Створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки

Розглянуто проблеми формування та впорядкування електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки. Викладено основні науково-методичні засади створення електронного архіву цифрових копій документів. Детально проаналізовано структуру та підсистеми цифрового фонду наукової бібліотеки: поповнення...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Лобузін, І.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут проблем реєстрації інформації НАН України 2011
Назва видання:	Реєстрація, зберігання і обробка даних
Теми:	Системи збереження і масового розповсюдження даних
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/50546
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки / І.В. Лобузін // Реєстрація, зберігання і обробка даних. — 2011. — Т. 13, № 4. — С. 60-73. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-50546
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-505462013-10-24T03:08:19Z Створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки Лобузін, І.В. Системи збереження і масового розповсюдження даних Розглянуто проблеми формування та впорядкування електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки. Викладено основні науково-методичні засади створення електронного архіву цифрових копій документів. Детально проаналізовано структуру та підсистеми цифрового фонду наукової бібліотеки: поповнення, зберігання, облік, представлення, пошук, захист і розділення доступу до інформації. Обґрунтовано необхідність і доцільність інтеграції створеного електронного архіву з автоматизованою бібліотечною інформаційною системою. Рассмотрены проблемы формирования и упорядочения электронного фонда цифровых копий документов библиотеки. Изложены основные научно-методические основы создания электронного архива цифровых копий документов. Детально проанализированы структура и подсистемы цифрового фонда научной библиотеки: пополнение, хранение, учет, представление, поиск, защита и разделение доступа к информации. Обоснована необходимость и целесообразность интеграции созданного электронного архива с автоматизированной библиотечной информационной системой. The problems of formation and ordering of electronic collection for digital copies of the library documents are considered. The basic scientific and methodological foundations of creating an electronic archive of digital copies of documents are presented. The structure and subsystems of digital collection of the scientific library, namely the stocking, storage, record, presentation, search, protection and sharing access to information are analyzed in detail. The necessity and expediency of integrating the created electronic archive with Automated Library Information System are substantiated. 2011 Article Створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки / І.В. Лобузін // Реєстрація, зберігання і обробка даних. — 2011. — Т. 13, № 4. — С. 60-73. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1560-9189 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/50546 025.4; 004.738.5:02; 004.78:025.4.03 uk Реєстрація, зберігання і обробка даних Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Системи збереження і масового розповсюдження даних Системи збереження і масового розповсюдження даних
spellingShingle	Системи збереження і масового розповсюдження даних Системи збереження і масового розповсюдження даних Лобузін, І.В. Створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки Реєстрація, зберігання і обробка даних
description	Розглянуто проблеми формування та впорядкування електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки. Викладено основні науково-методичні засади створення електронного архіву цифрових копій документів. Детально проаналізовано структуру та підсистеми цифрового фонду наукової бібліотеки: поповнення, зберігання, облік, представлення, пошук, захист і розділення доступу до інформації. Обґрунтовано необхідність і доцільність інтеграції створеного електронного архіву з автоматизованою бібліотечною інформаційною системою.
format	Article
author	Лобузін, І.В.
author_facet	Лобузін, І.В.
author_sort	Лобузін, І.В.
title	Створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки
title_short	Створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки
title_full	Створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки
title_fullStr	Створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки
title_full_unstemmed	Створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки
title_sort	створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки
publisher	Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Системи збереження і масового розповсюдження даних
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/50546
citation_txt	Створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки / І.В. Лобузін // Реєстрація, зберігання і обробка даних. — 2011. — Т. 13, № 4. — С. 60-73. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
series	Реєстрація, зберігання і обробка даних
work_keys_str_mv	AT lobuzínív stvorennâpredstavlennâtaperspektivivikoristannâelektronnogofonducifrovihkopíjdokumentívbíblíoteki
first_indexed	2025-07-04T12:19:31Z
last_indexed	2025-07-04T12:19:31Z
_version_	1836718841930973184
fulltext	Системи збереження і масового розповсюдження даних 60 УДК 025.4; 004.738.5:02; 004.78:025.4.03 І. В. Лобузін Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського Проспект 40-річчя Жовтня, 3, 03039 Київ, Україна Створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки Розглянуто проблеми формування та впорядкування електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки. Викладено основні нау- ково-методичні засади створення електронного архіву цифрових копій документів. Детально проаналізовано структуру та підсистеми циф- рового фонду наукової бібліотеки: поповнення, зберігання, облік, пред- ставлення, пошук, захист і розділення доступу до інформації. Обґрун- товано необхідність і доцільність інтеграції створеного електронно- го архіву з автоматизованою бібліотечною інформаційною системою. Ключові слова: електронний архів, цифровий фонд, електронний до- кумент, автоматизована бібліотечна інформаційна система, цифрова копія документа. Вступ У сучасному світі відбуваються процеси конвергенції технологій, що ведуть за собою великі зміни у ході розвитку суспільства. Змінюється природа інформа- ції та форми її подання. Ці процеси значною мірою торкаються питань збережен- ня світової культурної спадщини як основи всієї людської цивілізації в цілому. Як зазначили підсумки міжнародної конференції «EVA» (Електронні зображення та візуальні мистецтва), що відбулась у 2002 р. під керівництвом ЮНЕСКО [10]: в Україні, незважаючи на труднощі та проблеми, процеси електронної готовності, інформатизації, становлення і розвитку інформаційного суспільства в останні ро- ки стійко прогресують. Створюються розподілені бази даних і знань, удосконалю- ється телекомунікаційна інфраструктура, в різноманітних сферах (науки, культу- ри, освіти) формується середовище цифрової спадщини. Створюються мережі ін- формаційних веб-порталів; розвиваються електронні бібліотеки, музеї, архіви та експозиції; удосконалюється система використання світових інформаційних ре- сурсів для надання високоякісних і високоефективних освітніх та інших послуг. Однак, слід зауважити, що в Україні не створена цілісна система нормативно-мето- © І. В. Лобузін Створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2011, Т. 13, № 4 61 дичного забезпечення процесів архівного зберігання електронних документів, гар- монізована з нормами міжнародного права з питань розвитку інформаційного су- спільства. Тому єдиних правил щодо ведення електронних архівів відомчих дер- жавних підприємств та установ немає. Електронні архіви створюються залежно від вирішуваних архівом задач зі збереження даних та економічних можливостей установи [11]. Світове співтовариство приділяє велику увагу збереженню культурної спад- щини. За ініціативою ЮНЕСКО підготовлено проект «Хартії про збереження цифрової спадщини», який є крупною міжнародною ініціативою, що має значний інтерес для усіх країн світової спільноти. За своєю природою Хартія — потужний каталізатор, що активно сприяє вирішенню однієї з найважливіших задач діяльно- сті ЮНЕСКО — розвитку культури у світі та взаєморозуміння між країнами та народами. Наслідком здійснення різноманітних програм і проектів з оцифрування істо- рико-культурної спадщини стало усвідомлення того, що необхідна кооперативна взаємодія на національному та міждержавному рівнях для створення повноцінних цифрових колекцій, що будуть відображати як національну самобутність окремих регіонів, так і все розмаїття світового наукового й культурного досвіду. Така ко- операція зусиль допоможе віртуальній реконструкції розпорошених між різними державами колекцій, буде запобігати зайвому дублюванню інформації, надасть єдину точку доступу користувачам до необхідної їм інформації. Усвідомлення всіх цих реалій призвело до розгортання міжнародних проектів зі збереження та надання доступу до об’єктів національного надбання: Європейська Електронна Бібліотека (The European Library, www.theeuropeanlibrary.org), Європеана (Euro- peana, http://www.europeana.eu); Світова Цифрова Бібліотека (World Digital Lib- rary, http://www.wdl.org); Золота Колекція Євразії (Проект «Золотая коллекция Ев- разии», http://bae.rsl.ru/programs/golden-collection). Метою всіх цих проектів є представлення на єдиній технологічній основі всього етнічного та національного розмаїття світової культури. Як справедливо зазначає директор Інституту корпоративних бібліотечно- інформаційних систем Санкт-Петербургського державного політехнічного уні- верситету Н.В. Соколова (2010), проекти створення цифрових бібліотек (електро- нних бібліотек оцифрованих документів) можна умовно поділити на два основні напрями: книжкові проекти в Інтернеті та цифрові проекти саме бібліотек. Най- більш відомим книжковим проектом Інтернету є «GOOGLE Книги». Свого часу запуск цього проекту в Інтернеті у 2004 р. справив шокове враження на бібліотеч- них спеціалістів, однак час виявив, що бібліотеки та GOOGLE можуть співіснува- ти та співпрацювати. Основна місія цього проекту була сформульована як необ- хідність систематизувати світову книжкову інформацію та зробити її загальноко- рисною, засоби цього упорядкування базуються на бібліотечних підходах. Бібліо- теки привнесли зі свого боку в електронне інформаційне середовище свої сильні риси: якісну каталогізацію ресурсів, стандарти опису та систематизації докумен- тів, турботу про збереження цифрового твору. Бібліотеки представили світу якіс- но упорядковані та описані електронні колекції, що пов’язані зі збереженням культурної спадщини та наданням доступу до неї широких верств населення. І. В. Лобузін 62 Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського (НБУВ) також актив- но приймає участь у міжнаціональних і міжнародних процесах створення істори- ко-культурної та наукової цифрової спадщини. У НБУВ у 2010 р. створено групу з оцифрування документів на традиційних носіях, перед якою було поставлено два основні завдання: створення страхового фонду документів із фондів НБУВ і ство- рення електронного фонду користування (переважно на основі укладання та орга- нізації цифрових колекцій). З давніх часів людству доводилося вирішувати проб- лему зберігання інформації, накопичених багатьма поколіннями знань, культур- них, технічних, наукових та інших цінностей. Вирішення цих проблем тісно пов’язано з технологіями зберігання, обліку, розмежування доступу, введенням в обіг нових одиниць зберігання, створенням нових знань на основі вже наявних. Отже, природно, що під час організації роботи зі створення фонду цифрових ко- пій документів НБУВ постало ціле коло питань, яке перекликається з тими основ- ними проблемами, що пов’язані зі створенням електронних архівів і бібліотек, а саме: — організація поповнення інформації; — організація зберігання інформації; — організація обліку інформації; — організація представлення інформації та системи пошуку; — організація системи захисту та розділення доступу до інформації; — створення на основі перерахованих пунктів єдиної інформаційної системи. З точки зору вдосконалення програмно-технологічних рішень для проектів оцифрування книжкових фондів сьогодні пропонуються комплексні рішення про- відними розробниками світового ринку інформаційних послуг, такими як ABBY, XEROX, CANON. Рішення компаній XEROX, CANON пропонують комплексну автоматизацію процесів створення цифрових архівів: від постачання обладнання до програмно-технологічних комплексів. Технологічний комплекс передбачає: ретроконверсію довідково-пошукового апарату бібліотеки (сканування й розпі- знавання каталожних карток та описів фондів); виготовлення цифрових копій па- перових документів; підготовку електронних версій документів; введення та реда- гування метаданих; формування електронних колекцій; онлайнову або локальну публікацію створеного цифрового контенту; виготовлення поліграфічних аналогів унікальних паперових документів, що максимально наближені до оригіналу; під- тримку пошукового апарату колекцій і системи захисту інформації від розповсю- дження та копіювання. Компанія ХEROX з успіхом працює на бібліотечному рин- ку Росії, сьогодні вона підписала угоду з ДПНТБ Росії з метою розробки нового програмного продукту, який спрямований на створення електронних архівів і біб- ліотек вузів і наукових установ [25]. Рішення компанії ABBY зорієнтовані, у пер- шу чергу, на оптичне розпізнавання символів (Optical Character Recognition — OCR). Програмне забезпечення компанії ABBY для розпізнавання старовинних текстів відіграє важливу роль у міжнародному проекті IMPACT (IMProving ACcess to Text, «покращення доступу до тексту») [19]. Розглянемо більш детально стан проблеми та рішення, що були прийняті в НБУВ стосовно окресленого кола питань і організації основних підсистем інфор- маційної системи цифрового фонду НБУВ. Створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2011, Т. 13, № 4 63 Організація поповнення інформації Для цифрових архівів поповнення інформації відбувається за рахунок пере- ведення паперових документів у електронний вигляд. Для цього використовують- ся, залежно від типу та формату документів, сканери, цифрове фотообладнання та програмне забезпечення цифрової обробки зображень. Сканери, які пропонуються на сучасному ринку комп’ютерної техніки, дуже відрізняються за своїми характе- ристиками: вузькоформатні (до формату А3 включно); широкоформатні сканери («більше» формату А3); контактні та безконтактні сканери; фотосканери — обла- днані цифровими камерами; швидкісні потокові сканери — для масового опрацю- вання картотек та офісних документів; спеціалізовані книжкові сканери; роботи- зовані сканери — з автоматичним перегортанням сторінок. Бібліотеки, які у своїх фондах мають різноформатні документи, що відрізняються за багатьма характе- ристиками: матеріальною основою (зброшуровані, неконтрастні, пошкоджені, крихкі), хронологічними межами, фізичними розмірами, знаковою основою (текст, ноти, карти, рукопис, образотворчі матеріали), стоять перед непростим ви- бором під час придбання обладнання для оцифрування фондів — практично їм можуть знадобитися сканери будь-якого типу. Одним із вдалих прикладів «все в одному», який враховує практично будь-які особливості бібліотечних документів і має адаптоване для автоматичного опрацювання зображень програмне забезпе- чення є сучасний планетарний сканер фірми Zeutschel [12]. Сканери компанії Zeutschel мають у підрозділах електронної обробки фондів Національна бібліоте- ка Білорусі [15] та Російська державна бібліотека [7], придбання яких значно роз- ширило спектр оцифрованих документів. Для масового користувача сьогодні пропонується ручний книжковий сканер «Book Saver Book Scanner» компанії Ion Audio, який дозволяє за 15 хвилин оцифрувати книгу у 200 сторінок та перетвори- ти її у формат, зручний для перегляду будь-яким e-рідером [6]. Однак за своїми ціновими характеристиками таке обладнання виявляється мало доступним для бібліотек України. У НБУВ для цифрового опрацювання фондів створено два спеціалізованих комп’ютерних комплекси. Перший комплекс включає: сканер книжковий ATIZ, сканер А4 Mustek (вузькоформатний), сканер А3 Mustek (багатокольоровий), мік- рофільмуючу камеру «Senator»; другий комплекс має таке обладнання: сканер книжковий ATIZ, книжковий скануючий комплект SMA21, сканер А2 Minolta (чорно-білий), сканер A4 Epson (вузькоформатний), установку «Докуматор», циф- ровий фотоаппарат Olympus. Наявне обладнання дозволяє створити цифрові копії практично будь-яких документів із фондів НБУВ, але потребує значного постоп- рацювання цифрових зображень, особливо це стосується зображень, що отримані за допомогою цифрових фотокамер (книжкового сканера ATIZ і фотоапарату Olympus). У спеціалізованих фондах НБУВ (рукописному, стародруків і рідкісних видань, історичних зібрань і бібліотечних колекцій) зберігаються раритетні доку- менти, копії яких неможливо отримати іншим способом ніж фотографування (широка та жорстка оправа, крихкий папір тощо), для цього використовуються модернізовані мікрофільмуючі установки («Senator» та «Докуматор»), які присто- совані для цифрової фотографії (особливо цінними є система освітлення та пози- ціювання документів, книжкові опори різної конфігурації). Цифрове обладнання І. В. Лобузін 64 забезпечено програмно-апаратним комплексом комп’ютерної техніки, на базі яко- го створено автоматизовані робочі місця спеціалістів з оцифрування документів. Програмне забезпечення включає комплекс засобів мережевої взаємодії та цифро- вої обробки зображень: FileZila (FTP-сервер), Photoshop (програма для професій- ного опрацювання зображень), Book Drive Capture (програмне забезпечення ска- нера ATIZ), Scan Kromsator та XnView (універсальні програми для пакетного опрацювання зображень). Остаточно опрацьовані цифрові копії документів з робочих місць фотографів за допомогою FTP-сервера передаються до файлового сервера, де перевіряються відповідальною особою на повноту і якість, описуються та обліковуються. Введення даних у систему відбувається у двох основних видах: поповнення електронного страхового фонду НБУВ і формування фонду користування. Для страхового фонду документи зберігаються у вигляді зображень високої роздільної здатності, а до фонду користування вони надходять опрацьованими у вигляді еле- ктронних версій документів. Електронні версії документів виготовляються різни- ми способами, у різному дизайні та форматі, залежно від електронної колекції, до якої вони належать. Це може бути формат PDF для сучасних наукових видань, HTML-формат для швидкого перегляду через веб-інтерфейс, FLASH-формат із гарним оформленням, перегортанням сторінок і засобами захисту від копіювання для обслуговування користувачів у віртуальному читальному залі особливо цін- ними та популярними документами. Організація зберігання інформації Досвід створення електронних архівів свідчить про те, що обсяг архіву буде збільшуватись і швидко досягне терабайтних розмірів [11, 16], проте в інтенсив- ному оперативному доступі знаходиться лише 5–10 % інформації. Отже, підсис- тема зберігання інформації повинна мати щонайменше два основних розділи: об- ласть оперативно доступної інформації з високою інтенсивністю використання та область довготривалого зберігання з високими вимогами до надійності, цілісності та безпеки даних. Оперативний архів реалізують розміщенням на сервері у спеціальному розді- лі жорсткого диска (для невеликих обсягів інформації), на окремому жорсткому диску або RAID-масиві. Для підвищення надійності функціонування подібних систем використовують засоби резервного копіювання, дублювання інформації та «дзеркальних дисків». RAID-масиви також використовують для зберігання мета- даних та облікової бази даних архіву. За рекомендацією Національного архіву Сполучених Штатів Америки [U.S. National Archives] ці дані мають назву Master References File (еталонний файл) [23]. Найбільш перспективним рішенням, що од- ночасно задовольняє вимогам швидкості та надійності, є RAID-5 або -6. Для організації області довгострокового зберігання використовуються змінні носії інформації CD/DVD/UDO та роботизовані бібліотеки на їхній основі [8, 11, 16]. Найбільш досконалі рішення підтримують надщільний оптичний формат (Ultra Density Optical — UDO) та технології Blue-Ray. Популярність технології UDO ґрунтується на можливості записати на один носій 30–60 Гбайт інформації з терміном зберігання інформації 50 років. Широку перспективу також має техно- Створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2011, Т. 13, № 4 65 логія Blue-Ray, прийнята в якості кращого архівного носія. Довговічність BD (Blue-Ray Disk) (більш 50 років), їхня ємність (50 ГБ, у перспективі до 200 ГБ) і швидкісні характеристики (від 9 МБ/с) дозволяють цим дискам забезпечити ство- рення унікальних за конкурентоздатністю систем архівування. Дисководи Blue- Ray сумісні за читанням/записом з носіями CD/DVD і підтримуються файловою системою UDF. Роботизована бібліотека є наступним етапом створення електронного архіву довгострокового зберігання, вона представляє собою масив змінних дисків, що розміщений у спеціальному корпусі. Усередині такої дискової бібліотеки розмі- щені приводи, що забезпечують подачу необхідного диска до слоту для зчитуван- ня інформації. Сама роботизована бібліотека є SCSI-пристроєм, який підключає- ться до комп’ютера, де сприймається операційною системою як єдиний логічний ресурс. Рішення на основі роботизованої бібліотеки зі змінними носіями інформа- ції також дозволяє досить легко вирішити питання технічного захисту інформації і забезпечити її надійне зберігання [8]. З точки зору зберігання самих файлів електронних документів є також два основних підходи [16]: за умов використання першого з них електронні докумен- ти зберігаються у бінарному вигляді у відповідних полях самої бази даних архіву, другий підхід базується на тому, що файли можуть зберігатися окремо, а в базі даних є тільки електронні адреси файлів (вказується шлях доступу до файлу). Перший із способів швидко призводить до цілої низки проблем: ускладнення ре- зервування даних, перехід до іншої інформаційної платформи, зниження швидко- дії системи. Він може бути рекомендований лише для архівів з невеликим фізич- ним обсягом інформації. Крім надійності та продуктивності електронного архіву або сховища даних важливою також є логічна структура сховища [11]. За базову структуру рекомен- дується прийняти ієрархію папок з відповідними документами, яка буде відобра- жати логічний зв’язок основних вузлів системи. Така організація, сприяє інтуїтив- но зрозумілій навігації: користувач може легко зорієнтуватися де можна шукати необхідний документ, полегшується інтеграція даних електронного архіву зі спе- ціалізованим програмним забезпеченням з опрацювання даних. У НБУВ рішення щодо зберігання інформації цифрового фонду були обґрун- товані поставленими завданнями: створення страхового фонду документів та опе- ративного фонду користування. Для формування страхового фонду використовуються UDO-диски, на які пе- реносяться цифрові копії високої роздільної здатності. Надалі передбачається на- лагодження та підключення роботизованої бібліотеки на основі системи автома- тичного накопичення та пошуку інформації Plasmon, яка дозволяє керувати ство- реним UDO-архівом й отримувати доступ до необхідних документів. Для формування оперативного електронного фонду користування виготов- ляються електронні версії документів зниженої роздільної здатності, яка достатня для ознайомлення зі змістом документа, його читання та перегляду. Електронні версії документів каталогізуються (атрибутується їхня належність до певних ко- лекцій) та розміщуються на сервері у спеціальному розділі жорсткого диска, де І. В. Лобузін 66 формується електронний архів. Відповідно до визначених правил регламентується доступ до документів: службовий, локальний або онлайновий. Організація обліку інформації Необхідність обліку інформації не викликає сумнівів, правильно організова- ний облік значно полегшує процеси доступу та пошуку інформації, запобігає її втраті та унеможливлює повторне виготовлення електронних аналогів уже опра- цьованих паперових документів. Організація обліку потребує вирішення двох першочергових питань: вибору інформаційної платформи та вибору структури метаданих. Розглянемо більш детально ці основні завдання. Системи обліку інформації для електронних архівів використовують системи керування базами даних, які представлені на сучасному ринку цілим спектром популярних програмних продуктів від універсальних рішень (Access, MsSQL, Oracle) до спеціалізованих платформ (QStar HSM, Saperion) — класу ECM (Enterprise Content Management), що призначені для керування електронним доку- ментообігом підприємства. Як показує практика експлуатації програмного забез- печення для створення електронних архівів [11, 14, 16], на певному етапі перед підприємством постає питання інтеграції створеного архіву з інформаційною сис- темою, яка прийнята для керування документами. Тому передбачити цю ситуацію слід уже на перших етапах проектування цифрового фонду. Для організації обліку створених цифрових копій у НБУВ зупинилися на платформі, яка є сьогодні базовою основою інформаційних сервісів НБУВ — сис- темі автоматизації бібліотек (САБ) «ІРБІС64» [4]. Таке рішення організації обліку на основі автоматизованої бібліотечної інформаційної системи (АБІС) мало без- перечні переваги та було оптимальним в умовах бібліотеки: система має можли- вості для розробки власних прикладних рішень; сучасні АБІС працюють на основі клієнт-серверної архітектури, що дає змогу організувати мережеву взаємодію ко- ристувачів багатьох різних підрозділів; для опису документів (стародруки, руко- писи, ноти, карти, образотворчі матеріали) необхідно залучати фахових спеціаліс- тів різних структурних підрозділів; для великої кількості документів уже створено записи в електронному каталозі та спеціалізованих базах даних; система підтри- мує зберігання цифрових об’єктів у бінарному вигляді та гіпертекстові посилання до електронних документів; створений електронний фонд легко інтегрувати з ін- шими інформаційними сервісами бібліотеки. Ідея спільного проекту Xerox і ДПНТБ Росії народилась у результаті успіш- ної співпраці компаній під час створення Наукової електронної бібліотеки ДПНТБ Росії: Xerox реалізувала в бібліотеці проект «Електронний архів науково-тех- нічної рідкісної книги» (http://www.vlibrary.ru/) на базі промислової платформи для комплексного управління документами і даними Xerox «DocuShare» та про- грамного забезпечення ДПНТДБ Росії «ІРБІС». У 2009 році було запущено елект- ронне сховище і забезпечено доступ до унікальних видань з віртуальних читаль- них залів і мережі Інтернет. Зараз компанії працюють над створенням інтегрова- ного рішення «ІРБІС» + «DocuShare» під назвою «БІАР», яке має забезпечити комплексну автоматизацію електронних бібліотек і архівів [25]. Створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2011, Т. 13, № 4 67 Стосовно метаданих на сьогодні є два найбільш значимі підходи до опису електронних інформаційних ресурсів: розробка ІФЛА «Міжнародний стандартний бібліографічний опис для електронних ресурсів» — International Standard Bibliographic Description for Electronic Resources ISBD (ER) [1] і проект метаданих «Дублінське ядро» (Dublin Core), ініціатором якого є OCLC, точніша назва DCMІ (Dublin Core Metadata Initiative — Ініціатива Дублінського ядра метаданих) [21]. Стандарт DCMI для опису електронних інформаційних ресурсів є оптималь- ним з погляду на простоту його застосування й надання можливості побудови ме- таописів необхідної повноти. Стандарт містить 15 метаданих із відповідними множинами кваліфікаторів і пропонує правила опису загальних характеристик електронних інформаційних ресурсів, що відбивають вміст ресурсу (Title — Наз- ва, Subject — Тема, Description — Опис, Type — Тип, Source — Джерело, Rela- tion — Відношення), інтелектуальну власність (Creator — Створювач, Publisher — Видавець, Contributor — Співавтор, Rights management — Права, Coverage — Охоплення) та його стан (Date — Дата, Format — Формат, Identifier — Ідентифі- катор, Language — Мова) [5, 13]. Бібліографічний стандарт ISBD відповідає основним правилам укладання бібліографічних записів документів у бібліотеках UNIMARC [24], є більш склад- ним і менш формалізованим. Однак, більшість документів у бібліотеці описано саме за цими правилами й тому для бібліотечних документів природнім є обрання саме цього стандарту. Крім того, можна побачити, що в основній описовій частині ці два стандарти мають спільні елементи: автори, назва, тема (предметна рубри- ка), мова, дата та місце видання (створення), опис (анотація). Провідні фахівці зі створення електронних архівів, такі як Національний ар- хів Сполучених Штатів Америки (U.S. National Archives, www.archives.gov) [23], рекомендують під час формування фонду цифрових копій вводити не тільки опи- сові метадані документів, а обов’язково передбачити технічні та правові метадані. Технічні метадані мають відображати основні характеристики зображення (колір, роздільну здатність, розмір, обсяг), обладнання та програмне забезпечення, засо- бами яких створено зображення та електронна версія документа. Правові метадані особливо важливі для документів архівного фонду, бо за правилами на копії роз- повсюджуються ті самі обмеження, що стосуються їхніх паперових аналогів. У НБУВ за основу укладання метаданих цифрових об’єктів була обрана мо- дель метаданих WDL — Світової Цифрової Бібліотеки (World Digital Library), яка розроблена на основі досвіду Бібліотеки Конгресу США в процесі створення циф- рового порталу Пам’ять Америки (American Memory) [20]. Базовий комплект ме- таданих Світової Цифрової Бібліотеки, що заснований на Dublin Core (DC) фор- маті, включає такі елементи: назву, опис об’єкта, автора, видавця, місце видання, дату створення, мову, місце, тему, тип документа, додаткові рубрики, примітки, опис фізичних властивостей, назву колекції, опис колекції, організацію, адресу сайту. Можливості системи підтримки електронного каталогу НБУВ дозволяють конвертувати дані як у MARC-формат, так і DC-формат, експортувати їх у таб- личні форми, необхідні для реєстрації оцифрованих об’єктів національного над- бання у світових цифрових бібліотеках. І. В. Лобузін 68 З метою обліку проведених робіт зі створення цифрових копій паперових до- кументів було розроблено на платформі САБ «ІРБІС64» спеціалізовану базу да- них, яка передбачає ведення записів двох основних типів: «Замовлення» та «Страховий фонд». Запис «Замовлення» дозволяє слідкувати за всіма етапами поповнення елект- ронного фонду: від виготовлення зображень до запису на диск UDO, створення та публікації електронної версії видання. Основними структурними елементами за- пису є: замовлення (стан виконання, дати (початок – кінець), № диска UDO, під- розділ НБУВ або установа/організація; замовник, примітка, тип замовлення, текст замовлення, підстава виконання, призначення копії, найменування проекту або колекції, тип документа, обсяг сторінок); опис (стислий бібліографічний опис до- кумента з необхідними ідентифікаторами: місце зберігання, фонд/колекція, шифр, інвентарний номер, посилання до електронної версії видання); виконання замов- лення (обладнання, проведені роботи, дата виконання, виконавець); обсяг робіт (назва папки/файлу, кількість файлів, обсяг у байтах, формат файлів, роздільна здатність, колір, глибина кольору). Запис «Страховий фонд» має на меті отримання опису документів страхово- го фонду, записаних на той чи інший диск UDO. Запис має дві частини: опис сто- рони A та сторони B. Основними структурними елементами запису є: № диска UDO, дата (початок – кінець), підрозділ НБУВ, колекція, проект, виконавці, опис документа (№ замовлення, ідентифікатори, стислий опис, назва папки/файлу, кі- лькість файлів, обсяг у байтах, формат файлів, роздільна здатність, колір, глибина кольору). За введеними даними на екрані легко побачити обсяг накопиченої ін- формації та роздрукувати за необхідності обліковий акт. Застосовані рішення щодо обліку робіт дали змогу оцінити продуктивність роботи створених цифрових комплексів, автоматизувати звітність, контролювати ефективність роботи обладнання та окремих працівників. Організація представлення інформації та системи пошуку Функціональні вимоги щодо організації пошуку та представлення інформації в електронному архіві великого розміру або сховищі даних (Data Warehouse) де- тально проаналізували R. Kimball (2000) [22] та Г. Асєєв (2009) [2]. З точки зору користувача основними вимогами є: структура даних сховища має бути зрозумі- лою користувачам; повнота і достовірність збережених даних; підтримка внутрі- шньої несуперечності даних; зручні, прості механізми формування запитів; під- тримка високої швидкості одержання даних зі сховища; підтримка складних запи- тів для великого обсягу даних (тисяч або мільйонів записів); наявність зручних утиліт перегляду даних у сховищі даних. У НБУВ облік робіт з оцифрування документів ґрунтується на платформі САБ «ІРБІС64», яка має можливості для ефективного представлення бібліотечних інформаційних ресурсів будь-якої природи та обсягу, що дало змогу легко інтег- рувати ресурси сформованого цифрового фонду в систему обслуговування НБУВ. Спеціальні модулі САБ «ІРБІС64» дають змогу надати читачам/користувачам біб- ліотеки доступ до електронних інформаційних ресурсів як у локальному режимі в читальних залах НБУВ, так і у віддаленому доступі через веб-інтерфейс. Інфор- Створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2011, Т. 13, № 4 69 маційно-пошукова бібліотечна система у звичному інтерфейсі надає користувачу необхідні навігаційні засоби за стандартними атрибутами: автор, назва, ключові слова, дата видання (створення), предметні рубрики, колекції тощо. Після остато- чного опрацювання — записування страхової копії та виготовлення електронної версії видання — електронний документ публікується у фонді користування: створюється опис документа (або експортується вже введений) з посиланням до повного тексту; сам документ розміщується на сервері у спеціальному розділі жо- рсткого диску; за необхідності виготовляється зображення обкладинки видання. Документи, які призначені для онлайнової публікації, розміщуються на веб-сер- вері НБУВ і засобами WEB ІРБІС представляються віддаленим користувачам. За- писи електронного фонду наділені необхідним комплектом полів для опису циф- рових ресурсів, який відповідає сучасним стандартам The European Library (www.theeuropeanlibrary.org) та World Digital Library (http://www.wdl.org), і мо- жуть бути експортовані для інтеграції електронних колекцій НБУВ у міжнародні цифрові бібліотеки. Отриманий результат можна побачити на сайті НБУВ, пере- глянувши «Електронний фонд оцифрованих видань» (http://irbis-nbuv.gov.ua/fond/). На основі цифрових інформаційних ресурсів для повноти розкриття змісту особ- ливо цінних і популярних фондів НБУВ формуються окремі тематичні електронні повнотекстові колекції (http://irbis-nbuv.gov.ua/fond/ires.htm): «Почаївські видан- ня», «Колекція інкунабілів», «Золота колекція Євразії: стародруки, рукописи, прижиттєві видання класиків української літератури». Оцифровані матеріали ви- користовуються для укладання ілюстрованого фонду електронних виставок, при- свячених знаменним і пам’ятним датам (http://irbis-nbuv.gov.ua/fond/show.html). Організація системи захисту та розділення доступу до інформації Доступ користувачів до електронного архіву необхідно регулювати залежно від виду, призначення і ступеня важливості інформації, способу обробки даних тощо. Інформацію можна розділити на чотири класи [9]: життєво важлива, моди- фікація якої призведе до невиправної втрати; важлива, доступна невеликій групі користувачів; інформація, постійний несанкціонований доступ до якої може при- вести до витоку більш цінних даних; не представляє конкретного інтересу для зловмисників, але вимагає захисту від випадкових порушень через безвідповіда- льність виконавців. Найбільш часто на практиці застосовують системи захисту у вигляді трьох складових частин: основного контуру безпеки, засобів протидії ви- падковому несанкціонованому доступу та засобів управління системою захисту. Основний контур виконує функції захисту носіїв даних (як змінних, так і незмін- них), захисту технічних засобів від несанкціонованого проникнення, контролю введення апаратури в режим виконання регламентних робіт. Випадковому несанк- ціонованому доступу можна запобігти постійним контролем за якістю та цілісніс- тю інформації (контрольною сумою файлів), застосуванням мережевого програм- ного забезпечення із засобами аутентифікації. Центральною ланкою системи за- хисту є адміністрування системи безпеки, що включає реєстрацію користувачів, регламентацію їхнього доступу, реєстрацію паролів, перевірку журнальних запи- сів (записів логфайлів), за якими можна прослідити за зверненням до інформації, її зміною та передаванням у межах локальної (корпоративної) мережі. І. В. Лобузін 70 У НБУВ для забезпечення захисту інформації в процесі створення цифрових копій було застосовано наступні організаційно-технічні заходи. 1. Основний контур безпеки підтримують такі заходи: — розташування обладнання для оцифрування, комп’ютерів і проміжного сервера в окремому приміщенні з обмеженим доступом навіть для співробітників; — виділення окремого сегмента мережі для роботи виключно групи оцифру- вання документів, у якого відсутній безпосередній доступ до загальної мережі підприємства (дані передаються виключно відповідальною особою до сервера); — відсутність фізичної можливості підключення змінних носіїв інформації до комп’ютерів, що задіяні в процесі створення цифрових копій та відсутність мож- ливості несанкціонованої передачі даних до локальної мережі або Інтернет; — доступ до запису дисків UDO фізично обмежений, їхній запис здійснюєть- ся відповідальною особою, диски захищені паролем, стійким до зламу. 2. Випадковому несанкціонованому доступу протидіють такі засоби безпеки: — необхідність авторизації співробітників НБУВ, які задіяні в процесі виго- товлення цифрових копій, відсутність фізичної можливості у користувачів зміню- вати системні й мережеві налаштування комп’ютерів та іншого обладнання; — цілісність та якість інформації забезпечує система обліку та контролю оцифрованого матеріалу (перевіряється якість зображень, їхня повнота та відпові- дність оригіналу, технічні метадані цифрових об’єктів містять необхідну інфор- мацію для їхньої ідентифікації: кількість, розмір, формат тощо); — записи страхового фонду на дисках UDO захищені стійким до зламу паро- лем. 3. Адміністрування системи безпеки забезпечено такими інструментами: — наявність системи спостереження за діями користувачів і даними, що пере- даються у виділеному для створення цифрових копій сегменті локальної мережі; — для кожної із груп співробітників, які приймають участь у формуванні цифрового ресурсу (фотографів, реставраторів, каталогізаторів, адміністраторів), налагоджено індивідуальні профілі з регламентованим доступом лише до необ- хідної для їхньої роботи інформації. Однією із суттєвих проблем, що пов’язана з регламентацією доступу до ін- формації (поза службовими взаємовідносинами), з якою зустрічаються бібліотеки під час обслуговування електронними інформаційними ресурсами, є дотримання авторських прав і правил архівного обслуговування [3]. Не всі документи можуть бути представлені у мережі для вільного відкритого доступу, частина документів може бути доступною тільки в спеціалізованих читальних залах, де професійні працівники зможуть правильно розпорядитися цифровою копією документа: на- дати її тільки для перегляду або дозволити копіювання фрагментів документа згідно з установленими правилами. Ці питання для публікації оцифрованих інформаційних ресурсів НБУВ були вирішені введенням спеціального поля для визначення статусу документа, яке має значення: службовий, локальний та онлайновий. Залежно від визначеного статусу здійснюється публікація документа. До документів зі статусом «службовий» мають доступ лише співробітники, які наділені повноваженнями, доступ гнучко налагоджується для кожної із груп користувачів адміністратором баз даних і здійснюється через службовий модуль «Каталогізатор» після авторизації. До- Створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2011, Т. 13, № 4 71 кументи зі статусом «локальний» доступні через модуль «Читач» для користува- чів у спеціалізованих читальних залах НБУВ, доступ до них можна отримати піс- ля реєстрації у системі чергового бібліотекаря. Всі інші документи зі статусом «онлайновий» публікуються для віддалених користувачів і доступні на сайті НБУВ через веб-інтерфейс бібліотечної інформаційно-пошукової системи (http://irbis-nbuv.gov.ua/fond/). Висновки 1. Створення фонду цифрових копій документів бібліотеки потребує вирі- шення цілого кола питань з організації: поповнення, зберігання, обліку, представ- лення, пошуку, захисту та розділення доступу до інформації. 2. Підсистема зберігання інформації електронного архіву бібліотеки повинна мати два основні розділи: область оперативно доступної інформації та область довготривалого зберігання. Оперативно доступну інформацію рекомендується зберігати засобами RAID-масивів. Для організації довгострокового зберігання ви- користовують змінні носії інформації (UDO або Blue-Ray диски) та роботизовані бібліотеки на їхній основі. 3. Особливо важливим для впорядкування електронного архіву є організація повноцінної підсистеми обліку, яка має ґрунтуватися на детально розробленому наборі метаданих: описових, технічних і правових. 4. Формування та облік фонду оцифрованих документів бібліотеки на основі автоматизованої бібліотечної інформаційної системи (АБІС) має безперечні пере- ваги та є оптимальним рішенням з огляду на: клієнт-серверну архітектуру сучас- них АБІС, що дає змогу організувати мережеву взаємодію користувачів багатьох різних підрозділів; створені на платформі АБІС записи для багатьох документів бібліотеки в електронному каталозі та спеціалізованих базах даних; підтримку зберігання цифрових об’єктів у бінарному вигляді та гіпертекстових посилань до електронних документів; легку інтеграцію створеного електронного фонду з ін- шими інформаційними сервісами бібліотеки. 5. Перспективою розвитку закладених науково-організаційних засад є удо- сконалення структури та розробка єдиної технологічної схеми формування, функ- ціонування, використання та представлення користувачам оцифрованого фонду бібліотеки. 1. Антоненко І.П. Каталогізація електронних ресурсів: наук.-метод. посіб. / І.П. Антоненко, О.В. Баркова; наук. ред. О.В. Воскобойнікова-Гузєва; Національна бібліотека України ім. В.І. Вер- надського НАН України. — К.: НБУВ, 2007. — 116 с. 2. Асєєв Г. Концепція електронного сховища даних / Г. Асєєв // Вісник Книжкової палати. — 2009. — № 2. — С. 28–30. 3. Бобришева О. Правові засади формування комплексної системи захисту інформації в біб- ліотеках / О. Бобришева // Вісник Книжкової палати. — 2009. — № 12. — C. 23–26. 4. Возможности системы автоматизации библиотек «ИРБИС64» для организации роботы специализированных фондов научных библиотек / К.В. Лобузина, И.В. Лобузин // Библиотеки на- І. В. Лобузін 72 циональных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития: научно- практический и теоретический сборник. — К., 2010. – Вып. 85. — С. 120–130. 5. Волохін О.М. Каталогізація цифрових ресурсів Інтернет: Дублінське ядро метаданих: посі- бник. — Кіровоград, 2003. — 70 с. 6. Как быстро оцифровать ваши книги с Book Saver Book Scanner [Электронный ресурс] // Мicro-system.org: робототехника и новинки электроники. — URL: http://www.micro-system.org 7. Каштаньер А. Оцифровка газет в РНБ [Електронний ресурс]: настоящее и будущее // Диалог национальных библиотек: Россия – Великобритания, 15–16 октября 2003: [материалы кон- ференции]. — РНБ, 2003. — URL: http://www.nlr.ru:8101/tus/151003/ kashtanier.htm 8. Меленець А.В. Обрання типу сховища для зберігання документів страхового фонду в елек- тронному вигляді // Системи обробки інформації. — Харків, ХУПС, 2010. — № 6(87). — C. 199– 203. 9. Мельников В.В. Защита информации в компьютерных системах / В.В. Мельников. — М.: Финансы и статистика; Электронинформ, 1997. — 2005. — 368 с. 10. Міжнародна наукова конференція «Електронні зображення та візуальні мистецтва» — In- ternational Conference «Electronic Imaging & the Visual Arts»: EVA 2002 Київ, 22–24 травня 2005 р.: зб. праць української конференції серії EVA / Міжнародний науково-навчальний центр ЮНЕСКО інформаційних технологій та систем НАН і міністерства науки і освіти України. — [К.], 2005. — 260 с. 11. Петров І.В. Обґрунтування вибору програмно-апаратних засобів архівів електронних до- кументів довготермінового збереження / І.В. Петров, А.М. Стеценко, Н.В. Солоніна // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2010. — Т. 12. — № 1. — C. 79–88. 12. [Обладнання для сканування компанії Zeutschel] [Электронный ресурс] — URL: http://www.zeutschel.com/products_scanners.html 13. Захарова Е.Г. Опис наукових електронних ресурсів метаданими дублінського ядра / Е.Г. Захарова, О.В. Захарова, В.А. Резніченко // Проблеми програмування. — 2008. — № 2–3. Спец. випуск. — C. 507–514. 14. Журавский Г.Л. Построение электронных хранилищ документации больших систем / В.Г. Журавский, В.В. Гольдин // Микропроцессорная и вычислительная техника. — 2007. — № 3. — C. 74–80. 15. Проблемы оцифровки аудиовизуальных документов [Электронный ресурс] / Голубев А.М., Прозорович Ю.Э., Неборская Т.В. // Междунар. науч.-практ. конф. «Миссия библиотеки в формировании интеллектуального потенциала общества», 4–6 декабря 2006 г., Минск: [материалы конференции]. — 3 с. — URL: old.nlb.by/press/upload/2883.pdf 16. Рындин А. Архив без пыльных полок или способы организации архива предприятия //Jet Info: информационный бюллетень. — 2002. — № 10 (113). — С. 3–40. 17. Система автоматизации библиотек ИРБИС64. Общее описание системы. — М.: ГПНТБ России, 2004. — 259 с. 18. Соколова Н.В. Электронные библиотеки как факт современного информационного ланд- шафта / Н.В. Соколова // Университетская книга. — 2010. — [№ 2] февраль. — С. 62–66. 19. Технологии ABBYY помогают оцифровать культурное наследие Европы России [Элект- ронный ресурс]. — URL: http://www.abbyy.ua/company/news/ 20. American Memory from the Library of Congress [Електронний ресурс]. — URL: http://memory.loc.gov/ammem/index.html 21. Dublin Core Metadata Initiative [Електронний ресурс]. — URL: http://dublincore.org http://www.micro-system.org/ http://www.nlr.ru:8101/tus/151003/ kashtanier.htm http://www.abbyy.ua/company/news/ http://memory.loc.gov/ammem/index.html Створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2011, Т. 13, № 4 73 22. Kimball R. The Data Webhouse Toolkit: Building the Web-Enabled Data / Ralph Kimbal. — Warehouse: John Wiley & Sons, 2000. — 416 p. 23. Technical Guidelines for Digitizing Archival Materials for Electronic Access: Creation of Production Master Files — Raster Image [Електронний ресурс] / S.T. Puglia, J. Reed, E. Rhodes; U.S. National Archives and Records Administration (NARA). — 2004. — 87 р. — URL: http://www.archives. gov/preservation/technical/guidelines.html 24. Unimarc Manual. Bibliographic Format: Руководство по применению UNIMARC (ISO 2709) для библиографических данных / Международная федерация библиотечных ассоциаций и учреж- дений (ИФЛА); ГПНТБ России. — М.: ГПНТБ России, 1998. — 52 с. 25. Xerox и ГПНТБ России выпустят новый программный продукт для создания электронных библиотек и архивов «БИАР» [Электронный ресурс]. — URL: www.xerox.ru/ru/press-centre/2011/ Надійшла до редакції 20.09.2011 Організація поповнення інформації Організація поповнення інформації Організація поповнення інформації Організація поповнення інформації Організація поповнення інформації Організація поповнення інформації Організація зберігання інформації Організація обліку інформації Організація представлення інформації та системи пошуку Організація системи захисту та розділення доступу до інформації Висновки

Створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки

Репозитарії

Схожі ресурси