І. Вернадського, де в дійсності від- булося засідання вченої ради, присвячене ювілею. 18 березня про ювілей В.І. Вернадського повідомив також канал «Інтер» у програмі «Подробиці тиж- ня», але теж без згадки про ювілейну сесію Загаль- них зборів Академії. На недостатність висвітлення ювілейних заходів у ЗМІ звернув увагу Прем’єр- міністр України М.Я. Азаров, виступаючи по На- ціональному радіо України 14.03.2013. (Зазначимо, що Кабінет Міністрів Розпорядженням №151-р від 28.03.2012 створив Організаційний комітет з підго- товки та відзначення 150-річного ювілею академіка В.І. Вернадського та затвердив план заходів з під- готовки та відзначення річниці). У зв’язку з недо- статністю висвітлення подібних подій у ЗМІ, на- прошується висновок, що НАН України повинна самостійно проводити активне висвітлення своїх заходів. Зокрема, повну інформацію про ювілейну сесію можна було б дати на сайті НАН України (де є тільки стислі повідомлення), її можна було розта- шувати в YouTube та соціальних мережах. Бажано, щоб НАН України мала й власний телеканал для висвітлення як своєї діяльності, так і досягнень світової науки. Про необхідність більш якісного, оперативного та системного висвітлення діяльно- сті НАН України йдеться, зокрема, в Розпоряд- женні Президії НАН України «Щодо популяриза- ції результатів наукової та науково-технічної діяль- ності НАН України» № 80 від 08.03.2013. О.П. Пилипенко, науковий співробітник ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України, учасник Ювілейної сесії Загальних зборів НАН України

Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 150-річчю від дня народження академіка В.І. Вернадського

Репозитарії

Схожі ресурси