Пріоритизація країн — зовнішньоекономічних партнерів України

Пріоритизація країн — зовнішньоекономічних партнерів України

Розглянуто проблему активізації економічного діалогу з пріоритетними зовнішньоекономічними партнерами в умовах обмеженого ресурсу державного бюджету України на проведення зовнішньоекономічної діяльності. Запропоновано підхід до пріоритизації країн – зовнішньоекономічних партнерів України для активіз...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
1. Verfasser: Шемаєв, В.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2012
Schriftenreihe:Проблеми науки
Schlagworte:
Інноваційно-інвестиційна діяльність
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51039
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Пріоритизація країн — зовнішньоекономічних партнерів України / В.В. Шемаєв // Проблеми науки. — 2012. — № 5. — С. 20-23. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-51039
record_format dspace
spelling irk-123456789-510392013-11-09T03:08:52Z Пріоритизація країн — зовнішньоекономічних партнерів України Шемаєв, В.В. Інноваційно-інвестиційна діяльність Розглянуто проблему активізації економічного діалогу з пріоритетними зовнішньоекономічними партнерами в умовах обмеженого ресурсу державного бюджету України на проведення зовнішньоекономічної діяльності. Запропоновано підхід до пріоритизації країн – зовнішньоекономічних партнерів України для активізації двосторонніх відносин. Рассмотрена проблема активизации экономического диалога с приоритетными внешнеэкономическими партнерами в условиях ограниченного ресурса государственного бюджета Украины на проведение внешнеэкономической деятельности. Предложен подход к приоритизации стран – внешнеэкономических партнеров Украины для активизации двусторонних отношений. The problem of enhancing the economic dialog with priority foreign economic partners in terms of the state budget of Ukraine’s limited resources for realization of foreign economic activity of Ukraine is considered in the article. The approach to the prioritization of countries which are foreign economic partners of Ukraine is offered in order to enhance bilateral relations. 2012 Article Пріоритизація країн — зовнішньоекономічних партнерів України / В.В. Шемаєв // Проблеми науки. — 2012. — № 5. — С. 20-23. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. XXXX-0119 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51039 339.56 uk Проблеми науки Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Інноваційно-інвестиційна діяльність
Інноваційно-інвестиційна діяльність
spellingShingle Інноваційно-інвестиційна діяльність
Інноваційно-інвестиційна діяльність
Шемаєв, В.В.
Пріоритизація країн — зовнішньоекономічних партнерів України
Проблеми науки
description Розглянуто проблему активізації економічного діалогу з пріоритетними зовнішньоекономічними партнерами в умовах обмеженого ресурсу державного бюджету України на проведення зовнішньоекономічної діяльності. Запропоновано підхід до пріоритизації країн – зовнішньоекономічних партнерів України для активізації двосторонніх відносин.
format Article
author Шемаєв, В.В.
author_facet Шемаєв, В.В.
author_sort Шемаєв, В.В.
title Пріоритизація країн — зовнішньоекономічних партнерів України
title_short Пріоритизація країн — зовнішньоекономічних партнерів України
title_full Пріоритизація країн — зовнішньоекономічних партнерів України
title_fullStr Пріоритизація країн — зовнішньоекономічних партнерів України
title_full_unstemmed Пріоритизація країн — зовнішньоекономічних партнерів України
title_sort пріоритизація країн — зовнішньоекономічних партнерів україни
publisher Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate 2012
topic_facet Інноваційно-інвестиційна діяльність
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51039
citation_txt Пріоритизація країн — зовнішньоекономічних партнерів України / В.В. Шемаєв // Проблеми науки. — 2012. — № 5. — С. 20-23. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series Проблеми науки
work_keys_str_mv AT šemaêvvv príoritizacíâkraínzovníšnʹoekonomíčnihpartnerívukraíni
first_indexed 2025-07-04T12:58:25Z
last_indexed 2025-07-04T12:58:25Z
_version_ 1836721275050917888
fulltext УДК 339.56 ПРІОРИТИЗАЦІЯ КРАЇН – ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ПАРТНЕРІВ УКРАЇНИ В.В. Шемаєв, канд. екон. наук, Координаційний центр зі впровадження економічних реформ Постановка проблеми. Україна залишається країною з експортно-орієнтованою сировинною економікою, в якій частка експорту до ВВП становить 50–60%. Починаючи з 2006 року сальдо зовнішньої торгівлі стало негативним. За попередніми підсумками 2011 року негативне торговельне сальдо в Україні досягло 13,8 млрд. дол. США, що в свою чергу спричинило від’ємне значення показника рахунку по- точних операцій платіжного балансу на рівні майже 9,3 млрд. дол. США [1, 2]. Традиційним джерелом компенсації дефіциту поточного рахунку є прямі іноземні інвестиції (ПІІ), проте на сьогодні темпи їх приросту залишаються ни- зькими, а географія надходжень – вузькою. Значна залеж- ність економіки держави від зовнішніх чинників зумовлює актуальність максимального їх використання для забезпе- чення економічного зростання, у тому числі активізацію двосторонніх торговельно-економічних відносин. Україна мусить вирішити проблему активізації економічного діало- гу з пріоритетними зовнішньоекономічними партнерами, розробивши підхід до їх вибору з точки зору економічних інтересів держави. Аналіз останніх досліджень. Дослідженнями у зовніш- ньоторговельній сфері займалися іноземні та вітчизняні вчені: Р. Хаусманн, Ц. Хідальго, С. Фред Бергстен, А. Ослунд, Ю. Пахомов, В. Геєць, І. Бураковський, А. Гончарук, В. Новицький, В. Мун- тіян, Ю. Кахович та ін. [3–11]. Проте недостатньо розробленими залишаються пи- тання визначення пріоритетів активізації зовнішньоеконо- мічних відносин, зокрема, виходячи із поточного стану від- носин та перспектив їх поглиблення у майбутньому. Мета статті – обґрунтування підходу до пріоритизації країн – зовнішньоекономічних партнерів України для акти- візації двосторонніх відносин за обмеженого ресурсу Держа- вного бюджету України на проведення зовнішньоекономіч- ної діяльністі. На сьогодні в системі органів державної влади України за реалізацію зовнішньоекономічної політики відповідають Міні- стерство економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) та Міністерство закордонних справ (МЗС). Одним із інструментів ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 5 /2 01 2 20 Розглянуто проблему активізації економічно- го діалогу з пріоритет- ними зовнішньоекономі- чними партнерами в умовах обмеженого ре- сурсу державного бю- джету України на прове- дення зовнішньоеконо- мічної діяльності. Запро- поновано підхід до пріо- ритизації країн – зовнішньоекономічних партнерів України для активізації двосторон- ніх відносин. Ключові слова: зовніш- ньоекономічні партне- ри, зовнішня торгівля, рейтинг країн, двосто- ронні економічні комісії. склалися з Україною), з якими Україна веде активну торгівлю і з яких надійшли значні обсяги прямих іноземних інвести- цій (ПІІ); – рейтингу перспективних зовнішньо- економічних партнерів з огляду на роз- мір їх економіки, обсяги експорту та ім- порту країн у світовій торгівлі, у тому числі імпорту товарів, які є локомотива- ми експорту з України (сталь, пшениця і соняшник, руда, азотні добрива), обсяги інвестованого капіталу за кордон тощо. Рейтинги складено на бальній основі. Бали присвоювалися країнам залежно від їх місця в рейтингу за такими показниками: ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 5 /2 01 2 21 активізації зовнішньоекономічної полі- тики держави є двосторонні торговель- но-економічні комісії та бізнес-ради, за- гальна кількість яких становить близько 70. Та чи відповідає вибір цих 70 держав фактичному стану зовнішньоекономіч- них відносин України, її економічним інтересам у сферах торгівлі та інвести- цій? Відповідь на це питання пропону- ється знайти, здіснивши дослідження країн, що є існуючими чи потенційни- ми зовнішньоекономічними партнера- ми України. Мета дослідження – складання двох рейтингів: – рейтингу країн (відносини, що показники для рейтингу 1 Iu – обсяги ПІІ найбільших експортерів капіталу в Україну (за даними Державної служ- би статистики), млн. дол. США; ЗТОu – обсяги зовнішньої торгівлі України з окремими країнами – основними партнера- ми в середньому за останні п’ять років (за даними Державної служби статистики), млн. дол. США; показники для рейтингу 2 ВВПmax – обсяг ВВП на душу населення країн світу, тис. дол. США; Impд – обсяг світового імпорту добрив (за даними FAO, ООН), млн. т; Impст – обсяг світового імпорту сталі (за даними World Steel Association), млн. т; Impр – обсяг світового імпорту залізної руди (за даними World Steel Association), млн. т; Impс – обсяг світового імпорту соняшнику (за даними FAO, ООН), млн. т; Impп – обсяг світового імпорту пшениці (за даними FAO, ООН), млн.т; ЗТОс(ex) – обсяг експорту країни в світовому експорті (за даними СОТ), млн. дол. США; ЗТОс(in) – обсяг імпорту країни в світовому імпорті (за даними СОТ), млн. дол. США; Expk – обсяг експорту капіталу країни в світовому експорті капіталу (за даними CIA World Fact Book), млн. дол. США РЕОл – країни-лідери регіональних економічних об’єднань (СНД, АСЕАН, НАФТА, ЄАВТ, МЕРКОСУР, Андський пакт, СААРК, САДК) за обсягами ВВП, млрд. дол. США; ВВПmax5 – темпи приросту ВВП за останні п’ять років для країн світу, які є лідерами відповідного регіону (за даними МФВ), %; ВВПі – частка інвестицій у ВВП країн Азії та Африки (за даними МВФ), %. У рейтингу 1 країни отримували 1 бал за кожні 100 млн. дол. США товарообігу (для показника ЗТОu) та кожні 100 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій в Укра- їну (для показника Iu), а якщо значення показника незначне або відсутнє – 0 балів. Далі країни ранжувалися за кількістю отри- маних балів. Інтегральний показник кож- ної країни розраховувався як сума балів за обома цими показниками: відповідно мак- симальне значення інтегрального показни- ка відносить країну до верху рейтингу (тобто до переліку найпріоритетніших кра- їн), а найменше значення – до малоперспе- ктивних партнерів. У рейтингу 2 країни спочатку ранжува- лися за відповідним показником (чим біль- ше показник – тим вище його місце), потім кожній країні присвоювалися бали за на- ступною шкалою: з 1 по 10 місце – 10 балів; 11–20 місце – 6 балів; 21–50 місце – 3 бали; нижче за 51 – 1 бал. Причому для окремих показників ВВПі та РЕОл прийнято попра- вочний коефіцієнт 0,5 з огляду на меншу їх значимість порівняно з іншими. У випадку, якщо значення показника незначне або від- сутнє – 0 балів. Так само інтегральний по- казник є сумою балів за всіма показниками: відповідно максимальне значення інтегра- льного показника відносить країну до вер- ху рейтингу, а найменше значення – до ма- лоперспективних. Показники ЗТОu та Iu при цьому не враховувалися. До кінцевої вибірки включено 95 країн, з якими Україна в середньому мала річний зовнішньоторговельний обіг більший за 100 млн. дол. США (дані Державної служби статистики за 2007–2011 рр. [1]), та країни, з якими Україна має регламентовані дво- сторонні економічні відносини (дані Мін- економрозвитку України [2]). За підсумком відповідних балів країни далі ранжовано за принципом: група 1 – високий пріоритет; група 2 – середній пріо- ритет; 3 – помірний пріоритет. Результати дослідження наведено в таблиці. ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 5 /2 01 2 22 Групи країн Перелік країн Група 1 рейтингу 1 Російська Федерація, Німеччина, Кіпр, Нідерланди, Китай, Польща, Туреччина, Італія, Білорусь, Франція, Австрія, Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Казахстан, Угорщина, Туркменістан, Швеція, Норвегія, Індія, Швейцарія, Південна Корея Група 2 рейтингу 1 Чехія, Японія, Узбекистан, Латвія, Єгипет, Португалія, Словаччина, Румунія, Азербайджан, Іспанія, Бельгія, Молдова, Ісламська Республіка Іран, Сирійська Арабська Республіка, Болгарія, Бразилія, Індонезія, Литва, Саудівська Аравія, Фінляндія, Греція, Люксембург, Ліван, Грузія, Об’єднані Арабські Емірати, Йорданія, Данія, Ізраїль, Словенія Група перспектив- них країн рейтин- гу 2 (що не входять до групи 1 і 2 рей- тингу 1) Австралія, Канада, Мексика, Південна Африканська Республіка, Таїланд, Аргентина, В’єтнам, Катар, Пакистан, Ірландія, Бангладеш, Філіппіни, Малайзія, Марокко, Венесуела, Чилі, Ірак, Сінгапур, Алжир, Перу, Шрі-Ланка Рейтинги країн за відносинами, що склалися з Україною, та її перспективних зовніш- ньоекономічних партнерів Слід зауважити, що Україна має двосто- ронні економічні комісії практично зі всіма країнами, які віднесені до групи 1 обох рей- тингів, що свідчить про адекватне бачення Україною своїх зовнішньоекономічних парт- нерів. Однак з такими країнами з групи 1 обох рейтингів як, Нідерланди, Велика Бри- танія, Швеція, Кіпр, Австралія, ПАР, Канада, Україна не має чітко регламентованих дво- сторонніх економічних комісій. У подальших рекомендаціях з розбудови двосторонніх відносин у майбутньому перед- бачається: – приділення особливої уваги країнам з групи 1 рейтингу 1 (відносини, що склалися з Україною) з метою підтримки існуючих тем- ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 5 /2 01 2 23 В.В. Шемаев ПРИОРИТИЗАЦИЯ СТРАН – ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ ПАРТНЕРОВ УКРАИНЫ пів росту торговельного обороту та надхо- дження прямих іноземних інвестицій та гру- пи 2 рейтингу 1 з метою збільшення обсягів торгівлі за рахунок товарної диверсифікації та інтенсифікації діалогу ділових кіл; – детальне вивчення потреби в імпорті з країн рейтингу 2, що не входять до групи 1 і 2 рейтингу 1, з метою розширення торговель- них зв’язків та визначення основних сфер для інвестування цими країнами з подальшим напрацюванням Україною інвестиційних пропозицій відповідно до зацікавленості іно- земних інвесторів; – формування у найближчій перспективі регламентованих двосторонніх економічних органів між Україною та країнами, зазначе- ними вище. Висновки. За результатами дослідження було складено два рейтинги: рейтинг країн за відносинами, що склалися з Україною, та рейтинг перспективних зовнішньоекономіч- них партнерів. До лідерів серед країн високо- го пріоритету рейтингу 1 увійшли Росія, Ні- меччина, Кіпр, Китай, Нідерланди та Поль- ща, рейтингу 2 – Німеччина, Франція, Ки- тай, Нідерланди, США та Італія. Україна має двосторонні економічні комісії практично зі всіма країнами, які віднесені до групи 1 обох рейтингів, проте з такими країнами як Нідер- ланди, Великобританія, Швеція, Кіпр, Авст- ралія, ПАР, Канада їх доцільно сформувати у найближчій перспективі. Необхідно приділи- ти особливу уваги країнам першої і другої групи рейтингу 1 з метою збільшення обсягів торгівлі за рахунок товарної диверсифікації та інтенсифікації діалогу ділових кіл. Причо- му слід детально вивчити потреби в імпорті країн з рейтингу 2, що не входять до групи 1 і 2 рейтингу 1, з метою розширення торговель- них зв’язків та визначити основні сфери для інвестування цих країн. Література 1. Державна служба статистики України. – http://ukrstat.gov.ua. 2. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. – http://me.kmu.gov.ua/ 3. Aslund Anders. A Foreign Trade Policy for Ukraine. Carnegie Endowment report, March 2003. – http:// www.carnegieendowment.org/2003/04/01/foreign-trade-policy-for-ukraine/9nw. 4. Bergsten C. Fred. Paper: Foreign Economic Policy for the Next President. – US: Peterson Institute for International Economics 5. Essay in Foreign Affairs. Vol. 83, № 2, issued March/April 2004. 6. Hausmann Ricardo, Hidalgo César A. The Atlas of Economic Complexity, 2011.– http:// www.ricardohausmann.com/publications.php. 7. Геоекономічні сценарії розвитку і Україна: Монографія / М.З. Згуровський, Ю.М. Пахомов, А.С. Філіпенко та ін. – К.: Академія, 2010. – 328 с. 8. Стратегічні виклики ХХІ століття суспільству та економіці України: У 3 т. / За ред. акад. НАН України В.М. Гейця, акад. НАН України В.П. Семиноженка, чл.-кор. НАН України Б.Є. Квасню- ка. – К.: Фенікс, 2007. 9. Дослідження економічних передумов та оцінка можливих наслідків створення зони вільної тор- гівлі між Україною та ЄС: Звіт про науково-дослідну роботу Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) / Кер. НДР І.В. Бураковський. — К.: ІЕД, 2006. – 165 с. 10. Гончарук А., Усенко О. Регіональна торговельно-економічна інтеграція України та ЄС: стан, про- блеми і перспективи // Міжнародна економічна політика. – 2011. – № 12–13. – С. 99–132. 11. Мунтіян В. Причини і сценарії розвитку світової кризи: український погляд. Harvard BSSP, 2009. – http://www.harvard-bssp.org/bssp/publications. 12. Кахович Ю. Вибір зовнішньоекономічних партнерів – основа успішного бізнесу // Ефективна економіка. РПС НАН України. – 2010. – №6. Рассмотрена проблема активизации экономического диалога с приоритетными внешнеэкономи- ческими партнерами в условиях ограниченного ресурса государственного бюджета Украины на проведение внешнеэкономической деятельности. Предложен подход к приоритизации стран – внешнеэкономических партнеров Украины для активизации двусторонних отношений.

Ähnliche Einträge