Роль нових форм організації наукових досліджень у підвищенні інноваційного потенціалу НАН України
Здійснено порівняльний аналіз інноваційних розробок учених НАН України, частина яких перевершує показники зарубіжних або не має відповідних аналогів у світі, а також розглянуто значення нових форм організації наукових досліджень. Запропоновано першочергові заходи для підвищення ролі науки в інноваці...
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Проблеми науки |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/50951 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Роль нових форм організації наукових досліджень у підвищенні інноваційного потенціалу НАН України / В.І. Бойко, Г.І. Кореняко, О.Ф Дембновецький, Ф.Н. Пацюк, Р.Б. Рудий // Проблеми науки. — 2012. — № 1. — С. 9-18. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-50951 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-509512013-11-07T03:09:24Z Роль нових форм організації наукових досліджень у підвищенні інноваційного потенціалу НАН України Бойко, В.І. Кореняко, Г.І. Дембновецький, О.Ф, Пацюк, Ф.Н. Рудий, Р.Б. Організація науки Здійснено порівняльний аналіз інноваційних розробок учених НАН України, частина яких перевершує показники зарубіжних або не має відповідних аналогів у світі, а також розглянуто значення нових форм організації наукових досліджень. Запропоновано першочергові заходи для підвищення ролі науки в інноваційному розвитку суспільства. Осуществлен сравнительный анализ инновационных разработок ученых НАН Украины, часть которых превосходит показатели зарубежных или не имеет соответствующих аналогов в мире, а также рассмотрено значение новых форм организации научных исследований. Предложены первоочередные меры по повышению роли науки в инновационном развитии общества. The comparative analysis of innovative developments of scientists of NAS of Ukraine, part of which excels foreign indexes or does not have proper analogues in the world is carried out. Value of new forms of scientific researche organization is determined. Primary measures are offered for the increase of science role in innovative development of society. 2012 Article Роль нових форм організації наукових досліджень у підвищенні інноваційного потенціалу НАН України / В.І. Бойко, Г.І. Кореняко, О.Ф Дембновецький, Ф.Н. Пацюк, Р.Б. Рудий // Проблеми науки. — 2012. — № 1. — С. 9-18. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. XXXX-0119 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/50951 [311.219.1+00189].001.76:061.12(477) uk Проблеми науки Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Організація науки Організація науки |
| spellingShingle |
Організація науки Організація науки Бойко, В.І. Кореняко, Г.І. Дембновецький, О.Ф, Пацюк, Ф.Н. Рудий, Р.Б. Роль нових форм організації наукових досліджень у підвищенні інноваційного потенціалу НАН України Проблеми науки |
| description |
Здійснено порівняльний аналіз інноваційних розробок учених НАН України, частина яких перевершує показники зарубіжних або не має відповідних аналогів у світі, а також розглянуто значення нових форм організації наукових досліджень. Запропоновано першочергові заходи для підвищення ролі науки в інноваційному розвитку суспільства. |
| format |
Article |
| author |
Бойко, В.І. Кореняко, Г.І. Дембновецький, О.Ф, Пацюк, Ф.Н. Рудий, Р.Б. |
| author_facet |
Бойко, В.І. Кореняко, Г.І. Дембновецький, О.Ф, Пацюк, Ф.Н. Рудий, Р.Б. |
| author_sort |
Бойко, В.І. |
| title |
Роль нових форм організації наукових досліджень у підвищенні інноваційного потенціалу НАН України |
| title_short |
Роль нових форм організації наукових досліджень у підвищенні інноваційного потенціалу НАН України |
| title_full |
Роль нових форм організації наукових досліджень у підвищенні інноваційного потенціалу НАН України |
| title_fullStr |
Роль нових форм організації наукових досліджень у підвищенні інноваційного потенціалу НАН України |
| title_full_unstemmed |
Роль нових форм організації наукових досліджень у підвищенні інноваційного потенціалу НАН України |
| title_sort |
роль нових форм організації наукових досліджень у підвищенні інноваційного потенціалу нан україни |
| publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Організація науки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/50951 |
| citation_txt |
Роль нових форм організації наукових досліджень у підвищенні інноваційного потенціалу НАН України / В.І. Бойко, Г.І. Кореняко, О.Ф Дембновецький, Ф.Н. Пацюк, Р.Б. Рудий // Проблеми науки. — 2012. — № 1. — С. 9-18. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Проблеми науки |
| work_keys_str_mv |
AT bojkoví rolʹnovihformorganízacíínaukovihdoslídženʹupídviŝenníínnovacíjnogopotencíalunanukraíni AT korenâkogí rolʹnovihformorganízacíínaukovihdoslídženʹupídviŝenníínnovacíjnogopotencíalunanukraíni AT dembnovecʹkijof rolʹnovihformorganízacíínaukovihdoslídženʹupídviŝenníínnovacíjnogopotencíalunanukraíni AT pacûkfn rolʹnovihformorganízacíínaukovihdoslídženʹupídviŝenníínnovacíjnogopotencíalunanukraíni AT rudijrb rolʹnovihformorganízacíínaukovihdoslídženʹupídviŝenníínnovacíjnogopotencíalunanukraíni |
| first_indexed |
2025-07-04T12:50:24Z |
| last_indexed |
2025-07-04T12:50:24Z |
| _version_ |
1836720771028746240 |
| fulltext |
УДК [311.219.1+00189].001.76:061.12(477)
РОЛЬ НОВИХ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ У ПІДВИЩЕННІ ІННОВАЦІЙНОГО
ПОТЕНЦІАЛУ НАН УКРАЇНИ
В.І. Бойко, канд. біол. наук,
Г.І. Кореняко, канд. хім. наук,
Інноваційний центр НАН України,
О.Ф. Дембновецький, канд. біол. наук,
Центр досліджень науково-технічного потенціалу
та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України,
Ф.Н. Пацюк, канд. хім. наук,
Р.Б. Рудий, канд. хім. наук,
Президія НАН України
Постановка проблеми. Багаторічний досвід розвитку країн, які
на сьогодні відіграють провідну роль у світі, красномовно свідчить,
що сучасний високий рівень їх економіки та добробуту населення
значною мірою зумовлений гнучкою і виваженою організацією
наукових досліджень і оперативним та ефективним втіленням у
практику здобутків учених.
Хоча Україну за об’єктивних та суб’єктивних чинників важко
віднести до найбільш економічно розвинених країн¹, проблеми
оптимізації організації вітчизняних наукових досліджень та
підвищення їх практичної ефективності завжди були актуальни-
ми для неї, залишаючись серед важливих аспектів діяльності Наці-
ональної академії наук України (НАНУ) [1, 2].
Цей процес суттєво пришвидшився і збагатився після
набуття Україною незалежності. Згідно з Концепцією науково-
технологічного та інноваційного розвитку України (постанова ВР
Здійснено порівняльний
аналіз інноваційних
розробок учених
НАН України, частина
яких перевершує
показники зарубіжних
або не має відповідних
аналогів у світі,
а також розглянуто
значення нових форм
організації наукових
досліджень.
Запропоновано
першочергові заходи
для підвищення ролі
науки в інноваційному
розвитку суспільства.
Ключові слова: наукові
розробки,
фундаментальні
дослідження, спільні
проекти, інноваційний
потенціал.
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКИ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
2/
20
11
9
10. Валентей С., Нестеров Л. Россия в меняющемся мире: внешние и внутренние вызовы // Вопросы
экономики. – 2002. – № 3. – С. 51–64.
11. Указ Президента України від 17 квітня 2002 р. № 347/2002 „Про національну доктрину розвитку
освіти”. – www.rada.gov.ua.
Показана важность процесса интеграции бизнеса, науки и образования в современных
условиях. Обнаружены особенности этого процесса как фактора роста стоимости компа-
ний. Сделаны предложения по построению механизмов интеграции бизнеса, науки и об-
разования в условиях перехода на постиндустриальную модель развития экономики.
С.Г. Натрошвілі ЭФФЕКТИВНАЯ ИНТЕГРАЦИЯ БИЗНЕСА, НАУКИ
И ОБРАЗОВАНИЯ КАК УСЛОВИЕ РОСТА СТОИМОСТИ
КОМПАНИЙ В ПОСТИНДУСТРИАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКЕ
¹ В Україні ВВП на душу населення у 20-40 разів, а рівень виробництва наукоєм-
ної продукції у 90 разів менші, ніж в інших цивілізованих країнах; лише 5% віт-
чизняних підприємців використовують інновації, тоді як Європа – 80-87%.
України № 916-XIV від 13 липня 1999 р.) в
НАНУ реалізується і вже реалізовано багато
заходів у цьому напрямі, зокрема:
— проведення цілеспрямованих фундаме-
нтальних досліджень;
формування різних наукових програм
(фундаментальних, прикладних дослі-
джень, науково-технічних, цільових, між-
дисциплінарних, комплексних, у тому чис-
лі в рамках наукового співробітництва з
іноземними закладами);
— створення Міжнародної асоціації акаде-
мій наук;
— спільні проекти досліджень російських і
українських вчених;
договір про співробітництво з НАН Білорусі;
— організація спільних з установами МО-
НУ комплексів, центрів, філій кафедр;
експертиза фахівцями НАНУ тематики фу-
ндаментальних досліджень неакадемічних
наукових установ;
— створення спільних наукових структур з
міністерствами та відомствами і включення
провідних вчених до складу їх колегій і на-
уково-технічних рад;
— часткове переведення в подвійне підпо-
рядкування підрозділів НАНУ;
щорічна оптимізація обсягів фінансування
установ НАНУ;
— створення нових установ і відповідне
перепрофілювання роботи діючих;
— організація технологічних парків зі спе-
ціальним режимом інноваційної діяльності;
— конкурси наукових проектів інновацій-
ного спрямування;
створення допоміжних підприємницьких
структур тощо.
Використання нових форм організації
наукових досліджень суттєво сприяє погли-
бленню вивчення фундаментальних про-
блем та опрацювання прикладних питань,
які стосуються різних галузей промисловос-
ті, медицини, сільського господарства, ра-
ціонального використання запасів викоп-
них, збереження ресурсного потенціалу
країни тощо, а також проблем соціально-
економічного та політико-правового розви-
тку держави.
Порівняльний аналіз останніх дослі-
джень і публікацій свідчить, що частина їх
не тільки перевершує показники зарубіж-
них, а й взагалі не має відповідних аналогів
у світі; окремі розробки удостоєні держав-
них та інших премій, міжнародних відзнак
і нагород.
Результати досліджень вітчизняних нау-
ковців у низці напрямів математики, меха-
ніки, теорії випадкових процесів і теорії
ймовірностей, геометрії і функціонального
аналізу, кібернетики та інформатики, тео-
ретичної фізики, фізики твердого тіла і ни-
зьких температур, фізики плазми, оптоеле-
ктроніки, гідромеханіки та інших галузей
природознавства одержали світове визнання.
Інститут електрозварювання ім. Є.О. Па-
тона визнано найбільшим у світі науковим
центром у галузі зварювання та спецелект-
рометалургії.
Позитивним прикладом фундаменталь-
них здобутків слугує опрацювання науко-
вцями проблем молекулярної біології з її
розгалуженнями. Отримані нові важливі
дані при вирішенні питань структури ге-
нів, експериментального мутагенезу, біоси-
нтезу нуклеїнових кислот і білків, білкової
та генної інженерії, біотехнології, біоінфо-
рматики, біосенсорики, створення генетич-
них конструкцій, використання комп’ютер-
них методів в молекулярній біології, моле-
кулярній фізіології, фізиці живого та в ін-
ших біологічних дослідженнях [3].
Світове значення мають досягнення Ін-
ституту ім. О.О. Богомольця у виявленні
молекулярних механізмів специфічних
змін проникності клітинних мембран в ос-
новних нервових процесах, вивченні клі-
тинної організації найважливіших систем
мозку, принципів перероблення в них ін-
формації тощо.
Вагомі результати фундаментальних до-
сліджень завжди були й залишаються на-
дійним підґрунтям для опрацювання при-
кладних проблем — удосконалення існую-
чих технологій і промислових методів,
створення принципово нових технологій
(екологічно безпечних, природоохоронних
та ресурсо-енергозбережних), одержання
нових матеріалів, речовин, сполук, препа-
ратів тощо. Зазначені розробки скеровані
на вирішення найважливіших актуальних
завдань, які постали перед країною.
Водночас серед невирішених проблем
залишаються низький рівень впровадження
більшості розробок учених, відсутність кош-
тів на технологічне їх завершення тощо.
Крім того, на сьогодні особливої ваги
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКИ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
2/
20
11
10
набуває вирішення проблем раціонального
природокористування, охорони та оздоров-
лення довкілля, які на сучасному етапі пере-
творилися на одну з найважливіших складо-
вих національної безпеки. Терени України
через їх надмірну переобтяженість різного
роду забруднювачами можна віднести до
найнебезпечніших територій світу.
Мета статті — огляд інноваційних досяг-
нень науковців НАН України, отриманих
протягом останніх років завдяки реалізації
нових форм організації фундаментальних і
прикладних досліджень.
У цьому аспекті виклад результатів досяг-
нень вчених НАН України доцільно розпо-
чати з Інституту електрозварювання
ім. Є.О. Патона, в якому розроблені спосіб і
конструкція, які дозволяють ліквідувати ава-
рії під час підводного добування і транспор-
тування нафти і газу (тут варто згадати ава-
рію в Мексиканській затоці).
Інститутами космічних досліджень та кі-
бернетики ім. В.М. Глушкова створена гео-
інформаційна інфраструктура моніторингу
навколишнього середовища для оператив-
ного надання інформаційних продуктів кін-
цевим користувачам у разі виникнення над-
звичайних ситуацій [4].
В Інституті проблем математичних ма-
шин і систем на основі математичних моде-
лей поширення нуклідів і хімічних забруд-
нень у водному середовищі створена систе-
ма їх моніторингу та підтримки рішень
Державної комісії з ліквідації наслідків ава-
рій.
Вчені Інституту прикладних проблем фі-
зики і біофізики запропонували оригіналь-
ну технологію екстреного підводного (на
великих глибинах) знешкодження затопле-
ної у спеціалізованих саркофагах хімічної
зброї.
В Інституті фізико-органічної хімії
ім. Л.М. Литвиненка одержані джерела гало-
гену для систем руйнування промислових
забруднювачів; запропоновано метод еконо-
мічної хімічної очистки стекол теплиць і
промислових будівель; створені нові мікро-
гетерогенні системи утилізації/детоксикації
фосфорорганічних забруднень.
Науковцями Фізико-хімічного інституту
ім. О.В. Богатського розроблена оригінальна
технологія виробництва нових каталізаторів
окисної переробки продуктів важких вугле-
воднів та нафтошламів (одержаних з відхо-
дів кольорової і чорної металургії) до бітуму
та масляних дорожних емульсій; запропоно-
вана технологія виробництва державних
стандартів зразків різних матеріалів для ко-
нтролю і аналізу забруднень довкілля і хар-
чових продуктів.
Інститутом хімії поверхні ім. О.О. Чуйка
запропонована технологія ліквідації розли-
вів нафти та її продуктів синтезованими на
основі базальтових волокон новими екобез-
печними гідрофобними сорбентами та їх
похідних.
В Інституті сорбції і проблем ендоекології
розроблено нові сорбційні матеріали для
очищення довкілля від пестицидів, важких
металів, нуклідів, нафтопродуктів, отрима-
но очищувачі рідких харчових продуктів і
колоїдних систем від радіоцезію, препарати
для суттєвого зменшення радіаційного за-
бруднення, створено ефективний сорбцій-
но-мікробіологічний метод для очистки ґру-
нтів і води від нафтопродуктів.
Загалом хімічними інститутами розробле-
на досить вагома низка очисних технологій:
біоколоїдного (з використанням металофі-
льних мікроорганізмів), безпечного (без ціа-
нування) добування золота та інших доро-
гоцінних металів; очистки води та промис-
лових і побутових звалищ; ресурсозбереж-
ної первинної обробки нафти і її беззалиш-
кової переробки; безвідходної переробки
бокситів, нефелінів, феритів тощо; анаероб-
ного очищення промислово-побутових стіч-
них вод для малих міст і населених пунктів,
а також утилізації численних пакувальних
матеріалів; очистки повітря від ацетилену,
озону, СО2 та інших небезпечних речовин
тощо.
Практика функціонування сучасного сус-
пільства і бурхливий розвиток техносфери²
планети Земля сприяє формуванню все но-
вих і нових викликів людству, тому увага до
необхідності зменшення забруднення на-
вколишнього середовища з роками буде
зростати, що зумовлює нагальну потребу
створення технологій, які б унеможливили
утворення відходів взагалі (як безпечних,
так і небезпечних).
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКИ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
2/
20
11
11
² Йдеться про комплекс штучних створених людиною об’єктів різного призначення, техногенні процеси переробки
речовин і ресурсів, виробництво штучних речовин, у тому числі особливо небезпечних, неприродні відходи вказа-
них об’єктів і процесів, поява нових видів глобальних забруднень довкілля (штучні випромінювання, супутні тех-
ногенні катастрофи і аварії), а також спричинене ними небезпечне тотальне забруднення довкілля.
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКИ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
2/
20
11
12
Особливо важливим для збереження чис-
того навколишнього середовища є питання
раціонального використання водних ресурсів
та забезпечення населення якісною питною
водою.
Велику роботу в цьому напрямі провели
науковці Інституту колоїдної хімії і хімії води
ім. А.В. Думанського, які розробили та виго-
товили мембранні комплекси для концентру-
вання та розділення солей при створенні без-
відходних технологій знесолення мінералізо-
ваних вод, що характеризуються високою
ефективністю, економічністю та екологічніс-
тю, нанофільтраційні очисні установки для
природних мінералізованих вод, методи уль-
трафіолетового знезаражування, які унемож-
ливлюють непередбачене мікробіологічне
забруднення питної води [5, 6].
Сконструйовано мембранні комплексні
установки малої продуктивності для отри-
мання якісної питної води за допомогою спе-
ціальних кюветів. В інституті налагоджено
напівпромислове виробництво унікального
обладнання для запропонованих технологій і
методів, а також для отримання необхідних
сполук, препаратів тощо.
Завдяки зусиллям науковців Верховною
Радою України прийнято Загальнодержавну
програму «Питна вода України на 2006–2020
рр.», а також затверджено Державний стан-
дарт України, «Джерела централізованого
питного водопостачання» та ін.
Інститутом загальної та неорганічної хімії
ім. В.І. Вернадського створена модульна уста-
новка для знесолення та очищення питної
води.
Вирішення проблеми якісної питної води
багато в чому залежить від розв’язання зага-
льних питань забруднення водного басейну в
цілому.
Так, в Інституті кібернетики ім. В.М. Глуш-
кова вирішено питання застосування сучас-
них інформаційних технологій аналізу дина-
міки підземних вод для оцінки експлуатацій-
них ресурсів київських родовищ підземних
вод; розроблено гідрогеологічну модель дета-
льного рівня Київської промислово-міської
агломерації для використання при прийнятті
управлінських рішень щодо питного водопо-
стачання.
Науковці Інституту гідробіології розроби-
ли вагомі рекомендації щодо відновлення
здатності природних вод до самоочищення і
відтворення; зменшення техногенних пору-
шень водного балансу ґрунтів; збільшення
ролі малих річок; поліпшення стану гідротех-
нічних систем; збереження мікробіологічного
складу природних вод. Зокрема, розроблена
практична методика виявлення точкових
джерел забруднення басейну Дніпра, яка да-
ла змогу знайти 5000 точкових джерел зага-
лом (Україна, Білорусь, Росія) і 10 найнебез-
печніших для нашої країни, запропонована
методика визначення ризиків загроз для
водних систем від знайдених точкових дже-
рел [7].
Проблема забезпечення населення якіс-
ною питною водою на сьогодні вже набула
всесвітнього значення, оскільки наявні запаси
питної води знаходяться на межі знищення
через глобальне забруднення. Для України,
яка має несумісну з можливостями власного
водного ресурсу потужну промислову інфра-
структуру і є найбіднішою в Європі з водоза-
безпечення, вирішення водних проблем є
надзвичайно актуальним.
Не менш актуальною проблемою є і забру-
днення повітряного басейну небезпечними
викидами автотранспорту, обсяги яких по-
стійно збільшуються.
Серед можливих шляхів зменшення об-
сягів транспортних викидів більш прийня-
тним є використання біопалив. Їх застосу-
вання як домішок до традиційного пально-
го суттєво поліпшує роботу двигунів і
сприяє значному зменшенню рівня їхньої
екологічної небезпеки. Наразі найвідомі-
шими є біодизель (для дизельних двигунів)
та біоетанол (для карбюраторних двигунів)³.
Науковці досліджують різні питання,
пов’язані з розширенням сировинної бази
одержання біопалив, удосконаленням тра-
диційних і розробленням нових технологій
виробництва біопалива з урахуванням регі-
ональних і технологічних особливостей,
отриманням і поліпшенням рецептур домі-
шок до товарного пального тощо [8].
В Інституті відновлювальної енергетики
на основі досліджень термодинамічних
процесів при роботі двигунів внутрішнього
згоряння на дизелі запропонована оригіна-
льна промислова технологія виробництва
біодизелю з ріпаку.
³ Біодизель виробляють із різних олійних культур (в Європі переважно з ріпаку) шляхом переетерифікації
його очищеної олії (він є ефіром метанолу або етанолу та довголанцюгових жирних кислот), а біоетанол отри-
мують дріжджовим збродженням біомаси, яка містить крохмаль або цукристі речовини.
Інститут фізичної хімії ім. Л.В. Писар-
жевського на основі використання природ-
ної сировини запропонував екобезпечні
високооктанові домішки і композиції для
моторного палива на базі біоетанолу; крім
того, на базі некондиційних бензинів
(газовий конденсат, “стабільний” тощо)
синтезовані високооктанові домішки із за-
лученням модифікованих мінеральних со-
рбентів.
Науковці Інституту біоорганічної хімії
отримали нові ефективні присадки і ката-
лізатори для наявних і нових видів біопа-
лива, а також удосконалили низку процесів
отримання біопалив та його супутніх про-
дуктів. У перспективі застосування нових
видів технологій для високого виходу біо-
сировини з поширених та маловідомих
енергетичних рослин і організмів (амарант,
редька олійна, гірчиця, просо пальчасте,
сорит, топінамбур, соргові культури тощо);
крім того запропонована технологічна мас-
тильна рідина для відновлення працездат-
ності та покращення екопоказників авто-
двигунів без їх розбирання.
Інститутом біології клітини запропоно-
вані методи отримання етанолу за допомо-
гою нових штамів дріжджів, зокрема надан-
ня дріжджам здатності зброджувати органі-
чні відходи відповідних підприємств.
Науковці Інституту харчової біотехноло-
гії і геноміки створили вітчизняну високо-
економічну технологію отримання етанолу
із зерен кукурудзи, в яких видалено заро-
док, що дозволило підвищити якість сиро-
вини для етанолу і зменшити енерговитра-
ти, кількість відходів та проміжних стадій.
У Національному ботанічному саду
ім. М.М. Гришка розроблено та запропоно-
вано ефективну технологію отримання з
рослинної сировини сортів та гібридів,
створено високопродуктивні сорти озимого
і ярого ріпаку, генетично модифікованої
сої та технології їх переробки на вітчизня-
ний біодизель.
Отримані здобутки зумовили формуван-
ня солідного наукового підгрунтя для опе-
ративного налагодження в Україні вироб-
ництва біопалива на основі вітчизняних
сучасних технологій і біотехнологій (на
жаль, сьогодні виробництво біопалива ґру-
нтується на застарілих технологіях і тому
не витримує конкуренції з виробництвами
традиційного палива).
Багато зусиль учених спрямовано на по-
долання наслідків Чорнобильської катаст-
рофи з метою запобігання подальших
ускладнень у навколишньому середовищі.
Поряд з формуванням теоретичної бази
для прогнозування і подолання віддалених
наслідків здійснювались фундаментальні
та прикладні дослідження, спрямовані на
створення нових методів, систем та техно-
логій подолання негативних наслідків [9].
Національний науковий центр «Харків-
ський фізико-технічний інститут» запропо-
нував лабораторні технології та устатку-
вання для виготовлення промислових пар-
тій поглинальних спеціальних вставок вен-
тильованих контейнерів для сховищ від-
працьованого ядерного палива (зазначені
вставки мають спрощену конструкцію, ни-
зьку собівартість та високу ефективність
поглинання нейтронів).
Фахівці Інституту ядерних досліджень
на базі «гарячих камер» розробили згідно зі
світовими стандартами новітню технологію
реконструкції опромінених зразків свідків
металу корпусів реакторів ВВЕР.
В Інституті фізико-органічної хімії та
вуглехімії розроблена низка рецептур для
придушення пилоутворення на радіаційно
уражених узбіччях ґрунтових доріг.
Вченими Інституту хімії високомолеку-
лярних сполук винайдені методи виділен-
ня урану та трансуранових елементів з яде-
рних об’єктів, а також сконструйовані уста-
новки для знищення рідких токсичних від-
ходів.
Науковці Інституту колоїдної хімії і хімії
води ім. А.В. Думанського запропонували
захисні протирадіаційні суміші для дезак-
тивації і захоронення радіаційного мулу, а
також методи очищення дренажних вод і
дезактивації стічних вод, очищення вод від
нуклідів і масляних забруднень.
В Інституті хімії поверхні ім. О.О. Чуйка
отримані композити для локалізації і попе-
редження повторного забруднення об’єктів
ЧАЕС, а також полімерні і рідкі суміші для
пилопридушення та дезактивації пилу;
гідрофобізувальні та ізоляційні суміші для
оброблення будівель і споруд; суміші з сор-
бційними добавками для дезактивації
транспорту; катіоніти для сорбції нуклідів з
природних і технологічних розчинів.
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКИ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
2/
20
11
13
Інститутом біоорганічної хімії та нафто-
хімії запропоновані хімічні і хіміко-
біологічні технології закріплення курних
територій в зоні відчуження ЧАЕС, спосіб
очищення (на два порядки) різних відходів
з нуклідами, схема підживлення рослин,
яка обмежує рухливість нуклідів у ґрунтах
у 2–10 разів, а також отримані матеріали
для реабілітації ґрунтів, забруднених нук-
лідами і важкими металами.
Дослідження, присвячені цій проблемі,
здійснювались і продовжуються в устано-
вах біологічного профілю (Інститут експе-
риментальної патології, онкології і радіобі-
ології ім. Р.Є. Кавецького, Інститут мікробі-
ології і вірусології ім. Д.К. Заболотного, Ін-
ститут клітинної біотехнології і генетичної
інженерії, Інститут гідробіології, Інститут
ботаніки та ін.).
Інтенсивно опрацьовуються питання пе-
ретворення зруйнованих конструкцій
ЧАЕС на екологічно безпечний об'єкт для
навколишнього середовища, наприклад
процес розпаду одного з найнебезпечні-
ших нуклідів плутонію настільки повіль-
ний, що токсична концентрація його істот-
но не зміниться за тисячоліття [10].
Після отримання Україною незалежності
вчені НАНУ розробили велику низку су-
часних технологій для різних галузей про-
мисловості, які за умов їх повномасштабно-
го впровадження здатні сприяти розвиткові
держави в цілому і модернізації вітчизня-
ного виробництва конкурентоспроможної
наукоємної продукції [1, 2].
Так, в Інституті кібернетики ім. В.М. Глу-
шкова обґрунтована теоретична платфор-
ма інформаційних технологій серії
«НАДРА», яка працює на суперкомп'юте-
рах СКІТ, для досліджень процесів у склад-
них багатокомпонентних середовищах.
Інститутом проблем міцності ім. Г.С. Пи-
саренка створена комп’ютерна система по-
точного моніторингу технічного стану цілі-
сності магістральних трубопроводів різно-
го призначення.
Фізико-технічний інститут низьких тем-
ператур ім. Б.І. Вєркіна запропонував тех-
нології кріогенно-вакуумного радіаційного
зміцнення неметалевих композиційних ма-
теріалів космічного призначення, окремі з
них впроваджено у ДП КБ «Південне».
Інститутом електрозварювання ім. Є.О.
Патона для вирішення проблем експлуата-
ції конструкцій, споруд та машин розробле-
но низку важливих сучасних технологій —
плазмово-дугового нанесення захисних ко-
розійностійких покриттів на великогабари-
тні металоконструкції; відновлення дуго-
вим зварюванням підводних металоконст-
рукцій з метою подовження їх ресурсу і ре-
монтного зварювання корпусних деталей
турбін та арматури високого тиску; віднов-
лення і подовження ресурсу робочих органів
для гарячого деформування металів тощо.
Інститут проблем машинобудування
ім. А.М. Підгорного модернізував методику
розрахунків особливостей теплового стану
приміщень та будівель різного призначен-
ня з урахуванням функціонування тепло-
вих насосів (добова динаміка зміни потреб
теплоти та тепловиділення, особливості ра-
діаційного теплообміну та доцільність за-
стосування різних схемних варіантів спіль-
ної роботи теплонасосних установок і тра-
диційних теплогенераторів).
В Інституті проблем математичних ма-
шин і систем розроблено світлодіодні освіт-
лювальні прилади для вагонів київського
метрополітену та енергозбережних систем
світлодіодного освітлення виробничих
приміщень, створено алгоритм підтриман-
ня заданих параметрів комфорту на ниж-
ній межі енерговитрат в системах опалення.
Інститутом фізики виготовлено та підго-
товлено до серійного виробництва порта-
тивні прилади для безконтактного вимірю-
вання температури в діапазоні 20–500°С
для потреб житлово-комунальної сфери,
енергетичного комплексу та машинобуді-
вельної галузі.
В Інституті фізики напівпровідників
ім. В.Є. Лашкарьова запропоновані сучасні
вітчизняні динамічні повнокольорові світло-
діодні ілюмінаційні системи для EURO 2012.
Вчені інститутів Відділення хімії НАНУ
розробили нові покоління функціональних
матеріалів, речовин сполук, препаратів. Це
нові екобезпечні каталізатори: сорбенти; ад- і
абсорбенти; структуро, -комплексоутворювачі;
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКИ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
2/
20
11
14
штучні цеоліти та їх модифікації; електро-
провідні безметальні, апротонні і органічні
полімери і композити; екстрагенти різних
сполук; спецдомішки до прополімерів; ста-
білізатори пластмас; сенсорні матеріали;
поверхневоактивні речовини; органічні на-
півпровідники; плівкотвірні; антизлежува-
льні, сипучі, самотверднучі; сенсорні, полі-
деревні матеріали; перетворювачі і модифі-
катори, осушники і наповнювачі полімерів;
нанокомпозити; клейові компаунди; вогне-
гасники; різновиди активованого вугілля та
багато інших.
Науковці Відділення загальної біології
НАНУ, скеровуючи свої зусилля на пробле-
ми селекції сільськогосподарських культур,
підвищення використання земельних угідь,
а також створення інтенсивних сільсько-
господарських технологій, розробили і
впровадили технології вирощування сортів
озимої пшениці та гібриди кукурудзи, кіль-
ка десятків нових видів інтродуцентів но-
вих місцевих сортів плодово-ягідних куль-
тур, запропонували нові ефективні регуля-
тори росту рослин.
Інститутом економіки розроблено: інтег-
ровані моделі управління фінансово-
економічними ризиками енергозабезпечен-
ня держави і антикризового регулювання
енергоспоживання; концепцію моделюван-
ня логістичного процесу енергопостачан-
ня, яка заснована на формуванні комп-
лексу взаємопов’язаних економіко-мате-
матичних моделей; систематизовано ризи-
ки, пов’язані із залученням інвестицій в
енергозбереження з метою полегшення
розроблення проектів бізнес-планів у сфері
енергоефективності.
Вчені інститутів економіки та прогнозу-
вання; демографії і соціальних досліджень;
політичних і етнонаціональних досліджень
ім. І.Ф. Кураса; літератури ім. Т.Г. Шевчен-
ка, Технопарку «Інтелектуальні інформа-
ційні технології» у розвиток попередньої
праці «Соціально-економічний стан Украї-
ни: наслідки для народу та держави» підго-
тували Національну доповідь: «Новий
курс: реформи в Україні 2010–2015», яка
окреслює сформоване академічною наукою
концептуальне бачення принципово ново-
го курсу здійснення в Україні назрілих мо-
дернізаційних перетворень [11].
Чільне місце в напрацюваннях учених
займають розробки, спрямовані на вирішен-
ня важливих питань медицини. Характер-
ною їх ознакою є участь інститутів фізико-
технічного профілю в цих здобутках [2, 12].
Так, в Інституті кібернетики ім. В.М. Глу-
шкова запропоновані комплекс інформа-
ційних технологій та інструментальних за-
собів безконтактної діагностики в медици-
ні, біології та техніці; серії приладів
«Фазаграф» для діагностики функціональ-
ного стану центральної нервової системи;
створено алгоритм діагностики форм лей-
кемії у дітей, портативний електронний
прилад для діабетиків «Діабет плюс»; роз-
роблена серія біотехнічних систем для від-
новлення рухів при нейропатології.
В Інституті проблем реєстрації інформа-
ції створена технологія побудови систем
довготермінового збереження медичної ін-
формації.
Інститут надтвердих матеріалів
ім. В.М. Бакуля спільно з медичними закла-
дами розробив 40 типорозмірів мікрохірур-
гічних інструментів для офтальмології, за-
пропонував технологію синтезу нанострук-
турованих біоактивних керамічних матері-
алів і композитів, які забезпечують віднов-
лення кісткової тканини при хірургічному
лікуванні травм і дефектів кісток, а також
матеріалів для покриття поверхонь тертя
штучних суглобів.
В інститутах прикладних проблем меха-
ніки і математики ім. Я.С. Підстригача та
прикладної математики і механіки розроб-
лено методику, алгоритми та програмне
забезпечення обчислення динамічних і
енергетичних характеристик ходи людини
з протезованою гомілкою із врахуванням
заданих значень гоніометричних, педогра-
фічних та тензометричних даних експери-
ментальних вимірювань.
Інститутом прикладних проблем фізики
і біофізики розроблено на основі кополіме-
ризованого з іншими полісахаридами хіто-
зану новий тип плівкового покриття для
поліпропіленових ендопротезних сітчастих
матеріалів з високою біосумісністю та біо-
резистентністю хітозанового плівкового по-
криття.
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКИ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
2/
20
11
15
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКИ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
2/
20
11
16
В Інституті електрозварювання ім. Є.О. Па-
тона створена нова унікальна медична тех-
нологія з’єднання (зварювання) м’яких жи-
вих тканин при хірургічних операціях і
оригінальні прилади та апаратура (на сьо-
годні таких операцій уже налічується деся-
тки тисяч), а також спільно з Інститутом
надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля роз-
роблена технологія обробки індивідуаль-
них захисних масок для підвищення ступе-
ня їх захисту проти вірусів грипу АFM1/47
Н1N1 та подовження часу їх дії за рахунок
використання синтезованого біосумісного
дезінфектанта – водного розчину нанопро-
дукту «Срібний щит-1000».
Інститутом монокристалів виготовлені
томографічні гама-камери загального при-
значення і спеціалізований томограф світо-
вого рівня для досліджень головного мозку,
унікальні люмінесцентні мітки на цитопла-
зматичній мембрані стовбурових клітин,
які дозволяють досліджувати їх міграцію у
живому організмі, а також флуоресцентні
мітчики і зонди для медико-біологічного
застосування (імунологія, клінічна діагнос-
тика і одержання зображень мікробіооб’єк-
тів).
У результаті плідної взаємодії фахівців із
фізики, хімії та біології було створено нове
покоління інтелектуальних сенсорів із ви-
сокою чутливістю, які здатні вписуватися в
різноманітні новітні високопродуктивні
технології. Серед них: спектрометричний
аналізатор із можливостями спеціального
ноутбуку для контролю якості води
(Інститут фізики); кілька інтелектуальних
систем для неінвазійного вимірювання ха-
рактеристик біотканин; для експрес-
діагностики захворювань на пташиний
грип та інші вірусні інфекції (Інститут кі-
бернетики ім. В.М. Глушкова); для визна-
чення різних алкалоїдів у продуктах і сіль-
ськогосподарських культурах (інститути
фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашка-
рьова; мікробіології і вірусології ім. Д.К. За-
болотного); електрохімічні швидкодіючі
сенсори для визначення вмісту водню в ро-
бочих приміщеннях (Інститут загальної та
неорганічно хімії ім. В.І. Вернадського); се-
нсори для високоефективної діагностики
пухлин (Фізико-технічний інститут
ім. О.В. Богатського, Інститут кібернетики
ім. В.М. Глушкова); мультисенсор для ви-
значення метаболітів крові (інститути мо-
лекулярної біології і генетики, фізики на-
півпровідників ім. В.С. Лашкарьова) тощо.
У Фізико-хімічному інституті ім. О.В. Бо-
гатського організовано серійне виробницт-
во першого вітчизняного діагностичного
магнітно-контрастного препарату Ланта-
віст.
Інститут біоорганічної хімії і нафтохімії
на молекулярній основі створив нові біоло-
гічно активні та екобезпечні препарати з
біозахисними та модулювальними власти-
востями.
В Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна
запропоновано методи одержання біологіч-
но-активних сполук, створено нові лікарсь-
кі препарати, а також розроблені засоби
діагностики і лікування низки захворювань
(у т.ч. злоякісних новоутворень, атероскле-
розу, рахіту тощо).
Інститутом молекулярної біології і гене-
тики розроблено методи розмноження
штучно одержаних генів у великих кількос-
тях і на їх основі створені генні технології
лікування діабету, атеросклерозу тощо.
Науковці Інституту проблем кріобіології
і кріомедицини запропонували метод кріо-
консервування цільної кордової крові, що
містить стовбурові клітини, які на сьогодні
набули великого значення для лікування
низки хвороб (у т.ч. імунологічних).
В інститутах медико-біологічного профі-
лю розроблена велика кількість лікарських
засобів (антивірусні і протибактеріальні,
протинаркотичні, антилейкозні, кардіо-
протектори, онко- і радіопротектори, іму-
номодулятори та інші).
Висновки. Наведені приклади іннова-
ційних академічних наукових розробок пе-
реконливо доводять, що широке застосу-
вання в практиці нових форм організації
наукових досліджень могло б суттєво впли-
нути на підвищення ролі вітчизняної нау-
ки в житті суспільства та посилення іннова-
ційного потенціалу і в кінцевому результа-
ті збільшення її конкурентоспроможності в
системі світової економіки.
Проте слід відверто визнати, що біль-
шість розробок учених не має широкомас-
штабного впровадження (як правило, вони
впроваджені на одному чи кількох підпри-
ємствах або залишаються в категорії запро-
понованих) через брак коштів на техноло-
гічне завершення їх розробок ( зазвичай
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКИ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
2/
20
11
17
бюджетне фінансування передбачає витра-
ти лише на проведення наукових дослі-
джень, окрім розробок в інтересах ВПК),
що спричиняє не тільки обмеження прак-
тичних можливостей Національної акаде-
мії наук України, а й зменшення економіч-
ного потенціалу держави в цілому. Надії на
приватні фінансові ресурси не виправдали
себе, оскільки підприємці в гонитві за
«швидкими грошима» не дуже поспішають
розбудовувати економіку України сучасно-
го рівня.
Тому важливі практичні розробки
НАНУ не дають суспільству належної еко-
номічної віддачі, що зумовлює суттєве від-
ставання України від рівня розвинених
країн щонайменше на 15–25 років, а в окре-
мих питаннях, зокрема в галузі високих
технологій, ще більше.
Цьому сприяє відсутність у державі об-
ґрунтованої політики, яка б реально пов’я-
зувала практичні можливості наукової сфе-
ри в економічному аспекті з різноманітни-
ми потребами економіки і завдяки цьому
забезпечила б оперативне та максимальне
використання наукових досягнень у прак-
тиці.
Для виправлення такого становища не-
обхідно сформувати усвідомлення суспіль-
ством необхідності забезпечення на держа-
вному рівні випереджального розвитку на-
уки, особливо фундаментальної, порівняно
з іншими сферами і надання їй ролі рівно-
правного партнера в соціально-економіч-
них взаємовідносинах [11].
Виходячи з сучасного стану взаємодії су-
спільства з наукою, необхідно забезпечити
безумовне виконання всіх параметрів дер-
жавної підтримки розвитку академічної
науки згідно з існуючими (на жаль, тільки
де-юре) законодавчими та іншими норма-
тивно-правовими актами (не зайвим буде
нагадати, що у 1991 р. Україна витрачала
на науку до 3% від обсягу ВВП, а у 2009 р. –
0,85% на тлі офіційно визначеного мініму-
му в 1,7%; а питомі витрати на одного нау-
ковця у 18 разів менші, ніж у Бразилії, у 34,
ніж у Південній Кореї, і понад 70 разів, ніж
у США [13]).
Потребують нагального перегляду прин-
ципи поточного фінансування науки з
огляду на невідкладну необхідність факти-
чного, а не декларативного збільшення фі-
нансових витрат на розвиток науки, а та-
кож вивчення шляхів залучення фінансо-
вих можливостей регіонів України.
Доцільно також створити в Україні пов-
новажну Національну міжвідомчу комісію
з науково-інноваційної політики для опера-
тивного вирішення на будь-якому рівні на-
гальних питань ефективності розвитку віт-
чизняної інноваційної політики, а також
сформувати під її егідою Державний інно-
ваційний фонд України (на кшталт Пенсій-
ного фонду України) за рахунок відповід-
них обов’язкових внесків підприємств
(державних і приватних), які розподілялися
б на конкурсній основі.
Крім того, необхідно розробити оптима-
льні дійові засади комерціалізації наукових
досліджень і забезпечення захисту прав ін-
телектуальної власності.
Вищевикладене є лише першим етапом
справжнього перетворення науки на голо-
вного й єдино можливого рушія економіч-
ного відродження нашої держави. Сподіва-
тися на швидке вирішення цієї проблеми
важко, але іншого шляху у нас немає і його
необхідно здолати.
Література
1. История Академии наук Украинской ССР.— К. : Наук. думка, 1978. — 835 с.
2. Національна академія наук України. 1918-2008 до 90-річчя від дня заснування Гол. ред. Б.Є. Па-
тон.— К.: Вид-во КММ. — 2008. — 624 с.
3. Гродзинський Д., Дембновецький О., Левчук О., Рудий Р.. Дослідження з генетичної інженерії в уста-
новах НАН України// Вісн.НАН України. — 2006. — №8. С. 5-12.
4. Куссуль Н.М., Скакун С.В., Шелестов А.Ю.. Геоінформаційна інфраструктура моніторингу навко-
лишнього середовища та надзвичайних ситуацій// Наука та інновації.— 2010. — 6(4). С. 21-28.
5. Кульський Л. Основи хімії і технології води. — К. Наук. думка, 1991. — 568 с.
6. Экологические аспекты современных технологий охраны водной среды / Под ред. акад. НАН
Украины В.В. Гончарука. — К. : Наук. думка. 2005. — 309 стор.
7. Дембновецький О.Ф., Левчук О.М., Рудий Р.Б., Кучер М.С.. Наукові засади екологобезпечного водо-
користування в агропромисловому комплексі України. //Проблеми науки.— 2007. — №3— С. 42-49.
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКИ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
2/
20
11
18
Польша активно участвует в Программе Восточного партнерства ЕС в науч-
ной сфере.
Польские ученые ведут 62 проекта с российскими коллегами, 32 – с украинскими,
12 – с белорусскими и примерно 30 с другими постсоветскими странами.
Важным показателем научно-технического развития
в последние годы стало количество так называемых триадных патентов
(одновременно зарегистрированных в странах ЕС, Японии и США). По этому пока-
зателю лидируют страны ЕС – 14269, на втором месте США – 13715 и на третьем
Япония – 13322.
В странах ЕС сохраняются существенные различия
в расходах на регистрацию новых высокотехнологичных компаний. В Австрии сто-
имость этой процедуры составляет 2100 евро, а в Англии и Швеции – немногим бо-
лее 200 евро. Среднее значение по ЕС – 850 евро.
Во многих странах ЕС существует высокая концентрация
научного кадрового потенциала в отдельных регионах. В Испании более половины
всех занятых в сфере НИОКР сосредоточены в Мадриде и Каталонии, во Франции –
в Парижском регионе и департаменте Иль-де-Франс, в Венгрии – в Будапештском
регионе.
8. Гродзинський Д., Дембновецький О., Левчук О.. Обрії вітчизняної біоенергетики. Внесок учених
НАН України в розв’язання проблем виробництва рідкого біопалива // Вісн. НАН України.—
2008. — №1. — С. 22-31.
9. Чорнобиль. Зона відчуження Зб. наукових. праць. — К. Наук. думка. — 2001. — 400 с.
10. Гродзинський Д., Дембновецький О., Левчук О., Бойко В. . Екологічні аспекти наукових досліджень //
Вісн. НАН України. — 2009.— № 9. — С. 24— 35.
11. Новий курс: реформи в Україні. 2010-2015. Національна доповідь /За заг. ред. В.М. Гейця.
2010. — 232 с.
12. Чехун В., Дембновецький О., Новожилов О., Рудий Р.. Медико-біологічне крило академічної науки:
реалізовані і нереалізовані можливості Вісн. НАН України. — 2003. — № 9.
13. Семиноженко В.П.. Яка інноваційна політика потрібна Україні // Наука та інновації. — 2011.—
Т. 7. — № 1. — С. 41-44.
Осуществлен сравнительный анализ инновационных разработок ученых НАН Украины,
часть которых превосходит показатели зарубежных или не имеет соответствующих анало-
гов в мире, а также рассмотрено значение новых форм организации научных исследова-
ний. Предложены первоочередные меры по повышению роли науки в инновационном ра-
звитии общества.
В.И. Бойко, Г.И. Кореняко, О.Ф. Демб-
новецкий, Ф.Н. Пацюк, Р.Б. Рудый
РОЛЬ НОВЫХ ФОРМ ОРГАНИЗАЦИИ
НАУЧНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ В ПОВЫШЕНИИ
ИННОВАЦИОННОГО ПОТЕНЦИАЛА
НАН УКРАИНЫ
|