Дмитро Чижевський і наукова Чехословаччина 1930-х рр.

У статті запропоновано реконструкцію наукової біографії Д. Чижевского, пов’язаної з Чехословаччиною періоду міжвоєння. На основі архівного матеріалу встановлено коло знайомств українського вченого з чеськими колегами (Празький лінгвістичний гурток, Інститут славістики в Празі, Матиця словенська) та...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Блашків, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2012
Назва видання:	Проблеми історії України: факти, судження, пошуки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/50592
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Дмитро Чижевський і наукова Чехословаччина 1930-х рр. / О. Блашків // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 303-311. — Бібліогр.: 42 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-50592
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-505922013-10-25T03:17:35Z Дмитро Чижевський і наукова Чехословаччина 1930-х рр. Блашків, О. У статті запропоновано реконструкцію наукової біографії Д. Чижевского, пов’язаної з Чехословаччиною періоду міжвоєння. На основі архівного матеріалу встановлено коло знайомств українського вченого з чеськими колегами (Празький лінгвістичний гурток, Інститут славістики в Празі, Матиця словенська) та визначено області їх взаємного наукового зацікавлення (коменіана, чеське літературне бароко, словацький романтизм). Стверджено, що поряд з еміграційним, чеське наукове середовище мало визначальний вплив на формування Д.Чижевського як «універсального славіста». The article provides a reconstruction of Chyzhevs’kyj’s professional biography connected with the interwar Czechoslovakia. The analyzed archival data allowed establish a Czech circle of Chyzhevs’kyj’s colleagues (the Prague Linguistic Circle, the Institute of Slavonic Studies in Prague, the Matica slovenská) and define the areas of their research interests (Comenius Studies, Czech literary Baroque, Slovak Romanticism). The author concludes that apart from the emigrant scholarly community, the Czech academic community made a significant influence on shaping Chyzhevs’kyj as “a universal Slavist”. 2012 Article Дмитро Чижевський і наукова Чехословаччина 1930-х рр. / О. Блашків // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 303-311. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. 0869-2556 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/50592 uk Проблеми історії України: факти, судження, пошуки Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	У статті запропоновано реконструкцію наукової біографії Д. Чижевского, пов’язаної з Чехословаччиною періоду міжвоєння. На основі архівного матеріалу встановлено коло знайомств українського вченого з чеськими колегами (Празький лінгвістичний гурток, Інститут славістики в Празі, Матиця словенська) та визначено області їх взаємного наукового зацікавлення (коменіана, чеське літературне бароко, словацький романтизм). Стверджено, що поряд з еміграційним, чеське наукове середовище мало визначальний вплив на формування Д.Чижевського як «універсального славіста».
format	Article
author	Блашків, О.
spellingShingle	Блашків, О. Дмитро Чижевський і наукова Чехословаччина 1930-х рр. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки
author_facet	Блашків, О.
author_sort	Блашків, О.
title	Дмитро Чижевський і наукова Чехословаччина 1930-х рр.
title_short	Дмитро Чижевський і наукова Чехословаччина 1930-х рр.
title_full	Дмитро Чижевський і наукова Чехословаччина 1930-х рр.
title_fullStr	Дмитро Чижевський і наукова Чехословаччина 1930-х рр.
title_full_unstemmed	Дмитро Чижевський і наукова Чехословаччина 1930-х рр.
title_sort	дмитро чижевський і наукова чехословаччина 1930-х рр.
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2012
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/50592
citation_txt	Дмитро Чижевський і наукова Чехословаччина 1930-х рр. / О. Блашків // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 303-311. — Бібліогр.: 42 назв. — укр.
series	Проблеми історії України: факти, судження, пошуки
work_keys_str_mv	AT blaškívo dmitročiževsʹkijínaukovačehoslovaččina1930hrr
first_indexed	2025-07-04T12:22:52Z
last_indexed	2025-07-04T12:22:52Z
_version_	1836719038807408640
fulltext	Дмитро Чижевський і наукова Чехословаччина 1930-х рр. 303 Блашків Оксана (Дрогобич) ДМИТРО ЧИЖЕВСЬКИЙ І НАУКОВА ЧЕХОCЛОВАЧЧИНА 1930-х рр. Дмитро Чижевський (1894–1977) належить до тих українських учених- емігрантів, чия спадщина стала органічною складовою чеської наукової думки. Віднайдення в 1934 р. та збереження в роки Другої світової війни рукопису Я.А. Коменського «De rerum humanarum emendatione consultatione catholica», перші дослідження спадщини чеського пансофа з перспективи історії філософії та літератури, вивчення особливостей барокового світогляду в чеській літературі часів Я. Гуса та романтизму, порівняльне вивчення слов’янських літератур у дусі чеської (празької) школи компаративістики — це те, що назавжди вписало ім’я українського вченого в історію чеської науки. Зрештою сам Д. Чижевський визнавав, що, попри свої заслуги перед різними слов’янськими народами, най- більший внесок він зробив у чеську культурy1. Нагадаємо, що після закінчення студій у Німеччині в грудні 1923 року Д. Чижевський отримує запрошення до Праги на посаду лектора філософії Укра- їнського високого педагогічного інституту імені Михайла Драгоманова у Празі, проте через візові ускладнення розпочинає викладацьку діяльність навесні 1924 року2. Д. Чижевський працює тут спочатку на посаді лектора філософії (1924– 1925), згодом — доцента (1925–1927) та професора (1927–1932). Він також ви- кладає в Українському вільному університеті, обіймаючи тут посаду доцента (1930–1932), а пізніше (аж до навчального року 1937–1938) професора. Саме в цьому університеті він захищає першу докторську дисертацію на тему «Геґель і французька революція» (1929) та пише дві монографії, присвячені духовній спадщині України: «Філософія на Україні» (1926) та «Нариси з історії філософії на Україні» (1931). Саме тут і «тоді (1926 р.) [він] поклав собі присвятити життя праці над історією філософії на слов’янському ґрунті, — до цього плану дода- лися наміри щодо порівняльної історії літератури слов’янства»3. Попри оче- видну приналежність Д. Чижевського до еміграційної українського та росій- ського наукових осередків Праги, котрі, безперечно, визначали і відзеркалювали широту зацікавлень молодого вченого, що неодноразово наголошували дослід- ники спадщини Д. Чижевського (І. Валявко, С. Магід, М. Магідова4), свою роль у його науковому становленні зіграло і власне середовище наукової Праги пері- оду міжвоєння. Окреслити коло чеських наукових контактів Д.Чижевського у 1920–1930-х рр. складає мету даної розвідки. Першим чеським осередком, до котрого входив український вчений і котрий мав значний вплив на нього як славіста, був Празький лінгвістичний гурток. Д. Чижевський згадував, що Роман Якобсон ввів його в коло чеських учених- лінгвістів5, але спільні наукові інтереси не завадили йому критично ставитися до Блашків Оксана 304 наукових концепцій колег, як і його «зацікавлення питаннями лінгвістики не перетворилися на повну відданість їй»6. Д. Чижевський брав активну участь у наукових семінарах та конференціях, а також тісно співпрацював з часописом «Slovo a slovesnost», який виходив у Празі під егідою Празького лінгвістичного гуртка7. Узимку 1932 року Д. Чижевський отримав посаду лектора в університеті Галле і переїхав до Німеччини. Цьому передувало тривале погіршення стано- вища українських університетів у Чехословацькій Республіці. Проте, гадаю, що саме 1931–1932 роки можна вважати початком інтенсивного та надалі регу- лярного вивчення Д.Чижевським чеської і словацької духовної спадщини. На цей час припадають його перші рецензії праць чеських вчених8 та декларації власних майбутніх досліджень («Штур і Україна», «Я.А. Коменський і Г. Ско- ворода» та «Муха і романтизм»9). Цьому імовірно посприяв той факт, що 16 березня 1932 року Д. Чижевського обрали членом Інституту славістики в Празі (відділ культури)10. Вважаю, що саме Інститут славістики став тим нау- ковим осередком, в співпраці з котрим українському вченому вдалося реалі- зувати свої наукові плани, пов’язані з порівняльними дослідженнями історії слов’янської філософії та літератури. У цей період (1932 р.) пожвавлюється обмін кореспонденцією між Д. Чижев- ським і чеськими колегами. Про це свідчить листування з редактором часопису «Slavia» Матією Мурком (Matija Murko, 1861–1952)11, редактором «Prager Presse» Станіславом Маґром (Antonín Stanislav Mágr, 1887–1960)12, Iнститутом славістики в Празі13. На цей період припадає також праця Д.Чижевського над редагування збірника «Гегель у слов’ян», що згуртував чималу кількість чеських істориків філософії14. У 1935 році, після віднайдення рукопису Я.А. Комен- ського «De rerum humanarum emendatione consultatione catholica», Д. Чижевський починає активно листуватися з чеськими коменіологами, зокрема, Йозефом Гендріхом (Josef Hendrich, 1888–1950)15. Цікаві деталі стосовно підготовки цього сенсаційного для чеської науки повідомлення знаходимо у двох листах, адресо- ваних Р. Якобсону, які сьогодні зберігаються в Архіві Університету Масарика в Брно у фонді Р. Якобсона. На жаль, невідомо, яку роль відіграв Р. Якобсон у встановленні автентичності тексту та підготовці публікації про знахідку, але ці листи вказують на те, що він мав безпосередній стосунок до справи. Так, Й.Б. Козак (J.B. Kozák) у листі від 13.03.1935 р. повідомляє Р. Якобсону про те, що лист до президента (очевидно, з інформацією про знахідку, оскільки справа набула міжнародного резонансу) відіслано, а четверо членів Філософського гуртка (Circle Philosophicae) дали слово не поширювати інформацію до офіцій- ної публікації: «Про знахідку Чижевського я загалом повідомив чотирьом чле- нам нашого Філософського гуртка, з котрих взяв слово мовчати. Однак запитую себе, чи повідомляти про знахідку Чижевського в березневому числі «Slovo a slovesnost» доречно, поки Чижевський не має повного опису. Завершить його він аж улітку. Але, напевне, Ви і він добре на це зважили. Повідомлення всіх нас наповнює радістю. Чи думаєте вже над тим, які товариства (наші та закордонні) мали б долучитися до публікації рукопису?»16. У листі від 14.03.1935 р. відомий Дмитро Чижевський і наукова Чехословаччина 1930-х рр. 305 чеський письменник-фантаст Карел Чапек (Karel Čapek, 1890–1938) радить спо- чатку повідомити про знахідку через публікацію у «Slovo a slovesnost», оскільки сам рукопис надто великий, щоб його анотувати в часописі: «розумію, що пові- домлення до «Lidové Noviny» не поміщу, поки не буде доведена автентичність рукопису, але це річ такого обсягу, що резюмувати її для «Slovo a slovesnost» також не буде можливим. Навпаки, для вашого часопису буде краще, якщо звернете увагу на цю знахідку раніше. Чи не слід було б Міністерству закор- донних справ сприяти встановленню автентичності рукопису? У такому випадку було б добре, якби пан Чижевський повідомив про обставини докладніше. Якщо б Ви хотіли, я міг би звернути на це увагу Бенеша. Але головне: маємо ще одну радість»17. Зазначу, що вивчення спадщини Я.А. Коменського як представника чеського протестантського бароко імовірно спонукало Д. Чижевського звернутися до теми слов’янського літературного бароко. У цьому зв’язку вельми важливим, поруч з З. Калістою (Z. Kalista), А. Шкаркою (A. Škarka) В. Чєрним (V. Černý)18, було спілкування вченого з чеським славістом, компаративістом та католицьким бо- гословом Й. Вашіцею (Josef Vašica, 1884–1968), листування з яким складає одну з найбільших частин особистого архіву Д.Чижевського19. Учених поєднувала як тема наукових досліджень — вивчення літературного бароко, так і тривала особиста дружба впродовж всього життя20. З листів дружини Д. Чижевського Лідії дізнаємося, що обидва вчені неодноразово зустрічалися на літніх вакаціях в Оломоуці. Крім того, Лідія Чижевська з донькою Тетяною гостювали в сестри Й. Вашіци на Доновалях (Словаччина) у той час, коли Д. Чижевський працював у словацьких архівах у Мартіні21. Імовірно, що саме Й. Вашіца посприяв зна- йомству Д. Чижевського з Андреєм Мразом (Andrej Mráz, 1904–1964), що ви- лилося у тривалу та плідну співпрацю22. На основі листування вчених можна стверджувати, що практично всі статті Д. Чижевського, що вийшли друком у «Slovenské pohľady», були заявлені та обговорені ними у 1935 році. На той час (1930–1938 рр.) А. Мраз працював у літературному відділі Матиці Словенської, періодичним науковим виданням якої був «Sborník Matice slovenskej», й одно- часно головним редактором часопису «Slovenské pohľady» (1932–1938). Саме iз цими часописами Д. Чижевський починає тісно співпрацювати зa підтримки А. Мраза23. Відвідавши Словаччину вперше у 1933 році, Д.Чижевський справив вра- ження на працівників Матиці Словенської як вчений, що «має розуміння куль- турної минувшини» словацького народу24. Знову він приїхав до Мартіна улітку 1935 року уже працювати над філософською спадщиною народного будителя, кодифікатора літературної словацької мови, письменника, журналіста, педагога, політика, знакової фігури у словацькій культурі Людовіта Штура (Ľudovít Štúr, 1815–1856). Важливий факт для розуміння особливостей праці Д. Чижевського над спадщиною Л. Штура та її рецепції знаходимо в листі вченого до Й. Вашіци від 8.02.1940 р.: «За декілька днів вийде моя книжка про Л. Штура. Я написав її ще у 1936/38 роках і досить неприємно, що вона виходить лише зараз»25. «Štúrova filozofia života» («Філософія життя Штура») побачила світ навесні Блашків Оксана 306 1941 р. й отримала чотири рецензії, серед яких і одну критичну26. Не вдаючись в аналіз тогочасної історичної ситуації у Словаччині, зазначимо, що питання окремішності словацької культури та трактування Л. Штура як видатного (чи навіть унікального) слов’янського філософа автором монографії саме на початку 1940-х рр. залишається делікатним для істориків літератури та культури Словач- чини навіть сьогодні. Вихід монографії зазвичай пов’язують з тим, що в 1940– 1941 рр. кандидатуру Д. Чижевського висували на посаду професора філософії в університеті Братислави. Вважаю, що факт написання праці у 1936/38 рр., від- разу після опрацювання архівних матеріалів влітку 1935 р., розвіює будь-які сумніви щодо колабораційних мотивів її написання. Поряд з Л. Штуром, Д. Чижевський приділяв особливу увагу особистості П.З. Келлнера-Гостінського — словацького поета, драматурга, теоретика літера- тури, історика, філософа та ідеолога месіаністичного крила словацького роман- тизму. Згадки про нього знаходимо в листах чи не частіше за згадки про Л. Штура. Лиcтування вказує на те, що Д. Чижевський тривалий час працював над творчістю цього словацького містика і планував опублікувати декілька статей, і навіть монографію27, присвячених саме П.З. Келлнеру-Гостінському. Проте в 1930-х рр. вийшла лише одна стаття Д. Чижевського на цю тему — Večne-ženské v slovenskej filozofii («Вічно-жіноче у словацькій філософії»)28; наступна побачила світ лише у 1957 р. у «Südost-Forschungen»29. Словацьке коло знайомих Д. Чижевського складали подружжя Мразів, пра- цівники Матиці Словенської (Л. Новак, С. Мечяр (Stanislav Mečiar, 1910–1971), Я. Мартак (Ján Marták, 1903–1982), доцент кафедри філософії Університету Коменського в Братиславі та перекладач монографії Д. Чижевського про Л. Штура Й. Дієшка (Josef Dieška, 1913–1995), словацький літературний історик, критик, прозаїк, перекладач, публіцист, мовознавець, редактор часопису «Slo- venské pohľady» Йозеф Шкультети (Josef Škultéty, 1852–1948)30. Це доволі обме- жене коло вчених, проте саме вони заохочували і всіляко сприяли дослідженням Д. Чижевським словацької духовної історії. Загалом у 1930-х роках він опуб- лікував у різноманітних славістичних часописах понад 20 праць на словацьку тематику31. Важливо відзначити, що вивчаючи культурне надбання народів Чехословач- чини, учений чітко розмежовував культурне минуле чехів та словаків, наго- лошуючи на їхній своєрідності. Фактично єдиною студією, де Д. Чижевський окреслює цілі і завдання в дослідженні історії «чехословацької» філософії, є стаття «Суть і завдання історії чехословацької філософії» (1936)32, в якій він звертає увагу на ті аспекти, що відрізняють духовні підвалини чехів і словаків. Праця носить полемічний характер та подає часто гостру критику праць чеських колег, присвячених таким постатям як Я.А. Коменський та Л. Штур. Виправити становище, у якому опинилися дослідження чеської та словацької філософії та літератури, покликані були праці Д.Чижевського наступних років. На початку 1940-х рр. Д. Чижевський продовжував працювати над темами, що стосувалися словацької літератури та філософії, але ці праці побачили світ лише у 1950-х рр. за часів перебування в Гарварді33, вони часто прямо перегукуються з уже Дмитро Чижевський і наукова Чехословаччина 1930-х рр. 307 відомими працями з 1930-х рр. Що стосується чеського компоненту наукового доробку Д.Чижевського, то збірка праць вченого різних років укладена Ренатою Лахман34, засвідчує, що найяскравіші праці були опубліковані ним у 1930-х рр. чеською мовою. Звернемо увагу ще на одну особливість співпраці Д. Чижевського з чеськими вченими — «коменіологія в стилі Чижевського». Разом з відповідальністю, котру вчений взяв на себе з віднайденням рукопису Я.А. Коменського, повер- нути працю читачам35, історіографічними дослідженнями в області коменіани, Д. Чижевський вивчав творчість чеського пансофа найперше з позиції своїх власних наукових зацікавлень — історії слов’янської філософії та порівняльної історії літератур слов’янських народів. У цьому зв’язку Д.Чижевський розглядав її у двох аспектах — філософському і літературному, відкриваючи тим самим для чеської філософської думки та гуманітарної науки взагалі два нові напрями дослідження. На жаль, історичні події заповільнили процес подальшої співпраці поміж вченими на багато років. Прикладом цього може служити доля праці Д. Чижевського про «Лабіринт світу» Я.А. Коменського. У Літературному архіві Музею Чеської Літератури в Празі (LA PNP/Antonín Škarka/26/83) вдалося віднайти рукопис праці, написаної німецькою мовою (72 сторінки), та її переклад чеською. Напис, зроблений від руки на першій сторінці — «Janu Mukařovskému k jeho padesátým narozeninám», дозволяє дату- вати рукопис 1941 роком. Те, що праця була готова до друку 1941 р., підтвер- джує також лист Д. Чижевського до З. Калісти від 9.07.1941, у якому вчений пише: «у мене є вже дві готові до друку праці про чеську барокову поезію, а саме аналіз двох творів — «Co Bůh? člověk?» Бріделя і «Лабіринт» Коменського. Щодо другої праці, то я сподіваюся, що вона суттєво посприяє витлумаченню цього твору»36. Очевидно, війна завадила виходу збірника на пошану Я. Мукар- жовського, і рукопис Д. Чижевського залишився неопублікованим. Проте в 1950-х рр. у США вчений опублікує дві статті про теми «Лабіринту» та їх джерела37 і про стилістику «Лабіринту»38. Аналіз цих статей та рукопису до- зволяє стверджувати, що вони є дещо розширеними версіями оригінальної праці про «Лабіринт», написаної на початку 1940-х рр. «Лабіринт світу та рай серця» в інтерпретації Д. Чижевського залишається чи не єдиним дослідженням літера- турної творчості Я.А. Коменського, цікавим історикам літератури, філософії та культури і сьогодні. Чеські літературознавці невтомно відзначають важливість і першість Д.Чижевського у вивченні літературної спадщини свого співвітчиз- ника, щоправда в Україні, ані цей твір Я.А. Коменського, ані його дослідження Д. Чижевським не набули розголосу навіть серед літературознавців. Вивчення Д. Чижевським культури чехів та словаків вилилося в значне число публікацій, що виходили на території Чехо-Словаччини та за її межами. Першість у цьому ряді мають часописи та наукові збірники, що видавалися під егідою Празького лінгвістичного гуртка, зокрема «Slovo a slovesnost». У ньому, а також у часописах «Archiv pro bádání o životě a spisech Komenského», «Časopis Matice moravské», «Akord», «Slavische Rundschau», «Slavia» Д. Чижевський пуб- лікував свої численні праці з давньої чеської літератури (барокова символіка, Блашків Оксана 308 Ф. Брідель, Я.А. Коменський). Коменіана висвітлювалася Д. Чижевським також у празьких еміграційних виданнях «Русская школа», «Центральная Европа»39. У 1934–1945 рр. на сторінках «Zeitschrift für slavische Philologie» з’являються ґрунтовні огляди досліджень чеської барокової літератури. З 1935 до 1943 року Д. Чижевський регулярно друкує праці про словацьку філософію та літературу не лише у «Slovenské pohľady», «Sborník Matice slovenskej», «Živena», але і в німецькомовних часописах, що виходили на той час на території Словаччини, — «Südost-Forschungen», «Germanoslavika», «Slavische Rundschau», а також у ні- мецьких славістичних виданнях «Zeitschrift für slavische Philologie», «Kyrios», «Zeitschrift für Kirchengeschichte». Своєрідною вершиною в розробці цих двох тем можна вважати 1938–1939 р.: тоді було написано основні праці про Я.А. Коменського та монографію про Л. Штура. Не зайвим буде відзначити, що після війни Д. Чижевський серйозно зважував ідею еміграції до Чехословаччини. З багатьох листів про допомогу в цьому питанні чеським, можливо, і словацьким, колегам зберігся лише лист від 13.06.1945 р. до Я. Мукаржовського40 та до Й. Вашіци41 (тексти листів іден- тичні): «Одне особисте питання, на яке я зараз хотів би отримати коротку відповідь, стосується мого ймовірного майбутнього переселення до Чехословач- чини. Як думаєте, це можливо? Яким чином і коли? Може, було б не зайвим найближчим часом поїхати у частину держави, окуповану американцями: напр. Карлові Вари чи щось подібне — власне кажучи, понад 4 роки гестапо утри- мувало мене в Галле без будь-якої можливості виїзду, і моє здоров’я через це остаточно зіпсуте, тому я потребую навіть короткотривалого відпочинку». Те, що тоді Д. Чижевський зупинився на Чехословаччині як своїй «батьківщині за вибором», свідчить: саме цю землю він відчував як місце психологічного ком- форту й можливостей наукової самореалізації, що необхідні кожному вченому. З різних обставин цього не сталося, і сучасні дослідники назвуть Німеччину «батьківщиною його вибору»42. Наукова Чехословаччина періоду міжвоєння у житті Д. Чижевського, на мою думку, відіграла вийнятково важливу роль, оскільки саме в цей час відбувалося становлення вченого як славіста світового масштабу з унікальним підходом до порівняльного вивчення історії слов’янських літератур та філософії. Тут, крім еміграційного російського та українського наукового середовища, Д. Чижев- ський мав змогу познайомитися з багатьма чеськими та словацькими вченими, у співпраці з якими він здійснив не одне наукове відкриття, що стали кроками до культурного діалогу між народами впродовж наступних політично непростих десятиліть. Сьогодні важливо не забути і не знехтувати цими надбаннями, а розширювати історико-культурні контексти чижевськознавства. —————— 1 Чижевский Д. Ответ юбиляра на застольную речь профессора доктора Федора Степуна / Д. Чижевский // Чижевский Д.И. Избранное в трех томах / Д.И. Чижевский. — Т. 1: Материалы к биографии (1894–1977). — М.: Библиотека-фонд «Русское Зару- бежье» — Русский путь, 2007. — С. 466–467. Дмитро Чижевський і наукова Чехословаччина 1930-х рр. 309 2 Наріжний С. Українська еміграція : Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. Частина перша / С. Наріжний. — Прага: Музей Визвольної Боротьби України, 1942. — С. 176. 3 Чижевський Д. Життєпис / Д. Чижевський // Філософська і соціальна думка. — 1990. — № 10. — С. 30. 4 Див.: 1) Валявко І. До інтелектуальної біографії Дмитра Чижевського: Празький період (1924–1932) / І. Валявко // Наукові записки НаУКМА: Філософія та релігіє- знавство. — Київ: КМ «Академія», 2004. — Т. 25. — С. 83–88. 2) Магид С. Д.И. Чи- жевский в «украинской» Праге в 1924–1932 гг.: историко-публицистическое исследо- вание / С. Магид // Rossica: Научные исследования по русистике, украинистике и белорусистике. — Praha: Euroslavica, 2007. — С. 1–48. 3) Магидова М. К публикации писем Д.И. Чижевского А.Л. Бему / М. Магидова // Rossica: Научные исследования по русистике, украинистике и белорусистике. — Praha: Euroslavica, 2007. — С. 49–96. 5 Чижевский Д. Пражские воспоминания. Возникновение Пражского лингвистичес- кого кружка и его достижения / Д. Чижевский // Чижевский Д.И. Избранное в трех томах / Д.И. Чижевский. — Т. 1: Материалы к биографии (1894–1977). — М.: Библиотека-фонд «Русское Зарубежье» — Русский путь, 2007. — С. 86. 6 Matejka L. Dmytro Čyževskyj: Between East and West / L. Matejka // Dmytro Čyževskyj. Osobnost a dílo. — Praha: Národní knihovna České republiky — Slovanská knihovna, 2004. — S. 177. 7 Більш детально про це див.: Блашків О. Праці Дмитра Чижевського в контексті ідей Празького лінгвістичного гуртка / O. Блашків // Літературознавчий збірник. — Вип. 26–27. — Донецьк: ДонНУ, 2006. — C. 107–120. 8 Див.: 1) Чижевский Д. К истории чешско-русских и чешско-украинских взаимоот- ношений / Д. Чижевский // Центральная Европа. — 1931. — № 10. — С. 605–611. 2) Чижевский Д. Достоевский и Масарик / Д. Чижевский // Центральная Европа. — 1931. — № 2. — С. 25–41. 3) Чижевський Д. Забутий чеський поет XVII віку / Д. Чижевский // Дзвони. — Львів, 1932. — С. 306–308. 9 Пшеничний Є., Янцен В. Листування Дмитра Чижевського з Василем Сімовичем / Славістика: зб. наук. праць. — Т. 1: Дмитро Чижевський і світова славістика / [ред. Роман Мних, Євген Пшеничний]. — Дрогобич: Коло, 2003. — С. 266. 10 Лист Д. Чижевському від 29.03.1932 р. див: MÚA AV ČR, Fond: Slovanský ústav / složka Čyževskyj / karton 13. 11 Архів часопису «Slavia», див.: LA PNP / Fond: Slavia / 16/64. 12 Листування складає 9 листів, 7 листівок німецькою мовою Д. Чижевського до А. Маґра, 4 листи А. Маґра до Д. Чижевського. Див.: Literární archiv Památníku národního písemnictví / Fond: Antonín Mágr / 4/60. 13 MÚA AV ČR, Fond: Slovanský ústav / složka Čyževskyj / karton 13. 14 Hegel bei den Slaven / [hrsg. von D. Tschižewskij]. — Reichenberg: Verlag Gebrüder Stiepel, 1934. — 494 S. — (Veröffentlichungen der Slavistischen Arbeitsgemeinschaft an der Deutschen Universität Prag. I, 9). 15 Докладніше про це див.: Кортгаазе В. Від Меланхтона до Коменського і Чижев- ського / В. Кортгаазе. — Дрогобич — К.: Коло, 2005. — С. 126. 16 Archív Masarykovy univerzity v Brně / Fond: Jakobson Roman. 17 Там само. 18 Листування зберігається у фондах Літературного архіву Музею чеської літератури в Празі: LA PNP / Fond: Z. Kalista, V. Černý, A. Škarka. Блашків Оксана 310 19 Листування Čyževskyj D. — Vašica J. зберігається у фондах Літературного архіву Музею чеської літератури в Празі: LA PNP / Fond: Vašica Josef /38/93; LA PNP / Fond: Vašica Josef / 40/65. 20 Детальніше про це див.: Блашків O. Чеське літературне бароко: Дмитро Чижев- ський та Йозеф Вашіца / O. Блашків // Ukrainiaca Brunensia II: Україністика — минуле, сучасне, майбутнє. — Brno: Masarykova univerzita, 2009. — С. 362–370. 21 Čiževskaja Lidia — Vašica J., LA PNP / Fond: Vašica J./ 40/65/ 0300. 22 Листування Д. Чижевський — А. Мраз налічує 13 листів і три листівки німецькою мовою, одну листівку чеською мовою й охоплює 1935–1937 роки (за винятком одного листа з 1943 року). Зберігається у Архіві літератури та мистецтва Словацької націо- нальної бібліотеки в м. Мартіні (signatura 54 G 27). 23 Детальніше про це див.: Блашків О. Дмитро Чижевський та Словаччина: архівами Матиці Словенської і Словацької національної бібліотеки / О. Блашків // Славістика: [зб. наук. праць]. — Т. 2: Дмитро Чижевський і європейська культура / [ред. Є. Пшеничний, Р. Мних, В. Янцен]. — Дрогобич: Коло, 2011. — С. 197–226. 24 А. Мраз — С. Шт. Осуський, лист від 8.9.1933 року див.: Архів Матиці Словен- ської: АМS ІІ 71 В М20. 25 Листування Čyževskyj D. — Vašica J.: LA PNP / Fond: Vašica Josef / 38/93; LA PNP / fond Vašica Josef / 40/65. 26 Детальніше про рецензії на монографію Д.Чижевського див.: Блашків О. «Філо- софія життя Л. Штура» Дмитра Чижевського та її рецепція у Словаччині / О. Блашків // Наукові записки Харківського нац. пед. ун-ту ім. Г.С. Сковороди; серія: літературо- знавство. — Вип. 4 (48). — Х.: ППВ «Нове слово», 2006. — С. 38–47. 27 Див.: 1) Čyževśkyj D. Neue Veröffentlichungen über die slovakische Geistesgeschichte I / D. Čyževśkyj // Zeitschrift für slavische Philologie. — 1938. — Bd. XV, 1/2. — S. 155–169. 2) Čyževśkyj D. Neue Veröffentlichungen über die slovakische Geistesgeschichte II / D. Čyževśkyj // Zeitschrift für slavische Philologie. — 1940. — Bd. XVII, 1. — S. 179–195. 28 Čyževśkyj D. Večne-ženské v slovenskej filozofii / D. Čyževśkyj // Živena. — 1935. — № 8. — S. 34–38. 29 Tschižewsky D. Peter Zaboj Kellner-Hostinský, ein slowakischer Philosoph / D. Tschi- žewsky // Südost-Forschungen. — 1957. — Bd. 16. — S. 356–374. 30 ALU SNK, Папка Čуževskуj D. — Škultéty J., signatura 49 F 11. 31 Детальніше про це див.: Blaškiv O. Práce Dmytra Čyževského o slovenskej kultúre / O. Blaškiv // Studia Slovaca. — Banska Bystrica: PF UMB, 2006. — P. 97–102. 32 Čyževskyj D. Wesen und Aufgaben der tschechoslovakischen Philosophiegeschichte / D. Čyževskyj // Slavische Rundschau. — 1936. — Nr. 1. — S. 13–22; Čyževskyj D. Wesen und Aufgaben der tschechoslovakischen Philosophiegeschichte / D. Čyževskyj // Slavische Rundschau. — 1936. — Nr. 2. — S. 68–80. 33 Див. про це також: Blashkiv O. Slovak Culture in Dmytro Čyževskyj’s Publications of the Harvard Period (1949–1956) / O. Blashkiv // Emigration to the English-Speaking World. — Ruzomberok: Vydavatel’stvo Michala Vaška, 2006. — P. 105–115. 34 Slavische Bаroсkliteratur II. Gedenkschrift für Dmitrij Tschizewskij (1894–1977) / [hrsg. von R. Lachmann]. — München: V. Fink, 1983. — Forum Slavicum 54. 35 У 1960 р. «Pampaedie» вийшла в Гайдельберзі в оригіналі латинською мовою з коментарями Д. Чижевського, Г. Грейслера та К. Шалера, у 1965 р. — уже в перекладі німецькою, у 1970 р. побачила світ «Panaugia». Повний текст «Загальної поради» Я.А. Коменського чеською мовою було опубліковано аж у 1992 р., і саме так «відкриття» Д. Чижевського більше ніж через півсторіччя дійшло до чеського читача. Дмитро Чижевський і наукова Чехословаччина 1930-х рр. 311 36 Literární archiv Památníku národního písemnictví / Fond: Zdeněk Kalista / 95/75/1538. 37 Čiževsky D. Comenius' «Labyrinth of the World»: Its Themes and Their Sources / D. Čiževsky // Harvard Slavic Studies. — 1953. — Vol. I. — P. 83–135. 38 Tschižewskij D. Das «Labyrinth der Welt und das Paradies des Herzens» des J.A. Come- nius. Einige Stilanalysen / D. Tschižewskij // Wiener Slawisches Jahrbuch. — 1956. — Bd. V. — S. 59–85. 39 Див.: 1) Чижевский Д. Выставка Коменского в Угорском Броде / Д. Чижевский // Русская школа. — 1935. — № 4. — С. 47–48. 2) Чижевский Д. Достоевский и Масарик / Д. Чижевский // Центральная Европа. — 1931. — № 2. — С. 25–41. 3) Чижевский Д. К истории чешско-русских и чешско-украинских взаимоотношений / Д. Чижевский // Центральная Европа. — 1931. — № 10. — С. 605–611. 4) Чижевский Д. Новые работы о Коменском / Д. Чижевский // Русская школа. — 1935. — № 2/3. — С. 77–81. 5) Чижев- ский Д. Пансофия Коменского найдена / Д. Чижевский // Русская школа. — 1935. — № 4. — С. 45–47. 40 LA PNP / Fond: J. Mukařovský / 66/86/0772. 41 LA PNP / Fond: Vašica Josef / 40/65/0297. 42 Кортгаазе В. Дмитрий Чижевский и родина его выбора — Германия / В. Корт- гаазе // Кортгаазе В. Від Меланхтона до Коменського і Чижевського / В. Кортгаазе. — Дрогобич — К.: Коло, 2005. — C. 234–274.

Дмитро Чижевський і наукова Чехословаччина 1930-х рр.

Репозитарії

Схожі ресурси