Щодо підстав визнання прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна недійсними

У статті проведено аналіз наукової літератури, чинного законодавства, матеріалів судової практики з метою конкретизації підстав визнання прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна недійсними. Досліджено положення діючого законодавства, якими встановлено правила організації і проведенн...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Павлюченко, Ю.Н.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2009
Schlagworte:	Проблеми розвитку законодавства України
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5127
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Щодо підстав визнання прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна недійсними / Ю.Н. Павлюченко // Економіка та право. — 2009. — № 1. — С. 46-50. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-5127
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-51272010-01-13T12:01:15Z Щодо підстав визнання прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна недійсними Павлюченко, Ю.Н. Проблеми розвитку законодавства України У статті проведено аналіз наукової літератури, чинного законодавства, матеріалів судової практики з метою конкретизації підстав визнання прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна недійсними. Досліджено положення діючого законодавства, якими встановлено правила організації і проведення прилюдних торгів/аукціонів і які можуть бути підставами для визнання їх недійсними. Окремо увагу приділено дослідженню питання про включення в перелік таких підстав порушень державного виконавця. У результаті конкретизовано перелік підстав визнання прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна недійсними, розроблено рекомендації щодо закріплення їх у законодавстві. В статье проведен анализ научной литературы, действующего законодательства, материалов судебной практики с целью конкретизации оснований признания публичных торгов/аукциона по реализации арестованного имущества недействительными. Исследованы положения действующего законодательства, которыми установлены правила организации и проведения публичных торгов/аукционов и которые могут быть основаниями для признания их недействительными. Отдельно внимание уделено исследованию вопроса о включении в перечень таких оснований нарушений государственного исполнителя. В результате конкретизирован перечень оснований признания публичных торгов/аукциона по реализации арестованного имущества недействительными, разработаны рекомендации по закреплению их в законодательстве. The paper analyses scientific literature, current legislation, materials of judicial practice in order to specify the grounds for confession of public sales/auction on realization of arrested property to be invalid. Provisions of current legislation, which set the rules of organization and conduction of public sales/auction and which can be the grounds for confession them to be invalid, are investigated. The attention is paid to investigation of the problem concerning involvement of violations of the state performer into the list of such grounds. As a result, the list of grounds for confession of public sales/auction on realization of arrested property to be invalid has been specified; recommendations have been worked out to fix them in the legislation. 2009 Article Щодо підстав визнання прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна недійсними / Ю.Н. Павлюченко // Економіка та право. — 2009. — № 1. — С. 46-50. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1681-6277 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5127 347.238.8 uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми розвитку законодавства України Проблеми розвитку законодавства України
spellingShingle	Проблеми розвитку законодавства України Проблеми розвитку законодавства України Павлюченко, Ю.Н. Щодо підстав визнання прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна недійсними
description	У статті проведено аналіз наукової літератури, чинного законодавства, матеріалів судової практики з метою конкретизації підстав визнання прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна недійсними. Досліджено положення діючого законодавства, якими встановлено правила організації і проведення прилюдних торгів/аукціонів і які можуть бути підставами для визнання їх недійсними. Окремо увагу приділено дослідженню питання про включення в перелік таких підстав порушень державного виконавця. У результаті конкретизовано перелік підстав визнання прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна недійсними, розроблено рекомендації щодо закріплення їх у законодавстві.
format	Article
author	Павлюченко, Ю.Н.
author_facet	Павлюченко, Ю.Н.
author_sort	Павлюченко, Ю.Н.
title	Щодо підстав визнання прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна недійсними
title_short	Щодо підстав визнання прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна недійсними
title_full	Щодо підстав визнання прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна недійсними
title_fullStr	Щодо підстав визнання прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна недійсними
title_full_unstemmed	Щодо підстав визнання прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна недійсними
title_sort	щодо підстав визнання прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна недійсними
publisher	Інститут економіко-правових досліджень НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Проблеми розвитку законодавства України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5127
citation_txt	Щодо підстав визнання прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна недійсними / Ю.Н. Павлюченко // Економіка та право. — 2009. — № 1. — С. 46-50. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT pavlûčenkoûn ŝodopídstavviznannâprilûdnihtorgívaukcíonuzrealízacííareštovanogomajnanedíjsnimi
first_indexed	2025-07-02T08:17:38Z
last_indexed	2025-07-02T08:17:38Z
_version_	1836522414884782080
fulltext	Проблемы развития законодательства Украины ЭКОНОМИКА И ПРАВО46 2009, №1 ки : матер. науково�практ. конф., м. Сімферополь, 19– 20 трав. 2003 р. – С. 170–172. 10. О научной и научно�технической деятельнос� ти : Закон Украины от 13 декабря 1991 г. № 1977�XII // Ведомости Верховной Рады Украины. – 1992. – № 12. – Ст. 165. Представлена в редакцию 02.04.2009 г. © Ю. М. Павлюченко, 2009 УДК 347.238.8 Ю. М. Павлюченко, канд. юрид. наук, старший викладач Донецького національного університету ЩОДО ПІДСТАВ ВИЗНАННЯ ПРИЛЮДНИХ ТОРГІВ/АУКЦІОНУ З РЕАЛІЗАЦІЇ АРЕШТОВАНОГО МАЙНА НЕДІЙСНИМИ Продаж арештованого майна на прилюдних торгах/аукціоні є підставою для отримання грошо� вих коштів, які спрямовуються на погашення боргів перед стягувачами, а також для переходу права власності на арештоване майно від боржни� ка до переможця торгів. Виходячи з цього, ста� більність результатів прилюдних торгів/аукціону є вкрай важливою. Однак порушення, які допущені у сфері реалізації арештованого майна, можуть спричинити визнання прилюдних торгів/аукціону недійсними, що тягне настання негативних нас� лідків для набувача майна, сторін виконавчого провадження, організатора торгів/аукціону. При вирішенні питання про визнання торгів недійсними проблемним є визначення підстав виз� нання їх недійсними, оскільки такі підстави не знайшли закріплення в законодавстві, яке регулює продаж арештованого майна з торгів. Аналіз судової практики свідчить, що особи, які незадоволені результатами проведення прилюдних торгів/аукціону, звертаються до суду з позовом про визнання їх недійсними, мотивуючи вимоги пору� шеннями прав орендаря порушеннями обов’язків держвиконавцем або порядку підготовки, проведен� ня та оформлення результатів прилюдних торгів/ аукціону, недійсністю висновку щодо оцінки май� на [1–3]. Одночасно простежується й різний підхід судів до вирішення таких справ, обґрунтування прийнятого рішення порушеннями держвиконавця, наприклад, при арешті майна, або спеціалізованої організації при підготовці до торгів. Все це робить положення переможця прилюдних торгів/аукціону нестабільним, знижує інтерес до торгів, негативно відбивається на розвитку діяльності з реалізації арештованого майна, зменшує вірогідність досяг� нення мети виконавчого провадження. Серед вітчизняних науковців мало хто приділяв увагу питанню підстав визнання прилюдних торгів/ аукціону з реалізації арештованого майна недійсни� ми. Натомість значні доробки в цій сфері мають російські вчені, зокрема, С. Ю. Єндовін [4], Л. А. Но� восьолова [5], К. І. Скловський [6], Т. В. Шпачева та інші. При цьому серед названих науковців відсутня єдність поглядів на питання підстав визнання при� людних торгів/аукціону недійсними. Вищенаведене вказує на актуальність обраної теми і необхідність подальших її досліджень. Мета статті полягає у конкретизації підстав визнання прилюдних торгів/аукціону з реалізації ареш! тованого майна недійсними та розробці пропозицій щодо їх закріплення в законодавстві. Аналіз чинного законодавства свідчить, що підстави визнання прилюдних торгів/аукціону не� дійсними не визначені не лише в нормативно�право� вих актах, які регулюють продаж арештованого май� на, але й у тих, які регулюють реалізацію заставлено� го майна, предмета іпотеки, майна у процедурі банк� рутства, конфіскованого майна, податкової застави. Розглядаючи історичний досвід правового зак� ріплення підстав визнання прилюдних торгів/аук� ціону недійсними, потрібно зазначити наступне. Підстави визнання прилюдних торгів/аукціону не� дійсними містилися у Статуті цивільного судочин� ства 1864 р., який розрізняв їх для рухомого та не� рухомого майна [7], у ЦПК УРСР [8, ст. 399], Інструкції про виконавче провадження СРСР 1985 р. [9, п. 104]. Узагальнено можна говорити, що підставами для визнання прилюдних торгів/аукці� ону недійсними у вказаних нормативно�правових актах були порушення правил їх організації та про� ведення, а також продаж майна, яке не належало боржнику. Такий підхід був успадкований Російсь� Проблеми розвитку законодавства України ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 472009, №1 кою Федерацією, ЦК якої закріпив, що порушен� ня правил проведення прилюдних торгів є підста� вою визнання їх недійсними [10, ст. 449]. Однак, як зазначає Л. А. Новосьолова, найбільші розходжен� ня у теорії та практиці з питання, які норми закону можуть бути віднесені до правил проведення торгів. Одні обстоюють точку зору про розширене тлума� чення «правил», включення до них дій держвико� навця [6, с. 105–107, 9], інші виступають за обме� ження підстав визнання торгів з реалізації арешто� ваного майна недійсними лише порушеннями при підготовці та проведенні торгів. Так, у розумінні Л. А. Новосьолової, до правил проведення прилюд� них торгів/аукціону відносяться процедурні вимо� ги, яких потрібно дотримуватися для забезпечення можливості зацікавленим особам подати заявки на участь у торгах, належного проведення прилюдних торгів, визначення переможця торгів [5, с. 127–128]. Тобто підставами визнання прилюдних торгів/аук� ціону недійсними мають визнаватися порушення нормативно�правових актів, якими встановлюєть� ся порядок реалізації арештованого майна. Аналогічно, аналіз судової практики вказує на те, що в ряді справ суди обґрунтовують рішення про визнання прилюдних торгів/аукціону недійсними порушеннями вимог Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (далі – Тимчасове положення) або Порядку реалізації арештованого майна (далі – Порядок), а відмову – відсутністю та� ких порушень. Так, підставами виступали порушен� ня спеціалізованою організацією вимог вказаних нормативно�правових актів, зокрема, неповідомлен� ня сторін виконавчого провадження про призначен� ня прилюдних торгів, дату, місце їх проведення та первісну вартість майна, порушення вимог до змісту, строків та порядку розміщення інформаційного ого� лошення [1, 11–13]. Натомість при розгляді інших справ підставами були визнані порушення держви� конавця при зверненні стягнення на майно, зокре� ма, при оцінці арештованого майна, недотриманні встановленої черговості звернення стягнення [2, 14]. У цілому, аналіз постанов, прийнятих вищими судовими інстанціями за переглянутими справами про визнання прилюдних торгів недійсними, свідчить, що ними підтримується позиція щодо віднесення придбання майна із прилюдних торгів до угод купівлі�продажу, яку можна визнати недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність угод. Одночасно наголошується, що для цього необхідно довести проведення торгів з пору� шенням установлених правил (порядку). Тобто підставою визнання торгів недійсними є порушен� ня вимоги ч. 1 ст. 203 ЦК України, зокрема, супе� речливість змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, або ст. 207 ГК Ук� раїни щодо відповідності господарського зобов’я� зання вимогам закону. Разом з тим за відсутності законодавчого визначення та однозначної судової практики, з метою єдиного застосування вказаної вище підстави, потрібно встановити, які саме поло� ження законодавства відносяться до правил прове� дення прилюдних торгів/аукціону, порушення яких може розглядатися підставою визнання прилюдних торгів/аукціону недійсними. Аналізуючи законодавство, яке містить поло� ження щодо прилюдних торгів/аукціону, можна дійти наступного висновку. ГК України та ЦК Украї� ни обмежилися закріпленням права укладати дого� вори шляхом проведення публічних торгів, аукціонів, однак порядок їх проведення, правові наслідки та інші питання повинні визначатися іншими норма� тивно�правовими актами (ст. 185 ГК, ст. 650 ЦК). Аналіз положень Закону України «Про вико� навче провадження» (далі – Закон) та Інструкції про проведення виконавчих дії свідчить, що вони не містять правил проведення прилюдних торгів/ аукціону, оскільки, закріпивши ці способи відчу� ження арештованого майна, відсилають до норма� тивно�правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок реалізації арештованого май� на (ст. 61, 66 Закону; п. 5.12.2. Інструкції). Отже, правила проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням про порядок проведен� ня прилюдних торгів з реалізації арештованого не� рухомого майна, аукціону – Порядком реалізації арештованого майна (до речі, на це вказують і їх назви), а тому порушення їх норм має розцінюва� тися як підстави для визнання прилюдних торгів/ аукціону недійсними, що і знаходить підтверджен� ня в ряді прикладів судової практики. Визнання судами прилюдних торгів/аукціону недійсними з підстав порушення черговості звернен� ня стягнення на майно, накладення арешту на май� но, яке знаходиться у податковій заставі або належить іншій особі, проведення реалізації під час існування обставин, які зумовлюють обов’язкове зупинення ви� конавчого провадження, звернення стягнення на май� но без правових підстав, вказує на розширене розу� міння поняття правил проведення торгів, включення до них дій держвиконавця, що передують реалізації. Деякі науковці підтримують такий підхід, вис� ловлюючись за віднесення до правил проведення прилюдних торгів/аукціону, перш за все, норм, які регламентують дії держвиконавця на стадії виявлен� ня, арешту, оцінки та передавання майна на реалі� зацію. Хоча такі норми безпосередньо не визнача� ють правила проведення торгів, однак регулюють підготовчі заходи, які передують реалізації арешто� Проблемы развития законодательства Украины ЭКОНОМИКА И ПРАВО48 2009, №1 ваного майна, тому від їх дотримання залежить дійсність продажу арештованого майна [4, с. 10]. Подібна точка зору висловлена К. І. Скловським з тією різницею, що порушення судовим виконавцем закону тягне за собою нікчемність угоди купівлі5 продажу арештованого майна [6, с. 107]. Разом з тим підхід до розширеного тлумачення терміну правил проведення прилюдних торгів/аук5 ціону викликає зауваження. Включення дій державного виконавця до пра5 вил проведення прилюдних торгів/аукціону і відне5 сення їх до підстав визнання торгів недійсними сут5 тєво знижує гарантії захисту прав добросовісних набувачів арештованого майна. Учасники торгів не знають і, як правило, не можуть знати про порушен5 ня держвиконавця при зверненні стягнення на май5 но, а тому не можна ставити їх право на придбане майно в залежність від обставин, які їм не відомі [5, с. 141]. Це призводить до зниження довіри до прид5 бання арештованого майна, зниження цін, які про5 понуються на торгах, і, як наслідок, до утруднення продажу арештованого майна, що буде відбиватися на ефективності діяльності з реалізації арештовано5 го майна і виконавчого провадження. Дії державного виконавця підлягають оскаржен5 ню в порядку, передбаченому гл. 10 Закону. Так, арешт і оцінка майна боржника може бути оскарже5 на протягом 105денного терміну з моменту повідом5 лення про вчинення цих дій (ст. 55, 57 Закону). Бор5 жник чи стягувач не повинні чекати проведення при5 людних торгів/аукціону для того, щоб оскаржити дії держвиконавця при арешті чи оцінці майна, а по5 винні скористатися самостійним способом захисту прав, які порушуються незаконними діями держви5 конавця. З такої позиції виходив Верховний суд Ук5 раїни, відмовляючи у задоволенні касаційної скарги ВАТ щодо визнання прилюдних торгів недійсними, зазначивши, що обов’язок дотримання процедури виконання судових рішень покладено на ДВС, чиї дії чи бездіяльність можуть бути предметом самостійно5 го судового розгляду [15]. Отже, дії держвиконавця не відносяться до пра5 вил проведення прилюдних торгів/аукціону, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів/аукціо5 ну недійсними. Визначити правопорушення правил проведен5 ня прилюдних торгів/аукціону, які можуть бути підставами для визнання їх недійсними, дозволяє аналіз чинного законодавства та судової практики з урахуванням суттєвості допущених правопору5 шень, їх впливу на результати проведених торгів. Перелік таких правопорушень наведений нижче. Підставою для визнання прилюдних торгів/аук5 ціону недійсними пропонується вважати порушення строків публікації інформаційного повідомлення, способу його розміщення, тобто неналежне доведен5 ня інформації про призначені прилюдні торги/аук5 ціон до широкого кола осіб, невідповідність змісту інформаційного повідомлення встановленим вимо5 гам (п. 3.5–3.10. Тимчасового положення; п. 3.6. Порядку). Роль інформаційного повідомлення поля5 гає у залученні найбільшої кількості осіб з метою виявлення особи, яка запропонує найвищу ціну, а тому порушення вимог щодо нього може суттєво вплинути на результати прилюдних торгів/аукціону. Ще однією підставою для визнання прилюдних торгів недійсними може виступати неповідомлення держвиконавця, боржника чи стягувача про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, стартову ціну реалізації майна (п. 3.11. Тимчасового положення). Законодавець, визнаючи цих осіб найбільш зацікав5 леними у належному проведенні прилюдних торгів і продажу майна за найвищу ціну, закріпив за ними право бути присутніми на торгах, подавати свої зау5 важення щодо їх проведення. Однак боржник, який не був присутнім при продажу майна, може скорис5 татися правом ініціювати визнання торгів недійсни5 ми навіть, якщо відсутні інші порушення, а вируче5 них коштів достатньо для погашення боргу. Тому при вирішенні такої ситуації мають братися до уваги по5 зитивні наслідки для боржника та інших учасників виконавчого провадження від визнання торгів не5 дійсними чи від залишення їх результатів у силі. До підстав визнання прилюдних торгів/аукціо5 ну недійсними має відноситися створення перепон для участі у прилюдних торгах/аукціоні, яке може виражатися у необґрунтованій відмові у прийнятті заяв для участі у прилюдних торгах/аукціоні, недопу5 щенні осіб у місце їх проведення тощо. Такі пору5 шення обмежують кількість учасників торгів, можуть вплинути на формування продажної ціни лота, а тому мають бути визнані суттєвими підставами для визнання прилюдних торгів/аукціону недійсними. Порушення безпосередньо порядку проведен5 ня прилюдних торгів/аукціону (розділ 4 Тимчасово5 го положення та Порядку), зокрема проведення торгів за наявності одного покупця, визначення переможцем учасника, який не запропонував най5 вищу ціну тощо, відносяться до підстав визнання прилюдних торгів/аукціону недійсними, оскільки є грубими порушеннями законодавства й суттєво впливають на результати проведених торгів. Також однією з підстав визнання прилюдних торгів/аукціону недійсними є порушення вимог ве5 дення та оформлення протоколу (п. 4.14–4.16. Тим5 часового положення; п. 4.8. Порядку), оскільки в ньому фіксується хід проведення торгів, а його на5 лежне оформлення виступає умовою переходу пра5 ва власності на арештоване майно. Проблеми розвитку законодавства України ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 492009, №1 Насамкінець, продаж майна особі, яка не мала права брати участь у торгах (наприклад, держвико� навець) або не мала достатній обсяг дієздатності також відноситься до порушення правил проведен� ня прилюдних торгів/аукціону, оскільки вимоги до учасників визначені п. п. 3.14, 3.17. Тимчасового положення та п. п. 3.10., 3.11. Порядку. Таке пору� шення є підставою визнання прилюдних торгів/аук� ціону недійсними, оскільки відповідно до ст. 215 ЦК України є підставою недійсності правочину. Одночасно, віднесення до підстав визнання при� людних торгів/аукціону недійсними звернення стяг� нення на майно, неналежне боржнику або яке не підлягає продажу (виключене з обігу), є спірним. З одного боку, держвиконавець при зверненні стягнен� ня на майно боржника діє від імені держави і наділе� ний в силу закону правом розпоряджатися арешто� ваним майном, яке належить боржнику на праві власності або закріплене за ним (ст. 50, 64 Закону). У разі звернення стягнення на майно, яке боржнику не належить, виходячи зі змісту вищенаведених ста� тей Закону, державний виконавець позбавлений пра� ва розпорядження ним. Відповідно і продаж на при� людних торгах чи аукціоні майна, не належного бор� жнику і не закріпленого за ним, може вважатися підставою для визнання прилюдних торгів недійсни� ми. Разом з тим аналіз чинного законодавства не дає права однозначно стверджувати, що продане із при� людних торгів майно, яке не належить боржнику, є підставою для визнання прилюдних торгів чи аукці� ону недійсними, оскільки Закон передбачає само� стійний спосіб захисту прав власності особи, на май� но якої звернено стягнення по боргах іншої особи. Така особа може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з� під арешту (ст. 59 Закону). Природно, що власник майна, яке знаходиться в іншої особи, буде цікави� тися станом цього майна і вже при накладенні ареш� ту на нього вживе заходів щодо захисту свого права. До того ж інші положення Закону та підзаконних актів, які регулюють звернення стягнення на майно, свідчать про те, що продаж на прилюдних торгах/аук� ціоні майна, неналежного боржнику, є результатом неякісного виконання держвиконавцем своїх обо� в’язків. Чинним законодавством передбачено, у разі звернення стягнення на об’єкт нерухомості держвико� навець запитує відповідні органи про його належність боржникові (ст. 62 Закону), до Заявки на реалізацію арештованого майна обов’язково додає копії доку� ментів, що підтверджують право власності або корис� тування ним (ст. 66 Закону, п. 3.1 Порядку). Це озна� чає, що при добросовісному виконанні держвиконав� цем своїх обов’язків, ретельній перевірці правовста� новлюючих документів, випадки продажу неналежно� го боржнику майна будуть практично виключені. Як слідує з викладеного, продаж на прилюд� них торгах/аукціоні майна, неналежного боржни� ку, не є однозначною підставою визнання їх не� дійсними. Оскільки майно не може бути витребу� ване у добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку для виконання судових рішень (ч. 2 ст. 388 ЦК), то вважається, що особа, майно якої реалізоване по боргах іншої особи, може по� дати позов про відшкодування збитків, спричине� них таким відчуженням, якщо доведе, що вона на момент арешту майна не знала і не могла знати про звернення стягнення на її майно. Стосовно віднесення до підстав визнання при� людних торгів чи аукціону недійсними продажу майна, на яке не може бути звернено стягнення, слід зазначити наступне. Закон прямо встановлює неможливість звернення стягнення на майно фізичної особи, яке міститься в переліку видів май� на громадян, на яке не може бути звернено стяг� нення за виконавчими документами (ст. 50 ч. 5 Закону), а також на майно юридичної особи, яке виключене з обороту або обмежене в обороті (ч. 1 ст. 64 Закону). Договір купівлі�продажу щодо таких об’єктів при реалізації арештованого майна з торгів має визнаватися недійсним в силу ч. 1 ст. 203 ЦК. У даному випадку підставою для визнання при� людних торгів чи аукціонів недійсними є не пору� шення правил проведення прилюдних торгів чи аукціонів, а порушення норм матеріального права, які забороняють звернення стягнення на майно, виключене або обмежене в обороті. Вищевикладене дозволяє конкретизувати перелік підстав визнання прилюдних торгів/аукціону не* дійсними. До таких підстав мають відноситися по* рушення правил проведення прилюдних торгів/аукці* ону, тобто порушення вимог з організації, безпосеред* нього проведення та оформлення результатів при* людних торгів/аукціону, які є суттєвими і вплинули на формування результатів торгів. Також до підстав потрібно включати продаж майна боржника, на яке не може бути звернено стягнення. Підставами визнання прилюдних торгів/аук� ціону недійсними варто доповнити Тимчасове по� ложення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна та По� рядок реалізації арештованого майна. Одночасно пропонується главу 22 ГК України доповнити ст. 2081 та главу 53 ЦК України – ст. 6541, в яких зак� ріпити, що до виконання, розірвання, визнання не� дійсними договорів, укладених на публічних торгах, біржах, аукціонах, конкурсах застосовуються за� гальні правила, встановлені до договорів, укладених на основі вільного волевиявлення, з урахуванням особливостей, встановлених відповідними норма� тивно�правовими актами. Це сприятиме конкрети� Проблемы развития законодательства Украины ЭКОНОМИКА И ПРАВО50 2009, №1 зації ч. 1 ст. 203 ЦК України та ч. 1 ст. 207 ГК Украї� ни, визначаючи, яким саме актам законодавства не може суперечити проведення прилюдних торгів/ аукціонів із реалізації арештованого майна. Література 1. Постанова Вищого господарського суду Украї� ни від 29 травня 2006 р. по справі № 31/374 [Електрон� ний ресурс]. – Режим доступу : http: //zakon1.rada.gov. ua/cgi�bin/laws/main.cgi. 2. Постанова Верховного суду України від 3 груд� ня 2002 р. по справі № ПД19/139 // Бізнес: законодав� ство та практика. – 2003. – № 12. 3. Постанова Вищого господарського суду Украї� ни від 17 березня 2005 р. по справі № 8/214 [Електрон� ний ресурс]. – Режим доступу : http: //zakon1.rada.gov. ua/cgi�bin/laws/main.cgi. 4. Ендовин С. Ю. К вопросу о публичных торгах [Электронный ресурс] / С. Ю. Ендовин // Эж� Юрист. – 2000. – № 51. – Режим доступа : http: //www. gazeta�yurist.ru. 5. Новоселова Л. А. Публичные торги в рамках исполнительного производства / Л. А. Новоселова. – М. : Статут, 2006. – 253 с. 6. Скловский К. И. Некоторые проблемы оспари� вания в суде реализации имущества на торгах / К. И. Скловский // Вестник Высшего арбитражного суда Российской Федерации. – 2001. – № 9. – С. 103–114. 7. Васьковский Е. В. Учебник гражданского про� цесса [Электронный ресурс] / Е. В. Васьковский // Все о праве [Электронная библиотека] – М., 1917. – 387 с. – Режим доступа : http: //allpravo.ru/library/ doc2472p/instrum4301/. 8. Цивільно�процесуальний кодекс УРСР : Закон УРСР від 18 липня 1963 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: //zakon1.rada.gov. a/cgi�bin/laws/ main.cgi. – (втратив чинність). 9. Інструкція про виконавче провадження : Наказ Міністра юстиції СРСР від 15 листопада 1985 р. № 22 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // zakon1.rada.gov.ua/cgi�bin/laws/main.cgi. – (втратила чинність). 10. Гражданский кодекс Российской Федерации : Федеральный закон от 30 ноября 1994 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http: //www.law.yarovoiy. com/kodeks_gr.html. 11. Постанова Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http : //zakon1.rada.gov.ua/cgi�bin/laws/ main.cgi. 12. Постанова Верховного суду України від 8 квітня 2003 р. по справі № 13–9/116 // Вісник госпо� дарського судочинства. – 2004. – № 2. – С. 76. 13. Постанова Вищого господарського суду Украї� ни від 11 липня 2006 р. по справі № 5/27 [Електрон� ний ресурс]. – Режим доступу : http: //zakon1.rada.gov. ua/cgi�bin/laws/main.cgi. 14. Постанова Вищого господарського суду Украї� ни від 19 січня 2006 року по справі № 32/116пд [Елек� тронний ресурс]. – Режим доступу : http: //zakon1.rada. gov.ua/cgi�bin/laws/main.cgi. 15. Постанова Верховного суду України від 15 квітня 2002 р. по справі № 24/513 // Вісник госпо� дарського судочинства. – 2002. – № 3. – С. 132. Подано до редакції 03.04.2009 р. © Н. В. Ібрагімова, 2009 УДК 334.758.4 Н. В. Ібрагімова, викладач Чернігівського державного інституту економіки та управління ДО ПИТАННЯ УТВОРЕННЯ ХОЛДИНГОВОЇ КОМПАНІЇ Холдингова компанія та її корпоративні під� приємства являють у своїй сукупності складну структурну побудову – холдингову групу, особ� ливість якої проявляється у відносинах контролю� підпорядкування між її складовими одиницями. Утворення перших холдингових компаній відно� ситься до 1989 p., в часи існування Радянського Со� юзу. До середини 90�х років процес утворення холдин� гових компаній прийняв більш масштабний характер і йшов за двома основними напрямами: частина хол� дингових компаній утворювалась шляхом поділу ве� ликих підприємств, наприклад заводів, на підрозділи з виділенням у дочірні (зараз корпоративні) підпри� ємства допоміжних виробництв, інша частина фор�

Щодо підстав визнання прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна недійсними

Institution

Ähnliche Einträge