Побудова сценаріїв розвитку світової економіки до 2030 р. у контексті великих економічних циклів Кондратьєва

Для пошуку та виявлення науково-технологічних напрямів, що складуть основу 6-го технологічного укладу, застосовано методологію передбачення (foresight) та її інструментарії. Досліджується потенціал розвитку світової економіки в мінливих економічних, соціальних, політичних та екологічних умовах. Вияв...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
1. Verfasser: Кологривов, Я.І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України 2012
Schriftenreihe:Системні дослідження та інформаційні технології
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/50170
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Побудова сценаріїв розвитку світової економіки до 2030 р. у контексті великих економічних циклів Кондратьєва / Я.І. Кологривов // Систем. дослідж. та інформ. технології. — 2012. — № 2. — С. 125-137. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-50170
record_format dspace
spelling irk-123456789-501702013-10-07T03:05:14Z Побудова сценаріїв розвитку світової економіки до 2030 р. у контексті великих економічних циклів Кондратьєва Кологривов, Я.І. Методи аналізу та управління системами в умовах ризику і невизначеності Для пошуку та виявлення науково-технологічних напрямів, що складуть основу 6-го технологічного укладу, застосовано методологію передбачення (foresight) та її інструментарії. Досліджується потенціал розвитку світової економіки в мінливих економічних, соціальних, політичних та екологічних умовах. Виявлено пріоритетні науково-технологічні (S&T) напрями та побудовано декілька варіантів сценаріїв розвитку світової економіки на період до 2030 р. Для поиска и выявления научно-технологических направлений, которые составляют основу 6-го технологического уклада, использована методология предвидения (foresight) и ее инструментарии. Исследован потенциал развития мировой экономики в меняющихся экономических, социальных, политических и экологических условиях. Выявлены приоритетные научно-технологические (S&T) направления, которые составляют основу 6-го технологического уклада и построены несколько вариантов сценариев развития мировой экономики на период до 2030 г. For the search and identification of the science and technology areas that constitute the basis of the 6-th technological mode, the foresight methodology and its toolsets are used. The potential of the world economy development in the changing economical, social, political and ecological conditions is investigated. The priority science and technology (S&T) areas which constitute the basis of the 6th technological mode are identified and several variants of scenarios of the world economy development for the period up to 2030. 2012 Article Побудова сценаріїв розвитку світової економіки до 2030 р. у контексті великих економічних циклів Кондратьєва / Я.І. Кологривов // Систем. дослідж. та інформ. технології. — 2012. — № 2. — С. 125-137. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 1681–6048 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/50170 517.7+004=001.8 uk Системні дослідження та інформаційні технології Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Методи аналізу та управління системами в умовах ризику і невизначеності
Методи аналізу та управління системами в умовах ризику і невизначеності
spellingShingle Методи аналізу та управління системами в умовах ризику і невизначеності
Методи аналізу та управління системами в умовах ризику і невизначеності
Кологривов, Я.І.
Побудова сценаріїв розвитку світової економіки до 2030 р. у контексті великих економічних циклів Кондратьєва
Системні дослідження та інформаційні технології
description Для пошуку та виявлення науково-технологічних напрямів, що складуть основу 6-го технологічного укладу, застосовано методологію передбачення (foresight) та її інструментарії. Досліджується потенціал розвитку світової економіки в мінливих економічних, соціальних, політичних та екологічних умовах. Виявлено пріоритетні науково-технологічні (S&T) напрями та побудовано декілька варіантів сценаріїв розвитку світової економіки на період до 2030 р.
format Article
author Кологривов, Я.І.
author_facet Кологривов, Я.І.
author_sort Кологривов, Я.І.
title Побудова сценаріїв розвитку світової економіки до 2030 р. у контексті великих економічних циклів Кондратьєва
title_short Побудова сценаріїв розвитку світової економіки до 2030 р. у контексті великих економічних циклів Кондратьєва
title_full Побудова сценаріїв розвитку світової економіки до 2030 р. у контексті великих економічних циклів Кондратьєва
title_fullStr Побудова сценаріїв розвитку світової економіки до 2030 р. у контексті великих економічних циклів Кондратьєва
title_full_unstemmed Побудова сценаріїв розвитку світової економіки до 2030 р. у контексті великих економічних циклів Кондратьєва
title_sort побудова сценаріїв розвитку світової економіки до 2030 р. у контексті великих економічних циклів кондратьєва
publisher Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України
publishDate 2012
topic_facet Методи аналізу та управління системами в умовах ризику і невизначеності
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/50170
citation_txt Побудова сценаріїв розвитку світової економіки до 2030 р. у контексті великих економічних циклів Кондратьєва / Я.І. Кологривов // Систем. дослідж. та інформ. технології. — 2012. — № 2. — С. 125-137. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
series Системні дослідження та інформаційні технології
work_keys_str_mv AT kologrivovâí pobudovascenaríívrozvitkusvítovoíekonomíkido2030rukontekstívelikihekonomíčnihciklívkondratʹêva
first_indexed 2025-07-04T11:43:49Z
last_indexed 2025-07-04T11:43:49Z
_version_ 1836716583445069824
fulltext © Я.І. Кологривов, 2012 Системні дослідження та інформаційні технології, 2012, № 2 125 УДК 517.7+004=001.8 ПОБУДОВА СЦЕНАРІЇВ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ ДО 2030 р. У КОНТЕКСТІ ВЕЛИКИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЦИКЛІВ КОНДРАТЬЄВА Я.І. КОЛОГРИВОВ Для пошуку та виявлення науково-технологічних напрямів, що складуть основу 6-го технологічного укладу, застосовано методологію передбачення (foresight) та її інструментарії. Досліджується потенціал розвитку світової еко- номіки в мінливих економічних, соціальних, політичних та екологічних умо- вах. Виявлено пріоритетні науково-технологічні (S&T) напрями та побудовано декілька варіантів сценаріїв розвитку світової економіки на період до 2030 р. ВСТУП Видатний російський вчений М.Д. Кондратьєв у 20-х рр. ХХ ст. висунув припущення про існування «великих економічних циклів» у ринкових еко- номіках капіталістичних країн. Працюючи на кафедрі політичної економії та статистики, він спочатку помітив, а потім довів існування «великих циклів кон’юнктури» (саме таку назву використовував учений). М.Д. Кондратьєв проаналізував динаміку розвитку економік капіталістичних країн Західної Європи, починаючи з кінця ХVIII ст., і помітив, що цей розвиток є цикліч- ним, і що кожні 40–60 р. цикл змінюється наступним, супроводжуючись зміною технологічного укладу [1]. У результаті дослідження Кондpатьєв виокремив такі великі цикли (ви- ділено напівжирним шрифтом) (таблиця): Т а б л и ц я . Великі економічні цикли, виявлені М.Д. Кондратьєвим та на- ступні, що йшли за ними № Позначення Тривалість К-циклу Тривалість висхідної хвилі Тривалість спадної хвилі 1 К1 1779–1844/51 1779–1810/17 1810/17–1844/51 2 К2 1844/51–1890/96 1844/51–1870/75 1870/75–1890/96 3 К3 1890/96–1936/40 1890/96–1914/20 1914/20–1936/40 4 К4 1936/40–1980/85 1936/40–1966/71 1966/71–1980/85 5 К5 1980/85–2020/25 1980/85–2003/09 2003/09–2020/25* У таблиці зірочкою (*) позначено прогноз. Наступним кроком ученого був прогноз щодо спадної хвилі 3-го К-циклу. І, висловлюючи ще в 1922 р. думку про існування «великих циклів кон’юнктури», М.Д. Кондратьєв статистичними дослідженнями виявив, що перехід від висхідної до низхідної фази великого циклу буде мати місце на межі 20–30-х рр., передбачивши тим самим Велику світову депресію 1929– 1933 рр., що вразила економіку США, країни Західної Європи та Північної Америки, від якої постраждали всі капіталістичні країни світу [2]. Я.І. Кологривов ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2012, № 2 126 Наступна криза 70-х р. на спадній хвилі четвертого К-циклу характери- зувалася девальвацією долара США 1971 р. і нафтовою кризою 1973– 1975 рр. Цей період отримав назву стагфляції [3]. Сьогодні ми є свідками нової кризи на спадній хвилі п’ятого К-циклу, і знову збіг із прогнозами М.Д. Кондратьєва є незаперечним. Для того, щоб зрозуміти, як вийти з кризи з найменшими втратами, не- обхідно виявити причини кризи, а також проаналізувати, використовуючи досвід попередніх циклів, причини підйомів економік після надзвичайно глибоких криз. За Кондратьєвим, виникнення великих, середніх та коротких циклів економічної динаміки є внутрішньою закономірністю економічної динаміки, іманентно властивої економіці як системі. Причиною існування великих циклів є довгий цикл часу будівництва та дієздатності засобів виробництва, довгого використання та віддачі вкладених інвестицій — фабрики, заводи, порти, канали, тунелі, гідроелектростанції, залізниці, дороги тощо. Їхнє бу- дівництво та функціонування мають життєвий цикл тривалістю в 40–60 р. Саме ця обставина і є причиною виникнення великих циклів економічної кон’юнктури. Границею цих циклів слугують межі вичерпання дієздатності старих капітальних благ та початок будівництва та функціонування нових засобів виробництва, які здатні діяти на принципово новій техніко- технологічній та організаційно-структурній основі, створюючи принципово нові блага довгого використання [4]. Тобто, у період кризи суспільство, ро- зуміючи завершення життєвого циклу певного технологічного укладу, по- чинає шукати нові перспективні науково-технологічні (S&T) напрями, нові рішення (solutions), і саме впровадження останніх виводить економіку з кризи, створюючи основу нового технологічного укладу. Так, велике машинобудування, високотехнологічне будівництво, про- мислова енергетика, а також цивільна та військова авіація були причиною виходу економік країн із великої депресії. Наступна системна криза 1971– 1975 рр. підштовхнула до розвитку п’ятого технологічного укладу — мікро- електроніку, комп’ютерну техніку, Інтернет, мобільний зв’язок [5]. Вже ос- таточно зрозуміло, що технологічний уклад п’ятого К-циклу вичерпано і жоден влив величезних потоків грошей, що використовують сьогодні уряди країн, не в змозі вирішити проблему. Ці дії лише відстрочать і поглиблять неминучий крах застарілого технологічного укладу [3]. МЕТОДОЛОГІЯ ПЕРЕДБАЧЕННЯ ТА ЇЇ ІНСТРУМЕНТАРІЇ Для пошуку та виявлення науково-технологічних напрямів, що складуть ос- нову 6-го технологічного укладу, пропонується звернутися до методології передбачення (foresight) та її інструментаріїв. Мета передбачення полягає в тому, щоб дослідити потенціал розвитку світової економіки в мінливих економічних, соціальних, політичних та еко- логічних умовах, виявити пріоритетні науково-технологічні напрями, що складуть основу 6-го технологічного укладу та побудувати декілька варіан- тів сценаріїв розвитку світової економіки на період до 2030 р. [6]. За визначенням Міжнародної ради наукових спілок (ICSU), передба- чення — це інструмент стратегічного планування, який все частіше викорис- товується урядами, організаціями, компаніями, щоб побачити й усвідомити Побудова сценаріїв розвитку світової економіки до 2030 р. у контексті… Системні дослідження та інформаційні технології, 2012, № 2 127 своє місце, свою роль у невизначеному майбутньому [7]. Визначення критич- них науково-технологічних напрямів нового технологічного укладу є над- звичайно важливим процесом, оскільки результати такої діяльності призво- дять до розуміння, в якому напрямку необхідно рухатись. Уряд або бізнес, спираючись на результати передбачення, зосереджують свої ресурси на найперспективніших наукових течіях, що, у свою чергу, призводить до тех- нологічного стрибка відносно інших країн або компаній [8]. Виходячи з цього, є очевидним, що важливість виявлення критичних науково- технологічних напрямів важко переоцінити. Передбачення звичайно більш далекосяжне, ніж звичайне планування, але його результати не мають бути абстрактними, тому період, який необ- хідно обрати, не має бути занадто відтермінованим, ідеальним є 20-річний період, який також можна розбити на декілька циклів планування. У більшості передбачень 90-х рр. основною метою було виявлення пріоритетів. Сполучені Штати Америки були піонерами в цьому, так у 1990 р. Конгрес США виділив перелік критичних технологій на 10-річний період. Подібні дослідження проводилися і в інших країнах, таких як Фран- ція, Нідерланди, Чехія, Росія та ін., хоча іноді назва цих досліджень відріз- нялася (наприклад, виявлення ключових технологій). Найбільших результатів у передбаченні, на той час, досягли спеціалісти з Німеччини та Великої Британії, які перебували під сильним впливом серії п’ятирічних S&T-передбачень, реалізованих японським урядом починаючи з початку 70-х рр. [10]. Ці роботи були об’ємнішими і ґрунтовнішими за сво- їм масштабом та обсягом у порівнянні з роботами щодо виявлення критич- них технологій і, варто зазначити, часто менш конкретними у визначенні списків науково-технологічних напрямів як пріоритетних областей. Дійсно, те що відрізняє перші роботи від наступних, які далі проводилися — це за- цікавленість, що існувала в «процесі» передбачення, тобто, у його здатності до активізації процесу створення мереж, формування бачення для прийняття рішень урядами тощо, так само як і в «продукті» передбачення, а саме — у переліку пріоритетних галузей науково-технологічних напрямів [11]. Це, звичайно, призвело до зміщення акценту від визначення жорстких списків критичних технологій на зосередження уваги на гнучкіших аспектах передба- чення. Зміщення акценту було зумовлено все більшим усвідомленням того, що причиною «збоїв» була відсутність контакту між важливими суб’єктами в слаборозвинених каналах потоків інформації, а також відсутність керівно- го бачення, яке могло зменшити невизначеність і заохотити більш тісне співробітництво. Крім того, вплив списків пріоритетів на процес прийняття рішень був вельми неоднозначним і уряди швидко виявили розрив між про- ектами та можливістю їх реалізації. Очевидно, що ця обставина потребувала вирішення. Причини цих розривів були різноманітними, сюди належить слабкий або навіть зовсім відсутній зв’язок у процесі розвитку пріоритетних напрямів. Можливо, короткий перелік національних пріоритетів, що охоп- лював надзвичайно широку площину різносторонніх питань, не підпадав під програми, що фінансувалися, оскільки останні були деталізовані та відпові- дали конкретним стратегічним напрямам. Природним наслідком цього стало усвідомлення того, що роботи з впровадження науково-технічних напрямів часто краще здійснювати на більш низьких рівнях і переважно в конкретних їх галузях, де вони можуть дійсно впроваджуватись, а не на національному цілісному рівні, де вони можуть лише декларуватись і не виконуватись [7]. Я.І. Кологривов ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2012, № 2 128 Таким чином, починаючи з 2000 р., багато національних планів із пе- редбачення (foresight plans) відійшли від зосередження уваги на визначенні конкретних пріоритетів у бік розробки спільного бачення, створення коалі- цій з суб’єктів для здійснення прогресивних змін і відображення декількох сценаріїв майбутнього, які підкреслюють невизначеність подальшого розвит- ку подій і підтверджують необхідність стратегічної гнучкості [13]. Це зру- шення у фокусі передбачення супроводжувалося зміною методологічних підходів, що використовувались, раніше вони були тісно пов’язані з мето- дами прогнозування та науками про прийняття рішення, наприклад із мето- дом Делфі. Більшість із цих підходів полягала в отриманні консенсусного бачення майбутнього [14]. Але, починаючи з 2000 р., популярнішими стають інші підходи, особливо в сценаріях, які роблять більший акцент на кратності можливих варіантів розвитку подій і необхідності суб’єктам (ак- торам) та системам розвивати навички для управлінням майбутньою неви- значеністю [7]. Наступним кроком передбачення є побудова сценаріїв на основі науко- во-технологічних напрямів. Сценарії є правдоподібними образами майбутнього, які, як правило, супроводжуються «історією майбутнього», яка відображає шлях із сього- дення в майбутнє (такі сценарії часто називають «дослідницькими» або «екстраполяційними»), або у зворотному напрямку, тобто від майбутнього до сьогодення (часто згадуються як «нормативні» сценарії) [15]. У будь- якому передбаченні розробляється кілька контрастних сценаріїв, як правило, з певним простором для можливих видозмін. Кількість сценаріїв, що розроб- ляється в різних передбаченнях, є різною, але типовою є кількість від 3-ьох до 5-ти. Сценарії, як правило, помітно відрізняються один від одного, іноді пропонуючи досить радикальні (хоча й правдоподібні) погляди на майбутнє. Хороші сценарії часто містять кількісні та якісні елементи [7]. Є багато способів розробки сценаріїв, але, можливо, найпопулярнішим є «архетипний» і «матричний» підходи. У першому, різні світогляди (або системи цінностей) можуть бути використані для розробки нормативних контрастних сценаріїв, наприклад, «Зелене майбутнє». Або теперішнє може бути по-різному екстрапольовано в майбутнє, на основі різних припущень про форму та/або напрямок рушійної сили (драйвера), що продукує зміни [16]. На відміну від цього, у матричному підході зазвичай обираються дві важливі, але невизначені рушійні сили, що продукують зміни. Наступним кроком є визначення екстремальних значень для кожної з цих рушійних сил. Наприклад, візьмемо невизначену рушійну силу «економічне зростання», одним екстремумом якої можуть бути «низькі темпи зростання», іншим — «високі темпи зростання». Осі цих рушійних сил наносяться на графік один навпроти одного, щоб створити простори сценаріїв (для двох рушійних сил створюється матриця розмірністю 2 на 2, тобто чотири сценарні просто- ри) [17]. Важко виділити, який з підходів є кращим, вони обидва є досить попу- лярними. Структурований характер матричного підходу зрозуміліший для користувача. У ньому чітко зрозуміло, як були отримані сценарні простори. Однак, ця матриця може бути також надто обмеженою з погляду масштабу і може не найкращим чином підходити для відображення майбутнього «можливого простору». Архетипний підхід, навпаки, надає сценаристам більшої свободи. Побудова сценаріїв розвитку світової економіки до 2030 р. у контексті… Системні дослідження та інформаційні технології, 2012, № 2 129 Для кращих результатів важливо, щоб у розробці сценаріїв брали участь зацікавлені сторони/особи. І не тільки як консультанти, а завдяки за- лучення їх безпосередньо до участі в підготовці сценаріїв, часто шляхом проведення семінарів. Важливого значення необхідно приділити якості да- них, у протилежному випадку, до сценаріїв, що розроблені без належної підтримки якості даних, може бути відсутня довіра через неточності, неро- зуміння тощо [18]. Це вимагає перегляду відповідної літератури, у тому числі наявних досліджень з передбачення і, можливо, використання опитувань та інтерв’ю для того, щоб заповнити прогалини. Сценарії також мають бути заохочувальними, якщо вони хочуть бути корисними. Цього можна досягну- ти як через зміст (наприклад, аналіз і синтез), так і через уявлення (розпо- відь, графічне представлення тощо). Важливим є бачення і розуміння, як сценарії будуть використовува- тись. У великій кількості робіт із передбачення не приділено достатньої ува- ги цьому питанню, а приділено непропорційно більше часу та зусиль підго- товці. Ергономічність сценаріїв є надзвичайно важливою, оскільки зручний у практичному користуванні сценарій буде зрозумілий користувачам, що збільшить кількість його використань. Деякі розробники сценаріїв ствер- джують, що розуміння, як використовуватиметься розроблений сценарій не є їх прерогативою, і кінцевий користувач самостійно має визначити як його використовувати. Інші ж дотримуються конструктивнішої точки зору, роз- робляючи основні принципи щодо того, як сценарії можуть бути використа- ні. Очевидно, що найкращим підходом є включення в розробку передба- чення фази його практичного використання. Хоча, звичайно, різні групи користувачів будуть використовувати сценарії в той спосіб, який вважати- муть за потрібний. Чим більше сценаріїв буде використано, тим краще (за умови, що вони придатні для використання). Необхідно розробити процес стратегічного планування таким чином, щоб бути впевненими, що викорис- тання цих сценаріїв буде зрозумілим, конкретним та ефективним. Для цього розіб’ємо процес планування на декілька кроків, про які йтиметься далі. Хоча існує багато різних методологічних варіантів розробки сценаріїв, є кілька спільних кроків, які, у цілому, необхідні більшості з них. Перший з них передбачає узгодження цілей, необхідність визначення меж сценаріїв, а також важливим є доступ до всіх ресурсів, що можуть бути використаними в роботі [19]. Загалом, процес має бути ефективним і творчим, із наявністю всіх не- обхідних ресурсів. Він включає в себе максимальне використання можли- востей для проведення консультацій, маючи чітке розуміння, яка інформація потрібна і від кого, а також наявність чіткої стратегії комунікацій. Широка участь експертів має вирішальне значення [7]. Цей процес, за визначенням Міжнародної ради наукових спілок (ICSU), складається з чотирьох консультативних етапів. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ПЕРЕДБАЧЕННЯ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ «СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН 2011–2030 рр.» На першому етапі відбувається збір від провідних авторитетних національ- них та міжнародних організацій, учених та інших зацікавлених сторін інфор- мації щодо ключових рушійних сил, які впливатимуть на розвиток світової економіки наступні 20 р. Я.І. Кологривов ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2012, № 2 130 На другому етапі будуються «пробні» сценарії з використанням ключо- вих рушійних сил і проводяться консультації з тим же колом учасників, що брали участь у попередньому етапі. Після чого початкові ідеї з перших двох етапів стануть основою для формування проекту «Стратегічний план 2011– 2030 рр.». На третьому етапі відбувається розробка «бажаних» сценаріїв довго- строкового бачення. Завершення розробки проекту стратегічного плану. На четвертому етапі проводяться широкі консультації щодо проекту «бажаного» сценарію відповідно до його наслідків, включаючи думки щодо регіональних відмінностей. Тепер детальніше розглянемо наведені вище етапи передбачення. Перший етап. Основні дії. Під час першого етапу необхідно зібрати від провідних ав- торитетних національних та міжнародних організацій, учених та інших заці- кавлених сторін інформацію щодо ключових рушійних сил, які впливати- муть на світову економіку наступні 20 р. Деталі. Цей початковий етап буде розбитий на такі кроки: Крок 1. Етап планування. Визначення цілей, масштабів та ресурсів. Ключові зацікавлені сторони мають узгодити та обґрунтувати прове- дення передбачення і внести ідеї, а також принципи зворотного зв’язку, що сформує підхід, який буде застосовуватись під час проведення передбачен- ня. Також необхідно визначити, які ресурси будуть виділятися для прове- дення передбачення, зокрема час, фінансування та безпосередня участь. У результаті отримуємо гнучкий план для проведення роботи. Крок 2. Збір інформації про ймовірні майбутні події в галузях, що досліджуються. З урахуванням фокусу сценаріїв, а саме, майбутнього світової економі- ки, підготовча (вхідна) інформація має бути зібрана про динаміку розвитку науки, технологій та динаміки міжнародного співробітництва. Крім того, оскільки ці галузі певною мірою залежать від загальніших подій (які можна назвати «соціальними мега-трендами»), деяке уявлення про них також буде потрібне [20]. Оскільки для проведення передбачення є необхідним збір під- готовчої інформації надзвичайно широкого спектру, важливо встановити певні обмеження на початкових стадіях, оскільки цей процес дуже швидко може стати некерованим. Найефективнішим способом забезпечення керова- ності, є обмежена кількість джерел інформації про соціальні мега-тренди, на відміну від підготовчої інформації про динаміку розвитку науки, технологій та динаміку міжнародного співробітництва. Інформацію про мега-тренди можна легко отримати з декількох джерел. Крім того, інші перспективні ро- боти щодо динаміки розвитку науки, технологій та динаміки міжнародного співробітництва будуть спрямовані на доповнення наявних знань у цих га- лузях. Для підтримки цієї роботи використовуються різні методологічні під- ходи, включаючи поєднання кабінетних досліджень та експертних консуль- тацій. Крок 3. Формулювання ключових рушійних сил, а також виявлення важливих суб’єктів (акторів) та факторів. Побудова сценаріїв розвитку світової економіки до 2030 р. у контексті… Системні дослідження та інформаційні технології, 2012, № 2 131 На основі зібраної інформації може бути підготовлено проект переліку основних рушійних сил, які впливатимуть на розвиток світової економіки наступні 20 р. Спочатку така підготовка проводиться на робочих місцях. Проект переліку драйверів після цього поширюється серед експертів та ін- ших зацікавлених осіб для коментарів та пропозицій [21]. У межах цього підходу кожен проект рушійної сили необхідно коротко описати (лише де- кілька рядків), щоб експерти могли прокоментувати своє бачення про кожну з рушійних сил або додати до списку нову рушійну силу. Одночасно, експер- там необхідно запропонувати внести пропозиції щодо нових джерел інфор- мації, щоб підтримати аналіз рушійних сил (таким чином разом складаються елементи другого та третього кроків). Кількість рушійних сил потенційно дуже велика, тому проводиться пе- вна кластеризація та ліквідація для отримання керованої кількості рушійних сил. На основі визначених основних рушійних сил необхідно визначити від- повідні суб’єкти та фактори, які впливають на їх поведінку, оскільки деякі з них необхідно буде використовувати в сценаріях, які створюватимуться на наступних етапах. Ці суб’єкти і фактори можуть відрізнятися в різних регіо- нах, тому регіональний аспект може бути введеним тут вперше. Результатом цього кроку буде низка рушійних сил, які будуть використані як будівельні блоки на наступних кроках, разом з картою відповідних суб’єктів і факторів. Крок 4. Аналіз (наприклад, шляхом прогнозування та моделювання) ключових рушійних сил із метою оцінки їх можливих напрямків та наслід- ків, а також виявлення їх взаємозалежності. Після узгодження переліку зібраних ключових рушійних сил, необхід- но, для кращого розуміння, проаналізувати їх динаміку та наслідки. На цьо- му кроці необхідно виділити найкраще припущення: в якому напрямку кож- на рушійна сила може рухатись, які наслідки це спричинить для інших рушійних сил і, врешті-решт, як це вплине на фактори та суб’єкти, які фор- мують світову економіку. На цьому етапі можна використати складні інстру- менти прогнозування та моделювання, хоча, в основному через брак часу та ресурсів, таке використання буде скоріше винятком, ніж правилом. Крім того, багато аспектів ключових рушійних сил важко піддаються кількісній оцінці, що ускладнює включення цих даних до кількісного прогнозування та моделювання. Реалістичніший підхід полягає у використанні, наскільки це можливо, інтуїції в інтерпретації даних наявних прогнозів і моделей. Це завдання краще виконувати в кабінетних умовах чи в невеликих групах, із можливістю перевірки, затвердження та зворотного зв’язку. Навколо будь-якої кращої здогадки має бути певна невизначеність що- до ключових рушійних сил стосовно їх спрямованості, характеру розвитку та наслідків. Наведені вище невизначеності забезпечують нас точками, з яких можуть бути отримані альтернативні прогнози. Ці альтернативні про- гнози мають важливе значення для процесу, оскільки метою розробки сце- наріїв є надання уявлення про множинність можливих варіантів майбутньо- го. Знову ж таки, це завдання краще виконувати в кабінетних умовах чи в невеликих групах. Слід зазначити, що багато прогнозів страждають від двох серйозних помилок, а саме, від переоцінки швидкості змін і нездатності визначити джерела основного розриву. Перед тим як робити прогнози на 20-річний період, корисним був би аналіз того, як змінився світ за останні 20 р., тобто Я.І. Кологривов ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2012, № 2 132 починаючи з 1990 р. Для цього необхідно відповісти на питання: що за цей період не зазнало змін і чому? І що докорінно змінилося, і в якій мірі ці змі- ни були передбачені в 1990 р.? Звичайно, картина останніх 20-ти рр. не мо- же забезпечити нас прийнятними індикаторами для планування наступних 20 р. [22]. Проте такі вправи можуть бути досить показовими. Головним результатом цього кроку буде розвиненіша дискусія щодо ру- шійних сил, а також декілька прогнозів (навколо кожної рушійної сили). Крок 5. Створення віньєток (коротких сюжетних ліній), які з’єднують разом різні можливі події. Аналіз, який проводиться на 4-му кроці, визначає деякі сильні взаємо- залежності між кількома рушійними силами і виявляє, де є ймовірність сильних позитивних чи негативних реакцій (ця інформація може бути вклю- чена в мікрофішу опису драйверів). Суб’єкти та фактори також будуть пов’язані з рушійними силами та їхніми прогнозами. Завдання п’ятого кроку полягає в глибшій та ширшій розробці цих взаємозалежностей та зв’язків. Знову ж таки це краще зробити в кабінетних умовах, але також можна зро- бити в малих групах. Насправді взаємодія й обговорення є корисними сти- муляторами для таких завдань, хоча, імовірно, слід обмежитися групою екс- пертів, які мають глибоке розуміння того, що треба досягти. Це може бути дуже трудомістка задача, яка може генерувати багато тупикових припу- щень. Основною відчутною віддачею буде внутрішня доповідь, яка склада- тиметься з низки коротких історій (як правило 1–2 абзаци), яка об’єднає різ- ні прогнози навколо різних рушійних сил. Крок 6. Визначення контурів сценаріїв. Розпочати створення сценаріїв можна з використання матричного під- ходу. Якщо виявиться, що цей підхід занадто обмежує розробників сцена- рію, необхідно перейти до використання архетипного (archetypal) підходу. У разі використання матричного підходу, необхідно обрати дві рушійні сили разом із двома (протилежними) прогнозами для кожної з них. Виконання цього завдання неминуче буде супроводжуватися великою кількістю спроб та помилок, тому краще за все виконувати його в кабінетних умовах або не- великою групою. Обрані рушійні сили не обов’язково мають бути найваж- ливішими, але їх необхідно обрати таким чином, щоб були створені найці- кавіші простори для майбутніх сценаріїв. Ці простори можуть бути заповнені віньєтками (адаптованими належним чином), що утворюються на 5-му кроці, для забезпечення будівельних блоків для сценаріїв. Необхідно звернути увагу, що цей крок може передувати створенню віньєток (крок 5), якщо вибір двох відповідних рушійних сил для осей вже очевидний. Головним результатом цього кроку є з’єднання чотирьох сце- нарних просторів, які забезпечать можливість розробки правдоподібних, але контрастних зображень можливого розвитку світової економіки. Консультації. Проведення консультацій із експертами є важливим ета- пом проведення передбачення. Для цього необхідно надіслати запити прові- дним авторитетним національним та міжнародним організаціям, ученим та іншим зацікавленим сторонам. Запити мають бути спрямовані на виявлення двох моментів: отримання пропозицій щодо ключових рушійних сил, а також джерел інформації про майбутні тенденції, які можуть стосуватися проекту. Кожному експерту необхідно надати резюме передбачення на 2–3 сторінках, Побудова сценаріїв розвитку світової економіки до 2030 р. у контексті… Системні дослідження та інформаційні технології, 2012, № 2 133 а також шаблон для подання пропозицій щодо рушійних сил. Шаблон має містити поля для введення опису рушійної сили, опису, чому вона є важливою, поля для оцінювання часової мінливості рушійної сили, а також її невизна- ченості [23]. Заповнений для прикладу шаблон виконуватиме роль орієнтира. На першому етапі було б доречним використати підхід мозкового штур- му для аналізу основних рушійних сил, що були виділені експертами [24]. Приклад можливих рушійних сил, що впливатимуть на міжнародну нау- ку в найближчі 20 р.: 1. Соціальні мегатренди: демографічні зміни; обмеження ресурсів; со- ціальні потреби; технологічні досягнення; зрушення осі світової економіки; зміна переконань і систем цінностей; реакція людини на зміни клімату. 2. Динаміка науки: проблема орієнтації науки; зниження наукової ав- тономії; комодитизація (взаємозамінність) науки; доступ до гарантовано якісних даних; зрушення в науці; складність наукових проблем; соціальне схвалення/етика. 3. Динаміка міжнародного співробітництва: баланс влади / гегемонії / багатосторонності тощо; важливість недержавних суб’єктів (акторів); взає- мозалежність і глобалізація; тривалість і функціонування міжнародних ор- ганізацій. 4. Прориви та збої: найбільші прориви (наприклад, у біомедицині, ко- мунікації). Другий етап. Основні дії. Побудова «пробних» сценаріїв із використанням ключових рушійних сил у взаємозв’язку з невеликою групою експертів. Наступним кроком має бути проведення консультацій з тим же колом учасників, що брали участь у першому етапі щодо перспективності таких сценаріїв. Після чого початкові ідеї з перших двох етапів стануть основою для формування проекту «Стратегічний план 2011–2030 рр.». Деталі. Крок 7. Використання віньєток як будівельних блоків, пов’язаних між собою та чітко описаних для кожного з просторів сценаріїв. Кожен «пробний» простір сценарію буде містити будівельні блоки для будування історій, але майстерність (у тому числі, у використанні методу спроб та помилок) сценаристів у перетворенні сировини в привабливі історії буде мати вагоме значення [7]. По суті, історії мають бути наповненими пе- рсонажами, реквізитами, мати початок і кінець тощо. Очевидно, що це до- сить творчий процес, але за допомогою інструкцій та практики (існує декілька доступних путівників, які відкривають завісу створення історій) будь-хто може досягти прийнятної якості сценаріїв. Цей крок можливо виконати тільки в межах невеликих груп. Необхідним буде час для розроблення почат- кового проекту, для внутрішнього обговорення та роздумів, а також для під- готовки остаточного проекту перед ширшою перевіркою. Головним резуль- татом цього кроку буде безліч описових сценаріїв, які аналогічно побудовані для зручності порівняння. Крок 8. Розробка придатних презентаційних форматів для сценаріїв, з урахуванням їх можливого використання. Ключовою умовою успішного використання сценаріїв є приділення особливої уваги їх презентації. Для цього можуть бути використані різні Я.І. Кологривов ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2012, № 2 134 презентаційні формати — від звичайного текстового (короткі оповідання, перші сторінки газет та ін.) до графічного (комікси, фільми та ін.). Вибір презентації багато в чому залежить від очікувань груп користувачів, оскіль- ки практично вони будуть використовувати сценарії. Сценарії мають бути помітними (важливим є використання відповідних назв для позначення сце- наріїв), а також простими для порівняння між собою [25]. Останнє може бу- ти досягнуто зведенням основних елементів сценаріїв до таблиць, забезпе- чуючи тим самим швидке виявлення їх розбіжностей. Крок 9. Налаштування сценаріїв. Велика кількість внутрішніх налаштувань матимуть місце в попередніх кроках (7 і 8), але важливо, що остаточну перевірку робить ширша група. Хоча цей крок може бути проведеним до того, як було витрачено занадто багато зусиль на презентацію, оскільки сприйняття потенційними користу- вачами формується в тій мірі за формою, як і за змістом. З цієї причини цей крок було зроблено після розробки відповідних презентаційних форматів (крок 8). Крок 10. Тестування та використання сценаріїв. Якщо сценарії готові на самому початку процесу, вони можуть бути використані для перевірки існуючих стратегій країни/галузі/організації. Це спричинило б проведення аналізу адекватності існуючої стратегії краї- ни/галузі/організації. Ці оцінки можуть бути використані як відправна точка для роздумів про те, як існуючі стратегії можуть бути покращені [10]. Крім того, може бути вирішено, що один сценарій репрезентує більш бажане майбутнє і такі стратегії мають бути спрямовані на збільшення ймовірності їх реалізації. Через ретроспективні вправи визначається число кроків, які будуть виконувати роль орієнтирів на шляху до досягнення бажаного ре- зультату. Увага має бути приділена, наскільки це можливо, демонстрації зовніш- нього використання сценаріїв. Такі приклади можуть бути корисними для ширшого розповсюдження та застосування сценаріїв. Консультації. Для початку необхідно побудувати «пробні» сценарії з будівельних блоків, що були сформовані на першому етапі. Після цього не- обхідно, щоб група з 6-ти експертів (приблизно) провела консультації з ме- тою поліпшення сценаріїв. Імовірно, що ця група буде повторно проводити консультації після врахування своїх первинних коментарів. На цьому етапі проект сценарію буде достатньо зрілим, щоб запросити експертів для висвітлення думок щодо його ясності та переконливості. Після того, як усі думки та побажання будуть врахованими, необхідно буде розповсюдити сценарії для тестування серед експертів та інших зацікавле- них сторін [19]. Основна увага в межах консультацій щодо результатів тес- тування буде приділена інституційним реакціям. Крім того, щоб допомогти доопрацювати та затвердити «пробні» сце- нарії, необхідно в цій фазі обговорити потенційний вплив результатів, які досягнуті в процесі розвитку сценарію на зміст «Стратегічного плану 2011– 2030 рр.». Третій етап. Основні дії. Розробка проекту «бажаного» сценарію на дов- гострокову перспективу. Завершення розробки проекту стратегічного плану. Деталі. Беручи до уваги той досвід і знання, які були отримані під час створення «пробних» сценаріїв на попередньому етапі, особливо щодо взає- Побудова сценаріїв розвитку світової економіки до 2030 р. у контексті… Системні дослідження та інформаційні технології, 2012, № 2 135 мозалежності рушійних сил та невизначеностей, цільова група буде до- сліджувати: зміст переваг; можливості, що будуть вилучені; питання, яких слід уникати. З них цільовою групою будується проект «бажаного» сцена- рію (більш формально «нормативний сценарій»), щоб уявити, в якому на- прямку необхідно рухатись, які дії необхідно виконувати, щоб досягти по- ставленої мети [6]. Консультації. Консультації в цій фазі відбуваються, у першу чергу, се- ред членів цільової групи. Проводиться обговорення проекту «бажаного» сценарію і його наслід- ків серед широкого загалу. Враховуються коментарі. Четвертий етап. Основні дії. Консультації на рівні широкого загалу щодо проекту «бажаного» сценарію та його наслідків. Акцентування уваги на регіональних відмінностях. Деталі. Порівняння експертами «пробного» та «бажаного» сценаріїв, а також вивчення проекту потенційних дій для досягнення «бажаного» ре- зультату. Консультації. Необхідно провести обговорення результатів проекту передбачення. Після обговорення необхідно підготувати остаточний проект для подальших дій. Крім розгляду остаточного проекту, необхідно забезпечити зрозумі- лість та передачу результатів передбачення широкому загалу. Під час реалі- зації «Стратегічного плану 2011–2030 рр.» необхідно приділяти першочер- гову увагу заходам, запропонованим у плані, і передбачення має допомогти в цьому. Велика кількість експертів буде брати участь у роботі і надавати свої думки (коментарі) під час проведення передбачення: • у висуненні та перевірці ключових рушійних сил; • у перевірці «пробних» сценаріїв; • в обговорені наслідків, що випливатимуть із «бажаного» сценарію [7]. Чітке виконання наведених вище кроків, на нашу думку, дозволить ма- ксимально якісно підготувати передбачення щодо розвитку світової еконо- міки на період до 2030 р. [26]. Такій підхід відповідає останнім тенденціям проведення передбачення, що підкреслює невизначеність майбутнього та наголошує на необхідності стратегічної гнучкості. ВИСНОВКИ • Великі економічні цикли є закономірним і циклічним явищем, хоча і не з чіткими, але відомими межами (довжина хвиль коливається в межах від 60 до 47 р.). • На підставі першого пункту висновку стає очевидним, що стає мож- ливим прогнозування майбутніх циклів та їхніх елементів (економічних зле- тів, криз, депресій). • Відомі причини циклів. Причиною існування великих циклів є дов- гий цикл часу будівництва та дієздатності засобів виробництва, довгого ви- користання та віддачі вкладених інвестицій — фабрики, заводи, порти, ка- нали, тунелі, гідроелектростанції, залізниці дороги тощо. Їхнє будівництво та функціонування мають життєвий цикл тривалістю 40–60 р. Саме ця об- ставина і породжує появу великих циклів економічної кон’юнктури. Грани- цею цих циклів є стики вичерпання дієздатності старих капітальних благ та Я.І. Кологривов ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2012, № 2 136 початок будівництва та функціонування нових засобів виробництва, здатних діяти на принципово новій техніко-технологічній та організаційно-структурній основі, створюючи принципово нові блага довгого використання. Зважаючи на попередні висновки, стає очевидною можливість застосу- вання методології передбачення для виявлення науково-технологічних на- прямів, що складуть основу шостого технологічного укладу та створення сценаріїв можливого розвитку подій. Обираючи позитивний сценарій, в урядів країн або керівників установ/підприємств з’являється можливість ро- бити кроки задля досягнення поставленої мети — реалізації «бажаного» сценарію. Передбачення є надзвичайно важливим інструментом для розвит- ку як окремої країни/установи/підприємства, так і для їх сукупності. Резуль- татом цього процесу є план розвитку країн/установ/підприємства, що вста- новлює цілі, описує кроки до цієї цілі та показує вразливі місця, що потребують доопрацювання. А також виявляє технології, які вже вичерпали свій потенціал і подальше інвестування в них призведе до збитків. Адже іс- нує багато прикладів, коли банкрутували величезні компанії, а інколи в над- звичайно важких умовах опинялись навіть окремі країни, які своєчасно не змогли передбачити появу нових технологій або відвернути реалізацію не- гативного сценарію. Таким чином, використовуючи методологію передба- чення, розвиток стає контрольованим, а не хаотичним. Враховуючи зазначе- не вище, значення передбачення важко переоцінити. ЛІТЕРАТУРА 1. Кологривов Я.І. Дослідження періодичних закономірностей сталого розвитку в контексті великих економічних циклів Кондратьєва // Системний аналіз та інформаційні технології: матеріали ХІ Міжнар. наук.-техн. конф. (26–30 трав.). — К.: ННК «ІПСА» НТУУ «КПІ», 2009. — 616 с. 2. Згуровський М.З. Хто бачить майбутнє, той перемагає // Дзеркало тижня. — 2001 – № 25 (349). — http://dt.ua/SCIENCE/hto_bachit_maybutne,_toy_ pere- magae-24963.html. 3. Згуровський М.З. Болісне одужання через кризу // Дзеркало тижня. — 2008. — № 47 (726). — http://dt.ua/ECONOMICS/bolisne_oduzhannya_cherez_krizu-55684.html. 4. Кондратьев Н.Д. Проблема економической динамики. — http://www.ozon.ru/ context/detail/id/4002513/. 5. Згуровський М.З., Панкратова Н.Д. Системная стратегия технологического предвидения в инновационной деятельности // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2003. — № 3. — С. 7–24. 6. Згуровський М.З. Сценарний аналіз як системна методологія передбачення // Сис- темні дослідження та інформаційні технології. — 2002. — № 1. — С. 7–38. 7. ICSU Foresight Analysis. —http://www.icsu.org/1_icsuinscience/PDF/ICSU_ Fore- sight_summary.pdf. 8. Bourgeois P. Technology Foresight for Strategic Decision-Making // The proceeding of the UNIDO Technology Foresight Conference for Central and Eastern Europe and the Newly Independent States. — Vienna, 4–5 April. — 2001. — P. 24. — http://www.unido.org/fileadmin/import/12231_03Bourgeoisslide.pdf . 9. Згуровський М.З. Технологічне передбачення як інструмент прийняття стра- тегічних рішень // Дзеркало тижня. — 2001. — № 39 (363). — http://dt.ua/SCIENCE/tehnologichne_peredbachennya_yak_instrument_priynyatt ya_strategichnih_rishen-25975.html. 10. Loveridge D. Technology forecasting and foresight: pedantry or disciplined vision // Ideas in Progress. — 1997. — № 2. — http://www.php.portals.mbs.ac.uk/Portals /49/docs/dloveridge/pedantry_wp2.PDF. Побудова сценаріїв розвитку світової економіки до 2030 р. у контексті… Системні дослідження та інформаційні технології, 2012, № 2 137 11. Згуровський М.З. Стан та перспективи розвитку методології системного аналізу в Україні // Кибернетика і системний анализ. — 2000. — № 1. — С. 101–109. 12. Капица С.П., Курдюмов С.П., Малинецкий Г.Г. Синергетика и прогнозы буду- щого (Синергетика: от пришлого к будущему). — 3-е изд. — М.: Едиторнал УССР, 2003. — 288 с. 13. Martin B. Technology Foresight in Rapidly Globalizing Economy // The proceeding of the UNIDO Technology Foresight Conference for Central and Eastern Europe and the Newly Independent States. — Vienna, 4–5 April. — 2001. — P. 1–17. — http://www.unido.org/fileadmin/import/12608_AideMemoire.pdf. 14. Brockhaus W.L., Mickelsen J.F. An analysis of prior Delphi applications and some observations on its future applicability // Technol. Forecast. аnd Soc. Change. — 1977. — № 1. — P. 103–110. — http://www.sciencedirect.com/science?_ob= ArticleListURL&_method=list&_ArticleLitID=1254518970&view=c&_acct= C000050221&_vesion=1&_urlVersion=0&_userid=10&md5=001f976e5bdfa031 a547c911725d4d61. 15. Scenarios for future scientific and technological developments in developing coun- tries 2005–2015 // European Commission Community Research. Report, March. — 2006. — http://ftp.cordis.europa.eu/pub/foresight/docs/ntw_scenarios2_ re- port_en.pdf. 16. 20 forecasts for 2010–2025 // World Future Society Report. — http://www.wfs.org/ forecasts/index.html. 17. Science and Technology Foresight Survey // National Institute of Science and Tech- nology Policy Report, May. — 2005. — http://www.nistep.go.jp/achiev /ftx/eng/ rep097e/idx097e.html. 18. Morales Jesus E.A. The Most Commonly Applied Methodologies in Technology Foresight // The proceeding of the UNIDO Technology Foresight Conference for Central and Eastern Europe and the Newly Independent States. — Vienna, 4–5 April. — 2001. — P. 170–178. — http://www.unido.org/fileadmin/import/12608 _ AideMemoire.pdf. 19. Згуровський М.З., Панкратова Н.Д. Информационная платформа сценарного анализа задач технологического предвидения // Кибернетика и системний аналіз. — 2003. — № 4. — С. 112–125. 20. Згуровський М.З. Системна методологія передбачення. — К.: Політехніка, 2001. — 50 с. 21. Згуровський М.З., Панкратова Н.Д. Технологическое предвидение: монография. — К.: Политехника, 2005. — 154 с. 22. Kovats F. Enlargement Seen From the Other Side (Foresight in a precession country) // The Proceeding of the UNIDO Technology Foresight Conference for Central and Eastern Europe and the Newly Independent States. — Vienna, 4–5 April. — 2001. — P. 48–59. — http://www.unido.org/fileadmin/import/12608_ Aide- Memoire.pdf. 23. The Delphi method: Techniques and applications. Adelson-Wesley, Reading, Mass., 1975. — 280 p. — http://is.njit.edu/pubs/delphibook/delphibook.pdf. 24. Lighting the way. Technology Fast 500 EMEA 2008 Ranking and CEO Survey // Deloitte. Technology, Media & Telecommunications Report. — http://www. deloitte. com/assets/Dcom-Greece/Local%20Assets/Documents/GR_EN_Deloitte_2008_ Technoogy_Fast_500_EMEA_Ranking_and_CEO_Survey.pdf. 25. Digital Delivery of Business Services. Working Party on the Information Economy // OECD Report. — 22 April. — 2004. — 83 p. — http://www.oecd.org/dataoecd /40/5/31818723.pdf. 26. The Global Technology Revolution 2020. In-Depth Analyses. RAND Corporation Report. — 2006. — http://www.rand.org/pubs/technical_reports/TR303/. Надійшла 07.03.2012