"Когнітема – когнітивний простір”, "когнітосема – когнітивно-семас іологічний простір”: диференціація понять
Проаналізовано окремі поняття теорії гносеології, зокрема поняття когнітивної моделі, основних різновидів когнітивних структур, когнітивного простору, когнітеми, а також розроблено нові поняття – “когнітосема” та “когнітивно-семасіологічний простір”....
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Назва видання: | Термінологічний вісник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51265 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | "Когнітема – когнітивний простір”, "когнітосема – когнітивно-семас іологічний простір”: диференціація понять / Н.Г. Лозова // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 135-138. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-51265 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-512652013-11-22T02:09:26Z "Когнітема – когнітивний простір”, "когнітосема – когнітивно-семас іологічний простір”: диференціація понять Лозова, Н.Г. Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук Проаналізовано окремі поняття теорії гносеології, зокрема поняття когнітивної моделі, основних різновидів когнітивних структур, когнітивного простору, когнітеми, а також розроблено нові поняття – “когнітосема” та “когнітивно-семасіологічний простір”. The concepts of epistemology, specifically the notion of cognitive model, the main varieties of cognitive structures, cognitive space, cogniteme are examined. New concepts – “cognitoseme” and “cognitive-semasiological space” are worked out in the article. 2013 Article "Когнітема – когнітивний простір”, "когнітосема – когнітивно-семас іологічний простір”: диференціація понять / Н.Г. Лозова // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 135-138. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51265 811.161.2+81’373:001.4 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук |
| spellingShingle |
Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук Лозова, Н.Г. "Когнітема – когнітивний простір”, "когнітосема – когнітивно-семас іологічний простір”: диференціація понять Термінологічний вісник |
| description |
Проаналізовано окремі поняття теорії гносеології, зокрема поняття когнітивної моделі, основних різновидів когнітивних структур, когнітивного простору, когнітеми, а також розроблено нові поняття – “когнітосема” та “когнітивно-семасіологічний простір”. |
| format |
Article |
| author |
Лозова, Н.Г. |
| author_facet |
Лозова, Н.Г. |
| author_sort |
Лозова, Н.Г. |
| title |
"Когнітема – когнітивний простір”, "когнітосема – когнітивно-семас іологічний простір”: диференціація понять |
| title_short |
"Когнітема – когнітивний простір”, "когнітосема – когнітивно-семас іологічний простір”: диференціація понять |
| title_full |
"Когнітема – когнітивний простір”, "когнітосема – когнітивно-семас іологічний простір”: диференціація понять |
| title_fullStr |
"Когнітема – когнітивний простір”, "когнітосема – когнітивно-семас іологічний простір”: диференціація понять |
| title_full_unstemmed |
"Когнітема – когнітивний простір”, "когнітосема – когнітивно-семас іологічний простір”: диференціація понять |
| title_sort |
"когнітема – когнітивний простір”, "когнітосема – когнітивно-семас іологічний простір”: диференціація понять |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51265 |
| citation_txt |
"Когнітема – когнітивний простір”, "когнітосема – когнітивно-семас іологічний простір”: диференціація понять / Н.Г. Лозова // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 135-138. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Термінологічний вісник |
| work_keys_str_mv |
AT lozovang kognítemakognítivnijprostírkognítosemakognítivnosemasíologíčnijprostírdiferencíacíâponâtʹ |
| first_indexed |
2025-07-04T13:16:01Z |
| last_indexed |
2025-07-04T13:16:01Z |
| _version_ |
1836722382658600960 |
| fulltext |
135Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
удк 811.161.2+81’373:001.4
Н. Г. лоЗова
(київ, україна)
“КОГнІТЕма – КОГнІТИвнИЙ ПРОсТІР”,
“КОГнІТОсЕма – КОГнІТИвнО-сЕмасІОЛОГІЧнИЙ
ПРОсТІР”: ДИФЕРЕнЦІаЦІя ПОняТЬ
Проаналізовано окремі поняття теорії гносеології, зокрема поняття когнітивної
моделі, основних різновидів когнітивних структур, когнітивного простору, когнітеми, а
також розроблено нові поняття – “когнітосема” та “когнітивно-семасіологічний
простір”.
К л ю ч о в і с л о в а: когнітема, когнітосема, когнітивний простір, когнітивно-
семасіологічний простір.
© Н. Г. ЛОЗОВА, 2013
Сьогодні мова вже не вважається монополією лінгвістики, натомість є
всі підстави трактувати її як різновид когнітивного процесу. Серед дослід-
ників, які активно працюють у цьому напрямі, варто згадати О. В. Тишко,
В. Л. Іващенко, О. С. Кубрякову, Д. Б. Гудкова та ін., у працях яких розгля-
даються проблеми теорії пізнання, розпрацьовуються основні поняття ког-
нітивної лінгвістики.
У нашому дослідженні пропонуємо зосередити увагу на окремих із них,
зокрема “когнітивна модель” (механізм чи спосіб мислення), “когнітивна
структура” (структура репрезентації знань), “когнітивний простір” (простір
розумової діяльності людини), “когнітема” (компонент знання чи пізнання
змістової структури будь-якої мовної одиниці). Оскільки мова й мислен-
ня – нерозривні, а кожне слово пов’язане з поняттям, то повинен існувати
зв’язок між когнітемою (компонентом знання) та семою (компонентом
лексичного значення), а також між когнітивним та семасіологічним про-
сторами. Вважаємо, що актуальність нашого дослідження полягає саме в
тому, щоб розробити й обґрунтувати доцільність впровадення нових мово-
знавчих термінів когнітосема та когнітивно-семасіологічний простір.
Найбільш стійкою й консервативною в історії філософії, вважає С. Б. Крим-
ський, є проблематика теорії гносеології (пізнання). Близько трьохсот років не-
змінним залишалося поле локківської теорії пізнання з її дилемами: емпірич-
не – теоретичне, абстрактне – конкретне, практичне – споглядальне, аналітич-
не – синтетичне, загальне – одиничне, суб’єктивне – об’єктивне. Проте така
гносеологія, за словами відомого вченого, недосконала, що й зумовило струк-
турну перебудову проблемного поля згаданої традиції в гносеології. Новий гно-
сеологічний підхід базувався на перетині теорії пізнання й теорії свідомості.
С. Б. Кримський вважає, що в різних напрямах класичної гносеології свідомість
уявлялась або з суб’єктивного боку пізнавального процесу, або з боку його зміс-
ту, тобто в аспекті предметно-об’єктних орієнтацій аналізу пізнання. Свідомість
виступала чи то як суб’єктивна діяльність, чи то як властивість об’єктивної суб-
станції (матерії або абсолютного духу). Дослідник говорить, що протягом пев-
136 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Н. Г. Лозова
ного проміжку часу універсальною вважалася так звана “вертикальна” модель
пізнавального процесу, яка уявляла пізнання у вигляді руху від чуттєво-емпірич-
ного до висоти теоретичного мислення і від нього – до верховенства практики.
Проте, на думку вченого, така модель пізнання світу має не лише позитивні, але
й негативні сторони. Модель триступеневого переходу пізнання до істини зво-
дить, по-перше, чуттєво-емпіричне до початку пізнавальних процесів, а прак-
тику — до їх кінця. Але чуттєво-емпіричні ситуації притаманні й початку, й за-
вершенню пізнання, а інструментально-практична орієнтація властива всім
фазам пізнавального процесу. По-друге, “вертикальна” модель відкидає на пе-
риферію важливий елемент пізнавального процесу, пов’язаний із творчою
уявою, інтуїцією, конструктивізацією емпіричного матеріалу, символіко-образ-
ною активністю та мовною свідомістю. Саме тому, зазначає С. Б. Кримський,
у сучасній гносеології варто говорити ще й про “фронтальну” модель пізнаваль-
ного процесу: чуттєво-емпіричне й теоретичне з двох боків охоплюють до-
сліджуваний об’єкт, а в центрі такого “фронту пізнання” знаходиться творча
активність інтуїції, продуктивна уява, символічні форми, категорійні матриці
синтезу емпіричного й теоретичного, здатність наочно-гностичного та мовного
моделювання. Тобто, на думку дослідника, чуттєво-емпіричне розглядається в
його здатності розширюватися до практики, яка творить світ людини, а теоре-
тичне – до творчості духу, який робить саму людину цілим світом. Якщо “верти-
кальна” модель пі знання вищим його щаблем визнає практику, то “фронталь-
на” – виходить із принципу єдності практики й духу, з розгляданням їх як екві-
валентних станів людської активності. С. Б. Кримський вважає, що пізнання
розуміють у двох іпостасях, а саме: як рух до об’єктивної істини, тобто до зна-
ння, позбавленого земної недосконалості, незалежного від суб’єкта, та пізнан-
ня як розкриття людської присутності у світі, оскільки, за словами вченого, лю-
дина зробила відокремлення частин цілого для його пізнання своєю долею та
призначенням [4, с. 71–75].
У “Короткому словнику когнітивних термінів” за загальною редакцією
О. С. Кубрякової (1997) зафіксовано такі визначення поняття “когнітивна
модель”: 1) мова як різновид когнітивного процесу (мова та її пізнання на-
лежать до компетенції когнітивної науки й не є монополією лінгвістики);
2) модель розуміння тексту як результату природного оброблення мовних
даних (у такому випадку говорять про побудову ментальних моделей тексту,
які своєю чергою вимагають побудови когнітивних моделей окремих ситуа-
цій); 3) характеристика процесу категоризації в природній мові (за Дж. Ла-
коффом, існує чотири типи когнітивних моделей: пропозиційні, схематич-
ні (образні), метафоричні та метонімічні; по суті йдеться про механізми
мислення й формування концептуальної системи людської свідомості як
тієї основи, на якій здійснюється процес мислення) [6, с. 53].
У нашому дослідженні ми послуговуватимемося терміном когнітивна
модель на позначення механізму та способу мислення.
Проблема моделей пізнання світу корелює із проблемою віднаходжен-
ня фрагментів простору, які людина вже пізнала, тобто фрагментів когні-
тивного простору. Когнітивний простір у лінгвістиці визначають як простір
поведінки та розумової діяльності мовця і слухача [1, с. 91].
137Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
“Когнітема – когнітивний простір”, “когнітосема – когнітивно-семасіологічний простір”...
Ми кваліфікуємо когнітивний простір як сферу розумової діяльності
суб’єктів пізнання або сферу пізнавальної діяльності людини, основною
одиницею якого є когнітивна структура, яка акумулює в собі і результати
пізнавальних процесів, а тому таку структуру часто називають ще й струк-
турою репрезентації знань. Термін знання корелює з терміном інформація.
Проте, вважає О. С. Кубрякова, термін інформація передбачає також те, що
надходить до людини різними каналами, передається і кодується, обробля-
ється і переробляється в результаті надходження інших відчуттів, сигналів
або стимулів під час сприйняття світу; знання – це не зібрання випадкових
фактів, набір відомостей, об’єднаних у певну упорядковану систему. Одним
із найважливіших питань є вивчення типології структур та систем знань,
репрезентованих у людському розумі, а також їх взаємодії [6, с. 29].
О. В. Тишко зазначає, що останнім часом дослідники в галузі лінгвісти-
ки, психології та інформатики, вивчаючи способи отримання, оброблення,
зберігання та використання інформації, пропонують різні переліки когнітив-
них структур, які використовуються для ментальної репрезентації знань,
а саме: пропозиції, схеми, сценарії, скрипти, сітки, фрейми, концепти [5, с. 236].
В. Л. Іващенко до когнітивних структур як структур репрезентації знань
у людській свідомості відносить фрейми, сценарії, плани, думки, віру, емоції,
інтуїцію, інтенції тощо, зазначаючи, що квазісинонімами терміна когнітив-
на структура є терміни ментальна структура, ментальна репрезентація,
ментальний образ [3, c. 148–162; 2, с. 153].
О. С. Кубрякова серед різних структур представлення знань розрізняє
фрейми, скрипти, сценарії, пропозиції, образи, ознаки, а серед систем знань –
пам’ять, ментальний лексикон, концептуальну структуру [6, с. 29].
До елементарних одиниць когнітивної семасіології, або когнітивної се-
мантики можемо віднести когнітему (у складі концептів=понять як менталь-
но-мовних одиниць) та когнітосему (у складі лексичних значень термінів як
репрезентантів концептів=понять). Когнітивні структури як структури репре-
зентації знань у проекції на семантичний простір виявляють себе як когнітеми.
Когнітема, зазначає В. Л. Іващенко, – це смисл, що його генерують усі
когнітивні процеси, пов’язані з реалізацією тієї чи іншої когнітивної здатно-
сті – властивості говорити, вчитися та навчатися, вирішувати проблеми, мір-
кувати, робити висновки, планувати дії, діяти інтенційно, запам’ятовувати,
уявляти, фантазувати, рухатися за власним бажанням [3, с. 153]. За словами
дослідниці, це осмислення світу й самого себе, яке зберігається в структурах
довготривалої пам’яті переважно у формі образів-енграм пам’яті як менталь-
них образів, що інтеріоризують взаємодію індивідуально-особистісних та со-
ціально зумовлених процесів стандартного світовідчуття, світосприймання та
мислення як опосередкованого й узагальненого пізнання реальної дійсності,
що генерує в собі всі когнітивні процеси та відображає суттєві властивості
предметів і явищ, а також взаємозв’язки між ними шляхом узагальнення, ка-
тегоризації, порівняння, абстрагування, аналогії. Це також семантичний код
інтеріоризації людського досвіду у вигляді знань та супутніх процесів пізнан-
ня. Розглядаючи когнітему як когнітивний (знаннєво-пізнавальний) компонент
змістової (ціннісно-смислової) структури концепту, В. Л. Іващенко кваліфікує
138 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Н. Г. Лозова
її також як компонент знання / пізнання змістової організації будь-якої мовної
одиниці [2, с. 60–70]. Власне від цього положення ми й будемо відштовхува-
тися у своїх подальших міркуваннях.
Отже, мова – явище антропоцентричне, вона не може існувати без
осмислення її одиниць людським розумом. Кожне слово (мовна одиниця),
що побутує в мові, відповідає якомусь абстрагованому поняттю (ментальній
одиниці), що функціонує в свідомості людини як фрагмент її когнітивного
простору. Будь-яке слово має змістову та формальну (план вираження) ор-
ганізацію. Змістова організація, або семантичний (семасіологічний) про-
стір, слова має свої компоненти та мікрокомпоненти, одним із яких є зна-
ннєво-пізнавальний, або когнітивний, – когнітема, яку може репрезенту-
вати і денотативний компонент семантики слова, або денотат імені, і
конотативний компонент семантики слова, або конотат.
Когнітему на рівні компонентів лексичного значення слова, або мікро-
компонентів змістової структури слова, репрезентують когнітосеми.
Міркування про семантичний (семасіологічний) простір як сукупність
змістів, охоплених мовою в минулому, теперішньому і майбутньому, та мір-
кування про когнітивний простір як сферу пізнавальної діяльності людини
дають усі підстави впровадити у науковий обіг нове поняття – “когнітивно-
семасіологічний простір” як віддзеркалення в семантиці слова, в його лексич-
них значеннях та семній організації фрагментів знань та особливостей пі-
знання світу людиною залежно від сфери її діяльності та способу мислення.
1. Гудков Д. Б. Теория и практика межкультурной коммуникации. – М.: ИТДГК «Гно-
зис», 2003. – 288 с.
2. Іващенко В. Л. Концептуальна репрезентація фрагментів знання в науково-
мистецькій картині світу (на матеріалі української мистецтвознавчої термінології):
Монографія. – К.: Видав. Дім Дмитра Бураго, 2006. – 328 с.
3. Іващенко В. Л. Матеріали до словника-мінімуму основних термінопонять
концептуальної семантики // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. – К.: Ін-т
української мови НАНУ, 2006 (а) – Вип. 14. – С. 148 – 162.
4. Кримський С. Б. Запити філософських смислів. – К.: Вид-во “ПАРАПАН”, 2003. – 240 с.
5. Тишко О. В. Когнітивні структури репрезентації знань // Наукові записки. Серія
“Філологічна”: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 22–23 квітня 2010 р.
“Міжкультурна комунікація: мова – культура – особистість”. – Острог: Вид-во
Нац. ун-ту “Острозька академія”, 2010. – Вип. 14. – С. 236–241.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
КСКТ – Кубрякова Е. С., Демьянков B. 3., Панкрац Ю. Г., Лузина Л. Г. Краткий словарь
когнитивных терминов. – М.: Изд-во МГУ, 1997. – 245 с.
N. G. LOZOVA
“COGNITEME – COGNITIVE SPACE”, “COGNITOSEME – COGNITIVE-SEMASIOLOGICAL SPACE”:
DIFFERENTIATION OF CONCEPTS
The concepts of epistemology, specifically the notion of cognitive model, the main varieties
of cognitive structures, cognitive space, cogniteme are examined. New concepts – “cogni-
toseme” and “cognitive-semasiological space” are worked out in the article.
K e y w o r d s : cogniteme, cognitoseme, cognitive space, cognitive-semasiological space.
visn2 135
visn2 136
visn2 137
visn2 138
|