Шахтна зерносушарка – копальнева зерносушарка
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Термінологічний вісник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51184 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Шахтна зерносушарка – копальнева зерносушарка / Л.В. Туровська // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2011.— Вип 1. — С. 194. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-51184 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-511842013-11-19T03:07:58Z Шахтна зерносушарка – копальнева зерносушарка Туровська, Л.В. Консультації 2011 Article Шахтна зерносушарка – копальнева зерносушарка / Л.В. Туровська // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2011.— Вип 1. — С. 194. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51184 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Консультації Консультації |
| spellingShingle |
Консультації Консультації Туровська, Л.В. Шахтна зерносушарка – копальнева зерносушарка Термінологічний вісник |
| format |
Article |
| author |
Туровська, Л.В. |
| author_facet |
Туровська, Л.В. |
| author_sort |
Туровська, Л.В. |
| title |
Шахтна зерносушарка – копальнева зерносушарка |
| title_short |
Шахтна зерносушарка – копальнева зерносушарка |
| title_full |
Шахтна зерносушарка – копальнева зерносушарка |
| title_fullStr |
Шахтна зерносушарка – копальнева зерносушарка |
| title_full_unstemmed |
Шахтна зерносушарка – копальнева зерносушарка |
| title_sort |
шахтна зерносушарка – копальнева зерносушарка |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Консультації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51184 |
| citation_txt |
Шахтна зерносушарка – копальнева зерносушарка / Л.В. Туровська // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2011.— Вип 1. — С. 194. — укр. |
| series |
Термінологічний вісник |
| work_keys_str_mv |
AT turovsʹkalv šahtnazernosušarkakopalʹnevazernosušarka |
| first_indexed |
2025-07-04T13:12:00Z |
| last_indexed |
2025-07-04T13:12:00Z |
| _version_ |
1836722130098585600 |
| fulltext |
192 Термінологічний вісник. 2011, № 1
Консультації
Термін обґрунтування в українській
мові вживається на позначення таких
понять: “сукупність доказів, фактів, ар-
гументів для переконання в чому-не-
будь, на підтвердження чогось”; “вису-
нення переконливих доказів, фактів на підтвердження чого-небудь”.
Слово припущення має значення “думка про можливість, імовірність
чого-небудь” (див. Словник української мови: В 11 т. — К., 1974, т. VІІ,
с. 720; К., 1976, т. VІІ; Великий тлумачний словник сучасної української
мови. — К.; Ірпінь, 2004, с. 945 тощо).
Отже, терміни припущення та обґрунтування стосуються різних боків
пізнавальної діяльності людини й не можуть вважатися синонімічними.
Синонімом слова обґрунтування може виступати лексема аргументування, а
слова припущення — гіпотеза.
Словосполучення круглий стіл має
значення “нарада, бесіда, дискусія, учас-
ники якої обговорюють що-небудь на
рів них правах” (Великий тлумачний слов-
ник української мови / Уклад. і голов.
ред. В. Т. Бусел. — К., 2001, с. 368) і вживається здебільшого в тому випадку,
коли йдеться про дійсно рівноправну участь в обговоренні будь-яких пи-
тань (на науковій чи науково-практичній конференції, в межах симпозіуму
тощо).
Аналіз ділових документів засвідчує переважне вживання словосполу-
чення засідання за круглим столом у випадках, коли ці засідання проводять
керівники тих чи тих установ, організацій тощо.
Словосполучення комунікаційна по-
літика та комунікативна політика, не
засвідчені в сучасних тлумачних слов-
никах, у сучасних ділових документах
мають дещо відмінні значення: комуні-
каційна політика стосується переважно діяльності підприємств та банків
(комунікаційна політика банку, підприємства) і має значення “політика уста-
нови, спрямована на забезпечення комунікації, зв’язку”, а комунікативна
політика уживається на означення “політика, орієнтована на спілкування,
комунікативність” (комунікативна політика держави, партії тощо).
І. А. Казимирова
КРУГЛИЙ СТІЛ — ЗАСІДАННЯ
ЗА КРУГЛИМ СТОЛОМ
І. А. Казимирова
КОМУНІКАЦІЙНА ПОЛІТИКА —
КОМУНІКАТИВНА ПОЛІТИКА
Л. В. Туровська
ОБҐРУНТУВАННЯ —
ПРИПУЩЕННЯ
193Термінологічний вісник. 2011, № 1
Консультації
Л. В. Туровська
ОПРАЦЮВАННЯ —
ОБРОБЛЕННЯ
Термін опрацювання в українській
мові вживається на позначення таких
понять: “глибоке вивчення чого-не будь,
докладне ознайомлення з чимось //
докладне вивчення чого-небудь, опис
його особливостей, встановлення закономірностей розвитку”; “створен-
ня чого-небудь, старанно добираючи, систематизуючи та обробляючи ма-
теріал”; “готування чого-небудь, ретельно продумуючи, розробляючи в
усіх деталях”.
Слово оброблення має значення “надання чому-небудь потрібного ви-
гляду певними операціями, діями”; “дія чим-небудь на щось для досягнен-
ня потрібного результату (оброблення рани)”; “готування ґрунту для виро-
щування рослин”; “виконання всього циклу сільськогосподарських робіт”;
“оздоблення, прикрашання чим-небудь країв одягу” тощо (Словник укра-
їнської мови: В 11 т. — К., 1974, т. V, с. 568—569; Великий тлумачний слов-
ник сучасної української мови. — К.; Ірпінь, 2004, с. 649 тощо).
У бібліотечно-біографічній справі перевагу надають термінові опрацю-
вання: опрацювання запитів, опрацювання інформації, машинне опрацювання
документів, опрацювання даних тощо, оскільки лексема оброблення відбиває
переважно певні технічні процеси (Сташко М. Російсько-український слов-
ник бібліотечно-бібліографічних термінів. — Львів, 1996, с. 79).
Отже, для позначення назви відділу, який займається каталогізацією
наукової продукції, на наш погляд, доцільніше було б уживати словосполу-
чення опрацювання фонду й організація каталогів.
Українська мова впродовж свого
розвитку постійно поповнюється сло-
вами іншомовного походження. Най-
частіше запозичаються лексичні оди-
ниці з класичних мов — грецької та ла-
тинської. Зокрема термін трибоелек-
трика утворений від грецького tribo = розтираю + електрика (Новий слов-
ник іншомовних слів. — К., 2008, с. 606). Згідно з чинним правописом у
загальних назвах іншомовного походження після приголосних д, т, з, с, ц,
ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним в українській мові пишемо и:
директор, трибуна, фабрика, текстиль, трибометр тощо (Український пра-
вопис. — К., 2008, с. 122). У сучасних словниках української мови на позна-
чення складних технічних термінів із першим терміноелементом трибо- про-
стежуємо лексеми трибометр, триботехніка, трибоелектрика та ін. (Ро сій-
сько-український технічний словник. — К., 1961, с. 573; Російсько-ук раїн-
ський словник наукової термінології. Математика. Фізика. Техніка. — К.,
1998, с. 778; Українсько-російський словник наукової термінології. — К.,
2004, с. 355; Український орфографічний словник. — К., 2007, с. 864), що
відповідає вимогам українського правопису.
Л. В. Туровська
ТРИБОЛОГІЯ —
ТРИБОСИСТЕМА —
ТРИБОЕЛЕКТРИЧНИЙ
194 Термінологічний вісник. 2011, № 1
Консультації
Зернову суміш відділяють від сто-
ронніх домішок у процесі сепаруван-
ня. На означення цього процесу фахів-
ці пропонують термін подільність зер-
нової суміші, що, на нашу думку, є не
зов сім точним, оскільки подільність —
це “властивість за знач. подільний”, а подільний — “який можна поділити,
який ділиться” (Словник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. VI,
с. 748).
Отже, основне в значенні слова подільність — це ‘здатність ділитися на
частини’, а не ‘виділятися’, ‘виокремлюватися з-поміж іншого’.
Отже, у сучасній українській мові правомірним є вживання термінів
трибологія, трибосистема, трибоелектричний тощо.
Л. В. Туровська
ШАХТНА
ЗЕРНОСУШАРКА —
КОПАЛЬНЕВА
ЗЕРНОСУШАРКА
Для зневоднення зерна використо-
вують сушарки, що містять одну чи дві
наземні вертикальні камери, висота
яких значно більша, ніж ширина й дов-
жина — це шахтні зерносушарки. Деякі
фахівці пропонують уживати слово ко-
пальневі замість шахтні (очевидно, під
впливом поширення першого слова в узусі на означення місць видобування
корисних копалин). Тим часом саме термін шахтна зерносушарка є доціль-
ним і точним, адже шахтний утворений від слова шахта — “1) система під-
земних споруд, де добувають корисні копалини (перев. вугілля) або прова-
дять які-небудь роботи, та будівель на поверхні; тільки підземна частина
споруд такого призначення; 2) спец. вертикальна подовжена порожнина в
деяких конструкціях (ліфтах, турбінах і т. ін.), напр., вентиляційна шахта —
канал для викидання в атмосферу вилученого витяжною системою повітря
чи для забирання зовнішнього повітря для подавання його в приміщення”
(Словник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. XI, с. 424).
Копальневий же має вужче значення й не охоплює потрібного в цьому
разі поняття (видовжена форма камер сушарки), оскільки слово утворене
від слова копальня — “система підземних споруд для добування корисних
копалин (руди, солі, благородних металів тощо) і гірниче підприємство, де
видобувають корисні копалини” (Словник української мови: В 11 т. — К.,
1970—1980, т. IV, с. 279].
Отже, доцільно вживати термін шахтна зерносушарка.
О. М. Тищенко
ПОДІЛЬНІСТЬ —
ВІДДІЛЬНІСТЬ —
ОЧИЩУВАНІСТЬ ЗЕРНА
|