Проблеми чужомовного впливу на українську науково-технічну термінологію

Закцентовано увагу на проблемах, що виникають у сучасній українській науково-технічній термінології через посилення чужомовних впливів. Зокрема йдеться про насичення наукових текстів варваризмами та граматичними англізмами, з’ясовано передумови цього процесу і зроблено висновок щодо потреби його зуп...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Куньч, З.Й.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут української мови НАН України 2013
Schriftenreihe:	Термінологічний вісник
Schlagworte:	Прикладне термінознавство. Термін і проблеми унормування, перекладу та міжмовної гармонізації
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51277
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Проблеми чужомовного впливу на українську науково-технічну термінологію / З.Й. Куньч // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 215-220. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-51277
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-512772013-11-21T03:08:13Z Проблеми чужомовного впливу на українську науково-технічну термінологію Куньч, З.Й. Прикладне термінознавство. Термін і проблеми унормування, перекладу та міжмовної гармонізації Закцентовано увагу на проблемах, що виникають у сучасній українській науково-технічній термінології через посилення чужомовних впливів. Зокрема йдеться про насичення наукових текстів варваризмами та граматичними англізмами, з’ясовано передумови цього процесу і зроблено висновок щодо потреби його зупинити. The paper dedicated to the problems appearing in modern Ukrainian scientific and technical terminology under the influence of foreign language. Particularly it deals with barbarisms and grammatical Anglicism spread into scientific texts; premises of the process are identified; the necessity to stop it is concluded. 2013 Article Проблеми чужомовного впливу на українську науково-технічну термінологію / З.Й. Куньч // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 215-220. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51277 811.161.2 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Прикладне термінознавство. Термін і проблеми унормування, перекладу та міжмовної гармонізації Прикладне термінознавство. Термін і проблеми унормування, перекладу та міжмовної гармонізації
spellingShingle	Прикладне термінознавство. Термін і проблеми унормування, перекладу та міжмовної гармонізації Прикладне термінознавство. Термін і проблеми унормування, перекладу та міжмовної гармонізації Куньч, З.Й. Проблеми чужомовного впливу на українську науково-технічну термінологію Термінологічний вісник
description	Закцентовано увагу на проблемах, що виникають у сучасній українській науково-технічній термінології через посилення чужомовних впливів. Зокрема йдеться про насичення наукових текстів варваризмами та граматичними англізмами, з’ясовано передумови цього процесу і зроблено висновок щодо потреби його зупинити.
format	Article
author	Куньч, З.Й.
author_facet	Куньч, З.Й.
author_sort	Куньч, З.Й.
title	Проблеми чужомовного впливу на українську науково-технічну термінологію
title_short	Проблеми чужомовного впливу на українську науково-технічну термінологію
title_full	Проблеми чужомовного впливу на українську науково-технічну термінологію
title_fullStr	Проблеми чужомовного впливу на українську науково-технічну термінологію
title_full_unstemmed	Проблеми чужомовного впливу на українську науково-технічну термінологію
title_sort	проблеми чужомовного впливу на українську науково-технічну термінологію
publisher	Інститут української мови НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Прикладне термінознавство. Термін і проблеми унормування, перекладу та міжмовної гармонізації
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51277
citation_txt	Проблеми чужомовного впливу на українську науково-технічну термінологію / З.Й. Куньч // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 215-220. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Термінологічний вісник
work_keys_str_mv	AT kunʹčzj problemičužomovnogovplivunaukraínsʹkunaukovotehníčnutermínologíû
first_indexed	2025-07-04T13:17:04Z
last_indexed	2025-07-04T13:17:04Z
_version_	1836722447809773568
fulltext	215Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) © З. Й. КУНЬЧ, 2013 Місце запозичень у терміносистемах вивчали наприкінці XX – на по- чатку XXI ст. такі українські вчені, як В. В. Акуленко, Т. Р. Кияк, Т. І. Пань- ко, Л. О. Симоненко, І. М. Кочан, А. С. Д’яков та ін. Досліджуючи терміни з міжнародними компонентами в сучасній українській мові, І. М. Кочан розглядає питання співвідношення національного й інтернаціонального в термінології. Зокрема вона зазначає, що процес інтернаціоналізації термі- нології, попри те, що “вважається об’єктивним і прогресивним”, має і “не- гативні властивості, які ведуть до денаціоналізації терміносистем, витіснен- ня національних термінів і терміноелементів” [2, с. 16]. Сьогодні питання вживання запозичень у термінології постає особливо гостро через вкрай не- гативне явище, яке актуалізується в нашій мові, – через навалу англізмів у мові української науки. Найактивніший вияв цього процесу простежуємо в галузі інформаційних технологій, маркетингу, фінансів, суспільно-політич- ного життя. Завдання нашого дослідження – закцентувати увагу саме на не- гативних наслідках іншомовного впливу в лексиці й термінології. Об’єктом розвідки є терміни-запозичення, які з’являються в українських галузевих терміносистемах останнім часом. Запозичені термінологічні елементи, особливо морфеми давньогрець- кого і латинського походження, добре придатні для термінотворення, оскільки якнайкраще відповідають основним ознакам термінів (однознач- ність, стилістична нейтральність, точність, короткість, відсутність експре- сивності, суб’єктивно-оцінних відтінків тощо). Саме цим українські термі- нознавці (Т. І. Панько, Ф. О. Циткіна, І. М. Кочан та ін.) пояснюють те, що інтернаціоналізація термінологічних систем є одним із природних і вагомих шляхів їхнього самобутнього розвитку. З другого боку, наявність власних відповідників до запозичених термінів засвідчує багатство й самобутність української наукової мови. Тому цілком справедливою є тенденція до як- найактивнішого залучення питомих слів у ролі термінів. Термінологи ак- тивно працюють над виробленням наукових засад конструювання україн- ських варіантів термінів на позначення нових понять, роблять спроби по- вернути терміни, заборонені в 30-х рр. XX ст. удк 811.161.2 З. Й. куНьЧ (львів, україна) ПРОБЛЕмИ ЧУЖОмОвнОГО вПЛИвУ на УКРаЇнсЬКУ наУКОвО-ТЕХнІЧнУ ТЕРмІнОЛОГІЮ Закцентовано увагу на проблемах, що виникають у сучасній українській нау ково- технічній термінології через посилення чужомовних впливів. Зокрема йдеться про на- сичення наукових текстів варваризмами та граматичними англізмами, з’ясовано переду- мови цього процесу і зроблено висновок щодо потреби його зупинити. К л ю ч о в і с л о в а : українська термінологія, галузева терміносистема, термін-за- позичення, іншомовний елемент, англізм. 216 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) З. Й. Куньч Слушною й цінною вважаємо думку з цього приводу визначного укра- їнського мовознавця Ю. Шереха (Шевельова), який зазначав: “У випадках однозначности свого слова і чужого загалом перевагу мусить мати своє сло- во, наприклад, у таких конкуренційних парах, як відсоток – процент, по- ступ – прогрес, пішохід – тротуар… Але чуже слово може лишитися як дру- горядний синонім, збагачуючи цим словник. Згодом воно може набрати особливого значення, вужчого або ширшого, і тоді воно стане особливо ко- рисне. Так сталося з багатьма етранжизмами, позиченими в нашу мову. На- приклад, первісно однозначні були слова в таких парах, як супровід і конвой, жах і терор, прохід і пасаж, повідомлення і рапорт, справа і афера, а тепер іншомовні слова набрали особливого, звуженого значення: конвой означає не всякий супровід, а при арештантах, терор – не взагалі жах, а систему жахних політичних переслідувань, пасаж – не взагалі прохід, а прохід між крамницями в будинку, рапорт – не взагалі повідомлення, а службове по- відомлення вищій інстанції, афера – не взагалі справу, а незаконну, нечисту справу” [6, с. 45]. Саме на таких засадах стояло українське термінознавство останні два десятиліття. Сьогодні ж ситуація суттєво викривлюється через активне залучення до терміносистем новітніх запозичень. З’ясуємо насамперед аргументи, які висувають прихильники цього процесу. Найяскравіших ми виявили три. По-перше, побутує теза, що ак- тивне вживання слів іншомовного походження, особливо так званих ін- тернаціоналізмів, тобто слів, які з однаковим значенням і подібним зву- чанням функціонують у більшості сучасних європейських мов, є корис- ним і правильним, оскільки це спрощує міжнаціональну комунікацію, робить науковий текст доступнішим для перекладу іноземними мовами. Цю думку вважаємо засадничо хибною, адже створюючи науковий текст українською мовою, ми, очевидно, орієнтуємо його насамперед на україн- ського читача. Будь-який неукраїнський читач для сприймання наукової інформації українською мовою потребує або перекладу, або вивчення української мови. А “полегшене” сприймання термінів-запозичень в нау- ковому тексті аж ніяк не допоможе зрозуміти цілісний текст. По-друге, деякі науковці, хизуючись своїм знанням англійської мови, використову- ють у термінології та й лексиці загалом англійські варваризми, покликаю- чись на відсутність в українському словнику слова з аналогійним значен- ням, а англійський термін, на їхній погляд, якнайточніше передає суть означуваного поняття. Маємо констатувати, що проблема, звісно ж, не у бракові словотвірних можливостей української мови, про що свідчать такі видання, як “Словник-довідник. Нове в українській лексиці” (2002), “Словник лексико-словотвірних інновацій” (2004, 2007). По-третє, вису- вають ідею про те, що в сучасних умовах виявляє себе “прагнення учасни- ків мовного контакту до взаємного пристосування та спрощення мовних систем, що призводить до інтенсифікації процесів запозичування у взаємо діючих мовах” [4]. Проте зауважимо, що такого “взаємного присто- сування” поки що не помічено з боку англійської мови. Академік Л. А. Булаховський, детально досліджуючи наслідки кон- тактування мов, застерігав: “Корисність запозичання перетворюється у 217Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) Проблеми чужомовного впливу на українську науково-технічну термінологію свою протилежність, коли через невпинний тиск численних запозичень у носіїв мови, що йому (цьому тискові) підлягають, занепадають власні творчі сили на мовній ділянці та не розвивається (слабшає) контакт з пря- мими носіями мовної стихії. Сила рабського запозичання в певних соці- ально-історичних умовах може призвести всередині народу або соціальної групи до шкідливого або небезпечного для її цілості розпаду, і не дивно, отже, що деякі народи проти цього енергійно борються і знаходять у цій боротьбі красномовних захисників права народів бути в цьому відношенні самими собою” [1, с. 270]. Навалу англізмів в українську мову, на наш погляд, спричинили пси- холого-ментальні особливості сучасного українського суспільства, низь- кий рівень мовної культури. Мовознавець П. О. Селігей із цього приводу зазначає: “Якщо раніше своєрідності української наукової мови найбіль- ше вадили політичні перешкоди й заборони, то сьогодні на заваді стоїть якась упереджена, зашкарубла невіра мовної спільноти в її творчі можли- вості” [5, с. 163]. Зазначимо, що мода на вживання запозичень із тих чи тих мов у різні історичні періоди під впливом певних позамовних чинників з’являється і зникає. Внаслідок цього одні запозичення міцно утверджуються в мові, ста- ють її надбанням, а інші відходять далеко в пасив. Наприклад, на початку XX ст. часто вживаними були слова парцеляція (“поділ землі на дрібні ділян- ки”), анахорет (“відлюдник”), атрамент (“чорнило”) тощо. Сьогодні ж їх практично не використовують. Як влучно зазначив А. Содомора, ““модне”, на щастя, не є синонімом до “вічного”, радше – антонімом” [Цит. за 5, с. 95]. Отож, імовірно, мода на англійські запозичення теж поступово віді- йде. Але сьогодні англомовний наступ заполонив не лише науковий стиль української мови, а й офіційно-ділову, публіцистичну та й розмовну сфери. Як справедливо наголошує І. Фаріон, “англійські запозичення прорвали греблю нашої мови не так з огляду на процеси глобалізації, чи інтернаціона- лізації світу, як через невіднайдення сили у самій собі – себто мові” [5, с. 163]. Тобто через психологічну слабкість носіїв української мови, через їхнє недбале ставлення до екології українського слова сучасні наукові тек- сти переобтяжені надмірною кількістю термінів-запозичень. У сфері інформаційних технологій побутують терміни інтерфейс (су- купність засобів, методів і правил взаємодії між елементами системи), клас- тер (кілька незалежних обчислювальних машин, що використовуються спільно і працюють як одна система), драйвер (комп’ютерна програма, за допомогою якої операційна система отримує доступ до керування апарат- ним забезпеченням), хаб (вузол мережі), джойстик трекбол (пристрій вве- дення інформації про відносне переміщення для комп’ютера), тачпад (сен- сорна панель); у суспільно-політичній термінології використовують термі- ни моніторинг (комплекс засобів для відстеження стану і тенденцій розвитку процесів), екзит-пол (післявиборче опитування), електорат (прихильники певної політичної сили), імпічмент (дострокове припинення повноважень посадовця); фінансово-банківська галузь наповнилася термінами тайминг (найсприятливіший момент для купівлі чи продажу акцій на біржі), такс- 218 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) З. Й. Куньч курс (передбачуваний курс цінного папера), франчайзинг (форма співпраці великого й дрібного підприємства), хайринг (середньотермінова оренда транспортних засобів), ф’ючерс (вид угоди на товарних і фінансових бір- жах), хеджування (форма страхування ціни та прибутку у ф’ючерсних уго- дах), цесія (відступлення іншій особі права вимоги в зобов’язанні), чойс (за- вершення торгової валютної сесії з рівним котируванням попиту й пропо- зиції), шомаж (страхування втрат, що виникають внаслідок зупинки виробництва у зв’язку зі стихійним лихом). Украй негативний прояв іншомовного впливу на мовлення сучасної нау ки – це порушення граматичних норм сучасної української мови. По- слуговуючись англомовними інформаційними чи науковими джерелами, українські науковці дедалі частіше вживають граматичні англізми. Так, все поширенішою стає англійська модель препозитивного вживання іменника у функції означення, наприклад, бізнес-план (доречно було б діловий план чи бізнесовий план), маркетинг-директор (українська модель директор з марке- тингу), екстерн-баланс (зовнішній баланс), екстра-дивіденд (додатковий диві- денд), онлайн-спільнота (віртуальна спільнота), інтернет-ресурси (інтернет- ні ресурси, ресурси з інтернету) тощо. Початок цьому граматичному явищу поклали лексичні запозичення англійських усталених словосполучень, які сприймалися в українській мові як складені слова, на зразок стриптиз-бар, гольф-клуб тощо. Проте сьогодні це явище вийшло за межі лексикології, його застосовують навіть у власних назвах, побудованих за цією моделлю, до того ж написаних без дефіса: Мрія банк, Родовід банк, Фастум гель тощо. Усвідомлена чи неусвідомлена потреба широко застосовувати власне українські слова у ролі термінів є підставою для синонімності багатьох су- часних термінологічних одиниць із різних галузей знань – запозичене і власне українське слово: екстерналії – зовнішні впливи, дефіцит – нестача, субститут – замінник, прерогатива – перевага, контракт – договір, екземп- ляр – примірник тощо. Деякі яскраві варваризми знаходять у нашій мові тра- диційніші адаптовані іншомовні варіанти: сюрвей-рипорт – аварійний сер- тифікат, екаутант – фінансист-бухгалтер, консалтинг – консультування, аутсорсинг – субпідряд тощо. Хоча чимало мовознавців схиляються до дум- ки, що паралельне використання обох синонімів-дублетів є тимчасовим явищем “із перспективою вибору єдиної форми після апробації варіантів у науковому обігу” [3, с. 88], на нашу думку, таке паралельне використання термінів-синонімів має підстави для тривалого існування. Насамперед, це зумовлено, як видається, саме функціональними засадами наявності сино- німів у мовленні – урізноманітнення викладу, уникнення монотонності, повторів. Адже синонімія тісно пов’язана з культурою мови. Навіть суто нау ковий текст, точний і однозначний із потреби, не може бути перенасиче- ний тими самими словами, тому з огляду на мовну культуру автори шукати- муть можливостей вживати дублетні форми. Крім того, наш висновок під- тверджує те, що деякі терміни-дублети з’явилися в мові не сьогодні, а функціонують у ній вже тривалий час і не відходять у пасивний словник, наприклад, деякі названі вище пари. 219Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) Проблеми чужомовного впливу на українську науково-технічну термінологію Найважливішою причиною нинішньої засміченості та невиправданої перенасиченості української мови іншомовними запозиченнями вважаємо бездіяльність державних інституцій, покликаних здійснювати мовну полі- тику. Так само, як і в природоохоронній сфері, поліпшення стану мовної екосистеми не відбувається без системних і наполегливих зусиль. Волання лінгвістів-термінознавців щодо потреби захищати мову від посиленого англо мовного впливу має не надто чутне відлуння. Безумовно, активною підмогою стають фахівці з різних галузей знань, які дбають про якість термі- носистем. Величезні напрацювання належать таким науковцям, як О. Д. Ко- черга, М. Д. Гінзбург, Б. Є. Рицар, М. Й. Ганіткевич, Р. В. Рожанківський, А. Г. Загородній та ін. Саме ці вчені докладають чимало зусиль для того, щоб зберегти національний дух української термінології в умовах сучасних гло- балізаційних процесів. Адже творити назви наукових понять належить не лише сліпо наслідуючи іншомовні моделі – існує чимало інших морфоло- гічних і семантичних способів термінотворення. Проте для того, щоб україн ська термінологія не втратила своєї національної специфічності, по- трібні психолого-ментальні передумови. У свідомості українців повинна утвердитися мода на українське, прагнення не допускати в своє мовлення надмірної кількості запозичень, висока мовна екологічна культура. Для цьо- го знав цям і шанувальникам української мови – філологам та нефілоло- гам – потрібна дієва допомога з боку державних органів влади всіх рівнів, працівників освітньо-виховної системи (від дитсадка до аспірантури), гро- мадсько-політичних об’єднань, таких суспільних інститутів, як церква, сім’я, неурядових організацій, просто представників громадськості – окре- мих осіб з високим рівнем національної і суспільної свідомості. Адже мов- лення сучасного науковця має бути взірцем чистоти, точності, правильно- сті, яскравості. Дотримання еталонної якості мови в українських наукових текстах має стати частиною державної мовної політики. Свою посильну участь у цій важливій справі може взяти кожен філо- лог – викладач вищої школи. Адже до навчальних планів усіх напрямів під- готовки входять дисципліни, програми яких передбачають вивчення тем, дотичних до нашої проблематики. Це “Українська мова (за професійним спрямуванням)”, “Українське термінознавство”, “Основи риторики”, “Практична стилістика української мови”, “Ділова українська мова” тощо. Та й фахівцям професійної підготовки слід акцентувати увагу своїх молодих колег на проблемах творення та функціонування термінологічних систем. Лише спільні зусилля науковців різних профілів допоможуть виправити си- туацію і припинити нестримну навалу чужомовного впливу на українську термінологію та й мову загалом. 1. Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства. Серія друга. Вибр. пр.: У 5 т. – К.: Наук. думка, 1975. – Т. 1. – 270 c. 2. Кочан І. М. Динаміка і кодифікація термінів з міжнародними компонентами в сучасній українській мові: Монографія. – Львів: Видав. центр ЛНУ імені Івані Франка, 2004. – 519 с. 3. Масенко Л. Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. – К.: Видав. дім “КМ Академія”, 2004. – 164 с. 220 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) З. Й. Куньч 4. Олійник А. Д. Роль запозичень-англіцизмів у розвитку сучасної української мікроекономічної термінології: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. – К., 2002. – Режим доступу: http://disser.com.ua/contents/5617.html. 5. Фаріон І. Мовна норма: знищення, пошук, віднова: Монографія. – Івано- Франківськ: Місто НВ, 2009. – 328 с. 6. Шерех Ю. Нарис сучасної української літературної мови. – Мюнхен: Вид-во “Молоде життя”, 1951. – Ч. 3: Наукове товариство ім. Шевченка. Бібліотека українознавства. – 402 с. Z. Y. Kunch PROBLEMS OF FOREIGN LANGUAGE INFLUENSE ON THE UKRAINIAN SCIENTIFIC AND TECHNICAL TERMINOLOGY The paper dedicated to the problems appearing in modern Ukrainian scientific and techni- cal terminology under the influence of foreign language. Particularly it deals with barbarisms and grammatical Anglicism spread into scientific texts; premises of the process are identified; the necessity to stop it is concluded. K e y w o r d s : Ukrainian terminology, branch terminological system, borrowed terms, for- eign language elements, Anglicism.

Проблеми чужомовного впливу на українську науково-технічну термінологію

Institution

Ähnliche Einträge