Когнітивне термінознавство: перспективи розвитку
У статті розглянуто основні завдання когнітивного термінознавства як нового напряму лінгвістичних досліджень, що формується на рубежі XX-XXI ст., та перспективи вивчення когнітивного потенціалу термінопонять у різних форматах організації наукового знання....
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Назва видання: | Термінологічний вісник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51160 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Когнітивне термінознавство: перспективи розвитку / В.Л. Іващенко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2011.— Вип 1. — С. 47-54. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-51160 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-511602013-11-19T03:07:17Z Когнітивне термінознавство: перспективи розвитку Іващенко, В.Л. Теоретичне термінознавство. Загальні питання термінології У статті розглянуто основні завдання когнітивного термінознавства як нового напряму лінгвістичних досліджень, що формується на рубежі XX-XXI ст., та перспективи вивчення когнітивного потенціалу термінопонять у різних форматах організації наукового знання. The article observes main tasks of the cognitive terminology as a new stream of linguistic researches forming on the verge of XX–XXI centuries and perspectives of learning of cognitive term notion potential in different formats of organization of knowledge. 2011 Article Когнітивне термінознавство: перспективи розвитку / В.Л. Іващенко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2011.— Вип 1. — С. 47-54. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51160 811.161.2+81’373:001.4 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Теоретичне термінознавство. Загальні питання термінології Теоретичне термінознавство. Загальні питання термінології |
| spellingShingle |
Теоретичне термінознавство. Загальні питання термінології Теоретичне термінознавство. Загальні питання термінології Іващенко, В.Л. Когнітивне термінознавство: перспективи розвитку Термінологічний вісник |
| description |
У статті розглянуто основні завдання когнітивного термінознавства як нового напряму лінгвістичних досліджень, що формується на рубежі XX-XXI ст., та перспективи вивчення когнітивного потенціалу термінопонять у різних форматах організації наукового знання. |
| format |
Article |
| author |
Іващенко, В.Л. |
| author_facet |
Іващенко, В.Л. |
| author_sort |
Іващенко, В.Л. |
| title |
Когнітивне термінознавство: перспективи розвитку |
| title_short |
Когнітивне термінознавство: перспективи розвитку |
| title_full |
Когнітивне термінознавство: перспективи розвитку |
| title_fullStr |
Когнітивне термінознавство: перспективи розвитку |
| title_full_unstemmed |
Когнітивне термінознавство: перспективи розвитку |
| title_sort |
когнітивне термінознавство: перспективи розвитку |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Теоретичне термінознавство. Загальні питання термінології |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51160 |
| citation_txt |
Когнітивне термінознавство: перспективи розвитку / В.Л. Іващенко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2011.— Вип 1. — С. 47-54. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| series |
Термінологічний вісник |
| work_keys_str_mv |
AT ívaŝenkovl kognítivnetermínoznavstvoperspektivirozvitku |
| first_indexed |
2025-07-04T13:08:17Z |
| last_indexed |
2025-07-04T13:08:17Z |
| _version_ |
1836721896949809152 |
| fulltext |
47Термінологічний вісник. 2011, № 1
УДК 811.161.2+81’373:001.4
В. Л. ІВАЩЕНКО
(Київ, Україна)
КОГНІТИВНЕ ТЕРМІНОЗНАВСТВО:
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
У статті розглянyто основні завдання когнітивного термінознавства як нового на-
пряму лінгвістичних досліджень, що формується на рубежі ХХ–ХХІ ст., та перспекти-
ви вивчення когнітивного потенціалу термінопонять у різних форматах організації
наукового знання.
К лю ч о в і с л о в а: наукова парадигма, когнітивне термінознавство, формат знання.
© В. Л. ІВАЩЕНКО, 2011
На рубежі XX–XXI ст. у контексті міждисциплінарних зв’язків з’яв-
ляються наукові розвідки, зорієнтовані на лінгвокогнітивне бачення галузе-
вих термінологій, що є надбанням певного професійного соціуму.
І це не випадково. Сьогодні, як зазначають філософи, відбуваються
кардинальні зміни в науковому пізнанні: “природничо-наукова парадиг-
ма”, яка містить пошук абсолютної істини, пасивність суб’єкта пізнання,
усунення людського чинника з наукового дослідження, змінюється зовсім
іншою, “гуманітарною” парадигмою. Стає актуальним питання не тільки,
щó пізнавати та досліджувати, а й які припустимі межі пізнання, які наслід-
ки та результати матиме це пізнання для людини та світу. Сучасна наука
прагне поєднати пошук істини з гуманістичними загальнолюдськими цін-
ностями [9].
Зміна наукових парадигм у методології науки, наголошує А. Самар-
ський, ознаменувалася переходом від принципу лінеарності до нелінійнос-
ті, що знайшло відображення в медіа-мережевій парадигмі мислення як по-
єднання зусиль людського мислення й комп’ютерного інтелекту [20]. Кла-
сичне поняття системи, на думку цього дослідника, як чогось замкненого,
що має певні сталі властивості (на якому, власне, й базується чимало тради-
ційних термінологічних класифікацій — В. Л.) у ХХ ст. перестає задовольня-
ти поняттєвий апарат науки, в результаті чого впроваджується концепція
відкритої системи, яка руйнує всі уявлення про рівномірну поступову ево-
люцію світу. Науковці отримали проблему самоорганізації в нелінійних ди-
намічних системах із великою кількістю змінних та зв’язків між ними, що
спричинило появу наприкінці ХХ ст. наук про складність — нелінійної ди-
наміки, теорії самоорганізації, синергетики та ін. [Там само]. Сьогодні до-
мінантним у методології науки стає поняття мережі, або ризоми, як чогось
відкритого [21], де переплітаються системна та асистемна організації.
Відтак упроваджується й нова когнітивно-дискурсивна парадигма лінг-
вістичного знання: виформовуються нові мовознавчі дисципліни — антро-
полінгвістика, лінгвоконцептологія, когнітивна семантика, фреймова се-
мантика, лінгвосинергетика тощо. Відповідно в галузі термінознавства з кін-
ця 90-х років ХХ ст. поряд із його традиційними підрозділами (загальним,
галузевим, типологічним, порівняльним, семасіологічним, ономасіологічним,
48 Термінологічний вісник. 2011, № 1
В. Л. Іващенко
історичним, функціональним) формується новий підрозділ — когнітивне
(когнітивно-дискурсивне) термінознавство, або, як його ще називають,
“когнітивно-комунікативне” [15] чи “гносеологічне” [5, c. 207] терміно-
знавство. Зміна наукової парадигми в цій царині лінгвістики вимагає нових
підходів до вивчення природи терміна та й загалом будь-якої термінології.
Що ж таке когнітивно-дискурсивне, або когнітивне, термінознавство?
Та які завдання стоять перед ним?
Одразу зазначимо, що когнітивне термінознавство, з одного боку, продов-
жує традиції лінгвоцентричного (терміноцентричного, або кла си фі ка цій но-
структурного) термінознавства, з другого, — набуває рис, притаманних су-
часному етапові наукового пізнання — міждисциплінарність (експансіонізм),
відкритість, асистемність, поліпарадигмальність, антропоцентризм, синерге-
тизм. Термінознавство, як неодноразово наголошували фахівці, — це міждис-
циплінарна галузь знань. Теоретично приймаючи цей постулат, оперуючи
ним, структуралістське термінознавство фактично не виходило за межі аналі-
зу мовного знака. Когнітивне ж термінознавство як поліпарадигмальне (пе-
редбачає профілювання того самого термінологічного об’єкта дослідження
різними дослідницькими парадигмами) значно розширює межі дослідження,
розглядає термінологію як відкриту систему, звертає увагу й на асистемні яви-
ща, синтезує позиції різних шкіл і напрямів. Відтак одним із завдань когні-
тивного термінознавства є ширше залучення до аналізу терміноодиниць,
процесів формування термінопонять та механізмів терміно- й системотво-
рення міждисциплінарних програм, використання понять, наукових концеп-
цій і методів різних галузей знань. Фахівець-термінолог повинен опановувати
не лише мовознавчі та власне предметні дисципліни, а й ті галузі знання, які
формують когнітивну науку — когнітивну психологію, філософію, антропо-
логію, нейронауки, логіку, моделювання штучного інтелекту, математичне
моделювання, теорію інформації, кібернетику, ком п’ю терну науку тощо.
Постулюючи принцип антропоцентризму, когнітивне термінознавство
опирається на епістему “суб’єктивні властивості об’єкта наукового пізнан-
ня”, розглядаючи термін, як зазначають Л. Алєксєєва та С. Мішланова, як
компонент динамічної моделі мови, який діалектично поєднує в собі ста-
більну знакову систему та її постійне переосмислення… (цит. за [13, с. 565]).
Відтак термін, за переконаннями цих фахівців, можна розглядати як своє-
рідний корелят ментальної операції, що відбувається в свідомості дослідни-
ка, й на підставі цього в терміна можна віднайти суб’єктивні властивості,
що репрезентують у цілому суб’єктивний світ його творця. Терміни, з по-
зиції нової (постмодерністської) епістеми гуманітаристики, на відміну від
структуралістської, народжуються в дискурсі й формують свій зміст у про-
цесі когніції, і лише пізніше закріплюються або не закріплюються під час
писемної фіксації в текстах, а також у словниках, у тезаурусах або терміно-
логічних банках даних, якщо в цьому є практична необхідність [Там само].
Пор. структуралістське визначення терміна в термінознавстві, яке опира-
ється на епістему “об’єктивні властивості об’єкта наукового пізнання”: “Те
саме може бути і терміном, і просто словом, і це не наслідок ‘погляду’ або
взагалі суб’єктивної реакції на той чи той словесний об’єкт, а наслідок
49Термінологічний вісник. 2011, № 1
Когнітивне термінознавство: перспективи розвитку
об’єктивних структурних властивостей і характеристик конкретного об’єк-
та…” [19, с. 165–166].
У контексті когнітивно-дискурсивної парадигми лінгвістичного зна-
ння термін — це засіб отримання, фіксації, зберігання, оброблення, пере-
роблення, трансляції професійних знань і, відповідно, професійного до-
свіду, “примноження знання” [25, с. 313] та “відкриття нового знання” [5,
с. 208] фахівцем у професійній сфері. С. Гриньов-Гриневич загалом перера-
ховує такі когнітивні функції терміна як одиниці знання / пізнання: ін -
ст рументальну, дидактичну, інформаційну, евристичну, систематизувальну,
моделювальну, діагностичну, прогностичну [Там само, с. 207–213]. Терміно-
логія, на думку А. Іленкова, займає особливе місце в збереженні та переда-
ванні знань, оскільки саме на неї припадає основне інформаційне наван-
таження, причому різні терміни мають різне інформаційне наповнення [10,
c. 24–29]. Саме тому одним із завдань когнітивної термінології є аналіз
структури інформаційного простору того чи того термінопоняття. Різні ти-
пологічні різновиди термінів кодують інформацію про різні типи мислення,
що відповідають різним етапам розвитку людства. Відтак термінолог-
когнітолог обов’язково повинен ураховувати всі різновиди інформації, що
організовується в нове знання. Обстоюючи ідею когнітивно-інформаційної
природи терміна, М. Володіна зазначає, що в цьому контексті особливу ува-
гу, крім власне лінгвістичного знання, варто приділяти явищам горизон-
тального та вертикального виміру соціального знання, науково-професійній
та культурній пам’яті терміна [4, с. 12].
Сучасний розвиток когнітивно-дискурсивного (гносеологічного) тер-
мінознавства ми бачимо в дослідженні власне когнітивного потенціалу тер-
мінопонять, який можна представити в різних форматах організації науко-
вого знання.
І. Формат дефініції (логічного визначення) наукового поняття як одиниці
логіки та власне терміна як мовної одиниці. Дослідження в контексті такого
формату наукових знань передбачає: 1) розгляд, слідом за Н. Слюсаревою,
проблеми когнітивного дисонансу (конфлікту, “боротьби”) власне терміна як
результату пізнання і дефініції, яка й далі розкриває та деталізує властивості
пізнаного [24, c. 74]; 2) відновлення когнітивного балансу знань про до-
сліджуваний науковий об’єкт, який, на думку О. Баксанського, можна здійс-
нити за допомгою таких ментальних операцій: зміни оцінки або самої когні-
тивної репрезентації та створення суб’єктом наукового пізнання нової оцін-
ки; віднаходження нових елементів та профілів досліджуваного об’єкта,
явища; сприйняття лише тієї інформації, яка узгоджується з наявними репре-
зентаціями об’єкта наукового пізнання, та відкидання суперечливої інфор-
мації [1, с. 156]; 3) з’ясування меж наукових понять та формулювань дефіні-
цій; 4) віднаходження логічних помилок у процедурах формулювання науко-
вих понять, де обов’язково враховується професійна компетентність фахівця
в тій чи тій галузі знання або термінолога у формулюванні такої дефініції.
ІІ. Формат ієрархії термінопонять, що їх на базі професійних знань та
досвіду вибудовує суб’єкт пізнання (фахівець-предметник або термінолог).
Дослідження в контексті такого формату наукових знань передбачає:
50 Термінологічний вісник. 2011, № 1
В. Л. Іващенко
1) організацію наукових термінопонять за рівнями концептуалізації —
суперординаційним, пресуперординаційним, базовим, пресубординацій-
ним / спеціалізованим, субординаційним / вузькоспеціалізованим; 2) з’я су-
вання місцеперебування (позиції) суб’єкта наукового пізнання в ког ні то-
про с торі того чи того термінолекту, або когнітивної відстані тер мінолога-
дослідника від об’єкта наукового пізнання, тобто залежності “рівня
концептуалізації від професійної компетентності спеціаліста, а також від
рівня розвитку тієї або тієї галузі знання…” [25, c. 313]; 3) урахування чинни-
ка зміни когнітивної відстані, переходу з одного рівня концептуалізації на
інший, тобто чинника поглиблення (примноження) знання про той самий
об’єкт; 4) дотримування поетапності логічних операцій обмеження (конкре-
тизації), узагальнення, поділу, множення та визначення, задіяних у класифі-
кації термінопонять; 5) поетапний опис-моделювання термінологічної ре-
презентації такої класифікації як об’єкта наукового пізнання, а також основ-
них процедур мовно-мисленнєвої діяльності, задіяних в операції їх логіко-
семантичного визначення; 6) віднаходження логічних помилок у процедурах
розроблення ієрархій, класифікаційних типологій наукових термінів.
ІІІ. Формат наукового концепту, або концептуальних структур, як міні-
та макрофрагментів когніції. Дослідження в контексті такого формату нау-
кових знань передбачає: 1) організацію термінопростору за науковими кон-
цептами як ключовими, системотворчими термінопоняттями; 2) розмежу-
вання ментально-мовної та змістової структур того чи того наукового
концепту, наукового поняття й відповідного наукового концепту, типології
й топології наукових концептів із позиції не термінолога-спостерігача, а
науковця-творця як мовної особистості та наукового співтовариства як
особ ливої мовної спільноти; 3) опис-моделювання архітектоніки конкрет-
ного наукового концепту як структури знань, яка стоїть за терміном, за па-
раметрами внутрішньої топології; опис концептуального апарату окремої
галузі знання та опис-моделювання архітектоніки наукової концептосфери
того чи того термінолекту як когнітивної моделі, що є сукупністю концеп-
тів, які стоять за термінами, за параметрами зовнішньої топології; 4) ви-
вчення проблеми диференціації лексичної й концептуальної (авторської)
багатозначності терміна та застосування її на практиці; 5) опис-моделювання
механізмів реконцептуалізації та когнітивне моделювання наукового прос-
тору на базі концептуальних метафор.
ІV. Формат наукового тексту. Дослідження в контексті такого формату
наукових знань передбачає: 1) вивчення, слідом за Т. Дроздовою, наукового
тексту, що народжується в дискурсі, як засобу фіксації, зберігання й переда-
вання наукової інформації, наукових знань та засобу інтелектуальної кому-
нікації [7, c. 737]; 2) опис-моделювання архітектоніки наукового тексту з
урахуванням рівнів підсвідомого та свідомого, комунікативно-прагматичних,
концептуальних, когнітивних основ розподілу текстової інформації, тобто
віднаходження тих структур знань, які стоять за текстом [3, c. 178–185; 17,
c. 194; 22, c. 204–210; 23, c. 45–53], а також урахування когезії наукового тек-
сту та його зв’язку з іншими науковими текстами (інтертекстуальності) в
семіотичному просторі (інфосфері) конкретної науки [7, с. 741]; 3) диферен-
51Термінологічний вісник. 2011, № 1
Когнітивне термінознавство: перспективи розвитку
ціацію ментального простору автора-творця наукового тексту і читача-ре ци-
пієнта, тобто врахування певних обмежень, що накладаються на сприйняття
й перероблення наукової інформації з урахуванням фізичних, психічних
особливостей фахівця або термінолога-дослідника, рівня фахових знань як
адресата, так і адресанта, а також того факту, що ментальні простори можуть
накладатися (теорія інтеграції ментальних просторів); 4) інтуїтивне усвідом-
лення, як зазначає В. Новодранова, нерівноцінності окремих текстових бло-
ків, пов’язаних із обмеженою пропускною властивістю каналу сприйняття,
вибірковістю уваги, рівнем емоційного стану автора-творця та читача-ре-
ципієнта, а також рівнем їх зацікавленості проблематикою наукового дослі-
дження [17, c. 195–196]; розмежування й, відповідно, віднаходження фігури
й тла (фонових знань) наукового тексту [Там само, с. 197]; 5) аналіз розподілу
текстової інформації за її насиченням термінологічними одиницями (цей рі-
вень задають учасники комунікативного акту), на чому свого часу наголо-
шували В. Новодранова та Е. Скороходько [Там само, с. 197; 22; 23]; 6) до-
слідження когнітивних функцій терміноодиниць у різних текстах.
V. Формат наукової епістеми та конкретно-наукових дискурсів. Дослі-
дження в контексті такого формату наукових знань передбачає: 1) викорис-
тання понять синергетики у вивченні різноманітних типів наукових текстів і
конкретно-наукових дискурсів, ідіостилю науковця, у дослідженнях кон-
кретних ситуацій професійного спілкування [2, c. 39]; 2) пізнання механізмів
синергетичної сутності мови науки як складної нерівноважної семіотичної
та символічної системи, співенергетичної, за спостереженнями Ф. Бацеви-
ча, людині, її свідомості, мисленнєвим процесам, енергіям світу, до яких
мова скерована своїми денотативно-референційними механізмами, де
мова – це “медіум, споріднений з енергіями пізнання, мислення й енергіями
зовнішнього світу, на який скерована пізнавальна діяльність людини” [Там
само, с. 41], а отже, й відповідного віднаходження в когнітопросторі тієї чи
тієї наукової епістеми ризом (ризоморфних утворень), або самоорганізацій-
них систем, позбавлених певного смислового “центрування”, асистемних
структур, місць концептуального розриву, зокрема неузгодженості в науко-
вих теоріях або ієрархіях понять, коли, скажімо, якийсь фрагмент метапрос-
тору фактично неможливо структурувати в знаннєву парадигму через або
певне незнання про той чи той фрагмент дійсності, або його відокремленість
від інших (одиничність); 3) узгодження, на думку Н. Мішанкіної, наукових
теорій між собою через їх когнітивне моделювання [16, c. 8–12]; досліджен-
ня того, як відбувається моделювання процесу комунікативного взаємо-
впливу, які моделі і як здійснюють вплив на процес комунікації [Там само];
4) віднаходження типових наукових текстів, певної спрямованості фунда-
ментальних досліджень, теорій, концепцій тощо, певного стилю професій-
ного мислення, специфічних комунікативних і ціннісних настанов, типових
ситуацій професійного спілкування, а отже, побудова “гносеологічного об-
разу” [5, c. 207; 11] відповідного фрагмента дійсності у форматі наукової кар-
тини світу; 5) дослідження функцій терміноодиниць у різних ситуаціях про-
фесійного спілкування й підготовки спеціалістів, а також особливостей
використання термінів у мовленні та комп’ютерних системах; 6) вивчення
52 Термінологічний вісник. 2011, № 1
В. Л. Іващенко
різних форм професійної суспільної свідомості, що корелюють із відповід-
ним видом професійної діяльності та формою думки; віднаходження фраг-
ментів інтегрування, накладання загальномовного й наукового ментальних
просторів та ментального простору одного професійного співтовариства на
ментальний простір іншого, а також вивчення специфіки їх взаємодії (теорія
інтеграції ментальних просторів); 7) розроблення за вимогою часу, на чому
наголошує А. Іленков, систем управління інформацією та ухвалення рішень,
автоматизованого оброблення наукової текстової інформації, розроблення
автоматизованих систем збирання термінів та опрацювання комп’ютерами
великих обсягів наукових текстів, а також розроблення складного програм-
ного забезпечення для розпізнавання термінів, для створення систем оперу-
вання термінологією, тобто для створення термінологічних банків даних [10,
c. 24–29]. Відтак виникає необхідність у вивченні проблем взаємодії люд-
ського й штучного інтелектів та відповідних структур репрезентації знань.
VІ. Формат гносеми. Дослідження в контексті такого формату наукових
знань передбачає: 1) інтроспективне та ретроспективне моделювання процесу
“поетапного сходження від фактів, які спостерігаються, до побудови узагаль-
нених теорій через етапи інтерпретації результатів спостереження та їх уза-
гальнення” [1, с. 14–15], а також еволюційного ланцюжка основних етапів іс-
торичного розвитку як окремих термінопонять, так і конкретних термінологій
(донауковий, протонауковий, науковий [6, с. 10–11]), що відповідають еволю-
ції людського мислення (наївний, ремісницький, науковий типи мислення
[26, c. 141]; 2) проектування реконструкції етапів наукового пізнання в його
історичному розвитку на процес формування різних типологічних різновидів
термінологічних одиниць (номенів, передтермінів, терміноїдів, прототермі-
нів, квазітермінів, професіоналізмів тощо [6, с. 86–87]) та різних етапів термі-
нологічної номінації того самого фрагмента наукового пізнання; 3) декоду-
вання інформації, закладеної в термінологічній одиниці: про антропну про-
екцію світу (індивідуальну та колективну), зокрема про певний рівень
професійного мислення та обсяг професійних знань як окремого фахівця, так
і професійного соціуму; про ступінь доступу до тих фрагментів дійсності,
об’єктів, що пізнаються; про ступінь зацікавленості таким об’єктом на певно-
му історичному зрізі та про стан його вивчення; про парадигму наукових по-
шуків, проблематику, пов’язану з його дослідженням тощо; 4) аналіз мовно-
мисленнєвої діяльності суб’єкта пізнання (науковця-фахівця, термінолога),
який, на думку О. Баксанського, зазвичай заздалегідь визначає рамки своєї
концепції, налаштовуючи себе на певне “прочитання” фактів, у результаті
чого бачить те, що хоче бачити [1, с. 14–15]. Відтак, зазначає О. Кириліна, ког-
нітивне термінознавство не передбачає ніякої “об’єктивності” дослідника.
Навпаки, дослідник повинен впливати як на процеси, які він вив чає, так і на
їх інтерпретацію [12, с. 67–73]. У цьому аспекті когнітивні функції терміна
важливо розглядати в проекції на професійний індивідуальний та колектив-
ний досвід у монокультурній та міжкультурній професійній комунікації.
VII. Формат фреймів. Дослідження у контексті такого формату наукових
знань передбачає: 1) представлення проблеми наукового знання як процесу
пізнання в аспекті кваліфікації дослідника-термінолога як своєрідного фрейму
53Термінологічний вісник. 2011, № 1
Когнітивне термінознавство: перспективи розвитку
пізнання, що, за спостереженнями В. Лукова, репрезентує знання попередніх
етапів пізнання [14]; 2) моделювання, слідом за О. Розумовським, наукового
знання з урахуванням типологічних різновидів Т-фреймів (фреймів-понять,
фреймів-констант, фреймів наукових теорій, фреймів наукових парадигм)
та використання фреймових структур у методології наукового пізнання [18,
с. 20–25]; 3) використання фрейму, за настановою О. Баксанського, як одного
з профілів об’єкта наукового дослідження [1, с. 98–102]; 4) урахування меха-
нізму рефреймінгу, описаного в дослідженні М. Желтухіна [8, с. 793–794].
Отже, когнітивне (когнітивно-дискурсивне) термінознавство досліджує
роль термінологічних одиниць у науковому пізнанні та мисленні, проблему
взаємодії мови науки та наукового пізнання, феномен наукового знання,
його типологію та форми репрезентації в ментальному просторі фахівця.
Власне, вивчення когнітивного потенціалу термінопонять передбачає з’я-
су вання насамперед того, у якому форматі наукового знання воно здійсню-
ватиметься, а відтак і усвідомлення відповідного набору завдань, які стояти-
муть перед дослідником. Підсумовуючи досвід наших попередників, ми
можемо говорити, що сьогодні в межах когнітивного термінознавства
оформляються окремі його підрозділи — концептуальне термінознавство,
когнітивно-ономасіологічне термінознавство та когнітивно-семасіологічне
тер мінознавство, аналіз проблематики яких та розроблення програми по-
дальших наукових пошуків вимагає окремого дослідження.
1. Баксанский О. Е. Когнитивные репрезентации: обыденные, социальные, научные. —
М., 2009. — 224 с.
2. Бацевич Ф. Духовна синергетика рідної мови. Лінгвофілософські нариси: Моно-
графія. — К., 2009. — 189 с.
3. Белявская Е. Г. Применимо ли понятие концептуализации к тексту? // Горизонты со-
временной лингвистики: Традиции и новаторство: Сб. в честь Е. С. Кубряковой. —
М., 2009. — С. 178–185.
4. Володина М. Н. Когнитивно-информационная природа термина (на материале тер-
минологии СМИ). — М., 2000. — 128 с.
5. Гринев-Гриневич С. В. Терминоведение : Учеб. пос. для студ. высш. учеб. заведений. –
М., 2008. — 303 с.
6. Гринев-Гриневич С. В., Сорокина Э. А., Скопюк Т. Г. Основы антрополингвистики (к лекси-
ческим основаниям эволюции мышления человека): Учеб. пособ. — М., 2005. — 113 с.
7. Дроздова Т. В. О некоторых проявлених семиотической природы научного текста //
Горизонты современной лингвистики: Традиции и новаторство: Сб. в честь Е. С. Куб-
ряковой. — М., 2009. — С. 736–744.
8. Желтухина М. Р. Суггестивное моделирование в пределах двух фреймов // Горизон-
ты современной лингвистики: Традиции и новаторство: Сб. в честь Е. С. Кубряко-
вой. — М., 2009. — С. 793–805.
9. Зглінська Н. Л. Зміна парадигм у науковому пізнанні // Мультиверсум. Філософ-
ський альманах “Публікації Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України
2008 рік” [Ел. ресурс]. — К., 2008. — № 68. — Режим доступу: http://www.filosof.com.
ua/Jornel/M_68/Multiversum_68. htm.
10. Іленков А. Термінологія та її роль у представленні знань // Вісник Національного ун-
ту “Львівська політехніка”. Серія “Проблеми української термінології”. — 2009. —
№ 648. — С. 24–29.
11. Кирилина А В. Когнитивная наука и новая эпистема гуманитарного знания //
Горизонты современной лингвистики: Традиции и новаторство: Сб. в честь Е. С. Куб-
ряковой. — М., 2009. — С. 66–75.
54 Термінологічний вісник. 2011, № 1
В. Л. Іващенко
12. Козлов Б. И. Возникновение и развитие технических наук: Опыт историко-тео ре ти-
чес кого исследования. — Л., 1988. — 247 с.
13. Лейчик В. М. Онтологические, когнитивные и прагматические аспекты политичес-
кого термина // Горизонты современной лингвистики: Традиции и новаторство: Сб.
в честь Е. С. Кубряковой. — М., 2009. — С. 651–657.
14. Луков В. А. Проектирование гуманитарного познания // Знание. Понимание. Уме-
ние: Эл. журнал. — 2007. — Режим доступа: htt://www.zpu-journal.ru/gumtech/
projection/articles/2007/lukov/2/.
15. Манерко Л. А. Терминоведческая наука ХХ столетия // Горизонты современной линг-
вистики: Традиции и новаторство: Сб. в честь Е. С. Кубряковой. — М., 2009. —
С. 641–649.
16. Мишанкина Н. А. Ментальное пространство научного текста: метафорические моде-
ли // Вестник Томского гос. ун-та. — 2007. — № 297. – С. 8–12.
17. Новодранова В. Ф. Когнитивные основания распределения информации в научном
тексте // Горизонты современной лингвистики: Традиции и новаторство: Сб. в честь
Е. С. Кубряковой. — М., 2009. — С. 195–198.
18. Разумовский О. С. Инварианты и “фреймы” как объективные феномены и
когнитивные конструкции // Философия науки. — 2000. — № 2 (8). — С. 20–25.
19. Реформатский А. Мысли о терминологии (текст подготовила А. Суперанская) //
Современные проблемы русской терминологии / Отв. ред. В. П. Даниленко. — М.,
1986. — С. 163–198.
20. Самарський А. Ю. Нелінійне мислення. Медіа-мережева парадигма // Мультиверсум.
Філософський альманах “Публікації Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН
України 2008 рік” [Ел. ресурс]. — К., 2008. — № 72. — Режим доступу: http://www.
filosof.com.ua/Jornel/M_72/Multiversum_72.htm.
21. Самарський А. Ю. Опозиція лінійного і нелінійного мислення в методології сучасної
науки // Мультиверсум. Філософський альманах “Публікації Інституту філософії
імені Г. С. Сковороди НАН України 2008 рік” [Ел. ресурс]. — К., 2008. — № 69. — Ре-
жим доступу: http://www.filosof.com.ua/Jornel/M_69/Multiversum_69.htm.
22. Скороходько Е. Ф. Неоніми в когнітивній та комунікативній структурі наукового тек-
сту // Мовознавство. — 2004. — № 1. — C. 45–53.
23. Скороходько Е. Ф. Термін як репрезентант комунікативної стратегії побудови наукового
тексту // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. — К., 2002. — № 6. —
Кн. 2. — С. 204–210.
24. Слюсарева Н. А. Терминология лингвистики и метаязыковая функция языка //
Вопросы языкознания. — 1979. — Вып. 4. — С. 69–76.
25. Novodranova V. Категория противопоставления и её языковое выражение (на мате-
риале медицинской терминологии) // Language and culture: establishing foundations for
anthropological linguistics / Edited be S. Grinev-Griniewicz, S. M. Raub, P. Thomas. —
Bia ystok, 2004. – Vol. 1. — P. 313–318.
26. Sorokina E. Динамика развития взглядов на смысл слова // Language and culture: es-
tablishing foundations for anthropological linguistics / Edited be S. Grinev-Griniewicz,
S. M. Raub, P. Thomas. — Bia ystok, 2004. – Vol. 1. — P. 129–148.
V. Ivashchenko
COGNITIVE TERMINOLOGY IN MODERN PARADIGM
OF LINGUISTIC KNOWLADGE
The article observes main tasks of the cognitive terminology as a new stream of linguistic
researches forming on the verge of XX–XXI centuries and perspectives of learning of cognitive
term notion potential in different formats of organization of knowledge.
K e y w o r d s: scientific paradigm, cognitive (cognitive-discurs, cognitive-communication
gno seological) terminology, format of knowledge.
|