Передумови, проблеми й загрози формування та використання експортного потенціалу машинобудівних підприємств

Здійснено узагальнення та систематизацію наявних передумов, проблем, загроз та можливих їх наслідків у сфері формування та використання експортних можливостей машинобудівних підприємств України із застосуванням методу аналогій. Ключові слова: експортний потенціал, підприємство, машинобудування, пер...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Шелест, Є.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2013
Schriftenreihe:	Економіка промисловості
Schlagworte:	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51233
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Передумови, проблеми й загрози формування та використання експортного потенціалу машинобудівних підприємств / Є.О. Шелест // Економіка пром-сті. — 2013. — № 1-2 (61-62). — С. 90-100. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-51233
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-512332013-11-21T03:07:53Z Передумови, проблеми й загрози формування та використання експортного потенціалу машинобудівних підприємств Шелест, Є.О. Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Здійснено узагальнення та систематизацію наявних передумов, проблем, загроз та можливих їх наслідків у сфері формування та використання експортних можливостей машинобудівних підприємств України із застосуванням методу аналогій. Ключові слова: експортний потенціал, підприємство, машинобудування, передумови, проблеми, загрози, наслідки, метод аналогій. Осуществлено обобщение и систематизация имеющихся предпосылок, проблем, угроз и возможных их последствий в сфере формирования и использования экспортных возможностей машиностроительных предприятий Украины с применением метода аналогий. Ключевые слова: экспортный потенциал, предприятие, машиностроение, предпосылки, проблемы, угрозы, последствия, метод аналогий. The generalization and systematization of existing conditions, issues, threats and their potential consequences in the sphere of formation and use of export capacity of machine building enterprises of Ukraine are implemented using the method of analogies. Keywords: export potential, enterprise, machine building, pre-conditions, problems, threats, consequences, method of analogies. 2013 Article Передумови, проблеми й загрози формування та використання експортного потенціалу машинобудівних підприємств / Є.О. Шелест // Економіка пром-сті. — 2013. — № 1-2 (61-62). — С. 90-100. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51233 658:339.5:621 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів
spellingShingle	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Шелест, Є.О. Передумови, проблеми й загрози формування та використання експортного потенціалу машинобудівних підприємств Економіка промисловості
description	Здійснено узагальнення та систематизацію наявних передумов, проблем, загроз та можливих їх наслідків у сфері формування та використання експортних можливостей машинобудівних підприємств України із застосуванням методу аналогій. Ключові слова: експортний потенціал, підприємство, машинобудування, передумови, проблеми, загрози, наслідки, метод аналогій.
format	Article
author	Шелест, Є.О.
author_facet	Шелест, Є.О.
author_sort	Шелест, Є.О.
title	Передумови, проблеми й загрози формування та використання експортного потенціалу машинобудівних підприємств
title_short	Передумови, проблеми й загрози формування та використання експортного потенціалу машинобудівних підприємств
title_full	Передумови, проблеми й загрози формування та використання експортного потенціалу машинобудівних підприємств
title_fullStr	Передумови, проблеми й загрози формування та використання експортного потенціалу машинобудівних підприємств
title_full_unstemmed	Передумови, проблеми й загрози формування та використання експортного потенціалу машинобудівних підприємств
title_sort	передумови, проблеми й загрози формування та використання експортного потенціалу машинобудівних підприємств
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51233
citation_txt	Передумови, проблеми й загрози формування та використання експортного потенціалу машинобудівних підприємств / Є.О. Шелест // Економіка пром-сті. — 2013. — № 1-2 (61-62). — С. 90-100. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT šelestêo peredumoviproblemijzagroziformuvannâtavikoristannâeksportnogopotencíalumašinobudívnihpídpriêmstv
first_indexed	2025-07-04T13:14:07Z
last_indexed	2025-07-04T13:14:07Z
_version_	1836722261991620608
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 90 ISSN 1562-109X 2013, № 1-2 (61-62) УДК 658:339.5:621 Євгенія Олександрівна Шелест, канд. екон. наук Хмельницький національний університет ПЕРЕДУМОВИ, ПРОБЛЕМИ Й ЗАГРОЗИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ Проблеми, пов’язані із процесом фор- мування та використання експортного по- тенціалу, не є чимось новим, тому що як ви- никали на різних етапах економічного роз- витку багатьох країн світу. Проте останнім часом це питання набуває ще більшої акту- альності у зв’язку з поширенням процесу глобалізації, що охопив майже весь світ. Теоретико-методологічні і практичні аспекти аналізу, формування та використан- ня експортного потенціалу розглядаються у працях провідних зарубіжних і вітчизняних науковців (Е. Грайпл, Д. Енгельхарт, П. Лін- дерт, М. Портер, К. Ріттенбрук, Р. Харрод, В. Байрак, С. Бойко, О. Кириченко, Г. Круш- ніцька, Т. Пепа, Н. Пирець, О. Попова, Л. Сє- рова, І. Скорнякова, П. Стичішин та інші). Традиційно в економічній літературі до- сліджуються питання визначення сутності експортного потенціалу в розрізі національ- ної та регіональної економік, визначаються фактори зовнішнього впливу на розвиток експортного потенціалу відповідного рівня, аналізуються критерії ефективності викорис- тання експортного потенціалу. На жаль, лише невелика частина дослі- джень присвячена проблемам розвитку екс- портного потенціалу саме підприємств а найперше, наукоємних галузей, особливо машинобудування, яке значною мірою ви- значає конкурентоспроможність країни на міжнародному ринку. Водночас формування гнучкої та ефективної системи заходів вирі- шення труднощів на шляху розвитку експор- тного потенціалу вітчизняних машинобудів- них підприємств потребує комплексного до- слідження проблемних аспектів у цій сфері, аналізу передумов, загроз та їх можливих наслідків щодо формування та використання експортних можливостей суб’єктів господа- рювання машинобудівної галузі. Метою статті є систематизація та уза- гальнення передумов, проблем і загроз, що впливають на формування й використання експортного потенціалу вітчизняних маши- нобудівних підприємств. Україна, як і світ, розвивається у пев- ному просторово-часовому вимірі. Зважаючи на прискорений характер просторових змін, за яких неактивний суб'єкт, не здатний розу- міти й реалізовувати свої життєві інтереси постійно, перетворюється на об'єкт дії зов- нішніх сил, що мають власні інтереси. Тепе- рішній час виконує особливу місію – він є визначальним. Минуле має значення лише у міру своєї причетності до теперішніх рішень і дій, а майбутнє – у міру здійсненності пев- ної хроностратегії життя. Таким чином, ни- нішній час ми сприймаємо як трансфор- маційний, перехідний, коли йдеться про бо- ротьбу різних доленосних суспільно-політич- них та економічних векторів (хронострате- гій), наслідки якої й визначають майбутнє [1]. Застосуємо вищевикладені міркування до таких актуальних економічних процесів, як формування та реалізація експортного по- тенціалу машинобудівними підприємствами України. Отже, сучасний стан у сфері екс- портної діяльності будь-якого суб’єкта гос- подарювання цілком можна вважати тран- зитним, тобто таким, який знаходиться між попереднім станом та наступним або між минулим і майбутнім: у минулому сформу- валися ті фундаментальні передумови, які в силу суб’єктивних та об’єктивних причин трансформувались у сучасні проблеми, що перешкоджають процесу подальшого роз- витку експорту машинобудівних підпри- ємств, а нинішні проблеми, будучи наслідка- ми колишніх загроз, які не вдалося знешко- дити, є одночасно передумовами і причина- ми можливих майбутніх негативів, що мо- © Є.О. Шелест, 2013 –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 91 2013, № 1-2 (61-62) жуть виникнути у сфері формування та реа- лізації експортного потенціалу підприємств машинобудування України, якщо не вживати відповідних упереджувальних заходів для запобігання загостренню цих проблем унас- лідок дії різних факторів (рис. 1). Рис. 1. Причинно-наслідковий ланцюг трансформації проблем у сфері формування та реалізації експортних можливостей українських машинобудівних підприємств (розроблено автором) Окреслимо фундаментальні передумо- ви, які, на нашу думку, модифікувались у сучасні проблеми, що гальмують розвиток економіки України й перешкоджають проце- сам формування та реалізації її експортного потенціалу, зокрема підприємствами маши- нобудівної галузі. З цією метою звернемось до компетентних думок науковців та інших експертів. Наприклад, існує думка про те, що для України характерним є домінування в експорті такої промислової продукції, яка потребує значних виробничих потужностей, але не має суттєвого наукового вмісту. Її ви- готовлення супроводжується надмірним на- вантаженням на навколишнє середовище. Загалом характер і номенклатурний вміст національного експорту характеризує націо- нальну економіку як перехідну та пострадян- ську. Адже саме за умов централізованого планування у Радянському Союзі поширили- ся неефективні, енерго- та матеріаломісткі виробництва, а також експортна спеціаліза- ція на цій основі. Додатковою специфікою є традиційна зорієнтованість українських ви- робників на кооперантів в інших державах, які утворилися на території колишнього Ра- дянського Союзу, відсутність повних вироб- ничих циклів, у зв’язку з чим чималу частку вітчизняного експорту становить проміжна продукція. Варто зазначити також, що машинобу- дівний комплекс України зазнав чи не найго- стрішої кризи внаслідок розпаду радянської економічної та політичної системи, а з лібе- ралізацією господарського життя далися взнаки такі успадковані від СРСР системні проблеми, як відсутність практики конку- рентних відносин, ефективного власника, розірвані виробничі цикли, відсутність сере- довища мотивації до підприємницької діяль- ності, структурні деформації, низька купі- Минулий час (минуле сторіччя, до 2011 р.) Теперішній час 2011-2012 рр. Майбутній час 2013 р. Фундаментальні причини більшості сучасних проблем Наслідки більшості колишніх проблем Причини ймовірних майбутніх проблем Можливі наслідки неперебо- рених загроз, пов’язаних зі світовими тенденціями + Можливі наслідки сучасних проблем Передумови нинішніх негараздів у сфері експортної діяльності підприємств машинобуду- вання України Сучасні проблеми у сфері експортної діяльності підпри- ємств машинобуду- вання України Передбачувані (гіпотетичні) виклики (світові тенденції, тренди), на тлі яких формуватиметься та реалізо- вуватиметься експортна діяльність машинобудівних підприємств України –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 92 ISSN 1562-109X 2013, № 1-2 (61-62) вельна спроможність, а головне – низька ефективність суспільної праці [2, с. 57]. У підсумованих результатах дослі- дження «Стратегічні виклики суспільству та економіці України у ХХІ столітті» провідни- ми фахівцями й експертами в галузі економі- ки, політики та права також вказується на кілька базових передумов, які спричинили трансформаційні невдачі України, серед них: запозиченість рецептів розвитку; непослідов- ність і хаотичність державної політики змін; неподоланість розколів у суспільстві; дер- жавницька незрілість управлінських еліт то- що [3]. Подібні твердження зустрічаються і в багатьох інших джерелах [4-6]. Вищевикладене, на нашу думку, аргу- ментує висновок про те, що значна кількість нинішніх проблем як у сфері економіки України загалом, так і в сфері експорту про- дукції машинобудування породжені команд- но-адміністративною системою Радянського Союзу та підсилені і примножені неефектив- ним державним управлінням за часів станов- лення незалежної України. Наприклад, у процесі оцінювання експортних можливос- тей машинобудівної галузі України, резуль- тати якого подано в роботі [7], з’ясувалося, що експортний потенціал вітчизняного ма- шинобудування протягом 2005-2010 рр. ви- користовувався не завжди раціонально й на повну потужність. Для галузі за останні п’ять років стали характерними: від’ємне значення чистого експорту продукції машинобудуван- ня, недостатній рівень показника товарної та ринкової диверсифікації для експорту базо- вих товарних груп галузі; високий рівень гео- графічної концентрації експорту машинобу- дування; нераціональна товарна та географі- чна структура експорту української машино- будівної галузі; низька конкурентоспромож- ність машинобудівної продукції; невідповід- ність експорту машинобудівних товарів ди- наміці світового попиту тощо. Доповнюють такий висновок результа- ти анкетування фахівців у сфері зовнішньо- економічної діяльності, яке ми провели в Хмельницькій області й описали у поперед- ніх дослідженнях [8]. У процесі опитування з’ясувалося, що найбільшими перешкодами розвитку експортного потенціалу машинобу- дівних підприємств є: недостатність управ- лінських ресурсів, а саме фахівців у сфері ЗЕД; відсутність систематичної державної підтримки, стимулювання та сприяння здійс- ненню експортної діяльності; складність процедури ЗЕД; нестача капіталу; брак знань про закордонні ринки; мовний та культурно- ментальний бар’єри тощо. Крім перелічених бар’єрів, під час відвідування підприємств та безпосереднього спілкування з їх керівника- ми, визначалися й інші проблеми, що нега- тивно впливають на розвиток і просування експорту продукції українського машинобу- дування: недосконалість чинного законодав- ства, у тому числі податкового; складності при здійсненні митних процедур, сертифіка- ції; корупція; недосконалість транспортної інфраструктури; нерозвинутість маркетинго- вих та консалтингових послуг, систем креди- тування і страхування; недостатність політи- ко-дипломатичної підтримки тощо. Крім того, аналітичний огляд інозем- ного та вітчизняного регулятивного інстру- ментарію впливу на процеси формування та реалізації експортного потенціалу підприєм- ства, проведений у роботі [9], дозволив зро- бити висновок, що формування української державної політики підтримки та стимулю- вання підприємств-експортерів машинобу- дівної галузі все ще знаходиться на початко- вому етапі. Це частково пояснюється недо- статньою укомплектованістю законодавства, норм і правил у цій сфері, що призводить до неможливості спрямованого та стабільного розвитку експортного потенціалу суб’єктів господарювання. Доволі часта зміна й недос- коналість чинного законодавства, інших нор- мативно-правових вимог у сфері зовнішньо- економічної діяльності, а ще більше їх проб- лемна реалізація, що супроводжується пору- шеннями принципів юридичної прозорості, рівності, високим рівнем корупції, перешкод- жають українським підприємствам нарощу- вати й ефективно використовувати свій екс- портний потенціал. Вважаємо, що недостатніми, порівняно з центральними органами влади, є можливо- сті впливу регіональної та місцевої влад, ор- ганів місцевого самоврядування на державне регулювання зовнішньоекономічної діяльно- сті підприємств. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 93 2013, № 1-2 (61-62) Методи державного регулювання зов- нішньоекономічної діяльності здійснюють обмежувальний, а не стимулюючий вплив. При цьому переважають саме адміністратив- ні методи, що передбачають застосування квотування, ліцензування експортної продук- ції, ембарго, контингентування, регулювання валютної виручки від продажу українських товарів за кордоном тощо. Недостатньо використовуються фінан- сові та кредитно-грошові інструменти під- тримки експортної діяльності машинобудів- них підприємств (пільгове оподаткування та субсидування експорту, кредитування, стра- хування експортної діяльності, державне га- рантування тощо). Практично відсутня організаційно- технічна підтримка підприємств машинобу- дування, що є експортерами. Майже не за- стосовуються інституційні інформаційно- консультативні засоби політики державного регулювання українського експорту, ефек- тивність і доцільність яких засвідчена досві- дом інших країн і повністю відповідає право- вому полю СОТ. Усе це підсилюється несприятливими соціально-економічними, політичними, еко- логічними й іншими умовами розвитку під- приємств українського машинобудування, що зумовлює подальше нарощування їх внутрішніх і зовнішніх проблем щодо фор- мування та реалізації експортного потенціалу в організаційно-управлінській, виробничій, фінансовій, трудовій, інформаційній сферах, а також у запровадженні інновацій і прогре- сивного маркетингу. Вищевикладений перелік перешкод, які виникли за попередніх часів і трансфор- мувались у сучасні проблеми, що заважають формувати й реалізовувати експортний по- тенціал підприємствами машинобудівної га- лузі України, далеко неповний. З метою окреслення більш цілісної картини переду- мов та проблем і їх взаємозв’язків пропонує- мо їх доповнити, систематизувати, розбивши на сім груп та, узагальнивши всередині кож- ної групи, відобразити за допомогою схеми (рис. 2). Багаж проблем, що сформувались у да- лекому й недалекому минулому і гальмують процес розвитку експортного потенціалу машинобудівних підприємств України – це далеко неповний набір перешкод, які дове- деться їй долати, щоб утриматися в руслі сві- тового економічного розвитку. За прогноза- ми іноземних та вітчизняних аналітиків ін- форматизований та глобалізований світ уже сьогодні готує Україні нові випробування. Наприклад, у першій доповіді Укра- їнського форуму «Безпека-2010» авторський колектив пропонує своє бачення ключових тенденцій світової політики та їх впливу на перспективи економічного розвитку України. Автори вважають, що основним трендом су- часності, який несе світу загрозливі зміни, є глобалізація, точніше, її специфічні ефекти у сферах економіки, міжнародних відносин, екології, гуманітарного розвитку. Йдеться про зростаючу умовність державних кордо- нів, що загрожує тотальним переглядом сис- теми міжнародних гарантій. Разом із тим Сполучені Штати пережи- вають безпрецедентне падіння популярності серед міжнародної спільноти, Європейський Союз вступив у «чорну смугу» зниження темпів економічного розвитку, стрімко по- глиблюється прірва між багатими та бідними країнами. Прогнозується наростання ресурс- ного й енергетичного дефіциту, а формуван- ня глобального енергетичного ринку відбу- ватиметься за принципом конкуренції спо- живачів, а не виробників, очікується інтен- сифікація енергетичної дипломатії, що вже відчутна для України. На роль нових світових лідерів уже за- раз небезпідставно претендують Китай і Ін- дія в сукупності з Росією і Бразилією. Досить серйозно заявило про себе й інше міждер- жавне об’єднання за участі Росії і Китаю – Шанхайська організація співробітництва (ШОС) тощо. Таким чином, сучасний світ після відносно тривалого періоду двополюс- ного протистояння та короткого етапу одно- полюсності входить у режим багатополярно- сті [10]. До вищезазначеного варто додати ще кілька важливих трендів майбутнього, які прогнозуються міжнародними експертними організаціями і збігаються з розрахунками представників глобального бізнесу. Це зок- рема: зростання ролі технічного прогресу, інновацій – «інтелектуалізація» виробництва, –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 94 ISSN 1562-109X 2013, № 1-2 (61-62) Рис. 2. Передумови та проблеми розвитку експортного потенціалу машинобудівних підприємств (складено автором) Інформаційна складова передумов - низький рівень інформатизації виробництва; - відсутність інформації про рівень закордонної продукції; - низький рівень використання інформаційних техноло- гій; - заідеологізованість інформації тощо Організаційно-управлінська та правова складова передумов - загальноекономічна та політична криза 70-90-х років ХХ століття, процеси деградації промислового потен- ціалу - руйнування сталої системи коопераційних і торгівель- них зв’язків внаслідок розпаду СРСР; - командно-адміністративна система управління, її руй- нування при свідомому дистанціюванні держави від активної участі у розвитку промислового потенціалу; - відсутність досвіду формування ринкової економіки та діяльності у ринкових умовах; - неефективні процеси роздержавлення підприємств; - неефективне управління державною власністю; - недостатні темпи розбудови постіндустріальної інфра- структури тощо Виробнича складова передумов - домінування третього і четвертого технологічних укладів промисловості; - невідповідність колишніх систем якості, сертифікації продукції і виробництва, стандартизації та метрології міжнародним вимогам, у тому числі міжнародним стан- дартам екологічної безпеки; - низька конкурентоспроможність продукції; - недостатність використання у цивільних галузях нау- ково-технічних розробок оборонного комплексу; - низький рівень переробки та висока ресурсозатратність виробництва; - консерватизм щодо питань технічного переоснащення виробництва; - фізичне та моральне старіння виробничого потенціалу; - висока залежність від імпортних комплектуючих, сировини, енергоносіїв тощо Економічна та фінансова складова передумов - нестабільність і слабкість фінансової системи, відсут- ність інвестиційної політики в СРСР; - гонка озброєнь, конверсія; - непослідовна та неадекватна новим умовам господа- рювання податкова, митна, фінансово-кредитна полі- тика; - девальвація національної валюти; - некерованість ринковими процесами рівноваги між попитом та пропозицією тощо Маркетингова складова передумов - відсутність конкурентного середовища на ринку про- дукції; - відсутність досвіду участі у міжнародному поділі праці; - повільне інтегрування до стабільних ринків; - низька питома вага продукції, орієнтованої на кінцево- го споживача, недостатня її якість та вузький асорти- мент; - відсутність будь-якого досвіду використання інстру- ментів маркетингу тощо Інноваційна складова передумов - пасивність інноваційної політики; - недостатні темпи впровадження результатів науково- технічного прогресу у виробництво; - довготривалість процесів створення і освоєння вироб- ництва нової продукції тощо «Людський фактор» як складова передумов - переселенська кадрова політика радянської влади щодо науковців та найкращих спеціалістів у інші рес- публіки; - відплив науковців і висококваліфікованих спеціалістів за кордон; - недосконалість механізмів стимулювання високопро- дуктивної праці; - відсутність у громадян ринкового мислення; - відсутність мотивації та стимулювання ресурсо- та енергозбереження, впровадження екологічно чистих і природновідновних технік та технологій тощо Передумови сучасних проблем у сфері розвитку експортного потенціалу вітчизняних машинобудівних підприємств Комплекс проблем з формування та реалізації експортного потенціалу машинобудівних підприємств України Проблеми організаційно- управлінського характеру Проблеми виробничого характеру Проблеми фінансового характеру Проблеми щодо запро- вадження інновацій Проблеми у трудовій сфері Проблеми у сфері маркетингу Проблеми в інформа- ційній сфері - від’ємне значення чистого експорту продукції галузі; - недостатнє нормативно-правове забезпечення здійснення експорт- ної діяльності; - забюрократизованість процедур здійснення зовнішньоекономічної діяльності; - високий рівень корупції та тінізації економіки; - недостатнє використання адміністративно-інституційного інстру- ментарію підтримки експортної діяльності; - недостатність управлінських ресурсів - спеціалістів у сфері зовніш- ньоекономічної діяльності; - пасивність політики процесів імпортозаміщення; - недосконалість системи захисту інтелектуальної власності; - труднощі з поверненням податкового кредиту; - велике загальне податкове навантаження на підприємства галузі; - недосконалість механізму захисту вітчизняних виробників від недобросовісної конкуренції тощо - невисока конкурентоспроможність більшості видів продукції на внутріш- ньому та зовнішньому ринках, яка в основному досягається за рахунок низької ціни, труднощі з її сертифікацією та стандартизацією; - погано налагоджена внутрішньогалузева та міжгалузева кооперація ви- робництва; - низький рівень завантаження виробничих потужностей; - низький рівень технологічного оновлення підприємств; - висока матеріаломісткість виробництва (метало- та енергоємність); - недостатність гармонізації національних стандартів міжнародним, у т.ч. щодо якості, екологічності та безпечності продукції та виробництв; - значна імпортозалежність підприємств від сировини, комплектуючих, технологій тощо - нестабільність та незбалансованість економічної системи держави; - високий рівень інфляції; - відсутність систематичної державної підтримки, стимулювання та спри- яння здійсненню експортної діяльності; - висока витратність та ризикованість експортної діяльності; - нерозвинутість системи кредитування, страхування та гарантування екс- портної діяльності; - відсутність дієвої системи залучення капітальних інвестицій; - низька рентабельність підприємств галузі; - обмежена платоспроможність суб’єктів внутрішнього ринку; - відсутність вітчизняних транснаціональних компаній на глобальних рин- ках тощо - відсутність дієвої системи просування вітчизняної продукції на закордон- ні ринки; - недостатній рівень показника товарної та ринкової диверсифікації експор- ту базових товарних груп галузі, - високий рівень географічної концентрації експорту продукції галузі; - невідповідність експорту машинобудівних товарів динаміці світового попиту; - недостатнє використання брендингу на всіх рівнях національної економіки; - проблеми з розробкою ефективної збутової політики за кордоном; - відсутність органу та комплексної системи для оцінювання потенціалу підприємств відповідно до кон’юнктури зовнішнього ринку тощо - недостатня державна підтримка та стимулювання наукової сфери; - зменшення обсягу виконання наукових та науково-дослідних робіт; - існування великого розриву між науковими дослідженнями та впро- вадженням новацій; - незначна частка 5 та 6 технологічних укладів промисловості; - недостатня наукоємність та інноваційна активність підприємств; - скорочення чисельності працівників наукового та науково- технічного сектору, підвищення їх середнього віку тощо - недостатнє інформаційне забезпечення експортної діяльності; - висока вартість консалтингових послуг; - низька активність підприємств у застосуванні сучасних інформаційних технологій тощо - несприятлива демографічна ситуація в країні; - недостатність кваліфікованого персоналу, у тому числі робітничих спеці- альностей; - недосконалість системи оплати праці, преміювання; - низька продуктивність праці; - шкідливі та важкі умови праці; - зниження соціальної відповідальності підприємств; - небажання підприємців вкладати кошти у розвиток персоналу; - зниження привабливості та престижності праці в галузі; - зростання середнього віку працівників галузі тощо –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 95 2013, № 1-2 (61-62) що прискорить відставання більшості країн, які розвиваються, від індустріально розвину- тих; зростання ролі держави; зниження тем- пів зростання економік; наростання демо- графічних зсувів убік старіння і зменшення населення в розвинутих країнах та його збі- льшення в бідних країнах; поглиблення, розшарування рівня життя населення; еколо- гізація виробництва; скорочення споживання первинних ресурсів, пришвидшення пошуку альтернативних джерел енергії; енергозбе- реження; загострення продовольчої кризи; інтенсифікація застосування розвинутими країнами жорстких протекціоністських захо- дів; загострення боротьби за інтелектуальні ресурси і їх відплив із країн, що розвивають- ся; економічні та валютні війни; зростання кіберзлочинності; загрози зміни клімату; де- фіцит питної води; надлишок відходів тощо. Прогнозується, що перелічені пробле- ми і загрози будуть посилюватися, тому Україні, яка бере участь в інтеграційних про- цесах, доведеться шукати відповіді на кожен з викликів, а зважаючи на прагнення нашої держави завоювати провідні позиції у сфері машинобудування, не шукати і не враховува- ти ці відповіді при формуванні та реалізації експортного потенціалу підприємств галузі вже сьогодні – недопустимо. Не варто ігнорувати й те, що характер- ною особливістю поточної економічної ди- наміки є невпевненість у подальшому розви- тку подій. Специфіка актуальних економіч- них прогнозів полягає в тому, що вони ха- рактеризуються багатоваріантністю. Якщо більш консервативні МВФ (Міжнародний валютний фонд) та Всесвітній банк схиля- ються до прогнозів з позитивною динамікою, то The Economist Intelligence Unit (Об’єднан- ня економістів-аналітиків) орієнтується на більш нестабільну ринкову кон’юнктуру й фактично прогнозує спадну динаміку. Мініс- терство економічного розвитку і торгівлі України у базовий прогноз на середньостро- кову перспективу (2011-2015 рр.) закладає припущення щодо продовження дії сприят- ливих факторів на світових ринках, тому очі- кується, що позитивні чинники характеризу- ватимуться, серед іншого, зростанням попиту на товари українського експорту, у тому чис- лі галузі машинобудування [11]. Дещо стриманішу оцінку перспектив розвитку національної економіки дають між- народні фінансові установи. В огляді МВФ, присвяченому Україні [12], звертається увага на наявність в України незадіяного потенціа- лу виробничих потужностей. Розрив між по- тенційним (за умови 100% завантаження ви- робничого потенціалу) і реальним ВВП ста- новить 7,5%, таким чином, посткризовий по- тенціал зростання оцінюється у 4%. Крім то- го, Україна має й інші невикористані можли- вості та переваги. Разом із тим, за оцінками МВФ, її економіка є хиткою і післякризове відновлення відбувається доволі повільно. Задля його прискорення, на нашу думку, не- обхідно розробити оптимальну стратегію розвитку експорту України та її галузей, але найперше – сформувати гнучку, ефективну систему боротьби з негараздами та комплекс заходів захисту із знешкодження загроз, які можуть виникнути, у тому числі й у сфері розвитку експорту підприємств машинобуді- вної галузі. Вважаємо, що для цього важливо окреслити цілісну картину, яка відобразить не лише наявні проблеми в зазначеній сфері діяльності й передбачувані небезпеки, на тлі яких розвиватиметься Україна, але і проде- монструє зв’язки між ними та можливими наслідками. З цією метою пропонуємо вдати- ся до аналогії. Як відомо, метод аналогій дає змогу встановити відношення еквівалентності (від- повідності, схожості) між двома системами, що розглядаються, за деякими ознаками. Будь-яка з цих систем може реально існувати або бути абстрактною [13]. При цьому від- криваються нові, раніше не помічені сторо- ни порівнюваних понять, предметів, явищ. Їх класифікація шляхом виділення суттє- вих ознак дозволяє групувати порівнювані об’єкти, систематизувати за ознаками або порядком розміщення. Класифікація та сис- тематизація допомагають здійснити процес узагальнення як поєднання виділених істот- них ознак, що супроводжується абстрагуван- ням [14]. У результаті аналізу інформації з різ- них джерел випливає висновок щодо існу- вання двох основних аспектів застосування методу аналогії: а) для візуалізації складних об’єктів і явищ; б) як основи для перенесення –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 96 ISSN 1562-109X 2013, № 1-2 (61-62) знань однієї науки на предмет іншої. Тради- ційною сферою застосування методу є на- вчання, особливо фізиці, тому що як викори- стання вдалих аналогій дозволяє досягнути значно кращої наочності. При цьому за раху- нок асоціативного мислення зростає легкість засвоєння та запам’ятовування [15]. При застосуванні методу аналогії з ві- домих знань вибирають об’єкт-оригінал, а досліджуваний об’єкт розглядають як об’єкт- аналог. Висновок, зроблений за методом аналогії, стосується об’єкта-аналога. На ос- нові подібностей об’єкта-оригіналу та об’єк- та-аналога (які на перший погляд не підда- ються жодному порівнянню) виникають інту- їтивні передбачення щодо результатів до- слідження. На основі цих міркувань, а також ре- зультатів дослідження значного масиву віт- чизняних та зарубіжних джерел, експертного опитування, викладених вище власних при- пущень і висновків спробуємо шляхом відо- браження розкладання білого світла у спектр за допомогою призми продемонструвати трансформацію наявних проблем у сфері фо- рмування та реалізації експортного потенціа- лу підприємств машинобудівної галузі Укра- їни у можливі наслідки під впливом вищепе- релічених чинників, крізь які проходитиме наша держава. За об’єкт-оригінал приймаємо диспер- сію – залежність швидкості поширення пучка світла у певному середовищі від кольору пучка. У результаті дисперсії біле світло, що пройшло крізь призму, утворює спектр, тоб- то розкладається на сім спектральних кольо- рів (червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий). У разі накла- дання двох різних спектральних кольорів утворюються інші кольори. Завдяки тому, що різні тіла по-різному відбивають, заломлю- ють і поглинають світло, ми бачимо навко- лишній світ різноколірним. Пригадавши, у чому полягає явище дисперсії і як воно проявляється візуально, спробуємо відповідно до цього подати схе- му, яка, на нашу думку, дозволить наоч- но відобразити трансформацію сучасних проблем формування та реалізації експорт- ного потенціалу підприємств машинобудів- ної галузі України під впливом очікуваних тенденцій світового розвитку в можливі на- слідки. За об’єкт-аналог обираємо процес трансформації сучасних проблем формуван- ня та реалізації експортного потенціалу під- приємств машинобудівної галузі України у можливі наслідки під впливом прогнозова- них тенденцій майбутнього, або так званих викликів часу, трендів тощо (рис. 3). Для зручності роз’яснень побудуємо таблицю відповідності щодо елементів вище- зазначених об’єктів порівняння (рис. 4). Варто звернути увагу на те, що при роз- кладанні білого світла призмою на спектр ко- льори не різко, а поступово переходять один в інший, що цілком відповідає досить умовному поділу проблем на групи. Йдеться про прина- лежність однієї проблеми до одразу кількох груп. Так, низьку інвестиційну активність можна адресувати й до проблем сфери фінан- сів, і до впровадження інновацій. Щодо трансформації проблем у загро- зи, то зрозуміло, що у зв’язку зі зміною на- вколишнього світу, вжиттям певних запобі- жних заходів упередження негативного роз- витку проблем, впливом викликів часу, під- порядкованістю загальним внутрішнім та зовнішнім тенденціям частина проблем ма- шинобудівної галузі, які нині негативно впливають на формування та реалізацію екс- портного потенціалу підприємств галузі, мо- жуть втратити актуальність, окремі – знайти розв’язок, а деякі – постати загрозами. На- приклад, неважко спрогнозувати, що непра- вильні кроки організаційно-управлінського характеру можуть продукувати такі загрози для подальшого розвитку експорту машино- будування, як політична та економічна не- стабільність, втрата зовнішніх ринків збуту, зниження обсягу інвестицій на модернізацію підприємств галузі тощо. Проблеми вироб- ничого характеру можуть перерости у серйоз- ні загрози щодо погіршення конкурентних переваг вітчизняних виробників на тлі під- вищення вартості енергосировини і зниження цін на основні види експортної продукції тощо. Сукупність проблем фінансового хара- ктеру можуть спровокувати банкрутство окремих підприємств галузі, проблем щодо запровадження інновацій – до втрати конку- рентоспроможності продукції тощо. Ри с. 3 . П ер ед ум ов и, п ро бл ем и, за гр оз и т а їх н ас лі дк и щ од о ф ор му ва нн я т а ре ал із ац ії ек сп ор т но го п от ен ці ал у ма ш ин об уд ів ни х пі дп ри єм ст в (с кл ад ен о ав т ор ом ) О б’ єк т- ан ал ог М ож ли ві на сл ід ки ро зв ит ку ек сп ор тн ог о по те нц іа лу м аш ин об уд ів ни х пі дп ри єм ст в М ож ли ві за гр оз и ро зв ит ку е кс по рт но го по те нц іа лу м аш ин об уд ів ни х пі дп ри єм ст в В ик ли ки ч ас у ак т ив іза ці я пр от ек ці он іс т сь ко ї по лі т ик и ро зв ин у- т им и кр аї на ми зр ос т ан ня р ол і Н ТП «і нт ел ек т уа лі за ці я» ек сп ор т у др уг а хв ил я св іт ов ої ф ін ан со во - ек он ом іч но ї к ри зи О б’ єк т- ор иг ін ал на р ол ь св іт ов их лі де рі в пр ет ен ду ю т ь Сх ід но -А зіа т сь кі кр аї ни зр ос т ан ня р ол і де рж ав но го ре гу лю ва нн я С пе кт р П ер ед ум ов и су ча сн их п ро бл ем у сф ер і р оз ви тк у ек сп ор тн ог о по те нц іа лу ві тч из ня ни х ма ш ин об уд ів ни х пі дп ри єм ст в І. О рг ан із ац ій но - уп ра вл ін сь ка т а пр ав ов а ск ла до ва пе ре ду мо в ІІ . В ир об ни ча ск ла до ва пе ре ду мо в ІІ І. Ек он ом іч на та ф ін ан со ва ск ла до ва пе ре ду мо в ІV . М ар ке ти нг ов а ск ла до ва пе ре ду мо в V . І нн ов ац ій на ск ла до ва пе ре ду мо в V I. Ін ф ор ма ці йн а ск ла до ва пе ре ду мо в V II . « Л ю дс ьк ий фа кт ор » як ск ла до ва пе ре ду мо в К ом пл ек с пр об ле м ф ор м ув ан ня та р еа лі за ці ї ек сп ор тн ог о по те нц іа лу м аш ин об уд ів ни х пі дп ри єм ст в Бі ле с ві тл о І С П А Д ІІ С Т А Б І Л Ь Н І С Т Ь ІІ І Н А Р О Щ У В А Н Н Я К ол ір сп ек тр а Ч ер во ни й О ра нж ев ий Ж ов ти й Зе ле ни й Б ла ки тн ий С ин ій Ф іо ле то ви й П ри зм а- р еч ов ин а ек ол ог іза ці я ви ро бн иц т ва на ро ст ан ня ре су рс но го т а ен ер ге т ич но го де ф іц ит у ен ер го зб ер еж ен ня за го ст ре нн я ко нк ур ен т но ї бо ро т ьб и на м іж - на ро дн их р ин ка х ек он ом іч ні , ва лю т ні т а ін ф ор ма ці йн і ві йн и ск ор оч ен ня сп ож ив ан ня пе рв ин ни х р ес ур сі в V ІІ У т ру до ві й сф ер і V І В ін ф ор м ац ій ні й сф ер і V Щ од о за пр ов ад ж ен ня ін но ва ці й ІV У с ф ер і м ар ке ти нг у ІІ І Ф ін ан со во го х ар ак те ру ІІ В ир об ни чо го х ар ак те ру І О рг ан із ац ій но - у пр ав лі нс ьк ог о ха ра кт ер у гр уп и пр об ле м с ко ро че нн я кі ль ко ст і т а зн иж ен ня я ко ст і тр уд ов их р ес ур сі в то щ о г ал ьм ув ан ня ро зв ит ку е кс по рт но ї д ія ль но ст і т ощ о в тр ат а і нн ов ац ій но го по те нц іа лу т ощ о в тр ат а зо вн іш ні х ри нк ів зб ут у то щ о на бл иж ен ня д о кр ит ич но ї м еж і і мп ор то за ле ж но ст і т ощ о вт ра та к он ку ре нт ос пр ом ож но ст і пр од ук ці ї т ощ о зб ит ко ві ст ь п ід пр иє мс тв , в тр ат а ї х пл ат ос пр ом ож но ст і т ощ о Н М 70 0 60 0 50 0 –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 97 2013, № 1-2 (61-62) –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 98 ISSN 1562-109X 2013, № 1-2 (61-62) Рис. 4. Схема відповідності об’єкта-оригіналу об’єкту-аналогу (складено автором) Щодо можливих у майбутньому на- слідків трансформації нинішніх проблем у досліджуваній нами сфері, то, на нашу дум- ку, можливі три варіанти результатів, які по- дані у таблиці відповідності. Накладаючи їх на запропоновану нами модель експортного потенціалу підприємств машинобудівної га- лузі України, сформулюємо три можливих сценарії розвитку, проілюстровані на рис. 5: а) якщо загальна «вага» сукупності за- гроз буде меншою за «вагу» ефективності превентивних заходів і заходів, спрямованих на поліпшення умов формування та реаліза- ції експортного потенціалу підприємств ма- шинобудівної галузі України, здійснюваних на різних рівнях у відповідь на виклики часу, то експортний потенціал галузі, підприємств, держави зростатиме; б) якщо загальна «вага» сукупності за- гроз буде більшою за «вагу» ефективності превентивних заходів і заходів, спрямованих на поліпшення умов формування та реаліза- ції експортного потенціалу підприємств ма- шинобудівної галузі України, здійснюваних на різних рівнях у відповідь на виклики часу, то експортний потенціал галузі, підприємств, держави буде зменшуватися; в) якщо загальна «вага» сукупності за- гроз буде такою ж, як «вага» ефективності превентивних заходів і заходів, спрямованих на поліпшення умов формування та реаліза- ції експортного потенціалу підприємств ма- шинобудівної галузі України, здійснюваних на різних рівнях у відповідь на виклики часу, то експортний потенціал галузі, підприємств, держави не розвиватиметься, хоча й не змен- шиться. Чергова фінансово-економічна криза, про реальний вихід з якої говорити зарано, вплинула на еволюцію наукової економічної думки, направивши її в русло пошуку шляхів побудови нової архітектури світових еконо- мічних та торговельних відносин для уник- нення або мінімізації інших можливих гло- бальних криз. Питання регіоналізації і глоба- лізації та взаємодії між ними все більшою мірою постають на порядку денному світової економічної спільноти. Це підкреслює, що саме через міждержавні форми економічних відносин лежить шлях до забезпечення стій- кого економічного розвитку країн світу, в тому числі й України, яка має досить потуж- ний, досі нереалізований потенціал. Очевид- но, не існує єдиного рецепта, як мінімізувати збитки й одночасно отримати максимальні вигоди від реалізації цього потенціалу у про- цесі боротьби з проблемами і викликами ча- су. Разом із тим переконані, що, переслідую- чи таку мету, необхідно враховувати архіва- жливість інтенсифікації формування та реа- лізації експортного потенціалу саме підпри- ємств машинобудівної галузі України. Вважаємо, велике значення має якість управління національною економікою та га- луззю, вироблення модернової стратегії в зазначеній сфері й формування відповідних Ознака відповідності Об’єкт-оригінал Об’єкт-аналог Початкові дані Система перешкод Результат про- ходження че- рез перешкоду Наслідок Біле світло Комплекс проблем формування та реалізації екс- портного потенціалу підприємств машинобудівної галузі Призма Виклики часу (тенденції майбутнього) Розкладання білого світла внаслідок заломлення при проходженні крізь речовину призми на сім кольорів та поширення далі у просторі Розкладання сучасних проблем формування та реалізації експортного потенціалу підприємств машинобудівної галузі України у сім груп, їх трансформація у загрози Утворення спектра на екрані, який виставляєть- ся на шляху світла за призмою Новий стан експортного потенціалу підприємств машинобудівної галузі. Можливі варіанти: зростання експортного потенціалу незмінність експортного потенціалу спадання експортного потенціалу –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 99 2013, № 1-2 (61-62) Рис. 5. Моделі експортного потенціалу за різними сценаріями можливого розвитку (розроблено автором) в) стабільність а) нарощування б) спад Економічний суб’єкт Зовніш- ній ринок Економічний суб’єкт Зовнішній ринок Т е п е р і ш н і й ч а с М а й б у т н і й ч а с Н а я в н и й е к с п о р т н и й п о т е н ц і а л Г і п о т е т и ч н и й е к с п о р т н и й п о т е н ц і а л Конкурентоспроможний експортний ресурс Конкурентоспроможний експортний ресурс ре ал із ац ія ре ал із ац ія ре ал із ац ія ре ал із ац ія ре ал із ац ія ре ал із ац ія Г і п о т е т и ч н и й е к с п о р т н и й п о т е н ц і а л Н а я в н и й е к с п о р т н и й п о т е н ц і а л Т е п е р і ш н і й ч а с М а й б у т н і й ч а с ре ал із ац ія ре ал із ац ія ре ал із ац ія ре ал із ац ія ре ал із ац ія ре ал із ац ія Конкурентоспроможний експортний ресурс Конкурентоспроможний експортний ресурс Економічний суб’єкт Зовніш- ній ринок Економічний Зовнішній ринок Г і п о т е т и ч н и й е к с п о р т н и й п о т е н ц і а л Т е п е р і ш н і й ч а с М а й б у т н і й ч а с Н а я в н и й е к с п о р т н и й п о т е н ц і а л ре ал із ац ія ре ал із ац ія ре ал із ац ія ре ал із ац ія ре ал із ац ія ре ал із ац ія Конкурентоспроможний експортний ресурс Конкурентоспроможний експортний ресурс Економічний суб’єкт Зовнішній ринок Економічний суб’єкт Зовнішній ринок –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 100 ISSN 1562-109X 2013, № 1-2 (61-62) тактичних кроків до її реалізації, запровад- ження ноу-хау за типом «єдиного вікна» для сприяння здійсненню зовнішньоекономічної діяльності підприємствами машинобудівної галузі України. На нашу думку, за сучасних умов необхідна розробка ефективного меха- нізму формування та використання експорт- ного потенціалу українських машинобудів- них підприємств, оптимальний підбір ін- струментів та важелів його реалізації, особ- ливо організаційно-економічного характеру, що так активно застосовуються за кордоном, але не використовуються для підтримки роз- витку експортного потенціалу вітчизняних машинобудівних підприємств. Більшість із переліченого спробуємо вирішити у подаль- ших наших дослідженнях. Література 1. Парахонський Б.О. Місце та роль України у сучасному геополітичному прос- торі [Електронний ресурс] / Б.О. Парахон- ський; Національний інститут стратегічних досліджень. – Режим доступу: http://old.- niss.gov.ua/book/journal/ Ukr2010.htm. 2. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації: моногр. / ред. Я.А. Жаліло; Нац. ін-т стратегічних дослід- жень. – К.: Знання України, 2005. – 388 с. 3. Стратегічні виклики ХХІ століття суспільству та економіці України: моногр. / за ред. В.М. Гейця, В.П. Семиноженка, Б.Є. Кваснюка: у 3 т. Т. 2: Інноваційно-тех- нологічний розвиток економіки. – К.: Фенікс, 2007. – 539 с. 4. Алексєєв А. Україна одержала пер- ший нинішнього року великий транш від Світового банку / А. Алексєєв // Дзеркало тижня. Україна. – 2011. – № 22. – С. 9-10. 5. Варналій З.С. Державна регіональна політика України: особливості та стратегічні пріоритети [Електронний ресурс] / Націона- льний інститут стратегічних досліджень. – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/book/ Varnalij/index.htm. 6. Плющ М.Р. Промисловість України у 80-90-і роки: люди, проблеми, уроки / М.Р. Плющ. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2002. – 335 с. 7. Шелест Є.О. Аналітичний огляд проблем та резервів експортного потенціалу машинобудування України / Є.О. Шелест // Вісник Хмельницького національного уні- верситету. Екон. науки. – 2011. – № 3. – Т. 2. – С. 143-152. 8. Тюріна Н.М. Комплексне оціню- вання результативності діяльності промис- лових підприємств Хмельницької області / Н.М. Тюріна, Є.О. Шелест // Вісник Хмель- ницького національного університету. Екон. науки. – 2011. – № 6. – Т. 1. – С. 198-208. 9. Шелест Є.О. Класифікація проблем формування та реалізації експортного потен- ціалу машинобудівних підприємств України / Є.О. Шелест // Науковий вісник Ужгород- ського ун-ту. Серія: економіка. – 2011. – Вип. 2. – С. 170-174. 10. Горбулін В. Безпека – 2010 / В. Горбулін // Дзеркало тижня. Україна. – 2006. – № 48. – С. 8-10. 11. Клименко І.В. Тенденції після кризового відновлення світової торгівлі: ри- зики та пріоритети зовнішньоекономічної політики України [Електронний ресурс] / І.В. Клименко: Національний інститут стра- тегічних досліджень. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/public/File/2011_nauk_ an_rozrobku/svitivi_econom_tendensii_2010.pdf. 12. Ukraine – Request for Stand-By Ar- rangement and Cancellation of Current Ar- rangement Staff Report. Staff Supplement. Press Release on the Executive Board Discussion [Електронний ресурс] / International Monetary Fund. – Режим доступу: http://www.imf.org/ external/pubs/ft/scr/2010/cr10262.pdf. 13. Великий тлумачний словник су- часної української мови (з дод., допов. та СД) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с. 14. Вовк Л.І. Застосування методу ана- логії у навчанні фізики студентів нефізичних спеціальностей вищих закладів освіти: авто- реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика на- вчання (фізика)» / Л.І. Вовк. – К., 2004. – 20 с. 15. Метод аналогий [Электронный ре- сурс]. – Режим доступа: http://rusnauka.na- rod.ru/lib/phisic/destroy/glava1.htm. Надійшла до редакції 26.02.2013 р.

Передумови, проблеми й загрози формування та використання експортного потенціалу машинобудівних підприємств

Institution

Ähnliche Einträge