Наукова картина світу у філософському й лінгвістичному вимірах
Розглянуто загальний стан дослідження феноменів картини світу, мовної картини світу, наукової картини світу у філософській та лінгвістичній думці. Проаналізовано думки вчених щодо наукової картини світу, її основних характеристик, рівнів, ознак, типів і функцій, які вона виконує в дослідницькому про...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Термінологічний вісник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51255 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Наукова картина світу у філософському й лінгвістичному вимірах / М.І. Філон, О.М. Кримець // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 50-55. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-51255 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-512552013-11-21T03:08:29Z Наукова картина світу у філософському й лінгвістичному вимірах Філон, М.І. Кримець, О.М. Теорія та історія термінознавства Розглянуто загальний стан дослідження феноменів картини світу, мовної картини світу, наукової картини світу у філософській та лінгвістичній думці. Проаналізовано думки вчених щодо наукової картини світу, її основних характеристик, рівнів, ознак, типів і функцій, які вона виконує в дослідницькому процесі. Наголошено на національній специфіці плану вираження наукової картини світу, що може стати підґрунтям подальших досліджень української національної наукової картини світу, особливостей термінотворення та змісту наукових понять. The paper deals with the world image phenomenon, in particular with language world image and scientific world image in philosophic and linguistic fields of studies. Various points of view on scientific world image are given; main characteristics, levels, prominent features, types and functions are analysed. In the focus of the paper are national features of scientific world image expression, which also can be the background for further researches devoted to the national scientific world image, peculiarities of terms formation and scientific concept. 2013 Article Наукова картина світу у філософському й лінгвістичному вимірах / М.І. Філон, О.М. Кримець // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 50-55. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51255 811.161.2’373.46:14 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Теорія та історія термінознавства Теорія та історія термінознавства |
| spellingShingle |
Теорія та історія термінознавства Теорія та історія термінознавства Філон, М.І. Кримець, О.М. Наукова картина світу у філософському й лінгвістичному вимірах Термінологічний вісник |
| description |
Розглянуто загальний стан дослідження феноменів картини світу, мовної картини світу, наукової картини світу у філософській та лінгвістичній думці. Проаналізовано думки вчених щодо наукової картини світу, її основних характеристик, рівнів, ознак, типів і функцій, які вона виконує в дослідницькому процесі. Наголошено на національній специфіці плану вираження наукової картини світу, що може стати підґрунтям подальших досліджень української національної наукової картини світу, особливостей термінотворення та змісту наукових понять. |
| format |
Article |
| author |
Філон, М.І. Кримець, О.М. |
| author_facet |
Філон, М.І. Кримець, О.М. |
| author_sort |
Філон, М.І. |
| title |
Наукова картина світу у філософському й лінгвістичному вимірах |
| title_short |
Наукова картина світу у філософському й лінгвістичному вимірах |
| title_full |
Наукова картина світу у філософському й лінгвістичному вимірах |
| title_fullStr |
Наукова картина світу у філософському й лінгвістичному вимірах |
| title_full_unstemmed |
Наукова картина світу у філософському й лінгвістичному вимірах |
| title_sort |
наукова картина світу у філософському й лінгвістичному вимірах |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Теорія та історія термінознавства |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51255 |
| citation_txt |
Наукова картина світу у філософському й лінгвістичному вимірах / М.І. Філон, О.М. Кримець // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 50-55. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| series |
Термінологічний вісник |
| work_keys_str_mv |
AT fílonmí naukovakartinasvítuufílosofsʹkomujlíngvístičnomuvimírah AT krimecʹom naukovakartinasvítuufílosofsʹkomujlíngvístičnomuvimírah |
| first_indexed |
2025-07-04T13:15:14Z |
| last_indexed |
2025-07-04T13:15:14Z |
| _version_ |
1836722332875358208 |
| fulltext |
50 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
удк 811.161.2’373.46:14
м. і. ФілоН, о. м. кримець
(Харків, україна)
наУКОва КаРТИна свІТУ У ФІЛОсОФсЬКОмУ
Й ЛІнГвІсТИЧнОмУ вИмІРаХ
Розглянуто загальний стан дослідження феноменів картини світу, мовної картини
світу, наукової картини світу у філософській та лінгвістичній думці. Проаналізовано
думки вчених щодо наукової картини світу, її основних характеристик, рівнів, ознак,
типів і функцій, які вона виконує в дослідницькому процесі. Наголошено на
національній специфіці плану вираження наукової картини світу, що може стати
підґрунтям подальших досліджень української національної наукової картини світу,
особливостей термінотворення та змісту наукових понять.
К л ю ч о в і с л о в а: картина світу, мовна картина світу, наукова картина світу,
національна наукова картина світу.
© М. І. ФІЛОН, О. М. КРИМЕЦЬ, 2013
У термінологічних парадигмах сучасного наукового дискурсу важливу
роль відіграють такі поняття, як “картина світу”, “мовна картина світу”,
“наукова картина світу” тощо. Мовознавці й філософи, педагоги й культу-
рологи розуміють їх по-різному, виокремлюючи й конкретизуючи саме ті
риси, що є визначальними для тієї чи тієї наукової дисципліни. Первинним,
очевидно, є поняття картини світу, яке вже протягом тривалого часу пере-
буває в полі зору вітчизняних і зарубіжних дослідників [5; 8; 10; 11; 17]. Вва-
жається, що термін картина світу ввели до наукового обігу фізики та філо-
софи на початку ХХ століття. Зокрема фізик М. Планк стверджував, що ці-
лісна картина світу – це мета, до якої прагне природознавство, що саме ця
картина дає змогу об’єднати розмаїття фізичних явищ в єдину систему [17].
Відомий австрійський філософ Л. Вітґенштайн у своєму “Логіко-філософ-
ському трактаті” (1921) використовує термін картина світу на позначення
певної моделі, картини фактів, що відтворює структуру дійсності в цілому
або структуру її окремих компонентів [4].
Сьогодні це поняття увійшло до складу робочих понять багатьох наук, зо-
крема, філософії, психології, культурології, гносеології, когнітології, лінгвіс-
тики. Згідно з сучасною науковою думкою поняття картини світу, яке виражає
специфіку людини та її буття, взаємодію її зі світом, найважливіші умови її
існування у світі, належить до фундаментальних. У філософській літературі
його ототожнюють із поняттям світогляду. Так, А. М. Чанишев кваліфікує сві-
тогляд як загальну картину світу, тобто більш-менш складну та систематизова-
ну сукупність образів, уявлень і понять, в якій і через яку усвідомлюють світ у
його цілісності та єдності [21, с. 21–22]. На думку О. О. Корнілова, картина
світу щодо лінгвістики — це певним чином оформлена систематизація плану
змісту мови [11, с. 4]. Лінгвісти, досліджуючи картину світу, встановлюють її
зв’язок із мовою, вивчають особливості фіксації думки засобами мови, тому
зазначимо, що мова, з одного боку, сама є частиною картини світу, а з друго-
го, – на основі мови формується мовна картина світу.
51Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Наукова картина світу у філософському й лінгвістичному вимірах
Феномен мовної картини світу досліджує також лінгвофілософія,
лінгво культурологія й лінгвістика [1; 6; 9; 10; 11; 12; 19]. Витоками лінгвофі-
лософського обґрунтування поняття мовної картини світу є ще ідеї В. фон
Гумбольдта та неогумбольдтіанців про внутрішню форму мови. Одним із
перших В. фон Гумбольдт звернув увагу на національний зміст мови та мис-
лення, підкресливши, що різні мови є для нації органами їх оригінального
мислення та сприйняття [6, с. 324]. На думку вченого, саме мова впливає на
формування системи понять і цінностей. Ця її функція, а також засоби тво-
рення понять є спільними для всіх мов. Відмінним є самобутність духовного
світу народів – носіїв мови, але головна несхожість мов між собою полягає
у формі самої мови, у засобах вираження думок і почуттів. Досліджуючи
мову як середню ланку між мисленням та дійсністю, вчений стверджує, що
мова фіксує особливе національне мислення [6].
Г. В. Колшанський, розмірковуючи над поняттям мовної картини світу, під-
креслює, що остання базується на особливостях соціального і трудового досвіду
кожного народу. Ці особливості знаходять вираження у відмінностях лексичної
та граматичної номінації явищ і процесів, у сполучуваності тих чи тих значень, в
їхній етимології тощо. Учений переконаний, що у мові закріплене все розмаїття
творчої пізнавальної діяльності людини (соціальної та індивідуальної) [9, с. 33].
Дослідження мовної картини світу в сучасному вітчизняному та зарубіж-
ному мовознавстві характеризується багатоаспектністю й різнобічністю. Нау-
ковці виокремлюють рівні (ідіолект, діалект, узус) і типи мовної картини світу
(повсякденно-побутова, міфологічно-релігійна, художня, наукова), приділя-
ють увагу її структурі (поле з ядром – мовцем і периферією – мовним колекти-
вом), наголошують на окремих її особливостях: мовна картина є вторинною за
своєю природою, антропоморфною за спрямованістю, постійно змінюється,
має національну специфіку [12, с. 107–110]. Розглядаючи мовні картини світу
як похідні національних менталітетів, О. О. Корнілов розрізняє: мовну картину
світу національної мови, мовну картину світу певної людини, наукову мовну
картину світу, оскільки у мові фіксується результат осмислення світу кожним із
видів людської свідомості (колективною побутовою свідомістю нації, індивіду-
альною свідомістю окремої людини, науковою свідомістю) [11, с. 4].
Як було зазначено вище, в науковому обігу, крім понять картини світу, мов-
ної картини світу, поширене й поняття наукової картини світу. Згідно із сучас-
ними уявленнями, наукова картина світу – це сукупність знань про світ, вироб-
лена науками на певному етапі їх розвитку. На думку дослідників, наукова кар-
тина світу, спираючись на найважливіші наукові досягнення й впорядковуючи
наші знання про різні властивості й закономірності буття, дає найповніше уяв-
лення про світ, синтезує знання конкретних наук на основі певних фундамен-
тальних принципів та ідей [2; 12]. Загальне поняття наукової картини світу пев-
ною мірою мотивоване поняттям фізичної картини світу й у своїй загальноев-
ристичній значущості має загальнофілософський статус. Його використовують
у природознавстві, позначаючи універсальну методологічну категорію природ-
ничих наук, а також у суспільних, зокрема гуманітарних науках [5; 15; 20].
Філософи визначають структуру, типи, функції, основні характеристики
наукової картини. Наприклад, Л. Г. Лешкевич уважає, що структура наукової
52 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
М. І. Філон, О. М. Кримець
картини світу передбачає центральне теоретичне ядро, фундаментальні при-
пущення й окремі теоретичні моделі, що постійно добудовуються. Централь-
не теоретичне ядро відзначається відносною стійкістю й досить тривалим
терміном існування. Воно становить сукупність конкретно-наукових й онто-
логічних констант, що зберігаються без змін у всіх наукових теоріях. Фунда-
ментальні припущення мають специфічний характер й умовно прийняті за
такі, які не можна скасувати: теоретичні постулати, уявлення про способи
взаємодії й організації в систему, про закономірності розвитку універсуму.
Окремі наукові моделі існують для збереження центрального ядра знань і
фундаментальних гіпотез. У випадку зіткнення чинної картини світу з анома-
ліями ці моделі можуть змінюватися, адаптуватися до них [14].
Наукова картина світу репрезентує раціональну модель пізнання світу, за
допомогою якої інтегруються й систематизуються конкретні знання, отримані
у різних галузях наукового пошуку. А. Ейнштейн стверджував, що наукова
картина світу формується шляхом з’єднання у процесі розвитку науки окре-
мих явищ у ціле, що дає єдину картину Всесвіту й утворює універсальне науко-
ве знання [8, с. 3]. Подібну думку висловив В. І. Вернадський, зазначаючи, що
є підстави говорити про загальнонаукову картину світу, яка органічно з’єднує
уявлення про розвиток неживої матерії й уявлення про біологічну й соціальну
революції [3]. Проте наукова картина світу – це не просто сума або набір окре-
мих знань. Л. Г. Лешкевич уважає, що наукова картина світу є результатом
узгодженості цих знань й організації їх у нову цілісність, тобто в систему. З цим
пов’язана така характеристика наукової картини світу, як системність [14].
Окрім системності, виокремлюють інші ознаки наукової картини світу: змі-
нюваність, зумовлену постійним розвитком науки, та універсальність, оскіль-
ки наукові знання об’єктивні й вільні від мовного суб’єктивізму [11].
Досліджуючи наукову картину світу, вчені виокремлюють різні її типи за-
лежно від рівнів систематизації або від об’єкта пізнання. Оскільки існують різ-
ні рівні систематизації наукового знання, дослідники виділяють три основні
типи наукової картини світу: 1) загальнонаукову як узагальнювальне уявлення
про Всесвіт, живу природу, суспільство й людину, що формується на основі
синтезу знань, отриманих у різних наукових дисциплінах; 2) природничо-нау-
кову й соціально-наукову, як уявлення про суспільство і природу, що узагаль-
нює досягнення соціально-гуманітарних та природничих наук; 3) спеціально-
наукову – уявлення про предмети окремих наук [13; 18]. За основу іншої кла-
сифікації наукової картини світу обрано об’єкт пізнання (природу, техніку,
суспільство, людину), й відповідно виокремлено чотири її типи: природничо-
наукову, технічно-наукову, суспільно-наукову, гуманітарно-наукову [5].
Наукова картина світу не лише поєднує й систематизує знання різних
нау кових галузей, вона виконує й інші функції. С. О. Лебедєв уважає, що нау-
кова картина світу – це дослідницька програма, яка визначає стратегію науко-
вого пізнання, а також забезпечує об’єктивацію наукових знань – їх віднесен-
ня до досліджуваного об’єкта та включення до відповідної культури [13]. Крім
того, наукова картина світу виконує в дослідницькому процесі онтологічну,
евристичну й світоглядну функції, пов’язані між собою системною організа-
цією. Особлива роль у дослідницькому процесі належить евристичній функції
53Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Наукова картина світу у філософському й лінгвістичному вимірах
спеціальної наукової картини світу як програми, що спрямовує формування
емпіричних фактів й побудову конкретних наукових теорій [18, с. 106, 412].
Задаючи систему настанов і принципів пізнання світу, наукова картина
світу накладає певні обмеження на характер припущень нових гіпотез, тим са-
мим спрямовуючи рух думки. Тому, стверджує Л. Г. Лешкевич, можна говорити
про нормативну й психологічну функції наукової картини світу, яка створює
загальнотеоретичне тло дослідження й координує орієнтири наукового пошуку
[14]. Означені функції не виступають окремо, вони взаємопов’язані у процесі
наукового дослідження. Окрім названих, наукова картина світу виконує функ-
цію комунікатора, “перекладача” з мови наукової теорії, відомої вузькому колу
фахівців, на мову побутової свідомості, в область ментальності. Саме через нау-
кову картину світу наукові знання виявляють себе в певній культурі [7].
Тривалий час наукова картина світу перебувала передусім у полі зору фі-
лософів. Лінгвістичні аспекти вивчення наукової картини світу виокремлю-
ються лише останнім часом. Прикметною з цього погляду є праця О. О. Кор-
нілова “Мовні картини світу як похідні національних менталітетів” (2003).
Розглядаючи широке коло питань, пов’язаних з уявленням лексики націо-
нальної мови як результату відображення світу побутовою свідомістю, автор
приділяє увагу не лише національним мовним картинам світу, а й науковій
картині світу, їх співвідношенню та взаємодії з мовною картиною [11].
У центрі уваги дослідників, праці яких присвячено мовним та науковим кар-
тинам світу, передусім виокремлюється коло питань, що стосуються їх порівнян-
ня, встановлення співвідношення між ними. Лінгвісти вважають мовну картину
світу наївною та національно (культурно) зумовленою, а нау кову картину світу
об’єктивною та універсальною для всіх народів. На основі цих двох характерис-
тик і здійснюється протиставлення мовної та нау кової картин світу. На думку
І. І. Богатирьової, наївна картина світу відбиває матеріальний і духовний досвід
народу й формується під впливом культурних цінностей і традицій тієї чи тієї на-
ції, вона суттєво відрізняється від наукової картини, яка ніяк не залежить від
мови та може бути спільною для різних народів [2]. Проте мовна картина світу
наївна лише у тому сенсі, що суттєво відрізняється від наукової картини, вважає
Ю. Д. Апресян. Відбиті у мові наївні уявлення зовсім не примітивні, у багатьох
випадках вони не менш складні та цікаві, ніж наукові, наприклад, уявлення про
внутрішній світ людини, які відбивають досвід десятків поколінь протягом бага-
тьох тисячоліть і здатні слугувати надійним провідником у цей світ [1].
Як наголошує О. О. Корнілов, твердження про те, що наукова картина світу
не має стосунку до менталітету, національного характеру, можна визнати абсо-
лютно правильним лише тоді, якщо говорити про її зміст, тобто інформативний
інваріант. Що ж до плану вираження, мовних втілень цього інваріанту, то припус-
тимо говорити про національну специфіку мови науки. Якщо в тому чи тому мов-
ному соціумі є наукова традиція, то його мова науки обов’язково має національне
оформлення. У цьому сенсі, вважає вчений, можна говорити про національну
нау кову картину світу як наукову картину світу у формі національної мови [11].
Можливо, межа між науковою та мовною картинами світу не така вже й
чітка, як прийнято вважати, проте всі дослідники єдині в думці про відмін-
ність мовної та наукової картин світу. Категорично з цього приводу вислов-
54 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
М. І. Філон, О. М. Кримець
люється О. О. Корнілов: “…наукова картина світу та мовна картина світу
принципово відмінні одна від одної... Спільне у них тільки одне – об’єкт
відбиття, тобто реальний матеріальний світ” [11, с. 21].
З другого боку, у полі зору дослідників перебувають питання про вплив
мовної картини світу на зміст наукового знання й на наукову картину світу
певної нації. Зокрема В. Ф. Новодранова вважає, що базою нових терміно-
логічних найменувань можуть бути побутові знання, які відіграють випе-
реджальну й опосередковану роль у процесі формування наукової картини
світу [16, с. 91]. Тобто за рахунок мовних засобів мовної картини світу нау-
кова картина світу може поповнюватися новими термінологічними одини-
цями. Т. Р. Копилова вважає, що наукові поняття, отримуючи форму вира-
ження засобами тієї чи тієї національної мови, наповнюються новим зміс-
том, властивим певній етнокультурній спільноті [10].
Узагалі як самостійний предмет лінгвістичних досліджень наукову картину
світу вивчено ще недостатньо. Мову науки зазвичай аналізують не в плані
з’ясування її концептуального статусу, а в плані прикладного опису її окремих
термінологій. Праці, присвячені науковій картині світу, належать переважно за-
рубіжній лінгвістичній думці. Тому видається перспективним і важливим роз-
глянути наукову картину світу в лінгвістичному вимірі. Означена тема є багато-
аспектною. Вона потребує свого спеціального обґрунтування, визначення
основ них понять і напрямів дослідження. Головне завдання – розв’язання пи-
тання про роль і місце національної мови у формуванні національної наукової
картини світу. Наукова картина світу є системою абстрактних понять, і саме вони
утворюють сітку відношень, які репрезентують наукове пізнання світу. Проте аб-
страктні поняття – це своєрідні гностичні образи. Національна мова наскрізь
пронизана конкретно-чуттєвим началом, образністю, наочністю, предметністю
у найширшому сенсі цього слова, вона здатна реалізувати ці поняття за допомо-
гою загальномовних засобів. Відтак можна говорити про вплив мовної картини
світу певного народу на формування національної наукової картини світу.
Отже, наукова картина світу як об’єкт лінгвістичного дослідження є склад-
ним і багатоаспектним явищем, яке потребує цілісного й системного аналізу-
вання. Ключовими науковими орієнтирами, що визначають основні перспек-
тивні лінії вивчення наукової картини світу, є: а) співвідношення та взаємодія
національного й інтернаціонального складників, що виявляються на рівні
форми та змісту досліджуваних явищ; б) специфіка побудови гностичних об-
разів у системі координат природничих, гуманітарних, соціальних і технічних
наук; в) особливості членування світу в системі понять і категорій, а також спо-
соби їх вербальної репрезентації; г) історична тяглість та змінність конституен-
тів національної наукової картини світу. Емпіричний матеріал такого до-
слідження – національна термінологія, що відображає закономірності науко-
вого пізнання світу в національно маркованих системах спеціальної лексики.
1. Апресян Ю. Д. Избранные труды: В 2 т. – М.: Школа «Языки русской культуры»,
1995. – Т. 2. Интегральное описание языка и системная лексикография. – 767 с.
2. Богатырева И. И. Языковая картина мира // Образовательный портал “Слово”.
Филология. – Режим доступа: http://www.portal-slovo.ru/philology/43646.php.
3. Вернадский В. И. Избранные труды по истории науки. – М.: Наука, 1981. – 360 с.
55Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Наукова картина світу у філософському й лінгвістичному вимірах
4. Вітґенштайн Л. Tractatus Logiko-Philosophicus. Філософські дослідження. – К.,
1995. – 85 с. – Режим доступу: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/vitgen.html.
5. Гінзбург М. Д. Засоби формування, фіксування, зберігання та передавання фахових
знань. – Режим доступу: http://mino.esrae.ru/pdf/2012/1%20Sp/699.doc.
6. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры. – М.: Прогресс, 1985. – 452 с.
7. Гураль С. К. Мировоззрение, картина мира, язык: лингвистический аспект соотношения
// Вестник Томского гос. ун-та. Серия: Филология. – 2007. – № 299(І). – С. 31–34.
8. Эйнштейн А. Влияние Максвелла на развитие представлений о физической реаль-
ности: Собр. науч. тр.: В 4 т. – М.: Наука, 1967. – Т. 4. Статьи, рецензии, письма.
Эволюция физики. – С. 136–139.
9. Колшанский Г. В. Объективная картина мира в познании и языке. – 2-е изд., доп. –
М.: Едиториал УРСС, 2005. – 128 с.
10. Копылова Т. Р. К вопросу о влиянии языковой картины мира на содержание науч-
ного знания (на примере понятий воздействие / взаимодействие, коммуникативное
пространство) // Вестник Удмуртского ун-та. Серия: История и филология. –
2010. – Вып. 2. – С. 48–53.
11. Корнилов О. А. Языковые картины мира как производные национальных ментали-
тетов. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: ЧеРо, 2003. – 349 с.
12. Косенко О. С. Мовна картина світу. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/
Soc_Gum/Fkzh/2010_34/Kosenko.pdf.
13. Лебедев С. А. Философия науки: Словарь основных терминов: Учеб. пос. для ву-
зов. – М., 2006. – 320 с. – Режим доступу: http://sciencephilosophy.pbwork.com.
14. Лешкевич Л. Г. Философия науки: традиции и новации: Учеб. пос. для вузов. – М.,
2001. – 428 с. – Режим доступу: http://society.polbu.ru.
15. Новейший философский словарь / Cост. и гл. науч. ред. А. А. Грицанов. – 3-е изд.,
испр. – Минск: Книжний Дом, 2003. – 1280 с.
16. Новодранова В. Ф. Роль обыденного знания в формировании научной картины мира
// Терминология и знание: Материалы I Междунар. симп. – М.: Ин-т русск. яз. им.
В. В. Виноградова РАН, 2009. – С. 89–93.
17. Планк М. Избранные труды. – М.: Наука, 1975. – 788 с.
18. Степин В. С., Кузнецова Л. Ф. Научная картина мира в культуре техногенной циви-
лизации. – М.: ИФРАН, 1994. – 274 с.
19. Телия В. Н. Метафоризация и ее роль в создании языковой картины мира // Роль
человеческого фактора в языке. Язык и картина мира / Б. А. Серебренников,
Е. С. Кубрякова, В. И. Посталова и др. – М.: Наука, 1988. – С. 173–204.
20. Философский энциклопедический словарь / Гл. редакция: Л. Ф. Ильичев, П. Н. Фе-
досеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов. – М.: Сов. энцикл., 1983. – 840 с.
21. Чанышев А. Н. Начало философии. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – 184 с.
M. I. Filon, O. M. Krymets
SCIENTIFIC WORLD IMAGE IN PHILOSOPHICAL AND LANGUISTICS DIMENTIONS
The paper deals with the world image phenomenon, in particular with language world im-
age and scientific world image in philosophic and linguistic fields of studies. Various points of
view on scientific world image are given; main characteristics, levels, prominent features, types
and functions are analysed. In the focus of the paper are national features of scientific world
image expression, which also can be the background for further researches devoted to the nation-
al scientific world image, peculiarities of terms formation and scientific concept.
K e y w o r d s : world image, language world image, scientific world image, national scien-
tific world image.
visn2 50
visn2 51
visn2 52
visn2 53
visn2 54
visn2 55
|