Поняття "термін-фразема” у лінгвістиці
Закцентовано увагу на проблемі визначення лексичних одиниць, які інтегрують ознаки терміна й фраземи. Систематизовано погляди мовознавців на цей феномен.
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Термінологічний вісник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51262 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Поняття "термін-фразема” у лінгвістиці / Ю.П. Продан // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 116-121. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-51262 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-512622013-11-21T03:08:46Z Поняття "термін-фразема” у лінгвістиці Продан, Ю.П. Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук Закцентовано увагу на проблемі визначення лексичних одиниць, які інтегрують ознаки терміна й фраземи. Систематизовано погляди мовознавців на цей феномен. The paper is about a special group of lexical units which belong both terminology and phraseology, the ideas of linguists are analyzed in relation to the noted problem. 2013 Article Поняття "термін-фразема” у лінгвістиці / Ю.П. Продан // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 116-121. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51262 81’373.7 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук |
| spellingShingle |
Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук Продан, Ю.П. Поняття "термін-фразема” у лінгвістиці Термінологічний вісник |
| description |
Закцентовано увагу на проблемі визначення лексичних одиниць, які інтегрують ознаки терміна й фраземи. Систематизовано погляди мовознавців на цей феномен. |
| format |
Article |
| author |
Продан, Ю.П. |
| author_facet |
Продан, Ю.П. |
| author_sort |
Продан, Ю.П. |
| title |
Поняття "термін-фразема” у лінгвістиці |
| title_short |
Поняття "термін-фразема” у лінгвістиці |
| title_full |
Поняття "термін-фразема” у лінгвістиці |
| title_fullStr |
Поняття "термін-фразема” у лінгвістиці |
| title_full_unstemmed |
Поняття "термін-фразема” у лінгвістиці |
| title_sort |
поняття "термін-фразема” у лінгвістиці |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51262 |
| citation_txt |
Поняття "термін-фразема” у лінгвістиці / Ю.П. Продан // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 116-121. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| series |
Термінологічний вісник |
| work_keys_str_mv |
AT prodanûp ponâttâtermínfrazemaulíngvísticí |
| first_indexed |
2025-07-04T13:15:46Z |
| last_indexed |
2025-07-04T13:15:46Z |
| _version_ |
1836722366884872192 |
| fulltext |
116 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
удк 81’373.7
Ю. п. продаН
(кам’янець-подільський, україна)
ПОняТТя “ТЕРмІн-ФРазЕма” У ЛІнГвІсТИЦІ
Закцентовано увагу на проблемі визначення лексичних одиниць, які інтегрують
ознаки терміна й фраземи. Систематизовано погляди мовознавців на цей феномен.
К л ю ч о в і с л о в а: термін-фразема, термінологічне словосполучення, фразеоло-
гізм, лексична одиниця.
© Ю. П. ПРОДАН, 2013
Лексична система будь-якої мови є найгнучкішою і динамічною у по-
рівнянні з іншими підсистемами мови. Це пов’язано з необхідністю якомо-
га краще відбити мінливу картину світу і таким чином сприяти більшій
ефективності процесу спілкування між людьми [16, с. 56].
Проблема взаємодії терміна і фразеологічної одиниці, позначення цьо-
го феномену відповідним лінгвістичним терміном – у центрі уваги сучасної
лінгвістики. Взаємодія цих двох одиниць спричиняє поєднання фразеоло-
гічного й термінологічного значень в одній лексичній одиниці, які наклада-
ються одне на одного, й, відповідно, доповнюють одне одного. Галузева тер-
мінологія, за словами О. Г. Чумак, виникає переважно на основі живої на-
родної мови, використовуючи її словотворчі можливості. Кожна галузь
науки розвиває певний корпус спеціалізованих понять, які виражаються
організованою системою термінологічних номінацій [15]. Зрозуміти мен-
тальність народу, особливості національного мислення допомагає фразео-
логічна система мови.
У статті аналізуємо лінгвістичні праці, в яких мовознавці пропонують
визначення лексичної одиниці, яка має ознаки і терміна, і фразеологізму, а
також вводимо своє поняття на її означення для подальшого дослідження.
У мовознавстві на позначення цієї одиниці існують такі терміни, як
термін-фразема (О. І. Павлова [10]), термін-фразеологізм (Я. В. Разводов-
ська, К. В. Житнікова [12; 2]), термінологічний фразеологізм (О. О. Нікуліна
[9]), фразеотермін (О. А. Шиленко [17; 18]).
Уперше мову професійного спілкування схарактеризував О. В. Кунін.
Він назвав клас одиниць, які входять до складу стійких словосполучень із
буквальним первинним значенням і повністю переосмисленим вторинним
значенням, ідіофразеоматизмами [5, с. 99].
Як фразеологізми термінологічного походження розглядають лексичні
одиниці, які мають ознаки і терміна, і фразеологізму С. П. Коновець [4],
Р. М. Мамедова [7], О. В. Коваленко [3], К. П. Сидоренко [13], Є. І. Шестак
[16].
Цікавою у цьому аспекті в сучасній лінгвістиці є теоретична і практична
розвідка В. М. Мокієнка “Новая русская фразеология” (2003), в якій дослід-
ник визначає суспільно-політичні терміни як фразеологічні інновації (черный
рынок, чрезвычайное положение) [8, с. 33, 79–80].
117Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Поняття “термін-фразема” у лінгвістиці
С. В. Дружбяк, досліджуючи терміносистему економіки німецької
мови, розуміє термін-фразеологізм як стійкий зворот, який має певну ідіо-
матичність, належить до мови професійної комунікації, містить щонаймен-
ше один термін і об’єктивує знання, отримані в межах професійного досвіду
в типових ситуаціях професійної діяльності [1, с. 225].
Р. М. Мамедова визначила таку лексичну одиницю фразеологізмом тер-
мінологічного і професійного походження, який крім свого основного, номіна-
тивного значення, набув нового, фразеологічного, значення, володіє своє-
рідним семантичним планом і положенням [7, с. 4].
Є. І. Шестак зазначає, що професійно-марковані фразеологізми терміно-
логічного характеру (терміни-фразеологізми) – це стійкі утворення, яким
притаманна властивість ідіоматичності, належать мові професійного спіл-
кування, відображають об’єкти і явища професійної діяльності, які не мож-
на позначити однослівним найменуванням [16, с. 10].
В. М. Лейчик та О. О. Нікуліна мовну одиницю, яка функціонує у при-
родній мові як термін, а в нетермінологічному контексті розвиває перенос-
не значення і починає функціонувати як фразеологічна одиниця, назива-
ють термінологізмом [6, с. 77–78].
О. І. Павлова у статті “Англійські бінарні терміни-фраземи і проблеми
їх перекладу” (2004) використовує поняття “термін-фразема” та визначає
його як семантично цілісне сполучення двох і більше слів, пов’язаних від-
ношенням підрядності. Авторка зазначає, що найчастотнішими термінами-
фраземами є ті, що складаються з двох компонентів, тому називає їх ще бі-
нарними. Це зумовлено обмеженістю словника будь-якої мови порівняно з
необмеженістю предметів і понять, традицією відображення родо-видових
ознак денотата в структурі терміна та компактністю, економічністю цього
способу номінації. Дослідниця, проаналізувавши лексику англійської
науко во-технічної літератури, зокрема автомобільну термінологію, робить
вис новок, що всі бінарні терміни-фраземи є ядерними регресивними суб-
стантивними словосполученнями з підрядним зв’язком, які можна поділи-
ти на два типи: 1) логіко-номінативні (імена речей, властивостей і відно-
шень відображуваного світу, між якими існує об’єктивний зв’язок), значен-
ня компонентів яких використані у своєму прямому термінологічному
значенні й належать до однієї термінологічної системи; 2) асоціативно-но-
мінативні (уявлення про предмети та явища), лівий компонент яких є за-
гальновживаним словом, яке вживається у переносному значенні і не ви-
користовується в тій чи тій терміносистемі як самостійний термін, а правий
компонент – ужитий у своєму прямому термінологічному значенні й вира-
жає родове технічне поняття [10].
Я. В. Разводовська послуговується поняттям “термін-фразеологізм”,
яке використовує для означення словосполучення з повним або частковим
лексико-граматичним переосмисленням його компонентів, що є предме-
том вивчення і термінології, і фразеології, відображає складні об’єкти пі-
знання дійсності та явища професійної діяльності [12, с. 349]. Терміни-фра-
зеологізми дослідниця відносить до фразеологічних зрощень і єдностей.
Їхньою особливістю є те, що при позначенні спеціальних понять, вони ви-
118 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Ю. П. Продан
конують не емоційно-експресивну функцію, а номінативно-дефінітивну.
Функціонуючи в мові спеціального призначення, вони не мають такої об-
разності як фразеологізми загальнолітературної мови. Між термінами-фра-
зеологізмами і загальнолітературними термінами спостерігаємо взаємопро-
никнення.
К. В. Житнікова, досліджуючи явище взаємозв’язку терміна і фразеоло-
гізму в терміносистемі менеджменту та маркетингу, зазначає, що тенденції
фразеологічної номінації у цих терміносистемах проявляються за допомо-
гою специфічного лінгвістичного знака як термін-фразеологізм, що має
ознаки фразеологізму та виконує функцію терміна, насамперед номінує по-
няття менеджменту й маркетингу, і тільки потім починає поширювати “ін-
формацію з іменем” серед реципієнтів [2, с. 73].
Отже, зрозуміло, що досліджувані лексичні одиниці займають проміж-
не місце між фразеологією і термінологією.
Т. В. Пузевич послуговується поняттям “термін-фразема” і наголошує
на тому, що термінам-фраземам (термінам-словосполученням) притаманні
характеристики фразеологічних зворотів [11, с. 121].
О. О. Нікуліна вводить поняття “термінологічний фразеологізм”, за-
значаючи, що під час використання стійких словосполучень у термінологіч-
ному контексті реалізується їхнє первинне ускладнене значення. Коли такі
мовні одиниці, внаслідок процесу метафоризації, переносяться у художній
контекст чи до загальномовного вжитку, то реалізується їхнє вторинне,
фразеологічне значення. Враховуючи складну природу та первинну належ-
ність цих одиниць до термінологічного рівня мови, дослідниця відносить їх
до термінологічних фразеологізмів. Цей термін, на думку О. В. Нікуліної,
якнайкраще відображає мовний статус досліджуваних одиниць, їх асимет-
ричність та взаємодію [9, с. 52–53].
Зважаючи на відсутність терміна, який би позначав одиницю, що одно-
часно є фразеологізмом і терміном, О. А. Шиленко зробила спробу класифі-
кувати такий лінгвістичний знак як фразеотермін, який означає одиницю,
що поєднує в собі основні ознаки фразеологізмів і термінів [17; 18]. Фразео-
терміни, за її словами, – це стійкі образні словосполучення, які складають-
ся з двох або більше слів, постійно відтворюються у мові та мовленні фахів-
ців різних галузей науки й техніки у формі фіксованої конструкції з власти-
вим їй лексичним складом і значенням та належать до відповідних
терміносистем. Фразеотерміни не є професіоналізмами чи жаргонізмами.
Це повноправні терміни, які не мають відповідних “суто термінологічних”
синонімів у терміносистемі, до якої вони належать, виникають у фаховій
мові на основі метафоризації і мають досить віддалену та розмиту вмотиво-
ваність [18, с. 228].
Термін-фразема – це синкретична лінгвістична одиниця, оскільки по-
єднує в собі ознаки і терміна (системність, наявність дефініції, тенденція до
однозначності в межах свого термінологічного поля, стилістична нейтраль-
ність, точність семантики), і фразеологізму (смислова цілісність значення,
відтворюваність, відносна постійність компонентного складу та структури,
емоційно-експресивний характер), які суперечать одна одній. Поняття
119Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Поняття “термін-фразема” у лінгвістиці
синкретизму в мовознавстві визначають як “формальне нерозрізнення,
злиття в одній формі різнорідних мовних елементів” (УМЕ, с. 538); “нероз-
членованість, злитість, характерні для початкового, нерозвинутого стану
будь-якого явища; різновид еклектизму, поєднання різнорідних, супереч-
ливих, протилежних один одному поглядів” (СУМ, ІХ, с. 184); “збіг у про-
цесі розвитку мови функціонально різних категорій і форм в одній формі;
поєднання (синтез) диференційних структурних і семантичних ознак мови
(певних розрядів слів, значень, речень, членів речень та ін.), що протистав-
лені одна одній у системі мови і пов’язані явищами перехідності” (ЛЭС,
с. 446).
Синкретизм, за визначенням Л. В. Шитик, є багатоаспектним явищем,
яке скріплює мовні факти в цілісну систему, відображає взаємозв’язок і вза-
ємодію між ними, пронизує всі рівні лінгвоструктури, виявляючи на кож-
ному з них свої особливості [19, с. 133]. Синкретизм пов’язаний, з одного
боку, з нейтралізацією, з другого – з процесами взаємоперехідності одиниць
мови. На граматичному й лексико-семантичному рівнях явище синкретиз-
му значно багатше і складніше. Тут поряд з інтеграцією двох чи більше зна-
чень в одній формі спостерігаємо перехідні, проміжні явища, що робить не-
чіткими й схематичними навіть найдокладніші класифікації лексико-гра-
матичних класів, синтаксичних структур, лексико-семантичних варіантів
слів (Енциклопедія, с. 538).
Отже, у визначенні лексичної одиниці, яка має ознаки і терміна, і фра-
зеологізму, бачимо розбіжності. Одні мовознавці відносять таку лінгвістич-
ну одиницю до фразеологічного рівня мови, інші – до термінології. Врахо-
вуючи попередній досвід наукових пошуків, спробуємо систематизувати й
узагальнити між собою визначення такої синкретичної лінгвістичної оди-
ниці. У нашому подальшому дослідженні будемо послуговуватися поняттям
“термін-фразема”, основними кваліфікаційними ознаками якого є постій-
ність компонентного складу і структури, семантична цілісність, відтворю-
ваність, наявність основного (первинного) та переосмисленого фразеоло-
гічного (вторинного) значень, належність до відповідної терміносистеми,
ідіоматичність.
Термін-фразема в нашому розумінні – це стійке словосполучення, яке,
крім свого основного номінативного значення, має ідіоматичне (фразеоло-
гічне) значення, належить до певної терміносистеми й мови професійного
спілкування. Опираючись на працю О. А. Шиленко, назвемо шість факто-
рів внутрішньомовної ідіоматичності зазначеної лексичної одиниці як тер-
міна-фраземи: 1) динаміка наукових понять (внутрішня форма перестає
ідентифікувати денотат); 2) низька формальність тієї наукової субмови, до
якої належать терміни (ступінь формалізації обернено пропорційний ступе-
ню ідіоматизованості наукової субмови); 3) переплетіння наукових мов із
побутовою мовою, професійними жаргонами; 4) характер методів науково-
го мислення, який відображається у знаковій структурі одиниць наукових
мов (часто в нових наукових галузях об’єкт осмислюється за аналогією з чи-
мось уже відомим, що веде до появи термінологічних метафор, у тому числі
метафоричних ідіом); 5) складність понять, які передаються термінами, не
120 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Ю. П. Продан
дозволяє зафіксувати у внутрішній формі всі категорійні ознаки, необхідні
для дефініції, або хоча б їх мінімальний набір, необхідний для ідентифікації
денотата; 6) розмитість понять, які передаються термінами [17, с. 333].
1. Дружбяк С. В. Терміни-фразеологізми в економічній терміносистемі (на матеріалі
німецької мови) // Нова філологія: Зб. наук. пр. / За ред. В. М. Манакіна. –
Запоріжжя: ЗНУ, 2009. – № 36. – С. 224–228.
2. Житнікова К. В. Комунікативно-прагматична функція терміна-фразеологізма
терміносистеми менеджменту та маркетингу // Вісник ХНУ імені
В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. – 2004. – Вип. 636. – С. 72–76.
3. Коваленко Е. Б. Фразеологические единицы терминологического происхождения в
словарных описаниях (на материале английского языка) // Фразеологизм в тексте
и текст во фразеологизме (Четвертые Жуковские чтения): Материалы Междунар.
науч. симп. 4–6 мая 2009 г. / Отв. ред. В. И. Макаров; НовГУ им. Ярослава
Мудрого. – Великий Новгород: Помор. ун-т, 2009. – С. 266–268.
4. Коновець С.П. Комунікативно-прагматичні особливості актуалізації фразеологізмів
у дискурсі сучасної преси (за матеріалами іспанських періодичних видань): Дис. ...
канд. філол. наук: 10.02.05 / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка. – К.,
2002. – 164 с.
5. Кунин А. В. Асимметрия в сфере фразеологии // Вопросы языкознания. – 1988. –
№ 3. – С. 98–108.
6. Лейчик В. М., Никулина Е. А. Терминология и фразеология современного
английского языка: взаимодействие и взаимовлияние // Научно-техническая
терминология: Материалы ХІ междунар. конф. “Нормативное и описательное
терминоведение”. – М.: ВНИИКИ, 2006. – Вып. 1. – С. 76–78.
7. Мамедова Р. М. Фразеологические единицы в современном русском языке,
имеющие терминологическую и профессиональную основу: Автореф. дисс. ... канд.
филол. наук: 10.02.01 / Тбилисский гос. пед. ин-т им. А. С. Пушкина. – Тбилиси,
1981. – 19 с.
8. Мокиенко В. М. Новая русская фразеология. – Opole: Un-t Opolski, In-t Filologii Pol-
skiej, 2003. – 168 с.
9. Никулина Е. А. Лингвистическая компетенция и концепция терминологических
фразеологизмов // Вестник МГУ. Лингвистика и межкультурная коммуникация. –
2003. – № 4. – С. 52–59.
10. Павлова О. І. Англійські бінарні терміни-фраземи і проблеми їх перекладу // Вісник
ЖДУ імені І. Франка. – 2004. – Вип. 17. – С. 203–205.
11. Пузевич Т. В. К вопросу о выявлении степени идиоматичности терминов-фразем //
Мова і Культура. – 2009. – Вип.11. – Т. ІХ. – С. 120–126.
12. Разводовская Я. В. Термины-фразеологизмы подъязыка репродуктивного здоровья,
функционирующие в текстах научной и научно-популярной литературы //
Фразеологизм в тексте и текст во фразеологизме: Четвертые Жуковские чтения /
Отв. ред. В. И. Макаров. – Великий Новгород: Новгород. гос. ун-т им. Ярослава
Мудрого, 2009. – С. 349–352.
13. Сидоренко К. П. Фразеологизмы терминологического происхождения // Русская
речь. – 1978. – № 3. – С. 84–88.
14. Туровська Л. Інноваційні процеси в українській науковій термінології // Українська
мова. – 2005. – № 2. – С. 56–63.
15. Чумак О. Г. Структурно-компонентна організація фінансово-бухгалтерських
терміносполучень в українській мові: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 /
Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка. – К., 1998. – 24 с.
16. Шестак Е. И. Профессионально маркированные фразеологические единицы в
когнитивно-коммуникативном аспекте: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук:
10.02.19 / Челябинский гос. ун-т. – Челябинск, 2008. – 24 с.
121Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Поняття “термін-фразема” у лінгвістиці
17. Шиленко О. Термін-фразеологізм: проблема визначення // Наукові записки. Серія:
Філологічні науки (мовознавство): У 5 ч. – Кіровоград, 2008. – Вип. 75 (1). –
С. 329–334.
18. Шиленко О. А. Фразеологізація в англійській фаховій мові економіки // Вісник
Житомирського державного ун-ту. Серія: Філологічні науки. – 2010. – Вип. 49. –
С. 228–231.
19. Шитик Л. В. Феномен синкретизму в проекції на мовні рівні // Вісник Черкаського
ун-ту. Серія: Філологічні науки. – Черкаси, 2009. – Вип. 169. – С. 132–146.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
ЛЭС – Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия,
1990. – 685 с.
СУМ – Словник української мови: В 11 т. – К.: Наук. думка, 1978. – Т. 9. – 916 с.
УМЕ – Українська мова: енциклопедія / Редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко
(співголови), М. П. Зяблюк та ін. – К.: “Українська енциклопедія” ім. М. П. Бажана,
2000. – 752 с.
Y. P. Prodan
TERM-PHRASEME AS THE SYNCRETIC LINGUISTIC UNIT
The paper is about a special group of lexical units which belong both terminology and phra-
seology, the ideas of linguists are analyzed in relation to the noted problem.
K e y w o r d s : term-phraseme, terminological word combination, phraseologism, lexical unit.
visn2 116
visn2 117
visn2 118
visn2 119
visn2 120
visn2 121
|