Метапростір системотворчого поняття "Лінгвістика/мовознавство”
Упорядковано сучасну українську лінгвістичну термінологію за системотворчим поняттям “лінгвістика / мовознавство”, враховуючи її структурну організацію за тематичними групами та підгрупами....
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Термінологічний вісник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51260 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Метапростір системотворчого поняття "Лінгвістика/мовознавство” / Н.А. Ляшук // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 94-107. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-51260 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-512602013-11-21T03:08:45Z Метапростір системотворчого поняття "Лінгвістика/мовознавство” Ляшук, Н.А. Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук Упорядковано сучасну українську лінгвістичну термінологію за системотворчим поняттям “лінгвістика / мовознавство”, враховуючи її структурну організацію за тематичними групами та підгрупами. Сontemporary Ukrainian linguistic terminology in backbone concept “linguistics” is systematized; structural organization of the thematic groups and subgroups is given. 2013 Article Метапростір системотворчого поняття "Лінгвістика/мовознавство” / Н.А. Ляшук // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 94-107. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51260 161.2.81’373.46:81’23 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук |
| spellingShingle |
Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук Ляшук, Н.А. Метапростір системотворчого поняття "Лінгвістика/мовознавство” Термінологічний вісник |
| description |
Упорядковано сучасну українську лінгвістичну термінологію за системотворчим поняттям “лінгвістика / мовознавство”, враховуючи її структурну організацію за тематичними групами та підгрупами. |
| format |
Article |
| author |
Ляшук, Н.А. |
| author_facet |
Ляшук, Н.А. |
| author_sort |
Ляшук, Н.А. |
| title |
Метапростір системотворчого поняття "Лінгвістика/мовознавство” |
| title_short |
Метапростір системотворчого поняття "Лінгвістика/мовознавство” |
| title_full |
Метапростір системотворчого поняття "Лінгвістика/мовознавство” |
| title_fullStr |
Метапростір системотворчого поняття "Лінгвістика/мовознавство” |
| title_full_unstemmed |
Метапростір системотворчого поняття "Лінгвістика/мовознавство” |
| title_sort |
метапростір системотворчого поняття "лінгвістика/мовознавство” |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51260 |
| citation_txt |
Метапростір системотворчого поняття "Лінгвістика/мовознавство” / Н.А. Ляшук // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 94-107. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Термінологічний вісник |
| work_keys_str_mv |
AT lâšukna metaprostírsistemotvorčogoponâttâlíngvístikamovoznavstvo |
| first_indexed |
2025-07-04T13:15:37Z |
| last_indexed |
2025-07-04T13:15:37Z |
| _version_ |
1836722358689202176 |
| fulltext |
94 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
удк 161.2.81’373.46:81’23
Н. а. ляШук
(севастополь, україна)
мЕТаПРОсТІР сИсТЕмОТвОРЧОГО ПОняТТя
“ЛІнГвІсТИКа / мОвОзнавсТвО”
Упорядковано сучасну українську лінгвістичну термінологію за системо творчим
поняттям “лінгвістика / мовознавство”, враховуючи її структурну організацію за тема-
тичними групами та підгрупами.
К л ю ч о в і с л о в а : термін, лінгвістична термінологія, метапростір, системотвор-
че поняття, багатозначність.
© Н. А. ЛЯШУК, 2013
Як особлива знакова система метамова лінгвістики завжди привертала
увагу вітчизняних та іноземних мовознавців.
В українському мовознавстві системно-структурну організацію лінг-
вістичної термінології та окремих її підрозділів, внутрішньосистемні й
міжсистемні лексико-семантичні зв’язки, специфіку відношень із лекси-
кою загальновживаної мови, окремі аспекти історичного розвитку, струк-
туру, семантику та функціонування у філософській, науковій і суспільно-
політичній спадщині відомих мовознавців, діячів науки та культури, особ-
ливості лексикографування частково було досліджено в працях
І. І. Огієнка [17; 18], Н. А. Москаленко [12–16], Є. С. Регушевського [20;
21], О. І. Білодіда [1], І. Г. Галенко [3], Л. П. Гнатюк [5], А. М. Варинської
[2], В. В. Захарчин [8], В. В. Деркача [7], Л. В. Рогач [22], О. В. Медведь
[11], В. М. Підвойного [19], О. С. Масликової [10], І. К. Курабцевої [9],
С. М. Дерби [6], В. Й. Чикут [23], Е. С. Ганієвої [4], І. А. Ярошевич [25],
Д. Б. Якимович-Чапран [24].
Попри активне дослідження лінгвістичних термінів, досі немає праць, у
яких би лінгвістичну термінологію було проаналізовано за сучасним станом
її системно-структурної організації з відповідним тематичним, а не мовно-
рівневим, галузевим / дисциплінарним (традиційним) та формально-струк-
турним розподілом, що й зумовлює актуальність обраної теми дослідження.
Для систематизації української лінгвістичної термінології за системо-
творчими поняттями відібрано 2018 лінгвістичних термінів, які найчастіше
вживають у лексикографічних працях, у предметних покажчиках до підруч-
ників із мовознавства чи монографій та у шкільних підручниках. Аналіз се-
мантики цих термінів у їх віднесеності до того чи того поняття, а також ура-
хування логіко-семантичних відношень між термінопоняттями на основі
родо-видової (рідко еквівалентної) ознаки дозволив виділити два системо-
творчі поняття – “лінгвістика / мовознавство” і “мова”, навколо яких орга-
нізовується відповідний метапростір, що його репрезентують певні ієрар-
хічно зорганізовані тематичні групи й підгрупи термінопонять.
У статті спробуємо упорядкувати сучасну українську лінгвістичну тер-
мінологію лише за системотворчим поняттям “лінгвістика / мовознав-
95Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Метапростір системотворчого поняття “лінгвістика / мовознавство”
ство”, враховуючи її структурну організацію за тематичними групами та
підгрупами.
Зазначимо, що лексично багатозначні терміни можуть входити одразу
до двох або більше тематичних груп, оскільки значення таких термінооди-
ниць репрезентують різні поняттєві простори. Такі терміни в нашій класи-
фікації: спочатку виділяємо жирним шрифтом (напр., графіка); далі, аналі-
зуючи значення терміна, зафіксовані в одному або різних джерелах, визна-
чаємо, до якої чи яких тематичних груп їх віднести (напр., аналізований
термін має значення “сукупність усіх засобів письма певної мови із графе-
мами, знаками наголосу, розділовими знаками, апострофом” і “розділ мо-
вознавства, що встановлює відповідності між звуковим значенням букв
(фонемами) та їх написанням” (КТСЛТ, с. 41), а тому репрезентує різні по-
няттєві простори, тобто входить до двох тематичних груп: “сукупність мов-
них одиниць” – системотворче поняття “мова” і “підгалузь мовознавства”
– системотворче поняття “лінгвістика / мовознавство”); щоб показати па-
ралельне функціонування багатозначного терміна в різних тематичних гру-
пах, після назви такої групи робимо покликання на іншу групу (напр., біля
терміна графіка у переліку термінів тематичної групи “підгалузь мовознав-
ства” подаємо: див. також групу “сукупність мовних одиниць”; а в переліку
термінів тематичної групи “сукупність мовних одиниць” – навпаки: див.
також групу “підгалузь мовознавства”); далі в обох випадках в круглих дуж-
ках зазначаємо лексикографічні праці, які засвідчують відповідну віднесе-
ність терміна до визначених для нього кількох тематичних груп (напр.: див.
також групу “сукупність мовних одиниць” (ГОСЛТ, ЛЕ, КТСЛТ, СМЛТ,
ВДМСД); див. також групу “підгалузь мовознавства” (ГОСЛТ, ЛЕ, КТСЛТ,
СМЛТ, ВДМСД).
Випадки паралельного функціонування тих самих термінів у різних те-
матичних групах підкреслюємо (напр. когнітивна прагматика) й зазначає-
мо тематичні групи, в яких він функціонує. Для цього біля терміна когні-
тивна прагматика у переліку термінів тематичної групи “теорія лінгвісти-
ки” подаємо: див. також групи “комунікативна лінгвістика, паралінгвістика,
дискурсологія, лінгвопрагматика”, “когнітивна лінгвістика” / “когнітивно-
дискурсивна лінгвістика”; в переліку термінів тематичної групи “комуніка-
тивна лінгвістика, паралінгвістика, дискурсологія, лінгвопрагматика” –
див. також групи “когнітивна лінгвістика” / “когнітивно-дискурсивна лінг-
вістика”, “теорія лінгвістики”; а в переліку термінів тематичної групи
когнітивна лінгвістика” / “когнітивно-дискурсивна лінгвістика” – див.
також групи “комунікативна лінгвістика, паралінгвістика, дискурсологія,
лінгвопрагматика”, “теорія лінгвістики”. Лексикографічні джерела у ви-
падку паралельного вживання однозначних термінів спеціально не зазна-
чаємо, оскільки покликання на такі джерела подаємо в кінці переліку термі-
нів кожної тематичної групи (напр.: ВДМСД, ГОСЛТ, КРСЛТ, ЛЕ, УМЕ).
Тематичну групу формують термінологічні одиниці, об’єднані переваж-
но на основі спільних родових ознак понять (рідше еквівалентних), які у
своїй множинності виявів утворюють той чи той фрагмент метапростору
системотворчого поняття.
96 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Н. А. Ляшук
Системотворче поняття “лінгвістика / мовознавство” виформовує
фрагмент лінгвістичного простору (метапростору), який репрезентують
термінологічні одиниці, об’єднані в такі тематичні групи:
(1) “теорія лінгвістики” – наукові парадигми й методології, аспекти,
напрями дослідження, школи, теорії, наукові концепції, підходи в лінгвіс-
тиці тощо (100 од.), напр.: акустична теорія мовлення (див. також групу “фо-
нетика”), антропоморфізм, антропоцентризм, антропонімія (див. також гру-
пи “сукупність мовних одиниць”, “сукупність слів” і “підрозділ лінгвісти-
ки” (ЭСЛТП), біхевіоризм (див. також групу “психолінгвістика,
нейролінгвістика, патопсихолінгвістика”), вчення про три стилі, генерати-
візм, генеративна граматика, генеративна семантика, гіпотеза моновокаліз-
му (див. також групу “історія мови”), глосематика (див. також групу “за-
гальне мовознавство”), глотогонічна теорія, глотогонія (див. також групу
“мовне явище / мовний процес” (ЛЕ), гумбольдтіанство (див. також групу
“загальне мовознавство”), дескриптивізм (див. також групу “психолінгвіс-
тика, нейролінгвістика, патопсихолінгвістика”), експансіонізм (див. також
групи “загальне мовознавство”), експланаторність, етноцентризм (див. та-
кож групи “етнолінгвістика”), етнографія мовлення, етнолінгвістика (див.
також групи “перекладознавство”, “етнолінгвістика”), закон Вернера (див.
також групи “фонетика”, “історія мови”), закон відкритого складу, закон
Гавлика (див. також групи “фонетика”, “історія мови”), закон Гримма (див.
також групи “фонетика”, “історія мови”), закон мовної економії тощо
(ВДМСД, ГОСЛТ, КТСЛТ, ЛЕ, УМЕ, УСТ, ЭСЛТП). Для подальшого струк-
турування цієї тематичної групи на підгрупи в українських лексикографіч-
них працях (та власне й у теоретичних дослідженнях) бракує інформації про
те, якою термінологією послуговується та чи та наукова теорія, напрям, нау-
кова парадигма і т. ін.;
(2) “підрозділ лінгвістики” (1772 од.). Для структурування цієї тематич-
ної групи на підгрупи в українському мовознавстві немає спеціально роз-
роблених фахівцями відповідної галузі лінгвістичного знання словників з
усіх підрозділів лінгвістики, а також власне наукових досліджень, присвяче-
них термінології таких мовозавчих підрозділів. Тому представлена далі те-
матична класифікація буде фрагментарною й опирається на ті наукові й
лексикографічні праці, в яких термінологія того чи того підрозділу лінгвіс-
тики була спеціальним об’єктом дослідження. Це праці І. І. Огієнка [17];
Н. А. Москаленко [12–16]; Л. В. Струганець (КМСТ); О. В. Медведь [11];
Л. І. Мацько (ССТ); К. Ф. Шульжука (КТССУМ); В. Л. Іващенко
(СМОТКС); Ф. С. Бацевича (СТМК); Л. О. Вакарюк, С. Є. Панцьо (УСТ);
І. А. Ярошевич [25]; Д. Б. Якимович-Чапран [24]; О. О. Селіванової (ЛЕ);
Є. Б. Барань (КТСМУМ); С. М. Дерби (СУТПЛ); Д. Г. Бучка, Н. В. Ткачової
(СУОТ); А. П. Мартинюк (СТКДЛ), а також колективу авторів енциклопе-
дії “Українська мова” (УМЕ 2000, 2004, 2007) та “Українська мова” (2011) за
ред. І. В. Муромцева (УМЕМ):
(2.1) “теоретичне мовознавство” (112 од.):
(2.1.1) “зіставне мовознавство” (17 од.), напр.: безеквівалентна лексика,
діалексія, діаморфія, діасемія, діафонія, зіставне мовознавство, зіставний ме-
97Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Метапростір системотворчого поняття “лінгвістика / мовознавство”
тод, зовнішня реконструкція, компаративна лінгвістика (див. також групу
“загальне мовознавство”), контрактивна (конфронтативна) лінгвістика,
критерій зіставлення, лакуна, лінгвістична типологія (див. також групу “ін-
терлінгвістика”), мова-еталон, мова-посередник (див. також групу “перекла-
дознавство”), типологія (див. також групу “мовне явище / мовний процес”)
(ВДМСД, ГОСЛТ, КРСЛТ, ЛЕ, УМЕ) тощо;
(2.1.2) “генеративізм” (24 од.), напр.: альфа-переміщення, аплікативно-
породжувальна модель, відмінковий фільтр, вузол (див. також групу “когні-
тивна лінгвістика” / “когнітивно-дискурсивна лінгвістика”), глибинна
структура, інтерпретативізм, інтерпретаційна семантика (див. також гру-
пу “лексикологія”), мінімалістська синтаксична теорія, нативізм (див. та-
кож групу “методологія лінгвістики / лінгвометодологія”), переглянута роз-
ширена стандартна теорія, поверхневі структури (див. також групу “синтак-
сис”), розширена стандартна теорія, стандартна синтаксична теорія, теорія
принципів і параметрів, теорія управління та зв’язування, тета-теорія (див.
також групу “теорія лінгвістики”), трансформаційний аналіз (див. також
групу “синтаксис”, “методологія лінгвістики / лінгвометодологія”),
Х-штрих теорія тощо (ЛЕ, СМОТКС, СТКДЛ);
(2.1.3) “загальне мовознавство” (71 од.), напр.: адстрат (див. також
групу “соціолінгвістика”), асиметрія системи і середовища, варіантність
мови, генеалогічна класифікація мов, глосематика (див. також групу “теорія
лінгвістики”), глотогенез, глогонічна теорія, глотохронологія, гумбольдтіан-
ство (див. також групу “теорія лінгвістики”), дивергенція (див. також групу
“історія мови”, “діалектологія, ареальна лінгвістика”), дистаксія, діахро-
нія, експансіонізм (див. також групу “теорія лінгвістики”), експліцитність,
епідигматика, закон мовної економії, зовнішня лінгвістика, ізоморфізм, інтер-
лінгвістика (див. також групу “інтерлінгвістика”, “соціолінгвістика”), ка-
тегорія, категоризація (див. також групу “когнітивна лінгвістика” / “когні-
тивно-дискурсивна лінгвістика”), компаративна лінгвістика (див. також
групу “зіставне мовознавство”), комутація, конвергенція (див. також групу
“історія мови”), лінгвометодологія, лінгвостатистика тощо (ВДМСД,
ГОСЛТ, КРСЛТ, КТСЛТ, ЛЕ, УМЕ);
(2.2) “прикладне мовознавство” ( 200 од.):
(2.2.1) “прикладна (комп’ютерна) лінгвістика” (60 од.), напр.: автома-
тизація, автоматизоване робоче місце, актант (див. також групу “синтак-
сис”), алгоритм (див. також групу “лінгвостатистика”, “лексикографія”),
антецедент (див. також групу “морфологія”), база знань, банк даних (див.
також групу “лексикографія”), бібліотека (див. також групу “лексикогра-
фія”), блок, браузинг, буферизація, валентність (див. також групу “синтак-
сис”), гніздо, дерево, дериват (див. також групу “словотвір”), дефініція (див.
також групу “лексикографія”), домен (див. також групу “лінгвоконцептоло-
гія”), екстенсіонал (див. також групу “лексикологія”), електронно-обчислю-
вальна машина, еліпсис, забезпечення, інверсія (див. також групу “синтак-
сис”), індекс (див. також групу “лексикографія”), інтерфейс, інформатика,
калька (див. також групу “лексикологія”), картотека (див. також групу
“лексикографія”) тощо (ЛЕ, СУТПЛ, УМЕ);
98 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Н. А. Ляшук
(2.2.1.1.) загальнолінгвістичні терміни й терміни структурної лінгвісти-
ки, напр.: внутрішня форма (див. також групу “ономастика”), план значення,
план вираження, транслітерація (див. також групу “методологія лінгвістики
/ лінгвометодологія”, “графіка”), моделювання мови, тема / рема, традицій-
ний словник (32,34 %) [6, с. 76];
(2.2.1.2.) власне терміни прикладної (комп’ютерної) лінгвістики, напр.:
інформаційно-пошукова система, квазіфлексія, контекстний словник, робоча
станція, синтаксичний аналіз, фреймова семантика (61, 02 %) [Там само];
(2.2.1.3.) терміни суміжних наук, зокрема інформатики, напр.: пошуко-
вий образ документа, оператор, операційна система, програмне забезпечення,
електронно-обчислювальна машина; логіки, напр.: кон’юкція, диз’юнкція,
двозначна логіка, домен, десигнат); філософії, напр.: аналіз, синтез, зміст,
форма, предмет, об’єкт та ін. (6, 64 %) [Там само].
(2.2.2) “лексикографія” (104 од.), напр.: автоматичний словник, актив-
ний словник, активний словниковий запас (див. також групу “лексикологія”),
алгоритм (див. також групу “лінгвостатистика”, “прикладна (комп’ютерна)
лінгвістика”), алолекс, алфавіт (див. також групу “графіка”), база, банк да-
них (див. також групу “прикладна (комп’ютерна) лінгвістика”), бібліотека
(див. також групу “прикладна (комп’ютерна) лінгвістика”), вибірка (див.
також групу “лінгвостатистика”), відношення, дескриптор, детермінанта,
дефініція (див. також групу “прикладна (комп’ютерна) лінгвістика”), дже-
рело, довгий семантичний компонент (див. також групу “лексикологія”), ек-
вівалент, експлікація, етимологічний словник, інверсійний словник, індекс
(див. також групу “прикладна (комп’ютерна) лінгвістика”), картотека
(див. також групу “прикладна (комп’ютерна) лінгвістика”), каталог, клас
одиниць, класифікація, континуум (див. також групу “лінгвістика тексту,
герменевтика”), корпус, лексикографія (див. також групи “сукупність мов-
них одиниць” і “мовне явище / процес” (КРСЛТ, ГОСЛТ, КТСЛТ) тощо
(ГОСЛТ, КРСЛТ, КТСЛТ, ЛЕ, УМЕ);
(2.2.3) “перекладознавство” (25 од.), напр.: ампліфікація (див. також
групу “стилістика / культура мови”), еквівалентність перекладу, етнолінгвіс-
тика (див. також групу “теорія лінгвістики”, “етнолінгвістика”), комуніка-
тивно-функціональна відповідність (еквівалентність), машинний (автома-
тичний) переклад, мова-посередник (див. також групу “зіставне мовознав-
ство”), моделі перекладу, норми перекладу, переклад, перекладацькі лексичні
відповідники, перекладацькі трансформації, перекладознавство, прикладна
лінгвістика, синхронний переклад, скопос-теорія перекладу, семіотичний уні-
версум (див. також групу “комунікативна лінгвістика, паралінгвістика, дис-
курсологія, лінгвопрагматика”), трансфер (див. також групу “методологія
лінгвістики / лінгвометодологія”), установка перекладу тощо (ГОСЛТ,
КРСЛТ, КТСЛТ, ЛЕ, УМЕ);
(2.2.4) “лінгвостатистика” (11 од.), напр.: алгоритм (див. також групу
“прикладна (комп’ютерна) лінгвістика”, “лексикографія”), вибірка (див.
також групу “лексикографія”), гістограма, дистрибуція, дистрибутивно-
статистичний аналіз (див. також групу “методологія лінгвістики / лінгво-
99Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Метапростір системотворчого поняття “лінгвістика / мовознавство”
методологія”), ідентифікація, таблиця, Хі-квадрат тощо (ЛЕ, СУТПЛ,
УМЕ);
(2.3) “внутрішнє мовознавство” (49 од.):
(2.3.1) “історія мови” (29 од.), напр.: внутрішня реконструкція, гіпотеза
моновокалізму (див. також групу “теорія лінгвістики”), декореляція, дивер-
генція (див. також групу “загальне мовознавство”, “діалектологія, ареальна
лінгвістика”), етимологічний аналіз слова (див. також групу “методологія
лінгвістики / лінгвометодологія”, “словотвір”), етимологія (див. також гру-
пу “мовне явище / мовний процес” (ГОСЛТ, ЛЕ, УМЕ, КТСЛТ, УСТ), Закон
Вернера (див. також групу “теорія лінгвістики”, “фонетика”), Закон Гавлика
(див. також групу “теорія лінгвістики”, “фонетика”), Закон Гримма (див. та-
кож групу “теорія лінгвістики”, “фонетика”), Закон Педерсена (див. також
групу “теорія лінгвістики”, “фонетика”), порівняльно-історичне мовознав-
ство, порівняльно-історичний метод (див. також групу “методологія лінгвіс-
тики / лінгвометодологія”), прамова, спрощення (див. також групу “морфе-
міка”), ускладнення тощо (ГОСЛТ, КРСЛТ, КТСЛТ, ЛЕ, УМЕ);
(2.3.2) “функціональна лінгвістика” (20 од.), напр.: аспектологія, гене-
ралізація (див. також групу “методологія лінгвістики / лінгвометодологія”),
заперечення (див. також групу “лексикологія”), імпліцитна морфологія (див.
також групу “морфологія”), метод польового моделювання (див. також групу
“методологія лінгвістики / лінгвометодологія”), модальність (див. також
групу “морфологія”), персональність, посесивність (див. також групу “мор-
фологія”), таксис (див. також групу “морфологія”), теорія поля, функції
мовних одиниць, функціоналізм, функціональна граматика, функціонально-се-
мантична категорія, функціонально-семантичне поле тощо (ЛЕ, СМОТКС,
СТКДЛ);
(2.4) “підрозділ лінгвістики за типом мовної одиниці” (830 од.):
(2.4.1) “фонетика” (122 од.), напр.: абруптивація, абсорбція, автома-
тичний синтез звукового мовлення (див. також групу “методологія лінгвісти-
ки / лінгвометодологія”), акомодація, акустична теорія мовлення (див. та-
кож групу “теорія лінгвістики”), акцентна парадигма, акцентологія, алофон,
апокопа, артикулятор, артикуляційна база, артикуляційна редукція, афереза,
варіант фонеми, варіація фонеми, веляризація, вокалізм, гіперфонема, гіпотеза
моновокалізму, глайд, глотаізація, дезаспірація, депалаталізація, дисиміляція,
електроміограма, електропалатограма, елізія, емфаза, епентеза, звук, звуко-
наслідування, звукосимволізм, паралінгвістика (див. також групу “сукупність
мовних одиниць” (УМЕ, СТМК), пауза, перцептивна фонетика, просодема,
просодеміка, просодика, протеза, редукція, сегментний рівень, сила (інтенсив-
ність) звука, силабограма, сингармонізм, синереза, синкопа, синтагма, склад,
соціофонема тощо (ВДМСД, ГОСЛТ, КРСЛТ, КТСЛТ, ЛЕ, СМЛТ, УМЕ).
(2.4.1.1) “графіка” (22 од.), напр.: алітерація, алограма, алограф, апо-
строф (див. також групу “пунктуація”), астериск, алфавіт (див. також групу
“лексикографія”), буква, бустрофедон, графема, графіка (див. також групу
“сукупність мовних одиниць” (ГОСЛТ, ЛЕ, КТСЛТ, СМЛТ, ВДМСД), гра-
фіті, графофонема, діакритика, ідеограма, письмо, піктографія, розділові зна-
ки, транслітерація (див. також групу “прикладна (комп’ютерна) лінгвісти-
100 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Н. А. Ляшук
ка”, “методологія лінгвістики / лінгвометодологія”), фонографія тощо
(ГОСЛТ, КРСЛТ, КТСЛТ, ЛЕ, СМЛТ, УМЕ);
(2.4.1.2) “орфографія” (10 од.), напр.: граматологія, норма, орфограма,
орфографія (див. також групу “сукупність мовних одиниць” (ЛЕ, ВДМСД),
орфоепія (див. також групу “сукупність мовних одиниць” (ГОСЛТ, ЛЕ,
УМЕ, КТСЛТ, СМЛТ, ВДМСД), правило, правопис, принцип орфографії
(ВДМСД, ГОСЛТ, КРСЛТ, КТСЛТ, ЛЕ, УМЕ, УМЕМ) тощо;
(2.4.2) “лексикологія” (127 од.), напр.: абдукція, автоетноніми, агрегату-
вання, аксіологічність (див. також групу “лінгвістика тексту, герменевтика”),
активний словниковий запас (див. також групу “лексикографія”), антоніми,
антонімія, архаїзм, архісема, асоціативна структура слова (див. також групу
“психолінгвістика, нейролінгвістика, патопсихолінгвістика”), асоціативний
експеримент (див. також групу “методологія лінгвістики / лінгвометодоло-
гія”), афективність, варваризм, вульгаризм, гіперонім, гіпонім, гіпонімія, гіпосе-
ма, градуальна сема, градуальне шкалювання, граф (див. також групу “когнітив-
на лінгвістика” / “когнітивно-дискурсивна лінгвістика”), деетимологізація,
демінутив, денотат, десемантизація, десигнат, детермінологізація, дистрибу-
тивний аналіз, диференційна сема, діалектизм, ідіоматика (див. також групу
“сукупність мовних одиниць” (ГОСЛТ), ідіоматичність, імплікаціонал, інте-
гральна сема, термін, термінологізація, термінологія (див. також групу “сукуп-
ність мовних одиниць” (ЛЕ, УМЕ, КТСЛТ), фактитив, фамільяризація, фор-
мальна семантика, фразеологізм, фразеологія (див. також групу “сукупність
мовних одиниць” тощо (КРСЛТ, УМЕ, КТСЛТ, СМЛТ, ВДМСД) (ВДМСД,
ГОСЛТ, КРСЛТ, КТСЛТ, ЛЕ, УМЕ, УМЕМ);
(2.4.2.1) “ономастика” (54 од.), напр.: агіонімія (див. також групу “су-
купність слів” (ЭСЛТП), акронім, антропометричність, антропоморфність,
антропонім, антропонімізація, антропонімікон, антропонімія (див. також
групи “сукупність мовних одиниць”, “сукупність слів” і “теорія лінгвісти-
ки” (ЭСЛТП), астропонімія (див. також групу “сукупність слів” (ЭСЛТП),
власне ім’я, власне українська лексика, внутрішня форма (див. також групу
“прикладна (комп’ютерна) лінгвістика”), гідронімія (див. також групу “су-
купність слів” (ЭСЛТП), гідронімікон, глосарій, ділова лексика, зоонімія (див.
також групу “сукупність слів” (ЭСЛТП), експресивно-емоційна лексика, ет-
нонімія (див. також групу “сукупність слів” (ЭСЛТП), загальновживана лек-
сика, інтернаціональна лексика, іконічний знак, індексальний знак, книжна
лексика тощо (СУОТ, УМЕ, ЭСЛТП);
(2.4.3) “граматика” (494 од.):
(2.4.3.1) “морфологія” (140 од.), напр.: аблатив, аблаут, автосеман-
тизм, аглютинація, адесив, адресив, алатив, аналітичний спосіб вираження
граматичного значення, антецедент (див. також групу “прикладна
(комп’ютерна) лінгвістика”), аорист, артикль, безособові дієслова, вербоїд,
вигук, вид дієслова, відміна, відмінок, внутрішня флексія, вокатив, гаплосемія,
герундив, герундій, гетероклізія, гіпостазис, граматика (див. також групу
“сукупність мовних одиниць” (ГОСЛТ, КТСЛТ), граматикалізація, грама-
тична категорія, граматична форма, граматичне значення, граматичне поле,
грамема, дієвідміна, дієприкметник, дієприслівник, дієслово, екватив,
101Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Метапростір системотворчого поняття “лінгвістика / мовознавство”
експерієн тив, елементив, елятив, ергатив, есив, займенник, збірність, зв’язка,
зворотність дієслова, іменник, імперфект, імпліцитна морфологія (див. також
групу “функціональна лінгвістика”), інесив, інструктив, інтер’єктивація,
інфінітив тощо (КТСМУМ, КТСЛТ, ЛЕ, УМЕ);
(2.4.3.2) “морфеміка” (22 од.), напр.: аломорф, варіант морфеми, дифузія
морфем, заміщення морфем, квазіморф, морф, морфема, морфеміка, морфем-
ний аналіз (див. також групу “методологія лінгвістики / лінгвометодоло-
гія”), морфемний шов, морфонема, морфонологія, морфотактика, нерегулярна
морфема, нульова морфема, основотвірна морфема, спрощення (див. також
групу “історія мови”), субморф, унікальна морфема, формотворча морфема
тощо (КТСМУМ, КТСЛТ, ЛЕ, УМЕ);
(2.4.3.3) “словотвір” (105 од.), напр.: абревіація, ад’єктивація, адвербіа-
лізація, амбіфікс, афікс, афіксація, афіксоїд, біморфема дискантна, депрефік-
сація, дериват (див. також групу “прикладна (комп’ютерна) лінгвістика”),
дериватологія (див. також групу “мовне явище / мовний процес” (ВДМСД),
деривація (див. також групу “мовне явище / мовний процес” (УМЕ, КТСЛТ),
етимологічний аналіз (слова) (див. також групу “методологія лінгвістики /
лінгвометодологія”, “історія мови”), закінчення, зворотна деривація, зро-
щення, інтерфікс, інфікс, композит, композитоїди, компресія, конверсія, кон-
фікс, концепція синтаксичної природи деривації, корінь слова, кумуляція (див.
також групу “фонетика”), лексико-семантичний спосіб словотвору, лексико-
синтаксичний спосіб словотвору, лексична деривація, модифікація, морфоло-
гічний спосіб словотвору, морфологічно-синтаксичний спосіб словотвору, ока-
зіональний словотвір (див. також групу “мовне явище / мовний процес”
(УСТ), юкстапозит тощо (ГОСЛТ, КТСЛТ, УСТ, СМЛТ, УМЕ);
(2.4.3.4) “синтаксис” (130 од.), напр.: актант (див. також групу “при-
кладна (комп’ютерна) лінгвістика”), актуальне членування речення, аргу-
мент, атрибут, валентність (див. також групу “прикладна (комп’ютерна)
лінгвістика”), відокремлені члени речення, вставлені конструкції, вставні ре-
чення, вставні слова, гіпотаксис, головні члени речення, граматика безпосеред-
ніх складників, граматика залежностей, двоскладне речення, делібератив,
еліптичне речення, звертання, зворотне узгодження, ізафет, інверсія (див. та-
кож групу “прикладна (комп’ютерна) лінгвістика”), керування, комітатив,
комунікативна перспектива речення, контрагент, координація, кореляція,
ланцюжковий аналіз (див. також групу “методологія лінгвістики / лінгвоме-
тодологія”), складне речення, складне синтаксичне ціле, складнопідрядне ре-
чення, складносурядне речення, словосполучення, сурядний зв’язок, тема, тем-
поратив (див. також групу “лексикографія”, “когнітивна лінгвістика” /
“когнітивно-дискурсивна лінгвістика”), трансформаційний аналіз (див. та-
кож групу “генеративізм”, “методологія лінгвістики / лінгвометодологія”),
узгодження, члени речення тощо (ЛЕ, КТССУМ, УМЕ);
(2.4.3.4.1) “пунктуація” (14 од.), напр.: абзац, апостроф (див. також гру-
пу “фонетика”), багатокрапка, двокрапка, дефіс, дужки, знак оклику, знак
питання, кома, крапка, лапки, слеш, тире, три крапки тощо (КТССУМ,
УМЕ, УМЕМ);
102 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Н. А. Ляшук
(2.4.4) “стилістика / культура мови” (83 од.), напр.: абсурд, акумуляція,
алегорія, алогізм, ампліфікація (див. також групу “перекладознавство”), ам-
фіболія, анаграма, анадиплосис, анаколуф, анафора (див. також групу “лекси-
кологія”), анахронізм, антиклімакс, антиметабола, антитеза, антифразис,
контраст, культура мови (див. також групи “властивість мови / мовної сис-
теми” (ГОСЛТ) і “мовне явище / мовний процес” (КТСЛТ, КМСТ), літота,
мейозис, металепсис, метафора, метонімія, міжкультурна комунікація (див.
також групу “типологічний різновид мови” (ЛЕ), мовленнєвий жанр, не-
власне-пряма мова, оксюморон, ортологія (див. також групу “теорія лінгвіс-
тики” (КТСЛТ, ВДМСД), паліндром тощо (ВДМСД, ГОСЛТ, ЛЕ, КМСТ,
КТСЛТ, ССТ, СТМК, УМЕМ);
(2.5) “зовнішнє мовознавство” (581 од.):
(2.5.1) “етнолінгвістика” (16 од.), напр.: автоетнонім, алоетнонім, гіпо-
теза лінгвістичної відносності, етнічна ідентичність, етнічний стереотип,
етнолінгвістика (див. також групу “теорія лінгвістики”, “перекладознав-
ство”), етноніміка, етноцентризм (див. також групу “теорія лінгвістики”),
народна етимологія (див. також групу “мовне явище / мовний процес”
(ГОСЛТ, ЛЕ, УМЕ, КТСЛТ, УСТ), стереотип тощо (ГОСЛТ, ЛЕ, УМЕ,
УМЕМ);
(2.5.2) “інтерлінгвістика” (8 од.), напр.: інтерлінгвістика (див. також
групу “загальне мовознавство”, “соціолінгвістика”), лінгвістична типологія
(див. також групу “зіставне мовознавство”), міжнародна мова, прикладна
лінгвістика, теорія лінгвопроектування, штучна мова тощо (ЛЕ, УМЕ);
(2.5.3) “когнітивна лінгвістика” / “когнітивно-дискурсивна лінгвісти-
ка” (138 од.), напр.: гештальт, гіпотеза асиметрії, глибинний відмінок, граф
(див. також групу “лексикологія”), декларативне знання, екстралінгвальна
інформація, енциклопедичне знання, знання, інтелект, інтеріоризація, інфе-
ренція, інформація, категоризація (див. також групу “загальне мовознав-
ство”), когнітивізм (див. також групу “теорія лінгвістики” (УМЕ), когнітив-
на граматика, когнітивна лінгвістика, когнітивна прагматика (див. також
групи “комунікативна лінгвістика, паралінгвістика, дискурсологія, лінгво-
прагматика”, “теорія лінгвістики”), когнітивна психологія, когнітивна се-
мантика (див. також групи “теорія лінгвістики”, “лексикографія”), когні-
тивно-ономасіологічний аналіз, когніція, колективне позасвідоме, комп’ютерна
метафора, конекціонізм (див. також групу “теорія лінгвістики” (ЛЕ), кон-
цепт (див. також групу “лінгвоконцептологія”), концептуалізація, концеп-
туальна картина світу, концептуальна система, концептуальний аналіз, кон-
цептуальний граф тощо (ЛЕ, СМОТКС, СТКДЛ);
(2.5.3.1) “лінгвоконцептологія” (220 од.), напр.: абстракція, абстрагу-
вання, вербалізатор, відчуття (див. також групу “психолінгвістика, нейро-
лінгвістика, патопсихолінгвістика”), гносема, горизонт, дерево концептуаль-
них залежностей, домен (див. також групу “прикладна (комп’ютерна) лінг-
вістика”), екологема, елементарний образ, екстеріоризована мова, емотема,
емоційний образ, енграма пам’яті, етнологема, зміст / змістова структура
концепту, ідеологема, імаген, ім’я концепту, інформема, кластер, концепту-
альна кластеризація, когнітема, когнітивна база, когнітивна структура, ког-
103Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Метапростір системотворчого поняття “лінгвістика / мовознавство”
нітосфера, колективне несвідоме, комунікатема, константа культури, кон-
структ, концепт (див. також групу “когнітивна лінгвістика” / “когнітивно-
дискурсивна лінгвістика”), концептосфера, концептуальна картина світу,
концептуальний аналіз, концептуальний граф, концептуальний рівень, корефе-
ренційна точка, лінгвоконцептологія тощо (ЛЕ, СМОТКС, СТКДЛ);
(2.5.4) “лінгвокультурологія” (32 од.), напр.: акультурація, етнолінгвіс-
тика (див. також групу “теорія лінгвістики”), етноцентризм, інкультурація,
код культури, константи культури, концепція ментальних програм, культура,
культурна ідентичність, культурна інформація, культурний релятивізм, куль-
турний шок, культурні норми, культурно-мовна компетенція, міф (див. також
групу “лінгвоконцептологія”), мовленнєвий етикет, модель акультурації,
прецедентний феномен, символ (див. також групу “лексикологія”) тощо (ЛЕ,
СМОТКС, СТКДЛ);
(2.5.5) “соціолінгвістика” (68 од.), напр.: адстрат (див. також групу
“загальне мовознавство”), акролект, арго, білінгвізм, гендер, декреолізація,
диглосія, діафон, діалект (див. також групу “діалектологія, ареальна лінгвіс-
тика”), еколінгвістика, жаргон, змішана мова, ідіолект, ідіом, індекс мовної
різноманітності, інтеракція, інтердіалект, інтержаргон, інтерлінгвістика
(див. також групу “загальне мовознавство”, “інтерлінгвістика”), інтерфе-
ренція, койне, креолізована мова, мовленнєвознавство, мовна політика, мовна
ситуація, мовне оточення, мовне середовище, мовний анклав, мовний зсув, мов-
ний союз, мовні контакти, моноглосія, національний варіант мови, піджин, по-
літична лінгвістика (див. також групу “соціолінгвістика”), просторіччя, про-
фесійні мови, розмовне мовлення, сленг, соціолект, соціолінгвістика, соціолінг-
вістичні зони, соціологічний напрям мовознавства, суржик, сфери мовлення,
узус, форма міксації мов тощо (ЛЕ, СТМК, УМЕ);
(2.5.6) “методологія лінгвістики / лінгвометодологія” (99 од.), напр.: ав-
томатичне оброблення тексту, автоматичний аналіз, автоматичний пере-
клад, автоматичний синтез звукового мовлення (див. також групу “фонети-
ка”), аналіз (див. також група “властивість мови / мовної системи” (СЛТ),
аналіз дискурсу, аналіз за безпосередніми складниками, аналіз конверсаційний,
аналіз плану змісту, аналіз речення, аналіз у термінах залежностей, асоціа-
тивний експеримент (див. також групу “лексикологія”), дедуктивний метод,
деконструкція, дистрибутивно-статистичний аналіз (див. також групу
“лінгвостатистика”), етимологічний аналіз (див. також групу “словотвір”,
“історія мови”), індуктивний метод, інтерпретація тексту (див. також гру-
пу “мовне явище / мовний процес” (ЛЕ), інтроспекція, кластерний аналіз,
когнітивно-ономасіологічний аналіз, компонентний аналіз, конверсаційний
аналіз, конструктивний метод, контекстний аналіз, контекстологічний ана-
ліз, контекстуально-інтерпретаційний метод тощо (ВДМСД, КТСЛТ, ЛЕ,
СМЛТ, СТМК, УМЕ);
(3) “дослідник мови / лінгвіст / мовознавець” (18 од.), напр.: грама-
тист, дериватолог, діалектолог, етимолог, історик мови, лексикограф, лекси-
колог, лінгвіст, мовознавець, ономаст, русист, семасіолог, синтаксист, сти-
ліст, термінолог, філолог, фонетист, фонолог, фразеолог тощо (ВДМСД,
ГОСЛТ, КРСЛТ, КТСЛТ).
104 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Н. А. Ляшук
Зазначимо також, що є випадки паралельного функціонування тих са-
мих термінів у різних підрозділах мовознавства. Наприклад, у тематичному
покажчику “Лінгвістичної енциклопедії” О. О. Селіванової (ЛЕ, с. 836–
843) об’єднано термінологію таких галузей лінгвістики:
• “комунікативна лінгвістика, паралінгвістика, дискурсологія, лінгво-
прагматика” (напр.: автокомунікація, адресант, адресат, аксіальна комуні-
кація, аналіз дискурсу, бехабітив, вербальна комунікація, вердиктив, гаптика
(див. також групу “мовне явище / мовний процес” (УМЕ), декларатив, ди-
ректив, дискретність дискурсу, дискурс, дискурсивна практика, дискурсивна
психологія, дискурсивний час і простір, дискурсологія, діалог, діалогічність, ек-
зерситив, еколінгвістика, експозитив, інтенція, інтепретанта, інтерактив-
ність, кінема, кінетика, когнітивна прагматика (див. також групи “теорія
лінгвістики”, “когнітивна лінгвістика” / “когнітивно-дискурсивна лінгвіс-
тика”), когнітивний дисонанс, комісив, комунікант, комунікативна адаптив-
ність, комунікативна адаптивність, комунікативна компетенція, комуніка-
тивна кооперація, комунікативна тактика, комунікативне середовище, ко-
мунікативний самоконтроль, комунікація, конверсаційний аналіз тощо);
• “психолінгвістика, нейролінгвістика, патопсихолінгвістика” (напр.:
аграфія, алексія, апперцепція, асоціативна структура слова (див. також групу
“лексикологія”), асоціативне поле, аттітюд, афазія, біхевіоризм (див. також
групу “теорія лінгвістики”), відчуття (див. також групу “лінгвоконцептоло-
гія”), внутрішнє мовлення, внутрішня програма мовлення, генетична психологія,
гештальтпсихологія, глосолалія, дескриптивізм (див. також групу “теорія лінг-
вістики”), емпатія, етнолінгвістика, змінені стани свідомості, інтуїція, калі-
брування, конгруентність, магічне число Дж. Міллера, механізми мовлення, Міл-
тон-модель, мовленнєва агнозія, мовленнєва апраксія, мовленнєва дизартрія,
мовленнєва дисоціація, мовленнєві помилки, мовна девіація тощо);
• “лінгвістична типологія, універсологія” (напр.: абсолютив, аглюти-
нативна мова, аморфна мова, аналітична мова, ергативна мова, ізолятивна
мова, інкорпоративна мова, коренева мова, лінгвістична типологія, лінгво-
статистика, мовні універсалії, номінативна мова, ностратичні мови (див. та-
кож групу “історія мови”), полісинтетична мова, типологічна класифікація
мов, флективна мова, фреквенталія, характерологія, ізолятивна мова, інкор-
поративна мова, фреквенталія, фузійна мова тощо);
• “діалектологія, ареальна лінгвістика” (напр.: ареальна лінгвістика, го-
вірка, дивергенція (див. також групу “загальне мовознавство”, “історія
мови”), діалект (див. також групу “соціолінгвістика”), діалектний ареал,
діалектологія, діаморф, ізоглоса, інтердіалект, лінгвогеографія, мовний ареал,
наріччя, соціолінгвістика тощо);
• “лінгвістика тексту, герменевтика” (напр.: адресантність, аксіологіч-
ність (див. також групу “лексикологія”), алюзія, амбівалентність, антици-
пація, белетристична лакуна, герменевтичне коло, гіпотеза глибини, глибина
зв’язності, граматична зв’язність, дейксис, деконструкція, діегезис, екстра-
лінгвальна інформація, емотивність, емпатія, завершеність тексту, задум
тексту, зв’язність, змістово-концептуальна інформація, ізотопія, імпліка-
тура, імплікація, імпліцитна зв’язність, інтеграція тексту, інтерпретація
105Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Метапростір системотворчого поняття “лінгвістика / мовознавство”
тексту, інтертекстуальність, інформативність, інформація, когезія, коге-
рентність, композитна рамка, контекст, контекстуально-інтерпретацій-
ний метод, континуум (див. також групу “лексикографія”), контрапункт,
кореферентність, лексико-семантична сітка тексту, лексична солідарність,
лінгвістика тексту, мерехтливе значення, метафора конструювання тощо.
Функціонування лінгвістичних термінів одразу в кількох підгалузях мо-
вознавства свідчить про те, що ці підгалузі виформовуються паралельно як
самостійні наукові дисципліни, тісно пов’язані між собою.
Отже, метапростір системотворчого поняття “лінгвістика / мовознав-
ство” (1890 од.) формують: 3 тематичні групи (найпродуктивніша “підроз-
діл лінгвістики”, найменш продуктивна “дослідник мови / лінгвіст / мово-
знавець”); 5 тематичних підгруп першого рівня організації (найпродуктив-
ніша “підрозділ лінгвістики за типом мовної організації”, найменш
продуктивна “внутрішнє мовознавство”); 19 тематичних підгруп другого
рівня організації (найпродуктивніша “граматика”, найменш продуктивна
“інтерлінгвістика”); 8 тематичних підгруп третього рівня організації (най-
продуктивніша “лінгвоконцептологія”, найменш продуктивна “орфогра-
фія”); 1 тематична підгрупа четвертого рівня організації.
Загальну кількість лексично багатозначних термінів, які функціонують
у цьому метапросторі, становить 53 од., тобто 4 % від загальної кількості
терміноодиниць метапростору “лінгвістика / мовознавство”, що входять
одразу до двох або більше тематичних груп.
Тенденцію до багатозначності в межах метапростору системотворчого
поняття “лінгвістика / мовознавство” виявляють терміни, які паралельно
функціонують у тематичних групах “теорія лінгвістики” і “підрозділ лінг-
вістики”, що ілюструє загальну домінантну тенденцію до використання
терміна спочатку на позначення напряму лінгвістики, а потім – на позна-
чення розділу лінгвістики. Пор., напр.: діахронія (напрям лінгвістики) →
діахронне мовознавство (підрозділ лінгвістики), когнітивізм (напрям лінг-
вістики) → (підрозділ лінгвістики), конекціонізм (напрям лінгвістики) →
(підрозділ лінгвістики), ортологія (напрям лінгвістики) → (підрозділ лінг-
вістики), парадигматика (напрям лінгвістики) → (підрозділ лінгвістики),
семантика (напрям лінгвістики) → (підрозділ лінгвістики).
1. Білодід О. І. Українська мова у науковій творчості О. О. Потебні // Українське мо-
вознавство. – 1974. – Вип. 2. – С. 3–13.
2. Варинская А. М. Становление русской лингвистической терминологии (функцио-
нально-стилистический аспект): Автореф. дисс. … канд. филол. наук: 10.02.01 /
Одесский гос. ун-т им. И. И. Мечникова. – Одесса, 1990. – 15 с.
3. Галенко И. Г. К изучению лингвистической терминологии А. А. Потебни // Творча
спадщина О. О. Потебні й сучасні філологічні науки: Тези респ. наук. конф. –
Харків: ХДУ, 1985. – С. 47–49.
4. Ганієва Е. С. Кримськотатарська лінгвістична термінологія: історія та сучасний
стан: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.13 / Ін-т сходознавства ім. А. Кримсь-
кого НАН України. – К., 2008. – 19 с.
5. Гнатюк Л. П. Научная терминология в произведениях Г. С. Сковороды: Автореф.
дисс. … канд. филол. наук: 10.02.01 / Ін-т філології Київського нац. ун-ту імені Та-
раса Шевченка. – К., 1989. – 20 с.
106 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Н. А. Ляшук
6. Дерба С. М. Українська термінологія в галузі прикладної (комп’ютерної) лінгвістики
(логіко-лінгвістичний аналіз): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т філології
Київського нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. – К., 2007. – 188 с.
7. Деркач В. В. Філологічна термінологія М. П. Драгоманова в системі української
наукової термінології кінця ХІХ – початку ХХ століття: Дис. ... канд. філол. наук:
10.02.01 / Сімферопольський держ. ун-т. – Сімферополь, 1998. – 194 с.
8. Захарчин В. В. Українська мовознавча термінологія кінця ХІХ – початку ХХ
століття: Дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т української мови НАН України. –
К., 1995. – 185 с.
9. Курабцева І. К. Науково-культурне значення “Букваря южнорусского” Т. Шевченка
і “Граматки” П. Куліша // Культура народов Причерноморья. – 2004. – № 51. –
С. 114–116.
10. Масликова О. С. Філологічна термінологія Михайла Грушевського: Дис. … канд.
філол. наук: 10.02.01 / Таврійський нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. – Сімферополь,
2004. – 176 с.
11. Медведь О. В. Українська граматична терміносистема (історія та сучасний стан): Ав-
тореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Харківський нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. –
Харків, 2001. – 17 с.
12. Москаленко Н. А. З історії творення української фонетичної термінології //
Українська мова в школі. – 1959 (а). – № 3. – С. 8–14.
13. Москаленко Н. А. З історії української граматичної термінології: Дис. ... канд. філол. наук:
10.02.01 / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. – К., 1955. – 360 с.
14. Москаленко Н. А. Нарис історії української граматичної термінології. – К.: “Радян.
школа”, 1959 (б). – 224 с.
15. Москаленко Н. А. Нарис історії української пунктуаційної термінології. – Одеса:
Одеський пед. ін-т, 1959 (в). – 32 с.
16. Москаленко Н. А. О путях развития украинской лингвистической терминологии //
Славянская лингвистическая терминология. – София: Болгарская АН, 1962. – 128 с.
17. Огієнко І. Історичний словник української граматичної термінології // Записки
Українського Наукового Товариства у Києві. – К.: Друк. 1-ої Друк. спілки, 1908. –
Кн. І. – С. 94–129.
18. Огієнко І. Історія української граматичної термінології // Українська граматична
термінологія з передмовою про розвиток її. – К.: Друк. 1-ої Друк. спілки, 1909. –
С. 2–37.
19. Підвойний В. М. Лінгвістична термінологія турецької мови: Дис. … канд. філол.
наук: 10.02.13 / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка. – К., 2001. – 215 с.
20. Регушевський Є. С. Мовознавча термінологія І. Я. Франка в світлі його лінгвістичних
поглядів. – К.: Київській держ. пед. ін-т, 1961. – 384 с.
21. Регушевський Є. С. Фонетична та граматична термінологія наукових і публіцистичних
праць І. Я. Франка (Словник) // Лексикографічний бюлетень. – К.: Вид-во АН
УРСР, 1960. – Вип. VII. – С. 52–58.
22. Рогач Л. В. Семантична основа лінгвістичних термінів в українській та англійській
мовах: Дис. … канд. філол. наук: 10.02.15 / Ужгородський держ. ун-т. – Ужгород,
2000. – 191 с.
23. Чикут В. Й. Наукові досягнення І. А. Панькевича і їх вплив на розвиток
українознавчих лінгвістичних галузей: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Ужго-
родський нац. ун-т. – Ужгород, 2007. – 322 с.
24. Якимович-Чапран Д. Б. Лексика на позначення наукових понять з мовознавства у
пам’ятках української мови XVI–XVII ст.: Автореф. дис. … канд. філол. наук:
10.02.01 / Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. – Львів, 2009. – 19 с.
25. Ярошевич І. А. Українська морфологічна термінологія ХХ – початку ХХІ ст.: Авто-
реф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т української мови НАН України. – К.,
2008. – 20 с.
107Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Метапростір системотворчого поняття “лінгвістика / мовознавство”
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
ВДМСД – Бережняк В. М., Пасік Н. М. Вступ до мовознавства: Словник-довідник лінгвістичних
термінів: Навч. пос. для студ. філол. спец. – Ніжин: НДПУ ім. М. Гоголя, 2004. – 152 с.
ГОСЛТ – Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа,
1985. – 360 с.
КМСТ – Струганець Л. В. Культура мови. Словник термінів. – Тернопіль: Навч. книга–
Богдан, 2000. – 88 с.
КРСЛТ – Кротевич Є. В., Родзевич Н. С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вид-во
АН УРСР, 1957. – 360 с.
КТСЛТ – Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор. О. Г. Короткий тлумачний словник
лінгвістичних термінів. – К.: Либідь, 2001. – 223 с.
КТСМУМ – Барань Є. Б. Короткий термінологічний словник з морфології української
мови. – Берегове: Закарпат. угор. ін-т ім.Ф. Ракоці, 2010. – 32 с.
КТССУМ – Шульжук К. Ф. Короткий термінологічний словник синтаксичних термінів //
Синтаксис української мови: Підручник. – К.: Видав. центр “Академія”, 2004. –
С. 397–406.
ЛЕ – Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2010. – 844 с.
СЛТ – Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. – М.: Советская энциклопе-
дия, 1966. – 606 с.
СМЛТ – Литовченко В. М. Словник-мінімум лінгвістичних термінів. – Вінниця: ВДПУ,
2000. – 40 с.
СМОТКС – Іващенко В. Л. Матеріали до словника-мінімуму основних термінопонять
концептуальної семантики // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. – К.: Ін-т
української мови НАНУ, 2006. – Вип. 16. – С. 148–162.
ССТ – Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Словник стилістичних термінів // Стилістика
української мови: Підручник / За ред. Л. І. Мацько. – К.: Вища школа, 2003. – С. 431–453.
СТКДЛ – Мартинюк А. П. Словник основних термінів когнітивно-дискурсивної
лінгвістики. –Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. – 196 с.
СТМК – Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації. – К.: Довіра,
2007. – 205 с.
СУОТ – Бучко Д. Г., Ткачова Н. В. Словник української ономастичної термінології. –
Тернопіль: Вид-во “Навч. книга–Богдан”, 2011. – 168 с.
СУТПЛ – Дерба С. М. Словник з української термінології прикладної (комп’ютерної)
лінгвістики // Дерба С. М. Українська термінологія в галузі прикладної (комп’ютерної)
лінгвістики (логіко-лінгвістичний аналіз): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т
філології Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка, – К., 2007. – С. 189–530.
УМЕ – Українська мова. Енциклопедія / Редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко
(співголови). – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: “Українська енциклопедія” ім. М. П. Ба-
жана, 2004. – 824 с.
УМЕМ – Українська мова. Енциклопедія / За ред. І. В. Муромцева. – К.: Вид-во
“Майстер-клас”, 2011. – 399 с.
УСТ – Вакарюк Л. О., Панцьо С. Є. Український словотвір у термінах. Словник-
довідник. – Тернопіль: Джура, 2007. – 260 с.
ЭСЛТП – Энциклопедический словарь-справочник лингвистических терминов и по-
нятий. Русский язык: В 2 т. / А. Н. Тихонов, Р. И. Хашимов, Г. С. Журавлева и др.; под
общ. ред. А. Н. Тихонова, Р. И. Хашимова. – М.: Флинта; Наука, 2008. – Т. 1. – 840 с.
N. A. Liashuk
THE METASPACE OF THE BACKBONE CONCEPT “LINGUISTICS”
Сontemporary Ukrainian linguistic terminology in backbone concept “linguistics” is sys-
tematized; structural organization of the thematic groups and subgroups is given.
K e y w o r d s : term, linguistic terminology, metaspase, backbone concept, polysemy.
visn2 94
visn2 95
visn2 96
visn2 97
visn2 98
visn2 99
visn2 100
visn2 101
visn2 102
visn2 103
visn2 104
visn2 105
visn2 106
visn2 107
|