Віртуальний кластер державних закупівель як інноваційний об`єкт інтегрованого логістичного менеджменту
Розглянуто умови, основні завдання та етапи формування віртуального логістичного кластеру – нової форми функціонування та розвитку логістичної системи державних закупівель, забезпечення концепції інтегрованих логістичних ресурсних потоків у системі державних закупівель як передумови забезпечення кон...
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2012
|
Schriftenreihe: | Проблеми науки |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51117 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Віртуальний кластер державних закупівель як інноваційний об`єкт інтегрованого логістичного менеджменту / В.В. Смиричинський // Проблеми науки. — 2012. — № 11. — С. 36-41. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-51117 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-511172013-11-15T03:07:26Z Віртуальний кластер державних закупівель як інноваційний об`єкт інтегрованого логістичного менеджменту Смиричинський, В.В. Наука–виробництву Розглянуто умови, основні завдання та етапи формування віртуального логістичного кластеру – нової форми функціонування та розвитку логістичної системи державних закупівель, забезпечення концепції інтегрованих логістичних ресурсних потоків у системі державних закупівель як передумови забезпечення конкурентоспроможності мережевих логістичних кластерних формувань у регіонах України. Рассмотрены условия, основные задачи и этапы формирования виртуального логистического кластера – новой формы функционирования и развития логистической системы госзакупок, обеспечения концепции интегрированных логистических ресурсных потоков в системе госзакупок как предпосылка обеспечения конкурентоспособности сетевых логистических кластерных формирований в регионах Украины. This article deals with conditions, main tasks and stages of virtual logistic cluster formation and development of state purchases logistic system. It is also considered the ensure of integrated logistic and resource flow conception into the state purchases system as the precondition of competitive net logistic cluster formation ensure in regions of Ukraine. 2012 Article Віртуальний кластер державних закупівель як інноваційний об`єкт інтегрованого логістичного менеджменту / В.В. Смиричинський // Проблеми науки. — 2012. — № 11. — С. 36-41. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0119 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51117 339.137.2:339.186 uk Проблеми науки Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Наука–виробництву Наука–виробництву |
spellingShingle |
Наука–виробництву Наука–виробництву Смиричинський, В.В. Віртуальний кластер державних закупівель як інноваційний об`єкт інтегрованого логістичного менеджменту Проблеми науки |
description |
Розглянуто умови, основні завдання та етапи формування віртуального логістичного кластеру – нової форми функціонування та розвитку логістичної системи державних закупівель, забезпечення концепції інтегрованих логістичних ресурсних потоків у системі державних закупівель як передумови забезпечення конкурентоспроможності мережевих логістичних кластерних формувань у регіонах України. |
format |
Article |
author |
Смиричинський, В.В. |
author_facet |
Смиричинський, В.В. |
author_sort |
Смиричинський, В.В. |
title |
Віртуальний кластер державних закупівель як інноваційний об`єкт інтегрованого логістичного менеджменту |
title_short |
Віртуальний кластер державних закупівель як інноваційний об`єкт інтегрованого логістичного менеджменту |
title_full |
Віртуальний кластер державних закупівель як інноваційний об`єкт інтегрованого логістичного менеджменту |
title_fullStr |
Віртуальний кластер державних закупівель як інноваційний об`єкт інтегрованого логістичного менеджменту |
title_full_unstemmed |
Віртуальний кластер державних закупівель як інноваційний об`єкт інтегрованого логістичного менеджменту |
title_sort |
віртуальний кластер державних закупівель як інноваційний об`єкт інтегрованого логістичного менеджменту |
publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Наука–виробництву |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51117 |
citation_txt |
Віртуальний кластер державних закупівель як інноваційний об`єкт інтегрованого логістичного менеджменту / В.В. Смиричинський // Проблеми науки. — 2012. — № 11. — С. 36-41. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
series |
Проблеми науки |
work_keys_str_mv |
AT smiričinsʹkijvv vírtualʹnijklasterderžavnihzakupívelʹâkínnovacíjnijobêktíntegrovanogologístičnogomenedžmentu |
first_indexed |
2025-07-04T13:06:26Z |
last_indexed |
2025-07-04T13:06:26Z |
_version_ |
1836721788558508032 |
fulltext |
НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
1/
20
12
36
УДК 339.137.2:339.186
ВІРТУАЛЬНИЙ КЛАСТЕР ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ЯК
ІННОВАЦІЙНИЙ ОБ’ЄКТ ІНТЕГРОВАНОГО
ЛОГІСТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
В.В. Смиричинський, канд. екон. наук,
Тернопільська філія Європейського університету
Постановка проблеми. Бурхливий розвиток за останні 50 ро-
ків логістики та логістичного менеджменту в господарських про-
цесах національних економік відбувається завдяки впроваджен-
ню інформаційних та комунікаційних технологій. У зв’язку з
цим в Україні гостро постає питання щодо розробки методичних
підходів і прикладних аспектів такої наукової проблеми, як до-
слідження процесів логістичного управління на підприємствах,
фірмах і компаніях нової організаційної форми – віртуальних
організацій, визначення основних їхніх функцій та обґрунтуван-
ня фундаментальних принципів логістичного управління ними
у рамках сучасної теорії конкурентоспроможності.
Інтеграційні процеси ресурсних потоків, що обумовлені в гос-
подарських зв’язках на сучасному етапі ринкових відносин логіс-
тичним менеджментом, ставлять певні вимоги як до побудови
структурних підрозділів підприємств і компаній, так і до форму-
вання структур управління. Поступово відбувається перехід від
суб’єктів господарювання, що базуються на раціональній органі-
зації, до компаній, що базуються на знаннях та інформації. Це
спонукає нові форми організацій мати більшу гнучкість, здат-
ність швидко адаптуватися до змін, ризиків і викликів навколиш-
нього середовища, генерувати нові знання, розробляти і впрова-
джувати інновації в свою господарську діяльність.
Найбільша логістична система серед функціональних видів
логістики – державні закупівлі. Вона фактично є базисною над-
будовою над ними. З точки зору системних функцій держзакупі-
влі – це державна логістика. Роль логістичної концепції управлін-
ня рухом ресурсних потоків у системі державних закупівель над-
звичайно велика, оскільки державні органи управління як гене-
ральні розпорядники засобів державного бюджету (фінансових
потоків), регулювання і координації руху матеріальними, інфор-
маційними і сервісними потоками створюють найбільші ресурс-
ні потоки в національній економіці. Основним завданням логіс-
тичної системи державних закупівель (ЛСДЗ) є оптимізація логіс-
тичних витрат і відповідно економія коштів державного і муні-
ципальних бюджетів при здійсненні тендерних процедур держа-
Розглянуто умови,
основні завдання
та етапи форму-
вання віртуального
логістичного клас-
теру – нової форми
функціонування та
розвитку логістич-
ної системи держа-
вних закупівель,
забезпечення кон-
цепції інтегрованих
логістичних ресурс-
них потоків у сис-
темі державних
закупівель як перед-
умови забезпечення
конкурентоспромо-
жності мережевих
логістичних клас-
терних формувань
у регіонах України.
Ключові слова: ін-
тегровані ресурсні
потоки, концепція
інтегрованої логіс-
тики, віртуальна
організація, віртуа-
льні кластери, дер-
жавні закупівлі,
тендерні процеду-
ри, логістична
кластерна модель.
Исследована публикационная активность Украины и Евросоюза по отраслям науки. Рас-
смотрена динамика количества публикаций, которые приходятся на одного исследовате-
ля на протяжении 1996–2010 гг. Сделано сравнение отображения количества публикаций
БД Scopus в ВВП и затратах на НДДКР стран в расчете на каждый 1 млн. дол. США.
А.И. Корецкий ОТРАЖЕНИЕ РАЗВИТИЯ НАУКИ УКРАИНЫ И ЕВРОСОЮЗА
В РЕФЕРАТИВНОЙ БАЗЕ ДАННЫХ SСOPUS
НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
1/
20
12
37
вних закупівель для потреб держави. Без
інституту ЛСДЗ не можливе функціону-
вання як самого державного апарату управ-
ління, так і багатьох соціальних інститутів,
діяльність яких забезпечується коштами
державного і місцевих бюджетів.
Аналіз останніх досліджень і публі-
кацій. Проблематика формування, роз-
витку і становлення ЛСДЗ досліджується
в працях окремих зарубіжних і вітчизня-
них вчених. Так, закупівельна логістика
як функціональний вид загальної логіс-
тики розглядається у працях Д.Д. Бауер-
сокса, Д.Д. Клоса, М. Кристофера, Д. Коу-
ла, Б.А. Анікіна, А.М. Гаджжинського,
М.Є. Залманової, В.І. Сергеєва, А. Тяпухі-
на та ін. З вітчизняних вчених закупівлі
на макрорівні досліджували Є.В. Крикав-
ський, Р.Р. Ларіна, М.А. Окландер,
Н.І. Чухрай. Що ж стосується досліджен-
ня системи державних закупівель в Украї-
ні, то вони лише започатковуються. Коло
дослідників вкрай обмежене, це: В.В. Зу-
бар, О.Ф. Овсянок-Бердадіна, Г.І. Пінькас,
Н.Б. Ткаченко. Функції логістики держав-
них закупівель становлять науковий інте-
рес автора даної статті.
Слід зауважити, що проблема необхід-
ності формування логістичної системи
державних закупівель в Україні і, зокре-
ма, логістичної кластерної моделі держав-
них закупівель ставиться вперше.
Мета статті – дослідження загальних
умов трансформації ЛСДЗ під впливом
інформаційно-комунікаційних техноло-
гій, розробка методичних підходів до фо-
рмування віртуального логістичного
утворення державних закупівель кластер-
ного типу як нової моделі організації тен-
дерних процедур у державному секторі
економіки.
У своїх дослідженнях з проблем фор-
мування ЛСДЗ автором була розроблена і
запропонована схема віртуальної кластер-
ної моделі ЛСДЗ як нової форми органі-
зації тендерних процедур при закупівлі
товарів, робіт і послуг для державних по-
треб [1–2, 5]. На відміну від існуючих
централізованої, децентралізованої чи
змішаної моделей державних закупівель
метою логістичної кластерної моделі дер-
жавних закупівель є, по-перше, обмежен-
ня, бажано законодавче, прямої участі
державних чиновників в організації про-
цедур державних закупівель і, відповідно,
їх впливу на вибір виду торгів і на кінце-
вий результат торгів, тобто визначення
переможця торгів відповідно до логістич-
них принципів: системного підходу, про-
зорості, надійності, справедливості, не-
упередженості, глобальної оптимізації,
підконтрольності, підзвітності, ефектив-
ності і ін., що забезпечить високий рівень
конкуренції учасників – виконавців дер-
жавного замовлення, які за класифікацією
мають можливість і бажають взяти участь
у конкурсному виборюванні контракту за
тендером; по-друге, дотримання чесної і
справедливої конкуренції учасників тор-
гів; по-третє, зведення до мінімуму коруп-
ційних діянь недобросовісних учасників
торгів, які спрямовують величезні суми
бюджетних коштів на відкати; по-
четверте, як наслідок, значна економія
бюджетних коштів.
Об’єднання мережі організацій з її вуз-
лами і зв’язками з інформаційно-техніч-
ними засобами може створити найбільш
передову форму сучасної організації дер-
жавних закупівель – віртуальну організа-
цію [3]. Це дозволяє не лише отримати
синергетичний ефект від комбінування
елементів ресурсної бази підприємств і
організацій-партнерів з державних заку-
півель, а й створювати нові форми соціа-
льно-економічної діяльності, наприклад,
електронної комерції, електронного мар-
кетингу і логістики. На жаль, поки що де-
тально не досліджені передумови й особ-
ливості формування віртуальних кластер-
них (мережевих) утворень у реаліях зроста-
ючої конкурентної боротьби як між націо-
нальними, так і між регіональними еконо-
міками у системі державних закупівель на-
віть у розвинених країнах Європи. За
М. Кастельсом – це формування і розвиток
мережевої економіки (Networked Economy),
яка в літературі ідентифікується з назвами
«цифрова економіка» (Digital Economy),
або «інтернет-економіка» [4].
Актуальність досліджуваної проблема-
тики в Україні пов’язана з труднощами,
ОТРАЖЕНИЕ РАЗВИТИЯ НАУКИ УКРАИНЫ И ЕВРОСОЮЗА
які полягають у відсутності чи недостатньо-
му розвитку інститутів співпраці між бізне-
сом, владою, суспільними інститутами, та
низьким рівнем інфраструктурного забез-
печення такої співпраці, до кінця не вирі-
шеними питаннями відкритості та доступ-
ності до інформації, що призводить до
втрати більшості господарських зв’язків.
На даному етапі формування і впрова-
дження кластерних утворень у ринковій
економіці України значний інтерес стано-
вить перехід від класичних організаційних
утворень до віртуальних. Кластер, за визна-
ченням С. Соколенка, – це новий ефектив-
ний спосіб і система взаємодії, постійного
ділового спілкування територіально й еко-
номічно споріднених учасників виробни-
чого процесу заради отримання кожним із
них синергетичного комерційного резуль-
тату [5].
Природа економічного кластеру така,
що в ньому можуть бути задіяні різні орга-
нізації як за формами власності, так і за вида-
ми господарської діяльності. З цієї точки зору
автор статті вважає, що всі учасники проце-
дур державних закупівель (виробники, поста-
чальники, посередники, державні замовники
(споживачі), наукові і фінансові установи,
контролюючі організації, включаючи гро-
мадські організації) можуть утворювати в
будь-якому регіоні специфічні віртуальні
кластерні об’єднання комерційного спря-
мування з метою задоволення державних
потреб в тих чи інших ресурсах. В середині
мережевої структури такого кластеру вини-
кають економічні відносини між суб’єктами
різної форми власності: приватними суб’єк-
тами підприємництва (промисловими, буді-
вельними, торговими організаціями і підпри-
ємствами), державними (ВНЗ, НДІ, держав-
ний матеріальний резерв, державний агро-
фонд), муніципальними (організації соціа-
льно-культурної сфери), силовими і обо-
ронними структурами.
Отже, постає питання, як на практиці
пов’язати в єдину господарську систему
такі відмінні один від одного підприємства,
організації й установи? Відповідь слід шу-
кати при розгляді умов побудови мереж
обміну інформацією та фінансовими і ма-
теріальними потоками ресурсів як усереди-
ні, так і зовні таких мереж. Це особливо ва-
жливо за переходу системи державних за-
купівель і впровадження в практику їх ор-
ганізації механізму електронних держав-
них закупівель, реалізація якого здійсню-
ється за допомогою мережі Інтернет.
Сучасні можливості Інтернету як глоба-
льної мережі, Інтранету як внутрішньої ло-
кальної мережі усередині підприємства або
об’єднання підприємств і організацій спри-
яли появі таких нових форм організації біз-
несу, як віртуальні підприємства, віртуаль-
ні організації та їхні об’єднання (ВО).
ВО – це спільна кооперація діяльності
незалежних підприємств і організацій різ-
ної галузевої належності, форм і розмірів
власності, що створюється на тимчасовій
основі без утворення юридичної особи з
метою взаємного використання ресурсів,
зниження витрат і розширення ринкових
можливостей. Такі віртуальні організації
дозволяють координувати взаємозв’язані
дії, залучати у разі потреби нових партне-
рів і не перешкоджати конкуренції між іс-
нуючими в них фізичними суб’єктами під-
приємництва.
Віртуальні організації можна розглядати
як виробничі системи нового типу з нечіт-
ко окресленими межами і часто змінюва-
ним елементним складом. За суттю це ви-
робничі системи, що реалізують функціо-
нальні процеси, які виконуються окремими
підприємствами і організаціями для спіль-
ного розв’язання проблем, ефективного
виробництва конкретної інноваційної нау-
коємної продукції або послуг. В результаті
такої кооперації зникає межа між зовнішні-
ми і внутрішніми складовими суб’єктів під-
приємництва – учасників процедур закупі-
вель, власними і чужими ресурсами, вели-
кими і малими організаціями, перегляда-
ються структури організаційних побудов
підприємств, організацій і установ, місце їх
дислокації.
У цьому аспекті значний інтерес викли-
кають основні завдання створення регіона-
льних віртуальних мережевих організацій,
а саме:
— поєднання на практиці двох процесів
кооперації і конкуренції між учасниками-
партнерами;
— визначення рівня самостійності у при-
йнятті рішень;
— визначення організаційної придат-
ності підприємства чи організації — пар-
тнера як у технологічному, так і соціаль-
ному аспекті;
НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
1/
20
12
38
НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
1/
20
12
39
— потреба у створенні високого рівня
довіри між організаціями-партнерами;
— потреба у формуванні інтегрованих
маркетингу, логістики і коопераційного
менеджменту з метою координації діяльно-
сті територіально розподілених партнерсь-
ких підприємств і організацій та встанов-
лення взаємозв’язків між партнерами, що
заслуговують на довіру.
Термін «віртуальний» використовується
останнім часом у всіх сферах знань.
У короткому словнику сучасних по-
нять і термінів вказується, що віртуальна
реальність – це рукотворний ефект при-
сутності, імітація (моделювання) реальної
дійсності [6].
Окремим видом віртуального підприєм-
ства або віртуального об’єднання є віртуа-
льний кластер. Це змодельований аналог
реального промислового кластеру, що міс-
тить інформацію про кожного учасника
реального кластеру у межах, необхідних
для організації бізнес-процесів усередині
системи як цілісної організації.
На відміну від «віртуального підприємс-
тва у чистому вигляді» [7], кластери ство-
рюються з перспективою функціонування
у довгостроковому періоді, а не на час ви-
конання окремих проектів. Крім того, клас-
тер передбачає відносно збалансований
склад його учасників, зацікавлених у спіль-
ній діяльності незалежних підприємств і
організацій різної галузевої належності,
форм і розмірів власності.
За останні роки значного розвитку і по-
ширення в Україні набули дослідження і
прикладне застосування інтеграційних
процесів маркетингового і логістичного ме-
неджменту. Мова йде про маркетингову
логістику. Однією з основних конкурент-
них переваг, яку отримують логістичні
провайдери при впровадженні логістично-
го підходу в практику господарської діяль-
ності, є інтеграція основних логістичних
ресурсних потоків: фінансового, матеріаль-
ного, інформаційного та сервісного в один.
Такий підхід дає можливість оптимізувати
логістичні витрати і раціонально організу-
вати управління рухом ресурсних потоків,
при якому зменшується потреба в складсь-
ких потужностях, відчутно зменшуються
вантажно-розвантажувальні та перевало-
чні операції з вантажем, витрати на меха-
нізацію та автоматизацію складських про-
цесів, зарплату працівників, транспортні
витрати та ін.
На основі застосування системного під-
ходу в процесі створення віртуального кла-
стеру державних закупівель в регіонах чи в
центрі автор статті пропонує впроваджува-
ти концепцію інтегрованої маркетингової
логістики з переорієнтацією всіх учасників
віртуального кластерного об’єднання дер-
жавних закупівель на спільні маркетинго-
во-логістичні цілі і стратегії задоволення
потреб місцевих громад чи державних по-
треб в цілому.
У цьому аспекті можна спостерігати пев-
ні труднощі, пов’язані з базовою маркетин-
гово-логістичною концепцією потенційних
учасників тендерних торгів, різними рівня-
ми зацікавленості до інтеграції та ризика-
ми, що виникатимуть у процесі створення
та діяльності віртуальних кластерів. З ме-
тою подолання труднощів і організації вір-
туального кластеру слід створити уповно-
важену на це віртуально організацію, на-
приклад, вітчизняну асоціацію фахівців з
державних закупівель або саморегулюю-
чий віртуальний координаційний центр
(ВКЦ), який буде мати міжгалузевий ха-
рактер і охоплюватиме спільні маркетин-
гово-логістичні сфери діяльності членів
кластеру1.
На такий спеціалізований ВКЦ, крім ор-
ганізації взаємодії учасників кластеру, слід
покласти також низку інших функцій, зок-
рема, формування інтегрованої маркетин-
1Схожа кластерна модель, яка має прямий вплив на розвиток системи державних закупівель, уже впрова-
джується в Російській Федерації. За підтримки державної влади там за принципом кластерної моделі створю-
ються так звані саморегулюючі організації (СРО). До складу одного із кластерів увійшла «Гільдія вітчизняних
фахівців з державного і муніципального замовлення», яка є науково-виробничим майданчиком держави і спе-
ціалізується на державних і муніципальних закупівлях [8]. Діяльність організації прозора, повністю підтриму-
ється владою. Гільдія є спеціалізованим центром із розробки та впровадження програм науково-технічного
прогресу у цій сфері, зокрема програм із підготовки та навчання фахівців у сфері державних закупівель. Ця
організація об’єднує в групи не тільки установи (юридичні особи), а й фізичних осіб, тих державних службов-
ців, що працюють у сфері державних і муніципальних закупівель. До складу цього кластеру входять не тільки
фахівці у сфері державних, муніципальних та корпоративних закупівель, а й аудитори і бухгалтери, оцінювачі
та ріелтори, будівельники і фахівці туристичної галузі тощо.
НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
1/
20
12
40
го-логістичної політики, організацію техно-
логічного ланцюжка маркетинго-логістич-
них комунікацій між партнерами по бізне-
су, підготовку фахівців – маркетингових і
логістичних менеджерів з новими компете-
нціями, такими як уміння застосовувати
інструменти інтернет-маркетингу і логісти-
ки у фізичному і віртуальному просторі, та
інші загальні питання, що стосуються всіх
учасників кластеру. ВКЦ концентрує функ-
ції, якими окремо не наділений жоден з
учасників кластеру.
У процесі організації віртуального клас-
теру слід виділити три етапи, під час яких
мають бути виконанні три завдання:
1. Ініціація формування і створення
стратегічної концепції віртуальної web-
платформи.
2. Підтримка діяльності віртуальної web-
платформи.
3. Функціонування віртуального класте-
ру у фізичному та інтернет-просторі.
За підсумками першого етапу роботи має
бути досягнуто бачення ідеального стану
кластеру, його місії, правил і норм роботи,
визначено загальні витрати і прибутки, вра-
ховано всі можливі ризики у ході спільної дія-
льності. Після створення web-платформи на
другому етапі починає функціонувати ВКЦ.
На думку автора статті, саме на цьому етапі
важливу роль буде відігравати механізм взає-
мної довіри між партнерами, побудований
на стратегії інтегрованих маркетингово-
логістичних комунікацій (ІМЛК). На остан-
ньому етапі розробляється технологічний
ланцюжок ІМЛК, що дозволяє максимально
мінімізувати витрати на кожному з етапів ви-
робничого циклу створення цінностей клас-
теру як у вигляді нових товарів і послуг для
споживачів, так і у вигляді нових знань, інфо-
рмації для потреб регіонального бізнесу, нау-
ки, влади, громади.
Цей процес охоплює всі сфери діяльнос-
ті кластеру: від маркетингових досліджень
потреб ринку, пошуків і залучення сирови-
ни, матеріалів, енергії, виробництва готової
продукції, логістики і складування до під-
готовки кадрів, спільної наукової діяльнос-
ті, транспортування, повного спектру бан-
ківських, страхових і соціальних послуг.
Пошук і найбільш ефективне використан-
ня зовнішніх ресурсів (аутсорсинг) дозво-
лить значно збільшити додану вартість
продукції кластеру.
Використання сучасних інформаційних
та комунікаційних технологій дасть мож-
ливість ВКЦ відстежувати у режимі реаль-
ного часу основні бізнес-процеси і швидко
реагувати на зміни, що відбуваються у се-
редині системи. Для забезпечення оптимі-
зації витрачання коштів державного та міс-
цевих бюджетів на державні закупівлі та
зменшення логістичних витрат на тендерні
процедури і відповідно забезпечення успі-
ху віртуального кластеру потрібно сформу-
вати базову компетенцію ІТ-менеджерів
інтегрованих маркетингу і логістики. Біль-
ше того, базова компетенція має бути вико-
ристана для підтримки ухвалення стратегі-
чних рішень і здійснення оперативного ло-
гістичного управління віртуальним класте-
ром. Тому великої ваги набувають роботи з
підготовки відповідних кадрів, фахівців з
маркетингу і логістики, знання процесів
збуту і структуризації інформації про парт-
нерів, а також з конструювання інформа-
ційної моделі, що визначає межі рівня ком-
петенції партнерів.
Інформація про базову компетенцію ви-
магає структуризації як маркетингових, так
і логістичних рішень, забезпечення конку-
рентоспроможності кластеру таким чином,
щоб була можливість вивчити і здійснити
підбір у кластер партнерів, які відповіда-
ють рівню компетенції створюваного вірту-
ального кластеру. Принципово важливим
моментом є розуміння учасниками того,
що вступ до кластеру кожного із них зав-
жди супроводжується відмовою від якихось
функцій і прийняттям на себе додаткових
зобов’язань. Процес створення віртуально-
го кластеру на практиці може бути пов'яза-
ний із низкою проблем, зокрема забезпе-
чення необхідного і достатнього рівня ін-
формаційних і комунікаційних технологій
усім учасникам кластеру.
Аналізуючи територіальний розподіл
потенційних можливостей розвитку мере-
жевого технічного забезпечення, спостере-
жено, що західні прикордонні території
України мають кращий стан розвитку су-
часних волоконно-оптичних ліній зв’язку,
що свідчить про позитивні тенденції ство-
рення ІКТ-інфраструктури для розвитку
ділової активності віртуальних кластерів
прикордонних регіонів. Ці обставини мо-
жуть сприяти запровадженню пілотного
проекту з формування віртуального клас-
НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
1/
20
12
41
теру державних закупівель в одному із об-
ласних центрів Західної України.
Висновки. Реальними умовами виник-
нення віртуальних кластерних утворень у
сфері державних закупівель у регіонах
України є:
— готовність місцевих органів влади та
регіонального бізнесу до використання ін-
формаційно-комунікаційних технологій та
реального впровадження механізму елект-
ронних державних закупівель для оптимі-
зації процедур тендерних торгів з метою
ефективного, економного витрачання кош-
тів державного та місцевих бюджетів, що
дасть можливість знизити рівень перетікан-
ня державних коштів у відкати;
— достатньо високий рівень розвитку
мережевих технологій національних секто-
рів Інтернету, у тому числі й Інтранету; за-
безпечення державних службовців – спеціа-
лістів з державних закупівель персональни-
ми комп’ютерами, ліцензійним програм-
ним забезпеченням;
— позитивна динаміка збільшення відсо-
тка користувачів Інтернету у регіонах
України і викладення в мережі статистич-
них звітів про стан державних закупівель в
тому чи іншому регіоні підвищить рівень
прозорості і громадського контролю за ви-
трачанням бюджетних коштів для забезпе-
чення державних потреб;
— підтримка державними органами
управління процесу формування і функціо-
нування національної мережевої інфраструк-
тури за рахунок досягнення низького рівня
логістичних витрат на телекомунікації, забез-
печення їх доступності і надійності.
Від політичних рішень уряду залежить
належне формування нормативно-зако-
нодавчої бази електронного бізнесу в
Україні взагалі та електронних держав-
них закупівель зокрема. В першу чергу це
підтримка механізмів електронного біз-
несу – правочинності електронних узго-
джень й електронних підписів, інформа-
ційної безпеки тощо.
Література
1. Смиричинський В.В. Проблеми розробки і впровадження логістичної кластерної моделі сфери дер-
жавних закупівель в регіоні // Економіка і регіони. – 2005. – № 3. – С. 73–77.
2. Смиричинський В.В. Кластеризація як засіб інституційного формування логістичної системи дер-
жавних закупівель в Україні. Зб. тез доп. Всеукраїнської НПК «Управлінські інновації: теорія та
практика». – Тернопіль, 2011.
3. Балабанов И.Т. Электронная коммерция. – СПб.: Питер, 2001. – 336 с.
4. Кастельс М. Информацонная эпоха: экономика, общество и культура. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с.
5. Соколенко С.І. Проблеми і перспективи посилення конкурентоздатності економіки України на ос-
нові кластерів / Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Кластери та конку-
рентоспроможність прикордонних регіонів України. Ін-т регіональних досліджень. – Львів, 2008. –
С. 18–30.
6. Краткий словарь современных понятий и терминов. – М., 2000. – С. 93–94.
7. Сидоренко С.А. Новые направления в развитии машиностроительных предприятий. –
www.ncstu.ru.
8. Дроздова Н. Кластерний підхід у сфері державних закупівель: регіональний аспект // Інформа-
ційно-аналітичний бюлетень «Державні закупівлі України». – 2010. – № 6.
Рассмотрены условия, основные задачи и этапы формирования виртуального логистиче-
ского кластера – новой формы функционирования и развития логистической системы гос-
закупок, обеспечения концепции интегрированных логистических ресурсных потоков в
системе госзакупок как предпосылка обеспечения конкурентоспособности сетевых логи-
стических кластерных формирований в регионах Украины.
В.В. Смиричинский
ВИРТУАЛЬНЫЙ КЛАСТЕР ГОСУДАРСТВЕННЫХ ЗАКУПОК
КАК ИННОВАЦИОННЫЙ ОБЪЕКТ ИНТЕГРИРОВАННОГО
ЛОГИСТИЧЕСКОГО МЕНЕДЖМЕНТА
|