Обґрунтування вибору програмно-апаратних засобів архівів електронних документів довготермінового збереження
Розглянуто сучасний стан електронних архівів в Україні та програмно-апаратні засоби побудови систем довготермінового збереження цифрової інформації, що пропонуються і використовуються в Україні та світі. Запропоновано підходи до створення архівів електронних документів, які відповідають правовим нор...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Реєстрація, зберігання і обробка даних |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/50439 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Обґрунтування вибору програмно-апаратних засобів архівів електронних документів довготермінового збереження / І.В. Петров, А.М. Стеценко, Н.В. Солоніна // Реєстрація, зберігання і обробка даних. — 2010. — Т. 12, № 1. — С. 79-88. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-50439 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-504392013-10-21T03:06:42Z Обґрунтування вибору програмно-апаратних засобів архівів електронних документів довготермінового збереження Петров, І.В. Стеценко, А.М. Солоніна, Н.В. Системи збереження і масового розповсюдження даних Розглянуто сучасний стан електронних архівів в Україні та програмно-апаратні засоби побудови систем довготермінового збереження цифрової інформації, що пропонуються і використовуються в Україні та світі. Запропоновано підходи до створення архівів електронних документів, які відповідають правовим нормам збереження електронних документів. Рассмотрено современное состояние электронных архивов в Украине, и программно-аппаратные средства построения систем долгосрочного сохранения цифровой информации, что предлагаются и используются в Украине и мире. Предложены подходы к созданию архивов электронных документов, которые удовлетворяют правовым нормам хранения электронных документов. Modern Ukrainian electronic archives state and firmware for constructing long-term digital information storage systems which are recommended and used in Ukraine and other countries are considered. Approaches to creation of electronic documents archives which comply with legal standards of electronic document storage are proposed. 2010 Article Обґрунтування вибору програмно-апаратних засобів архівів електронних документів довготермінового збереження / І.В. Петров, А.М. Стеценко, Н.В. Солоніна // Реєстрація, зберігання і обробка даних. — 2010. — Т. 12, № 1. — С. 79-88. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1560-9189 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/50439 004.338 uk Реєстрація, зберігання і обробка даних Інститут проблем реєстрації інформації НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Системи збереження і масового розповсюдження даних Системи збереження і масового розповсюдження даних |
| spellingShingle |
Системи збереження і масового розповсюдження даних Системи збереження і масового розповсюдження даних Петров, І.В. Стеценко, А.М. Солоніна, Н.В. Обґрунтування вибору програмно-апаратних засобів архівів електронних документів довготермінового збереження Реєстрація, зберігання і обробка даних |
| description |
Розглянуто сучасний стан електронних архівів в Україні та програмно-апаратні засоби побудови систем довготермінового збереження цифрової інформації, що пропонуються і використовуються в Україні та світі. Запропоновано підходи до створення архівів електронних документів, які відповідають правовим нормам збереження електронних документів. |
| format |
Article |
| author |
Петров, І.В. Стеценко, А.М. Солоніна, Н.В. |
| author_facet |
Петров, І.В. Стеценко, А.М. Солоніна, Н.В. |
| author_sort |
Петров, І.В. |
| title |
Обґрунтування вибору програмно-апаратних засобів архівів електронних документів довготермінового збереження |
| title_short |
Обґрунтування вибору програмно-апаратних засобів архівів електронних документів довготермінового збереження |
| title_full |
Обґрунтування вибору програмно-апаратних засобів архівів електронних документів довготермінового збереження |
| title_fullStr |
Обґрунтування вибору програмно-апаратних засобів архівів електронних документів довготермінового збереження |
| title_full_unstemmed |
Обґрунтування вибору програмно-апаратних засобів архівів електронних документів довготермінового збереження |
| title_sort |
обґрунтування вибору програмно-апаратних засобів архівів електронних документів довготермінового збереження |
| publisher |
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Системи збереження і масового розповсюдження даних |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/50439 |
| citation_txt |
Обґрунтування вибору програмно-апаратних засобів архівів електронних документів довготермінового збереження / І.В. Петров, А.М. Стеценко, Н.В. Солоніна // Реєстрація, зберігання і обробка даних. — 2010. — Т. 12, № 1. — С. 79-88. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Реєстрація, зберігання і обробка даних |
| work_keys_str_mv |
AT petrovív obgruntuvannâviboruprogramnoaparatnihzasobívarhívívelektronnihdokumentívdovgotermínovogozberežennâ AT stecenkoam obgruntuvannâviboruprogramnoaparatnihzasobívarhívívelektronnihdokumentívdovgotermínovogozberežennâ AT solonínanv obgruntuvannâviboruprogramnoaparatnihzasobívarhívívelektronnihdokumentívdovgotermínovogozberežennâ |
| first_indexed |
2025-07-04T12:08:44Z |
| last_indexed |
2025-07-04T12:08:44Z |
| _version_ |
1836718148735205376 |
| fulltext |
Системи збереження
і масового розповсюдження даних
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2010, Т. 12, № 1 79
УДК 004.338
І. В. Петров, А. М. Стеценко, Н. В. Солоніна
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
вул. М. Шпака, 2, 03113 Київ, Україна
Обґрунтування вибору програмно-апаратних
засобів архівів електронних документів
довготермінового збереження
Розглянуто сучасний стан електронних архівів в Україні та програм-
но-апаратні засоби побудови систем довготермінового збереження
цифрової інформації, що пропонуються і використовуються в Україні
та світі. Запропоновано підходи до створення архівів електронних до-
кументів, які відповідають правовим нормам збереження електронних
документів.
Ключові слова: електронні архіви, роботизовані бібліотеки, архівні
підрозділи, програмні продукти.
Вступ
Кількість електронних документів, у першу чергу тих, які утворюються за ра-
хунок держбюджету в органах влади та інших державних установах і організаці-
ях, з кожним роком стрімко збільшується, що потребує вирішення проблеми їх-
нього збереження [1]. Існують види документів, для яких неможливо вказати, ко-
ли вони втрачають термін дії або ж стають неактуальними. В багатьох випадках
цінність документів може зростати.
З точки зору українського законодавства архівна справа виходить за рамки
документообігу і є самостійним процесом, який зберігає електронні документи.
Сучасними тенденціями розвитку систем електронного зберігання є їхня інтегра-
ція в корпоративні системи електронного документообігу, системи управління
підприємством тощо. У зв’язку з впровадженням корпоративних систем електро-
нного документообігу можна виділити два напрямки в реалізації архівних систем:
— системи, які є частиною системи електронного документообігу та при-
ймають електронні документи на зберігання безпосередньо з неї;
— системи, які наповнюють архівний фонд підприємства за рахунок ретро-
конверсії, тобто перетворення паперового відомчого архіву на електронний ві-
домчий архів.
© І. В. Петров, А. М. Стеценко, Н. В. Солоніна
І. В. Петров, А. М. Стеценко, Н. В. Солоніна
80
У роботі проаналізовано сучасний стан проблеми в Україні, наведено корот-
кий огляд програмних продуктів та апаратних засобів, призначених для побудови
систем довготермінового зберігання електронних документів.
Постановка проблеми
Архівне зберігання є достатньо складним і трудомістким процесом. Практич-
но всі органи влади та державні установи здійснюють архівне зберігання своїх
електронних документів. Автоматизація архівного зберігання документів виникла
та розвивалася практично одночасно з розвитком технічних засобів, які придатні
для вирішення задач збереження.
Актуальність вирішення задачі побудови архіву електронних документів зу-
мовлена необхідністю розв’язання проблем постійного, тривалого (понад 10 ро-
ків) зберігання електронних документів, що стрімко накопичуються при постій-
ному вдосконаленні інформаційних технологій та систем у державних підприємс-
твах і установах, а також необхідністю спрощення процедури доступу до них.
Перспективна платформа для побудови архіву
електронних документів
Система зберігання архівів електронних документів повинна включати в себе
такі складові: стрічкові або оптичні дискові бібліотеки (сховище довгострокового
зберігання електронних документів); спеціалізовану інфраструктуру доступу сер-
верів до пристроїв зберігання даних; програмне забезпечення керування даними,
що зберігаються; систему керування якістю сервісу; централізовану систему резе-
рвного копіювання та відновлення; підсистему сканування документів.
Використані в технічних рішеннях сучасного сховища програмно-апаратні
засоби покликані забезпечити наступну функціональність.
Організацію інтелектуального керування сховищем даних і збереження даних
на енергонезалежних носіях. Пряме керування архівними накопичувачами
CD/DVD/ВD, що безпосередньо задіяні в технологічних процесах по збереженню
й експлуатації інформаційного ресурсу.
Застосування СКБД для керування індексною базою (MS SQL, Oracle,
Database 11g і т. п.). Наявність функції автоматичної конвертації різноманітних
форматів файлів додатків (pdf, txt, gif, doc, rtf) в універсальний формат, придатний
для доступу до документів на робочих станціях, укомплектованих типовими засо-
бами перегляду.
Подібну типову платформу мережі довготермінового зберігання даних можна
представити як трирівневу ІТ-інфраструктуру, що включає рівні комутації, серві-
сів і сховищ (див. рисунок). Рівень комутації включає в себе адаптери шини хосту
та SAN контролери і зв’язує сервер (хости) і сховища по протоколу FC або iSCSI.
Цей рівень забезпечує варіантність шляхів доступу до даних у рамках мережі збе-
реження, що дозволяє досягнути високої доступності даних.
Рівень сервісів забезпечує дублювання даних у вигляді створення повної копії
робочого тому, snapshot, реплікації, синхронного або асинхронного мірорінгу і
back-up на стрічку і/або диск через FC або iSCSI.
Обґрунтування вибору програмно-апаратних засобів
архівів електронних документів довготермінового збереження
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2010, Т. 12, № 1 81
Структурна схема типової платформи (мережі та сховища)
довготермінового зберігання цифрової інформації
Рівень сховищ представляє собою дискові та стрічкові чи оптичні накопичу-
вачі, що поставляються провідними світовими виробниками (IBM, HP, EMC,
Overland, Plasmon та ін.). Довготермінове, надійне збереження даних потребує за-
стосування зовнішніх архівних накопичувачів для створення резервних копій еле-
ктронних документів і архівних ресурсів зі швидким довільним доступом до да-
них. Найбільш досконалі рішення, наприклад робототехнічні системи, підтриму-
ють надщільний оптичний формат (Ultra Density Optical, UDO), а також технології
Blue Ray.
Використання перспективних архівних накопичувачів
При виборі технічних рішень збереження архівних ресурсів зі швидким дові-
льним доступом до даних, оптичні технології PDD, UDO, DVD, BD найбільшою
мірою забезпечують виконання вимог, що ставляться до сховища, включаючи такі
параметри як висока надійність і тривалість збереження, автентичність і незміню-
ваність даних, швидкий довільний доступ до даних, висока ємність носіїв, можли-
вість розширення.
Популярність технології UDO (широкий спектр пропозицій виробників і по-
стачальників продуктів, можливість записати на один картридж 30 Гбайт інфор-
мації, термін збереження інформації 50 років) надавала підстави стверджувати,
що автозавантажувачі оптичних дисків UDO з часом зможуть стати стандартом у
галузі оптичного архівування даних. Так модель SER JB4U/22-X має обсяг збере-
Ethernet
АРМ
архівіста
АРМ
адміністратора
АРМ
сканування
АРМ-и
абонентів
Off- line сховище
довгострокового
збереження архівного
фонду
Оптична On-line бібліотека
для довгострокового
збереження та копіювання
архівного фонду
Керуючий архівний
сервер (Саперіон,
Qstar) із внутрішнім
RAID- кешем на
платформі Windows,
Linux, Unix
SAN комутатор
(FC/IP Switch)
Дисковий RAID масив
(Оперативний архів)
LAN
. . .
І. В. Петров, А. М. Стеценко, Н. В. Солоніна
82
ження 660 Гбайт, а ціна при 22 слотах — від 6700 євро і вище. В області рішень
старшого класу (з обсягом пам’яті до 150 Тбайт) серія продуктів ASM 1000 може
розмістити до 5000 носіїв даних.
Одним із головних конкурентів UDO аналітики вважають формат PDD (Pro-
fessional Disc for Data), запропонований Sony, який представляє собою модифіко-
вану версію технології Blu-ray Disc. Одна із версій PDD орієнтована на ринок сис-
тем збереження даних, інша адресована замовникам радіотелемовних компаній.
Наприкінці 2006 року консорціум INSIC (Information Storage Industry Consor-
tium), що об’єднує головних виробників і дослідницькі центри з технологій збе-
реження даних, представив огляд розвитку архівних накопичувачів на найближчі
5–10 років [2]. У даному огляді основну роль було відведено новому поколінню
оптичних бібліотек, що використовують носії Blu-ray.
Широкі перспективи технології Blu-ray полягають в наступному. Насамперед
— це універсальність: Blu-ray прийнята в якості кращого архівного носія в основ-
них секторах IT-індустрії, а також у таких специфічних областях, як радіо- і теле-
мовлення, медицина, охорона правопорядку, видавнича справа і багатьох інших.
Довговічність BD (більш 50 років), їхня ємність (50 ГБ, у перспективі до 200 ГБ) і
швидкісні характеристики (від 9 МБ/с) дозволяють цим дискам забезпечити ство-
рення унікальних за конкурентноздатністю систем архівування. Дисководи Blu-
ray сумісні по читанню/запису з носіями CD/DVD, підтримуються файловою сис-
темою UDF. Технологія Blu-ray підтримується всіма основними виробниками ди-
сководів і носіїв. Завдяки цьому диски BD мають всі передумови стати стандар-
том архівних носіїв, оскільки інші типи (жорсткі диски, магнітні стрічки) не від-
повідають повною мірою вимогам нормативних документів зі створення електро-
нних архівів.
Так, наприклад, оптичні бібліотеки серії НСМ BD є сімейством модульних
продуктів, у яких використана технологія Blu-ray з носіями ємністю 25 або 50 ГБ
кожний. Ємність оптичних накопичувачів серії НСМ BD складає від 1 ТБ до 35
ТБ, забезпечується до 14 паралельних потоків передачі даних зі швидкістю 9
МБ/с, підтримуються носії одноразового запису (BD-R) і перезапису (BD-Re). Ке-
рування даними в режимі оффлайн підтримується інтелектуальною технологією
пакетування (SmartPack). Дисководи Blu-ray сумісні по читанню/запису з носіями
CD/DVD. Стандарти технології підтримуються всіма основними виробниками ди-
сководів і носіїв, а також файловою системою UDF [3].
Збільшення тривалості часу використання та щільності запису інформації на
оптичних носіях є одними з найбільш досліджуваних напрямків у розвитку опти-
чних носіїв і бібліотек. В ІПРІ НАН України досліджуються і проводяться розро-
бки технологій довготермінового зберігання цифрової інформації та надщільного
запису інформації на перспективних реєструвальних середовищах. Співробітни-
ками інституту було досліджено параметри інформаційного рельєфу для оптич-
них носіїв, де як підкладки оптичних носіїв використано високостабільні оптичні
прозорі матеріали — силікатне та кварцове скло, ситал, сапфір, і виготовлено но-
сій для довготермінового зберігання даних у стандартному форматі компакт-
дисків [4].
Проведені дослідження показали, що створені в інституті оптичні носії хара-
ктеризуються значно кращими оптичними та механічними властивостями порів-
Обґрунтування вибору програмно-апаратних засобів
архівів електронних документів довготермінового збереження
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2010, Т. 12, № 1 83
няно із стандартними полікарбонатними носіями і забезпечують термін служби
носія протягом сотень років.
Загальна характеристика спеціалізованого програмного
забезпечення підтримки оптичних роботизованих бібліотек
Для роботи будь-яких оптичних бібліотек різних виробників потрібне спеціа-
лізоване програмне забезпечення. Вибір програмного забезпечення, в першу чер-
гу, залежить від специфіки задачі, для якої застосовується довгострокове збере-
ження інформації.
Фактично всі задачі використання роботизованих систем умовно можна роз-
ділити на такі дві групи.
Перша група задач — резервне копіювання на бібліотеку (Backup). Ця група
задач у свою чергу поділяється на два різних засоби копіювання:
1) Backup з одного Серверу, до якого безпосередньо залучена бібліотека;
2) Backup із декількох Серверів і/або Робочих станцій, тобто мережний
Backup.
У першому випадку вартість ПЗ порівняно незначна і, як правило, нижча вар-
тості ПЗ для монтування томів (див. другу групу задач). У другому випадку (ме-
режний Backup) вартість ПЗ дуже сильно може варіюватися і залежить від насту-
пних факторів.
— кількості користувачів;
— кількості серверів;
— кількості баз даних, що знаходяться на цих серверах, і необхідності робити
Backup «відкритих баз» і «відкритих файлів», тобто миттєвий знімок стану бази
даних без необхідності блокування доступу до неї на тривалий час;
— різнорідності та кількості встановлених операційних систем. Спостеріга-
ється наступна закономірність — чим більша кількість і різнорідність встановле-
них ОС, БД, серверів, тим більш кошторисною буде створена система збереження.
Далеко не кожний виробник ПЗ для Backup підтримує всіх виробників операцій-
них систем, баз даних, поштових серверів, що передбачається використовувати
(можливо використовуються) у даній мережі;
— необхідності в інших додаткових опціях (необхідності агрегації потоків і
т.п.).
Друга група задач — так зване монтування томів, коли всі диски, що знахо-
дяться в бібліотеці повинні бути представлені як один мережний диск, або групи
дисків повинні бути представлені як кілька логічних томів (тобто, як мережні ди-
ски, наприклад F:, Н:, М: тощо). Для можливості мережного доступу до дисків або
каталогів на читання і запис на основі політик доступу системним адміністрато-
ром мережі налаштовуються відповідні права доступу для різного класу користу-
вачів (наприклад: лише читати, читати і писати, заборона перегляду вмісту окре-
мих дисків або всієї бібліотеки).
Вартість такого ПЗ складає істотну частину вартості всього рішення. Як пра-
вило — це біля 30 % від вартості бібліотеки. У першу чергу на вартість впливає
максимальна кількість підтримуваних дискових слотів.
І. В. Петров, А. М. Стеценко, Н. В. Солоніна
84
Принцип роботи ПЗ усіх розробників схожий. Це процеси запису/зчитування
через два види дискового кешу — кешу запису і кешу зчитування, у якості яких
можуть виступати як два різних SCSI-диски, так і RAID-масив. Кеш запису вико-
ристовується для миттєвого запису даних з наступним переносом у фоновому ре-
жимі на оптичний диск (ПЗ проаналізує, що робот і привід вільні, і перепише дані
з кешу в бібліотеку).
Кеш зчитування використовується для прискорення зчитування даних корис-
тувачем. ПЗ, проаналізувавши, що користувач послідовно зчитує дані, починає
впереджене зчитування в кеш і при зверненні користувача за черговою порцією
даних, він уже не чекає зчитування з диска, а миттєво одержує ці дані мережею з
кеша. Таким же чином з кеша одержують дані й інші користувачі мережі, у випа-
дку якщо їм знадобилися дані, розташовані на тих же оптичних дисках, що вже
використовувались. Термін збереження даних в обох видах дискового кеша зада-
ється мережним адміністратором.
Можливості сучасних програмних продуктів для реалізації
електронного архіву з використанням оптичних бібліотек
На сьогодні все більшої актуальності набуває використання архівних рішень
у різноманітних системних середовищах. Інтеграція з ERP-системою об’єднує
розрізнені додатки і процеси в єдину корпоративну інформаційну систему: доку-
ментообіг, керування ресурсами підприємства (ERP), опрацювання копій паперо-
вих документів, оцифровка, збереження документів і даних. Таким чином, реалі-
зується можливість організувати ефективну взаємодію між структурними підроз-
ділами (відділами і філіями) підприємства та зберігання архівних документів.
У системах, які наповнюють архівний фонд підприємства за рахунок ретро-
конверсії, застосування програмного продукту Saperion та Qstar HSM надасть мо-
жливість архівним підрозділам підприємств створити сховище, що реалізує функ-
ції архіву організації, а також функції служб діловодства в частині формування та
оформлення справ.
Система Saperion входить до переліку провідних світових платформ для
Enterprise Content Management (ECM) — комплексного, повнофункціонального
управління всім контентом підприємства. Система Saperion, що була створена як
система електронного архіву документів, за рахунок подальшого розвитку функ-
ціональних можливостей забезпечує комплексну побудову вертикальних рішень
класу HSM (Hierarchical Storage Management — Управління ієрархічним схови-
щем), зберігаючи всі свої ключові переваги в частині надійності та безпеки архі-
вації та зберігання.
Компанія Saperion AG (Берлін/Цюріх) поставляє нову Версію 5.7 системи ке-
рування даними (СКД). Кожна версія такої системи має більше 20 компонентів
програмного забезпечення. Кожний компонент має своє призначення та виконує
функцію, належну тільки їй [5]. При виборі програмного продукту СКД ціна буде
залежати від переліку вирішуваних задач підрозділами архівного зберігання дер-
жавних підприємств та установ. Зі збільшенням функцій системи збільшується і
кількість компонентів системи, яка приймає участь у життєвому циклі архівних
Обґрунтування вибору програмно-апаратних засобів
архівів електронних документів довготермінового збереження
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2010, Т. 12, № 1 85
електронних документів, при цьому відповідно збільшується і ціна програмного
продукту.
Система може застосовуватись як типове рішення для автоматизації архівної
діяльності в державних установах і державних органах влади з великими об’єма-
ми архівної інформації та поточного документообігу [6].
Архітектура системи передбачає наступні функціональні пристрої:
— сервер баз даних;
— документ-сервер (може імпортувати до двох мільйонів документів за го-
дину);
— брокер-сервер ;
— мережний файл-сервер;
— документ-сервер роботизованої МО/CD/DVD/UDO бібліотеки;
— документ-сервер резервної копії;
— Web-Internet Gateway-сервер;
— DocFlow-сервер;
— спеціалізоване робоче місце сканування.
Saperion відповідає наступним вимогам по створенню електронних інформа-
ційних ресурсів, ефективному керуванню та зберіганню документів:
— завантаженню різних форматів і типів електронних документів з різних
носіїв;
— надійному зберіганню документів. Для зберігання бази даних використо-
вується власний формат (мета-файл), який не можна прочитати або змінити зовні;
— неможливості вилучення (документ виключається тільки із доступу);
— неможливості зміни (завжди створюється нова версія документа);
— прямому керуванню обладнанням зберігання (HDD, RAID і т.п.);
— підтримки більшості моделей промислових та офісних сканерів;
— регламентації прав доступу;
— моніторингу системи.
Saperion має багато додаткових модулів, розроблених спеціально для архіва-
ції та управління документами. Система працює на різних платформах:
Windows’9x/Me/NT/2000/XP, Linux (Intel®), Solaris® (SPARC), підтримується ро-
бота клієнтських станцій в Intranet/Internet через Microsoft Explorer і Netscape.
У світі Saperion працює більше ніж в 7000 організаціях. За кордоном система
успішно впроваджена в державних структурах, відомих корпораціях, у банках і на
підприємствах. У Росії система Saperion впроваджена більше як в 50 державних
установах. В Україні, в ДНВП Геоінформ України, ведеться робота по створенню
комп’ютерного архіву геологічних матеріалів на базі Saperion. Наповнюють архі-
вний фонд підприємства за рахунок ретроконверсії, тобто перетворення паперово-
го відомчого архіву в електронний відомчий архів.
Програмне забезпечення Qstar HSM є продуктом компанії Qstar Technologies
(США) і відноситься до класу HSM. Вирішує завдання віддзеркалювання, міграції
даних, забезпечення безпеки і безліч інших завдань, пов’язаних з архівним збері-
ганням.
За допомогою QStar HSM здійснюється переміщення даних через кеш жорст-
ких носіїв на оптичні носії. QStar HSM забезпечує роботу з багаторівневою струк-
І. В. Петров, А. М. Стеценко, Н. В. Солоніна
86
турою архіву, що дозволяє надійно зберігати велику частину інформаційних ре-
сурсів підприємства на зовнішніх носіях та отримати швидкий доступ до даних
завдяки кешу. QStar HSM — багатофункціональний програмний продукт, тому
архівне рішення, засноване на його основі, може бути різної конфігурації відпові-
дно до вимог підприємства чи компанії.
QStar HSM забезпечує високу продуктивність і збереження даних при роботі
з інформаційними ресурсами підприємства. Тисячі впроваджень по всьому світу і
підтримка широкого спектра архівних платформ — головна конкурентна перевага
продукту.
До основних можливостей системи Qstar можна віднести наступне:
— об’єм архіву від 650 МБ до петабайтів;
— робота з різними носіями UDO, BD, DVD і CD в одному архівному рішен-
ні;
— програмне забезпечення Qstar працює на всіх поширених серверних плат-
формах (Windows, UNIX, Linux) [7].
На вибір системи Qstar HSM впливають такі фактори як простота викорис-
тання, надійність середовища зберігання, швидкість передачі даних у процесі ре-
зервного копіювання. Системи керування даними дозволяє уніфікувати роботу з
файлами і використовувати в межах підприємства єдиний користувацький інтер-
фейс.
До недоліків системи слід віднести надлишковість функціональності в систе-
мах управління даними, що веде до значного збільшення об’ємів пакетів програм-
ного забезпечення, складності управління ними та вартість, що знижує зацікавле-
ність користувачів до придбання таких комплексних програмних продуктів, особ-
ливо під час економічної кризи.
Вартість зберігання електронних документів в архівних системах довгостро-
кового зберігання досить значна.
Так, при розрахунку вартості архівного рішення на оптичних дисках, необ-
хідно врахувати наступне:
— вартість оптичного роботизованого накопичувача та технічної підтримки;
— вартість керуючої станції, до якої підключається оптичний накопичувач
(включаючи вартість операційної системи з необхідною кількістю клієнтських лі-
цензій);
— вартість програмного забезпечення керування оптичним накопичувачем із
комплектом необхідних ліцензій і технічної підтримки. В основному ліцензується
кількість слотів в оптичному накопичувачі, кількість приводів, тип використову-
ваного носія (з можливістю однократного запису або з можливістю перезапису);
— вартість оптичних носіїв необхідного об‘єму;
— вартість інсталяції, інтеграції в систему і часу консультування.
За даними фірми IDC (Японія), за 10 років зберігання однакової кількості ін-
формації в системах збереження даних з носіями на оптичних дисках ціна складає
$6 350 950, а на стрічкових носіях — $946 405 (Доповідь фірми Fujifilm Recording
Media на семінарі Storage Academy фірми «Юстар» у червні 2009 року, м. Київ).
Архівні підрозділи державних підприємств та установ найчастіше зберігають
дані на жорстких дисках, використовуючи розповсюджені програмні продукти,
тримаючи копії на стрічках, оптичних дисках, виготовлених за технологією
Обґрунтування вибору програмно-апаратних засобів
архівів електронних документів довготермінового збереження
ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2010, Т. 12, № 1 87
CD/DVD/UDO (архівні підрозділи: УкрНТЕІ, бібліотеки ім. Вернадського, Київ-
ської та Кримської лазерної обсерваторії, Гідрометеорологічного центру та інші).
Центральний державний електронний архів (ЦДЕА), який був створений два
роки тому, використовує власне програмне забезпечення під платформу Windows.
Згодом планується проведення уніфікації й переведення архівного підрозділу
ЦДЕА на крос-платформне програмне забезпечення. Така власна розробка ЦДЕА
України дозволить вільно вносити зміни та корегувати алгоритм роботи залежно
від вимог часу.
На даний час ЦДЕА створюють архівний фонд веб-ресурсів Державного ко-
мітету архівів України. На стадії розробки перебуває система для перегляду ско-
пійованих веб-ресурсів і пошукова система [8].
Висновки
1. На даний час у світі до найбільш розповсюджених програмних продуктів,
що обслуговують архівне зберігання електронних документів з використанням
оптичних носіїв і є найбільш функціональними, належать Qstar HSM компанії
Qstar Technologies (США) та Saperion німецької компанії Saperion AG (Бер-
лін/Цюріх). Головна перевага цих програмних продуктів полягає в тому, що вони
розроблені з урахуванням вимог архівного зберігання документів. До недоліків
системи слід віднести його високу вартість.
2. В Україні не створена цілісна система нормативно-методичного забезпе-
чення процесів архівного зберігання електронних документів, гармонізована з но-
рмами міжнародного права з питань розвитку інформаційного суспільства. Тому
єдиних правил по веденню електронних архівів відомчих державних підприємств
та установ немає. Створюються електронні архіви залежно від вирішуваних архі-
вом задач по збереженню даних та економічних можливостей тієї чи іншої уста-
нови.
Найбільш поширеніший спосіб збереження даних — використання жорстких
дисків із застосуванням розповсюджених програмних продуктів і створення резе-
рвних копій документів на магнітних стрічках, оптичних UDO та CD/DVD дисках
(Центральний державний електронний архів, архівні підрозділи: УкрНТЕІ, бібліо-
теки ім. Вернадського, Київської та Кримської лазерної обсерваторії, Гідрометео-
рологічного центру та інші). ДНВП Геоінформ, створює архівний фонд геологіч-
них документів шляхом ретроконверсії на базі системи Saperion з використанням
оптичного DVD-накопичувача НСМ 3000.
3. При виборі технічних рішень збереження архівних ресурсів зі швидким до-
вільним доступом до даних, оптичні технології UDO, DVD, BD найбільшою мі-
рою забезпечують виконання вимог, що ставляться до сховища, включаючи такі
параметри як висока надійність і тривалість збереження, автентичність і незміню-
ваність даних, швидкий довільний доступ до даних, висока ємність носіїв, можли-
вість розширення.
Таким вимогам, певною мірою, задовольняють бібліотеки серії НСМ BD, де
використана технологія Blu-ray, і носії ємністю 50 ГБ, що здатні зберігати інфор-
мацію протягом 50 років. Ємність оптичних накопичувачів можна поетапно на-
І. В. Петров, А. М. Стеценко, Н. В. Солоніна
88
рощувати від 1 ТБ до 35 ТБ і використовувати до 14 паралельних потоків переда-
чі даних зі швидкістю 9 МБ/с кожен.
Найбільшою мірою відповідають вимогам по створенню архівних рішень з
використанням довгострокового збереження великих обсягів інформації програм-
ні продукти Saperion та Qstar HSM, які можуть бути використані як типові рішен-
ня для автоматизації архівної діяльності в державних установах і державних орга-
нах влади з великими об’ємами архівної інформації та поточного документообігу.
1. Додонов О.Г. Методологія створення Національного реєстру електронних інформаційних
ресурсів / О.Г. Додонов, О.В. Нестеренко, А.В. Бойченко // Реєстрація, зберігання і оброб. даних.
— 2005. — Т. 7, № 3. — С. 88–97.
2. Будущее хранения информации — за Blu-ray [Электронный ресурс] // Корпорация Элект-
ронный архив. — Режим доступа: http://ncm.ru/news/news_000.shtm
3. Оптические накопители ЭЛАР НСМ BD [Электронный ресурс] // Корпорация Электрон-
ный архив.— Режим доступа: http://ncm.ru/nsm_bd.shtm
4. Горбов І.В. Вплив показника заломлення матеріалу підкладки на глибину інформаційного
рельєфу оптичних носіїв / І.В. Горбов // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2009. — Т. 11, №
1. — С.
5. Описание компонентов ПО Саперион [Электронный ресурс]. — Режим доступа:
http://saperion.ru/comp_55.htm
6. Система электронного архива с обеспечением доступа к нему граждан и организаций.
Описание программного обеспечения. — Технический проект. — 2004. — С. 5–10.
7. Описание программного обеспечения QStar HSM [Электронный ресурс] // Корпорация
Электронный архив. — Режим доступа: http://ncm.ru/po/qstar_hsm.shtm
8. Лавринюк А.Г. Електронні архіви. Проблеми та перспективи / А.Г. Лавринюк // Щорічна
зустріч керівників державних архівних служб України, Росії та Білорусі. — 10-12.09.2009.
Надійшла до редакції 01.02.2010
|