Вікові особливості обміну ліпідів і ліпопротеїнів у сироватці крові сирійських хом’ячків-самців у нормі та при застосуванні висококалорійної дієти
Some parameters of lipid and lipoprotein metabolism in blood serum and liver of 4 and 20 weeks aged male hamsters in the norm and under high-caloric diet are investigated. It has been shown that the lipid profile of a blood plasma is degraded with aging in males, that expresses in an increase of the...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4954 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вікові особливості обміну ліпідів і ліпопротеїнів у сироватці крові сирійських хом’ячків-самців у нормі та при застосуванні висококалорійної дієти / В.П. Черних, А.Л. Загайко, Л.М. Вороніна, К.В. Стрельченко // Доповіді Національної академії наук України. — 2008. — № 6. — С. 177-183. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-4954 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-49542017-11-27T08:58:04Z Вікові особливості обміну ліпідів і ліпопротеїнів у сироватці крові сирійських хом’ячків-самців у нормі та при застосуванні висококалорійної дієти Черних, В.П. Загайко, А.Л. Вороніна, Л.М. Стрельченко, К.В. Біохімія Some parameters of lipid and lipoprotein metabolism in blood serum and liver of 4 and 20 weeks aged male hamsters in the norm and under high-caloric diet are investigated. It has been shown that the lipid profile of a blood plasma is degraded with aging in males, that expresses in an increase of the contents of FFA and triglycerides and a decrease of the HDL-cholesterol level. Under the use of a high-caloric diet, atherogenic dyslipidemia, which expresses in an increase of the levels of hypertriacylglycerolemia and apo-B-lipoproteins and a decrease of the HDL-cholesterol level, develops in experimental animals irrespective of age. 2008 Article Вікові особливості обміну ліпідів і ліпопротеїнів у сироватці крові сирійських хом’ячків-самців у нормі та при застосуванні висококалорійної дієти / В.П. Черних, А.Л. Загайко, Л.М. Вороніна, К.В. Стрельченко // Доповіді Національної академії наук України. — 2008. — № 6. — С. 177-183. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4954 577.125.8 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Біохімія Біохімія |
| spellingShingle |
Біохімія Біохімія Черних, В.П. Загайко, А.Л. Вороніна, Л.М. Стрельченко, К.В. Вікові особливості обміну ліпідів і ліпопротеїнів у сироватці крові сирійських хом’ячків-самців у нормі та при застосуванні висококалорійної дієти |
| description |
Some parameters of lipid and lipoprotein metabolism in blood serum and liver of 4 and 20 weeks aged male hamsters in the norm and under high-caloric diet are investigated. It has been shown that the lipid profile of a blood plasma is degraded with aging in males, that expresses in an increase of the contents of FFA and triglycerides and a decrease of the HDL-cholesterol level. Under the use of a high-caloric diet, atherogenic dyslipidemia, which expresses in an increase of the levels of hypertriacylglycerolemia and apo-B-lipoproteins and a decrease of the HDL-cholesterol level, develops in experimental animals irrespective of age. |
| format |
Article |
| author |
Черних, В.П. Загайко, А.Л. Вороніна, Л.М. Стрельченко, К.В. |
| author_facet |
Черних, В.П. Загайко, А.Л. Вороніна, Л.М. Стрельченко, К.В. |
| author_sort |
Черних, В.П. |
| title |
Вікові особливості обміну ліпідів і ліпопротеїнів у сироватці крові сирійських хом’ячків-самців у нормі та при застосуванні висококалорійної дієти |
| title_short |
Вікові особливості обміну ліпідів і ліпопротеїнів у сироватці крові сирійських хом’ячків-самців у нормі та при застосуванні висококалорійної дієти |
| title_full |
Вікові особливості обміну ліпідів і ліпопротеїнів у сироватці крові сирійських хом’ячків-самців у нормі та при застосуванні висококалорійної дієти |
| title_fullStr |
Вікові особливості обміну ліпідів і ліпопротеїнів у сироватці крові сирійських хом’ячків-самців у нормі та при застосуванні висококалорійної дієти |
| title_full_unstemmed |
Вікові особливості обміну ліпідів і ліпопротеїнів у сироватці крові сирійських хом’ячків-самців у нормі та при застосуванні висококалорійної дієти |
| title_sort |
вікові особливості обміну ліпідів і ліпопротеїнів у сироватці крові сирійських хом’ячків-самців у нормі та при застосуванні висококалорійної дієти |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Біохімія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4954 |
| citation_txt |
Вікові особливості обміну ліпідів і ліпопротеїнів у сироватці крові сирійських хом’ячків-самців у нормі та при застосуванні висококалорійної дієти / В.П. Черних, А.Л. Загайко, Л.М. Вороніна, К.В. Стрельченко // Доповіді Національної академії наук України. — 2008. — № 6. — С. 177-183. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT černihvp víkovíosoblivostíobmínulípídívílípoproteínívusirovatcíkrovísiríjsʹkihhomâčkívsamcívunormítaprizastosuvannívisokokaloríjnoídíêti AT zagajkoal víkovíosoblivostíobmínulípídívílípoproteínívusirovatcíkrovísiríjsʹkihhomâčkívsamcívunormítaprizastosuvannívisokokaloríjnoídíêti AT voronínalm víkovíosoblivostíobmínulípídívílípoproteínívusirovatcíkrovísiríjsʹkihhomâčkívsamcívunormítaprizastosuvannívisokokaloríjnoídíêti AT strelʹčenkokv víkovíosoblivostíobmínulípídívílípoproteínívusirovatcíkrovísiríjsʹkihhomâčkívsamcívunormítaprizastosuvannívisokokaloríjnoídíêti |
| first_indexed |
2025-07-02T08:06:03Z |
| last_indexed |
2025-07-02T08:06:03Z |
| _version_ |
1836521686709567488 |
| fulltext |
8. Emmelot P., Bos J. Mg
2+-ATPase, (Na
+
−K
+
−Mg
2+)-ATPase and 5′-nucleotidase activity of plasma
membranes isolated from rat liver // Biol. Biochem. Acta. – 1966. – 120. – P. 369–382.
9. Pressley T.A., Haber R. S., Loeb J. N. et al. Stimulation of Na
+, K
+-activated adenosine triphosphatase
and active transport by low external K
+ in a rat liver cell line // J. Gen. Phys. – 1986. – 87, No 4. –
P. 591–606.
10. Rathbun W.B., Betlach M.V. Estimation of enzymatically produced orthophosphate in the presence of
cystein and adenosine triphosphate // Annal. Biochem. – 1969. – 28. – P. 436.
11. Cook R., Calabrese E. The importance of hormesis to public health // Environ. health perspect. – 2006. –
114, No 11. – P. 1631–1635.
12. Ostrovska G., Yablonska S., Rybalchenko T. et al. The influence of 2, 4-dichlorophenoxyacetic acid on the
hepatocyte plasma membrane Ca
2+, Mg
2+-ATPase activity in vivo and in vitro // Annal. Univ. M. Curie-
Sklodowska. Sec. DDD. Pharm., Poland. – 2004. – 17, No 2. – P. 331–333.
13. Scheiner-Bobis G. The sodium pump: Its molecular properties and mechanics of ion transport // Eur.
J. Biochem. – 2002. – 269. – 2424–2433.
14. Henderson J.M., Iannucci R.M., Petersheim M.G. An NMR study of pyridine associated with DMPC
liposomes and magnetically ordered DMPC-surfactant mixed micelles // Biophys. J. – 1994. – 67. – P. 238–
249.
Надiйшло до редакцiї 15.11.2007Київський нацiональний унiверситет
iм. Тараса Шевченка
УДК 577.125.8
© 2008
Член-кореспондент НАН України В. П. Черних, А.Л. Загайко,
Л.М. Воронiна, К. В. Стрельченко
Вiковi особливостi обмiну лiпiдiв i лiпопротеїнiв
у сироватцi кровi сирiйських хом’ячкiв-самцiв у нормi
та при застосуваннi висококалорiйної дiєти
Some parameters of lipid and lipoprotein metabolism in blood serum and liver of 4 and 20
weeks aged male hamsters in the norm and under high-caloric diet are investigated. It has been
shown that the lipid profile of a blood plasma is degraded with aging in males, that expresses
in an increase of the contents of FFA and triglycerides and a decrease of the HDL-cholesterol
level. Under the use of a high-caloric diet, atherogenic dyslipidemia, which expresses in an
increase of the levels of hypertriacylglycerolemia and apo-B-lipoproteins and a decrease of the
HDL-cholesterol level, develops in experimental animals irrespective of age.
Незбалансоване висококалорiйне харчування може бути причиною виникнення ряду па-
тологiчних станiв, у тому числi метаболiчного синдрому [1]. Метаболiчний синдром — це
комплекс гормональних та метаболiчних порушень, якi мають виражений проатерогенний
характер. Однiєю з важливих складових цiєї патологiї є порушення обмiну лiпiдiв та лiпо-
протеїнiв. Для дислiпiдемiї, яка формується за умов метаболiчного синдрому, характерно
зростання вмiсту в кровi триацилглiцеролiв, зниження рiвня холестеролу у складi лiпопро-
теїнiв високої густини (ХС ЛВГ) та накопичення лiпопротеїнiв низької густини (ЛНГ), якi
мають високий ступiнь атерогенностi (ЛНГВ) [2].
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №6 177
Вiдомо, що ризик виникнення метаболiчного синдрому зростає з вiком, але вiковi особли-
востi порушення обмiну лiпiдiв за умов цiєї патологiї залишаються не до кiнця вивченими.
Нез’ясованим залишається також питання щодо механiзмiв порушень обмiну лiпiдiв при
метаболiчному синдромi, який спричинено споживанням висококалорiйної дiєти.
Метою проведеного нами дослiдження було вивчення деяких показникiв обмiну лiпi-
дiв та лiпопротеїнiв у печiнцi та сироватцi кровi сирiйських хом’ячкiв-самцiв рiзного вiку
в нормi та при експериментальному метаболiчному синдромi, який спричинено споживан-
ням висококалорiйної дiєти.
Матерiали i методи. У дослiдах використовували сирiйських хом’ячкiв-самцiв вiком 4
тижнi та 20 тижнiв на початок експерименту, яких утримували в стандартних умовах вi-
варiю ЦНДЛ НФаУ. Об’єктом дослiдження були печiнка та сироватка кровi тварин. До-
слiднi тварини були подiленi на групи: iнтактнi тварини та тварини, яких протягом 5 тиж-
нiв утримували на дiєтi, що мiстить 29% жиру (переважно насиченi лiпiди) з додаванням
фруктози [3].
Через 5 тижнiв з початку експерименту дослiдних тварин декапiтували пiд хлорало-
зо-уретановим наркозом. У декапiтованих тварин збирали кров для отримання сироватки,
печiнку перфузували охолодженим фiзiологiчним розчином in situ та видаляли для отри-
мання 25% гомогенату.
Дослiдження проводили вiдповiдно до нацiональних “Загальних етичних принципiв екс-
периментiв на тваринах” (Україна, 2001), якi узгоджуються з положеннями “Європейської
конвенцiї про захист хребетних тварин, якi використовуються для експериментальних та
iнших наукових цiлей” (Страсбург, 1985).
Вмiст загальних лiпiдiв (ЗЛ) у сироватцi кровi та гомогенатi печiнки визначали за до-
помогою стандартного набору Eagle Diagnostics (США) методом, який базується на реакцiї
з ванiлiновим реактивом. Вмiст загальних лiпопротеїнiв (ЗЛП), лiпопротеїнiв високої гус-
тини (ЛВГ) та АпоВ-лiпопротеїнiв (сума фракцiй ЛНГ та ЛДНГ (АпоВ-ЛП)) у сироватцi
кровi та гомогенатi печiнки обчислювали турбiдиметричним методом [5]. Вмiст вiльних
жирних кислот (ВЖК) у сироватцi кровi оцiнювали за утворенням їх купрумових солей
та їх подальшою реакцiєю з дiетилдитiокарбаматом [4]. Вмiст триглiцеридiв (ТГ) у печiн-
цi та сироватцi кровi визначали за реакцiєю формальдегiду, що утворився при окисненнi
глiцерину, з хлоридним фенiлгiдразином [4]. Вмiст загального холестеролу (ЗХС) у си-
роватцi кровi визначали за реакцiєю з хлорним ферумом (розчиненим у ортофосфатнiй
кислотi) [4].
Активнiсть глюкозо-6-фосфатдегiдрогенази (Г-6-ФДГ) у гомогенатi печiнки визначали
спектрофотометрично за вiдновленням НАДФ+ [5], активнiсть кислої лiзосомальної лiпази
(ЛЛ) в лiзосомально-мiтохондрiальнiй фракцiї печiнки — за розщепленням субстрату —
4-метилумбелiферилолеату; вмiст продуктiв гiдролiзу визначали флуориметрично (E =
= 449 нм, 410 нм) [6].
Швидкiсть естерифiкацiї холестеролу (ЕсХС) та перенесення естерiв холестеролу
(ПЕХС) оцiнювали у видiлених за допомогою центрифугування фракцiях ЛВГ шляхом iн-
кубацiї даної фракцiї (для визначення швидкостi перенесення ефiрiв холестеролу — з дода-
ванням 5,5′-дитiобiс-2-нiтробензойної кислоти) та визначення вмiсту вiльного холестеролу
та його ефiрiв до i пiсля iнкубацiї [7].
Вмiст вiльного (ВХС) та етерифiкованого (ЕХС) холестеролу у складi ЛВГ визначали
за допомогою стандартних ферментативних (холестеролоксидазних) наборiв фiрми “Boe-
hringer Mannheim Gmb diagnostica” (Нiмеччина).
178 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №6
Активнiсть постгепаринових лiпаз — лiпопротеїнлiпази (ЛПЛ) та печiнкової триглiце-
ридлiпази (ПЛ) — визначали за рекомендацiями Н. Lithell, J. Boberg [8]. Сироватку кровi
тварин iнкубували в глiциновому буферi (pH 8,3) 30 хв на льоду, потiм 50 хв при 37 ◦С на
водянiй банi. До реакцiйного середовища вносили лiпосоми, виготовленi iз соєвої олiї, якi
мiстили [9, 10-3H]трiолеїн та альбумiн у кiнцевiй концентрацiї 1,2 та 0,11 ммоль/л вiдповiд-
но. Активнiсть ферментiв визначали за вивiльненням [3H]олеїнової кислоти до iнкубацiйно-
го середовища. Радiоактивнiсть вимiрювали у сцинтиляцiйнiй рiдинi ЖС-8 за допомогою
лiчильника радiоактивностi БЕТА (вiтчизняного виробництва).
Вмiст бiлка розраховували за методом Лоурi в модифiкацiї Мiллера.
Статистичну обробку отриманих результатiв проводили за методом Х-критерiю Ван-
дер-Вардена на персональному комп’ютерi з використанням пакетiв Excel та Statistica, ко-
ефiцiєнт кореляцiї визначали за Спiрменом.
Результати та їх обговорення. Дослiдження вiкових особливостей у лiпiдному про-
фiлi сироватки кровi хом’ячкiв у нормi (табл. 1) показало, що в iнтактних тварин вiком 20
тижнiв вмiст ТГ та АпоВ-ЛП перевищує значення цих показникiв у тварин вiком 4 тижнi
на 48 та 20% вiдповiдно. При цьому вмiст ЗЛ та ЗЛП у сироватцi кровi тварин рiзного вiку
вiрогiдно не вiдрiзняється, а вмiст ЛВГ у дорослих тварин на 20% нижчий, нiж у тварин
вiком 4 тижнi. Отриманi нами данi узгоджуються з даними лiтератури про погiршення лiпi-
дного профiлю сироватки кровi з вiком [9]. Останнє пов’язують головним чином з вiковими
змiнами гормонального фону тварин, а саме зi зниженням секрецiї статевих гормонiв та пiд-
вищенням секрецiї глюкокортикоїдiв з вiком, що призводить до змiн у метаболiзмi лiпiдiв
у печiнцi та кровi i активацiї лiполiзу в жировiй тканинi. За нашими даними, вмiст ВЖК
у сироватцi кровi дорослих тварин на 60% вищий, нiж у тварин вiком 4 тижнi (вмiст ВЖК
у тварин вiком 4 тижнi 1,02± 0,07 ммоль/л; у тварин вiком 20 тижнiв 1,64± 0,16 ммоль/л,
p 6 0,05 щодо значень у тварин вiком 4 тижнi), що свiдчить про бiльш iнтенсивний перебiг
процесiв лiполiзу в жировiй тканинi дорослих тварин.
Таблиця 1. Деякi показники метаболiзму лiпiдiв та лiпопротеїнiв у сироватцi кровi молодих (4 тижнi) та
дорослих (20 тижнiв) сирiйських хом’ячкiв-самцiв при утримуваннi їх на висококалорiйнiй дiєтi (M ± m;
n = 6)
Показник
4 тижнi 20 тижнiв
Iнтактнi
тварини
Тварини,
яких утримували
на висококалорiйнiй
дiєтi
Iнтактнi
тварини
Тварини,
яких утримували
на висококалорiйнiй
дiєтi
ЗЛ, г/л 5,3 ± 0,3 7,3 ± 1,7
∗
6,3 ± 0,4 7,3 ± 0,2
∗
ЗЛП, г/л 5,9 ± 0,3 7,7 ± 1,5
∗
6,7 ± 0,4 7,8 ± 0,28
∗
ТГ, г/л 1,06 ± 0,07 1,56 ± 0,09
∗
1,57 ± 0,22
∗∗
2,00 ± 0,13
∗
ЗХС, ммоль/л 2,93 ± 0,19 3,56 ± 0,10
∗
2,84 ± 0,15 3,71 ± 0,18
∗
АпоВ-ЛП, г/л 4,72 ± 0,23 6,68 ± 0,15
∗
5,66 ± 0,34
∗∗
6,68 ± 0,21
∗
ЛВГ, г/л 1,11 ± 0,05 0,98 ± 0,07 1,01 ± 0,02
∗∗
0,85 ± 0,08
ВХС ЛВГ, мкмоль/л 174,17 ± 18,99 80,83 ± 9,17
∗
138,00 ± 8,00 164,50 ± 9,97
ЕХС ЛВГ, мкмоль/л 1028,33 ± 12,76 810,00 ± 22,78
∗
770,00 ± 32,56 512,50 ± 0,01
∗
ЕсХС, мкмоль/(л · год) 54,92 ± 0,58 49,00 ± 2,50 45,50 ± 2,55 20,25 ± 2,28
∗
ПЕХС, мкмоль/(л · год) 20,42 ± 1,76 33,83 ± 1,56
∗
59,50 ± 5,39 116,88 ± 9,43
∗
∗
p 6 0,05 вiдносно значень у iнтактних тварин. ∗∗
p 6 0,05 вiдносно значень у iнтактних тварин вiком 4
тижнi.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №6 179
При утримуваннi на висококалорiйнiй дiєтi в сироватцi кровi дослiдних тварин неза-
лежно вiд вiку вмiст ВЖК зростає i становить у тварин вiком 4 тижнi 1,44± 0,29 ммоль/л,
у тварин вiком 20 тижнiв 2,29±0,25 ммоль/л (p 6 0,05 вiдносно iнтакту). Останнє дозволяє
зробити припущення про активацiю процесiв лiполiзу в жировiй тканинi за умов нашого
експерименту.
Незважаючи на бiльш сприятливий лiпiдний профiль сироватки кровi тварин вiком 4
тижнi, при утримуваннi на висококалорiйнiй дiєтi притаманна метаболiчному синдрому
дислiпiдемiя розвивається у хом’ячкiв незалежно вiд вiку. Встановлене нами (див. табл. 1)
пiдвищення вмiсту ЗЛ у сироватцi кровi тварин обумовлено зростанням рiвня АпоВ-ЛП,
оскiльки вмiст ЛВГ не змiнюється. При цьому зростає вмiст ТГ — на 47 та 30% вiдносно
iнтакту у молодих та дорослих тварин вiдповiдно (див. табл. 1).
Збiльшення в кровi рiвня ТГ за умов метаболiчного синдрому розглядається як клю-
човий фактор формування атерогенної дислiпiдемiї, характерної для даної патологiї [10].
Чiтка кореляцiя мiж гiпертриглiцеролемiєю та зниженням рiвня ХС ЛВГ i накопиченням
ЛНГВ (атерогенна фракцiя ЛНГ) у плазмi кровi продемонстрована у багатьох експеримен-
тальних та клiнiчних дослiдженнях.
Вiдомо, що ключову роль у накопиченнi в кровi ТГ та АпоВ-ЛП при метаболiчному
синдромi вiдiграє гiперпродукцiя ЛДНГ печiнкою [11]. Згiдно з нашими даними, паралельно
з накопиченням АпоВ-ЛП у кровi, в печiнцi вмiст лiпопротеїнiв цього класу пiдвищується
на 30 та 20% у тварин вiком 4 та 20 тижнiв вiдповiдно (табл. 2). Це дозволяє зробити
припущення про наявнiсть активацiї формування ЛДНГ у печiнцi тварин, яких утримували
на висококалорiйнiй дiєтi, за умов нашого експерименту.
До можливих причин активацiї формування ЛДНГ у печiнцi за умов метаболiчного
синдрому вiдносять: iнтенсивне надходження ВЖК до гепатоцитiв з кров’яного русла,
активацiю синтезу жирних кислот de novo у печiнцi та посилення поглинання гепатоцита-
ми ремнантних лiпопротеїнiв з кровi [12]. За умов нашого експерименту активацiї синтезу
жирних кислот de novo у печiнцi, очевидно, не вiдбувається, про що свiдчить зниження
активностi Г-6-ФДГ у цьому органi (див. табл. 2). Вiдомо, що активнiсть Г-6-ФДГ прямо
корелює з активнiстю лiпогенезу [13]. Певний внесок в активацiю формування ЛДНГ у пе-
чiнцi тварин, яких утримували на висококалорiйнiй дiєтi, iмовiрно, здiйснює надходження
Таблиця 2. Деякi показники метаболiзму лiпiдiв та лiпопротеїнiв у печiнцi молодих (4 тижнi) та дорослих
(20 тижнiв) сирiйських хом’ячкiв-самцiв при утримуваннi їх на висококалорiйнiй дiєтi (M ± m; n = 6)
Показник
4 тижнi 20 тижнiв
Iнтактнi
тварини
Тварини, яких
утримували на
висококалорiйнiй
дiєтi
Iнтактнi
тварини
Тварини, яких
утримували на
висококалорiйнiй
дiєтi
ЗЛ, мг/г тканини 104,24 ± 2,52 124,16 ± 2,05
∗
112,62 ± 2,66 143,59 ± 2,65
∗
АпоВ-ЛП, мг/г тканини 11,46 ± 0,37 15,16 ± 0,54
∗
13,03 ± 0,50 15,69 ± 0,36
∗
ЛВГ, мг/г тканини 1,25 ± 0,14 1,11 ± 0,07 0,94 ± 0,10 1,10 ± 0,20
Активнiсть Г-6-ФДГ,
нмоль/(хв · мг бiлка) 3,74 ± 0,33 2,80 ± 0,17
∗
4,44 ± 0,28 3,13 ± 0,28
∗
Активнiсть ЛЛ,
нмоль/(хв · мг бiлка) 0,67 ± 0,03 1,09 ± 0,07
∗
0,54 ± 0,03 1,27 ± 0,09
∗
∗
p 6 0,05 вiдносно значень у iнтактних тварин.
180 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №6
до цього органа ремнантних лiпопротеїнiв з кров’яного русла. Про це свiдчить збiльшення
в печiнцi дослiдних тварин активностi кислої ЛЛ (див. табл. 2), яка бере участь у деградацiї
ремнантних лiпопротеїнiв, що надiйшли до гепатоцитiв шляхом рецепторопосередкованого
транспорту.
Нами встановлено пряму кореляцiю мiж вмiстом ВЖК у сироватцi кровi тварин, яких
утримували на висококалорiйнiй дiєтi, та вмiстом АпоВ-ЛП у печiнцi (коефiцiєнт коре-
ляцiї — 0,77). Вмiст ВЖК також корелює з вмiстом ТАГ та АпоВ-ЛП у сироватцi кровi
дослiдних тварин (коефiцiєнт кореляцiї мiж вмiстом ВЖК i АпоВ-ЛП та ВЖК i ТАГ стано-
вить — 0,9). Це дозволяє припустити, що при застосуваннi висококалорiйної дiєти основною
причиною гiперпродукцiї ТАГ-збагачених лiпопротеїнiв печiнкою є надходження до цього
органа великої кiлькостi ВЖК з кровi.
Отриманi нами данi дозволяють припустити, що при споживаннi висококалорiйної дiєти
у дослiдних тварин незалежно вiд вiку вiдбувається активацiя лiполiзу в жировiй тканинi,
що обумовлює iнтенсивне надходження ВЖК до клiтин печiнки та активацiю секрецiї гепа-
тоцитами ТГ-збагачених лiпопротеїнiв. Останнє спричиняє накопичення в кровi АпоВ-ЛП
та зростання вмiсту ТГ.
Обмiн АпоВ-ЛП у плазмi кровi тiсно пов’язаний з обмiном ЛВГ, якi здiйснюють зво-
ротний транспорт ХС вiд периферичних тканин до печiнки. Нами встановлено наявнiсть
iстотних змiн метаболiзму ХС та ЛВГ у сироватцi кровi тварин, яких утримували на висо-
кокалорiйнiй дiєтi, незалежно вiд вiку. Пiдвищення вмiсту загального ХС у сироватцi кровi
тварин при застосуваннi висококалорiйної дiєти, очевидно, пов’язане з пiдвищенням його
вмiсту у складi АпоВ-ЛП, оскiльки рiвень ХС у складi ЛВГ знижується (див. табл. 1). Зни-
ження рiвня ХС ЛВГ, очевидно, пов’язане зi збiльшенням швидкостi перенесення ЕХС вiд
ЛВГ до АпоВ-ЛП. Згiдно з нашими даними, активнiсть перенесення ЕХС вiд ЛВГ у тварин,
яких утримували на висококалорiйнiй дiєтi, пiдвищується на 166 та 199% вiдносно значень
цього показника в iнтактних тварин вiком 4 тижнi та 20 тижнiв вiдповiдно (див. табл. 1).
При цьому у тварин вiком 4 тижнi знижується рiвень ВХС та ЕХС у складi ЛВГ, у той
час як у дорослих тварин знижується тiльки вмiст ЕХС (див. табл. 1). Цi розбiжностi,
iмовiрно, пов’язанi з рiзною швидкiстю естерифiкацiї ВХС у складi ЛВГ самцiв рiзного
вiку (див. табл. 1), яка визначається головним чином активнiстю лецитин:холестерол-ацил-
трансферази — ферменту, який асоцiйований з ЛВГ.
Вiдомо, що швидкiсть перенесення ЕХС вiд ЛВГ до АпоВ-ЛП активується за умов збiль-
шення в кровi вмiсту ТГ та при порушеннi обмiну АпоВ-ЛП [10]. Iнтенсифiкацiя перене-
сення ЕХС вiд ЛВГ до АпоВ-ЛП на тлi збiльшення в кровi вмiсту ТГ призводить до на-
копичення ТАГ-збагачених ЛВГ, якi є переважним субстратом для ПЛ [14]. Гiдролiз ТГ
у складi ЛВГ печiнковою лiпазою призводить до їх швидкого видалення з кров’яного русла
i, як наслiдок, до зниження ХС ЛВГ.
Згiдно з результатами наших дослiджень, при застосуваннi висококалорiйної дiєти у тва-
рин iстотно змiнюється активнiсть лiпаз, якi здiйснюють гiдролiз лiпiдiв у складi лiпопроте-
їнiв у кров’яному руслi. Як видно з наведених даних (табл. 3), активнiсть ЛПЛ у сироватцi
кровi молодих хом’ячкiв-самцiв, якi споживали висококалорiйну дiєту, знижується. Отри-
манi данi узгоджуються з даними лiтератури про зниження активностi цього ферменту за
умов метаболiчного синдрому [15]. Встановлене нами зниження активностi ЛПЛ у сиро-
ватцi кровi молодих самцiв при застосуваннi висококалорiйної дiєти може бути додатковим
фактором накопичення в кровi ТАГ та зниження рiвня ХС ЛВГ, що має мiсце за умов
нашого експерименту.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №6 181
Таблиця 3. Активнiсть постгепаринових лiпаз у сироватцi кровi молодих (4 тижнi) та дорослих (20 тижнiв)
сирiйських хом’ячкiв-самцiв при застосуваннi висококалорiйної дiєти, U/мг (M ± m, n = 6)
Показник
4 тижнi 20 тижнiв
Iнтактнi
тварини
Тварини,
яких утримували
на висококалорiйнiй
дiєтi
Iнтактнi
тварини
Тварини,
яких утримували
на висококалорiйнiй
дiєтi
Активнiсть ЛПЛ 8 ± 2 4 ± 1
∗
3 ± 1
∗∗
2 ± 1
Активнiсть ПЛ 51 ± 4 91 ± 3
∗
83 ± 2
∗∗
129 ± 3
∗
∗
p 6 0,05 вiдносно значень у iнтактних тварин. ∗∗
p 6 0,05 вiдносно значень у iнтактних тварин вiком 4
тижнi.
Нами також виявлено пiдвищення активностi ПЛ у сироватцi кровi хом’ячкiв, яких
утримували на висококалорiйнiй дiєтi, незалежно вiд вiку (див. табл. 3), що узгоджується
з даними лiтератури [14]. Зростання активностi ПЛ розглядають як один з ключових факто-
рiв розвитку атерогенної дислiпiдемiї при ожирiннi та метаболiчному синдромi. У рядi робiт
продемонстровано чiтку кореляцiю мiж активнiстю ПЛ та вмiстом у сироватцi кровi ЛНГВ.
Передбачається, що активацiя ПЛ за умов зростання в кровi вмiсту ТГ, що спостерiгається
за умов нашого експерименту, призводить до зниження швидкостi надходження рЛДНГ до
гепатоцитiв та перетворення їх за шляхом: ЛДНГ → ЛНГ → ЛНГВ. Крiм того, зростання
активностi ПЛ призводить до зниження рiвня ХС ЛВГ. Таким чином, встановлене нами
зниження ХС ЛВГ, може бути наслiдком зростання активностi ПЛ.
Отриманi данi дозволяють припустити, що ключовим фактором формування атероген-
ної дислiпiдемiї при застосуваннi висококалорiйної дiєти є збiльшення рiвня ВЖК у кровi,
що супроводжується активацiєю синтезу АпоВ-ЛП у печiнцi. Це спричиняє пiдвищення
в кровi рiвнiв ТАГ та АпоВ-ЛП. Зниження рiвня ХС ЛВГ, очевидно, є наслiдком активацiї
перенесення ЕХС вiд ЛВГ до ЛНГ, у тому числi за рахунок активацiї печiнкової лiпази.
Таким чином, результати дослiдження свiдчать про те, що з вiком у самцiв лiпiдний
профiль плазми кровi погiршується, що виявляється у збiльшеннi вмiсту ВЖК та ТГ i зни-
женнi — ХС ЛВГ. При цьому, незважаючи на бiльш сприятливий лiпiдний профiль плазми
кровi у молодих самцiв порiвняно з дорослими тваринами в нормi, при застосуваннi ви-
сококалорiйної дiєти атерогенна дислiпiдемiя розвивається у дослiдних тварин незалежно
вiд вiку.
1. Grundy S., Hansen B., Smith S.C. et. al. Definition of metabolic syndrome: Report of the National Heart,
Lung, and Blood Institute // Circulation. – 2004. – 109, No 3. – P. 433–438.
2. Goldberg I. J. Diabetic dyslipidemia: causes and consequences // J. Clin. Endocrinol. and Metabol. – 2001. –
86, No 3. – P. 965–971.
3. Wang P.R., Guo Q., Ippolito M. et al. High fat fed hamster, a unique animal model for treatment of
diabetic dyslipidemia with peroxisome proliferator activated receptor alpha selective agonists // Eur.
J. Pharmacol. – 2001. – 427, No 3. – P. 285–293.
4. Биологические мембраны. Методы / Под ред. Дж.Б. Финдлея, У. Г. Эванза. – Москва: Мир, 1990. –
424 с.
5. Путилина Ф.Е., Зоидзе С.Д. Определение активности дегидрогеназ пентозофосфатного пути //
Методы биохимических исследований (липидный и энергетический обмен) / Под. ред. М. И. Прохо-
ровой. – Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1982. – С. 168–172.
6. Aslanidis C. Genetic and biochemical evidence that CESD and Wolman disease are distinguished by residual
lyposomal acid lipase activity // Genomics. – 1996. – 33, No 1. – P. 85–93.
182 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №6
7. Творогова М.Г., Рожова Т.А., Кухарчук В. В., Титов В.Н. Сопоставление показателей обмена ли-
пидов у лиц с низкой и высокой активностью переноса эфиров холестерина // Вопр. мед. химии. –
1999. – № 4. – С. 8–12.
8. Lithell H., Boberg J. Determination of lipiprotein-lipase activity in human skeletal muscle tissue // Biochim.
et biophys. acta. – 1978. – 528, No 1. – P. 58–68.
9. Eckardstein A., Kliesch S., Nieschlag E. et al. Suppression of endogenous testosterone in young men
increases serum levels of HDL-subclass LpA-I and lipoprotein (a) // J. Clin. Endocrinol. and Metabol. –
1997. – 82, No 10. – P. 3367–3372.
10. Austin M.A., Hokanson J. E., Edvards K. L. Hypertriglyceridemia as a cardiovascular risk factor // Amer.
J. Cardiol. – 1998. – 81. – P. 7B – 12B.
11. Avramoglu R.K., Qiu W., Adeli K. Mechanisms of metabolic dyslipidemia in insulin resistant states:
deregulation of hepatic and intestinal lipoprotein secretion // Front. Biosci. – 2003. – 8, No 1. – P. D464-
D476.
12. Taghibiglou C., Rudy D., Van Iderstine S. C. et al. Intracellular mechanisms regulating apoB-containing
lipoprotein assembly and secretion in primary hamster hepatocytes // J. Lipid. Res. – 2000. – 41, No 4. –
P. 499–513.
13. Wang S. L., Du E. Z., Martin T.D., Davis R.A. Coordinate regulation of lipogenesis, the assembly and
secretion of apolipoprotein B-containing lipoproteins by sterol response element binding protein 1 // J. Biol.
Chem. – 1997. – 272, No 31. – P. 19351–19358.
14. Deeb S. S., Zambon A., Carr M.C. et al. Hepatic lipase and dyslipidemia: interactions among genetic
variants, obesity, gender, and diet // J. Lipid Res. – 2003. – 44, No 7. – P. 1279–1286.
15. Eckel R.H., Jensen D.R. Alterations in lipoprotein lipase in insulin resistance // Int. J. Obes. – 1995. –
19, No 1. – P. S16-S23.
Надiйшло до редакцiї 23.01.2007Нацiональний фармацевтичний унiверситет, Харкiв
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №6 183
|