Синтаксичний термін як об’єкт дослідження в українському історичному термінознавстві
Проаналізовано наукові досягнення мовознавців у дослідженні синтаксичної термінології в руслі історичного термінознавства; окреслено перспективи й завдання комплексного опрацювання термінолексики з урахуванням розвитку української граматичної думки....
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Назва видання: | Термінологічний вісник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51263 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Синтаксичний термін як об’єкт дослідження в українському історичному термінознавстві / Ю.А. Чернобров // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 122-128. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-51263 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-512632013-11-21T03:08:55Z Синтаксичний термін як об’єкт дослідження в українському історичному термінознавстві Чернобров, Ю.А. Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук Проаналізовано наукові досягнення мовознавців у дослідженні синтаксичної термінології в руслі історичного термінознавства; окреслено перспективи й завдання комплексного опрацювання термінолексики з урахуванням розвитку української граматичної думки. The article analyses the scientific achievements of linguists in the study of syntactic terminology in the field of historical terminology, outlines the perspectives and tasks of comprehensive research in terminology in close connection with the development of the Ukrainian grammatical science. 2013 Article Синтаксичний термін як об’єкт дослідження в українському історичному термінознавстві / Ю.А. Чернобров // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 122-128. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51263 811.161.2 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук |
| spellingShingle |
Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук Чернобров, Ю.А. Синтаксичний термін як об’єкт дослідження в українському історичному термінознавстві Термінологічний вісник |
| description |
Проаналізовано наукові досягнення мовознавців у дослідженні синтаксичної термінології в руслі історичного термінознавства; окреслено перспективи й завдання комплексного опрацювання термінолексики з урахуванням розвитку української граматичної думки. |
| format |
Article |
| author |
Чернобров, Ю.А. |
| author_facet |
Чернобров, Ю.А. |
| author_sort |
Чернобров, Ю.А. |
| title |
Синтаксичний термін як об’єкт дослідження в українському історичному термінознавстві |
| title_short |
Синтаксичний термін як об’єкт дослідження в українському історичному термінознавстві |
| title_full |
Синтаксичний термін як об’єкт дослідження в українському історичному термінознавстві |
| title_fullStr |
Синтаксичний термін як об’єкт дослідження в українському історичному термінознавстві |
| title_full_unstemmed |
Синтаксичний термін як об’єкт дослідження в українському історичному термінознавстві |
| title_sort |
синтаксичний термін як об’єкт дослідження в українському історичному термінознавстві |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51263 |
| citation_txt |
Синтаксичний термін як об’єкт дослідження в українському історичному термінознавстві / Ю.А. Чернобров // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 122-128. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Термінологічний вісник |
| work_keys_str_mv |
AT černobrovûa sintaksičnijtermínâkobêktdoslídžennâvukraínsʹkomuístoričnomutermínoznavství |
| first_indexed |
2025-07-04T13:15:51Z |
| last_indexed |
2025-07-04T13:15:51Z |
| _version_ |
1836722371934814208 |
| fulltext |
122 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
удк 811.161.2
Ю. а. ЧерНобров
(біла церква, україна)
сИнТаКсИЧнИЙ ТЕРмІн яК ОБ’ЄКТ ДОсЛІДЖЕння
в УКРаЇнсЬКОмУ ІсТОРИЧнОмУ ТЕРмІнОзнавсТвІ
Проаналізовано наукові досягнення мовознавців у дослідженні синтаксичної
термінології в руслі історичного термінознавства; окреслено перспективи й завдання
комплексного опрацювання термінолексики з урахуванням розвитку української гра-
матичної думки.
К л ю ч о в і с л о в а: термін, граматика, історичне термінознавство, синтаксис,
синтаксична термінологія.
© Ю. А. ЧЕРНОБРОВ, 2013
Розвиток будь-якої науки зумовлює потребу в номінації результатів
нау кової діяльності. Він відображає прямий зв’язок із науковими концепці-
ями й відкриттями і є засобом накопичення результатів пізнання й закріп-
лення нових знань. Із розвитком різних галузей знань постає потреба пере-
гляду якісного й кількісного складу їх термінологій з метою унормування,
систематизації й кодифікації. Також на кожному етапі розвитку науки по-
стає необхідність системного лексикографічного представлення її терміно-
лексики, що забезпечить доступність і адекватне сприйняття відповідної
теорії.
Системна презентація будь-якої термінології неможлива без опису іс-
торії формування та розвитку, осмислення відповідності термінів україн-
ській мовній основі, встановлення ролі тих чи тих наукових шкіл у випра-
цюванні й кодифікації термінології. У вітчизняному термінознавстві вико-
нанням таких завдань займається історичний напрям, якому належить
провідна роль у процесі пізнання особливостей спеціальної лексики.
Історичне термінознавство – розділ термінознавства, який вивчає фор-
мування й становлення галузевих терміносистем у їх історичному розвитку,
етимологію терміна, його еволюцію, етапи й закономірності організації про-
тотермінів, передтермінів та спеціальної лексики в терміносистему, функціо-
нування прототермінологічних одиницьу писемних пам’ятках [20, с. 67].
Теоретичні підвалини цього напряму термінознавства, окреслення його
завдань та опрацювання методологічних засад подано в працях російської
дослідниці О. В. Фельде (Борхвальдт) [21; 22]. Першочерговим завданням
історичного термінознавства, на її думку, є вивчення історії тих системних
відношень, які формуються в процесі розвитку спеціальної лексики, і лише
потім – історії окремих термінів. З-поміж методів дослідження історичного
термінознавства виділено загальнонауковий описовий, порівняльно-істо-
ричний, порівняльно-зіставний, а також метод комплексного історичного
аналізу, який дозволяє виявити умови й час появи спеціальних термінів,
джерела, способи творення, семантичні й функціональні зміни, структур-
но-граматичну характеристику тощо [23, с. 92].
123Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Синтаксичний термін як об’єкт дослідження в українському історичному термінознавстві
В Україні історичний напрям термінознавства оглядово представлений
у статті Л. В. Туровської “Історичне термінознавство в Україні кінця ХХ –
початку ХХІ ст.” (2012) [20]. Існує чимало праць з історичного термінознав-
ства, в яких здійснено системний опис термінологій у певних хронологіч-
них межах, встановлено особливості їх формування й розвитку, наукові за-
сади термінотворення тощо. Отримані результати таких досліджень дали
можливість скласти рекомендації щодо унормування певної термінології з
метою кращого її розуміння та адекватного сприйняття. Так, зокрема, до-
слідження галузевих терміносистем різних галузей науки в історичному ас-
пекті здійснили М. П. Годована (геологічної) [2], Л. Є. Гапонова (криміна-
лістичної) [1], М. О. Гонтар (терміносистеми журналістики) [3], Н. В. Жов-
тобрюх (філософської) [6], Л. Д. Малевич (гідромеліоративної) [10],
Н. В. Місник (медичної) [12], Л. В. Мурашко (військової справи) [13],
Н. В. Нікуліна (автомобілебудівельної та транспортної) [15], Н. В. Пуряєва
(релігійної) [17], Ю. Й. Рисіч (мистецтвознавчої) [18], М. В. Сташко (бібліо-
течної справи) [19], О. В. Чорна (податкової) [24], І. А. Ярошевич (мово-
знавчої) [25] та інші.
У цій статті подаємо огляд мовознавчих праць, у яких розглянуто синтак-
сичну термінологію в різні часові періоди – від початку ХХ до початку ХХІ ст.
Синтаксис – це складник граматики, який становить систему понять
про особливості будови, семантики й функціонування синтаксичних оди-
ниць. Українська синтаксична термінологія – це закріплена традицією лек-
сико-семантична система, яка розвивається й удосконалюється. Її основу
утворює термінологія словосполучення і простого речення, а також терміни
на позначення понять складного речення. Сучасні синтаксичні теорії
зорієн товані на всебічне вивчення природи синтаксичних одиниць, їх
структурну різноманітність, функціональне і комунікативне призначення,
що суттєво розширює межі сучасної синтаксичної термінології, до якої вхо-
дять підсистеми таких новітніх підрозділів синтаксису, як семантичний, ко-
мунікативний, експресивний, генеративний, комунікативно-прагматич-
ний синтаксис тощо.
А. П. Загнітко називає синтаксис “основною частиною, серцем грама-
тики”, який є одним із найскладніших розділів граматики через власну син-
тезувальну (узагальнювальну) природу щодо інших мовних рівнів: фонети-
ки, лексики, морфології, стилістики, оскільки “синтез різноманітних ви-
мірів функціонування мовних одиниць найпослідовніше пізнається у
синтаксичних структурах, що найоптимальніше відображають відношення
між реаліями об’єктивної дійсності” [8, с. 7].
Зауважимо, що з розвитком синтаксичної теорії відбувається законо-
мірний процес зміни кількісного і якісного складу термінології. Сьогодні
великий масив термінів залишається поза словником через відсутність од-
ностайності в класифікації (підходах) й описові синтаксичних одиниць,
відношень між ними тощо. Термінологічна лексикографія недостатньо
швидко реагує на появу нових термінів, що негативно позначається на тер-
мінології загалом і потребує постійного оновлення термінологічних слов-
ників.
124 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Ю. А. Чернобров
Початком історичного дослідження синтаксичних термінів у складі
граматичних уважаємо працю І. І. Огієнка “Українська граматична термі-
нологія: Історичний словник української граматичної термінології з перед-
мовою про історію розвитку її” (1908) [16], яка є однією з перших спроб
узагальнити граматичну термінологію в контексті її їсторії. Учений чітко
окреслив періодизацію української граматичної термінології у нерозривно-
му зв’язку з розвитком граматичної думки в Україні. Уперше в українському
мовознавстві залучено матеріал граматик М. Осадці, П. М. Дячана,
О. О. Партицького, П. Ф. Залозного, І. М. Огоновського, О. М. Огонов-
ського, С. Й. Смаль-Стоцького та Т. Гартнера, Г. П. Шерстюка та інших.
Крім ретроспекції граматичної термінолексики, учений долучається до тео-
ретичного осмислення наукових засад термінотворення, на яких формува-
лася мовознавча термінологія. Це чітка і прозора структура термінів, відпо-
відність специфіці національної мови і мовної основи, розумна пропорцій-
ність свого й запозиченого. І. І. Огієнко зупиняється на специфічних рисах
термінотворчого процесу від найдавніших граматик до початку ХХ ст. й ак-
центує увагу на чотирьох основних впливах, які позначилися на українській
граматичній термінології: слов’янському, російському, польському та впли-
вові живої народної мови. Окремо зазначено, що саме вплив російської
мови був тривалим і суттєвим гальмівним фактором у розвитку нашої термі-
нології. Корисним, на думку ученого, виявився вплив польської мовознав-
чої науки та її термінології, яка була більш розвинена й послуговувалася на-
родною мовою у термінотворенні [16, с. 35].
У передмові до словника зазначено: “Випускаючи “Історичний слов-
ник української граматичної термінології”, ми мали на оці зібрати до купи
все те по части термінольогії, що ми знаходимо в рідній граматичній літера-
турі, показати суспільству, на що ми багаті тепер з свого боку, на що вбогі, і
тим по змозі сприяти розвиткови нашої граматичної термінольогії” [Там
само, с. 39]. Словник побудовано так, що кожен термін ілюструє номінації з
інших граматик, тобто “кожний термін подавав з себе малюнок свого істо-
ричного життя...”, таким чином було видно, яким шляхом йшов розвиток
термінології [Там само, с. 39].
Наприкінці 50-х рр. ХХ ст. синтаксичний термін у складі граматичного
стає об’єктом наукового висвітлення у монографії Н. А. Москаленко “На-
рис історії української граматичної термінології” (1959), яка містить окре-
мий розділ про історію синтаксичної термінології, де системно описано
становлення засадничих понять українського синтаксису. Тут уперше зроб-
лено спробу виокремлення періодів в історії синтаксичної термінології та
вироблення чітких критеріїв для характеристики кожного з них. Також про-
аналізовано переваги й недоліки певних терміноодиниць в аспекті слово-
твірних схем та відповідності термінотворчого процесу народній мовній
основі, який фіксують граматики другої половини ХІХ ст. одночасно з каль-
куванням термінів російської, польської, німецької та інших мов. Остаточ-
на уніфікація синтаксичної термінології, на думку дослідниці, припадає на
30-ті рр. ХХ ст., коли стають усталеними загальні поняття, без яких теоре-
тичне опрацювання синтаксису було б неможливим [14, с. 207].
125Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Синтаксичний термін як об’єкт дослідження в українському історичному термінознавстві
Джерельна база цієї праці обмежена “Курсом сучасної української літе-
ратурної мови” Л. А. Булаховського (1951), який систематизував здобутки
синтаксичної теорії на сучасному для дослідниці етапі розвитку мовознав-
чої науки. Н. А. Москаленко залучає терміни граматик М. Г. Смотрицького,
І. Могильницького, І. М. Вагилевича, М. Осадці, П. М. Дячана, О. О. Пар-
тицького, П. Ф. Залозного, О. Поповича, І. М. Огоновського, О. М. Ого-
новського, С. Й. Смаль-Стоцького та Т. Гартнера, Г. П. Шерстюка,
Є. К. Тимченка, В. І. Сімовича, О. Н. Синявського та інших. Зважаючи на
час написання праці, виправданою є відсутність термінологічного ілюстра-
тивного матеріалу з граматик мовознавців М. М. Сулими, І. І. Огієнка,
Й. Я. Кудрицького, О. Б. Курило та ін.
Синтаксична термінологія у складі граматичної стала об’єктом сучас-
них дисертаційних досліджень В. В Захарчин [7] та О. В. Медведь [11].
В. В. Захарчин розглядає період кінця ХІХ – початку ХХ ст. як час ін-
тенсивного розвитку системи українських мовознавчих термінів на націо-
нальній основі, в межах якої вивчає морфемну, морфологічну, синтаксичну,
пунктуаційну, словотвірну й фонетичну термінологію. Дослідниця
виок ремлює тенденції у формуванні мовознавчої терміносистеми: орієнта-
ція на засоби рідної мови, вплив польської та німецької мови, уживання
термінів латинського та грецького походження тощо [7, с. 24]. Робота здій-
снена на матеріалі тогочасних наукових праць І. Г. Верхратського, М. С. Воз-
няка, Б. Д. Грінченка, О. М. Огоновського, І. І. Огієнка, В. І. Сімовича,
І. Я. Франка та ін. В. В. Захарчин дослідила лексико-семантичні процеси
мовознавчої терміносистеми, структуру та способи її термінотворення: лек-
сико-семантичний, спосіб афіксації та синтаксичний. Останній визначила
як провідний.
О. В. Медведь зосереджує увагу на аспектах і методах дослідження
української граматичної термінології: встановленні кількісного і якісного
складу, доборі джерел термінологічного матеріалу, поняттєво-змістових
методах вивчення аналізованої термінології [11, с. 3]. Історії української
граматичної термінології присвячено окремий розділ, у якому розкрито
особливості історичного розвитку та сучасного функціонування грама-
тичної терміносистеми, розроблено її періодизацію (6 періодів), яка ґрун-
тується на критерії – рівень, ступінь наукового осмислення граматичного
ладу української мови. Здійснено диференціацію поняттєвих категорій
термінів в межах української граматичної терміносистеми: 1) категорія
субстанцій, яка поділяється на підкатегорії: субстанції морфології (аб-
страктний іменник, предикативний прислівник тощо) та синтаксису (ад-
вербіальна синтаксема, комунікативна синтаксична одиниця тощо); 2) ка-
тегорія властивостей (адресатність, модальність, предикативність тощо);
3) категорія процесів (транспозиція, адвербіалізація тощо); 4) категорія
наук (граматика, морфологія, синтаксис). На цьому ж рівні виділено вну-
трішньокатегорійні та міжкатегорійні відношення в граматичній терміно-
системі. Також дослідниця встановила структурну типологію граматичних
термінів, серед яких виділила терміни-слова (обставина, означення тощо),
терміни-юкстапозити (власне-іменник, невласне-іменник тощо), термі-
126 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Ю. А. Чернобров
ни-словосполучення двочленні (предикативна синтаксема), тричленні
(форма синтаксичного зв’язку), чотиричленні (вигукове нечленоване
просте речення), п’ятичленні (єднальне складносурядне речення відкри-
тої структури), шестичленні (просте ускладнене речення з прислівними
другорядними членами), семичленні (складне безсполучникове речення з
недиференційованим синтаксичним зв’язком між частинами) [Там само,
с. 12].
О. В. Медведь порушує проблему варіантності граматичних термінів і
встановлює, що сферою поширення цього явища є терміни-словосполу-
ченя. Дослідниця розробляє типологію варіантності граматичної терміно-
логії: орфографічну, словотвірну й синтаксичну. Окремо описує типи син-
таксичної варіантності. Найпоширенішими у досліджуваній термінології
способами творення термінів-слів виявлено префіксацію і суфіксацію,
з’ясовано термінотворчі моделі для термінів-словосполучень. На словес-
но-поняттєвому рівні у системі граматичної термінології досліджено яви-
ща синонімії і антонімії, до того ж, синонімію відмежовано від явища ва-
ріантності. Також системно описано лексико-семантичні процеси, вияв-
лено системні параметри, що дозволяють вважати граматичну
терміносистему багаторівневою, в якій поєднані поняттєві й мовні систе-
моформувальні чинники [Там само, с. 16].
Окрім дисертаційних праць, синтаксична термінологія поставала
об’єктом вивчення окремих розвідок, що зорієнтовані на дослідження тер-
мінолексики в конкретних часових та локальних межах. М. П. Лесюк роз-
глядає особливості становлення лінгвістичної термінології в Галичині, що
припадає на ХІХ ст. У поле зору дослідника потрапляють галицькі грамати-
ки І. Могильницького, М. М. Лучкая, І. М. Вагилевича, Й. І. Лозинського,
Я. Ф. Головацького, М. Осадці, О. М. Огоновського, С. Й. Смаль-Стоцького,
В. І. Сімовича та Я. Лазарука. Учений з’ясовує труднощі термінотворення та
впливи іноземних праць на формування української термінології, з яких
позитивним називає польський [9, с. 262].
Для комплексного представлення терміносистеми важливим кроком
є виявлення термінології з першоджерел, встановлення витоків форму-
вання наукової теорії і завершального етапу – називання понять цієї тео-
рії. Так, Н. В. Гуйванюк визначила наукові засади розділу з синтаксису
“Граматики руської мови” С. Й. Смаль-Стоцького і Т. Гартнера у порів-
нянні з “Граматикою української мови” В. І Сімовича, окреслила роль
учених у виробленні й вдосконаленні граматичних кваліфікацій синтак-
сичних явищ української мови та утворенні їх термінології на національ-
ній мовній основі. Дослідниця відзначає сучасність і сміливість поглядів
граматистів та їхній незаперечний вплив на формування новітніх грама-
тичних концепцій ХХІ ст. [5, с.14].
З огляду на зазначене можемо стверджувати, що синтаксична терміно-
логія досі не поставала об’єктом спеціального дослідження в контексті іс-
торичного формування й розвитку. Перспективою такого дослідження вва-
жаємо встановлення її першоджерел, укладання чіткої періодизації станов-
лення й формування синтаксичних термінів у єдину терміносистему, опис
127Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Синтаксичний термін як об’єкт дослідження в українському історичному термінознавстві
засад створення й еволюції термнінопонять, презентацію досягнень різних
наукових шкіл у виробленні уніфікованої термінології. Виконання цих за-
вдань уможливить системне лексикографічне представлення терміносисте-
ми з урахуванням досягнень мовознавчої науки.
1. Гапонова Л. Є. Формування української криміналістичної термінології: Автореф.
дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Держ. вищ. навч. закл. “Запоріз. нац. ун-т” М-ва
освіти і науки, молоді та спорту України. – Запоріжжя, 2012. – 18 с.
2. Годована М. П. Формування сучасної української геологічної термінології: Автореф.
дис. … канд. філол. наук.: 10.02.01 / Ін-т української мови АН України. – К., 1994. –
16 с.
3. Гонтар М. О. Українська терміносистема журналістики: формування, структурна
організація та функціонування: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т
української мови НАН України. – К., 2011. – 19 с.
4. Гуйванюк Н. В. Синтаксична термінологія Василя Сімовича у світлі сучасних грама-
тичних парадигм // Українська наукова термінологія: Зб. матеріалів наук.-практ.
конф. “Українська наукова термінологія: стан та перспективи”. – К.: Наук. думка,
2008. – С. 78–89.
5. Гуйванюк Н. В. “Складня” Степана Смаль-Стоцького крізь призму сучасних науко-
вих парадигм // Українська мова. – 2010. – №1. – С. 3–15.
6. Жовтобрюх Н. В. Формування філософської термінології української літературної
мови: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Київський держ. пед. ін-т. – К.,
1992. – 20 с.
7. Захарчин В. В. Українська мовознавча термінологія кінця ХІХ – початку ХХ
століття: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т української мови НАН
України. – К., 1995. – 26 с.
8. Загнітко А. П. Основи українського теоретичного синтаксису. – Горлівка: ГДППМ,
2004. – Ч. І. – 227 с.
9. Лесюк М. П. Становлення лінгвістичної термінології в Галичині // Українська
термінологія і сучасність. Зб. наук. пр. – К.: КНЕУ, 2007. – Вип. 7.– С. 257–262.
10. Малевич Л. Д. Становлення і розвиток української гідромеліоративної термінології:
Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т української мови НАН України. –
К., 1999. – 20 с.
11. Медведь О. В. Українська граматична терміносистема (історія та сучасний стан): Ав-
тореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Харківський нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. –
Харків, 2001. – 17 с.
12. Місник Н. В. Формування української медичної клінічної термінології: Автореф.
дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т української мови НАН України. – К.,
2002. – 20 с.
13. Мурашко Л. В. Українська лексика в її історичному розвитку (військові звання і по-
сади): Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т української мови НАН
України. – К., 1997. – 21 с.
14. Москаленко Н. А. Нарис історії української граматичної термінології. – К.: “Радян.
школа”, 1959. – 224 с.
15. Нікуліна Н. В. Становлення сучасної української термінологічної системи
автомобілебудування та ремонту транспортних засобів: Автореф. дис… канд. філол.
наук: 10.02.01 / Донецький нац. ун-т. – Харків, 2005. – 20 с.
16. Огієнко І. І. Українська граматична термінольогія: Історичний словник української
граматичної термінольогії з передмовою про історію розвитку її. – К.: Друк.
1-ої Київ. друк. спілки, 1908. – 79 с.
17. Пуряєва Н. В. Формування української церковно-обрядової термінології (назви бо-
гослужбових предметів): Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т
української мови НАН України. – К., 2001. – 20 с.
128 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Ю. А. Чернобров
18. Рисіч Ю. Й. Становлення й розвиток терміносистеми художнього розпису в
українській мові: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Дніпропетровський
нац. ун-т. – Дніпропетровськ, 2003. – 20 с.
19. Сташко М. В. Формування та розвиток української бібліотечно-бібліографічної
термінології: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т української мови
НАН України. – К., 1999. – 19 с.
20. Туровська Л. В. Історичне термінознавство в Україні кінця ХХ – початку ХХІ ст. //
Українська мова. – 2012. – № 2. – С. 67–79.
21. Фельде О. В. Историческое терминоведение в теории и практике: Монография. –
Красноярск: КГПУ, 2001. – 148 с.
22. Фельде О. В. Историческое терминоведение русского языка: Монография. –
Красноярск: РИО КГПУ, 2000. – 200 с.
23. Фельде О. В. Историческое терминоведение и историческая лексикология русского
языка как автономные отрасли руссистики // Русское слово в историческом раз-
витии (XIV – XIX вв.). – Вып. 3: Материалы секции “Историческая лексикология и
лексикография” XХХV Междунар. Филол. конф. 12–16 марта 2007 г. – СПб: Не-
стор-История, 2008. – С. 90–97.
24. Чорна О. В. Українська термінологія податкової сфери: структура, функціонування,
формування: Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т української мови
НАН України. – К., 2009. – 18 с.
25. Ярошевич І. А. Українська морфологічна термінологія ХХ – початку ХХІ ст.: Авто-
реф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т української мови НАН України. – К.,
2008. – 20 с.
Y. A. Chernobrov
SYNTACTIC TERM AS AN OBJECT OF RESEARCH
IN THE UKRAINIAN HISTORYCAL TERMINOLOGY
The article analyses the scientific achievements of linguists in the study of syntactic termi-
nology in the field of historical terminology, outlines the perspectives and tasks of comprehensive
research in terminology in close connection with the development of the Ukrainian grammatical
science.
K e y w o r d s : term, grammar, historical terminology, syntactic terminology.
visn2 122
visn2 123
visn2 124
visn2 125
visn2 126
visn2 127
visn2 128
|