Основні віхи розвитку української гірничої термінології
Ідеться про розвиток термінології й номенклатури гірничої справи, зокрема частково шахтобудування, яка активно розвивалася впродовж 20–З0-х рр. ХХ ст. Наголошено на спірних моментах в історії становлення цієї лексичної групи. Зроблено висновок про те, що нині гірнича термінологія української мови пр...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Назва видання: | Термінологічний вісник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51288 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Основні віхи розвитку української гірничої термінології / І.О. Сокол // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 52-57. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-51288 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-512882013-11-22T03:09:50Z Основні віхи розвитку української гірничої термінології Сокол, І.О. Галузеве термінознавство. Термінологія математики, фізики, техніки, наук про землю та космос Ідеться про розвиток термінології й номенклатури гірничої справи, зокрема частково шахтобудування, яка активно розвивалася впродовж 20–З0-х рр. ХХ ст. Наголошено на спірних моментах в історії становлення цієї лексичної групи. Зроблено висновок про те, що нині гірнича термінологія української мови практично повністю унормована завдяки ретельній праці лексикографів та фахівців-гірників. The paper examines the ways mining terminology and nomenclature was developed. Special attention is drawn to the period of the 20th – 30th of the 20th century, when the term system was formed. The research focuses on disputable moments in the history of lexical group development; it concludes that mining terminology is normalized in the present-day Ukrainian language thanks to the careful work of lexicographers and mining specialists 2013 Article Основні віхи розвитку української гірничої термінології / І.О. Сокол // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 52-57. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51288 622.011:001.4(091) uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Галузеве термінознавство. Термінологія математики, фізики, техніки, наук про землю та космос Галузеве термінознавство. Термінологія математики, фізики, техніки, наук про землю та космос |
| spellingShingle |
Галузеве термінознавство. Термінологія математики, фізики, техніки, наук про землю та космос Галузеве термінознавство. Термінологія математики, фізики, техніки, наук про землю та космос Сокол, І.О. Основні віхи розвитку української гірничої термінології Термінологічний вісник |
| description |
Ідеться про розвиток термінології й номенклатури гірничої справи, зокрема частково шахтобудування, яка активно розвивалася впродовж 20–З0-х рр. ХХ ст. Наголошено на спірних моментах в історії становлення цієї лексичної групи. Зроблено висновок про те, що нині гірнича термінологія української мови практично повністю унормована завдяки ретельній праці лексикографів та фахівців-гірників. |
| format |
Article |
| author |
Сокол, І.О. |
| author_facet |
Сокол, І.О. |
| author_sort |
Сокол, І.О. |
| title |
Основні віхи розвитку української гірничої термінології |
| title_short |
Основні віхи розвитку української гірничої термінології |
| title_full |
Основні віхи розвитку української гірничої термінології |
| title_fullStr |
Основні віхи розвитку української гірничої термінології |
| title_full_unstemmed |
Основні віхи розвитку української гірничої термінології |
| title_sort |
основні віхи розвитку української гірничої термінології |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Галузеве термінознавство. Термінологія математики, фізики, техніки, наук про землю та космос |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51288 |
| citation_txt |
Основні віхи розвитку української гірничої термінології / І.О. Сокол // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 52-57. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Термінологічний вісник |
| work_keys_str_mv |
AT sokolío osnovnívíhirozvitkuukraínsʹkoígírničoítermínologíí |
| first_indexed |
2025-07-04T13:17:54Z |
| last_indexed |
2025-07-04T13:17:54Z |
| _version_ |
1836722502612549632 |
| fulltext |
52 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
622.011:001.4(091)
і. о. сокол
(київ, україна)
ОСНОВНІ ВІХИ РОЗВИТКУ
УКРАЇНСЬКОЇ ГІРНИЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
Ідеться про розвиток термінології й номенклатури гірничої справи, зокрема частко-
во шахтобудування, яка активно розвивалася впродовж 20–З0-х рр. ХХ ст. Наголошено
на спірних моментах в історії становлення цієї лексичної групи. Зроблено висновок про
те, що нині гірнича термінологія української мови практично повністю унормована за-
вдяки ретельній праці лексикографів та фахівців-гірників.
К л ю ч о в і с л о в а: гірнича термінологія, термінологія шахтобудування, унорму-
вання, лексикографія.
Як відомо, до 1917 р. про будь-який серйозний розвиток науково-тех-
нічної термінології українською мовою взагалі не йшлося. Цей процес в
основному розпочався в 20-х рр. ХХ ст. після закінчення громадянської ві-
йни. Проте стосовно термінології й номенклатури гірничої справи можна
чітко вказати дату її наукового народження – 1924 р., коли почалася систе-
матична термінологічна праця в Гірничій секції ІУНМ ВУАН. У Передньо-
му слові СГТ зазначено, що на початку своєї копіткої роботи Гірнича секція
опрацювала й відредагувала близько 1 тис. основних термінів галузі, які
були подані до виготолюваного тоді словника “Загальнотехнічної терміно-
логії”. Вони були ще недосконалі через брак досвіду й обмежений час на
їхнє розроблення. Тому Гірнича комісія, працюючи далі, вдосконалила дея-
кі з них. Учасниками цієї роботи були, зокрема, такі фахівці: Д. М. Мельни-
ков, Г. А. Зацерковнюк, В. С. Мамаєнко, М. І. Лещенко, П. А. Нечипорен-
ко, В. Т. Капелькін, Х. Г. Лисенко, П. В. Василенко, які працювали пере-
важно в Донбасі; було також запрошено науковців із різних міст України й
тодішнього СРСР – М. П. Хведоріва, М. М. Соболевського, М. С. Шадлу-
на, Я. Б. Греченка, І. Н. Безкровного, А. А. Строну, П. О. Татаринова,
Ю. Г. Дуб’ягу та ін. З самого початку цей словник створювався як україн-
сько-російський. Серед особливо цінних матеріалів, одержаних завдяки зу-
силлям вищеназваних та інших осіб, можна назвати такі: 1) термінологія
маркшейдерської справи обома мовами, вироблена на нараді маркшейдерів
у Дніпропетровську; 2) російсько-українська збірка термінів з гірничо-ви-
робничої техніки, яку подав акад. М. П. Хведорів; 3) терміни з магнетоме-
тричної справи, які подав інженер-геолог А. А. Строна.
За розробленим тоді планом від Гірничої Секції “Словник гірничої терміно-
логії” (СГТ) повинен був охопити такі розділи: 1) гірничий інструмент та роботи;
2) підривна робота; 3) попередні та детальні розвідки; 4) свердлувальна робота;
5) шахтний вивіз; 6) водовідливання; 7) підіймання; 8) провітрювання; 9) підзем-
не освітлення та струмопостачання; 10) пожежна та рятівна справа; 11) збагачу-
© І. О. СОКОЛ, 2013
53Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Основні віхи розвитку української гірничої термінології
вання руд та вугілля; 12) золота справа; 13) нафтова та газова справа; 14) видобу-
вання солі; 15) торфова справа; 16) видобування нерудних корисних копалин;
17) маркшейдерство; 18) магнітометрія. Зазначимо, що на той час уживалися
терміни маркшАйдер та магнЕтометрія; сучасні форми вони набрали вже у після-
воєнний час.
З дотичних галузей науки й техніки, близьких до гірництва, було взято
найбільш уживані терміни геології, механіки, будівництва (переважно фа-
хового), електротехніки, шляхової справи та гідротехніки – тією мірою,
якою вони стосувалися гірничої справи. Суто мовну редакцію словника
зробив Є. Г. Волошин [Переднє Слово СГТ].
“Словник гірничої термінології (проект)”, який вийшов друком у Хар-
кові – тодішній столиці УСРР – у видавництві “Радянська школа” 1931 р.,
заклав підвалини для майбутніх словників гірничої галузі. Це був російсько-
український словник, у якому біля російських термінів у дужках курсивом
подавалося пояснення до них; поряд давалися позначки про науку, до якої
належить дотичний термін; коли якийсь російський термін мав кілька си-
нонімів, їх було подано поряд; якщо російський термін мав в українській
мові різні відповідники, їх відмежовували один від одного цифрами із за-
значенням, якому застосуванню має відповідати кожен із них; двослівні
терміни подавалися тут у такому поєднанні, в якому вони зустрічаються у
фаховій літературі, але на першому місці завжди стояв іменник.
Терміни, які Гірнича секція не рекомендувала до вжитку, бралися в ква-
дратні дужки. Їх подавали лише для довідок – коли б вони десь зустрілися
фахівцеві, щоб знати їхнє значення. Такі терміни також були ілюстрацією до
того, який саме термінологічний матеріал було зібрано для цього випадку.
В основному термінотворення й кодифікація номенклатури цієї галузі
відбувалися в 20–30-ті рр. минулого століття. 1938 р. вийшов “Порадник мо-
лодого гірника” А. Є. Ковальова – переклад російського видання “Супутник
молодого гірняка” (ПМГ) 1933 р. На той час це був один із найповніших по-
сібників з гірничого виробництва, й термінологія представлена в ньому до-
сить повно. Зазначимо, що деякі основні терміни цієї галузі – німецького по-
ходження, зокрема шахта (Schacht), штрек (Streck), шурф (Schurf), шнек
(Schneck), маркшейдер (Markscheider) та ін. Вони були запозичені ще в ХІХ ст.
і відтоді збереглися. Протягом майже всього періоду промислового розвитку
Донбасу й Кривбасу терміни іноземного походження засвоювалися через по-
середництво російської мови. Іноді виникали й питомі на українському мов-
ному ґрунті; вони частіше залишалися в усному мовленні гірників.
Розглянемо перш за все ті терміни, які видозмінилися або перестали
відповідати пізніше виробленим мовним стандартам. Усі перераховані ниж-
че приклади взято з СГТ (цифри означають сторінку): алмаз (для бурения) –
діямант (с. 1), апофиза (жилы) – паросток (с. 2), балансир, мех. – коромисло,
рівноважник (с. 3), барабан (цилиндр – в вороте, лебедке) – баран (с. 3),
благородный (металл) – доброродний (с. 4), бобина (для каната) – шпуля, навій,
мітниня (с. 4), вентилятор – вітрогін (с. 8), врубмашина – зарубувалка (с. 12),
выталкиватель (вагонеток) – випихач (с. 15), горнозаводской – рудотопниць-
кий (с. 18), жёлоб для грязи – ж. шлямбовий (с. 23), завод – виробня (с. 25),
54 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
І. О. Сокол
зарубка вертикальная – заруб сторчовий (с. 28), игра (рельс) – підстриби
(с. 31), инхабад – оживник (с. 33), кабель шахтный – жильник шахтовий
(с. 33), канат – линва, мотуз, канат, лина, корда, мотов’яз, гужва (с. 34–35)
(поданих синонімів саме у значенні “канат” збереглися лише канат, линва
та гужва – останнє має розмовно-діалектний характер); канатный путь –
кодільний, кодоловий (с. 35), качание насосом – смоковання (с. 36), конгломе-
рат – зліпинець, зліпняк, зліпище (с. 39), копер (вышки буровой) – лекріпець,
міцняк, бабура (с. 40), крепление балками – закріплення трямове (с. 41), лебед-
чик – крутовий (с. 44), магазин – (склад, кладовая) – комора, склеп, гамазея
(с. 46), маркшейдерия – маркшайдерія, маркшайдерство, мірництво гірниче
(с. 47), мастер ламповый – лямпівник, лямповий (с. 47), накатник (для креп-
ления) – накіття (с. 51), напластование – наверства, наверстування, навер-
ствовання, нашарування, шарування, напластування (с. 52) (з цього синоні-
мічного ряду збереглися у фаховому вжитку лише нашарування та напласту-
вання); орт – хрещик (с. 57), отметчик (рабочий) – значій (с. 60),
пика – дзюбанець (с. 65), пласт (руды, угля, глины) – верства, шар, скиба,
ряд, пластів’я, штих, плат, платок, пласт, верствовиця (с. 65) (з цих синоні-
мів прижились і є вживаними сьогодні пласт, шар, штих, значно рідше вер-
ства); пыж (для забивания шпура) – клейтух, клинтух (с. 75), пыль инерт-
ная – пил байдужий (с. 75), сила лошадиная – кінь механічний (с. 85), сланец –
лупак (с. 87), убежище (от взрывов в галереях) – захисток (-стку), захист,
пристановище, притулище, прихилище, схованка, притулиско, притулок
(с. 96) (з цього ряду синонімів прижилися тільки схованка й захисток; імен-
ник притулок нині вживається дещо в іншому значенні); устье (шурфа,
шахты, скважины) – горло, гирло, горловище, устя, устінок, устьє (с. 99)
(збереглося у цьому лексичному значенні гирло, рідше горловище); футеров-
ка (шкива) – хутруван́ня, хутров́ання (с. 101), цистерна нефтяная – станва
нафтова (с. 103), чулан (шпур, направлен. вверх) – горовець (с. 103), шест –
тичина, жердина, ялина, бовт(ь), жертина (с. 104), шлак – жужіль (-желі),
жужелиця, троска, віпса, гаріло, шлак, таріль, солта, жужлі (с. 105) (з по-
даних тут синонімів було кодифіковано шлак та жужелиця); шпат – скали-
нець, шпат (с. 105) (перша назва не стала літературною нормою); штейгер –
штайгер (с. 106), щуп – штир, шип, пробний свідер, маца вилка (с. 107) (два
останні терміни не були кодифіковані); эфель – сирець (с. 108), якорь
трубный – кітва трубна (с. 108), ям́щик (рабочий-торфяник) – кидальник,
ямкар (с. 109).
Уже з цього переліку видно, що гірнича термінологія на той час пере-
бувала ще в стадії формування; чимало наведених тут термінів не увійшли
до професійної термінології, а деякі лишилися тільки в усному вжитку.
Загалом порадник А. Ковальова цікавий тим, що містить майже всю
гірничу термінологію, яка була кодифікована на той час – другу полови-
ну 30-х рр. ХХ ст. Ще тоді вже було визначено (без будь-яких синонімів)
назви основних технологічних процесів: вертикальні або шахтоподібні
виробки (рос. вертикальные или шахтообразные выработки), свердловини
(рос. буровые скважины), розшуки (рос. поиски), розвідки (рос. разведки),
55Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Основні віхи розвитку української гірничої термінології
проходження шахт (рос. проходка шахт), заглиблення шахт (рос. углубка
шахт) та ін.
У СГТ немає такої кількості синонімів на позначення того самого по-
няття, як це ми бачили у попередньому словнику. Чітко встановлено назви
одиниць техніки, які застосовувалися для видобутку вугілля: врубові маши-
ни – ударні й різальні; відбійний молоток або механічне кайло (ПМГ, с. 95),
ланцюгові різальні машини (ПМГ, с. 99); подано також назви технологічних
процесів транспортування вугілля: доставка (від вибою до відкочувального
штреку); рудничне відкочування (по штреках до ствола шахти); піднімання (на
поверхню). На позначення двох основних типів механізмів для доставлення
вугілля використовували терміни конвеєр та скрепер. Було узгоджено з ро-
сійською термінологією практично всі терміни галузі, щоб уникнути непра-
вильного перекладу й визначення.
Згодом лексикографічну працю й збирання термінології з народних
уст (зокрема на Донбасі) перервала Велика Вітчизняна війна. Робота зі
складання й видання технічних галузевих словників і довідників понови-
лася досить активно під час т. зв. “хрущовської відлиги” другої половини
50-х рр. ХХ ст. У 1959 р. вийшов “Українсько-російський гірничий слов-
ник” за ред. О. А. Ковшулі, М. З. Гармаша, М. С. Зільбана (РУГС), який
включав близько 20 тис. термінів.
Звичайно, в ньому вже не могло бути такого розмаїття синонімів, яке
спостерігаємо в довоєнних джерелах. Переважну більшість термінів на той
час було унормовано. Зокрема термін маркшейдер (РУГС, с. 105) набув такої
самої форми, як у російській мові, а не маркшайдер, як у довоєнній фаховій
літературі. До іменника шахта подано 34 терміни-словосполучення, напр.:
шахта буровугільна (вентиляційна, водовідливна, видавальна, витяжна, похи-
ла, негазова, небезпечна щодо пилу й газу (РУГС, с. 259); окремі терміни ма-
ють синоніми, але не більше двох, напр., підйомна (піднімальна, підіймальна)
(РУГС, с. 260). До іменника штрек подано 48 термінів-словосполучень
(РУГС, с. 264). Більшість є кальками російських термінів, але є й винятки,
напр., восстающий – підняттєвий. До терміна штанга подано 24 терміни-
словосполучення (РУГС, с. 263), зокрема бурова, ведуча, обертова, вибивна,
гнучка, консольна, ловильна, напрямна, насосна, відбійна і т. д. До іменника
шпур подано 17 термінів-словосполучень (РУГС, с. 262–263).
Майже всі терміни сьогодні не викликають заперечень. Унормування
термінології на той час було вже практично завершено. Проте залишались
окремі випадки, коли одному російському терміну відповідало кілька сино-
німів, напр.: подгонка 1) підгонка (неоконч. действие) підганяння, 2) пригон-
ка, припасування; (неоконч. действие – еще) приганяння, припасовування
(РУГС, с. 160); подошва вспучивающаяся – випираюча підошва; підошва, що
випирає (здимається, випинається) (РУГС, с. 161). Але таких випадків неба-
гато. Трапляються також нечисленні синоніми до окремих термінів – пере-
важно прикметників, напр.: пустотелый – порожнистий (пустотілий) бур;
свободнопадающий – вільноспадний (вільнопадаючий) бур (РУГС, с. 14). Рідко,
але трапляються синоніми до іменників, напр., свод обрушения – склепіння
обвалення (обрушення) (РУГС, с. 203).
56 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
І. О. Сокол
Кілька слів щодо вживання (або невживання) дієприкметників, напр.:
быстродействующий – швидкодіючий, який (що) швидко діє; быстрорежущий –
швидкорізальний, швидкоріжучий, який (що) швидко ріже; быстротвердеющий –
швидкотвердіючий, швидкотверднучий, який (що) швидко твердіє (твердне)
(РУГС, с. 15).
Це питання залишається й досі нез’ясованим остаточно. На нашу думку,
у вищенаведених випадках усі словосполучення мають право на вживання.
Після 1960 р. знов настала тривала перерва у словникарстві – більш ніж
на чверть століття. Фундаментальні словники фахової лексики стали вихо-
дити наприкінці 80-х рр. ХХ ст., під час перебудови в СРСР.
Особливо зросла потреба в них, коли Україна стала суверенною держа-
вою. 1993 р. вийшов у світ “Короткий гірничий словник” (КГС) за ред.
О. В. Колоколова. Він значно відрізняється структурою від словника 1959 р.
Його можна назвати короткою енциклопедією галузі. Якщо у РУГС не було
жодної власної назви (це не входило до завдання авторів), то КГС містить,
зокрема, назви родовищ корисних копалин, і не тільки нашої країни. За-
свідчено й терміни геології, адже вона невіддільна від гірничої справи.
Словник був підготовлений до друку працівниками Дніпропетровсько-
го гірничого інституту. Від попередніх праць такого типу його відрізняє до-
сить велика кількість статей, що містять інформацію про науково-дослідні
установи, напр., Інститут автоматизації вугільної промисловості (КГС, с. 4),
вищі навчальні заклади, зокрема Грузинський політехнічний інститут (КГС,
с. 43). У довідці про кожен навчальний заклад є відомості про кількість сту-
дентів – гірників та геологів. Словник цінний тим, що подає не просто пе-
реклад з російської, як РУГС, а й визначення багатьох термінів і номенів.
Крім того, деякі термінологічні сполучення подаються тут уперше. Незва-
жаючи на стислість, словникові статті про вугільні, газові й нафтові родо-
вища досить точні й містять необхідні дані, наприклад, для студентів відпо-
відних спеціальностей1.
Щодо загальних назв – термінів і номенів гірничого виробництва, тут їх
менше, ніж у РУГС, тому що видання 199З р. має дещо іншу спрямова-
ність – довідкову.
Нарешті 2007 р. у м. Слов’янську Донецької обл. вийшов друком “Слов-
ник найуживаніших термінів гірничої справи” (автор О. В. Колган), який
містить близько 5 тис. термінів.
Загалом можна зробити висновок, що майже вся, за невеликим винят-
ком, термінологія гірничої галузі сьогодні унормована й відповідає загально-
мовним стандартам.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
КГС – Короткий гірничий словник / За ред. О. Колоколова. – Дніпропетровськ; К.:
Дніпропетров. гірн. ін-т; Ін-т системних досліджень, 1993. – 212 с.
1 На жаль, одна із словникових статей має помилку: “Іллінойський вугільний басейн – вугільний
басейн у США, розташований у шахтах (підкреслення наше. – І. С.) Іллінойс, Індіана та Кентуккі”.
Звичайно ж, треба: “у штатах”.
57Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Основні віхи розвитку української гірничої термінології
ПМГ – Ковальов А. Є. Порадник молодого гірника / Пер. з 3-го рос. вид. – Х.: ДНТВУ,
1938. – 212 с.
РУГС – Російсько-український гірничий словник. – К.: Вид-во АН УРСР, 1959. – 272 с.
СГТ – Василенко П., Шелудько І. Словник гірничої термінології (проект). – Х.: Радян.
школа, 1931. – 160 с.
СМГ – Ковалёв А. Е. Спутник молодого горняка. – Изд. 3-е. М.; Л.: Новосиб. Госгориз-
дат, 1933. – 204 с.
I. O. Sokol
MAIN STAGES OF THE UKRAINIAN MINING TERMINOLOGY EVOLUTION
The paper examines the ways mining terminology and nomenclature was developed. Spe-
cial attention is drawn to the period of the 20th – 30th of the 20th century, when the term system
was formed. The research focuses on disputable moments in the history of lexical group develop-
ment; it concludes that mining terminology is normalized in the present-day Ukrainian language
thanks to the careful work of lexicographers and mining specialists.
K e y w o r d s : Ukranian mining terminology, normalization, lexicography terms of mine
constructing.
|