Світовий досвід розвитку нанотехнологічної сфери на прикладі США

Вивчено особливості розвитку нанотехнологій у США. Здійснено аналіз основних результатів фінансування нанотехнологій. Розглянуто нанотехнологічні програми, пріоритетні напрями розвитку нанотехнологій та установи, які активно займаються дослідженням у цій сфері. Виділено найбільші досягнення та впров...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Віннікова, Н.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2012
Назва видання:	Проблеми науки
Теми:	Зарубіжний досвід
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51078
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Світовий досвід розвитку нанотехнологічної сфери на прикладі США / Н.М. Віннікова // Проблеми науки. — 2012. — № 9. — С. 38-43. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-51078
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-510782013-11-17T03:21:39Z Світовий досвід розвитку нанотехнологічної сфери на прикладі США Віннікова, Н.М. Зарубіжний досвід Вивчено особливості розвитку нанотехнологій у США. Здійснено аналіз основних результатів фінансування нанотехнологій. Розглянуто нанотехнологічні програми, пріоритетні напрями розвитку нанотехнологій та установи, які активно займаються дослідженням у цій сфері. Виділено найбільші досягнення та впровадження у сфері нанотехнологій. Наведено приклади міжнародного співробітництва в рамках програм. Изучены особенности развития нанотехнологий в США. Осуществлен анализ основных результатов финансирования нанотехнологий. Рассмотрены нанотехнологические программы, приоритетные направления развития нанотехнологий и учреждения, которые активно занимаются исследованием в этой сфере. Выделены наибольшие достижения и внедрения в сфере нанотехнологий. Приведены примеры международного сотрудничества в рамках программ. In this work the peculiarities of nanotechnology development in the United States are examined. The analysis of the main results of nanotechnology funding is shown, reviewed nanotech program, identified priority areas of nanotechnology and institutions actively engaged in research in this area, highlighted the major achievements and implementation in the field of nanotechnology, given examples of international cooperation programs. 2012 Article Світовий досвід розвитку нанотехнологічної сфери на прикладі США / Н.М. Віннікова // Проблеми науки. — 2012. — № 9. — С. 38-43. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. XXXX-0119 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51078 001.895 uk Проблеми науки Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Зарубіжний досвід Зарубіжний досвід
spellingShingle	Зарубіжний досвід Зарубіжний досвід Віннікова, Н.М. Світовий досвід розвитку нанотехнологічної сфери на прикладі США Проблеми науки
description	Вивчено особливості розвитку нанотехнологій у США. Здійснено аналіз основних результатів фінансування нанотехнологій. Розглянуто нанотехнологічні програми, пріоритетні напрями розвитку нанотехнологій та установи, які активно займаються дослідженням у цій сфері. Виділено найбільші досягнення та впровадження у сфері нанотехнологій. Наведено приклади міжнародного співробітництва в рамках програм.
format	Article
author	Віннікова, Н.М.
author_facet	Віннікова, Н.М.
author_sort	Віннікова, Н.М.
title	Світовий досвід розвитку нанотехнологічної сфери на прикладі США
title_short	Світовий досвід розвитку нанотехнологічної сфери на прикладі США
title_full	Світовий досвід розвитку нанотехнологічної сфери на прикладі США
title_fullStr	Світовий досвід розвитку нанотехнологічної сфери на прикладі США
title_full_unstemmed	Світовий досвід розвитку нанотехнологічної сфери на прикладі США
title_sort	світовий досвід розвитку нанотехнологічної сфери на прикладі сша
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Зарубіжний досвід
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51078
citation_txt	Світовий досвід розвитку нанотехнологічної сфери на прикладі США / Н.М. Віннікова // Проблеми науки. — 2012. — № 9. — С. 38-43. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Проблеми науки
work_keys_str_mv	AT vínníkovanm svítovijdosvídrozvitkunanotehnologíčnoísferinaprikladísša
first_indexed	2025-07-04T13:01:44Z
last_indexed	2025-07-04T13:01:44Z
_version_	1836721483178573824
fulltext	ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 9 /2 01 2 38 Вивчено особливості розвитку нанотехно- логій у США. Здійснено аналіз основних резуль- татів фінансування нанотехнологій. Роз- глянуто нанотехноло- гічні програми, пріори- тетні напрями розви- тку нанотехнологій та установи, які акти- вно займаються дослі- дженням у цій сфері. Виділено найбільші до- сягнення та впрова- дження у сфері нано- технологій. Наведено приклади міжнародно- го співробітництва в рамках програм. Ключові слова: нано- технології, нанотехно- логічні програми, нано- технологічні центри, дослідження, впрова- дження, співробітниц- тво. УДК 001.895 СВІТОВИЙ ДОСВІД РОЗВИТКУ НАНОТЕХНОЛОГІЧНОЇ СФЕРИ НА ПРИКЛАДІ США Н.М. Віннікова, Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Постановка проблеми. Нанотехнології вже давно увійшли до нашого життя і використовуються в електроніці, енергетиці, ма- шинобудуванні, промисловості, медицині і т.д. У майбутньому за допомогою нанотехнологій планується створення молекуляр- них роботів, які могли б лікувати організм, перебуваючи всере- дині нього; можливе відновлення вимерлих видів тварин і навіть створення нових істот. І це далеко не все, на що здатні нанотех- нології. Тому нанотехнології стали найпріоритетнішою сферою розвитку сучасної науки та техніки. Дослідження та розробки проводяться в усьому світі, держави витрачають мільярди дола- рів на розвиток цієї сфери. Вивчення їх досвіду надзвичайно ак- туальне. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням розви- тку нанотехнологій в Україні і світі присвячено праці таких українських вчених як Т. Кваша, Л. Стрельникова, А. Ямчук, Г. Новіцька, Ю. Рябчун, Л. Мусіна, Н. Березняк, О. Фролова та ін. Мета статті – проаналізувати сучасні методи та підходи до розвитку нанотехнологічної сфери у США. США є світовим лідером з розвитку нанотехнологій, на долю яких припадає до 25% світових інвестицій в цю сферу і близько половини публікацій. США також лідирують за кількістю патен- тів. В одному тільки 2003 році вчені та інженери із США одержа- ли до тисячі нанотехнологічних патентів. Патенти розподілені за такими напрямами: виготовлення, обробка та виявлення на- ноструктур – 39%, наноструктури – 30, шляхи використання на- ноструктур – 30, математичні алгоритми, наприклад спеціально адаптовані для наноструктур – 1% [1]. На сьогодні в дослідження нанотехнологій у США залучено більше ніж 700 університетів, приватних інститутів і лаборато- рій. Реалізується понад 5000 науково-дослідних проектів [2]. Найпріоритетнішими напрямами розвитку нанотехнологій у США є медицина, сільське господарство, енергетика та екологія. У 2001 році федеральним урядом США прийнято інвестицій- ну програму розвитку у сфері нанотехнологій «Національна на- нотехнологічна ініціатива» (The National Nanotechnology Initia- tive). До неї входять 26 державних організацій. Основне завдання програми – дослідження нанотехнологій та нанотехнологічних програм на світовому рівні; впровадження нанотехнологічних розробок; покращення рівня освіти та створення розвиненої ін- фраструктури; підтримка вітчизняних досліджень та розробок у сфері нанотехнологій. Дослідження та розробки в рамках про- грами проводяться в таких напрямах: основи наноявища та на- нопроцесів; наноматеріали; наноінструменти та системи; нано- ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 9 /2 01 2 39 метрологія та стандарти для нанотехно- логій; нановиробництво; нарощування абсорбційного потенціалу; навколишнє середовище, здоров’я та безпека, а також освіта та соціальні ефекти [3]. Згідно з прийнятим у 2003 році конгре- сом США законом «Про дослідження й розробки у сфері нанотехнологій в ХХІ столітті» (Nanotechnology 21st Research and Development Act of 2003 – P. L. 108– 153) програма має переглядатися кожні три роки [4]. Документ спрямований на закріплення позицій лідерства в сфері науки та техніки шляхом забезпечення довгострокової підтримки досліджень. Згідно з цим документом такі основні державні організації, як Національний науковий фонд, Міністерство енергетики, Національний інститут стандартів та тех- нологій НАСА та Управління з охорони навколишнього середовища, отримують фінансування на науково-дослідні робо- ти у сфері нанотехнологій. За перші три роки реалізації програми було видано 2500 грантів 300 академічним організаціям та 200 підприємствам малого бізнесу. Створено нанотехнологічні центри в 60 університетах 50 штатів та залучено близько 40 тис. спеціалістів. Розпочалась активна підготовка молодих спеціалістів в університетах та школах за новими про- грамами. Відкрито курси перепідготовки спеціалістів, які працюють в інших галу- зях промисловості [5]. Для координації наукових досліджень та розробок у сфері нанотехнологій в США в рамках програми створено спеціа- льні підрозділи (табл. 1). Таблиця 1. Система координування досліджень та розробок у сфері нанотехнологій США Підрозділ Основні функції Національна консультативна група експертів з нано- технологій – NNAP (National Nanotechnology Advisory Panel), 2003 У червні 2004 р. всі обов’язки NNAP передані Прези- дентській раді з питань науки і технологій – President's Council of Advisors on Science and Technology (PCAST) Проведення раз на два роки оцінки виконання міжвідомчої програми NNI та надання рекоме- ндації щодо її вдосконалення Національна рада з питань науки і технологій – National Science and Technology Council (NSTC), 1993 У структуру NSTC входять чотири комітети: – з питань навколишнього середовища і природних ресурсів (9 підкомітетів); – з питань внутрішньої та національної безпеки (6 підкомітетів); – з питань технологій (9 підкомітетів); – з питань науки Координація реалізації федеральних науково- технологічних пріоритетів та програм міждис- циплінарного та міжвідомчого характеру. Координація діяльності всіх міністерств і агентств федерального уряду в науково- технологічній сфері, формування комплексно- го інвестиційного пакету уряду США в нано- сфері Відбір загальнонаціональних пріоритетів, ко- ординація міжвідомчих базових і прикладних досліджень Управління з науково-технологічної політики адміні- страції президента – Office of Science and Technology Policy (OSTP) Створений відповідно до Закону «Про національну науково-технологічну політику», 1976 Підготовка для президента США та його адмі- ністрації рекомендацій щодо впливу науки та технологій на внутрішню та зовнішню політи- ку держави Залучення різних науково-дослідних установ для проведення досліджень у сфері нанотех- нологій Адміністративно-бюджетне управління – Office of Management and Budget (OMB) Допомога президенту США в розробці та реа- лізації спільної політики, у тому числі в галузі науки та технологій, включаючи NNI, розгляд питань щодо бюджетних асигнувань міністер- ствами та агентствами, включаючи програми НДДКР у сфері нанотехнологій Технічна консультативна група – Technical Advisory Group (TAG) Складається із 45 експертів у сфері нанотехнологій, які представляють різні галузі науки і промисловості Проведення технічної підтримки Надання рекомендацій з усунення проблем, які виникають у галузі науки і промисловості ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 9 /2 01 2 40 Перші дослідження у сфері нанотехноло- гій у США почав фінансувати Національ- ний науковий фонд ще наприкінці 1991 року. З кожним роком збільшується фінан- сування нанотехнологічної сфери, що свід- чить про пріоритетність цього напряму для держави (табл. 2). Підкомітет з питань нанонауки, інжинірингу та тех- нологій – Nanoscale Science, Engineering, and Technology Subcommittee (NSET) У підкомітеті організовано чотири робочі групи: – з визначення впливу нанотехнологій на навколиш- нє середовище й здоров’я людини (Nanotechnology Environmental and Health Implications (NENI WG); – зі зв’язків з промисловістю (Industry Liaison WG); – з нановиробництва (Nanomanufacturing WG); – зі зв’язків із суспільством (Public Engagement WG) Координація планів, бюджету та програм 26 федеральних міністерств та агентств в рамках Національної нанотехнологічної іні- ціативи Національне управління з координування в сфері нанотехнологій – National Nanotechnology Coordination Office (NNCO), 2001 Міжвідомче координування робочих груп під- комітету NSET, надання йому адміністратив- но-технічної підтримки, поширення інформа- ції й сприяння трансферу та комерціалізації результатів федеральних досліджень та розро- бок у сфері нанотехнологій Американський центр нанотехнологічної готовності – American Nanotechnology Preparedness Center (ANPC) Створений відповідно до Закону «Про дослідження і розробки в сфері нанотехнологій в ХХІ столітті», 2003 Проведення досліджень, координація, збір та розповсюдження інформації з соціальних, еко- логічних, освітніх, юридичних та інших про- блем, які виникають у результаті використан- ня нанотехнологій Ідентифікація перспективних проблем, які виникають при використанні нанотехнологій для реалізації НДДКР, та надання рекоменда- цій з їх усунення Центр з виробництва наноматеріалів – Centre for Nanomaterials Manufacturing (CNM) Здійснення та координація досліджень, а та- кож збір та розповсюдження інформації про нові технології, які використовуються для ви- робництва наноматеріалів, нанообладнання та наносистем з новими характеристиками Розробка механізмів трансферу нанотехноло- гій у промисловість США Таблиця 2. Фінансування досліджень у сфері нанотехнологій за 2001–2012 рр., млрд. дол. [3, 6, 7] Рік 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 0,464 0,697 0,760 0,989 1,200 1,351 1,424 1,555 1,702 1,781 1,762 2,1* *З них близько 97 млн. дол. виділено на нановиробництво Головними розпорядниками державних коштів у сфері нанотехнологій у США є Національний науковий фонд та Мініс- терство оборони. У 2008–2010 рр. обсяг фі- нансування цими установами склав 52,6% від загальної суми (табл. 3) [2, 8]. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 9 /2 01 2 41 Приблизно 65% бюджетних асигнувань в рамках програми «національна нанотехно- логічна ініціатива» надходять університе- там на підтримку академічних базових до- сліджень, 25% – науково-дослідним лабора- торіям, які підпорядковуються міністерст- вам та агентствам, і 10% – промисловим ор- ганізаціям [4]. Найбільша увага в США приділяється довгостроковим і ризиковим нанотехноло- гічним дослідженням та розробкам термі- ном від 10 до 20 і більше років в напрямах електроніки, хімії, медицини, інформацій- них технологій тощо [1]. США мають добре розвинену нанотех- нологічну інфраструктуру. Постійно ство- рюються великі дослідницькі центри, лабо- раторії та підприємства. Найвідомішими науково-дослідними організаціями в США у сфері нанотехнологій є: Американське товариство з випробування матеріалів (American Society for Testing and Materials), Інститут електрики та електроніки (Institute of Electrical and Electronics Engi- neers), Національна нанотехнологічна ме- режа (National Nanotechnology Infrastruc- ture Network), Центр електромеханічних виробничих систем (Center for Nanoscale Chemical-Electrical-Mechanical Manufactu- ring Systems), Національний інститут ста- ндартів і технологій (National Institute of Standards and Technology), які фінансу- ються Національним науковим фондом (NSF) [3–5]. Найвагомішими результатами в США у сфері нанотехнологій вважають новий тип приладу цифрової пам’яті (Університет Ка- ліфорнія, Лос-Анджелес), нові елементи для палива (компанія Neah Power Systems), вуглецеві нанотрубки як «систему достав- ки» ліків (Массачусетський технологічний інститут Стенфордського університету), одежу з використанням нанотехнологій (Корнелівський університет, Нью-Йорк), прилад, який моделює роботу мускулів (Інститут нанотехнологій, Техас, Даллас) тощо [4]. З 2011 року США та Росія співпрацюють у сфері нанотехнологій у рамках 25 проек- тів. Основна мета – виробництво та комер- ціалізація продукції. Велика увага приділя- ється також освіті у сфері нанотехнологій. У процесі співпраці планується створення спільного центру з нанобіонауки, де голо- Таблиця 3. Фінансування нанотехнологічної сфери за галузевими відомствами у 2008–2010 рр., млн. дол. Відомство Рік 2008 2009 2010 Національний науковий фонд 409 397 423 Міністерство оборони 460 464 379 Міністерство енергетики 240 338 347 Міністерство охорони здоров’я 305 311 326 Міністерство торгівлі 86 88 92 Міністерство охорони навколишнього середовища 12 16 18 NASA 17 17 17 Міністерство зовнішньої безпеки 3 9 12 Міністерство сільського господарства/Лісний департамент 5 5 5 Міністерство сільського господарства 6 3 3 Міністерство транспорту 1 3 3 Міністерство юстиції 0 0 0 Всього 1,542 1,647 1,624 ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 9 /2 01 2 42 вними учасниками є Інститут ім. Курча- това та Лоуренсівська національна лабо- раторія [3, 4]. Того ж року Міністерство освіти та нау- ки України і Посольство США в Україні підписали спільний пілотний проект що- до навчання в провідних вищих навчаль- них закладах США українських студентів у рамках програми ім. Фулбрайта, де од- ним із основних пріоритетних напрямів освіти і науки є нанотехнології [4]. Кожен рік Національний науковий фонд та низка інших організацій, зайня- тих у нанотехнологічній сфері в США, організовують поїздки молодих вчених до Японії, Кореї, Індії, Швейцарії, Німеччи- ни та інших регіонів для обміну досвідом, проведення семінарів та налагодження нових зв`язків з провідними нанотехноло- гічними центрами [4, 7]. В останні п’ять років нанотехнології активно розвивають і в Північній Аме- риці – Канаді та Мексиці, а також в кра- їнах Південної Америки – Аргентині та Бразилії. Так, найактивнішими в розвитку нано- технологій у Канаді є такі провінції як Альберта, Британська Колумбія, Онтаріо і Квебек. Над розвитком нанотехнологіч- ної сфери працює федеральний уряд, уряди провінцій, а також національні уні- верситети та інститути. На території Ка- нади налічується до 200 компаній, які ак- тивно проводять дослідження та розроб- ки у сфері нанотехнології. Основні на- прями досліджень – біологічні науки, ін- формаційні технології, матеріалознавство та енергетика [9]. У провінції Альберта розташований найбільший науково-дослідний Націо- нальний інститут нанотехнологій (NINT), основною діяльністю якого є заохочення та підтримка наукових до- сліджень у сфері нанотехнологій. Вели- ку роль у розвитку нанотехнологій цієї провінції відіграє науково-дослідний центр «Нанофаб» (Micromachining and Nanofabrication Facility), який допомагає місцевим підприємствам та вченим роз- вивати нанотехнологічний бізнес, нада- ючи обладнання та передаючи досвід, необхідні для досягнення цілей дос- лідження [9, 10]. У Британській Колумбії науково-дос- лідною діяльністю у сфері нанотехно- логій займається відомий Університет Британської Колумбії (The University of British Columbia). Основні напрями до- сліджень – матеріалознавство та мета- лургія [9, 11]. На території Онтаріо знаходиться най- більша кількість науково-дослідних уста- нов у сфері нанотехнологій. Серед них найвідоміші п`ять: Інститут національних стандартів (The Institute for National Meas- urement Standards), Інститут молекуляр- ної науки (The Steacie Institute of Molecu- lar Science), Інститут мікроструктури (The Institute for Microstructural Science), Інсти- тут аерокосмічних досліджень (The Insti- tute for Aerospace Research) і Інститут хі- мічних процесів і технології навколиш- нього середовища (Institute for Chemical Process and Environmental Technology) [9]. Провінція Квебек являє собою кластер, який складається з шести університетів та науково-дослідних центрів. Таке об’єд- нання створено з метою підвищення кон- курентоспроможності промисловості Кве- беку у сфері нанотехнологій. Найпріори- тетнішими напрямами дослідження на- нотехнологій в провінції Квебек є косміч- на та автомобільна галузі [3, 9]. У Мексиці відсутня державна програма з розвитку нанотехнологій. Головною ор- ганізацією, яка контролює розвиток цієї сфери, є Фонд «США-Мексика» (United States-Mexico Foundation for Science) [10]. Установа займається проблемами органі- зації співробітництва між двома країна- ми, а також створенням спеціалізованих технопарків. Для Мексики нанотехнології є стимулом для підвищення конкуренто- спроможності своєї економіки. Аргентина та Бразилія координують свої зусилля в цій сфері, реалізуючи спе- ціальні програми з іншими державами. За даними відомої американської аналі- тичної організації Lux Research Inc, Бра- зилія входить в число 17 найактивніших країн у сфері нанотехнологій [11]. лансоване державне та приватне фінансу- вання, ведеться підготовка та перепідготов- ка власних та іноземних кадрів. Досвід США активно використовується більшістю держав, в яких стрімко розвиваються нано- технології. Висновки. У США нанотехнологічна сфера розвивається швидше, ніж в інших державах. Дослідження тут проводяться в усіх галузях економіки та майже в усіх регі- онах, створена стійка інфраструктура, іс- нує чітка стратегія розвитку, добре налаго- джена організаційно-правова система, зба- ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 9 /2 01 2 43 Література 1. Как обустроить развитие нанонаук и нанотехнологий в Украине на перспективу до 2020 г. / А.В. Рагуля // Вісник Українського матеріалознавчого товариства. – 2008. – № 1(1). – С. 29–36. 2. Нанотехнології у ХХІ столітті: стратегічні пріоритети та ринкові підходи до впровадження / Г.О. Андрощук, А.В. Ямчук, Н.В. Березняк та ін.: Монографія. – К.: УкрІНТЕІ, 2011. – 275 с. 3. The National Nanotechnology Initiative: Overview, Reauthorization and Appropriations Issues ohn F. Sargent Jr. Specialist in Science and Technology Policy. May 22, 2012. – www.fas.org/sgp/crs/misc/ RL34401.pdf. 4. The National Nanotechnology Initiative: strategic plan, 2007. – www.sandia.gov/.../ NNI_Strategic_Plan_20. 5. Вергун Л.І. Моделі розвитку бізнесу у сфері нанотехнологій // Проблеми і перспективи розвит- ку співробітництва між країнами Південно-східної Європи в рамках ЧАЕС і ГУАМ: – Севасто- поль-Донецьк, 2009. – С. 595–602. 6. Чигрин А.В., Петух А.О. Стан та перспективи розвитку ринку товарів нанотехнології і наномате- ріалів. – http://www.rusnauka.com/9_DN_2010/Economics/62239.doc.htm. 7. Жмудь В.А., Авдеенко Т.В., Ляпидевский А.В. Экономические аспекты развития нанотехнологий: Сб. науч. трудов НГТУ. – 2009. – №3 (57). – С. 105–112.– sbornik.infoterra.ru/dowload2.php?num=3- 57&id=13&type. 8. Киселев В.Н., Рубвальтер Д.А., Руденский О.В. Инновационная политика в области нанотехноло- гий: опыт США и ЄС, 2008. –www.csrs.ru/inform/IAB/bulleten_2008_1.pdf. 9. Nanotechnology research in Canada, 2006. –http://translate.google.com.ua/translate? hl=ru&sl=en&tl=ru&u=http%3A%2F%2Fwww.nanowerk.com%2Fspotlight%2Fspotid%3D984.php. 10. Нанотехнологии в Мексике: Дорога без цели // Nano News Net. – 2007. – http:// www.nanonewsnet.ru/blog/nikst/nanotekhnologii-v-meksike-doroga-bez-tseli. 11. NANO – 2008 (Бразилия) / Науково-інформаційний портал нанотехнологій. – http://nano- info.ru/post/199. Изучены особенности развития нанотехнологий в США. Осуществлен анализ основных результатов финансирования нанотехнологий. Рассмотрены нанотехнологические про- граммы, приоритетные направления развития нанотехнологий и учреждения, которые активно занимаются исследованием в этой сфере. Выделены наибольшие достижения и внедрения в сфере нанотехнологий. Приведены примеры международного сотрудничес- тва в рамках программ. Н.Н. Винникова МИРОВОЙ ОПЫТ РАЗВИТИЯ НАНОТЕХНОЛОГИЧЕСКОЙ СФЕРЫ НА ПРИМЕРЕ США

Світовий досвід розвитку нанотехнологічної сфери на прикладі США

Репозитарії

Схожі ресурси