Етимони багатозначних і омонімних українських рибальських лексем

Досліджено генезу термінів, номенів і професіоналізмів рибальського промислу, які в сучасній українській мові є багатозначними й омонімними. З’ясовано причини лексико-семантичних зрушень у їхній структурі: семантичний зв’язок між твірними основами лексем різних словотвірних гнізд, метонімічне перене...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Міняйло, Р.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут української мови НАН України 2013
Schriftenreihe:	Термінологічний вісник
Schlagworte:	Галузеве термінознавство. Термінологія медицини, хімії, біології
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51284
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Етимони багатозначних і омонімних українських рибальських лексем / Р.В. Міняйло // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 32-37. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-51284
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-512842013-11-22T03:10:04Z Етимони багатозначних і омонімних українських рибальських лексем Міняйло, Р.В. Галузеве термінознавство. Термінологія медицини, хімії, біології Досліджено генезу термінів, номенів і професіоналізмів рибальського промислу, які в сучасній українській мові є багатозначними й омонімними. З’ясовано причини лексико-семантичних зрушень у їхній структурі: семантичний зв’язок між твірними основами лексем різних словотвірних гнізд, метонімічне перенесення з назви знаряддя на об’єкт промислу, зникнення реалій, завдяки яким у минулому між семемами був семантичний зв’язок на основі метафоричного перенесення. The fishing trade terms and professional words, which in modern Ukrainian are polysemantic and homonymic, origin is studied in the research. The following causes of lexical and semantic changes in their structure are found out: the semantic relation between the primary stems of different word families lexemes, the metonymic transfer from the instrument name to the trade object, the disappearing of the words, which made the semantic relation between the sememes possible upon the metaphoric transfer in the past. 2013 Article Етимони багатозначних і омонімних українських рибальських лексем / Р.В. Міняйло // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 32-37. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51284 811.161.2’373.611 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Галузеве термінознавство. Термінологія медицини, хімії, біології Галузеве термінознавство. Термінологія медицини, хімії, біології
spellingShingle	Галузеве термінознавство. Термінологія медицини, хімії, біології Галузеве термінознавство. Термінологія медицини, хімії, біології Міняйло, Р.В. Етимони багатозначних і омонімних українських рибальських лексем Термінологічний вісник
description	Досліджено генезу термінів, номенів і професіоналізмів рибальського промислу, які в сучасній українській мові є багатозначними й омонімними. З’ясовано причини лексико-семантичних зрушень у їхній структурі: семантичний зв’язок між твірними основами лексем різних словотвірних гнізд, метонімічне перенесення з назви знаряддя на об’єкт промислу, зникнення реалій, завдяки яким у минулому між семемами був семантичний зв’язок на основі метафоричного перенесення.
format	Article
author	Міняйло, Р.В.
author_facet	Міняйло, Р.В.
author_sort	Міняйло, Р.В.
title	Етимони багатозначних і омонімних українських рибальських лексем
title_short	Етимони багатозначних і омонімних українських рибальських лексем
title_full	Етимони багатозначних і омонімних українських рибальських лексем
title_fullStr	Етимони багатозначних і омонімних українських рибальських лексем
title_full_unstemmed	Етимони багатозначних і омонімних українських рибальських лексем
title_sort	етимони багатозначних і омонімних українських рибальських лексем
publisher	Інститут української мови НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Галузеве термінознавство. Термінологія медицини, хімії, біології
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51284
citation_txt	Етимони багатозначних і омонімних українських рибальських лексем / Р.В. Міняйло // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 32-37. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Термінологічний вісник
work_keys_str_mv	AT mínâjlorv etimonibagatoznačnihíomonímnihukraínsʹkihribalʹsʹkihleksem
first_indexed	2025-07-04T13:17:38Z
last_indexed	2025-07-04T13:17:38Z
_version_	1836722483732938752
fulltext	32 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2) удк 811.161.2’373.611 р. в. міНяЙло (луганськ, україна) ЕТИМОНИ БАГАТОЗНАЧНИХ І ОМОНІМНИХ УКРАЇНСЬКИХ РИБАЛЬСЬКИХ ЛЕКСЕМ Досліджено генезу термінів, номенів і професіоналізмів рибальського промислу, які в сучасній українській мові є багатозначними й омонімними. З’ясовано причини лексико-семантичних зрушень у їхній структурі: семантичний зв’язок між твірними основами лексем різних словотвірних гнізд, метонімічне перенесення з назви знаряд- дя на об’єкт промислу, зникнення реалій, завдяки яким у минулому між семемами був семантичний зв’язок на основі метафоричного перенесення. К л ю ч о в і с л о в а: етимон, внутрішня форма слова, твірна основа, метафоричне пе- ренесення, метонімічне перенесення, полісемія, омонімія. © Р. В. МІНЯЙЛО, 2013 Проблема взаємовідношень внутрішньої форми та етимології лексем зали- шається актуальною для сучасної лінгвістики. Як наголошують термінологи, “етимологічні дослідження здатні виявити шукану чи реконструювати цілком іншу внутрішню форму, зіставлену, скоріше за все, з іншим значенням” [3, с. 68]. Українська термінологія рибальства має глибоке коріння. Ще для неолітич- них племен дніпро-донецької культури рибальство було одним із традиційних способів господарювання поруч із мисливством і збиральництвом [11, с. 9]. На- лежачи до народної, що формувалася давніше від власне наукової, термінологія рибальського промислу впродовж тривалого його розвитку збагачувалася назва- ми на позначення спеціальних снастей і технологій їхнього застосовування, різ- номанітних деталей рибальського приладдя, риб за родо-видовими й іншими диференційними ознаками, інших об’єктів і процесів, пов’язаних із професійни- ми діями рибалок. Як наслідок, деякі українські рибальські назви в своїй лекси- ко-семантичній структурі розвинули відношення багатозначності, омонімії й подекуди паронімії. Полісемія та омонімія в галузевих термінологіях уже привертали увагу до- слідників. Останнім часом причини розвитку цих явищ в українській науково- технічній термінології вивчали О. М. Кримець, Т. В. Михайлова, Ю. В. Теглівець, у військовій – Н. О. Яценко, у військово-морській - О. Я. Андріянова, у водогос- подарській – Л. Д. Малевич тощо. Дослідивши омонімні відношення, Т. В. Ми- хайлова дійшла висновку, що вони не заважають термінам виконувати свої функ- ції, “однак до ускладнень може призводити внутрішньосистемна омонімія, яка й підлягає першочерговому усуненню з терміносистем науково-технічної терміно- логії” [7, с. 188]. Те саме стосується й внутрішньосистемної полісемії, яка, за сло- вами Л. Д. Малевич, “хоча й виступає засобом мовної економії, проте може спричинити певні негативні явища, ускладнювати наукову комунікацію” [6, с. 81]. Окремі розвідки щодо шляхів творення галузевих паронімічних пар на- лежать В. М. Гончарук (лексика мисливства), О. В. Колган (термінологія гірни- цтва), О. В. Пєтуховій (термінологія металознавства) тощо. Українська ж лексика рибальства в цьому аспекті досі не була предметом спеціального дослідження. 33Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2) Етимони багатозначних і омонімних українських рибальських лексем Мета розвідки – дослідити генезу багатозначних, омонімних та паронімних термінів, номенів і професіоналізмів рибальського промислу, з’ясувавши при- чини лексико-семантичних зрушень. Звідси випливають завдання статті: виявити лексеми на позначення реалій рибальського промислу в етимологічних та історичних словниках української мови; зіставити семантику досліджуваних найменувань із семантикою відповід- ників у загальномовних і діалектних словниках сучасної української мови, а та- кож із тлумаченням термінів у фаховій літературі; установити спільне й відмінне в семантичній структурі аналізованих назв; наблизитися до етимонних значень. Найбільший шар традиційної рибальської лексики збережено в діалектній мові, а також в описових етнографічних працях, у яких, як зазначає П. Ю. Гри- ценко, “часто перепліталися авторські характеристики й оцінки реалій з їх об’єктивним описом, що спирався на свідчення носіїв культури” [2, с. 8]. “Таке поєднання культурної автентики з авторськими оцінками, – висновує мово- знавець, – утруднює об’єктивне визначення семантики народних термінів” [Там само]. Отже, історико-етимологічні студії є надзвичайно важливими для узгоджен- ня термінології рибальського промислу. Однією з причин розвитку багатозначності є формальний збіг похідників, що належать до різних словотвірних гнізд, у яких твірні основи семантично пов’язані. Наприклад, значення лексеми верхово́дка такі: “вудка, якою ловлять рибу, не застосовуючи поплавка” [5, с. 115] і “риба, що водиться у верхньому шарі водойми” [14, с. 326]. Еволюціонувавши до видової, назва стала іхтіонімом зі зна- ченням ‘дрібна прісноводна риба родини коропових, малоцінна як промислова’ (СУМ-11, І, с. 337). Термін на позначення різновиду вудки пов’язаний із профе- сіоналізмом водити, що означає “різко не смикаючи, то відпускати, то підтягати волосінь, щоб утомити рибу”. Цей процес яскраво відбито в художніх творах, зокрема стійкою професійною словосполукою водити рибу, напр.: “... гребля, а на ній дядьки в широких солом’яних брилях «водять» у глибокій воді щук” [12, с. 281]. Загальна ж і видова назви риб мотивовані словом водитися, тобто по- стійно перебувати в якомусь місці. Гадаємо, між твірними основами можна про- стежити зв’язок (метафоричне перенесення), тому що одним зі значень дієслова водити є “примушувати йти з собою приручену тварину” (СУМ-11, І, с. 717). Схоже розвинулася багатозначність у семантичній структурі рибальського терміна части́к: “рибальська сіть із дрібними, густими вічками” й “у рибній промисловості – уся риба, крім осетрових, лососевих, оселедцевих та деяких інших” (ТССУМ, с. 432). Перший термін є універбом терміносполучення частико́ва ри́ба (СУМ-11, ХІ, с. 278), а другий утворено шляхом метонімічного перенесення: риба, яку “виловлюють сітями з дрібними вічками” (СТСУМ, с. 949). Обидва значення мають спільну архісему “велика частота вічок на по- лотні рибальської сітки”. До омонімних відношень призводить формальний звуковий збіг термінів, значення яких не пов’язані одне з одним. Лексема ко́йло в мовленні україн- ських рибалок має два значення. Перше пов’язане з формою рибальського зна- ряддя: “зібрані у вигляді кола вірьовки (кодоли) рибальських снастей, або ри- бальські снасті” (СлМоск, с. 42), пор. кида́ть ко́йлом “кидати у воду сітки ку- 34 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2) Р. В. Міняйло пою на початку рибальства” (СУГО), ко́йлати “укладати невід колами” (СлЯв, с. 366), генетично пов’язане з хорв. kòjiti “складати канат у коло” (ЕСУМ, ІІ, с. 502). Назва зі значенням “скупчення риб, що рухаються в певному напрям- кові” має затемнену внутрішню форму: пор. іти́ (йти) ко́йлом “іти косяком, масово потрапляючи в сітку” (СлЧаб, с. 63). Проте таке скупчення має форму клина, а не кола. Можна припустити зв’язок слова ко́йло зі словом ко́дло “рід, плем’я; поріддя, виплодок, виводок” (ЕСУМ, ІІ, с. 491). Тоді сумнівне, на дум- ку етимологів, запозичення слова з германських мов, пор. з нововерхньоні- мецьким kütt “зграя птахів” і голландським kudde “стадо” (Там само), може й не видатися таким уже сумнівним. Ще належить реконструювати етимони рибальських паронімів кро́шня “ри- бальський сак” і кро́шень “гурт білої риби” (ЕСУМ, ІІІ, с. 106). Д. Яворницький слово кро́шень тлумачить як “гурт білої риби” (термін, що його вживають дні- провські фахівці зрозведення риби в Катеринославській, Херсонській і Таврій- ській губерніях), а слово кро́шні подає як синонім до слова ко́зли зі значенням “різні назви козел, що ставлять по гребневі солом’яного даху, щоб вітер не зносив соломи” (СлЯв, с. 396, с. 365). Зазначимо, що усталені в рибальському промислі терміни часто є різногалузевими. Етимологи, узявши до уваги спостереження А. Мейє, що два предмети – складники одного цілого – в індоєвропейських мо- вах позначали не двоїною, а саме множиною, висновують: правильним позна- ченням ткацького верстата (основа якого схожа на основу рибальського сака – Р.М.) є форма krosna (ЭССЯ, ХІІІ, с. 16). Отже, лексеми крошня і кросна є давні- ми професіоналізмами мови народних промислів і ремесел. Слово ж крошень має іншу внутрішню форму, тому є похідним від krušiti із загальним значенням “ді- лити на дрібні частини” (Там само, с. 49). Образ викладеної купою на продаж риби, що Є. Тимченко ілюструє прикладом з Актових книг Полтавського місько- го уряду ХVІІ ст.: “Коропов два, крошени полтретѣнадцат головы”, де голова “ліч- ба риби (в’ялої); ув одній голові риби могла бути різна кількість 100–500–1000 тощо, залежно від розміру риби” (СлТимч, ІІ, с. 549), співвідносний з іншими образами зібраних у купу речей, предметів: пор. у говірках білоруської мови кру́шня́, кру́шна “купа (каміння)” (ЭССЯ, ХІІІ, с. 51). Зауважимо, що спільна сема ‛складники одного цілого’ в семантичній структурі назв крошня і крошень може свідчити про їхню можливу генетичну спорідненість. Серед головних причин розвитку омонімії в рибальській термінології, як і в багатьох інших термінологіях стародавніх промислів, – “діахронні роз- ходження значень” [10, с. 103], унаслідок чого в одному з лексико-семантичних варіантів згасає інтегральна сема. У словниках сучасної української мови зна- чення “зменшене до лі́са (плетена загорода)” і “те саме, що волосі́нь” подано як омонімні під вокабулою лі́ска (СУМ, ІV, с. 523). Цим словом у говірках україн- ської мови зокрема називають “прилад з лози, яким ловлять рибу” (СлОниш, с. 420). Він має паралелі в польській мові, пор. laska “плетений рибальський пристрій” (ЭССЯ, ХІV, с. 252). Перша назва є десемантизованим демінутивом (пор. сіть → сі́тка, по́плав → поплаво́к), вона генетично пов’язана з псл. lĕsa “плетінка з гілок, прутів, клітка, плетена огорожа, пліт” (ЕСУМ, ІІІ, с. 267) і має відповідники в південнослов’янських мовах: болг. лhса́ “плетена з очерету огорожа вздовж берега моря, де ловлять рибу”, л’а́сạ “прилад ловити рибу в 35Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2) Етимони багатозначних і омонімних українських рибальських лексем мілких річках: плетена з горіхового пруття решітка, виставлена на швидковод- ді”, макед. леса (з ремаркою застаріле) “верша (з прутків)” (ЭССЯ, ХІV, с. 232, с. 233). Натомість лексема лѣса в період середньоукраїнської мови (за класифі- кацією Ю. Шевельова) розвиває значення “рибальська ліса, зазвичай сплетена чи зсукана з кінської волосіні” (за джерелом 1583 року), усталене й у сучасній російській мові: пор. ле́са й леса́ “довга міцна нитка, один кінець якої прикріп- люють до вудлища, а до іншого прив’язують рибальський гачок”. Хоча в діа- лекті російської мови до слова леса́ зафіксовано значення “рибальська снасть особливої будови ловити навагу й тріску” (Там само, с. 234), де з тлумачення можна зрозуміти, що це знаряддя складнішої будови, ніж звичайна ліска (= во- лосінь). Проте інші приклади з широкого діалектного простору свідчать на ко- ристь другого значення (ліска = волосінь): ле́сеть, лесета́ (похідники з суфік- сом -et- від * lĕsa) “нитка або шнур на вудочці, зазвичай сплетені з кінської во- лосіні” (Тверщина, Вологодщина, Псковщина) (Там само, с. 236). Отже, омонімні відношення між семемами лексеми ліска є результатом зникнення інтегральної семи “плетена” в одному з лексико-семантичних варіантів уна- слідок науково-технічного прогресу, коли кустарний спосіб виробництва замі- нив фабричний (плетінка з волосіні → синтетичне волокно). Серед причин постання паронімних назв – спільна твірна основа і співзвуч- ні словотворчі афікси: пор. лима́нка “молодий оселедець (Clupea pontica), що живе в лимані Дніпра” [4, с. 94] і лима́нник “частина лиману, що під час легкого вітерця потрапляє до смуги безвітря й залишається нерухомою” (СлГр, с. 359). Перша назва є універбом усталеної в науковому обігу терміносполуки лиманна риба (пор.: “річкові і лиманні риби” [1, с. 9]) і належить до словотвірного типу “назва водойми чи певної частини її” + суфікс -к(а) = “назва риби за місцем основного її перебування”: пор. до́нка “риба, що водиться в нижній частині водо- йми” [14, с. 326], дуна́йка “дунайський оселедець”, чорномо́рка “оселедець, що першим потрапляє в дунайську воду” (СУГО), дніпро́вка “щука, що водиться в Дніпрі”, трав’я́нка “щука, що водиться в непроточній воді” [13, с. 59] тощо. Хоча цей словотвірний тип поступається двокомпонентним термінним висловам: плавньова́ ри́ба “риба, що водиться в плавнях” (СУГО), верхова́ ри́ба “риба, що водиться у верхньому шарі водойми”, сподова́ ри́ба “риба, що водиться в придон- ному шарі водойми”, жолобна́ ри́ба “риба, що водиться в т. зв. “жолобі” – про- тоці, що сполучає зокрема річку з озером”, дніпрова́ щу́ка “щука, що водиться в Дніпрі”, озі́рна щу́ка “щука, що водиться в озері”, боло́тяна щу́ка “щука, що во- диться в болоті”, дніпрови́й ко́роп “короп, що водиться в Дніпрі”, озі́рний ко́роп “короп, що водиться в озері” [13, с. 59]. Двослівні терміни кращі за однослівні відповідники тим, що передбачають точне тлумачення, а саме – розрізнення гі- понімів. Говорячи, наприклад, дніпровка, нефахівцеві важко зрозуміти, щука це, чи, скажімо, плітка або краснопірка, що водиться в Дніпрі. Cаме стійкі словоспо- лучення поширені серед номенклатурних назв, що передбачають особливу точ- ність номенування видових і підвидових назв риб: пор. форель струмкова (Salmo trutta fario l.), форель озерна (Salmo trutta lacustris l.), лосось дунайський (Hucho hucho l.) [9, с. 288, с. 292, с. 295], лин озерний (Tinca tinca l.) [8, с. 265], судак мор- ський (lucioperca marina (Cuvier et Valenciennes)), йорж донський (Gumnocephalus acerina G.) [15, с. 58, с. 114]. Варто зазначити, що й такі номени не завжди витри- 36 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2) Р. В. Міняйло мують конкуренцію. Наприклад, словосполуки чоп дністрянський і чіп дунайський усталилися лише як професіоналізми. У науковій літературі їх заступили номени чоп великий (Zingel zingel l.) і чоп малий (Zingel streber streber Siebold) [Там само, с. 86, с. 91]. Є випадки успішного входження в наукову мову однослівних номенів на по- значення риб конкретного виду: напр., біли́зна (Aspius aspius) “хижа прісноводна промислова риба” (СУМ-11, І, с. 181). Хоча в діахронному аспекті такі назви ма- ють найбільше структурних і семантичних зрушень: інший наголос – бэлизна́ “риба з породи коропів (Aspius rapax)” (риба того самого виду, яку в народі нази- вають жерех, але за іншою класифікацією – Р. М.) (УмСп, с. 59), інше значення – бэлизна “збірне: назва дрібної риби різного ґатунку” (ХVІІІ ст.) (СлТимч, І, с. 170). Підсумовуючи, можна виділити такі причини появи багатозначних, омо- німних і зрідка паронімних українських рибальських лексем: формальний збіг похідників, які належать до різних словотвірних гнізд, але твірні основи яких се- мантично пов’язані; формальний звуковий збіг лексем, значення яких не пов’язані одне з одним; метонімічне перенесення в межах моделі “назва знаряд- дя, спрямованого на об’єкт” → “назва об’єкта”; зникнення позначеної певною лексемою реалії, унаслідок чого втрачається зв’язок з етимоном; універбація дво- компонентних термінних словосполучень із різним значенням, що мають той самий прикметниковий складник. 1. Виноградов К. О. Іхтіофауна північно-західної частини Чорного моря. – К: Вид-во АН УРСР, 1960. – 116 с. 2. Гриценко П. Словники традиційної культури: між термінографією та етнографією // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Л. О. Симоненко. – К.: КНЕУ, 2003. – Вип. V. – С. 6–13. 3. Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. – К.: ВД “КМ Academia”, 2000. – 218 с. 4. Кравченко Ю. В. Тюркізми в гідронімній системі колишнього Великого Лугу Запорозького- ІІ // Вісник Запорізького нац. ун-ту: Філологічні науки. – Запоріжжя: ЗНУ, 2009. – № 1. – С. 91–95. 5. Ліпкевич І. Г. Рибальська лексика в українських говірках Нижньої Наддніпрянщини: Дис. … канд. філол.наук.: 10.02.02 / Запорізький ун-т. – Запоріжжя, 1993. – 246 с. 6. Малевич Л. Термінологічна полісемія: онтологія явища, різновиди, шляхи впорядкуван- ня // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Л. О. Симоненко. – К.: КНЕУ, 2007. – Вип. VІІ. – С. 78–81. 7. Михайлова Т. Омонімія в українській науково-технічній термінології // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Л. О. Симоненко. – К.: КНЕУ, 2005. – Вип. VІ. – С. 185–189. 8. Мовчан Ю. В., Смірнов А. І. Фауна України: У 40 т. – К.: Наук. думка, 1983. – Т. 8 (Вип. 2, Ч. 1). – 360 с. 9. Павлов П. Й. Фауна України: У 40 т. – К.: Наук. думка, 1980. – Т. 8 (Вип. 1). – 352 с. 10. Павлова О. І. Основи термінознавства: Навч. пос. для студ. вищ. навч. закладів. – Рівне: Волинські обереги, 2011. – 200 с. 11. Півторак Г. П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов’янських зі “спільної колиски”. – К.: Академія, 2001. – 152 с. 12. Сосюра В. М. Вибрані твори: У 2 т. – К.: Наук. думка, 2000. – Т. 2: Поеми. Роман. – 552 с. 13. Тарасенко Г. Д. Місце рибальської лексики Середньої Наддніпрянщини в словниково- му складі української мови // Діалектологічний бюлетень. – Вип. VІІІ. – К., 1961. – С. 57–63. 37Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2) Етимони багатозначних і омонімних українських рибальських лексем 14. Тищенко Т. Явища універбації в лексиці східноподільського ареалу // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовоз- навство): Зб. наук. пр. – Вінниця, 2012. – Вип. 16. – С. 325–330. 15. Щербуха А. Я. Фауна України: У 40 т. – К.: Наук. думка, 1982. – Т. 8 (Вип. 4). – 384 с. СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ЭССЯ – Этимологический словарь славянских языков (праславянский лексический фонд) / Под ред. О.Н. Трубачёва. – М.: Наука, 1987. – Вип. 13. – 285 с.; Вип. 14. – 268 с. ЕСУМ – Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Гол. ред. О.С. Мельничук. – К.: Наук. думка, 1985. – Т. 2. – 571 с.; 1989. – Т. 3. – 552 с. СлГр – Словарь української мови. Зібрала редакція журнала “Кіевская Старина”: У 4 т. / Упо- ряд. з дод. власн. матеріалу Борис Грінченко. – Надрук. з вид. 1907–1909 рр. фотомехан. способом. – К.: Наук. думка, 1996. – Т. 2. – 573 с. СлЛис – Лисенко П. С. Словник поліських говорів. – К.: Наук. думка, 1974. – 260 с. СлМоск – Москаленко А. А. Словник діалектизмів українських говірок Одеської області. – Одеса: ОДПІ ім. К. Д. Ушинського, 1958. – 78 с. СлОниш – Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок: У 2 ч. – К.: Наук. думка, 1984. – Ч. І. – 496 с. СлТимч – Історичний словник українського язика: У 2 ч. / За ред. проф. Є. Тимченка. – Х.; К., 1930–1932. – Т. І. – 528 с.; Т. І (Зошит ІІ). – С. 529–947. СлЧаб – Чабаненко В. Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя, 2001. – 201 с. СлЯв – Яворницький Д. І. Словник української мови. – Катеринослав: Видання вид-ва “Сло- во”, 1920. – Т. 1. – 411 с. СТСУМ – Сучасний тлумачний словник української мови / За заг. ред. В. В. Дубічинського. – Х.: ВД “ШКОЛА”, 2009. – 1008 с. СУГО – Словник українських говорів Одещини / Укл. О. І. Бондар та ін. – Одеса: ОНУ імені І. І. Мечникова, 2011. – 224 с. – Режим доступу: http://dspace.onu.edu.ua:8080/ handle/123456789/1911. СУМ-11 – Словник української мови: В 11 т. – К.: Наук. думка, 1970. – Т. 1 – 799 с.; 1973. – Т. 4 – 840 с.; К.: Наук. думка, 1980. – Т. 11 – 699 с. ТССУМ – Тлумачний словник сучасної української мови: Фахова лексика / За заг. ред. В. С. Калашника. – Х.: ФОП Співак Т. К., 2009. – 464 с. УмСп – Словарь російсько-український: У 4 т. / Зібр. і впоряд. М. Уманець і А. Спілка. – Л.: НТШ, 1893. – Т. 1. – 320 с. R. V. Miniailo THE ETYMONS OF POLYSEMANTIC AND HOMONYMIC UKRAINIAN FISHING WORDS The fishing trade terms and professional words, which in modern Ukrainian are polyse- mantic and homonymic, origin is studied in the research. The following causes of lexical and semantic changes in their structure are found out: the semantic relation between the primary stems of different word families lexemes, the metonymic transfer from the instrument name to the trade object, the disappearing of the words, which made the semantic relation between the sememes possible upon the metaphoric transfer in the past. K e y w o r d s : etymon, inner word form, primary stem, metaphoric transfer, metonymic transfer, polisemy, homonymy.

Етимони багатозначних і омонімних українських рибальських лексем

Institution

Ähnliche Einträge