Специфіка функцій штрафних санкцій

Розглянуто суть і механізм дії штрафних санкцій на суб’єкт підприємницької діяльності, який порушив договірні зобов’язання. Запропоновано шляхи вирішення проблем, які виникають у процесі реалізації відповідальності у формі стягнення штрафних санкцій....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
1. Verfasser:	Денисенко, О.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2008
Schlagworte:	Проблеми розвитку законодавства України
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5104
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Специфіка функцій штрафних санкцій / О.В. Денисенко // Економіка та право. — 2008. — № 3. — С. 131-135. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-5104
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-51042010-01-13T12:01:12Z Специфіка функцій штрафних санкцій Денисенко, О.В. Проблеми розвитку законодавства України Розглянуто суть і механізм дії штрафних санкцій на суб’єкт підприємницької діяльності, який порушив договірні зобов’язання. Запропоновано шляхи вирішення проблем, які виникають у процесі реалізації відповідальності у формі стягнення штрафних санкцій. Рассмотрена суть и механизм действия штрафных санкций на субъект предпринимательской деятельности, нарушившего договорные обязательства. Предложены пути решения проблем, возникающих в процессе реализации ответственности в форме взыскания штрафных санкций. Essence and mechanism of penal sanctions application is considered for business subjects who violated treaty commitments. The ways are suggested to solve the problems arising in the process of responsibility realization in the form of imposing penal sanctions. 2008 Article Специфіка функцій штрафних санкцій / О.В. Денисенко // Економіка та право. — 2008. — № 3. — С. 131-135. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1681-6277 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5104 347.447.8 uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми розвитку законодавства України Проблеми розвитку законодавства України
spellingShingle	Проблеми розвитку законодавства України Проблеми розвитку законодавства України Денисенко, О.В. Специфіка функцій штрафних санкцій
description	Розглянуто суть і механізм дії штрафних санкцій на суб’єкт підприємницької діяльності, який порушив договірні зобов’язання. Запропоновано шляхи вирішення проблем, які виникають у процесі реалізації відповідальності у формі стягнення штрафних санкцій.
format	Article
author	Денисенко, О.В.
author_facet	Денисенко, О.В.
author_sort	Денисенко, О.В.
title	Специфіка функцій штрафних санкцій
title_short	Специфіка функцій штрафних санкцій
title_full	Специфіка функцій штрафних санкцій
title_fullStr	Специфіка функцій штрафних санкцій
title_full_unstemmed	Специфіка функцій штрафних санкцій
title_sort	специфіка функцій штрафних санкцій
publisher	Інститут економіко-правових досліджень НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Проблеми розвитку законодавства України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5104
citation_txt	Специфіка функцій штрафних санкцій / О.В. Денисенко // Економіка та право. — 2008. — № 3. — С. 131-135. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT denisenkoov specifíkafunkcíjštrafnihsankcíj
first_indexed	2025-07-02T08:16:48Z
last_indexed	2025-07-02T08:16:48Z
_version_	1836522362752729088
fulltext	Проблеми розвитку законодавства України ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 1312008, №3 3. Бекірова Е. Нагляд і контроль у сфері ліцензу� вання певних видів господарської діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 5. – С. 64–67. 4. Бекірова Е. Процедура ліцензування певних видів господарської діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 6. – С. 85–88. 5. Городзинская М. Перевозка грузов железнодо� рожным транспортом или подача – уборка вагонов? // http://www.yurpractika.com.ua (последнее посещение сайта 11.04.2008 г.). 6. Домашенко А. Лицензирование: маневровые работы // http://www.buhgalteria.com.ua (последнее посещение сайта 11.04.2008 г.). 7. Колісник А. Особливості правової охорони про� грамного забезпечення щодо різних видів ліцензій // Право України. – 2006. – № 9. – С. 70–74. 8. Пальчук П. Проблеми визначення поняття «ліцензія» на здійснення господарської діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 1. – С. 83–86. 9. Шестак Л. Стадії ліцензійного провадження // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 12. – С. 81–83. 10. Шпомер А. Поняття, ознаки та функції ліцен� зування певних видів господарської діяльності в Ук� раїні // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 12. – С. 77–80. 11. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299. 12. Єдиний державний реєстр судових рішень // http://www.reyestr.court.gov.ua (останнє відвідування сайту 20.11.2008 р.). 13. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436�IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – Ст. 144. 14. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435�IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356. Представлена в редакцию 14.11.2008 г. © О.В. Денисенко, 2008 УДК 347.447.8 О.В. Денисенко, аспірант Інституту економіко�правових досліджень НАН України, м. Донецьк СПЕЦИФІКА ФУНКЦІЙ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ При здійсненні підприємницької діяльності питання забезпечення виконання зобов’язань є найбільш важливим. Зі змісту ст. 42 Господарсько� го кодексу України (далі – ГК України) виходить, що підприємництво являє собою самостійну, на власний ризик діяльність, що здійснюється суб’єк� тами господарювання [1]. І тут слід поставити на� голос саме на словосполученні «на власний ризик», тому як у питанні виконання іншою стороною своїх зобов’язань підприємець є дуже беззахисним. Саме тому головною метою нормативних актів, регулю� ючих питання забезпечення виконання зобов’язань, повинно бути надання суб’єктам господарювання певних гарантій щодо захисту їх власних прав та інтересів. Цими гарантіями є застосування до по� рушників деяких видів господарсько�правової відповідальності. Тому господарсько�правова відпо� відальність це, насамперед, обов’язок суб’єктів гос� подарювання понести економічне покарання за гос� подарське правопорушення, вона стане ефектив� ною лише в тому разі, якщо економічне покарання суб’єктів господарювання буде дійсно невідворот� ним. Реальна невідворотність економічного пока� рання за господарське правопорушення є дуже ефективним засобом забезпечення реалізації вико� нання договорів та інших обов’язків у різноманіт� них сферах діяльності [2, с. 278]. Дослідженню питання механізму реалізації стяг� нення штрафних санкцій присвятили свої труди такі відомі вчені, як В. Вітрянський, Н. Саніахметова, О. Іоффе, але й досі багато моментів є відкритими, багато питань залишилися невирішеними. Метою цієї роботи є спроба більш змістовно ро� зібратися в суті та механізмі дії штрафних санкцій на порушника через дослідження та аналіз їх функцій. Функції господарсько�правової відповідальності являють собою певний карний механізм, який несе для порушника несприятливі наслідки, тим самим Проблемы развития законодательства Украины ЭКОНОМИКА И ПРАВО132 2008, №3 запобігаючи подальшому неналежному виконанню ним своїх обов’язків. Тобто головною функцією штрафних санкцій є захист інтересів підприємців. Але досить гостро стоїть питання відносно видів та ієрархії функцій штрафних санкцій, ця тема і до сих пір є дуже спірною, не має єдиного бачення та виз� наченості на цей рахунок. Загалом, функції штраф� них санкцій спрямовані на забезпечення виконання державних замовлень і програм, укріпленні договір� ної дисципліни у сфері господарювання, у віднов� ленні порушених інтересів держави та суб’єктів гос� подарювання, невідворотності покарання підпри� ємців при порушенні ними умов договорів, форму� ванні свідомої правомірної поведінки учасників гос� подарських відносин тощо [2, с. 279]. На думку деяких авторів, господарські санкції виконують стимулюючу, компенсаційну та виховну функції [3, с. 4], інші вчені вважають головними фун� кціями штрафних санкцій тільки стимулюючу та компенсаційну [4, с. 229], деякі навпаки, вважають що в кожному конкретному випадку штрафні санкції виконують різні функції і у кожному випадку голов� ною може виступати як штрафна, так і компенса� ційна або обліково�інформаційна функція [5, с. 16]. Взагалі, штрафні санкції виступають досить зручним і оперативним засобом компенсації втрат потерпілої сторони (кредитора), тому як їх стягнен� ня можливе лише за сам факт порушення договір� них зобов’язань, тобто відпадає необхідність дове� дення наявності збитків, недоотриманого прибутку тощо. До того ж штрафні санкції мають подвійну правову природу – вони виступають одночасно за� собом забезпечення виконання зобов’язань і мірою відповідальності для несумлінного контрагента. Тобто після того, як договір підписан і вступив в дію, головною функцією штрафних санкцій є забез� печувальна, але після порушення однією зі сторін своїх договірних зобов’язань штрафні санкції вико� нують вже штрафну та компенсаційну функції. Та� ким чином, бачимо, що в кожній окремій ситуації, на різних етапах господарської діяльності цей вид господарсько�правової відповідальності виконує різні за змістом і значенням функції. Загалом думок по цьому питанню велика кіль� кість і зробити однозначний висновок досить склад� но, але, проаналізувавши найбільш авторитетні, все ж таки можна виділити наступну систему видів функцій: забезпечувальна, штрафна, стимулююча, компенсаційна, обліково�інформаційна. Відносно того, яка ж з функцій є головною, треба розбиратися після детального аналізу кожної з них. Стимулююча функція. Суть цієї функції поля� гає в тому, що правопорушник (суб’єкт господарю� вання) через ущемлення за допомогою санкцій еко� номічного (матеріального) інтересу спонукається до свідомої зміни своєї протиправної поведінки [6, с. 879]. Господарсько�правова відповідальність, яка полягає в застосуванні до правопорушника еконо� мічних (майнових) санкцій, передбачає негативне стимулювання його і до припинення правопору� шення, і до реального виконання зобов’язання Стимулювання це є негативним у тому ро� зумінні, що суб’єкт, який вчинив господарське пра� вопорушеннянесе певні майнові витрати внаслідок застосування до нього економічних санкцій. Стиму� лююча функція притаманна практично всім видам санкцій, передбачених або санкціонованих норма� ми господарського права. Вона має на меті, насампередзадовольнити еко� номічний інтерес потерпілого суб’єкта шляхом стиму� лювання (економічного, майнового) правопорушни� ка до правомірних дій. Також тут присутній інтерес суспільний, тому як добросовісне та в повному об’ємі виконання господарських зобов’язань підприємства� ми й організаціями означає нормальне задоволення суспільних потреб у продукції, роботах, послугах. Цікавою для аналізу є одна з головних функцій штрафних санкцій – забезпечувальна. Її сутність міститься в тому, що штраф, пеня або неустойка ви� ступають додатковою санкцією за невиконання або неналежне виконання зобов’язання, крім загальної санкції відшкодування збитків. Додаткове забезпе� чувальне значення штрафних санкцій у порівнянні із загальною санкцією відшкодування збитків вияв� ляється в наступному. По�перше, збитки можуть бути стягнуті лише тоді, коли вони дійсно мали місце, причому для стягнення такого виду збитків, як упущена вигода, необхідно враховувати вжиті кредитором для її отримання заходи і зроблені з цією метою приготування; штрафні санкції ж мо� жуть бути стягнуті незалежно від всього цього – для їх витребування з боржника кредитору необхідно тільки вказати порушення. По�друге, розмір збитків чітко визначається лише після факту невиконання зобов’язання, розмір же штрафних санкцій визна� чений заздалегідь, що робить їх стягнення немину� чим, підвищуючи тим самим реальність несприят� ливих майнових наслідків для боржника, – креди� тор у будь�який час може стягнути штрафні санкції, не чекаючи ні виникнення збитків, ні чіткого виз� начення їх розміру. Таким чином, забезпечувальний характер штрафних санкцій виявляється в тому, що наявність у договорі пункту про цей вид відпові� дальності за неналежне виконання зобов’язань ви� являє стимулюючу дію на боржника, спонукаючи його до належного і своєчасного виконання основ� ного зобов’язання, і є надійною гарантією для кре� дитора одержати майнову компенсацію за невико� нання або неналежне виконання цього зобов’язан� ня незалежно від наявності збитків. Проблеми розвитку законодавства України ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 1332008, №3 Штрафна функція. Відповідальність суб’єктів гос� подарських правовідносин є однією з форм юридич� ної відповідальності. Штрафна функція, насамперед, викликається протиправною поведінкою (господарсь� ким правопорушеннямневиконанням або неналеж� ним виконанням зобов’язань) правопорушника. У цьому розумінні господарсько�правова відпові� дальність є ретроспективною, тобто реакцією на вже скоєні протиправні дії (бездіяльність) у вигляді саме відповідальності як покарання правопорушника еко� номічними санкціями. Тобто безпосередньо відбу� вається ущемлення майнових інтересів порушника, а це є дуже дієвим засобом для корекції його подальшої поведінки при здійсненні господарської діяльності. Можливість стягнення штрафних санкцій пе� редбачена законодавцем у разі, коли неможливо примусити порушника виконати обов’язки шляхом видачі відповідним органом розпоряджень. Завдан� ням такого виду санкцій є спонукання (стимулю� вання) порушника до заданої поведінки шляхом прямого ущемлення його майнової бази. Часто стягнення штрафних санкцій тісно по� в’язане з відшкодуванням збитків. Проте штрафна господарсько�правова відповідальність відрізняєть� ся від відповідальності у формі відшкодування збитків тим, що вона застосовується лише тоді, коли передбачена законом або договором. Тобто при ук� ладанні господарського договору треба враховувати цю особливість та дуже уважно і ретельно ставити� ся до змісту тієї частини договору, яка регламентує питання відповідальності сторін. По цьому питанню також можна прослідкува� ти деякі спірні моменти відносно обмеження розмі� ру пені. На практиці підприємці дуже часто зустрі� чають проблему невиправданого завищення розмі� ру пені в договорі. Для того, щоб захистити суб’єктів господарювання, в Законі України «Про відпові� дальність за несвоєчасне виконання грошових зобо� в’язань» був встановлений граничний розмір пені, яку повинна сплатити винна сторона [7]. І цей мо� мент є дуже важливим, тому як він дійсно полегшив становище суб’єктів господарської діяльності, який порушив свої грошові зобов’язання, – позбавив їх від свавілля кредитора. Але як бути з тією частиною договору, яка не стосується грошових зобов’язань, а навпаки, предметом її виступають зовсім інші, не� грошові відносини. Негативним у регулюванні штрафних санкцій у господарських відносинах є відсутність встановлення граничної межі штрафних санкцій для негрошових зобов’язань, оскільки це зумовлює різне становище контрагентів до вико� нання своїх зобов’язань за господарським догово� ром, що не завжди є виправданим. Крім того, не� обхідно систематизувати підходи до співвідношен� ня штрафних санкцій і відшкодування збитків. На жаль, це питання неврегульоване у сучасно� му господарському законодавстві. Виникає пробле� ма, коли в договорі існує два або більше видів зобо� в’язань, то за їх порушення сторони будуть нести зовсім різні за розміром стягнення, незалежно від того, які наслідки мало те чи інше порушення до� говірних обов’язків. Цим порушується один з голов� них принципів господарювання – рівність парт� нерів, справедливість. Заслуговує на увагу також такий вид функцій, як попередження правопорушень. Суть цієї функції полягає в тому, що завдяки застосуванню відпові� дальності не тільки усувається факт господарсько� го правопорушення, а й застосовуються (судом, гос� подарським судом) правові заходи, які спрямовані на усунення його причин. Як попереджувальний засіб господарсько�правова відповідальність найбільш ефективна в тих випадках, коли має місце матеріально�правовий зв’язок відповідальності гос� подарюючого суб’єкта з матеріальною відповідаль� ністю його працівників, передбаченою трудовим правом. Відшкодування господарюючим суб’єктом збитків, сплата неустойки (штрафу, пені) – це так звані невиробничі витрати, які відносяться на при� буток підприємств і організацій. Отже, від недобро� совісних (неправомірних) дій окремих осіб майнові втрати несуть трудові колективи. Звідси цілком справедливою є необхідність персоніфікації мате� ріальної відповідальності господарюючих суб’єктів, застосування майнових заходів згідно з нормами трудового права до працівників, винних у застосу� ванні санкцій до господарюючого суб’єкта. Компенсаційна функція виявляється у відшко� дуванні правопорушником майнових втрат стороні, що потерпіла, у відновленні її майнової бази шля� хом стягнення в її користь компенсаційних майно� вих санкцій. Її існування обумовлене наявністю у суб’єктів господарювання своїх відособлених (ко� лективних і приватних) інтересів. Стягнення штраф� них санкцій для них – це засіб забезпечення їх нор� мальної господарської діяльності [6, с. 881]. Сутність компенсаційної (відновлюючої) функції госпо� дарсько�правової відповідальності полягає у віднов� ленні порушеного майнового стану потерпілого. Сторона, яка виступає кредитором у договірних та інших зобов’язаннях, завжди ризикує своїм майно� вим становищем внаслідок порушення зобов’язан� ня боржником. Тому правові системи цивілізованих країн відпрацювали і мають у своєму арсеналі засо� би правового захисту потерпілої сторони. Ці засо� би ґрунтуються на так званому праві справедливості і застосовуються або безпосередньо потерпілою сто� роною, або правозастосовчим органом. Найбільш універсальним і дієвим засобом правового захисту потерпілої сторони, який застосовується традицій� Проблемы развития законодательства Украины ЭКОНОМИКА И ПРАВО134 2008, №3 но «по праву справедливості», як раз і виступають відшкодування (компенсування) збитків і стягнення штрафних санкцій. Сутність його полягає в тому, що кожне порушення договору чи іншого зобов’язання дає потерпілій стороні право на відновлення свого матеріального стану, який був погіршений у резуль� таті порушення своїх зобов’язань контрагентом. Сказане, таким чином, підводить до думки, що в умовах, які створилися, перевага на майбутнє по� винна бути віддана компенсаційній функції відпові� дальності. Саме за таким шляхом пішло правове ре� гулювання відповідальності в ГК України. А штрафні санкції у вигляді неустойки, штрафу, пені повинні бути уніфіковані. Нова економічна система повин� на мати нові економічні санкції і не просто нові, а максимально уніфіковані, які зможуть враховувати всі зміни умов у сфері господарювання [6, с. 882]. Інформаційна (сигналізаційна) функція. Застосу� вання заходів відповідальності накопичує і поповнює інформацію, що поступає по каналах зворотного зв’яз� ку, про існуючі недоліки в господарській діяльності господарюючого суб’єкта, про конкретні «зони небла� гополуччя». Сигналізуючи про це, вона відповідно дає необхідний імпульс для реагування з боку органів уп� равління, вироблення ними обґрунтованих рішень з усунення недоліків і наведенню належного ладу на тій або іншій ділянці роботи [6, с. 880]. Як бачимо, після детального аналізу основних функцій штрафних санкцій всі вони в той або іншій мірі властиві всім формам господарсько�правової відповідальності. Специфіка економічних санкції полягає в тому, що вони одночасно виконують одразу дві задачі: виступають як заходи відповідальності для правопорушника і як заходи захисту для сторони, що потерпіла. По відношенню до правопорушника всі форми відповідальності покликані забезпечувати перш за все стимулювання, спонукання його до при� пинення правопорушення і належного виконання ним своїх обов’язків. Якщо ж дивитися на них з по� зицій сторони, що потерпіла, то всі вони покликані виконувати компенсаційну (відновлюючу) функцію. Рівним чином всі форми відповідальності і для пра� вопорушника, і для потерпілого виконують обліко� во�інформаційну (сигналізаційну) функцію. Для од� ного це виражається певною сумою економічних втрат, для іншого – певною сумою компенсованих втрат у своїй майновій базі [6, с. 880]. Якщо основна мета функцій штрафних санкцій полягає в тому, що вони забезпечують інтерес креди� тора за зобов’язанням, то і їх стягнення можливе лише там і тільки там, де існує яке�небудь зобов’язання, що може бути забезпечене, де існує право кредитора на вимогу, що належить йому через зобов’язання. Узагальнивши все вищесказане, можна зробити висновок, що основна правова функція, яку виконують штрафні санкції, полягає в укріпленні господарських відносин шляхом забезпечення інтересу кредитора за обов’язками, тобто належного йому права вимоги. Цей інтерес кредитора, що забезпечується штраф� ними санкціями, може проявлятись або у виконанні боржником покладених на нього обов’язків, або у покритті тих збитків, які може понести кредитор внаслідок невиконання чи неналежного виконання боржником цих обов’язків. Забезпечення цього інтересу досягається спонуканням боржника до ви� конання своїх обов’язків шляхом загрози платежу штрафних санкцій, а при невиконанні чи неналеж� ному виконанні зобов’язань штрафні санкції слу� жать покриттям збитків, що виникли. Таким чином, у даний час можна зробити вис� новки, що всі види функцій є значними і неможливо виділити головну, домінуючу функцію, питання ієрархії функцій штрафних санкцій досі залишаєть� ся відкритим. Але, навіть на перший погляд, помітні всі плюси використання штрафних санкцій як універсального виду господарсько�пра� вової відповідальності. Саме тому законодавцям треба більш уваги приділити вдосконаленню нор� мативної бази, яка регулює цю сферу, тому як воно і у теоретичному, і в практичному аспекті є най� більш відкритим і дискусійним. Необхідно найближчим часом здійснити по� ставлені цілі з подальшого реформування і вдоско� налення господарського законодавства у сфері відповідальності за порушення договірних зобов’я� зань, посилення його ролі в підвищенні ефектив� ності господарської діяльності, законності й дис� ципліни. При проведенні цієї роботи законодавцям треба виходити з того, що першочерговим завдан� ням повинне бути усунення множинності правових актів з одних і тих же питань, наявних в них супе� речностей, неув’язок, необґрунтованих обмежень і регламентації, обмежуючих вільний розвиток госпо� дарських відносин підприємств і організацій. У законі не повинно бути заключних (пере� хідних) положень. Закон, що має вищу юридичну силу, повинен з’явитися як єдність професійно ви� вірених за структурою, змістом і функціями госпо� дарсько�правових проблем і шляхів їх подолання. Закон – це державно�правовий документ, що не ви� магає з метою забезпечення його реалізації втручан� ня інших владно�виконавчих структур. Парламент від імені держави видає закони, що є недоторкан� ними за змістом і підлягають неухильному виконан� ню. Ніхто, окрім парламенту, не має права зміню� вати зміст законів. Господарсько�правова відпові� дальність є необхідним правовим засобом розвитку і зміцнення ринкових процесів, формування дер� жавного господарського порядку і складовою час� тиною нормативного акту. Проблеми розвитку законодавства України ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 1352008, №3 Як і в будь�якій державі розвиток ефектив� ної національної економіки України можливий лише на основі конструктивного правового ме� ханізму господарювання, що формує законодав� чий фундамент рентабельного виробництва, виз� начає шляхи і засоби його розвитку. ГК України став саме тим необхідним механізмом на шляху здолання існуючих у сфері господарювання про� блем. У ньому сфокусовано професійний право� вий інтелект його розробників у сфері господа� рювання з урахуванням функцій і завдань держа� ви та суб’єктів господарювання. Але у зв’язку з тим, що кількість спірних питань при здійсненні господарської діяльності з кожним роком зрос� тає, ГК України, як і будь�який нормативний акт, вимагає постійного вдосконалення згідно з новими цілями для досягнення очікуваного ре� зультату. Правовий механізм реалізації госпо� дарсько�правової відповідальності, значною ча� стиною якої виступають штрафні санкції, пови� нен включати разом із основними положеннями ГК України закони й інші нормативні акти з важливих питань розвитку економіки, перспек� тивні господарсько�правові ідеї, практичні реко� мендації юристів [8, с. 89]. У питанні реалізації механізму стягнення штрафних санкцій існує багато проблем, які треба вирішувати, але є і безліч позитивних моментів. Література 1. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. № 436�IV// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18–22. – Ст. 144. 2. Коростей В. И. Трансформация системы право� вого регулирования хозяйственной деятельности: про� блемы, реализация, перспективы: монография. – До� нецк: ООО «Юго�Восток, Лтд», 2008. – 320 с. 3. Быков А. Г. Имущественная ответственность в ус� ловиях полного хозрасчета. – М.: Знание, 1970. – 256 с. 4. Брагинский В. И. Общее учение о хозяйствен� ных договорах. – Минск, 1967. – 296 с. 5. Овсиенко В. В. Проблемы возмещения убытков в хозяйственном праве: автореф. дис. … доктора юрид. наук. – Харьков, 1972. – 22 с. 6. Хозяйственное право: учебник / В. К. Мамутов, Г. Л. Знаменский, В. В. Хахулин; Под ред. Мамуто� ва В. К. – К.: Юринком Интер, 2002. – 912 с. 7. Закон України «Про відповідальність за несвоє� часне виконання грошових зобов’язань» від 22 листо� пада 1996 р. № 543/96 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 5. – Ст. 28. 8. Коростей В. І. Трансформація правового регу� лювання господарської діяльності суб’єктів економі� ки: короткий курс лекцій. – Донецьк: ТОВ «Юго�Во� сток, Лтд», 2008. – 150 с. Подано до редакції 05.11.2008 р.

Специфіка функцій штрафних санкцій

Institution

Ähnliche Einträge