Ефективність і досвід розвитку фінансових механізмів формування житлового фонду в Україні і США
Проаналізовано сучасний стан і досвід розвитку фінансування житлового фонду в Україні і США. Визначено групи факторів, які зумовлюють дефіцит фінансування формування житлового фонду. Запропоновано заходи з вирішення означеної проблеми в державі. Окреслено вимоги до фінансового механізму формування і...
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2012
|
Schriftenreihe: | Проблеми науки |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51076 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Ефективність і досвід розвитку фінансових механізмів формування житлового фонду в Україні і США / Л.І. Данчак // Проблеми науки. — 2012. — № 9. — С. 28-32. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-51076 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-510762013-11-13T03:06:21Z Ефективність і досвід розвитку фінансових механізмів формування житлового фонду в Україні і США Данчак, Л.І. Наука–виробництву Проаналізовано сучасний стан і досвід розвитку фінансування житлового фонду в Україні і США. Визначено групи факторів, які зумовлюють дефіцит фінансування формування житлового фонду. Запропоновано заходи з вирішення означеної проблеми в державі. Окреслено вимоги до фінансового механізму формування і відтворення житлового фонду в Україні. Сделан анализ современного состояния и опыта развития финансирования жилищного фонда в Украине и США. Определены группы факторов, которые обуславливают дефицит финансирования формирования жилищного фонда. Предложены меры по решению данной проблемы в государстве. Определены требования к финансовому механизму формирования и воспроизводства жилищного фонда в Украине. In the article the current status and experience of housing finance in Ukraine and the USA are determined; the groups of factors that determine the funding gap formation of the housing stock are analyzed. Proposed responses to deficit finance for its development in the state. The requirements for the financial mechanism of the formation and reproduction of the housing stock in Ukraine are outlined. 2012 Article Ефективність і досвід розвитку фінансових механізмів формування житлового фонду в Україні і США / Л.І. Данчак // Проблеми науки. — 2012. — № 9. — С. 28-32. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0119 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51076 336: 365:332.8 uk Проблеми науки Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Наука–виробництву Наука–виробництву |
spellingShingle |
Наука–виробництву Наука–виробництву Данчак, Л.І. Ефективність і досвід розвитку фінансових механізмів формування житлового фонду в Україні і США Проблеми науки |
description |
Проаналізовано сучасний стан і досвід розвитку фінансування житлового фонду в Україні і США. Визначено групи факторів, які зумовлюють дефіцит фінансування формування житлового фонду. Запропоновано заходи з вирішення означеної проблеми в державі. Окреслено вимоги до фінансового механізму формування і відтворення житлового фонду в Україні. |
format |
Article |
author |
Данчак, Л.І. |
author_facet |
Данчак, Л.І. |
author_sort |
Данчак, Л.І. |
title |
Ефективність і досвід розвитку фінансових механізмів формування житлового фонду в Україні і США |
title_short |
Ефективність і досвід розвитку фінансових механізмів формування житлового фонду в Україні і США |
title_full |
Ефективність і досвід розвитку фінансових механізмів формування житлового фонду в Україні і США |
title_fullStr |
Ефективність і досвід розвитку фінансових механізмів формування житлового фонду в Україні і США |
title_full_unstemmed |
Ефективність і досвід розвитку фінансових механізмів формування житлового фонду в Україні і США |
title_sort |
ефективність і досвід розвитку фінансових механізмів формування житлового фонду в україні і сша |
publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Наука–виробництву |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51076 |
citation_txt |
Ефективність і досвід розвитку фінансових механізмів формування житлового фонду в Україні і США / Л.І. Данчак // Проблеми науки. — 2012. — № 9. — С. 28-32. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
series |
Проблеми науки |
work_keys_str_mv |
AT dančaklí efektivnístʹídosvídrozvitkufínansovihmehanízmívformuvannâžitlovogofonduvukraíníísša |
first_indexed |
2025-07-04T13:01:34Z |
last_indexed |
2025-07-04T13:01:34Z |
_version_ |
1836721472474710016 |
fulltext |
Проаналізовано
сучасний стан і досвід
розвитку фінансування
житлового фонду в
Україні і США. Визначе-
но групи факторів, які
зумовлюють дефіцит
фінансування форму-
вання житлового фон-
ду. Запропоновано за-
ходи з вирішення озна-
ченої проблеми в дер-
жаві. Окреслено вимоги
до фінансового механі-
зму формування і від-
творення житлового
фонду в Україні.
Ключові слова:
будівельна й інвести-
ційна інфраструктура,
дефіцит фінансування,
житловий фонд, ліквід-
ність фінансових засо-
бів, фінансування фор-
мування житлового
фонду.
УДК 336: 365:332.8
ЕФЕКТИВНІСТЬ І ДОСВІД РОЗВИТКУ ФІНАНСОВИХ
МЕХАНІЗМІВ ФОРМУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ В
УКРАЇНІ І США
Л.І. Данчак
Національний університет «Львівська політехніка»
Постановка проблеми. Центральним елементом соціально-
економічної системи є людина, а створення і забезпечення ком-
фортних умов проживання населення – першочергове завдання
на шляху розвитку громадянського суспільства. Актуальним по-
стає факт погіршення стану житлового фонду в поєднанні з ни-
зькими темпами його відтворення (наприклад, 74% у Харківсько-
му регіоні і 41% житлового фонду України зведено до 1961 р. [1],
тобто понад 50 років тому, зумовлюючи значний його знос). Та-
кий тривалий термін експлуатації житлового фонду вимагає на-
лежного догляду, відтак питання його своєчасного і ефективного
відтворення за допомогою будівництва нових, модернізації, ре-
конструкції й капітального ремонту існуючих об’єктів житлово-
го фонду стає одним із першочергових.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемі розвит-
ку фінансових механізмів і факторів відтворення житла в Украї-
ні присвячені доробки О.П. Бичкова, В.І. Кравченка, К.В. Пали-
води, Ю.М. Манцевича, В.О. Омельчука, І. Чалого, О.Д. Даніло-
ва, Т.В. Паєнткової та ін. [2–9]. Проте не дослідженими залиша-
ються додаткові групи факторів, що впливають на дефіцит фі-
нансування формування житлового фонду, та заходи з вирішен-
ня проблеми нестачі фінансування на засадах аналізу досвіду
США і можливості його використання в Україні.
Метою статті є визначення додаткових груп факторів впливу
на дефіцит фінансування формування житлового фонду і окре-
слення основних заходів з вирішення проблеми.
На сьогодні обсяги нового будівництва у загальній структурі
житлового фонду України складають 6% [1]. Падіння обсягів вве-
дення в експлуатацію житла відбувається внаслідок зниження
фінансових і інвестиційних можливостей традиційних учасни-
ків процесу формування житлового фонду – виконавчих орга-
нів, підприємств, організацій тощо. Так, загальні обсяги будівни-
цтва нового житла скоротилися у 2,5 разу (з 1991 р. до 2012 р.) за
рахунок коштів населення, централізованих капітальних вкла-
день і власних коштів державних підприємств – в 1,5, 2,6 і 2 рази
відповідно. Однак є приклади успішної реконструкції житлових
будинків з модернізацією інженерного обладнання, забезпе-
ченням енергозберігаючих заходів, надбудовою додаткових
поверхів.
Проблема дефіциту фінансування формування житлового
фонду зумовлюється крім основних такими додатковими група-
ми факторів і має наступні аспекти:
● рівень загальноекономічного розвитку (аналіз чинників цієї
групи дозволяє оцінити потенційну потребу у фінансових ре-
НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
9
/2
01
2
28
НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
9
/2
01
2
29
сурсах, можливість їх формування за раху-
нок власних джерел на основі використан-
ня показників ВВП, обсягу виробництва
продукції на душу населення, середнього
рівня заробітної плати, обсягу і динаміки
капітальних вкладень на одного мешканця,
кількості будівельних компаній всіх форм
власності);
● рівень розвитку будівельної інфрастру-
ктури (аналіз чинників цієї групи дає змогу
оцінити кількість будівельних компаній,
обсяги виробництва основних видів будіве-
льних матеріалів загалом і на душу насе-
лення на основі використання аналогічних
показників);
● демографічна характеристика (аналіз
чинників цієї групи дозволяє оцінити поте-
нційний обсяг попиту населення на житло
і послуги з відтворення житлового фонду, а
також рівень кваліфікації робочої сили на
основі використання показників питомої
ваги населення регіону у загальній кількос-
ті мешканців держави, співвідношення мі-
ського й сільського населення, питомої ваги
населення, що є зайнятим в економічній
діяльності);
● рівень розвитку ринкових відносин і
інвестиційної інфраструктури (аналіз чин-
ників цієї групи дає змогу оцінити цілесп-
рямованість політики місцевих органів вла-
ди на основі використання показників кіль-
кості банківських установ, страхових ком-
паній та бірж);
● невикористання Україною досвіду США
у створенні і застосуванні фінансових механі-
змів формування житлового фонду;
● неефективність використовуваних у
державі фінансових механізмів формуван-
ня житлового фонду;
● недостатність джерел фінансування
формування житлового фонду;
● недорозвиненість методів і інструментів
залучення міжнародних фінансових ресурсів
під цілі формування житлового фонду;
● низька ефективність використання фі-
нансових ресурсів, що залучаються під цілі
відтворення житлового фонду.
Зважаючи на ці групи факторів, що зу-
мовлюють проблему дефіциту фінансуван-
ня формування житлового фонду, та її ас-
пекти, можна окреслити основні заходи, які
сприятимуть її вирішенню. Це, по-перше,
вивчення досвіду США у створенні і засто-
суванні фінансових механізмів формуван-
ня житлового фонду, які враховують біль-
шість чинників, що спричинюють пробле-
му дефіциту фінансування його розвитку в
державі.
Згідно з [10], у США вводиться 320 млн.
м2 житла щороку (для порівняння: в 1990 р.
у СРСР – 115 млн. м2), основний обсяг буді-
вництва припадає на індивідуальні будин-
ки: щорічно їх будується 3,5 млн. (всього
налічується 75 млн.). Середній розмір буди-
нку американської сім’ї складає 180 м2.
Ціни на житло у США коливаються за-
лежно від його географічного положен-
ня. Будинок купується разом із земель-
ною ділянкою, типовий розмір якої ста-
новить 1 га. Ціна землі в угоді на купівлю
будинку становить 35–40%, у респектабе-
льних регіонах – до 80%.
Типовою для США є ситуація, коли буді-
вельні компанії купують земельні ділянки,
споруджують на них стандартні індивідуа-
льні будинки, а потім реконструюють їх на
вимогу покупців.
Первинною ланкою ринку житла слугує
позиково-ощадна асоціація, яка охоплює
всю територію США. Вона приймає внески
від громадян під 5–9% річних, здійснює екс-
пертизи індивідуальних будинків до почат-
ку їх спорудження, виконує кваліфіковану
оцінку підрядної будівельної компанії, ви-
вчає та аналізує платоспроможність покуп-
ців, видає позики на купівлю нерухомості
під заставу нерухомого майна. Крім того,
позиково-ощадна асоціація займається дов-
гостроковим фінансуванням формування
житлового фонду США.
За допомогою позиково-ощадної асоціа-
ції підрядники вивчають можливості про-
дажу індивідуальних будинків конкретним
покупцям, їхні кредитні можливості і пла-
тоспроможність й лише після цього беруть
короткострокові позики у комерційних ба-
нках на купівлю земельної ділянки та буді-
вництво під 15% річних. Підрядники само-
стійно купують земельні ділянки, викону-
ють проектні роботи, визначають їх вар-
тість, складають кошторис витрат, розрахо-
вують розміри страхових платежів, прибу-
НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
9
/2
01
2
30
ток від продажу кожного нового об’єкта
житлового фонду і виконують роль їхніх
продавців. Підрядник також виступає посе-
редником між позиково-ощадною асоціаці-
єю і покупцями індивідуальних будинків.
Покупці індивідуальних будинків у
США можуть одержувати позики у позико-
во-ощадній асоціації тільки під заставу не-
рухомого майна, враховуючи об’єкт житло-
вого фонду, що купується ними. Позиково-
ощадна асоціація відразу продає заставну
на вторинному ринку. Стандартна позика
на придбання індивідуальних будинків за-
звичай видається у розмірі 80% їх вартості і
90 або 100% для військовослужбовців, вете-
ранів або малозабезпечених; при цьому, як
правило, перший внесок складає 10–20%
вартості будинку.
При одержанні позик під нерухомість
покупці індивідуальних будинків зобов’я-
зані підписати заставні, які є документами
на володіння майном, і угоди між комер-
ційними банками (позиково-ощадною асо-
ціацією) й покупцями, за якими банки ма-
ють право позбавити їх права власності за
умови несплати додаткових позик під заку-
півлю будинків.
Вторинний ринок застав збільшує ліквід-
ність фінансових засобів на ринку житла
США, полегшує перебіг фінансових ресур-
сів з місць їх надлишку у місця дефіциту,
«вирівнює» відсоток за кредитами на житло
по всій території країни, забезпечує фінан-
сове наповнення первинного ринку житла.
Вторинний ринок випускає цінні папери
під застави і розпродає їх інвесторам під
відносно низький відсоток (як правило, 7%
річних), розмір якого залежить від попиту
й пропозиції на індивідуальні будинки.
Ринок цінних паперів, забезпечених за-
ставами – найпопулярніший і найнадійні-
ший спосіб фінансування формування жи-
тлового фонду США. В основі цієї надійно-
сті лежить страх покупців втратити індиві-
дуальні будинки у випадку несвоєчасної
сплати платежів. Обсяг оформлених закла-
дних на житло у 2011 р. становив 239 млрд.
дол. США, за шість місяців 2012 р. – 358
млрд. дол. США. При цьому середній роз-
мір позики, що видається комерційними
банками на придбання індивідуального
будинку, дорівнює 100 дол. США. Отже,
вкладення капіталу в придбання індивідуа-
льних будинків є надійною та вигідною
формою його використання, а зростання
його вартості забезпечує стійкість ринку
житла США. Так, вартість індивідуальних
будинків за останні 50 років зросла більше,
ніж сума відсотків за кредити та інфляція.
Проте, незважаючи на довгострокові кре-
дити, середній термін існування застави в
США становить всього вісім років.
Для одержання позики на купівлю інди-
відуальних будинків у комерційних банках
США потенційні покупці повинні довести,
що вони мають можливість сплатити пер-
ший місячний внесок за рахунок погашен-
ня позики. Наступний крок — написання
ними відповідних заяв на придбання об’єк-
тів житлового фонду із заповненням спеці-
альних анкет. За цими анкетами позиково-
ощадна асоціація виявляє надійність і перс-
пективність роботи покупців, їх місячний
дохід, усі борги за раніше одержаними по-
зиками тощо. Як правило, щомісячний до-
хід повинен у чотири рази перевищувати
місячний внесок за позиками на купівлю
індивідуальних будинків. Щомісячні ви-
трати на покриття позики в середній аме-
риканській сім’ї нерідко складають 25–30%
щомісячного доходу. Тільки після перевір-
ки платоспроможності покупців і видачі їм
кредитів через позиково-ощадну асоціацію
підрядники підписують контракти на спо-
рудження індивідуальних будинків, у яких
відмічаються терміни їх будівництва й пла-
тежів. Після цього підрядники можуть оде-
ржувати позики в комерційних банках.
Покупці після одержання позик через
позиково-ощадну асоціацію стають власни-
ками індивідуальних будинків із земель-
ною ділянкою, а підрядники втрачають це
право. У момент їх передачі покупцям під-
рядники одержують від них 10% вартості
об’єкта житлового фонду, а 90% – від пози-
ково-ощадної асоціації і розраховуються з
комерційними банками за короткостро-
ковими позиками. У цей момент закінчу-
ються (закриваються) угоди з застави не-
рухомого майна покупців індивідуальних
будинків.
Позиково-ощадна асоціація видає позики
НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
9
/2
01
2
31
на купівлю індивідуальних будинків на
строк 10, 15 (покупці сплачують дві почат-
кові вартості об’єктів), 20, 25 і 30 років
(покупці сплачують три початкові вартості
об’єктів житлового фонду) з плаваючим
10% річних. Цей відсоток може змінюва-
тись один раз щороку залежно від загаль-
ного стану національного ринку нерухомо-
сті. У разі несплати покупцями щомісячних
внесків за позиками протягом трьох місяців
комерційні банки мають право вилучати
індивідуальні будинки і перепродавати їх
іншим покупцям, причому різниця між су-
мою угод повертається першим власникам.
Водночас зі страхуванням індивідуаль-
них будинків їхні власники часто страху-
ють і своє життя. У випадку їх смерті борги
за позиками вважаються закритими і на на-
щадків не поширюються.
Слід зазначити, що ринок житла є скла-
довою фундаменту американської економі-
чної системи. Він стимулює громадян, у то-
му числі і страхом втратити все, спонукає їх
дорожити роботою. Постійний тиск креди-
тних боргів акумулює енергію і ділову ак-
тивність американців, а гіпертрофоване
прагнення вкласти гроші в нерухомість,
зберегти та примножити її – найгеніальні-
ший двигун (господарський механізм) сис-
теми. Держава адміністративно не втруча-
ється у цю систему, а тільки ефективно її
підтримує і регулює податковими, страхо-
вими пільгами та гарантіями, що стимулює
інвесторів вкладати свої гроші в ринок жи-
тла, у формування житлового фонду, які,
завдяки урядовій підтримці, забезпечу-
ють стабільність кредитної фінансової
системи та найвищий дохід на інвестова-
ний капітал.
Ринок житла виступає гарантом збалан-
сованості національної фінансової системи
США, підтримує на високому рівні курс
долара і тому є надійним протиінфляцій-
ним засобом. Він абсорбує 25% грошових
доходів середнього американця. Всього ж
американці щорічно на ринку житла зали-
шають 450 млрд. дол. США (400 млрд. у ви-
гляді щомісячних внесків за раніше одер-
жані кредити і 50 млрд. у вигляді перших
внесків за щорічно одержані у комерційних
банках нові позики на купівлю житла) [10].
Всі ці здобутки можуть стати актуальними і
для України у разі застосування на націо-
нальних теренах американського досвіду
створення й використання фінансових ме-
ханізмів формування житлового фонду.
По-друге, виявлення потенційно можли-
вих джерел фінансування формування і
відтворення житлового фонду України.
Ними можуть бути своєчасна і повна опла-
та комунальних зборів і платежів, різні бю-
джетні дотації та субсидії, кошти вітчизня-
них і міжнародних інвесторів тощо.
По-третє, спроба сформувати новий фі-
нансовий механізм формування і відтворен-
ня житлового фонду, який би передбачав:
– поступовий перехід на економічно об-
ґрунтовані тарифи за користування об’єк-
тами житлового фонду;
– скорочення бюджетних дотацій житло-
вому сектору в міру росту величини оплати
комунальних зборів і платежів;
– розширення фінансових можливостей
населення повністю оплачувати надавані
житлово-комунальні послуги;
– упорядкування централізованого фі-
нансування формування житлового фонду
шляхом введення системи державних, регі-
ональних і місцевих стандартів;
– активне впровадження заходів щодо
зниження собівартості житлово-комуналь-
них і ремонтних послуг;
– диверсифікація джерел фінансування
формування житлового фонду за рахунок
виходу на фінансово-кредитний і фондо-
вий ринки тощо.
Висновки. Реалізація перерахованих за-
ходів спрямована на переведення житлово-
го фонду України у режим беззбиткового
функціонування, зниження невиправданих
втрат, ліквідацію безгосподарності, підви-
щення ефективності роботи житлово-
комунальних організацій і формування в
даній сфері економічних відносин між всі-
ма учасниками господарського процесу. Всі
ці заходи можна здійснити, якщо покращи-
ти загальну соціально-економічну ситуа-
цію в країні.
НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
9
/2
01
2
32
Література
1. Статистичний щорічник України за 2011р. / За ред. О.Г. Осауленка. – К.: ТОВ «Август
Трейд», 2011. – 648 с.
2. Бичков О.П. Економічні механізми та фактори відтворення житла Україні. – К: Лібра, 2005. –
175 с.
3. Кравченко В.І. Житлова проблема – оголений нерв суспільства // Дзеркало тижня. – 2002. –
№36(411).
4. Кравченко В.І. Фінансування будівництва житла: новітні тенденції / В.І. Кравченко, К.В. Па-
ливода. – Ч.1., Ч.2. – К.: КМА, 2006. – 175 с.
5. Паливода К.В. Капітальні інвестиції (на прикладі житлового будівництва України). – К.:
Знання. – 2009. – 711 с.
6. Манцевич Ю.М. Соціально-економічні проблеми розвитку житлового господарства України і
стратегія його удосконалення: Монографія. – К.: Профі, 2007. – 388 с.
7. Омельчук В.О. Адекватність житлового будівництва в Україні суспільному попиту // Інвес-
тиції: практика та досвід. – 2010. – №21. – С. 23–27.
8. Чалый И. Доверительное управление средствами в системе финансирования строительства.
– Х., 2007. – 389 с.
9. Данілова О.Д. Фінансово-економічні та психологічні фактори розвитку ринку житлової не-
рухомості в Україні / О. Д. Данілов, Т.В. Паєнтко // Фінанси України. – 2011. – №12. –
С. 51–60.
10. New York Public Library. – http://www.nypl.org
Сделан анализ современного состояния и опыта развития финансирования жилищного
фонда в Украине и США. Определены группы факторов, которые обуславливают дефи-
цит финансирования формирования жилищного фонда. Предложены меры по реше-
нию данной проблемы в государстве. Определены требования к финансовому механиз-
му формирования и воспроизводства жилищного фонда в Украине.
Л.И. Данчак ЭФФЕКТИВНОСТЬ И ОПЫТ РАЗВИТИЯ ФИНАНСОВЫХ
МЕХАНИЗМОВ ФОРМИРОВАНИЯ ЖИЛИЩНОГО ФОНДА
В УКРАИНЕ И США
Финансирование научных проектов в странах ЕС
из государственных средств в рамках реализации приоритетных программ может дос-
тигать: 100% – фундаментальные исследования; 50% – прикладные исследования;
25% – разработки. Для малых и средних предприятий, экономически отсталых регио-
нов уровень финансирования из государственных средств может быть увеличен.
Страны ЕС перешли от финансирования НИОКР
по принципу индексирования расходов согласно показателям экономического роста
к целевому финансированию научно-технической сферы в зависимости от реально
необходимых средств на реализацию той или иной программы.
|