Полісемія в українській термінології органічної хімії
Полісемія як семантичне явище повною мірою властиве українській термінології органічної хімії. Розвиток значень слів відбувається шляхом її метафоричних, метонімічних і функціональних перенесень. На основі аналізу семантичної структури наявних у терміносистемі багатозначних лексем виділено полісемію...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Назва видання: | Термінологічний вісник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51282 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Полісемія в українській термінології органічної хімії / Н.А. Цимбал // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 22-27. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-51282 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-512822013-11-22T03:10:19Z Полісемія в українській термінології органічної хімії Цимбал, Н.А. Галузеве термінознавство. Термінологія медицини, хімії, біології Полісемія як семантичне явище повною мірою властиве українській термінології органічної хімії. Розвиток значень слів відбувається шляхом її метафоричних, метонімічних і функціональних перенесень. На основі аналізу семантичної структури наявних у терміносистемі багатозначних лексем виділено полісемію зовнішньосистемну і внутрішньосистемну. З’ясовано, що усунення багатозначності терміна можливе двома способами: створенням нової номінативної одиниці та створенням словосполучення, де опорний термін експліцитно конкретизується видовим. Polysemy as a semantic phenomenon is a proper feature of the Ukrainian terminology of the organic chemistry. The development of word meaning of the mentioned term system is the result of metaphoric, metonymic and functional shifts. The innersystem and outersystem polysemy was excreted on the basis of semantic structure of polysemantic lexemes analyses. The removal of term polysemy can be possible either by the creation of new nomination or by new words combination, where the strong term is concretized by the aspectual one. 2013 Article Полісемія в українській термінології органічної хімії / Н.А. Цимбал // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 22-27. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51282 811.162.2’373.46:54 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Галузеве термінознавство. Термінологія медицини, хімії, біології Галузеве термінознавство. Термінологія медицини, хімії, біології |
| spellingShingle |
Галузеве термінознавство. Термінологія медицини, хімії, біології Галузеве термінознавство. Термінологія медицини, хімії, біології Цимбал, Н.А. Полісемія в українській термінології органічної хімії Термінологічний вісник |
| description |
Полісемія як семантичне явище повною мірою властиве українській термінології органічної хімії. Розвиток значень слів відбувається шляхом її метафоричних, метонімічних і функціональних перенесень. На основі аналізу семантичної структури наявних у терміносистемі багатозначних лексем виділено полісемію зовнішньосистемну і внутрішньосистемну. З’ясовано, що усунення багатозначності терміна можливе двома способами: створенням нової номінативної одиниці та створенням словосполучення, де опорний термін експліцитно конкретизується видовим. |
| format |
Article |
| author |
Цимбал, Н.А. |
| author_facet |
Цимбал, Н.А. |
| author_sort |
Цимбал, Н.А. |
| title |
Полісемія в українській термінології органічної хімії |
| title_short |
Полісемія в українській термінології органічної хімії |
| title_full |
Полісемія в українській термінології органічної хімії |
| title_fullStr |
Полісемія в українській термінології органічної хімії |
| title_full_unstemmed |
Полісемія в українській термінології органічної хімії |
| title_sort |
полісемія в українській термінології органічної хімії |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Галузеве термінознавство. Термінологія медицини, хімії, біології |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51282 |
| citation_txt |
Полісемія в українській термінології органічної хімії / Н.А. Цимбал // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 22-27. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Термінологічний вісник |
| work_keys_str_mv |
AT cimbalna polísemíâvukraínsʹkíjtermínologííorganíčnoíhímíí |
| first_indexed |
2025-07-04T13:17:29Z |
| last_indexed |
2025-07-04T13:17:29Z |
| _version_ |
1836722473973841920 |
| fulltext |
22 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Галузеве термінознавство
Термінологія медицини, хімії, біології
удк 811.162.2’373.46:54
Н. а. цимБал
(умань, україна)
ПОЛІСЕМІЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ
ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ
Полісемія як семантичне явище повною мірою властиве українській термінології
органічної хімії. Розвиток значень слів відбувається шляхом її метафоричних, метоні-
мічних і функціональних перенесень. На основі аналізу семантичної структури наявних
у терміносистемі багатозначних лексем виділено полісемію зовнішньосистемну і внут-
рі шньосистемну. З’ясовано, що усунення багатозначності терміна можливе двома спо-
собами: створенням нової номінативної одиниці та створенням словосполучення, де
опор ний термін експліцитно конкретизується видовим.
К л ю ч о в і с л о в а : полісемія, українська термінологія, термінологія органічної
хімії, семантична структура.
© Н. А. ЦИМБАЛ, 2013
Однією з обов’язкових характеристик терміна вважають його моносеміч-
ність, проте більшість науковців схиляються до думки, що однозначність – це
лише тенденція термінологічних найменувань, а отже, є лише однією з вимог,
які висувають до терміна. Проблему полісемії в термінологічній лексиці ви-
вчали Б. М. Головін, В. П. Даниленко, Д. С. Лотте, Т. І. Панько, О. В. Супер-
анська та ін. Незважаючи на велику кількість досліджень багатозначності у
термінології, ця проблема вимагає подальшого вивчення на матеріалі різних
терміносистем. Основою аналізу є типологія полісемічних відношень в ас-
пекті розвитку нових значень та способи усунення багатозначності.
Мета статті – лінгвістичний аналіз полісемічних термінів сучасної
української термінології органічної хімії.
Традиційно багатозначність термінів вважається одним із найголовні-
ших недоліків термінологічної лексики. Явища полісемії неможливо уник-
нути ні в загальновживаній лексиці, ні в науковій мові, адже це, насампе-
ред, засіб мовної економії. Вимога однозначності терміна є одним із най-
важливіших завдань, яке ставиться при створенні нового терміна, проте
реально забезпечити таку умовну однозначність можливо лише в межах од-
нієї терміносистеми (і то частково). Незважаючи на всі недоліки полісемії
23Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Полісемія в українській термінології органічної хімії
як мовного явища, зміна значень лексем є одним із продуктивних способів
творення нових термінів.
Термінології органічної хімії властиве семантичне явище полісемії, яке
передбачає наявність у слові кількох відмінних у логіко-предметному від-
ношенні значень, що виступають його окремими варіантами, не розриваю-
чи єдності лексичної одиниці. Одна лексема може бути виразником різних
понять термінологічної і загальновживаної лексики. Спільні компоненти
значення виражаються вербально в дефініціях або простежуються тільки на
семантичному рівні. Наприклад: агресивний (загальновжив.) – схильний до
агресії, наступальний, ворожий; агресивний (хім.) – який хімічно руйнує ре-
човину (СУМ, І, с. 17); електронна конфігурація (хім.) – розміщення елек-
тронів на окремих електронних підоболонках атома; електронна конфігура-
ція (хім.) – розподіл, згідно з принципом Паулі, електронів атома чи моле-
кулярної частинки між одноелектронними хвильовими функціями, що
називаються орбіталями (ТСОХ, с. 164).
З одного боку, полісемія ускладнює наукове спілкування, тому в межах
конкретного термінологічного поля її треба позбуватися, наскільки це мож-
ливо. Але, з другого боку, багатозначність – це засіб мовної економії. Для
репрезентації нових понять, звичайно, можна створювати окремі терміни,
проте “жодна мова не була б спроможна виражати кожну конкретну ідею
самостійним словом або кореневим елементом. Конкретність досвіду без-
межна, ресурси ж найбагатшої мови суворо обмежені” [1, с. 18].
Розвиток значень слів відбувається шляхом метафоричних, метоніміч-
них і функціональних перенесень. На основі аналізу семантичної структури
наявних у терміносистемі органічної хімії багатозначних лексем виділено
полісемію зовнішньосистемну і внутрішньосистемну.
Специфіка зовнішньосистемної полісемії полягає в тому, що один із
ЛСВ функціонує за межами терміносистеми (у складі термінологій інших
галузей знань чи загальновживаної лексики). Наприклад: ініціатори
(хім.) – речовини, розклад яких чи взаємодія із субстратом започатковує
ланцюг реакцій (ТСОХ, с. 129); ініціатор (загальновжив.) – особа, група
осіб або організація, яким належить почин у якій-небудь справі; зачина-
тель, починатель (СУМ, IV, с. 30); інверсія (хім.) – операція симетрії, за
якою кожній точці об’єкта можна знайти відповідну точку, віддзеркалену
через якусь ту саму просторову точку (ТСОХ, с. 127); інверсія (лінгв.) –
зміна звичайного порядку слів у реченні для виділення смислової значу-
щості тих чи інших його членів або для надання фразі особливого стиліс-
тичного забарвлення (СУМ, IV, с. 24). Структура кожного багатозначного
слова індивідуальна і відкрита, тому що можливий розвиток нових зна-
чень у різних галузях знань. Так, лексема старіння має такі термінологічні
значення: старіння (біол.) – вікові зміни, що закономірно виникають у
процесі індивідуального розвитку (онтогенезу) та починаються задовго
до старості й обмежують пристосовні можливості організму (УРЕ, X,
с. 504); старіння (хім.) – сукупність хімічних і фізичних процесів, які від-
буваються в полімері у процесі збереження, перероблення та експлуатації
і призводять до зміни його властивостей (ТСОХ, с. 373). Значення в біо-
24 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Н. А. Цимбал
логії сформувалося спеціалізацією загальновживаного старіти (загаль-
новжив.) – ставати старшим (КТСУМ, с. 256), його модифікацією відпо-
відно до системи понять біології (функціональне перенесення значення).
Аналогійно утворився й термін у хімії. Усі значення лексеми старіння
(старіти) семантично пов’язані, хоч і належать до різних лексичних (тер-
мінологічних) полів, де й реалізують свої валентності. Оскільки кожна
термінологічна система – це система знаків, зміст і зв’язки якої замкнені
межами однієї галузі знань, можна вважати хімічний і біологічний термі-
ни старіння “міжгалузевими” омонімами [8, с. 110]. Омонімами такі тер-
міни названо умовно, адже простежуються семантичні зв’язки. Щодо ви-
значення типу зв’язку за шкалою полісемія-омонімія між загальновжи-
ваним словом і похідним від нього терміном у мовознавстві
загальноприйнятої думки немає. Так, В. А. Звегінцев вважає, що наслід-
ком процесу створення похідного терміна від загальновживаного слова
завжди є семантичні омоніми [4, с. 54]. На думку Д. С. Лотте, утворення
термінів перенесення найменування не приводить до утворення семан-
тичних омонімів, тому що не відбувається повного розмежування і роз-
паду значення слова, крім того, слова є генетично спорідненими [5, с. 78].
На нашу думку, такі слова як старіння (хім., біол.) і старіння (загально-
вжив.) є полісемантами, оскільки наявні значеннєві зв’язки і генетична
спорідненість. Тільки тоді, коли семантичні зв’язки відсутні повністю,
слова можна кваліфікувати як омоніми.
Ще одним прикладом багатозначності термінологічної лексики є ре-
комбінація (хім.) – утворення ковалентного зв’язку в результаті успільнення
двох неспарених електронів атомів або вільних радикалів; процес, проти-
лежний іонізації, відбувається в результаті нейтралізації протиіонів у ре-
зультаті їх зустрічі або взаємодії катіона з електроном з утворенням ней-
тральної частинки (ТСХК, с. 166). Обидва значення сформувалися спеціалі-
зацією (звуженням значення) загальнонаукового слова
рекомбінація – розташування складників чого-небудь у новому порядку
(СІнС, с. 719). Спільне (інваріантне) значення “розташування складників
чого-небудь у новому порядку” в дефініціях не відображене. У біології є тер-
мін рекомбінація – перерозподіл спадкової інформації в нащадків (СІнС,
с. 719). Рекомбінація в обох значеннях у хімії і в біології – це “міжгалузеві”
омоніми.
Отже, процес розвитку значень нескінченний і визначається насампе-
ред розвитком наукових поглядів. Наслідком цього процесу є нові терміни,
які творяться шляхом перенесення значення. Адже “мова – це не тільки за-
сіб для передавання й збереження інформації, але й інструмент, за допомо-
гою якого формуються нові поняття, які багато в чому визначають стиль
мислення” [2, с. 60].
При внутрішньосистемній полісемії як твірний, так і похідний тер-
міни (семантична деривація) належать терміносистемі хімії.
Термінологічній лексиці (в межах терміносистеми) полісемія властива
меншою мірою, ніж загальновживаній. Це пов’язано з лінгвістичною при-
родою терміна як типу мовного знака, якому властива тенденція до одно-
25Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Полісемія в українській термінології органічної хімії
значності, що підтверджується експериментальними даними. Використо-
вуючи методику Е. Ф. Скороходька [9], ми визначили коефіцієнт однознач-
ності української термінології органічної хімії за формулою:
де p
i
– число значень одного слова (терміна), t – число слів (термінів) у
лексичній системі. На матеріалі “Тлумачного словника органічної та фізи-
ко-органічної хімії” Й. О. Опейди та О. Й. Швайки (ТСХК), який містить
2561 термін, він дорівнює K
p
=1,03. Коефіцієнт однозначності загальновжи-
ваної лексики становить 1,76 (підрахунки проведено на матеріалі ТСМУМ
(4489 повнозначних слів).
Для внутрішньосистемної полісемії термінів органічної хімії характерні
в основному функціональні перенесення значення. “Якщо полісемія слова
зумовлена образними (художніми за своєю природою) перенесеннями зна-
чень, то неоднозначність терміна пов’язана з різними сторонами досліджу-
ваного об’єкта, співвідносного з цим терміном”, – цілком справедливо за-
уважує Б. О. Плотніков [7, с. 230]. Напр.: протиіон – будь-який іон з проти-
лежним знаком; протиіон(и) – рухливі, здатні до дифузії іони з протилежним
до заряду іоніту знаком (ТСХК, с. 148) – перенесення значення за ознакою
“загальне – спеціальне”, тобто звуження значення першого терміна в меж-
ах терміносистеми.
Лексичних омонімів (внутрішньосистемних) – термінів, які повністю
відрізняються значенням, в аналізованій терміносистемі дуже мало. На-
приклад: реакція Кляйзена – алкілування фенолів алкілгалогенідами в роз-
чині ацетону за наявності поташу (Вац., с. 209); реакція Кляйзена – естерова
конденсація (Вац., с. 212); реакція Гаттермана – обмін діазогрупи на гало-
ген чи ціаногрупу у процесі каталітичного розкладу солей за наявності міді;
реакція Гаттермана – реакція формілування фенолів чи їх естерів дією ціа-
ністого водню і хлористого водню за наявності хлористого цинку (Вац., с.
136–137). Омонімія виникає тому, що різні реакції, відкриті тим самим на-
уковцем, одержують його ім’я.
Характеристика і класифікація багатозначних термінів (слів) досить
складна внаслідок складності та неідентичності їх семантичної структури.
Тип термінологічної полісемії (зовнішньо- чи внутрішньосистемної) і види
перенесень значень є основними характеристиками полісемантів.
Термінології органічної хімії властивий також особливий вид багато-
значності – категорійна багатозначність, яка полягає в тому, що зміст по-
няття складається з ознак, які належать одночасно кільком категоріям.
Найчастіше це спостерігаємо тоді, коли між собою пов’язуються власти-
вість і величина (твердість, стійкість), процес і величина (тиск), явище і
величина (електричний струм), процес і явище (випромінювання) тощо [6, с.
14]. Категорійна полісемія становить проблему в термінології. Проте фор-
мальні засоби української мови дають змогу розмежовувати значення: афік-
,
26 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Н. А. Цимбал
сація (згинання – згин, розв’язування – розв’язок); акцентуація: обладнання –
обладнання, з’єднання – з’єднання); заміна афікса з акцентуацією (угрупуван-
ня – угруповання, пристосування – пристосовання).
Процес творення термінологічної лексики завжди свідомий, тому за
потреби можна розмежовувати значення, тоді як словотворення загально-
вживаної лексики довільне.
Для нормування терміносистеми важливо пам’ятати, що у випадках,
коли семантичні межі терміна чітко не визначені, виділення окремих ЛСВ
можливе встановленням валентностей терміна в тексті. Різна синтагматич-
на сполучуваність є доказом наявності окремого ЛСВ, що повинно бути за-
фіксоване у словниках чи посібниках довідкового типу. Усунення багато-
значності терміна можливе двома способами: створенням нової номінатив-
ної одиниці та створенням словосполучення, де опорний термін
експліцитно конкретизується видовим. У перспективі дослідження – зі-
ставний аналіз вияву явища полісемії на матеріалі різних терміносистем,
зокрема будівельної, хімічної та економічної.
1. Виноградов В. В. Русский язык. – М.: Высш. школа, 1972. – 614 с.
2. Володина М. Н. Психолингвистический аспект терминологической номинации //
Вестник Московского ун-та.– Сер. 9. Филология. – 1996. – № 4. – С. 57–61.
3. Даниленко В. П. Русская терминология: Опыт лингвистического описания. – М.:
Наука, 1977. – С. 40.
4. Звегинцев В. А. Проблема знаковости языка: Материалы к курсам языкознания. –
М. Изд-во Моск. ун-та, 1956. – 106 с.
5. Лотте Д. С. Основы построения научно-технической терминологии. – М.: АН
СССР, 1961. – 157 с.
6. Моргунюк В. С. Зауваження щодо опрацювання державних стандартів з науково-
технічної термінології. – К.: АН СССР, 1993. – 29 с.
7. Плотников Б. А. О форме и содержании в языке. – Минск: Университетское, 1989. –
252 с.
8. Реформатский А. А. Введение в языковедение. – М.: Просвещение, 1967. – 542 c.
9. Скороходько Э. Ф. Семантические сети и автоматическая обработка текста. – К.:
Наук. думка, 1983. – 218 с.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
СУМ – Словник української мови: В 11 т. – К.: Наук. думка, 1971–1981.
ТСОХ – Тлумачний термінологічний словник з органічної та фізико-органічної хімії /
Укл. Й. Опейда, О. Швайка. – К.: Наук. думка, 1997. – 532 с.
УРЕ – Українська радянська енциклопедія: У 12 т. – К.: Голов. ред. УРЕ, 1977.
КТСУМ – Короткий тлумачний словник української мови / Укл. Д. Г. Гринчишин,
Л. Л. Гумецька, В. Л. Карпова та ін.; відп. ред. Л. Л. Гумецька. – К.: Наук. думка, 1978.–
295 с.
ТСХК – Тлумачний термінологічний словник з хімічної кінетики / Укл. Й. Опейда,
О. Швайка, А. Ніколаєвський. – Донецьк: Вид-во Донецького ун-ту, 1996.
СІнС – Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. – К.: Голов. ред. УРЕ,
1989. – 966 с.
Вац. – Вацуро К. В., Мищенко Г. Л. Именные реакции в органической химии. Спра-
вочник.– М.: Химия, 1976.– 527 с.
ТСМУМ – Тлумачний словник-мінімум української мови. – К.: Довіра, 1999. – 447 с.
27Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Полісемія в українській термінології органічної хімії
N. A. Tsymbal
POLYSEMY IN THE UKRANIAN ORGANIC CHEMISTRY TERMINOLOGY
polysemy as a semantic phenomenon is a proper feature of the Ukrainian terminology of
the organic chemistry. The development of word meaning of the mentioned term system is the
result of metaphoric, metonymic and functional shifts. The innersystem and outersystem
polysemy was excreted on the basis of semantic structure of polysemantic lexemes analyses. The
removal of term polysemy can be possible either by the creation of new nomination or by new
words combination, where the strong term is concretized by the aspectual one.
K e y w o r d s : рolysemy, Ukrainian terminology, terminology of organic chemistry,
semantic structure.
|