Фактична вартість виконаних робіт – вартість фактично виконаних робіт
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Назва видання: | Термінологічний вісник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51191 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Фактична вартість виконаних робіт – вартість фактично виконаних робіт / Н.О. Яценко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2011.— Вип 1. — С. 198. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-51191 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-511912013-11-19T03:07:41Z Фактична вартість виконаних робіт – вартість фактично виконаних робіт Яценко, Н.О. Консультації 2011 Article Фактична вартість виконаних робіт – вартість фактично виконаних робіт / Н.О. Яценко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2011.— Вип 1. — С. 198. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51191 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Консультації Консультації |
| spellingShingle |
Консультації Консультації Яценко, Н.О. Фактична вартість виконаних робіт – вартість фактично виконаних робіт Термінологічний вісник |
| format |
Article |
| author |
Яценко, Н.О. |
| author_facet |
Яценко, Н.О. |
| author_sort |
Яценко, Н.О. |
| title |
Фактична вартість виконаних робіт – вартість фактично виконаних робіт |
| title_short |
Фактична вартість виконаних робіт – вартість фактично виконаних робіт |
| title_full |
Фактична вартість виконаних робіт – вартість фактично виконаних робіт |
| title_fullStr |
Фактична вартість виконаних робіт – вартість фактично виконаних робіт |
| title_full_unstemmed |
Фактична вартість виконаних робіт – вартість фактично виконаних робіт |
| title_sort |
фактична вартість виконаних робіт – вартість фактично виконаних робіт |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Консультації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51191 |
| citation_txt |
Фактична вартість виконаних робіт – вартість фактично виконаних робіт / Н.О. Яценко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2011.— Вип 1. — С. 198. — укр. |
| series |
Термінологічний вісник |
| work_keys_str_mv |
AT âcenkono faktičnavartístʹvikonanihrobítvartístʹfaktičnovikonanihrobít |
| first_indexed |
2025-07-04T13:12:31Z |
| last_indexed |
2025-07-04T13:12:31Z |
| _version_ |
1836722161354539008 |
| fulltext |
197Термінологічний вісник. 2011, № 1
Консультації
Який із цих термінів краще вико-
ристовувати на позначення процесу
“вилучення, випаровування вологи із
твердого тіла або його поверхні різними
способами”?
У словниках української мови зафіксовані лексеми сушіння і зневоднен-
ня. Сушіння — “дія за значенням сушити і сушитися”; сушка — “дія за зна-
ченням сушити”. Своєю чергою, сушити — “позбавляти вологи, робити
що-небудь сухим, помістивши його на повітрі, в теплому місці; позбавляти
вологи, робити сухішим, сухим” (Словник української мови: В 11 т. — К.,
1970—1980, т. IX, с. 874—875). Зневоднення означає “дія до зневоднювати —
видаляти з чого-небудь воду, вологу; робити сухим, обезводнювати” (Слов-
ник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. III, с. 653).
Отже, на позначення “вилучення, випаровування вологи із твердого
тіла або його поверхні різними способами” рекомендуємо вживати термін
зневоднення, а термін сушіння — на позначення “позбавлення вологи тепло-
вим способом”.
О. М. Тищенко
СУШІННЯ — СУШКА —
ЗНЕВОДНЕННЯ
Н. О. Яценко
ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА
Терміносполука торговельна марка
(від нім. Marke — клеймо, помітка) —
це один із засобів ідентифікації товарів
або послуг. Позначеннями ідентифіка-
ції можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи,
комбінації кольорів (Великий енциклопедичний юридичний словник / За
ред. Ю. С. Шемшученка. — К., 2007, с. 895).
Уживання терміносполуки торговельна марка є правомірним в усіх
юридичних науках, зокрема галузевих (конституційне право, адміністра-
тивне право, цивільне право, цивільно-процесуальне право, трудове право,
сімейне право, аграрне право, екологічне право, міжнародне право тощо) та
спеціальних (криміналістика, кримінологія, судова медицина, судова пси-
хіатрія та ін.).
198 Термінологічний вісник. 2011, № 1
Консультації
Фактична вартість будівництва —
це сума фактичних капітальних витрат
забудовника. За умови підрядного спо-
собу будівництва фактичну вартість бу-
дівництва становлять: витрати на буді-
вельні та монтажні роботи за кошто-
рисною вартістю (договірною ціною) в
сумах, оплачених замовником; фактична вартість придбаного замовником
обладнання, інструменту, інвентарю; витрати на проектно-пошукові робо-
ти, а також витрати, віднесені на інвентарну вартість об’єкта будівництва.
За господарського способу будівництва фактичну вартість будівництва ста-
новлять усі фактичні витрати, здійснені забудовником за рахунок капіталь-
них вкладень (А. Г. Загородній, Т. Л. Вознюк, Т. С. Смовженко. Фінансовий
словник. — К., 2002, с. 64, 462).
Без сумніву, у вказаному терміносполученні означення фактичний сто-
сується безпосередньо слова вартість, а у виразі вартість фактично викона-
них робіт слово фактично пов’язано зі словом виконаних.
Отже, поняття “фактична вартість виконаних робіт” і “вартість фак-
тично виконаних робіт” не тотожні. Відтак питання суду про “фактичну вар-
тість виконаних робіт з урахуванням підписаних і непідписаних актів” озна-
чає, по суті, питання про фактичну вартість робіт, перерахованих у цих ак-
тах, тобто, чи відрізняється вартість робіт, указана в актах, від вартості, яка
повинна бути вказана в актах (фактична вартість), відповідно до вимог буді-
вельних норм чи документів, погоджених сторонами. З висновків експертів
випливає, що відповіді на поставлені питання подано саме в такому розу-
мінні. Через те що, на думку експертів, визначити вартість фактично вико-
наних робіт не видається можливим у зв’язку з відсутністю документації,
передбаченої договором, експертиза визначила фактичну вартість робіт,
указану в підписаних і непідписаних актах. Експерти дійшли висновку, що
вартість робіт фактично менша, ніж вартість, указана в актах, встановивши
таким чином фактичну вартість робіт, перераховану в актах.
Щодо вартості фактично виконаних робіт, то у висновку експертизи
чітко зазначено, що визначити її не видається можливим. Однак, виходячи
за актом “Фактическое выполнение работ КМСРНАТ по состоянию на 17
августа 2007 год” експертами було визначено вартість робіт, які були фак-
тично виконані.
Н. О. Яценко
ФАКТИЧНА ВАРТІСТЬ
ВИКОНАНИХ РОБІТ — ВАРТІСТЬ
ФАКТИЧНО ВИКОНАНИХ РОБІТ
199Термінологічний вісник. 2011, № 1
Консультації
Термін антикорозійний в україн-
ській мові вживається зі значенням
“той, що відзначається стійкістю проти
хімічного або електрохімічного діяння
зовнішнього середовища” (Великий
тлумачний словник української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел — К.,
2004, с. 20). Термін антикорозійний є семантично еквівалентним відповід-
ником терміна протикорозійний “який служить для запобігання корозії”
(Там само, с. 992), оскільки вони мають спільний корінь корозія (лат.
corrosion — < corrode — “гризу, роз’їдаю”) — “явище руйнування металевих
об’єктів, споруд унаслідок дії агресивного середовища” (Тлумачний
російсько-ук раїнсько-англійський словник із протикорозійного захисту
газопроводів / За заг. ред. А. А. Рудніка. — Харків, 2000, с. 186), а іншомов-
ний префікс анти— означає “ворожість, скерованість проти чого-небудь”
(Словник іншомовних слів. — К, 2000, с. 88).
Термін захисні покриття вживається зі значенням “штучно створені
шари на поверхні металу, призначені для захисту його від корозії” (Там само,
с. 602).
Отже, зазначені терміни антикорозійний, протикорозійний і словосполу-
чення захисні покриття є синонімічними, тотожними, тобто такими, що
розкривають одне поняття, яке cформоване на основі спільного лексичного
компонента запобігання корозії і захист від корозії (див. визначення відпо-
відних термінів).
Н. О. Яценко
АНТИКОРОЗІЙНИЙ ЦЕХ —
ЦЕХ ЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ
Термін упущена (втрачена) вигода в
українській мові вживається на позна-
чення юридичного поняття “дохід, який
міг би отримати суб’єкт підприємниць-
кої діяльності в разі здійснення своїх
прав, але не отримав через не залежні
від нього обставини чи протиправні
щодо нього дії інших суб’єктів (якщо
розмір його передбачуваного доходу
можна обґрунтувати)” (Словник термінів і понять, що вживаються у чинних
нормативно-правових актах України. — К., 1999, с. 419; Загородній А. Г.,
Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. Фінансовий словник. — К., 2000, с. 80).
Слово виплата в українській мові може вживатися з такими значення-
ми: “плата за що-небудь”, “повернення, сплачування боргів частинами або
повністю”. У юридичній термінології вживаються терміни виплата страхо-
вого відшкодування на позначення “основного зобов’язання страховика за
договором страхування; етап, який завершує страхові відносини в разі за-
гибелі або пошкодження майна” (порядок і терміни таких виплат визначені
Н. О. Яценко
УПУЩЕНА
(ВТРАЧЕНА) ВИГОДА —
ВИПЛАТИ СТРАХОВОЇ СУМИ —
ВИПЛАТА СТРАХОВОГО
ВІДШКОДУВАННЯ —
ВИПЛАТИ КОМПЕНСАЦІЙНІ
200 Термінологічний вісник. 2011, № 1
Консультації
чинним законодавством та нормативними документами і залежать від кате-
горії страхувальників, форми страхування, виду застрахованого майна тощо);
виплата страхової суми — “основне зобов’язання страховика за договором
особистого страхування” (передбачає надання грошової допомоги застрахо-
ваному або членам його сім’ї у разі настання страхового випадку); виплати
компенсаційні на позначення поняття “відшкодування витрат, пов’язаних із
виконанням трудових зобов’язань (наприклад, у відрядженні — добові, про-
їзні, квартирні тощо)” (Великий тлумачний словник сучасної української
мови. — К, 2004, с. 105; Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. Фі нан-
совий словник. — К., 2000, с. 83).
Щодо юридичного навантаження термінів упущена вигода та страхова
виплата радимо звернутися за консультацією до Інституту держави та права
ім. В. М. Корецького Національної академії наук України.
Які українські терміни вживати на
позначення “поділяти суміш на склад-
ники за певною ознакою”?
Вважаємо, що доцільно вживати
лексеми сепарувати / сепарування або
фракціонувати / фракціонування. Росій-
ський термін сепарирование переклада-
ють як сепарування “дія за значенням сепарувати — відокремлювати одну
речовину від іншої, виділяти одну речовину зі складу іншої” (Словник укра-
їнської мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. IX, с. 127). Російський термін фрак-
ционирование — укр. фракціонування “дія за значенням фракціонувати — під-
давати що-небудь розподілу на фракції; виділяти з чого-небудь фракцію
(компонент складної рідини, який кипить у вузькому проміжку температу-
ри)” (Словник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. X, с. 640).
Отже, заперечень щодо вживання цих термінів немає.
Поділяти — “ділити що-небудь на частини”; подільність — “це власти-
вість за значенням подільний — який можна поділити, який ділиться” (http://
www.slovnyk.net/). Як бачимо, цей термін не підходить для вживання його на
означення “поділяти суміш на складники за певною ознакою”.
Л. О. Тименко
СЕПАРУВАННЯ / ПОДІЛЬНІСТЬ /
ФРАКЦІОНУВАННЯ —
СЕПАРУВАТИ / ПОДІЛЯТИ /
ФРАКЦІОНУВАТИ
|