Удосконалення системи оцінки складності нового гірничошахтного устаткування очисних вибоїв

Запропоновано рекомендації щодо удосконалення принципів оцінки складності гірничошахтного устаткування очисних вибоїв, що мають застосовуватися при проведенні приймальних випробувань дослідних зразків. Ключові слова: вугільна шахта, устаткування, дослідний зразок, промислові випробування, оцінка ск...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Косарев, В.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2013
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51229
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Удосконалення системи оцінки складності нового гірничошахтного устаткування очисних вибоїв / В.В. Косарев // Економіка пром-сті. — 2013. — № 1-2 (61-62). — С. 62-67. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-51229
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-512292013-11-21T03:08:15Z Удосконалення системи оцінки складності нового гірничошахтного устаткування очисних вибоїв Косарев, В.В. Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Запропоновано рекомендації щодо удосконалення принципів оцінки складності гірничошахтного устаткування очисних вибоїв, що мають застосовуватися при проведенні приймальних випробувань дослідних зразків. Ключові слова: вугільна шахта, устаткування, дослідний зразок, промислові випробування, оцінка складності техніки, вугільний вибій. Предложены рекомендации по совершен-ствованию принципов оценки сложности горно-шахтного оборудования очистных забоев, которые должны применяться при проведении приемочных испытаний опытных образцов. Ключевые слова: угольная шахта, оборудование, опытный образец, промышленные испытания, оценка сложности техники, угольный забой. The results have been obtained on the basis of studying the domestic experience in the acceptance tests of test samples of a new mining equipment, the development of the standard of Minenergougleprom of Ukraine SOU-P “Products of coal engineering. Acceptance (exploitation) testing of experimental new (updated) samples. The order of organization, financing, economic and financial incentives for their implementation” made by the institute “Dongiprouglemash”, Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine and Donetsk Research Coal Institute and careful consideration of the issue of estimation of the degree of complexity and degree of novelty of the equipment that has a significant impact on the content and organization of industrial tests of the mining equipment. The development of methods for estimation of the degree of complexity of the test sample began with the consideration of the integrated estimation of the importance and category of the equipment complexity in the process of its creation that was offered during the previous stages of the study, at the stage of industrial tests with the proposal to plan and standardize the assembling works taking into account the novelty and complexity of the tested equipment. At these stages of finishing the tested equipment, when the object of standardization and planning is the works on the elimination of the identified design defects and failures of the equipment, disassembling, delivery, assembling, revision, adjusting its parts as a form of reflection of cost standards for workers’ labor, it was recommended to apply the normalized work quotas taking into account the coefficients established for a shift, day or other period for the brigade as a whole, separate links or groups of workers. In the previous stages of the study it was suggested to choose the factors, which stipulated the necessity of application of correcting coefficients, the number and boundaries of their gradations by expert estimation to involve the research workers, coal engineering plants, scientists, employees of the normative-research stations and experienced practical workers, i.e. those who knew the problem very well. Taking into account all the above, to develop the project of standard of Minugleprom of Ukraine of 2011 the following factors of estimation of complexity of the test sample were selected: the number of automated functions in the product, the number of positions (part types), the number of energy subsystems (mechanical, electric, pneumatic, hydraulic), mass of the product (in kilograms), the biggest size (length, width or height, mm). Each of these factors alone only partially reflects labour input in the servicing of equipment, the range of necessary professional knowledge and volume of necessary skills, but together they adequately characterize the degree of complexity of the sample of equipment. Based on the acquaintance with the known samples of existent mining equipment in Ukraine and abroad, the information published in the special editions and on the forecasts of skilled experts, the existent and expected in the near future marginal values of the above factors of complexity have been established, and the number of gradations for each element of complexity has been defined, numerical parameters of which are presented in the standard of Minugleprom of Ukraine of 2011. So, into account was taken the improved classification of new equipment according to the degrees of its complexity, importance and integrated estimation-category of equipment. Over the term of the standard of Minugleprom of Ukraine of 2011 some provisions of the methodology for estimation of the equipment complexity have been identified, which should be specified in the further use of the Standard. Principles of estimation of the new mining equipment complexity have been identified, which must be used in industrial testing of experimental and test samples. The above proposals on the improvement of the system of estimation of complexity of new mining equipment for breakage faces will facilitate the continuation of the process of forming of normative and methodical recommendations on organization of industrial tests of mining equipment. In the future, the searches for effective systems of payment for labour in testing and introduction of new equipment will be also conducted, using the estimation of complexity of studied mining equipment. Practical application of the developed Standard will allow getting some proposals concerning this issue. 2013 Article Удосконалення системи оцінки складності нового гірничошахтного устаткування очисних вибоїв / В.В. Косарев // Економіка пром-сті. — 2013. — № 1-2 (61-62). — С. 62-67. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51229 622.33 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів
spellingShingle	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Косарев, В.В. Удосконалення системи оцінки складності нового гірничошахтного устаткування очисних вибоїв Економіка промисловості
description	Запропоновано рекомендації щодо удосконалення принципів оцінки складності гірничошахтного устаткування очисних вибоїв, що мають застосовуватися при проведенні приймальних випробувань дослідних зразків. Ключові слова: вугільна шахта, устаткування, дослідний зразок, промислові випробування, оцінка складності техніки, вугільний вибій.
format	Article
author	Косарев, В.В.
author_facet	Косарев, В.В.
author_sort	Косарев, В.В.
title	Удосконалення системи оцінки складності нового гірничошахтного устаткування очисних вибоїв
title_short	Удосконалення системи оцінки складності нового гірничошахтного устаткування очисних вибоїв
title_full	Удосконалення системи оцінки складності нового гірничошахтного устаткування очисних вибоїв
title_fullStr	Удосконалення системи оцінки складності нового гірничошахтного устаткування очисних вибоїв
title_full_unstemmed	Удосконалення системи оцінки складності нового гірничошахтного устаткування очисних вибоїв
title_sort	удосконалення системи оцінки складності нового гірничошахтного устаткування очисних вибоїв
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51229
citation_txt	Удосконалення системи оцінки складності нового гірничошахтного устаткування очисних вибоїв / В.В. Косарев // Економіка пром-сті. — 2013. — № 1-2 (61-62). — С. 62-67. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT kosarevvv udoskonalennâsistemiocínkiskladnostínovogogírničošahtnogoustatkuvannâočisnihviboív
first_indexed	2025-07-04T13:13:45Z
last_indexed	2025-07-04T13:13:45Z
_version_	1836722238777196544
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 62 ISSN 1562-109X 2013, № 1-2 (61-62) УДК 622.33 Василь Васильович Косарєв, заступник директора департаменту ПрАТ «ДМЗ», Донецьк УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОЦІНКИ СКЛАДНОСТІ НОВОГО ГІРНИЧОШАХТНОГО УСТАТКУВАННЯ ОЧИСНИХ ВИБОЇВ Забезпечення економіки України необ- хідними обсягами вугільної продукції потре- бує кардинального оновлення фізично зно- шених і морально застарілих основних фон- дів, технічного переозброєння вугільної про- мисловості, реструктуризації шахтного фон- ду, що передбачається Енергетичною страте- гією України до 2030 р. [1], схваленою Кабі- нетом Міністрів України у 2005 р., Концеп- цією розвитку вугільної промисловості [2] і затвердженою урядом у 2001р. Програмою “Українське вугілля” [3]. Цей напрям еконо- міки України пов’язаний також із проектом Державної цільової економічної програми „Українське вугілля” на 2010-2015 роки, ме- тою якої є кардинальне підвищення економі- чної ефективності роботи підприємств вугі- льної промисловості й досягнення обсягів видобутку вугілля, необхідних для задово- лення потреб національної економіки. Суттєвим у процесах модернізації вугі- льної промисловості й оснащення галузі ви- сокопродуктивною гірничою технікою є мо- тиваційні аспекти здійснення промислових випробувань експериментальних і дослідних зразків, розглянуті в роботі [4]. Досвід прий- мальних випробувань дослідних зразків но- вої гірничої техніки показав, що випробу- вання не завжди досягають визначення по- тенціалу техніки через недостатньо обґрун- тований вибір місць та організації випробу- вань, відповідної інфраструктури шахти, на- лежної підготовки персоналу. При обґрунту- ванні основних вихідних положень щодо ор- ганізації, фінансування та стимулювання проведення промислових випробувань нової гірничої техніки потребує ретельного роз- гляду питання щодо оцінки ступеня складно- сті й рівня новизни техніки, що значною мі- рою впливає на зміст і організацію промис- лових випробувань гірничошахтного облад- нання. Різні аспекти системи випробувань і впровадження нової гірничої техніки перебу- вають у центрі уваги багатьох дослідників. Значний внесок у вирішення проблем теоре- тико-методологічних основ розробки, ви- пробувань і впровадження нової гірничої техніки зробили вчені: С. Казаков, Г. Шев- ченко, Ю. Коркін, А. Печеркін, І. Елькін, А. Земсков, А. Плотніков, Р. Дубасов, В. Томілов, А. Терехін, С. Ніколов, В. Трауд [5-8]. Багатоаспектним проблемам розробки, випробування, упровадження нової гірничої техніки, фінансування, оплати праці випро- бувачів присвячено роботи вітчизняних вче- них: І. Антіпова [9], В. Дейніченка [11], А. Кабанова [4], В. Косарева (директора ДП «Дондіпровуглемаш») [10], В. Костюкова [14], В. Нагорного [12], І. Сошенка [13], М. Стаднік [14], Ф. Євдокімова [17], Ю. Кач- ко [17], С. Михальського [17], Л. Стариченка [4, 17], С. Цибка [17]. Дослідження провідних учених і прак- тиків є науковим підґрунтям для подальшої розробки нормативно-методичного забезпе- чення модернізації вугільного виробництва, технічного переозброєння вугільної галузі. Мета статті полягає у визначенні принципів оцінки складності нової гірничої техніки, що мають застосовуватися при про- веденні промислових випробувань експери- ментальних і дослідних зразків. З ініціативи дослідників інститутом «Дондіпровуглемаш», Інститутом економіки промисловості НАН України та Донецьким науково-дослідним вугільним інститутом розроблено стандарт Міненерговугілля СОУП «Вироби вугільного машинобудуван- ня. Приймальні (експлуатаційні) випробу- вання дослідних нових (модернізованих) зразків. Порядок організації, фінансування, економічного і матеріального стимулювання їх проведення» [15]. Розробка такого Стан- дарту потребує уточнення й поглиблення принципів оцінки складності новостворюва- них дослідних зразків гірничої техніки для © В.В. Косарєв, 2013 –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 63 2013, № 1-2 (61-62) очисних вибоїв. Така оцінка необхідна у процесі вирішення ряду практичних завдань: укладання договорів на створення но- вого зразка техніки і проведення його прий- мальних випробувань; встановлення термінів випробувань дослідного зразка; визначення величини надбавок до та- рифного заробітку при приймальних випро- буваннях; визначення тривалості періоду навчан- ня майбутніх випробувачів щодо особливос- тей конструкції і специфіки експлуатації но- вого зразка техніки; встановлення форм і розмірів матеріа- льного заохочення інженерно-технічних пра- цівників експериментальної ділянки й ін. Загальними положеннями стандарту [15] відзначено: економічну мету приймальних (екс- плуатаційних) випробувань дослідних зраз- ків нової (модернізованої) техніки, яка стосу- ється попередньої оцінки конкурентоспро- можності нової техніки й передбачає визна- чення економічної ефективності застосуван- ня нової техніки, її орієнтовної ціни, уточ- нення умов та обсягів упровадження (вико- ристання); організаційно-технічні питання прове- дення приймальних випробувань дослідного зразка нової техніки – вибір місця випробу- вань, отримання необхідних висновків і до- зволів, розробка й затвердження програми та методики випробувань, формування прийма- льної комісії, навчання й атестація працівни- ків-випробувачів, оформлення технічних ре- зультатів випробувань тощо, що вирішують- ся згідно з галузевим стандартом «Порядок розроблення та поставлення на виробництво виробів вугільного машинобудування» [16]; вимоги до місця випробувань, що має відповідати найбільш вірогідним гірничо- геологічним умовам експлуатації нової тех- ніки при наявності достатньої виробничої потужності шахти та забезпеченню повного розкриття потенційних можливостей техніки. У розробленому стандарті [15] позна- чена методика оцінки ступеня складності дослідного зразка. На перших кроках у цьо- му напрямі був запропонований метод інтег- ральної оцінки значущості й категорії склад- ності техніки у процесі її створення, на етапі промислових випробувань із пропозицією планувати і нормувати монтажні роботи з урахуванням новизни (табл. 1) і складності випробовуваного устаткування (табл. 2) [17]. Таблиця 1 Коефіцієнти новизни устаткування Показник Кількість оригінальних вузлів (деталей), % від їх загальної кількості до 5 6-10 11-15 16-20 21 і більше Коефіцієнт новизни устаткування (КН) 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 Таблиця 2 Коефіцієнти складності устаткування Показник Рівень автоматизації виробу, % до 25 26-50 51-75 76-100 Коефіцієнт складності устаткування (КСУ) 1,1 1,2 1,3 1,4 При доведенні випробовуваної техніки, коли об'єктом нормування і планування є роботи з усунення виявлених конструктив- них недоліків і несправностей устаткування, демонтажу, доставки, монтажу, ревізії, при наладці його деталей і вузлів як форми відбиття норм витрат праці робітників, реко- мендувалося застосовувати нормовані зав- дання (з урахуванням наведених у табл. 1 і 2 коефіцієнтів), що встановлюються на зміну, добу або інший період для бригади в цілому, окремих ланок або груп робітників. Для цієї групи робіт рекомендувалися дещо інші зна- чення коефіцієнтів (табл. 3). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 64 ISSN 1562-109X 2013, № 1-2 (61-62) Таблиця 3 Коефіцієнти складності устаткування (для робіт етапу доведення випробовуваної техніки) Показник Рівень автоматизації виробу, % до 25 26-50 51-75 76-100 Коефіцієнт складності устаткування для його доведення (КСУдов) 1,1 1,2 1,3 1,4 Вибір чинників, що обумовлювали не- обхідність застосування коригуючих коефі- цієнтів, кількість і межі їх градацій у попе- редні етапи дослідження [17], пропонувалося здійснювати шляхом експертних оцінок із залученням працівників НДІ, заводів вугіль- ного машинобудування, учених, співробіт- ників нормативно-дослідницьких станцій і досвідчених практиків, тобто тих, хто доско- нало був знайомий із проблемою. З урахуванням вищевикладеного при розробці проекту стандарту [15] відібрано ряд чинників оцінки складності дослідного зразка, у тому числі: кількість автоматизованих функцій у виробі; кількість позицій (типів деталей); кількість підсистем енергії (механічна, електрична, пневматична, гідравлічна й ін.); маса виробу (у кілограмах); найбільший габарит (довжина, ширина або висота, мм). Кожний із цих чинників окремо лише частково відображає трудомісткість обслу- говування техніки, діапазон потрібних для цього професійних знань і обсяг необхідних навичок, але в комплексі вони достатньо повно характеризують ступінь складності зразка техніки. На підставі ознайомлення з відомими зразками гірничої техніки в Україні і за кор- доном, за опублікованими у фахових видан- нях відомостями і прогнозами кваліфіко- ваних експертів були встановлені існуючі й очікувані в найближчому майбутньому граничні значення даних чинників складнос- ті, встановлено кількість градацій кожного компонента складності, числові параметри яких наведено у стандарті [15]. При цьому враховується визначена класифікація нової техніки за ступенями її складності (табл. 4), значущості (табл. 5) та інтегральної оцінки- категорії техніки (табл. 6). Таблиця 4 Визначення ступеня складності нової техніки Компоненти складності Значення компонентів складності Оцінка складності, балів Ступінь складності 1 2 3 4 Кількість автоматизованих функцій у виробі, од. до 10 включ. 0,15 від 11 до 25 включно 0,20 від 26 до 50 включно 0,25 більше 50 0,30 Кількість позицій (типів деталей) до 500 включно 0,15 від 501до1000 включно 0,20 від 1001 до 1500 включно 0,25 понад 1500 0,30 Кількість підсистем (механічна, електрична, гідравлічна, пневма- тична тощо) 1 0,05 2 0,10 3 0,15 4 і більше 0,20 –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 65 2013, № 1-2 (61-62) Закінчення табл. 4 1 2 3 4 Маса, кг до 100 включно 0,02 від 100 до 1500 включно 0,04 від 1600 до 10000 включно 0,06 від 10001 до 20000 включно 0,08 понад 20000 0,10 Найбільший габарит (довжина, ширина або висота), мм до 1000 включ. 0,02 від 1100 до 3000 включно 0,04 від 3100 до 5000 включно 0,06 від 5100 до 8000 включно 0,08 понад 8000 0,10 Загальна оцінка складності до 0,55 1 0,56-0,70 2 0,71-0,85 3 0,86-1,00 4 Таблиця 5 Визначення ступеня значущості нової техніки Об’єкт, до простоїв якого може призвести аварійна зупинка нової техніки, що випробовується Ступінь значущості Допоміжна дільниця, бригада 1 Прохідницький вибій 2 Очисний вибій 3 Крило, горизонт шахти 4 Шахта в цілому 5 Таблиця 6 Інтегральна оцінка категорії техніки Ступінь значущості техніки Ступінь складності техніки Категорія техніки 1 1 I 2 3 4 II 2 1 2 3 III 4 3 1 2 IV 3 4 4 1 V 2 3 4 VI 5 1 2 3 VII 4 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 66 ISSN 1562-109X 2013, № 1-2 (61-62) У табл. 4 значення перших трьох най- більш впливових компонентів при експерт- ній оцінці розподілено на 4 ступеня складно- сті з інтервалом по 0,05, а оцінку маси і габа- ритів, граничний вплив яких на загальний ступінь складності устаткування не переви- щує 0,1 (10%) максимальної складності, роз- поділено на 5 ступенів складності з інтерва- лами по 0,02 (2%). Загальна оцінка складності гірничого устаткування для очисного вибою градую- валася в експертній оцінці теж на 4 групи, але в інтервалі від 0,55 (до 55%) до 1,00 (до 100%) з величиною інтервалу 0,15. На підставі даних табл. 4 і 5 складена інтегральна таблиця оцінки категорії техніки (табл. 6). При її складанні значення ступеня складнощів послідовно згруповані в п'ять груп, по чотири у групі. За період дії стандарту [15] виявлено ряд положень методики оцінки складності техніки, які потребують уточнення, а саме: замість маси виробу як чинника, що ви- значає ступінь його складності, слід прийняти масу найважчого нерозбірного пристрою (не- розбірної частини), а замість найбільшого га- бариту виробу – відповідно габарит найбіль- шої нерозбірної його частини. Ці уточнення випливають із таких міркувань. При повсяк- денній роботі зразка техніки в конкретному вибої виникає потреба здійснення операції, пов'язаної з переміщенням окремого при- строю або його частини. Складність таких операцій визначається масою та габаритами не всього виробу, а тільки параметрами час- тини виробу, що переміщується; найістотніша пропозиція щодо принци- пу оцінки складності гірничої техніки полягає в такому: закладений в основу метод оцінки при навіть надвисокій складності виробу не дозволить одержати величину оцінки за межі одиниці (100 відсотків), що призведе закладе- ний у тимчасовому стандарті метод у порів- няно недалекому майбутньому до неприй- нятного у практичному використанні. Уже на цей час параметри чинників, що визначають складність техніки, яка залучається по імпор- ту й експлуатується в очисних вибоях укра- їнських вугільних шахт, виходять за їх верхні межі, прийняті у стандарті. Очевидно, най- ближчим часом об'єктивно потрібний перехід до методу оцінки складності гірничої техніки вугільних шахт в абсолютних одиницях; ціл- ком вірогідно, що при цьому потрібно уточ- нити не тільки межі градацій визначаючих чинників але, можливо, і їх перелік; необхідно розширити перелік виробів вугільного машинобудування, на які поши- рюється дія стандарту, з метою проведення приймальних досліджуваних зразків нової техніки, яка не має економічного ефекту (техніка для вирішення питань охорони праці й техніки безпеки, техніки соціальної спря- мованості); за результатами зібраних пропозицій необхідно виділити модернізовану техніку в окрему категорію, що дозволить зменшити обсяг випробувань і спростити оформлення постановки на серійне виробництво такої продукції. Висновки. Наданими пропозиціями з удосконалення системи оцінки складності нового гірничошахтного устаткування очис- них вибоїв продовжується процес формуван- ня нормативно-методичних рекомендацій щодо організації промислових випробувань гірничошахтного обладнання. Надалі прово- дяться також пошуки з використанням оцін- ки складності досліджуваної гірничої техні- ки, ефективних систем оплати праці при ви- пробуванні й упровадженні нової техніки. Практика використання розробленого стан- дарту [15] дозволить отримати ряд пропози- цій з цього питання. Удосконалення нормативно-методич- них документів щодо проведення промисло- вих випробувань нової гірничої техніки буде досягнуто за рахунок: вивчення практичного досвіду проведення промислових випробу- вань нової техніки у вітчизняній вугільній промисловості й інших галузях, де розробля- ються та впроваджуються нові засоби вироб- ництва і технології; зарубіжного досвіду впровадження нової техніки та практики ви- користання різних форм і методів матеріаль- ного стимулювання інноваційних заходів, раціоналізаторських пропозицій на підприєм- ствах, у наукових організаціях та установах. Надалі уточнена методика оцінки чин- ника складності нової гірничої техніки може бути використана для розробки параметрів тарифної сітки щодо оплати праці підземних робітників, які обслуговуватимуть гірничу техніку VI і VII категорій складності, й для розробки схем посадових окладів інженерно- технічних працівників, керуючих гірничи- ми дільницями, де експлуатується така тех- ніка. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 67 2013, № 1-2 (61-62) Література 1. Енергетична стратегія України на період до 2030 року: Розпорядження Кабіне- ту Міністрів України від 15 березня 2006 р. № 145-р. [Електронний ресурс]. – Режим до- ступу: http: //www.kmu.gov.ua. 2. Концепція розвитку вугільної про- мисловості: Розпорядженням Кабінету Міні- стрів України від 7 липня 2005 р. № 236-р // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 127. – С. 10-11. 3. Програма «Українське вугілля»: По- станова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2001 р. № 1205. – К.: Б.в., 2001. – 67 с. 4. Кабанов А.І. Мотиваційні аспекти промислових випробувань нового гірни- чошахтного обладнання / А.І. Кабанов, Л.Л. Стариченко, Ю.З. Драчук // Вісник Дон- баської державної машинобудівної акаде- мії. – 2009. – Т. II. – № 3 (17). – С. 94-97. 5. Элькин И.Л. Испытания угледобы- вающих машин / И.Л. Элькин, С.С. Казаков, Г.Е. Шевченко. – М.: Недра, 1980. – 287 с. 6. Горные машины: Обоснование, рас- чет и экспериментальные исследования: сб. науч. тр. / под ред. Ю.М. Коркина, А.Г. Пе- черкина; НИПИГОРМАШ. – Вып. 13. – Свердловск: Б.и., 1975. – 184 с. 7. Современные тенденции в горном машиностроении России и стран СНГ / А.Н. Земсков, А.П. Плотников, Р.С. Дубасов и др. // Минеральные ресурсы и человек: ме- ждунар. науч.-практ. конф. – Т. II. Современ- ные технологии разведки, добычи и метал- лургической переработки полезных ископае- мых. – Болгария, Варна, 2002. – С. 93-100. 8. Трауд В. Инновационные процессы в немецкой каменноугольной промышлен- ности / В. Трауд // Глюкауф (на русском язы- ке). – 2006. – № 1. – С. 33-36. 9. Антипов И.В. Опыт реструктуриза- ции угольной отрасли и деятельность фирм горного машиностроения в Европе / И.В. Ан- типов // Глюкауф (на русском языке). – 2006. – № 4. – С. 70-72. 10. Косарев В.В. Нова гірнича техніка Дондіпровуглемаша – основа інтенсифікації видобутку вугілля / В.В. Косарев // Уголь Украины. – 2003. – № 9. – С. 5-9. 11. Дейніченко В.А. Сучасні методи моделювання гірничих машин / В.А. Дейні- ченко, В.С. Воскресенський // Уголь Украи- ны. – 2003. – № 9. – С. 50-52. 12. Нагорний В.В. Особливості руйну- вання вибоїв складної текстури виконавчими органами гірничих машин / В.В. Нагорний // Уголь Украины. – 2003. – № 9. – С. 52-54. 13. Костюков В.М. Високопродуктив- ні очисні комбайни нового покоління КДК 500 і КДК700 / В.М. Костюков, И.Н. Сошен- ко // Уголь Украины. – 2003. – № 9. – С. 13-16. 14. Стаднік М.І. Очисні комбайни УКД200 і УКД300 для ефективного від- працювання тонких пластів / М.І. Стаднік, Г.Г. Бойко, А.С. Рябченко // Уголь Украи- ны. – 2003. – № 9. – С. 19-22. 15. Вироби вугільного машинобуду- вання. Приймальні (експлуатаційні) випро- бування дослідних нових (модернізованих) зразків. Порядок організації, фінансування, економічного та матеріального стимулюван- ня їх проведення: Стандарт Міністерства енергетики та вугільної промисловості Укра- їни: СОУ-П 05.1.00174065.002:2011: Наказ Міністерства енергетики та вугільної проми- словості України від 14.11.2011 р. № 699 / розробники: В. Болбат, Ю. Драчук, А. Каба- нов, І. Косарев, В. Косарєв, Є. Приседський, Л. Стариченко, Г. Хвостиков, Д. Череватсь- кий. – К.: Міненерговугiлля, 2011. – 45 с. 16. Порядок розроблення та постав- лення на виробництво виробів вугільного машинобудування: Стандарт Міністерства вугільної промисловості України СОУ 10.00174065.001:2010: Наказ Міністерства вугільної промисловості України від 04.11.2010 р. № 447 / розробники: І. Ерен- бург, Л. Іноземцева, В. Красник, В. Косарєв, І. Косарев, В. Куліш, В. Пронін, Г. Хвостіков, І. Чеверда. – К.: Мінвуглепром, 2010. – 53 с. 17. Совершенствование нормирования и оплаты труда при испытании и внедрении новой техники на очистных и подготовите- льных работах шахт / Ф.И. Евдокимов, Ю.Я. Качко, С.З. Михальский, Л.Л. Стари- ченко, С.А. Цыбко. – М.: ЦНИЭИуголь, 1987. – 48 с. Надійшла до редакції 11.06.2013 р.

Удосконалення системи оцінки складності нового гірничошахтного устаткування очисних вибоїв

Репозитарії

Схожі ресурси