Ринок нерухомості в Україні: особливості та проблеми

Визначено та охарактеризовано сегменти ринку нерухомості як невід’ємної складової економіки країни. На основі аналізу розвитку ринку виокремлено проблеми ринку житлової і нежитлової нерухомості, зроблено акцент на інвестиційний попит на нерухомість....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Галицька, Е.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2012
Назва видання:	Проблеми науки
Теми:	Наука–виробництву
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/50955
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Ринок нерухомості в Україні: особливості та проблеми / Е.В. Галицька // Проблеми науки. — 2012. — № 1. — С. 40-47. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-50955
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-509552013-11-07T03:09:50Z Ринок нерухомості в Україні: особливості та проблеми Галицька, Е.В. Наука–виробництву Визначено та охарактеризовано сегменти ринку нерухомості як невід’ємної складової економіки країни. На основі аналізу розвитку ринку виокремлено проблеми ринку житлової і нежитлової нерухомості, зроблено акцент на інвестиційний попит на нерухомість. Определены и охарактеризованы сегменты рынка недвижимости как неотъемлемой части экономики страны. На основе анализа развития рынка установлены проблемы рынка жилищной и нежилищной недвижимости, сделан акцент на инвестиционный спрос на недвижимость. The segments of the real estate market were defined and characterized. Based on the analysis of the market development, problems of the residential real estate market and nonresidential real estate market were set out. 2012 Article Ринок нерухомості в Україні: особливості та проблеми / Е.В. Галицька // Проблеми науки. — 2012. — № 1. — С. 40-47. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0119 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/50955 311.3:332 uk Проблеми науки Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наука–виробництву Наука–виробництву
spellingShingle	Наука–виробництву Наука–виробництву Галицька, Е.В. Ринок нерухомості в Україні: особливості та проблеми Проблеми науки
description	Визначено та охарактеризовано сегменти ринку нерухомості як невід’ємної складової економіки країни. На основі аналізу розвитку ринку виокремлено проблеми ринку житлової і нежитлової нерухомості, зроблено акцент на інвестиційний попит на нерухомість.
format	Article
author	Галицька, Е.В.
author_facet	Галицька, Е.В.
author_sort	Галицька, Е.В.
title	Ринок нерухомості в Україні: особливості та проблеми
title_short	Ринок нерухомості в Україні: особливості та проблеми
title_full	Ринок нерухомості в Україні: особливості та проблеми
title_fullStr	Ринок нерухомості в Україні: особливості та проблеми
title_full_unstemmed	Ринок нерухомості в Україні: особливості та проблеми
title_sort	ринок нерухомості в україні: особливості та проблеми
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Наука–виробництву
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/50955
citation_txt	Ринок нерухомості в Україні: особливості та проблеми / Е.В. Галицька // Проблеми науки. — 2012. — № 1. — С. 40-47. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Проблеми науки
work_keys_str_mv	AT galicʹkaev rinokneruhomostívukraíníosoblivostítaproblemi
first_indexed	2025-07-04T12:50:42Z
last_indexed	2025-07-04T12:50:42Z
_version_	1836720789840199680
fulltext	НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 2/ 20 11 40 УДК 311.3:332 РИНОК НЕРУХОМОСТІ В УКРАЇНІ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ Є.В.Галицька, канд. екон. наук, Національний університет Києво-Могилянська академія Постановка проблеми. Ринок нерухомості є важливою частиною системи економічних відносин будь-якої країни. Він не просто тісно пов'язаний з процесами, що відбуваються на всіх інших ринках, а й суттєво впливає на фінансово-грошові потоки в економіці, напрями їх руху та рівень дохідності. Варто зазначити, що переважна більшість системних світових криз починалися саме з ринку нерухомості, у тому числі й криза, наслідки якої сьогодні відчуває українська економіка. Без ефективного функціонування ринку нерухомості не можуть нор- мально працювати механізми інвестування, заощадження, фінансу- вання, кредитування, оподаткування, а відтак вся фінансово-кредитна система країни. Недостатня якість законодавчого регулювання, інформаційного за- безпечення та аналітичної роботи на ринку нерухомості призвела до майже повного замороження іпотечного кредитування в Україні, що, у свою чергу, створило розрив між попитом і пропозицією на ринку не- рухомості за одночасного збереження низького рівня забезпеченості населення житлом, а підприємців – якісною комерційною нерухоміс- тю. В трансформаційній економіці України криза ринку нерухомості набуває особливих рис, оскільки посилюється відсутністю прозорих і ефективних механізмів залучення інвестицій та виробничих потужно- стей у процеси будівництва й девелопменту. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розуміння об’єктивного значення ринку нерухомості як невід’ємної складової економіки спри- яє підвищенню уваги науковців до вивчення всіх особливостей, про- блем та перспектив його функціонування. Питаннями функціонуван- ня ринку нерухомості займаються такі провідні вчені, як О. Асаул, І. Балабанова, І. Геллер, Я. Маркус, Г. Петраньова, А. Романов, Г. Стерник, А. Хімченко та ін. Дослідженням циклічності розвитку ринків нерухомості присвячено наукові праці Д. Галагана, В. Вороніна, Визначено та охарактеризовано сегменти ринку нерухомості як невід’ємної складової економіки країни. На основі аналізу розвитку ринку виокремлено проблеми ринку житлової і нежитлової нерухомості, зроблено акцент на інвестиційний попит на нерухомість. Ключові слова: ринок нерухомості, ринок житлової нерухомості, ринок нежитлової нерухомості, ринок землі. Разработан методический инструментарий оценки уровня инновационного потенциала на примере предприятий фармацевтической отрасли Украины. В.В. Ермолаева СТРАТЕГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ИННОВАЦИОННОГО ПОТЕНЦИАЛА ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОЙ ОТРАСЛИ Е. Лянце, К. Костирка, М. Мамчина, О. Разі- ної, Г. Шемелюка тощо. Проте, незважаючи на численні доробки цих вчених, у сучасних умовах тісного зв’язку між розвитком ринку нерухомості та економічною стабільністю країни виникає необхідність подальших до- сліджень існуючих проблем та шляхів підви- щення ефективності функціонування даного ринку. Мета статті — висвітлення проблем, які призвели до кризи на ринку нерухомості, дослідження природи ринку нерухомості та специфічного товару, що обертається на ньому. Згідно з Цивільним кодексом, під нерухо- містю (нерухомим майном) розуміють земе- льні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких не- можливе без їх знецінення та зміни призна- чення [1]. За визначенням американських вчених Дж. Фрідмена та Н. Ордуея ринок нерухомо- сті – це набір механізмів, за допомогою яких реалізуються права власності на нерухомість та інші пов’язані з нерухомістю інтереси [2]. Ринок нерухомості — це система економі- чних відносин, що виникають під час опера- цій з об'єктами нерухомості. У межах цієї сис- теми, яка діє на основі цінового механізму з урахуванням соціального значення, особли- востей правового режиму привласнення, природних властивостей та родових ознак нерухомості й підпорядковується закономір- ностям функціонування як товарного, так і фінансового ринків, формуються попит, про- позиції, ціни на об’єкти нерухомості [3]. Схожість певних характеристик ринку не- рухомості та ринків інших фінансових акти- вів дала підставу деяким науковцям вважати ринок нерухомості складовою фінансового ринку [4]. Однак більшість фахівців не відно- сять ринок нерухомості до складу фінансово- го ринку, хоча й зазначають певну схожість нерухомості з іншими фінансовими актива- ми, яка полягає у здатності генерувати гро- шові потоки та приносити прибуток. Проте ринок нерухомості не можна назвати типо- вим товарним ринком, оскільки він має від- мінності, які виникають з особливостей това- ру (нерухомість), від інших високоорганізова- них ринків, зокрема: — вузькість (на окремих сегментах ринку нерухомості може бути всього кілька покуп- ців або продавців, особливо це стосується спе- ціалізованих об’єктів); — неорганізованість (відсутність конкрет- ного місця укладання угоди; приватний хара- ктер укладених операцій; інформаційна не- прозорість); — диференційованість (відмінність у пра- вових, соціальних та економічних умовах проведення операцій за регіонами, класами нерухомості, призначенням тощо); — неврівноваженість (рівновага попиту і пропозиції досягається лише в довгостроко- вій перспективі і лише на короткий період часу; присутній певний рівень економічної закритості, що характерно навіть для розви- нених країн). За основними видами нерухомості ринок нерухомості можна розподілити на три скла- дові: ринок землі, ринок житлової нерухомос- ті та ринок нежитлової нерухомості (рис. 1). НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 2/ 20 11 41 РИНОК НЕРУХОМОСТІ РИНОК ЖИТЛОВОЇ НЕРУХОМОСТІ РИНОК НЕЖИТЛОВОЇ НЕРУХОМОСТІ РИНОК ЗЕМЛІ РИНОК КОМЕРЦІЙНОЇ НЕРУХОМОСТІ РИНОК ОФІСНОЇ НЕРУХОМОСТІ РИНОК ВИРОБНИЧОЇ НЕРУХОМОСТІ РИНОК ЗЕМЛІ ДЛЯ ОСОБИСТОГО ВИКОРИСТАН- НЯ ГРОМАДЯН РИНОК ЗЕМЛІ СІЛЬСЬКОГОС- ПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ РИНОК ЗЕМЛІ КОМЕРЦІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Рис. 1. Структура ринку нерухомості Ринок землі — невід’ємна складова еко- номіки будь-якої розвиненої держави, адже земля є визначальним ресурсом у забезпе- ченні життєдіяльності суспільства. Незва- жаючи на значний потенціал ринку землі в Україні, сьогодні земельна реформа зали- шається незавершеною, а питання купівлі- продажу та використання земельних діля- нок продовжує бути одним з найбільш об- говорюваних. Формально ринок землі ство- рено, але повноцінно функціонувати він не може, особливо це стосується сільського- сподарських земель. Позитивним кроком стало ухвалення у липні 2011 р. Закону України „Про Державний земельний ка- дастр”, в якому визначено, що кадастрово- реєстраційна система має стати єдиним джерелом кадастрової та реєстраційної ін- формації для країни починаючи з 2012 р. Ринок житлової нерухомості. Криза в буді- вельній галузі України, початок якої спів- пав з початком світової фінансової кризи, виявила глибокі структурні проблеми та дисбаланси галузі, що накопичувалися ро- ками. Зростання доходів населення та обся- гів кредитування зумовило в 2002–2008 рр. швидке зростання платоспроможного по- питу на житло. Водночас нестача пропози- ції якісного житла на ринку спричинила необґрунтований стрибок цін на квартири та земельні ділянки. Висока інвестиційна привабливість об’єктів нерухомості та від- сутність альтернативних способів укладан- ня коштів додатково стимулювали актив- ність покупців на цьому ринку. Так, якщо у 2007 р. окупність проектів у сфері нерухо- мості у країнах ЄС становила 10–15 років, то в Україні – п’ять–шість років. У сукупно- сті ці чинники призвели до появи так зва- ної цінової бульбашки на вітчизняному ри- нку. Як наслідок в умовах світової фінансо- вої кризи, різкого погіршення платоспро- можності населення, невиконання взятих зобов’язань відбувся обвал ринку нерухо- мості [3]. Вже в 2009 р. ціни на житлову нерухо- мість знизилися на 45% порівняно з 2008 р., а в 2011 р. досягли історичного мінімуму. Таким чином, суми невиплачених іпотеч- них кредитів перевищують сьогоднішню вартість придбаних квадратних метрів. Од- нак слід зазначити, що падіння цін стало причиною деякого пожвавлення на ринку, а в 2010–2011 рр. навіть збільшення обсягу виконаних будівельних робіт (табл. 1). НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 2/ 20 11 42 Таблиця 1. Індекси обсягу виконаних будівельних робіт за вибраними регіонами у 2006–2011 рр., % до попереднього року [6] Регіон 2006 2007 2008 2009 2010 2011 (січень- вересень) м. Київ 110,9 125,9 84,5 45,8 92,2 115,7 АРК 119,7 113,0 78,6 62,1 81,8 94,5 області: Вінницька 115,2 119,2 68,0 52,0 108,3 133,1 Дніпропетровська 104,2 111,7 76,9 55,1 106,2 118,3 Донецька 111,8 128,2 86,3 43,0 121,3 135,8 Закарпатська 103,0 89,8 93,2 62,7 59,8 80,7 Київська 104,9 106,3 82,7 46,2 98,1 136,4 Львівська 123,8 112,3 82,2 54,5 81,4 100,4 Одеська 110,3 111,2 80,2 57,7 94,3 101,7 Харківська 116,8 110,2 95,0 64,2 91,6 101,9 Чернівецька 128,8 108,5 108,6 60,0 59,6 103,0 Україна 109,9 115,6 84,2 51,8 94,6 111,7 Найбільше падіння обсягу будівельних робіт спостерігалося у 2009 р., після чого почався повільний процес відновлення, не- зважаючи на те, що ціни продовжували па- дати. У січні–вересні 2011 р. в України ви- конано будівельних робіт на суму 38,4 млрд. грн., що на 11,4% більше проти від- повідного періоду попереднього року [5]. Такий стан можна пояснити особливістю впливу цін на попит на ринку нерухомості. Інвестиційний попит на нерухомість зрос- тає зі зростанням цін. Якщо ціни падають, то й попит, відповідно, зменшується. Проте через деякий час низькі ціни на нерухо- мість дають змогу новій хвилі інвесторів розпочати придбання об’єктів для власних потреб або для здачі в оренду. Відновлення попиту відбувається одночасно зі знижен- ням пропозиції, і ціни знову зростають. Серед основних причин значного відста- вання попиту від пропозиції на ринку жит- лової нерухомості слід назвати такі: — падіння купівельної спроможності на- селення; — повільні темпи відновлення ринку іпотечного кредитування та надвисокі став- ки відсотків за кредитами, що пов’язано з підвищенням банківських ризиків; — зниження довіри населення до забу- довників, пов'язане з несвоєчасним введен- ням в експлуатацію або навіть безстроко- вою зупинкою будівництва під час фінан- сової кризи, внаслідок чого інвестування у житло на етапі будівництва втратило свою привабливість; — недосконале інформаційно-статистич- не забезпечення суб’єктів ринку нерухомості. У докризовий період до 70% житла було придбано населенням за рахунок банківсь- ких іпотечних кредитів. Однак останнім часом спостерігається значне подорожчан- ня іпотечних позик унаслідок дефіциту кредитних ресурсів для цілей іпотечного кредитування та зростання вартості їх залу- чення. Станом на 1.01.2009 р. медіанні про- центні ставки за кредитами у національній валюті становили 20,5%, на початку 2010 р. – 25%, а в 2011 р. нерідко сягали 27–30%. Що- до іпотечних позичок в іноземній валюті, то більшість банків нині взагалі призупи- нили їх надання [6]. Водночас питання іпотеки житла над- звичайно актуальне для українців, адже за останні 10 років частка сімей, що мали жит- лову площу в розрахунку на одну особу нижче санітарної норми (13,65 м2), станови- ла більше 40% (табл. 2). НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 2/ 20 11 43 Рік Кількість сімей, тис. осіб Частка у загальній кількості, % 2000 8362 47,3 2001 8290 47,0 2002 7959 45,2 2003 7767 44,1 2004 7530 42,7 2005 7454 42,5 2006 7230 41,5 2007 7299 42,1 2008 7033 40,9 2009 7095 41,5 2010 7121 41,8 Таблиця 2. Кількість та частка сімей, які мають житлову площу в розрахунку на одну особу нижче санітарної норми [6] Якщо з боку населення, що потребує жи- тла для задоволення власних потреб, про- блемою є низька платоспроможність, то з боку інвесторів – негативні очікування. Ін- вестування в нерухомість в умовах кризи не забезпечує достатнього поточного доходу, а тому вкладання коштів у придбання неру- хомості з метою отримання доходу стає не- вигідним. Оскільки прогнози щодо фінан- сового стану країни не додають оптимізму учасникам ринку, очікувати зростання цін на нерухоме майно в короткостроковій перспективі не варто. Інвестиційна привабливість ринку нежи- тлової нерухомості є дещо вищою, особливо це стосується комерційної нерухомості. Ви- робнича та комерційна нерухомість висту- пають як фактори виробництва та комер- ційної діяльності, тобто як фактори госпо- дарювання. Тому всі процеси на ринку об’єктів нерухомості регулюються необхід- ним попитом та закономірностями ринків факторів виробництва та капіталу. Україна належить до країн, що розвиваються, біль- шість ринків залишаються ненасиченими, а конкуренція – нижчою, ніж у країнах ЄС або навіть у Росії, тому ведення бізнесу ха- рактеризується високими потенційними можливостями. Проте необхідно зазначити, що в цьому сегменті ринку нерухомості зростання попиту гальмується високими ризиками країни, нестабільною політич- ною ситуацією та неефективною законода- вчою базою щодо захисту прав інвесторів. Тенденції ринку офісної нерухомості тісно пов’язані з ростом економіки, оскіль- ки потреби в якісних офісних приміщен- нях виникають у компанії лише за умови успішного ведення бізнесу. За результата- ми першого півріччя 2011 р. зростання реа- льного ВВП становило 3,8% порівняно з від- повідним періодом минулого року, а про- гнози експертів щодо зростання ВВП на 2011 р. варіюються у межах 4–5% [7]. Така помірна динаміка економічного зростання не спроможна забезпечити обсяг попиту на офісні приміщення, співставний з докризо- вими показниками. Зокрема, за результата- ми 2010–2011 рр. на ринку офісної нерухо- мості Києва не було укладено жодної угоди інвестиційного характеру. Натомість збіль- шилася кількість угод оренди та купівлі офісних приміщень для власних потреб, здебільшого ці угоди передбачали зміну приміщення на інше – вищої якості. Вакан- тність офісної нерухомості класів А і В (високої й середньої якості) у великих міс- тах продовжує залишатися на високому рі- вні, тому підвищення орендних ставок не відбувається. Ще однією тенденцією на ри- нку офісної нерухомості стало зростання кількості компаній, що віддають перевагу придбанню офісних приміщень замість їх оренди. Пожвавлення у будівельній сфері протя- гом 2011 р. дозволило експертам спрогнозу- вати значне збільшення пропозиції офісних приміщень, яке припадає на 2012–2013 рр. (рис. 2). НАУКА – ВИРОБНИЦТВУ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 2/ 20 11 44 0 200 400 600 800 1000 1200 1400 1600 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 O 2012 П 2013 П рік ти с. к в. м Нова пропозиція Пропозиція на початок року * О — оцінки експертів; П — прогнозні значення. Рис. 2. Динаміка пропозиції офісних приміщень у Києві у 2006–2013 рр. [7] Слід зазначити, що зміни відбуваються не лише в кількісних показниках пропози- ції, а й у якісних. Структура пропозиції з 2012 р. почне змінюватися у бік підвищен- ня якості, адже 73% заявленого обсягу офі- сних центрів належать до класу А, який є на сьогодні найменш насиченим. Для ринку комерційної нерухомості характерні досить швидкі темпи розвитку, особливо це стосується торговельної та го- тельної нерухомості, що пояснюється низь- кою конкуренцією українського ринку на цих сегментах та зацікавленістю іноземних операторів, які намагаються диверсифіку- вати бізнес. Низький ступінь насиченості українського ринку торговельної нерухо- мості відображено на рис. 3. НАУКА – ВИРОБНИЦТВУ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 2/ 20 11 45 818 814 640 270 215 208 158 137 126 125 70 0 100 200 300 400 500 600 700 800 900 Вар шава Буд ап еш т Пра га Мос ква Ки їв Дніпр оп ет ро вс ьк Оде са Доне ць к Хар ків Льв ів Зап ор іжжя місто ко ри сн а пл ощ а, к в. м / 10 00 ж ит ел ів Рис. 3. Забезпеченість вибраних міст професійними торговельними площами [8] Дані рис. 3 свідчать, що за площею тор- говельних приміщень на кількість населен- ня Київ майже в чотири рази поступається польській столиці, а Запоріжжя – майже у 12 разів. Загалом попит на торговельну не- рухомість в Україні незначно перевищує пропозицію, тому закономірним є зростан- ня цього ринку протягом найближчих ро- ків. Активне будівництво торговельних центрів в Україні нині стримується обме- женим доступом до позикового фінансу- вання, оскільки комерційні банки став- ляться до нових проектів досить обережно. Недостатні обсяги фінансування девело- перські компанії найчастіше компенсують шляхом пошуку інвесторів і партнерів, крім того, з’являються нові форми фінан- сування, наприклад, фінансовий лізинг нерухомості. Ринок виробничої нерухомості у після- кризовий період характеризується дещо повільнішими темпами зростання порівня- но з комерційною нерухомістю. Це пов’яза- но з тим, що сфера виробництва в Україні на сьогодні нерозвинена, український спо- живач віддає перевагу більш конкуренто- спроможній продукції імпортного вироб- ництва. Внаслідок швидкого зростання ри- нку торговельної нерухомості зростає про- позиція складської нерухомості. У загаль- ному обсязі угод, укладених на ринку не- житлової нерухомості, угоди з приміщен- нями роздрібної торгівлі займають 42%, приміщеннями оптової торгівлі – 15%, складською нерухомістю – 22% (рис. 4). НАУКА – ВИРОБНИЦТВУ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 2/ 20 11 46 Існування низки ознак, які відрізняють житлову та нежитлову нерухомість, зумов- лює значні відмінності у факторах їх розви- тку. Основними проблемами, які на сього- дні гальмують розвиток ринку нежитлової нерухомості, є: — незадовільні макроекономічні показ- ники та неефективна виробнича структура економіки; — низька інвестиційна привабливість об’єктів нерухомості, а також невідповід- ність між вартістю приміщень та їх якістю; — скорочення обсягів внутрішнього й зовнішнього інвестування, що частково по- яснюється кризами в західних економіках та недосконалістю українського законодав- ства з питань інвестування; — недоступність довгострокових фінан- сових ресурсів, зокрема складність отри- мання банківських кредитів. Загалом ринок нерухомості України має специфічні негативні ознаки, характерні для більшості країн Центральної і Східної Європи, що розвиваються. Від ринків країн із багаторічними ринковими традиціями ринок нерухомості відрізняє таке: інформа- ційна закритість; обмежений обіг, особливо окремих сегментів ринку; нерівномірність розвитку за сегментами та регіонами; не- стійке, швидкозмінне законодавство; надмі- рна зарегульованість ринку державою та її постійне втручання у бізнес [9]. Висновки. Ринок нерухомості через свою специфічність не може бути віднесе- ний до ефективних високоорганізованих ринків, проте він є відображенням економі- чного, соціального та політичного благопо- луччя в країні. Неврегульований або неста- більний ринок нерухомості може справля- ти негативний вплив на хід економічних реформ, а також бути джерелом соціальної напруги в суспільстві через наявність жит- лової проблеми у великих містах. Сьогодні ринок нерухомості України знаходиться в стадії рецесії. Передбачити завершення цієї стадії і перехід до фази від- новлення доволі складно, оскільки характе- рною ознакою ринку нерухомості є його висока залежність від стану економіки в ці- лому. З метою стабілізації ситуації на ринку нерухомості та сприяння його подальшому розвитку необхідне конструктивне втру- чання держави, що передбачає наступні заходи: — поліпшення інвестиційного клімату в країні, що включає законодавче регулюван- ня, податкові та фінансові стимули, від- новлення довіри населення до фінансових Виробництво 14% Оптова торгівля 15% Логістика 22% Інше 7% Роздрібна торгівля 42% Рис. 4. Структура угод на ринку нежитлової нерухомості в Україні за 2010–2011 рр. [8] НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 2/ 20 11 47 інститутів та компаній-забудовників, ство- рення ефективної системи оподаткування об'єктів нерухомості, спрощення системи реєстрації прав на нерухомість; — створення ефективної інформаційно- статистичної системи ринку нерухомості, індикатори якого відображають стан еко- номіки країни, надання інформаційної прозорості більшості процесів, що сприяти- ме пришвидшенню процесів обміну інфор- мацією між учасниками ринку; покращен- ня якості аналітики ринку, яка на сьогодні представлена здебільшого консалтингови- ми й ріелторськими компаніями і відобра- жає, як правило, короткострокові коливан- ня, а не тенденції ринку; — сприяння збільшенню купівельної спроможності населення шляхом підтрим- ки малого бізнесу та відновлення ринку банківського іпотечного кредитування; — запровадження ефективного механіз- му використання внутрішнього потенціалу місцевих органів влади шляхом збільшення ваги місцевих податків і зборів у формуван- ні місцевих бюджетів, що приведе до ство- рення регіональних та місцевих ринків не- рухомості та згладжуватиме нерівності у розвитку регіонів; розробка ефективного механізму контролю за виконанням місце- вими органами виконавчої влади та орга- нами місцевого самоврядування делегова- них їм повноважень з вирішення житлових питань. ЛІТЕРАТУРА 1. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV. 2. Фридман Дж., Ордуэй Н. Анализ и оценка приносящей доход недвижимости. – М.: Дело, 1997. – 480 с. 3. Разіна О.П. Теоретичні основи та проблеми функціонування ринку нерухомості України // Матеріали наук.-практ. конференції „Перспективные вопросы мировой науки”. – 2008. – www.rusnauka.com. 4. Ходаківська В.П., Данілов О.Д. Ринок фінансових послуг. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. — 501 с. 5. www.ukrstat.gov.ua. 6. www.bank.gov.ua. 7. www.cbre.eu/ua_uk. 8. www.colliers.com.ua. Определены и охарактеризованы сегменты рынка недвижимости как неотъемлемой части экономики страны. На основе анализа развития рынка установлены проблемы рынка жилищной и нежилищной недвижимости, сделан акцент на инвестиционный спрос на недвижимость. Э.В. Галицкая РЫНОК НЕДВИЖИМОСТИ В УКРАИНЕ: ОСОБЕННОСТИ И ПРОБЛЕМЫ

Ринок нерухомості в Україні: особливості та проблеми

Репозитарії

Схожі ресурси