Суспільство знань ХХІ ст.: системно-інформаційна теорія розвитку

Суспільство знань ХХІ ст.: системно-інформаційна теорія розвитку

Викладено закономірності механізмів соціально-економічного процесу, його рушійні та цілеспрямовуючі чинники в загальносистемних мікро- і макровимірах, які складають головну суть положень авторської системно-інформаційної теорії і методології соціально-економічного процесу....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2006
Автор: Скаленко, О.К.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2006
Назва видання:Наука та наукознавство
Теми:
Наука. Економіка. Суспільство
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49546
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Суспільство знань ХХІ ст.: системно-інформаційна теорія розвитку / О.К. Скаленко // Наука та наукознавство. — 2006. — № 1. — С. 3-14. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-49546
record_format dspace
spelling irk-123456789-495462013-09-22T03:03:04Z Суспільство знань ХХІ ст.: системно-інформаційна теорія розвитку Скаленко, О.К. Наука. Економіка. Суспільство Викладено закономірності механізмів соціально-економічного процесу, його рушійні та цілеспрямовуючі чинники в загальносистемних мікро- і макровимірах, які складають головну суть положень авторської системно-інформаційної теорії і методології соціально-економічного процесу. Изложены закономерности механизмов социально-экономического процесса, его движущие и целенаправляющие факторы в общесистемных микро- и макроизмерениях, которые составляют главную суть положений авторской системно-информационной теории и методологии социально-экономического процесса. The author outlines socio-economic mechanisms of the knowledge-based society, its micro- and macro-dimensional factors embodying the core of systemic and information theory of the social and economic process. 2006 Article Суспільство знань ХХІ ст.: системно-інформаційна теорія розвитку / О.К. Скаленко // Наука та наукознавство. — 2006. — № 1. — С. 3-14. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49546 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Наука. Економіка. Суспільство
Наука. Економіка. Суспільство
spellingShingle Наука. Економіка. Суспільство
Наука. Економіка. Суспільство
Скаленко, О.К.
Суспільство знань ХХІ ст.: системно-інформаційна теорія розвитку
Наука та наукознавство
description Викладено закономірності механізмів соціально-економічного процесу, його рушійні та цілеспрямовуючі чинники в загальносистемних мікро- і макровимірах, які складають головну суть положень авторської системно-інформаційної теорії і методології соціально-економічного процесу.
format Article
author Скаленко, О.К.
author_facet Скаленко, О.К.
author_sort Скаленко, О.К.
title Суспільство знань ХХІ ст.: системно-інформаційна теорія розвитку
title_short Суспільство знань ХХІ ст.: системно-інформаційна теорія розвитку
title_full Суспільство знань ХХІ ст.: системно-інформаційна теорія розвитку
title_fullStr Суспільство знань ХХІ ст.: системно-інформаційна теорія розвитку
title_full_unstemmed Суспільство знань ХХІ ст.: системно-інформаційна теорія розвитку
title_sort суспільство знань ххі ст.: системно-інформаційна теорія розвитку
publisher Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate 2006
topic_facet Наука. Економіка. Суспільство
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49546
citation_txt Суспільство знань ХХІ ст.: системно-інформаційна теорія розвитку / О.К. Скаленко // Наука та наукознавство. — 2006. — № 1. — С. 3-14. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series Наука та наукознавство
work_keys_str_mv AT skalenkook suspílʹstvoznanʹhhístsistemnoínformacíjnateoríârozvitku
first_indexed 2025-07-04T10:43:27Z
last_indexed 2025-07-04T10:43:27Z
_version_ 1836712783631089664
fulltext 3Наука та наукознавство, 2006, № 1 Наука. Економіка. Суспільство Із загальносистемної, в тому чис- лі історичної точки зору, в даній пра- ці перш за все важливо звернути увагу на сутнісно глибинні зв’язки осно- вних положень теоретично-філософ- ської концепції господарювання ви- значного мислителя ХХ ст. С.М. Бул- гакова з розробленою автором сис- темно-інформаційною методологією розвитку і теорією глобального соці- ально-економічного процесу. Отже, доцільно й системно узагаль- нюючи розробки автора фундамен- тальної монографії “Філософія гос- подарства” [1], можна зробити на- ступні висновки. По-перше, філософія процесів гос- подарювання С.М.Булгакова базу- ється передусім на об’єктивній не- обхідності ефективного забезпечен- ня біофізіологічних, включно еко- логічних, та духовних потреб люди- ни розумної. По-друге, об’єктивно закономірну необхідність і принципову можли- вість забезпечення людських потреб автор “Філософії господарства” вба- чає на шляху наукового пізнання цих закономірностей, тобто на осно- ві системи інформаційних знань про закони “божественної” природи. По-третє, головною умовою, вір- ніше, виключним рушійним чинни- ком усіх процесів господарювання на основі знань С.М. Булгаков вва- жає людину цілеспрямовано діючу, тобто компетентно творчу, та віддає їй роль ініціатора в суб’єкт-об’єк- тних відносинах. Таким чином, найсуттєвіший або фундаментальний зв’язок поміж по- глядами автора “Філософії господар- ства”, сучасними тенденціями роз- витку і теоретико-методологічними положеннями автора даної статті, як це буде зрозуміло з викладеного ма- теріалу, полягає в розгляді принци- пових, тобто об’єктивних можливос- тей соціально-економічного поступу, саме на глобально єдиній основі фун- даментальних та прикладних знань як науково сформованого інформа- ційного ресурсу. Реалії сучасного життя переконли- во засвідчують трансінформаційну сутність розвитку і творчої діяльнос- ті людини в особистісному, соціаль- ному та глобальному вимірах. Акту- О. К. Скаленко Суспільство знань ХХІ ст.: системно-інформаційна теорія розвитку Викладено закономірності механізмів соціально-економічного процесу, його рушійні та цілеспрямовуючі чинники в загальносистемних мікро- і макрови- мірах, які складають головну суть положень авторської системно-інформаційної теорії і методології соціально-економічного процесу. © О.К.Скаленко, 2006 4 Science and Science of Science, 2006, № 1 альна необхідність наукового піз- нання цієї сутності диктується перш за все гострими потребами світового розвитку, результатом якого сьогод- ні слід вважати не тільки прогрес та позитивні досягнення, але й глобаль- но відчутні негативи. Отже, ця праця присвячена проблематиці ефектив- ності соціально-економічної діяль- ності та розвитку. Її результати допо- відалися та були схвалені на сесії Міжнародної асоціації «Україна – Римський клуб». У цій статті ви- кладено найсуттєвіші нововиявле- ні закономірності в механізмах со- ціально-економічного процесу, його рушійні та цілеспрямовую- чі чинники в загальносистемних мікро- і макровимірах, які, власне, і складають головну суть положень авторської системно-інформацій- ної теорії і методології глобального соціально-економічного процесу. Так, весь хід світового розвитку на наступаючому постіндустріальному етапі демонструє все нові феномени со- ціально-економічної, екологічної і мо- ральної кризи. Продовжується розвал на вигляд могутніх держав та їх утво- рень. Але це не тільки не скасовує, а, навпаки, доводить силу закону єднос- ті та цілісності світу, отже, закону необ- хідної інтеграції антикризових дій. Причини нинішнього світового розладу, різних криз, війн, конфлік- тів і зростання нових економічних та екологічних загроз ховаються, оче- видно, в тому, що навіть на рубежі ІІІ тисячоліття людству не вдалося виробити загальноприйнятих стра- тегій розвитку. Відсутні або не ви- тримують критики й усі національ- ні стратегії. Їх головна вада в тому, що вони швидше відображають інер- цію минулого, ніж виклики та імпе- ративи майбутнього, і тому не забез- печують вирішення глобальних про- блем постіндустріальної ери розви- тку людства, до яких належить і про- блема глобальної інформатизації. Саме во на стане вираженням сутнос- ті постіндустріальної ери і базою но- вої глобальної революції, котра, як ми сподіваємося, вперше відкриє ре- альний шлях до спільного виживан- ня та скоординованого розвитку на основі нової, суттєво вищої системи цінностей порівняно з цінностями необмеженого й системно невиваже- ного споживання. Об’єктивне ускладнення процесів розвитку закономірно збільшує “опір середовища”. Зростає ступінь загаль- ної небезпеки і необхідність пого- дження таких напрямів та аспектів розвитку, як політичні, економічні, соціальні, екологічні. Отже, виникає системна потреба у глибшій інтер- претації основи постіндустріальної цивілізації. Такою основою є науко- во-технологічна і соціально-психо- логічна революція, яка базується на глобальній інформатизації. Саме та- кими шляхами розгортається транс- формація світу в нову історичну епо- ху – високоекономічну інформацій- но-ноосферну еру людства. Соціально-економічна історія оці- нює сучасний стан світового співто- вариства як технологічно розвине- ний, тобто індустріальний. Особлива риса цього суспільства – нерівномір- ність соціального прогресу. Як бачи- мо, в умовах відносно високого, в су- часному розумінні, науково-техно- логічного потенціалу деякі країни постійно перебувають у кризі. У гло- бальних масштабах розповсюджу- ються явища техногенної деформації навколишнього середовища, спосте- рігається дегуманізація трудових від- носин. Це викликає напруження усіх сфер суспільного життя. Воно має свої критичні межі. Сьогодні в усьому світі, практично в усіх країнах, в тому числі й в Украї- ні, звучать життєво важливі питан- ня: Де ми? Що з нами відбувається? Як вижити? Як діяти, щоб не тільки виживати і виходити з кризи, але й О. К. Скаленко 5Наука та наукознавство, 2006, № 1 жити по-людськи, гідно? Ці питання є вічними, однак, не дивлячись на їх актуальність і наявність великої кількості різних теорій, вчень і кон- цепцій, системний фундаменталь- ний механізм всебічно ефективної діяльності та прогресу й нині зали- шається невідомим. Навіть найбільш радикальні теорії соціально-еконо- мічного розвитку під час ретельного розгляду і практичної перевірки ви- являються настільки абстрактними, що майже усі вони можуть бути від- несені до утопічних. Зайвий раз це підтверджено досвідом в так званих країнах “соціалізму, що переміг”. Світовою науковою думкою (спочат- ку мабуть А.Смітом, а потім й іншими вченими) вже доведено, що життєвий добробут, усі багатства при інших од- накових умовах створюються лише людською працею. А світова практика переконливо довела, що економічний прогрес залежить від удосконалення технологій та методів організації сус- пільно об’єднаної праці. Вважаючи матеріалізм єдино пра- вильним та ефективним вченням про діяльність та розвиток, закриті та за- організовані суспільства соціаліс- тичних країн витратили багато сил на переконання “ідеалістичного су- противника” у первинності матерії стосовно свідомості, забуваючи при цьому, що, будучи першоджерелом ідеально-інформаційного змісту мислення, відповідальність за всі ре- зультати соціальної діяльності “ма- терія поклала” на людину, її свідо- мість, компетентність і моральність. Адже свій вибір людина здійснює на основі знань про незаперечні закони природи, включаючи непорушний принцип причинно-наслідкових зв’яз ків або, іншими словами, прин- цип людської самовідповідальності, організованості та інтегрованості. Істотно важливим тут виявився саме підхід до вирішення преслову- тої проблеми первинності: доки мате- ріалісти доводили всьому світові, що все почалося і залежить від матерії, інші, тобто ідеалісти, не звертаючи серйозної уваги на таку войовничу на- уковість, діяли стихійно-ініціативно й досягли добробуту. Вони при цьому не руйнували регулююче інформацій- но-моральне середовище, а грома- дянські закони прив’язували до непо- рушних законів природи (наприклад до “теорії природного права”). Отже, сьогодні у світі фактично все ще відсутня системна методологія соціально-економічного розвитку. Проте людство все впевненіше відчу- ває напрям власного руху, який у фі- лософії трактується як соціальна форма розвитку світу. Реальне життя переконує нас в тому, що цей рух, цей розвиток навіть в загальному розгля- ді, скажемо так, “не зовсім строго гвинтоподібний”. Історія фіксує не тільки прогрес і повторення етапів розвитку, але й глибокі спади, регре- сивні зрушення, не кажучи вже про біблейський потоп та апокаліпсис. Хвилі соціального процесу мають, звичайно, своє об’єктивне обгрунту- вання. Але з точки зору подолання жорстоких соціально-економічних криз нині найважливішим є пізнан- ня феномену “зміщення” цих хвиль. Адже глобальна реальність вміщує відносно мало благополучних держав і багато слаборозвинутих, в тому чис- лі країни, які знаходяться в глибокій кризі при достатніх ресурсних мож- ливостях. Не без підстав людство ни- ні знаходиться в пошуковому стані. І не випадково виграє той, хто при цьому все-таки залишається ближче до стихійної (тобто природної або натуральної) саморегуляції. Проте гло бальна, всеохоплююча криза зрос- тає, а спроби її подолання окремими міжнародними або національними програмними діями не мають і не матимуть успіху, бо не містять у собі сучасного системно-методологічного підгрунтя. Суспільство знань ХХІ ст.: системно-інформаційна теорія розвитку 6 Science and Science of Science, 2006, № 1 Точка зору, яка тут викладається, є загальносистемною. Вона пов’язана, по-перше, з проблемою пізнання сут- ності механізму цивілізаційного руху в навколишньому матеріально-енер- гетичному середовищі. По-друге, людина – це початково-спонукаль- ний суб’єкт цільової взаємодії з об’єктивно існуючим середовищем. З цього погляду суб’єкт розглядається не тільки як певний актив, але й як єдина рушійна сила соціальної до- цільності дій та прогресу. Такий системний розгляд гло- бальної проблематики враховує вже усвідомлені людством уявлення про дві принципово різні форми об’єк- тивного процесу: стихійний само- розвиток світу та соціально опосе- редкований, організований людьми розвиток. Однак з урахуванням за- гальносистемної єдності світу між цими двома формами об’єктивного руху повинен бути і дійсно існує он- тологічний, тобто гносеологічно усвідомлений, перехід. Якщо онтологічне, об’єктивно при- родно існуюче, має, як відомо, власну силу саморуху, то гносеологічне як здобуті людською працею ідеально- інформаційні знання про закони сві- тових процесів такої внутрішньої сили не має. Методологічно це усві- домити архіважливо, оскільки такий світогляд, такий підхід відкриває нам двері до пізнання сутності меха- нізму соціально спрямованої діяль- ності, механізму переходу від суто стихійного до штучно організовано- го процесу, тобто до соціального або цивілізаційного руху. І саме цей мо- мент переходу лягає на плечі сучас- ного світу, на плечі людини розумної, людини соціальної, людини актив- но-творчої, людини економіко-еко- логічної. І саме звідси народжується принцип людської самовідповідаль- ності за діяльний вибір як причину і за результат діяльності як наслідок. Цей момент є методологічно вирі- шальним в проблематиці ефектив- ного соціально-економічного розви- тку людства і кожного суспільства. Усі досягнення цивілізації як засо- би задоволення соціальних потреб створюються цілеспрямованою люд- ською діяльністю. Ефективність сус- пільної праці вирішальною мірою залежить від рівня її організації і ко- ливається в дуже широкому діапазо- ні – від вражаючого розквіту високо- організованих суспільств до злиден- ності й навіть ворожнечі в соціаль- них системах, де втрачена цільова орієнтація суспільної праці. Отже, індивідуальна та суспільна праця не є самоціллю. Хоча праця і є феноменом фундаментальним за сво- єю суттю, але це лише засіб досяг- нення матеріального й духовного ба- гатства як наслідок успішної діяль- ності людей. Неважко помітити, що праця може продукувати як позити- ви, так і негативи. Саме за своїм від- носним характером конкретно-тру- дові цілі за певних умов зазнають де- формації міжсистемного зсуву, через що рівень корисності праці може знижуватися безпосередньо аж до невизначених соціально шкідливих наслідків і результатів, перш за все в економічній та екологічній сферах. Оскільки соціально-економічній діяльності властивий неодмінно цілеспрямо ваний характер, ми пови- нні мати чітке уявлення про суть і зміст цілей. Мета, як відомо, форму- ється діалектично, виходячи з потреб як ідеально сформованих результатів трудового процесу та можливостей їх задоволення. Специфічно ідеальним “матеріалом” – ресурсом формуван- ня мети трудового процесу – є інфор- мація як знання про об’єкти і непо- рушні закони матеріально-енерге- тичних процесів. Тому інформація повинна розглядатися перш за все із соціально-функціональної точки зо- ру, а в умовах переходу до постінду- стріального суспільства – як специ- О. К. Скаленко 7Наука та наукознавство, 2006, № 1 фічний ресурс пріоритетно страте- гічного значення. Якщо об’єктивно існуючий світ у взаємодії з людиною є першоджерелом інформаційних знань, то сформована в процесі піз- навально-трудової практичної діяль- ності інформаційна система вже функціонально виступає першодже- релом, базою для творчого пошуку нових, більш досконалих варіантів цілепокладання в усіх соціально- економічних процесах. Розглядаючи систему речовинно- енергетичного обміну в процесах взаємодії людського суспільства із середовищем через призму виробни- чо-споживчої сфери слід вказати перш за все на необхідну дієвість за- конів збереження або (балансу) речо- вини та енергії, що зазнають у цій сфері лише певної якісної трансфор- мації. Використаний для трудового цілепокладання інформаційний ре- сурс тут історично нарощується, під- порядковуючись законам удоскона- лення й накопичення. Отже, діяль- ність людини ніби сама трансформу- ється в кінцевому результаті в інфор- мацію, яка забезпечує щоразу досконаліше цілепокладання, більш кваліфіковану працю на базі знань і технологій. Таким чином, систему соціально спрямованої праці (або со- ціально-економічного циклу) обу- мовлює мета як ідеально-інформа- ційна модель шляхів досягнення не- обхідного результату (включаючи його форму, кількісні та якісні ха- рактеристики), а потенціал соціаль- но-економічного прогресу забезпе- чує, власне, сама інформація як зна- ння законів розвитку світу, знання діапазонів дії цих законів. На цьому шляху практично значу- щою, фундаментальною сутністю прогресуючого соціально-економіч- ного руху є постійне піднесення тех- нологій. Саме тому, розвиваючись у відповідності з об’єктивним порядком світового процесу і законами власної природи, людство реалізує особливий, трансінформаційно-інтелектуально- інноваційний механізм цілеспрямо- ваної діяльності, який дозволяє дося- гати соціального прогресу на базі про- гресу науково-технологічного. Активне цілеспрямоване виперед- ження та управління природно зако- номірними процесами були досягну- ті тільки на рівні людини розумної. Цей рівень, зрозуміло, базується на апараті біологічного випередження як на своєму фундаментальному про- тотипі (див. “теорію функціональ- них систем” академіка П.К.Анохіна [2]). Ефект і нова якість випереджаль- ного управління досягаються тут шля- хом абстракцій та інтеграції інформа- ційних знань. Цей спосіб використан- ня пізнаних працею явищ, властивос- тей і закономірностей об’єктивно існу- ючого світу з точки зору сучасної цивілізації можна назвати методом на- укових відкриттів [3]. .хвЕІ.хивЕ Соціально-психологічний потенціал суспільства (психоінформаційна рушійна сила) Матеріально-енергетична першооснова економічної структури інформаційно-енергетичний мікропроцесуальний цикл праці ²Å ²Å âõ. < ²Å âèõ. Економічна структура суспільства Інформаційно-цільова основа діяльності речовинно-енергетичний макропроцесуальний цикл праці ÐÅ РЕ вх. РЕ вих. ÐÅ âõ. = ÐÅ âèõ. Рис. 1. Методологічний механізм прогресуючої економічної структури в її психо- інформаційній та речовинно-енергетичній саморушійності Як бачимо, механізм пізнання світу людиною на соціальному рівні роз- витку також має випереджувальний характер, але тут він незрівнянно складніший. Ефект випередження на даному рівні відкриває можливос- ті творчої та прискореної порівняно зі стихійними та вже існуючими тех- Суспільство знань ХХІ ст.: системно-інформаційна теорія розвитку 8 Science and Science of Science, 2006, № 1 нологічними фізичними і біологіч- ними процесами цілеспрямованої ді- яльності та активного управління саморозвитком. Головною передумо- вою тут є те, що, наприклад, процес науково-інформаційнного мислення відбувається значно швидше, ніж ін- ші реальні матеріальні енергопроце- си, які в таких випадках виявляються лише об’єктами пізнання, але також на інформаційній основі. Людина по- чинає орієнтуватися тут уже в мож- ливих варіантах речовинно-енерге- тичних процесів, вибираючи їх на- прями та інтенсивність і реалізуючи, таким чином, свою творчу сутність. Використавши надвисоку швид- кість свого інформаційного за зміс- том мислення, людина повертається в сферу предметно-практичних або натурних процесів, тобто до вже “земних” швидкостей. Але середня швидкість або інтенсивність створе- них людиною технологічних проце- сів у підсумку виявляється вищою порівняно із середньоприродною в навколишньому середовищі. Річ у тім, що середовище по-різному чи- нить опір однаковим за цілями, але різним за способами і обладнанням технологічним системам. Цей факт спрощено відображений в понят- ті “зростання продуктивності праці” як одній з основних категорій еконо- мічного прогресу. Отже, сучасне соціально-економіч- не життя – це новий якісний ступінь розкриття фундаментально-трудової суті людини. Вона зумовлена істори- ко-соціальним характером пізнання, яке в широкому розумінні включає технологічний прогрес на базі знань у сфері гуманітарних, суспільних, при- родничих і технічних наук, а також практичного досвіду. Ця база складає глобальну сутнісну основу розви- тку – єдину інформаційно-цільову основу передусім техніко-економіч- ної діяльності та розвитку людства в поточному та історичному планах. Виходячи з теорії пізнання, необ- хідно згадати й спеціально відмітити, що сутнісне взаємовідбиття об’єктів здійснюється в результаті їх взаємо- дії, але інформація як знання про за- кони природи народжується тільки у відносинах людей з природним се- редовищем. Річ у тім, що інформа- ційні процеси не просто пов’язані з мисленням людини, але разом з її потребами є, власне, єдиним змістом діалектично породженої ними свідо- мості. Оперуючи в мисленні лише ідеально-інформаційними образа- ми, а не самими об’єктами, творча людська свідомість здійснює випе- реджальне моделювання можливих структур і процесів, а також засобів їх технологічної реалізації, вибираю- чи найкращі, виходячи із своїх кон- кретних потреб та об’єктивно зако- номірних можливостей. У цьому й полягає сутність трансінформацій- ного переходу в механізмі соціально опосередкованого розвитку світу. Таким чином, творча свідомість як соціально безперервний процес за своєю природою приречена на постійне самовдосконалення за до- помогою інформаційно насичених технологій та управляючих систем. Організований на базі відкритих, розвинутих і систематично накопи- чених в історичному плані знань, цілеспрямований труд дає можли- вість переважати за рівнем інтен- сивності та ефективності не тільки стихійні процеси, але й створені ра- ніше технології, тобто забезпечува- ти безперервний науково-технічний прогрес. Тут вже можна ствердити, що соці- альна складова глобального світово- го процесу базується на трудових системах, в яких, окрім психічної енергії або енергії свідомої во- лі суб’єкта, циркулюють речовина, звичайна механічна енергія та інфор- мація. Циклічний характер праці зу- мовлений необхідністю забезпечення О. К. Скаленко 9Наука та наукознавство, 2006, № 1 його соціальної спрямованості, до- цільності проміжних засобів і дій з і- деально-суб’єктивної сторони та ре- човинно-енергетичними ресурсами з боку об’єктивної матеріальної першо- основи, яка й диктує всі інші законо- мірності суб’єктові праці. Як бачимо, ідеально-інформаційний ресурс за- безпечує лише напрям трудових про- цесів, що дає можливість змінювати інтенсивність процесів власне мате- ріально-енергетичного обміну та удо- сконалювати якість формотворення. Отже, будь-яка економічна систе- ма принципово складається з двох циклів: мікропроцесуального пси- хоінформаційного та макропроцесу- ального матеріально-енергетичного, які мають загальним фундаментом об’єк тивну речовинно-енергетичну першооснову (рис.1). Циркулюючі в макропроцесуальному циклі речо- вина та енергія мають свою власну силу саморуху (наприклад фазові пе- реходи) і лише регуляційно-управ- лінськи детонуються мікропроцесом інформаційного циклу, рушійною силою якого є людський чинник конкретної психофізичної природи. А фундаментальною основою трудо- вого мікроциклу є методологічно єдина інформаційно-цільова систе- ма, що забезпечує творче цільове мо- делювання конкретних елементів праці. На рис.2 добре видно відокремле- ність інформаційно-цільової основи праці від її генетичної матеріально- енергетичної першооснови, на якій базуються інші підсистеми соціаль- ної сфери, включаючи ідеально-ін- формаційну мету в голові живого суб’єкту. Тут слід звернути особливу увагу на специфічний ефект вну- трішньої “самоізоляції” соціуму від своєї першооснови феноменом ін- формації, оперативно-технологічно та історично-матеріально зафіксова- ної на інертних щодо її сутності та змісту носіях. Рис. 2. Загальна послідовність опосередкування в функціональній структурі трудових процесів На відміну від існуючих уявлень про сутність людської праці як про процес суб’єкт-об’єктних відносин, опосередкований ідеальною метою та доцільним знаряддям, слід вказа- ти на сутнісно складнішу структуру опосередкування. По-перше, всі без винятку елементи в системі пра- ці глобально опосередковані ідеаль- ною інформаційною основою. По- друге, між суб’єктами праці та метою циркулює цілеформуюча інформа- ція; між суб’єктом і знаряддям пра- ці – мета та доцільна винахідницька інформація; між суб’єктом та об’єк- том праці – мета, знаряддя та інфор- мація про об’єкт праці й, нарешті, між суб’єктом і результатом праці – мета, знаряддя та об’єкт праці в нату- рі та в інформаційному еквіваленті. Під час одержання суб’єктом інфор- мації про сподіваний результат пра- ці як позитивного зворотного зв’язку він знімає цільову психоінтелекту- альну напругу в системі праці. Функція інформаційного ресурсу, власне кажучи, полягає не тільки у випередженні та прискоренні, але й в регуляційно-управлінському супро- воді. Мікропроцесуальне виперед- ження відбувається, по-перше, в про- гностичному передбаченні напрямів Суспільство знань ХХІ ст.: системно-інформаційна теорія розвитку 10 Science and Science of Science, 2006, № 1 розвитку (футурології) і конкретно цільовому прогнозі, а потім – в програ- муванні та проектуванні, включаючи наукові гіпотези й господарські плани. По-друге, управлінське регулювання також має ідеально-інформаційний зміст і випереджувальний характер, але здійснюється воно в постійно су- проводжуючому синхронному режи- мі – режимі трудового циклу. Узагальнюючи соціальну оцінку ін- формації як об’єктивно необхідного стратегічного ресурсу, потрібно відмі- тити її поліфункціональність в соці- альному житті. Перш за все інформа- ційний процес – це процес-маяк або цільова орієнтація праці, але можли- вість ефективної діяльності реалізу- ється тільки при відповідному відно- шенні суспільства до інформаційного ресурсу. Інформація обумовлює вихід людини в сферу можливості творчого вибору закономірних способів зміни або створення нових технологічних варіантів. І, нарешті, інформація – це динамічний канал самоврівноважу- вання різних форм соціального жит- тя: управління та самоуправління суспільними об’єктами, процесами і системами всіх рівнів; поділу та інте- грації в опосередковано складних системах праці, науки і культури; ре- гулювання соціально-економічного життя через фінансово-грошову сис- тему; управління політичною, еколо- гічною сферами тощо. Проте в механізмі соціальної й техні- ко-економічної діяльності вирішаль- ним є органічний взаємозв’язок або єд- ність інтелекту та інформації як важіль, первинно-спонукальна сила, саморух цілеспрямованих дій і всіх соціальних процесів, насамперед процесів саморе- гуляції та самоуправління. Таким чи- ном, інтелектуальне буття людини і суспільства зумовлене станом інфор- маційно-цільової системи як глобаль- ної основи діяльності та розвитку. Здоровий стан суспільного суб’єкта передбачає перш за все розвинену ін- формаційними знаннями свідомість, а також нормальні емоції та волю лю- дей. Концентрація ж в голові людини або в суспільстві недостовірних знань чи дезінформації неминуче викликає певні психофізичні порушення в ор- ганізмі людини та різні деструктив- ні явища в суспільстві й державі. Наслідком занепаду суспільної мо- ралі й перекручень понять як пооди- ноких носіїв поведінкової орієнтації та віри є розпад життєво важливих цінностей та соціально-економічних і правових структур у суспільстві, а також безвідповідальність і некомпе- тентність, що призводять до небаче- них і, можливо, зовсім несподіваних катастроф. У зв’язку з цим можна згадати про “парадоксальний” факт соціально-економічної кризи в Укра- їні за сучасно розвинутої індустрі- альної сфери. Насправді цю кризу слід назвати духовною, моральною, а пріоритетно актуальним завданням українського суспільства потрібно вважати все-таки подолання кризи в сфері “людського чинника”. Людський фактор слід також роз- глядати в загальносистемному плані, тобто в системі діалектичної замкне- ності повного науково-виробничо- споживчого циклу із зворотним со- ціально-екологічним зв’язком. Звід- си стає зрозумілим, що навіть за на- явності всіх необхідних ресурсів і за- собів праці, а також системно узагальнюючого зв’язку як інформа- ційної основи цілепокладання суб’єкт не завжди може забезпечити ефективне функціонування циклу. Розривом і подальшим руйнуванням цільового напряму можуть стати всі складові його структури як необ- хідні, але неякісні. Факт, що найбільш важкою, але розповсюдженою формою суспільних криз є кризове становище інформа- ційного і морального середовища, лише починає усвідомлюватися на- віть розвинутими країнами. У зв’язку О. К. Скаленко 11Наука та наукознавство, 2006, № 1 з цим необхідно ще раз підкреслити фундаментальний момент потреби виняткової об’єктивності інформа- ційно-цільової системи як основи всякої діяльності. Тобто цю основу слід вважати винятковою природно- об’єктивною платформою існування, єдиним закономірним субстратом трудового цілепокладання і розвитку, всіх соціальних подій сучасного люд- ства. Люди, суспільство вже пови- нні усвідомлювати, що єдиним їх со- ціальним зв’язком з об’єктивно існу- ючим матеріальним світом є ідеаль- но-інформаційна основа, яка в свою чергу виступає повноважним пред- ставником об’єктивних законів при- роди, перш за все непорушного закону причинно-наслідкових зв’язків усіх без винятку процесів, ідей, дій та їх результатів. І як суть діалектичного переходу з матеріального в ідеальне вона є єдиним змістом свідомої ді- яльності людини активно-творчої, яка робить принципово несамору- хому інформацію гранично дина- мічним засобом у процесах мислен- ня, волевиявлення та цілеспрямова- ної діяльності. Тому спілкування людей в межах науково-виробничо- го циклу не повинно мати і в реаль- ному житті не має жорстких зв’язків, а являє собою винятково динамічну, вільну й гнучку можливість контак- тування в будь-якому порядку. Що- правда, труднощі на шляху досяг- нення такої економічної свободи можуть бути досить різними. Прикладом некваліфікованого управ ління інформаційним потоком як негативно концентрованого вира- ження людського фактора в економіч- ному циклі можна вважати реальні випадки короткозамкненого функці- онування фундаментальної науки: первинна інформація замикається сама на себе (через теорію), знижую- чи у такий спосіб рівень об’єктивнос- ті, вихолощуючись і не виконуючи при цьому своєї соціальної функції. Виробництво теж часто замикається “накоротко”, не поновлюючи осно- вних фондів (здебільшого засобів праці). На практиці ми називаємо це відривом науки від виробництва або проблемою впровадження. Неважко передбачити, що такі “короткі зами- кання” порушують системно-інфор- маційну сутність повного науково- виробничого циклу, який в таких ви- падках має закономірно згасаючий характер. Ефективна єдність циклу, таким чином, може бути досягнута лише на методологічно єдиній ін- формаційно-цільовій основі. Ситуація тут ускладнюється і мо- ментом деякого так би мовити “само- стійного” існування інформації в межах соціального життя. Сформо- вані людиною поняття про закони природи є лише фрагментарним від- тінком дійсних процесів, явищ і сут- ностей. І поняття як системи штучно ідеальні так само штучно трансфор- муються в системи теорій, вчень тощо. Отже, єдиний нерозривний світ-процес первинно “спрощується” й умовно, але зовсім не безневинно і не безкарно розділяється в абстрак- тно-інформаційних “поняттях-зна- ннях” впритул до так званих дифе- ренціації наук і спеціалізації праці. Звідси також логічно випливає вимо- га єдності інформаційної основи со- ціально-економічної діяльності та розвитку. Але негативно-розподіль- чий вплив абстракцій доходить до того, що, забуваючи про несамору- шійність інформації, люди сподіва- ються на силу якогось “штучного ін- телекту” або автоматичних інформа- ційних систем управління. Крім того, рівень ідеально-інформаційних абстракцій може бути надмірно ви- соким, що також легко доводить лю- дину до втрати відчуття реальності. Особливою об’єктивною небезпекою відриву від об’єкта й переходу в сферу ідеалістичної схоластики слід вважа- ти поняття й категорії суспільних Суспільство знань ХХІ ст.: системно-інформаційна теорія розвитку 12 Science and Science of Science, 2006, № 1 наук, тому що ця сфера реальнос- ті перш за все абстрактно-творча, яка оперує поняттями, в кращому випад- ку похідними від первинно-об’єк- тивних, та виступає як сфера, органі- зовуюча і регулююча життєвий цикл понятійних систем, що мають свої специфічні закони розвитку. Аналізуючи реальні соціальні про- цеси, особливо у високорозвинутих країнах, неважко помітити, що тем- пи економічного прогресу залежать від інтенсивності фундаментальних наукових відкриттів як джерела фор- мування первинно-об’єктивної ін- формаційної системи – корінної час- тини глобальної інформаційної основи практичної діяльності. Мі- рою об’єктивності, відносної істин- ності та практичної цінності всякої іншої, вже похідної інформації може бути тільки ця генетично первинна та онтологічно максимально набли- жена до об’єктивних процесів інфор- мація як фундаментальні природни- чо-наукові знання людини творчоді- ючої, людини економічної. Систему похідної або вторинної ін- формації створюють мови, емпірич- ні знання, гуманітарні та суспільні на- уки, культурні, науково-технічні та інші спецфонди, які використовують- ся в процесах функціонування різних форм активної суспільної свідомості. Ми показали, що конкретні суб’єкт- об’єктні відносини в науково-вироб- ничих циклах також будуються на ін- формаційній основі, в системі якої фундаментальні та прикладні інфор- маційні знання є своєрідним буді- вельним матеріалом трудового ціле- покладання. Нові відкриття як фун- даментальні знання в своєму функці- ональному циклі перевіряються, трансформуються та використову- ються в життєприкладних творчих процесах: винахідництві, раціоналі- зації, проектуванні, виробництві, в методичних розробках та організа- ційно-управлінських рішеннях, ство- рюючи базовий рециркуляційний ін- формаційно-цільовий потік трудових систем. Ступінь творчої активності в межах цих функціональних циклів визначає міру інтенсивності самороз- витку інформаційно-цільової основи, темпи науково-технічного прогресу та рівень соціального добробуту. Ретроспективний аналіз показує, що в різні періоди соціальної історії інформаційні знання не тільки здо- бувалися, використовувалися і нако- пичувалися, але й різними способа- ми систематизувалися. Це еволюцій- но, а інколи і стрибкоподібно виво- дило людство на якісно новий рівень технологічного й соціально-еконо- мічного розвитку [3–6]. Досить очевидною й наочною в зв’язку з цим є картина історичних переходів від синкретичних протидій до перших проявів науково-практич- ного методу господарювання на осно- ві інформаційних блоків і далі, до ме- тодологічно розвинених, але ще зако- номірно розділених інформаційно- цільових систем як основи макси- мально розподіленої праці в індустріальному суспільстві. У ре- зультаті загальносистемного аналізу впевнюємося, що сучасний якісний стрибок в науково-технічну револю- цію та перехід до вищої фази розви- тку індустріального суспільства за- безпечила не тільки історично на- копичена і певним чином система- тизована сума інформаційних знань. Вирішальну роль тут відіграло удоско- нале ння технологій отримання, об- робки, передачі, розповсюдження та використання цих знань, в тому чис- лі автоматизованого інформаційно- технологічного обладнання і комп’ю- терів. Одночасно з цим активно віді- грали і свою позитивну роль процеси диференціації та спеціалізації науки і праці (рис.3). Отже, глобальний загальносистем- ний механізм прогресуючого соці- ально-економічного розвитку не О. К. Скаленко 13Наука та наукознавство, 2006, № 1 лише має трансінформаційну приро- ду, але значною мірою залежить від якісних характеристик процесів ці- льової систематизації та функціону- вання інформаційної основи в спеці- алізованих системах праці і всього соціокультурного життя. Рис. 3. Переважаючі напрями формування та використання інформаційного ресурсу на вузлових етапах економічного й цивілізацій- ного прогресу Звідси видно, що, не дивлячись на прогрес, все очевиднішими стають негативні сторони реального соці- ального життя. Ще раз згадаємо, що в світі все частіше й ширше проявля- ються жорстокі економічні кризи, технологічні катастрофи, сировин- ні дефіцити, голод, погіршення еко- логічної ситуації та зниження гума- нітарних характеристик життя. Все це зумовлює спонтанний пошук аль- тернативних методів діяльності та розвитку. Серед таких методів все частіше розглядаються концепції, що повністю заперечують корисну для людства роль науково-технічно- го прогресу. Це свідчить про специ- фічну кризу індустріального суспіль- ства як системи розвитку та про на- ступ нового перехідного періоду в соціальній історії – періоду інтен- сивного руху до постіндустріального суспільства з принципово новою системою цінностей. Як ми вже відмічали, суть індустрі- ально-суспільної кризи принципово зводиться до необхідності подолання людством розподільного, тобто де- зінтеграційного способу існування та розвитку, до побудови відкритих й глобально інтегрованих систем і структур. Тут найважливішою про- блемою є те, що ідеальний характер інформаційних цілей в системах роз- діленої праці зумовлює необхідність методологічного “монтування” фе- номена ідеально-інтелектуального в матеріальні економічні системи. Принципово це може зробити тіль- ки людина. Отже, цілеспрямована та ефективна діяльність можлива лише в субстанціональній єдності ідеаль- но-інформаційних моделей з реаль- ною дійсністю, тобто врешті-решт на глобальній інтеграційній основі. Проте широкий фронт сучасної гео- графічно та історично розділеної сус- пільної праці закономірно сформу- вав глобальне кризове поле інтегра- ційного напруження, яке відбуваєть- ся в різних сферах життя зненацька- несподівано. Наслідки цієї напруги із зрозумілих причин сьогодні не мо- жуть бути передбаченими. На цьому підгрунті в усі віки свого розвитку фактичний дефіцит достовірних ін- формаційних знань людство запо- внювало містикою, утопією, псевдо- ідеями, волюнтаризмом тощо, а вже зовсім несподівані наслідки у вигля- ді катастроф і криз різного масштабу пояснювалися діями ворогів або впливом темних і злих сил. Інтеграційні ефекти як безпосеред- ній фронт соціально спрямованої ді- Суспільство знань ХХІ ст.: системно-інформаційна теорія розвитку 14 Science and Science of Science, 2006, № 1 яльності не тільки виникають у голо- ві людини, але й методологічно по- вністю нею забезпечуються. Саме тому здійснення цієї функції люди- ною можливе лише на відповідній методологічно єдиній інформаційно- цільовій основі, що включає перш за все первинно-об’єктивні знання про явища, властивості та закономірнос- ті єдиного об’єктивно існуючого ма- теріального світу як фундаментальну базу прикладної інформації. Таким чином, подолання кризового стану індустріального суспільства принципово можливе тільки на систе- матизованій до згаданої єдності інфор- маційно-цільовій основі, тому що лише на цій основі людина здатна дія- ти зважено, цілеспрямовано та ефек- тивно. Адже ця основа є природною, методологічною платформою розподі- лу, інтеграції, контролю ефективнос- ті та управління працею і розвитком. Але вузлова функція єдиної інформа- ційно-цільової основи – це функція глобального важеля застосування ін- телектуальної енергії людей, які в ме- ханізмі своєї розподільчо-інтеграцій- ної діяльності забезпечують цілеспря- мований саморух всіх форм суспільної свідомості, перш за все управління економічними системами. Отже, надзвичайною актуальністю сьогодні в світі й особливо в зацікав- лених суспільствах є завдання спеці- альних досліджень і опрацювання інфраструктури глобальної інформа- ційної системи діяльності та розви- тку. На шляху до постіндустріально- го суспільства необхідні фундамен- тальні наукові дослідження проблем інформатизації зусиллями міжна- родного наукового співтовариства, в зв’язку з чим можна запропонувати розробку програми “Людина, еко- сфери та інформатизація світу”. Високорозвинена і добре системати- зована єдина інформаційно-цільова основа буття дозволить можливість суттєво знизити різного походження опір в усіх трудових системах та забез- печити первинний успіх в розвитко- ві постіндустріального суспільства, яке буде характеризуватися значним зни- женням насичення виробничих техно- логій матеріало- та енергоємним ма- шинним обладнанням, різким підви- щенням рівня їх інтелектуальності, ін- формаційності та екологічності. Саме цьому послужить в загальних рисах ви- кладена тут системна інформаційна методологія економічної діяльності та розвитку на шляху до інформаційного суспільства і саме на цьому буде базува- тися соціально-економічна, еколого- технологічна безпека та конкуренто- спроможність суспільства, яке прямує у досконалішу постіндустріальну еру. О. К. Скаленко 1. Булгаков С.Н. Философия хозяйства. – М.: Наука, 1990. – 412 с. 2. Анохин П.К. Философские аспекты теории функциональной системы.– М.,1978. 3. Скаленко А.К. Глобальные резервы роста: информация + интеллект + инновации. – К.: Ин- теллект, 2002.– 428 с. 4. Всемирная история экономической мысли. – М.: Мысль, 1988. – Т.2. – 574 с. 5. Мойсеев Н.Н. Человек и ноосфера. – М.: Молодая гвардия, 1990. – 351 с. 6. Скаленко О.К. Глобальна інформаційна стратегія України. Момент істини // ВІЧЕ. – 2004. – № 9 Одержано 16.01.2006 А.К. Скаленко Общество знаний XXI ст.: системно-информационная теория развития Изложены закономерности механизмов социально-экономического процесса, его движущие и целе- направляющие факторы в общесистемных микро- и макроизмерениях, которые составляют главную суть положений авторской системно-информационной теории и методологии социально-экономи- ческого про цесса.

Схожі ресурси