Механізм формування міської політики реалізації трудової активності населення

Розглянуто сутність трудової активності населення як важливого саморегулятора гнучкості ринку праці. Проаналізовано форми гнучкості місцевого ринку праці. Визначено сферу діяльності місцевих органів влади за рахунок формування міської політики реалізації трудової активності населення....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
1. Verfasser:	Дружініна, В.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2008
Schlagworte:	Економіко-правові проблеми управління містом
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5107
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Механізм формування міської політики реалізації трудової активності населення / В.В. Дружініна // Економіка та право. — 2008. — № 3. — С. 144-148. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-5107
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-51072010-01-13T12:01:05Z Механізм формування міської політики реалізації трудової активності населення Дружініна, В.В. Економіко-правові проблеми управління містом Розглянуто сутність трудової активності населення як важливого саморегулятора гнучкості ринку праці. Проаналізовано форми гнучкості місцевого ринку праці. Визначено сферу діяльності місцевих органів влади за рахунок формування міської політики реалізації трудової активності населення. Рассмотрена сущность трудовой активности населения как важного саморегулятора гибкости рынка труда. Проанализированы формы гибкости местного рынка труда. Определена сфера деятельности местных органов власти за счет формирования городской политики реализации трудовой активности населения. Essence of population labour activity is considered as an important self regulator of the labour market flexibility. The forms of the local labour market flexibility have been analysed. The sphere of activity for local bodies is outlined, it indudes formation of city policy to realize the population’s labour activity. 2008 Article Механізм формування міської політики реалізації трудової активності населення / В.В. Дружініна // Економіка та право. — 2008. — № 3. — С. 144-148. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1681-6277 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5107 332.021:331.101.38 uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Економіко-правові проблеми управління містом Економіко-правові проблеми управління містом
spellingShingle	Економіко-правові проблеми управління містом Економіко-правові проблеми управління містом Дружініна, В.В. Механізм формування міської політики реалізації трудової активності населення
description	Розглянуто сутність трудової активності населення як важливого саморегулятора гнучкості ринку праці. Проаналізовано форми гнучкості місцевого ринку праці. Визначено сферу діяльності місцевих органів влади за рахунок формування міської політики реалізації трудової активності населення.
format	Article
author	Дружініна, В.В.
author_facet	Дружініна, В.В.
author_sort	Дружініна, В.В.
title	Механізм формування міської політики реалізації трудової активності населення
title_short	Механізм формування міської політики реалізації трудової активності населення
title_full	Механізм формування міської політики реалізації трудової активності населення
title_fullStr	Механізм формування міської політики реалізації трудової активності населення
title_full_unstemmed	Механізм формування міської політики реалізації трудової активності населення
title_sort	механізм формування міської політики реалізації трудової активності населення
publisher	Інститут економіко-правових досліджень НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Економіко-правові проблеми управління містом
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5107
citation_txt	Механізм формування міської політики реалізації трудової активності населення / В.В. Дружініна // Економіка та право. — 2008. — № 3. — С. 144-148. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT družínínavv mehanízmformuvannâmísʹkoípolítikirealízacíítrudovoíaktivnostínaselennâ
first_indexed	2025-07-02T08:16:55Z
last_indexed	2025-07-02T08:16:55Z
_version_	1836522370151481344
fulltext	Экономико<правовые проблемы управления городом ЭКОНОМИКА И ПРАВО144 2008, №3 © В.В. Дружиніна, 2008 УДК 332.021:331.101.38 В.В. Дружиніна, старший викладач Кременчуцького державного політехнічного університету ім. Михайла Остроградського МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВОЇ ПОЛІТИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТРУДОВОЇ АКТИВНОСТІ НАСЕЛЕННЯ Вирішення соціальних і економічних проблем, які в сучасних умовах стоять перед Українським суспільством, значною мірою залежить від того, чи буде забезпечена кожна працездатна людина робо� тою, мобілізовані її можливості до підвищення ак� тивності її як працівника і як господаря. Трудова активність людей залежить від їх здібностей, нахилів і можливостей. Формулу трудової активності мож� на висловити як поєднання трьох чинників: по� трібно, можу й хочу. За відсутності хоча б одного з чинників активна трудова діяльність не відбудеть� ся, навіть при застосуванні до працівника різних заходів заохочення, закликаючи його до сумлін� ності, до виконання обов’язку. З метою підвищення трудової активності насе� лення, подальшого зниження напруженості на місцевому ринку праці, збереження існуючих і ство� рення нових робочих місць, залучення інвестицій, підтримки розвитку малого та середнього бізнесу, зниження рівня безробіття необхідно формувати місцеву політику реалізації трудової активності на� селення. Тому існує необхідність підвищення ролі місцевих органів самоврядування, робота яких буде спрямована на розширення меж і змісту профінфор� маційних послуг населенню та роботодавцям, на� дання різним категоріям населення індивідуальних профконсультаційних послуг з питань вибору або зміни професії, визначення рівня профпридатності до зайняття підприємницькою діяльністю, надання психологічної підтримки. Відомо, що для відновлення нормального фун� кціонування механізму регулювання трудової актив� ності населення слід застосувати відповідні механі� зми державного регулювання. Це дає можливість, як зазначає І. С. Кравченко, «через комплекс регуля� торів досягти відносної рівноваги шляхом дієвих механізмів, що гармонізують рух попиту і пропо� зиції, запобігаючи тим самим появі екстремальних ситуацій» [1, с. 264]. Саме тому формування місце� вої політики реалізації трудової активності населен� ня потребує створення відповідних інфраструктур� них елементів, здійснення комплексу заходів, пев� ної послідовності та узгодженості дій з використан� ням таких інструментів, засобів і методів, що в су� купності визначають механізм формування місцевої політики реалізації зайнятості населення. Це і зумо� вило актуальність даного дослідження. Важливе значення для розробки наукових досліджень щодо регулювання зайнятості населення, які сприяли розробці цієї теми, мають праці вітчизняних учених: Д. Богині, І. Кравченко, В. Приймак і багато інших. Однак у цих наукових дослідженнях недостатньо розкриті основні важелі формування політики зай� нятості і трудової активності населення. Мета статті – розробка теоретичних положень і методичних рекомендацій щодо формування місцевої політики реалізації трудової активності населення. Трудова активність населення притаманна рин� ковим відносинам. Трудова активність населення – це прагнення працездатної особи застосувати на практиці свої знання та досвід і одержати за це ви� нагороду. Особа, яка виявляє таке бажання, є носієм трудової або економічної активності [2]. Трудова активність населення є одним із надзвичайно важ� ливих саморегуляторів ринку праці і пов’язана зі значними змінами у складі та чисельності трудових ресурсів організацій, міст, регіонів, а також країни в цілому. Місцевий ринок праці дозволяє вирішити проблему ефективності використання робочої сили, але для досягнення соціальної справедливості та гарантії рівних можливостей доступу до робочих місць ринку необхідне формування місцевої політи� ки підвищення трудової активності населення. Високій трудовій активності населення сприяє забезпеченість ринку праці роботою, а отже, й за� собами до існування. Крім того, вона знижує напру� женість на місцевих ринках праці, сприяє якомога кращому задоволенню потреби у робочий силі ви� робництв, що відроджуються або заново формують� ся. Рух (динаміка) робочої сили є явищем, прита� манним сфері праці в будь�яких суспільних умовах. Рух робочої сили – це зміна чисельності праців� ників, зайнятих на підприємствах, в організаціях та інших первинних ланках господарства, яка зумов� лена впливом факторів їх внутрішнього й зовнішньо� го середовища [3]. Так, наприклад, рух робочої сили м. Кременчук відображено в табл. 1. Активізація мобільності працівників зумовила збільшення у Економiко�правовi проблеми управлiння мiстом ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 1452008, №3 Таблиця 1. Рух робочої сили на ринку праці м. Крименчук у 2004–2007 рр.* Рік Вибуло працівників з підприємств, установ, організацій, чол. Прийнято працівників на підприємства, установи, організацій, чол. Фактично працевлаштовано службою зайнятості, чол. Гр. 4 у % до гр. 3 2004 20326 20067 7565 37,7 2005 20885 20918 7373 35,2 2006 21105 21004 7590 36,1 2005 21300 20986 7824 37,3 2006 21421 20875 8506 40,7 2007 23793 25717 8593 33,4 * Складено та розраховано за даними [4] 2007 р. порівняно з 2004 р. чисельності прийнятих працівників на 5650 осіб, або на 28 % і збільшення чисельності осіб, що вибули з підприємств, установ та організацій на 3467 осіб, або на 17 %. Основною причиною вибуття була плинність кадрів, питома вага вивільнених у зв’язку зі скороченням штатів становила 0,5 % середньооблікової чисельності пра: цівників. За видами економічної діяльності найбіль: ша плинність кадрів спостерігалась в діяльності го: телів і ресторанів, в торгівлі, ремонті автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку. На гнучкість праці впливають фактори, які по: діляються на дві групи: непрямі та прямі. До непря: мих – демографічний стан населення, який харак: теризується наявністю населення, постійним насе: ленням, міським і сільським населенням, кількістю пенсіонерів, природним приростом, міграційним рухом населення тощо. До прямих відносять чи: сельну гнучкість, функціональну гнучкість, гнуч: кість робочого часу, гнучкість оплати праці. Постійне населення м. Кременчука у 2007 р. в порівнянні з 2002 р. серед чоловіків зменшилось на 3485 осіб, або на 3,24 %, а серед жінок на 1363 особи, або на 1,09 %. Проблема демографічного розвитку міста привертає увагу, так як кількість померлих пере: вищує чисельність народжених у 2007 р. на 5,3 %. Але позитивно впливає на гнучкість місцевого ринку праці міграційний рух населення, який характеризується відповідними показниками. Так, у межах міста саль: до міграції складає 180 осіб (1770–1590), а зовнішня міграція 4 особи (1423–1419) за 2007 р. Непрямі фактори гнучкості тісно пов’язані із прямими факторами гнучкості місцевого ринку праці, до яких належать чисельна гнучкість, функ: ціональна гнучкість, гнучкість робочого часу і гнучкість оплати праці. Так, функціональна гнучкість внутрішньофірмового ринку праці (ВАТ «Кремен: чуцький сталеливарний завод»), яка представлена на рис. 1, показує, що її пік приходиться на 2003 р. як для ІТП, так і для робітників, але ж для робітників 2006 р. характеризувався теж великою функціональ: ною гнучкістю. Ступінь гнучкості персоналу обумов: лена незадоволеністю заробітною платою, умовами 339 243 1284 1238 822 196 259 235 810786 0 200 400 600 800 1000 1200 1400 2003 2004 2005 2006 2007 Чи се ль ні ст ь ка те го рі ї п ра ці вн ик ів ІТП Робітники Рис. 1. Функціональна гнучкість внутрішньофірмового ринку праці (ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод») і режимом праці, легкістю адаптації в нових умовах, яка пов’язана з кваліфікацією, досвідом, віком. Для того, щоб діяли ринкові елементи, попит і пропозиція, необхідно їх зв’язати ціною – заробіт: ною платою, динаміка якої показана на рис. 2. 1183 1063 1554 2184 991 819 912 923 944 983 1047 1059 1041 1045 1047 1243126812531187 1136111312111094 1273 1270 1847 17801716 162416791557 1454145914411429 1275 0 500 1000 1500 2000 2500 січ ен ь лю ти й бе ре зе нь кв іте нь тр ав ен ь че рв ен ь ли пе нь се рп ен ь ве ре се нь жо вт ен ь ли сто па д гру де нь 2005 2006 2007 Рис. 2. Динаміка середньомісячної заробітної плати у м. Кременчуці Працедавці можуть упроваджувати такі системи оплати праці, які підвищують зацікавленість праців: ників у результатах своєї праці. У зв’язку з цим необ: хідно розглянути системи оплати праці, щоб зрозумі: ти, в якій мірі нові підприємства долають жорсткість і неповороткість традиційних систем заробітної плати, щоб стимулювати ініціативу працівників. Однією з таких систем оплати праці є оплата праці, яка засно: вана на індивідуальних результатах, в основу якої по: кладено два принципи – часу і результату праці. Система оплати праці, яка заснована на інди: відуальних результатах, використовується на під: приємствах м. Кременчука, одним з яких є ВАТ «Кредмаш». На рис. 3 представлена динаміка пра: цівників підприємства, праця яких оплачується різними системами оплати. Установлено, що в умовах нестійкого функціо: нування місцевого ринку праці доцільно переходи: ти на індивідуальну систему оплати праці, тому що вона стимулює кваліфікацію, професіоналізм праці: вників, складність роботи тощо. На ВАТ «Кредмаш» чисельність працівників на індивідуальній системі оплати праці весь час збільшується: у 2002 р. з 3 % до Экономико�правовые проблемы управления городом ЭКОНОМИКА И ПРАВО146 2008, №3 �� 1683 1264 16931707 1720 1754 881774787 806 837 779 365269190 80 113 170 0 200 400 600 800 1000 1200 1400 1600 1800 2000 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Погодинна �� Відрядна Індивідуальна Рис. 3. Динаміка працівників ВАТ «Кредмаш», праця яких оплачується різними системами оплати 13 % у 2007 р. Це є позитивним елементом в оплаті праці працівників, тому що є стимулюючим факто: ром їх трудової діяльності і впливає на підвищення економічної ефективності діяльності підприємства. У процесі уточнення і досягнення цілей щодо за: безпечення гнучкості місцевого ринку праці виникає низка проблем, розв’язання яких становить основний зміст при формування місцевої політики реалізації трудової активності населення. Класична схема цьо: го процесу є досить формалізованою. Державна актив: на політика зайнятості передбачає розроблення про: грам сприяння зайнятості. Ці програми можуть охоп: лювати як окремі категорії населення: молодь, жінок, інвалідів, так і специфічні випадки загрози безробіт: тя, що зумовлюються економічною або іншою ситуа: цією (демографічними та політичними чинниками, стихійним лихом тощо). Місцева політика трудової активності населення стосується певних категорій населення, які потребують підтримки та допомоги. Метою політики є сприяння зайнятості населення, задоволення потреб громадян у праці. Політика – це загальні орієнтири для дій і прийняття рішень, які полегшують досягнення цілей [5, c. 358]. У цьому контексті міська політика зайнятості повинна інтегрувати в собі взаємодію всього комплексу умов, що впливають на діяльність і розвиток населення міста. При такому підході ме: ханізм (під механізмом можна розуміти «сукупність процесів, прийомів, методів, підходів, за допомогою яких відбувається рух всієї системи і здійснюється досягнення певної мети» [6, с. 25]) місцевої політи: ки реалізації трудової активності населення може бути представлений таким чином (рис. 4). Податкова, кредитна та інвестиційна політика міста забезпечують розвиток і збільшення/зниження обсягів виробництва. Яскравим прикладом може бути введення в 1998 р. системи єдиного податку для малих форм підприємництва, що призвело до значного зро: стання кількості підприємств у секторах колективної та приватної власності. Структурна політика у секто: ральному та галузевому розрізі запобігає занепаду не: Рис. 4. Механізм місцевої політики реалізації трудової активності населення прибуткових галузей виробництва і сприяє розвитку пріоритетних галузей, зокрема сільського господар: ства; допомагає економічному зростанню тощо. Зміни у соціальній політиці міста дозволяють регулювати соціально небажані наслідки вивільнення робочої сили у зв’язку з реструктуризацією підприємств, захи: щати уразливі верстви населення, забезпечувати по: ступовість пенсійної реформи, тим самим впливаючи на складові пропозиції робочої сили на ринку праці. Демографічна та міграційна політика спрямовані на боротьбу із кризовим станом у демографічній ситуації країни, на підвищення мобільності трудових ресурсів та їх вільної міграції по території країни. Так, велике значення має скасування у листопаді 2001 р. інститу: ту прописки, що сприяє підвищенню мобільності ак: тивного населення працездатного віку. Певне місце посідає і політика міста у галузях професійної підго: товки тих, хто підвищує свою кваліфікацію або впер: ше виходить на ринок праці. Серед шляхів реалізації політики трудової актив: ності населення безумовний пріоритет слід віддати напрямам, що сприяють попередженню різкого заго: стрення загроз на ринку праці. У зв’язку з цим полі: тика повинна мати комбінований характер і забезпе: чувати поступове зменшення масштабів прихованого безробіття; помірне зростання відкритого безробіття; здійснення заходів щодо підвищення авторитету міськрайонної служби зайнятості та ефективності пра: цевлаштування; створення умов для активізації руху робочої сили на внутрішньому у межах підприємства ринку; сприяння зайнятості в невиробничій сфері й самозайнятості населення; створення умов для ефек: тивної, тобто такої, що гарантує наступне працевлаш: тування, професійної підготовки і перепідготовки. Економiко�правовi проблеми управлiння мiстом ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 1472008, №3 Для реалізації шляхів підвищення трудової ак% тивності населення необхідно активізувати діяльність місцевих органів влади. Модель використання управ% лінського потенціалу місцевих органів влади у фор% муванні місцевої політики реалізації трудової актив% ності населення представлена на рис. 5. В сучасних умовах місцеві органи влади особливу увагу повинні приділяти молодим спеціалістам, тому що працев% лаштування молодих спеціалістів можна вважати незадовільним. Інформації служб зайнятості й кад% рових підрозділів ВУЗів щодо змін попиту і пропо% зиції робочої сили недостатньо для всебічного вив% чення процесів, які відбуваються у сфері підготовки і працевлаштування випускників. Відсутність аналі% зу робочих місць, на які працевлаштовуються молоді спеціалісти, не дозволяє коригувати плани прийому і підготовки об’єктивно зумовленої кількості фахівців за державним замовленням, а отже, поглиблює кри% зові явища на молодіжному ринку праці та сприяє збільшенню розриву між реальним попитом і зрос% таючою пропозицію робочої сили з боку молодих спеціалістів. Тому цілком можливі серйозні прора% хунки в розробці відповідних заходів і виборі форм сприяння зайнятості цієї категорії населення. Крім того, відчувається обмеженість впливу служб зайня% тості на кон’юнктуру ринку праці, робота яких зво% диться до виконання окремих організаційних функцій лише на офіційній частині ринку. В сучасних умовах політика реалізації трудової активності населення повинна мати застережливий характер і включати цілий комплекс заходів місце% вого регулювання, запобігаючи зростанню безро% біття та його переходу в застійну форму: перерозподіл наявного попиту на працю шляхом стимулювання переходу підприємств на неповний робочий день, неповний робочий тиждень тощо; бюджетне субсидування додаткової (по відно% шенню до фактичного рівня) робочої сили на дію% чих підприємствах. Зниження фактичної пропозиції робочої сили за рахунок зниження встановленого законом пен% сійного віку (такого ж ефекту можна досягти завдя% ки розвитку служб перепідготовки кадрів і підви% щення кваліфікації); надання робочих місць, не орієнтованих на от% римання прибутку, а пов’язаних з роботою на ко% ристь суспільства, наприклад: робота в області охо% рони навколишнього середовища тощо; перехід до створення системи соціального парт% нерства, зокрема створення механізму вироблення трибічних угод (працедавці – профспілки – держа% ва) з метою обмеження зростання заробітної плати. Із працедавців слід стягувати податок на кошти, додатково витрачені на заробітну плату, і направля% ти його на субсидування зайнятості. Рис. 5. Модель використання управлінського потенціалу місцевих органів влади Розширення зайнятості у майбутньому залежить і від іноземних інвестицій. У цілому інвестиції в рекон% струкцію і технологічне переобладнання підприємств матимуть працезберігаючий ефект. Добре відомо, що збільшення капітальних вкладень означає створення нових робочих місць. Не можна шкодувати коштів на боротьбу з безробіттям. По%перше, її запобігання на початку потребуватиме набагато менше витрат, ніж у майбутньому. По%друге, боротьба з безробіттям може бути достатньо ефективною. По%третє, фінансова ста% білізація неможлива без продуманого запобігання її негативним наслідкам і, як ми вже переконалися, призводить до дефіциту держбюджету, для скорочен% ня якого вона і створювалася. На забезпечення трудової активності населення впливає інформаційне обслуговування ринку праці, перш за все молодіжного сектору, шляхом періодичної підготовки і доведення до відома учнів і студентів інфор% мації про потребу підприємств у робочій силі, про не% обхідність продовжувати навчання та одержання про% фесії, що буде конкурентоспроможною на ринку праці, проводити спеціалізовані (галузеві) та регіональні (міжгалузеві) ярмарки вакансій; забезпечувати розвиток профорієнтаційних послуг для молоді (інформаційних, діагностичних, консультативних та ін.). Экономико�правовые проблемы управления городом ЭКОНОМИКА И ПРАВО148 2008, №3 В умовах зростання безробіття надзвичайно важ% ливим засобом активної політики міста на місцево% му ринку праці є подальше розширення оплачуваних громадських робіт. Організація громадських робіт дає змогу раціональніше використовувати робочу силу, створювати тимчасову зайнятість безробітного насе% лення як на місцевому рівні, так і під час реалізації проектів загальнодержавного характеру. Основою організації громадських робіт і довгострокових місце% вих програм тимчасової зайнятості, відповідно до яких створюються робочі місця, є залучення населен% ня до громадсько%корисної праці в період зниження попиту на робочу силу. Тимчасові робочі місця ство% рюються переважно в державному секторі й спрямо% вані на використання праці різних категорій робочої сили, яка не потребує спеціальної підготовки. Гро% мадські роботи регулюють попит на робочу силу і по% м’якшують загостреність проблеми безробіття. Це оз% начає, що в період відносно стійкого економічного розвитку вдаватися до організації громадських робіт необхідно у разі крайньої потреби, тобто створюючи «запас» на той період, коли темпи економічного роз% витку уповільнюються. Резервування робіт означає не тільки зміну строків будівництва об’єктів, а й на% копичення певних фінансових і матеріальних засобів. Оскільки серед безробітних високу частку станов% лять жінки та молодь, залучення їх до громадських робіт можна здійснювати через розширення спеціалі% зованих робіт, таких як виконання тимчасових і сезон% них сільскогосподарських робіт у приміських госпо% дарствах, виконання робіт щодо благоустрою, надан% ня послуг соціально%побутового характеру, організація навчання жінок ручному ткацтву, мереживоплетінню, вишиванню. Для кожної групи безробітних організа% ція громадських робіт має свою специфіку. Зокрема, певні роботи доцільно поєднувати з професійною підготовкою або перепідготовкою. Організація гро% мадських робіт набула особливо великого значення для безробітної молоді, яка психологічно нестійка, схильна до впливу соціальних явищ і являє собою живильне середовище для зростання наркоманії, зло% чинності, соціальних конфліктів. Тому надзвичайно важливо залучати безробітну молодь, а також учнів і студентів у вільний від навчання час до громадських робіт, особливо у сфері соціально%корисної діяльності. Однак широкому використанню громадських робіт заважають, з одного боку, відсутність коштів у місцевих бюджетах, незацікавленість підприємств в організації цих робіт унаслідок обмеженої потре% би в робочій силі, з іншого боку – непопулярність таких робіт серед незайнятих громадян через тим% часовість, невідповідність кваліфікаційному рівню і, як наслідок, психологічну неприйнятність. Висновок. Таким чином, механізм формування місцевої політики трудової активності населення стає найбільш ефективним, коли досягається найвищий продуктивний рівень зайнятості в місті в контексті загального підвищення добробуту населення. Ме% ханізм формування політики трудової активності населення має зосереджуватися не тільки на місце% вому рівні реалізації, а й враховувати функціональ% ний рівень. У цьому процесі мають брати активну участь не тільки місцеві центри зайнятості, а й цент% ральні органи виконавчої влади та підприємства, ус% танови та організації різних організаційно%правових форм власності. При цьому велике значення має діяльність органів місцевого самоврядування. До сфери місцевої політики реалізації трудової актив% ності населення слід включати такі найважливіші механізми регулювання, як реформування системи заробітної плати, посилення трудової мотивації тощо, тобто, здійснюючи активну політику зайня% тості місці, органи місцевої влади не повинні обме% жуватися тільки заходами щодо сприяння у праце% влаштуванні зареєстрованих безробітних. Досягнен% ня всіх перерахованих вище умов можливе тільки в разі здійснення раціональної та збалансованої в усіх напрямах місцевої політики реалізації трудової актив% ності населення. Тому необхідно сформувати такий механізм місцевої політики трудової активності на% селення, щоб на основі оптимального співвідношен% ня діяльності всіх суб’єктів регулювання в цій сфері отримати запланований ефект. Досягнути цього на перспективу можна тільки шляхом перерозподілу функцій між цими суб’єкта% ми, а здійснити – тільки за рахунок функціональних обстежень органів місцевого управління у сфері зай% нятості населення як постійного моніторингу їх функцій і організаційної структури. Література 1. Кравченко І. С. Трудозберігаюча функція зай% нятості: монографія. – К.: Ін Юре, 1998. – 360 с. 2. http://buklib.net 3. Приймак В. Зайнятість населення та безробіт% тя в Західному регіоні України // Регіональна еконо% міка. – 1998. – № 3. – С. 102–109. 4. Ринок праці Полтавської області у 2007 році: Аналітично%статистичний збірник / Полтавський об% ласний центр зайнятості Міністерства праці та соціаль% ної політики України. – Полтава, 2007. – 150 с. 5. Экономика труда и социально%трудовые отно% шения / Под ред. Г. Г. Меликьяна, Р. П. Колосовой. – М.: МГУ, ЧеРо, 1996. – 623 с. 6. Соціально%економічний механізм регулювання ринку праці та заробітної плати: монографія / Д. П. Богиня, Г. Т. Куликов, В. М. Шамота, Л. С. Лисо% го та ін. – К.: Ін%т економіки НАН України, 2001. – 300 с. Подано до редакції 09.12.2008 г.

Механізм формування міської політики реалізації трудової активності населення

Institution

Ähnliche Einträge