Термінологія опису мовного ландшафту у вітчизняному та за рубіжному мовознавстві
Проаналізовано погляди мовознавців на термінологію мовного ландшафту, визначено специфіку ключових термінів напряму в працях вітчизняних і зарубіжних дослідників....
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Термінологічний вісник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51268 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Термінологія опису мовного ландшафту у вітчизняному та за рубіжному мовознавстві / О.Ю. Олійник // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 150-154. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-51268 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-512682013-11-21T03:09:14Z Термінологія опису мовного ландшафту у вітчизняному та за рубіжному мовознавстві Олійник, О.Ю. Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук Проаналізовано погляди мовознавців на термінологію мовного ландшафту, визначено специфіку ключових термінів напряму в працях вітчизняних і зарубіжних дослідників. The terminology of description of linguistic landscape is analyzed, the specific of key terms in native and foreign linguistics is defined. 2013 Article Термінологія опису мовного ландшафту у вітчизняному та за рубіжному мовознавстві / О.Ю. Олійник // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 150-154. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51268 811.161.2’373.272:46 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук |
| spellingShingle |
Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук Олійник, О.Ю. Термінологія опису мовного ландшафту у вітчизняному та за рубіжному мовознавстві Термінологічний вісник |
| description |
Проаналізовано погляди мовознавців на термінологію мовного ландшафту, визначено специфіку ключових термінів напряму в працях вітчизняних і зарубіжних дослідників. |
| format |
Article |
| author |
Олійник, О.Ю. |
| author_facet |
Олійник, О.Ю. |
| author_sort |
Олійник, О.Ю. |
| title |
Термінологія опису мовного ландшафту у вітчизняному та за рубіжному мовознавстві |
| title_short |
Термінологія опису мовного ландшафту у вітчизняному та за рубіжному мовознавстві |
| title_full |
Термінологія опису мовного ландшафту у вітчизняному та за рубіжному мовознавстві |
| title_fullStr |
Термінологія опису мовного ландшафту у вітчизняному та за рубіжному мовознавстві |
| title_full_unstemmed |
Термінологія опису мовного ландшафту у вітчизняному та за рубіжному мовознавстві |
| title_sort |
термінологія опису мовного ландшафту у вітчизняному та за рубіжному мовознавстві |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51268 |
| citation_txt |
Термінологія опису мовного ландшафту у вітчизняному та за рубіжному мовознавстві / О.Ю. Олійник // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 150-154. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| series |
Термінологічний вісник |
| work_keys_str_mv |
AT olíjnikoû termínologíâopisumovnogolandšaftuuvítčiznânomutazarubížnomumovoznavství |
| first_indexed |
2025-07-04T13:16:17Z |
| last_indexed |
2025-07-04T13:16:17Z |
| _version_ |
1836722398193254400 |
| fulltext |
150 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
удк 811.161.2’373.272:46
о. Ю. оліЙНик
(київ, україна)
ТЕРмІнОЛОГІя ОПИсУ мОвнОГО ЛанДШаФТУ
У вІТЧИзнянОмУ Та заРУБІЖнОмУ мОвОзнавсТвІ
Проаналізовано погляди мовознавців на термінологію мовного ландшафту, визна-
чено специфіку ключових термінів напряму в працях вітчизняних і зарубіжних дослід-
ників.
К л ю ч о в і с л о в а: мовний ландшафт, знак, знаки top-down, знаки bottom-up.
© О. Ю. ОЛІЙНИК, 2013
Мова в текстовій формі посідає визначне місце у формуванні мовної
особистості. Сам термін мовний ландшафт був уперше використаний Р. Лан-
дрі і Р. Боургіс у значенні “мова публічних і комерційних знаків на певній
території чи в певному регіоні”, тобто “мова дорожніх транспарантів, ре-
кламних білбордів, назв вулиць, топонімів, вивісок на магазинах, знаків на
урядових будівлях тощо” [18, c. 25]. Хоча сферою їх наукового інтересу було
не спостереження за власне знаками мовного ландшафту (фр. paysage
linguistique), а скоріше їх сприйняття, у подальших дослідженнях за основу
взято саме це визначення мовного ландшафту.
Систематичне вивчення мовного ландшафту міста почалося порівня-
но нещодавно, лише кілька десятиліть тому. Незважаючи на те, що відтоді
цей напрям досліджень набуває все більшої популярності та ширшого ви-
світлення в працях учених, його терміносистема ще не цілком усталена.
Як відомо, на формування мовного ландшафту впливають і лінгвальні, і
екстралінгвальні чинники, тому досить складно, зважаючи на регіональні
та мовні особливості, виробити єдину систему понять і відповідно термі-
нів, які б рівною мірою задовольняли різноманітні мовні середовища та
враховували специфіку тієї чи тієї місцевості. Є різні підходи до вивчення
цієї сфери мовної діяльності, тому об’єктом дослідження нашої статті ста-
ли відмінності в поглядах на ключові поняття цієї галузі соціолінгвістики,
а саме – дослідження мовного ландшафту. Незважаючи на значну увагу до
названої проблематики в працях зарубіжних учених, на українському
ґрунті теоретичні засади термінології цього напряму ще недостатньо ви-
роблені, у зв’язку з чим уважаємо за доцільне закцентувати увагу на клю-
чових термінах та висвітлити їх бачення вченими, які репрезентують різні
погляди на проблему. Більшість досліджень мовного ландшафту застосо-
вує синхронічний підхід, але можливість порівнянь даних, отриманих за
обстеження певних населених пунктів, практично нівелюється відміннос-
тями в ключових поняттях, таких як “мовний ландшафт”, “знак”, “урядо-
ві / неурядові знаки” тощо.
На думку Л. Белея, “особливий інтерес для вивчення мовного ланд-
шафту складають мовно диверсифіковані регіони” [1, с. 38]. Так, в Україні
151Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Термінологія опису мовного ландшафту у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві
через певні причини сформувався й потребує подальшого детального ви-
вчення доволі специфічний мовний ландшафт. Теоретичним аспектам цієї
проблеми приділяють увагу Л. Белей [1], Л. Біланюк [12], А. Павленко [19,
20], мовним ландшафтам окремих регіонів – О. Белей [2], О. Галай [3],
С. Шах [21] тощо.
Учені більшості країн світу, а також зарубіжні дослідники мовних реалій
українських міст мовний ландшафт переважно вивчають у просторовій пло-
щині, беручи до уваги та аналізуючи певну ділянку міста (район, вулицю) чи
розглядаючи деякі міста країни, які є, на їхню думку, тією чи іншою мірою
прикметними або визначальними для мовного образу цієї місцевості. Учені
України та Росії переважно акцентують свою увагу на певному розряді влас-
них назв у контексті мови міста (наприклад, ергонімах) або жанрі (оголо-
шеннях, вивісках). У зв’язку з цим термінологія зарубіжних і вітчизняних
досліджень мовного ландшафту дещо різниться.
Загальну картину мов, якими говорять, також називають мовним ланд-
шафтом. У цьому досить широкому значенні термін мовний ландшафт
може бути синонімічним до термінів мовний ринок (linguistic market), мовна
мозаїка (linguistic mosaic), екологія мов (ecology of languages), різноманітність
мов (diversity of languages) або мовна ситуація (linguistic situation). Іноді до зна-
ченнєвого поля цього терміна залучають також історію мов або різні ступені
володіння мовами [16, с. 1].
Л. Белей зауважує, що існують і дещо інші значення терміна мовний
ландшафт, такі як “перелік мов, уживаних у країні загалом”; як “ареал, що
включає територію декількох країн з різними мовами спілкування”; як “діа-
лектний континуум однієї мови”; як “державне маркування топонімів”.
Термін функціонує в українських студіях обмежено через брак досліджень
цього аспекту функціонування мов, він досі зазвичай “не має свого устале-
ного термінологічного значення” [1, с. 36–37]. Д. Ґортер і Д. Ценоз, прий-
маючи визначення мовного ландшафту Р. Ландрі та Р. Боургіса, пропонують
ще один термін для досліджень саме міських мовних реалій – multilingual
cityscape (у перекладі Л. Белей – мультилінгвальний міськшафт) у зв’язку з
тим, що кількість мовних знаків особливо велика в торгівельних районах
міста, а слово cityscape в англійській мові є еквівалентом для landscape сто-
совно міста [22]. Цей термін уже застосовують у культурній географії в ака-
демічному журналі “Сityscape” [13, с. 70], але поки що він не має точного
відповідника в українській мові.
Для загального позначення реалій міського мовного устрою та побуту в
російській науковій літературі вживають такі синонімічні терміни: лексика
міста [5], слово міського середовища [7], мовний код міста [9], семіотика
міста [8], мовний простір міста [6]. “Наявність досить великої кількості
формулювань указує на складність точного відображення в одному терміні
сукупності тих явищ, які він позначає”, – зазначає Н. В. Ісмагілова [4, с. 12].
Отже, всі ці терміни не виключають можливості їх ширшого тлумачення.
Так, Н. В. Ісмагілова, вивчаючи систему номінацій, які відбивають особли-
вості міського простору, обирає термін мовний ландшафт міста, яким по-
значає також власне урбаноніми, так звані “слова на вивісках”, наймену-
152 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
О. Ю. Олійник
вання міського транспорту та його різновидів. На останню групу назв у сту-
діях мовного ландшафту міста інших дослідників ми не натрапляли.
Ще одним ключовим поняттям, яке потребує точного визначення й
окреслення для отримання співмірних практичних результатів, є “знак”.
У “Словнику української мови” слово знак має кілька значень, два з яких
акту альні для вивчення мовного ландшафту, а саме “предмет, позначка, зо-
браження і т. ін., які вказують на що-небудь, підтверджують, означають щось;
сигнал”, “зображення з відомим умовним значенням” (СУМ, III, с. 639).
У першому значенні знак – це ключовий термін семіотики, а в другому — він
має безпосередній стосунок до нашого дослідження. Учені розходяться в дум-
ках щодо того, як визначити його межі. Зокрема, П. Бакгауз уважає знаком
“будь-який шматок письмового тексту в просторово визначеному кадрі” [10,
с. 66]. Основне визначення досить широке, воно об’єднує все: від рукописних
наклейок до величезних комерційних рекламних щитів, наклейки на вхідних
дверях, килимки з літерами або ботанічні таблички з поясненнями на дере-
вах. Крім того, воно є фізичним, а не семантичним. Кожен знак незалежно
від його розміру розцінюється як один елемент. У багатьох дослідженнях,
присвячених мовним ландшафтам, використане аналогійне визначення –
прямо або опосередковано.
Проте деякі дослідники трактують цей термін по-іншому, наприклад,
М. К. Ель-Ясін і Р. С. Магадін [15, с. 409] називають “знаком” увесь мовний
матеріал (спеціальна вивіска або знак на вітрині), спрямований на те, щоб
привернути увагу до магазину. Все, що стосується того самого магазину або
універмагу, розглядається як єдиний знак, навіть там, де написи розміщено
по різні боки магазину, наприклад, у випадках магазинів на розі вулиць, ма-
газинів з більш ніж одним знаком або магазинів із вивісками й вітринами
або дверима з додатковими написами на них. Д. Ґортер і Д. Ценоз зробили
подібний вибір: у випадку магазинів, банків і інших бізнес-установ вони ви-
рішили взяти всі тексти разом як єдине ціле, і тому кожна установа, а не
кожен окремий знак стає для них одиницею аналізу. Отже, якщо банк чи
магазин має назву на фронтальній частині, а також певну кількість реклам-
них плакатів на вікнах, усе це вважають одним знаком [13, с. 71]. Вважаємо
доцільним у дослідженнях українських мовних ландшафтів послуговувати-
ся визначенням П. Бакгауза, розуміючи під знаком уривок письмового тек-
сту всередині просторово визначеного кадру, але із застосуванням певних
обмежень.
Багато дослідників, зокрема, Е. Бен-Рафаель, Д. Ценоз та Д. Ґортер, роз-
різняють top-down (згори – вниз) і bottom-up (знизу – вгору) потоки елементів
мовного ландшафту – ці терміни не мають точних відповідників в українській
мові. Перший використовують на позначення елементів, розміщених “інсти-
туціями, які так чи інакше перебувають під контролем місцевої або центральної
політики”; елементи bottom-up демонструють “окремі особи, асоційовані або
корпоративними суб’єктами, які користуються автономією дій у законних
межах”. Автори зазначають, що “основна відмінність між цими двома катего-
ріями полягає в тому, що перші мають відбивати загальну прихильність до до-
мінантної культури, тоді як другі творяться вільніше відповідно до індивідуаль-
153Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Термінологія опису мовного ландшафту у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві
них стратегій” [11, c. 36]. Дж. Каллен критикує використання цієї дихотомічної
просторової метафори як занадто простої. Уряд може спілкуватися з пересічни-
ми громадянами “згори – вниз”, але у зворотному порядку це діє не завжди.
Отже, знаки, адресовані іншим громадянам, запропоновано називати горизон-
тальними [17]. Е. Шогамі й Д. Ґортер до групи знаків згори – вниз залучають не
тільки урядові, а й знаки, розміщені великими корпораціями, які є приватними
суб’єктами. Натомість П. Бакгауз, слідом за Л.-Ж. Кальве, віддає перевагу ла-
тинським біологічним термінам in vitro та in vivo. У контексті лінгвістичного
пейзажу in vitro характеризує дещо штучну мову, вжиту владою, тоді як in vivo
вказує на живу багатомовність [14, с. 19]. Р. Ландрі та Р. Боурхіс пропонують
виділяти “урядові” й “приватні” знаки через чіткість цих дефініцій, але й у цьо-
му випадку межі між ними можуть бути розмитими, наприклад, у випадку при-
ватизації державного банку чи націоналізації приватного.
Крім визначених іноземними дослідниками двох основних груп знаків
відповідно до суб’єктів, які їх створюють, А. Павленко, досліджуючи мовний
ландшафт Києва, виділяє третю – приватні знаки, характерні не для всіх кра-
їн, але типові для мовного ландшафту України. Вона розподіляє знаки на такі
категорії: а) офіційні знаки – це знаки, які розміщують органи влади: назви
державних установ та інституцій, меморіальні дошки; б) комерційні знаки –
знаки, які демонструють приватні підприємства; в) приватні знаки – знаки,
які розміщують у громадських місцях окремі особи. Крім того, А. Павленко
виділяє постійні й тимчасові знаки, до останніх можемо зарахувати здебіль-
шого приватні знаки [21]. На нашу думку, таке розрізнення актуальне й по-
требує подальшого уточнення, адже відмінність між мовами офіційних і не-
офіційних знаків досить відчутна, тому вважаємо доцільним термінологічно
виокремити три категорії знаків і детально дослідити кожну з них.
Однією з основних проблем дослідження мовного ландшафту є відмін-
ності в підходах до визначення ключових понять цієї галузі соціолінгвісти-
ки, складність оперативного опрацювання масиву наукової літератури, що
друкується в країнах усього світу. Шляхами до її розв’язання могла б бути
уніфікація термінології в цій сфері, створення потужної бібліотечної бази.
Отже, важливими питаннями майбутніх досліджень мовних ландшафтів на-
селених пунктів лишається вивчення зарубіжного досвіду й досягнень та
адаптація його до реалій України, вироблення мовної політики з урахуван-
ням впливу мовного ландшафту на свідомість мовців.
1. Белей Л. Соціолінгвістичне висвітлення терміна “мовний ландшафт” // Науковий
вісник Ужгородського ун-ту. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. – Ужгород:
Говерла, 2010. – Вип. 23. – С. 36–40.
2. Белей О. О. Сучасна українська ергонімія (на матеріалі власних назв підприємств
Закарпатської області): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Львівський
нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів, 2000. – 17 с.
3. Галай О. Українська урбанонімія Закарпаття в XX–XXI ст.: Автореф. … дис. канд.
філол. наук: 10.02.01 / Ужгородський нац. ун-т. – Ужгород, 2008. – 29 с.
4. Исмагилова Н. В. Язык города Уфы: функционирование различных языковых
подсистем и билингвизма: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.19 /
Башкирский гос. ун-т. – M., 2007. – 22 с.
154 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
О. Ю. Олійник
5. Красильникова Е. В., Капанадзе JI. A. Лексика города. К постановке проблемы //
Способы номинации в современном русском языке. – М.: Наука, 1982. – С. 54–59.
6. Михайлова О. А. Отражение региональной идентичности в языковом пространстве
города // Язык современного города: Тезисы докл. междунар. конф. Восьмые Шмелевские
чтения. – М.: Ин-т русского языка им. В. В. Виноградова, 2008. – 169 с.
7. Михалап К. П., Шмелева Т. В. Слово городской среды // Филологические науки. –
1984. – № 4. – С. 32–40.
8. Прокуровская H. A. Город в зеркале своего языка: на языковом материале
г. Ижевска. – Ижевск: Изд-во Удм. ун-та, 1996. – 228 с.
9. Шкатова Л. А. «Языковой код» уральского города // Языковой облик уральского
города: Сб. науч. тр. – Свердловск: УрГУ, 1990. – С. 82–86.
10. Backhaus P. Linguistic Landscapes: A Comparative Study of Urban Multilingualism in To-
kyo / Peter Backhaus. – Clevedon: Multilingual Matters, 2007. – 158 p.
11. Ben-Rafael E., Shohamy E., Hasan Amara M., Trumper-Hecht N. Linguistic Landscape as
Symbolic Construction of the Public Space: The Case of Israel // Linguistic Landscape:
A New Approach to Multilingualism. – Clevedon: Multilingual Matters, 2006 – P. 7–30.
12. Bilaniuk L. Contested tongues: Language Politics and Cultural Correction in Ukraine. –
Ithaka: Cornell University Press, 2005. – 256 p.
13. Cenoz J., Gorter D. Linguistic Landscape and Minority Languages // Linguistic Landscape:
A New Approach to Multilingualism. – Clevedon: Multilingual Matters, 2006. – P. 67–80.
14. Edelman L. J. Linguistic Landscapes in the Netherlands. A Study of Multilingualism in
Amsterdam and Friesland. – Utrecht: LOT, 2010. – 156 p.
15. El-Yasin М. К., Mahadin R. S. On the Pragmatics of Shop Signs in Jordan // Journal of
Pragmatics. – 1996. – Vol. 26. – № 3– P. 407–416.
16. Gorter D. Introduction: The Study of Linguistic Landscape as a New Approach to Multilin-
gualism // Linguistic landscape: а new approach to multilingualism. – Clevedon: Multilin-
gual Matters, 2006. – P. 1–6.
17. Kallen J. Tourism and representation in the Irish linguistic landscape // Linguistic Land-
scapes: Expanding the Scenery. – N. Y.: Routledge, 2008. – с. 270–283.
18. Landry R., Bourhis R. Linguistic Landscape and Ethnolinguistic Vitality: An Empirical
Study // Journal of Language and Social Psychology. – 1997. – № 1. – P. 23–49.
19. Pavlenko A. Language Conflict in Post-Soviet Linguistic Landscapes // Journal of Slavic
Linguistics. – 2009. – Vol. 17. – № 1–2. – P 247–274.
20. Pavlenko A. Transgression as the Norm: Russian in Linguistic Landscape of Kyiv, Ukraine
// Minority Languages in the Linguistic Landscape In Durk Gorter, Heiko F. Marten and
Luk Van Mensel – Hampshire: Palgrave Macmillan. – 2012. – P. 36–57.
21. Shakh S. Asymmetrical Bilingualism in the Russophone Urban Areas of Ukraine and its
Linguistic Outcomes. – Access mode: http://www.fb10.uni-bremen.de/language
_empires/abstracts/shakh.pdf.
22. Режим доступу: http://oxforddictionaries.com/definition/english/cityscape?q=cityscape.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
СУМ – Словник української мови: В 11 т. – К.: Наук. думка, 1975. – Т. 2. – 550 с.
O. Y. Oliinyk
TERMINOLOGY FOR DESCRIPTION OF LINGUISTIC LANDSCAPE IN NATIVE
AND FOREIGN LINGUISTICS
The terminology of description of linguistic landscape is analyzed, the specific of key terms
in native and foreign linguistics is defined.
K e y w o r d s : linguistic landscape, sign, top-down signs, bottom-up signs.
|