Багатокомпонентні термінологічні одиниці загальнотехнічної терміносистеми
Розкрито закономірності формування багатокомпонентних термінів-словосполучень у загальнотехнічній галузі, визначено найпоширеніші структурні моделі багатокомпонентних термінів....
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Назва видання: | Термінологічний вісник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51290 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Багатокомпонентні термінологічні одиниці загальнотехнічної терміносистеми / Л.Б. Гаращенко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 65-71. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-51290 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-512902013-11-22T03:09:59Z Багатокомпонентні термінологічні одиниці загальнотехнічної терміносистеми Гаращенко, Л.Б. Галузеве термінознавство. Термінологія математики, фізики, техніки, наук про землю та космос Розкрито закономірності формування багатокомпонентних термінів-словосполучень у загальнотехнічній галузі, визначено найпоширеніші структурні моделі багатокомпонентних термінів. The article is devoted to the peculiarities of multicomponent term-combinations’ formation in the generally-technical sphere. The most expanded multicomponent terms’ structural models are thoroughly investigated as well. 2013 Article Багатокомпонентні термінологічні одиниці загальнотехнічної терміносистеми / Л.Б. Гаращенко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 65-71. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51290 811.161.2373.46:367.4 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Галузеве термінознавство. Термінологія математики, фізики, техніки, наук про землю та космос Галузеве термінознавство. Термінологія математики, фізики, техніки, наук про землю та космос |
| spellingShingle |
Галузеве термінознавство. Термінологія математики, фізики, техніки, наук про землю та космос Галузеве термінознавство. Термінологія математики, фізики, техніки, наук про землю та космос Гаращенко, Л.Б. Багатокомпонентні термінологічні одиниці загальнотехнічної терміносистеми Термінологічний вісник |
| description |
Розкрито закономірності формування багатокомпонентних термінів-словосполучень у загальнотехнічній галузі, визначено найпоширеніші структурні моделі багатокомпонентних термінів. |
| format |
Article |
| author |
Гаращенко, Л.Б. |
| author_facet |
Гаращенко, Л.Б. |
| author_sort |
Гаращенко, Л.Б. |
| title |
Багатокомпонентні термінологічні одиниці загальнотехнічної терміносистеми |
| title_short |
Багатокомпонентні термінологічні одиниці загальнотехнічної терміносистеми |
| title_full |
Багатокомпонентні термінологічні одиниці загальнотехнічної терміносистеми |
| title_fullStr |
Багатокомпонентні термінологічні одиниці загальнотехнічної терміносистеми |
| title_full_unstemmed |
Багатокомпонентні термінологічні одиниці загальнотехнічної терміносистеми |
| title_sort |
багатокомпонентні термінологічні одиниці загальнотехнічної терміносистеми |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Галузеве термінознавство. Термінологія математики, фізики, техніки, наук про землю та космос |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51290 |
| citation_txt |
Багатокомпонентні термінологічні одиниці загальнотехнічної терміносистеми / Л.Б. Гаращенко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 65-71. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Термінологічний вісник |
| work_keys_str_mv |
AT garaŝenkolb bagatokomponentnítermínologíčníodinicízagalʹnotehníčnoítermínosistemi |
| first_indexed |
2025-07-04T13:18:03Z |
| last_indexed |
2025-07-04T13:18:03Z |
| _version_ |
1836722511585214464 |
| fulltext |
65Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
удк 811.161.2373.46:367.4
л. Б. ГараЩеНко
(Харків, україна)
БАГАТОКОМПОНЕНТНІ ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ
ЗАГАЛЬНОТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ
Розкрито закономірності формування багатокомпонентних термінів-словосполучень у за-
гальнотехнічній галузі, визначено найпоширеніші структурні моделі багатокомпонентних тер-
мінів.
К л ю ч о в і с л о в а : загальнотехнічна терміносистема, багатокомпонентні термі-
ни-словосполучення, довжина терміна.
© Л. Б. ГАРАЩЕНКО, 2013
За останнє десятиліття вітчизняне термінознавство збагатилося фунда-
ментальними розвідками, присвяченими вивченню сучасних терміно-
систем. У процесі їх дослідження особливого значення набуває аналіз дери-
ваційних процесів, виявлення закономірностей у способах творення термі-
нів різних галузей науки і техніки.
Лінгвістичні дослідження свідчать про переважання в галузевих термі-
носистемах номінацій, до складу яких входять два і більше компонентів
(праці М. П. Годованої [3], О. М. Іващишина [6], Б. П. Михайлишина [10],
О. Г. Чумак [12], Л. Д. Малевич [9], О. В. Чуєшкової [11], Д. П. Шапран [13],
Л. В. Козак [7] та ін.).
Аналізуючи підмову загальнотехнічної галузі, спостерігаємо співісну-
вання в ній однокомпонентних та дво- й багатокомпонентних термінів, ви-
вчення яких є актуальним теоретичним і практичним завданням лінгвісти-
ки, оскільки дає підґрунтя для узагальнень щодо динаміки розвитку україн-
ської термінології в цілому і технічної зокрема.
Мета статті – виявити закономірності формування багатокомпонент-
них термінів-словосполучень загальнотехнічної метамови, окреслити най-
поширеніші структурні моделі, визначити ступінь їх продуктивності.
В українському мовознавстві усталеним є поділ словосполучень на про-
сті й ускладнені, запропонований І. Р. Вихованцем. Згідно з цим поділом до
простих науковець зараховує двокомпонентні словосполучення, а усклад-
неними називає сполуки, які складаються мінімально з трьох компонентів
[1, с. 196]. Ураховуючи думки відомого синтаксиста щодо кількісних та якіс-
них характеристик багатокомпонентних словосполучень, до складних від-
носимо терміни-словосполучення з кількістю компонентів від трьох до
п’яти й більше.
Як показав проведений аналіз, у загальнотехнічній термінології кіль-
кість багатокомпонентних термінів порівняно незначна, але необхідність їх
очевидна, оскільки вони мають конкретніше, точніше значення завдяки за-
лежним словам, що уточнюють значення певної термінолексеми. Багато-
компонентні терміни-словосполучення фіксують не всі аналізовані слов-
ники, оскільки їх як відносно вільні можна розкласти на менші, проте деякі
66 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Л. Б. Гаращенко
термінографічні праці їх засвідчують. Усього ми дослідили близько 9000
термінів-словосполучень загальнотехнічної галузі, і лише 5,5% із них вия-
вилися багатокомпонентними. З-поміж них трикомпонентні становлять
90% – це складні словосполучення, що складаються з трьох повнозначних
слів. “В основі складних словосполучень лежить модель абсолютно просто-
го словосполучення” [5, с. 65]. На основі цього у сучасній українській мові
виділяють три типи складних словосполучень: 1) просте словосполучення +
залежне від нього окреме слово; 2) головне слово + залежне від нього слово-
сполучення; 3) головне слово + два залежних слова, не повʼязаних між со-
бою, і таких, які не утворюють словосполучення [5, с. 65].
Серед трикомпонентних номінативних одиниць загальнотехнічної га-
лузі переважну більшість становлять терміни-словосполучення перших
двох типів, компонентами яких можуть бути терміни і загальновживані сло-
ва, які у складі номінації стають термінологічно навантаженими: ливарна
машина – відцентрова ливарна машина (РУСІТ), кувальний штамп – верхній
кувальний штамп (РУЗС, с. 162), густина заряду – поверхнева густина заряду
(РУНТС, с. 242), гайковий (мутровий) ключ – універсальний гайковий ключ
(РУЗС, с. 30). Кожен із детермінантів багатокомпонентних термінів-слово-
сполучень указує на властивість відповідного предмета чи процесу, важливу
ознаку, якнайточніше розкриває спеціальне поняття у різних сферах діяль-
ності людини.
У межах трикомпонентних номінативних одиниць виділяються такі
словотвірні моделі:
1. Переважну більшість становлять терміни, у яких основне терміноло-
гічне значення виражене групою іменник + прикметник (дієприкметник) +
іменник, у якій виокремлюємо моделі: а) іменник у називному відмінку +
прикметник (дієприкметник) + іменник у родовому відмінку: вид напруже-
ного стану (РУСІТ; СD), барабан парового котла (РУСІТ; СD), блокування
розподільчого пристрою (РУСІТ; СD), жало плющильних валиків (РУЗС, с. 41),
муфта вільного ходу (РУЗС, с. 70), кок повітряного гвинта (РУСНТ, с. 256),
арматура залізобетонних конструкцій (РУНТС, с. 30), рідкоплинність роз-
плавленого металу (РУСНТ, с. 182); б) іменник у називному відмінку + при-
кметник (дієприкметник) + іменник в орудному відмінку, зокрема з при-
йменником: доведення абразивними брусками (РУЗС, с. 39), лютування сріб-
ним припоєм (РУЗС, с. 87), передача гнучким зв’язком (РУЗС, с. 89),
електрозварювання відкритою дугою (РУЗС, с. 169), шуруп із конічною голо-
вкою (РУЗС, с. 163), лампа зі швидкісною модуляцією (РУЗС, с. 60); в) імен-
ник у називному відмінку + прикметник (дієприкметник) + іменник у міс-
цевому відмінку: балка на пружній основі (РУСІТ; СD), виливання у відкритій
формі (РУЗС, с. 62), випробування в нагрітому стані (РУЗС, с. 52); г) іменник
у називному відмінку + прикметник + іменник у знахідному відмінку, зо-
крема з прийменником: допуск на механічне оброблення (РУЗС, с. 39).
2. Значну частину в аналізованій терміносистемі становлять терміни-
словосполучення, утворені за моделлю прикметник (дієприкметник) +
прикметник (дієприкметник) + іменник: порожнисті керамічні блоки (РУ-
СІТ; СD), ротаційна друкувальна машина (РУСІТ; СD), однофазний спожива-
67Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Багатокомпонентні термінологічні одиниці загальнотехнічної терміносистеми
ний струм (РУЗС, с. 139), ударні динамічні випробування (РУЗС, с. 144), осно-
вна оперативна памʼять (РУНТС, с. 222), відбортований стиковий шов
(РУЗС, с. 160), тигельна електроплавильна піч (РУЗС, с. 168), плавальна маг-
нітна головка (РУСНТ, с. 135), регульований гайковий ключ (РУЗС, с. 30), ко-
роткозамкнений електричний двигун (РУЗС, с. 165). Такі терміни-словоспо-
лучення виникають унаслідок ускладнення двокомпонентних структур че-
рез подальшу конкретизацію, що відбувається приєднанням означення до
означуваного слова за вказівки на різновид поняття, названого словосполу-
ченням. У таких синтаксичних конструкціях перший прикметник (дієприк-
метник) виконує уточнювальну функцію. Наприклад, термін обчислювальна
машина після приєднання до нього ще одного прикметника диференціюємо
за певними ознаками: обчислювальна машина може бути числова, електронна
(РУСІТ; СD).
3. Досить поширеною є група прикметник (дієприкметник) + іменник
+ іменник, у якій співіснують такі моделі: а) прикметник (дієприкметник)
+ іменник у називному відмінку + іменник у родовому відмінку: змішаний
блок навантажування (РУСІТ; СD), долотчаста головка свердла (РУСІТ;
СD), керувальне реле потужності (РУЗС, с. 114), гарячекатані листи сталі
(РУЗС, с. 33), суцільнокований вал гідротурбіни (РУЗС, с. 150), швидкообер-
тові деталі машин (РУЗС, с. 20), жакетне складання стрижнів (РУЗС, с. 41),
шарнірна серга ресори (РУЗС, с. 120); б) прикметник + іменник у називному
відмінку + іменник в орудному відмінку, зокрема з прийменником: ручне
зварювання плавленням (РУЗС, с. 117), гайковий ключ з тріскачкою (РУЗС,
с. 30); в) дієприкметник + іменник у називному відмінку + іменник у зна-
хідному відмінку, зокрема з прийменником: затрачена робота на згинання
(РУЗС, с. 106); г) прикметник + іменник у називному відмінку + іменник у
місцевому відмінку: тягове навантаження на гаку (РУЗС, с. 72). Такі три-
членні структури є об’єктними або атрибутивними термінами-словосполу-
ченнями, ускладненими прикметниками чи дієприкметниками, що уточ-
нюють і деталізують двоскладні терміни.
4. Менш продуктивною є група іменник + іменник + іменник, у якій
виокремлюємо такі моделі: а) іменник у називному відмінку + іменник у
родовому відмінку + іменник у родовому відмінку, зокрема з прийменника-
ми: акумуляція носіїв заряду (РУСІТ; СD), автомат скидання палива (РУСІТ;
СD), автомат регулювання температури (РУНТС, с. 23), муфта механізму
подачі (РУЗС, с. 70), обмежувач моменту крутіння (РУЗС, с. 82), закид обер-
тів гвинта (РУСНТ, с. 183), гребінка приймача тиску (РУСНТ, с. 143), при-
боєць для вибивання труб (РУСІТ; СD), випробування без руйнування зразка
(РУЗС, с. 52); б) іменник у називному відмінку + іменник у родовому від-
мінку + іменник у знахідному відмінку, зокрема з прийменниками: центру-
вання отворів під болти (прогоничі) (РУЗС, с. 151), межа міцності на розтягу-
вання (РУЗС, с. 98), межа міцності на зсув (РУЗС, с. 98); в) іменник у назив-
ному відмінку + іменник у родовому відмінку + іменник у місцевому
відмінку: циркуляція води в котлі (РУЗС, с. 153), жорсткість стрижня при
згинанні (РУЗС, с. 43), момент опору при крутінні (РУЗС, с. 68); г) іменник у
називному відмінку + іменник в орудному відмінку + іменник в орудному
68 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Л. Б. Гаращенко
відмінку, зокрема з прийменником: зварювання плавленням під флюсом
(РУЗС, с. 117); д) іменник у називному відмінку + іменник в орудному від-
мінку + іменник у місцевому відмінку, зокрема з прийменником: гартуван-
ня з охолодженням у воді, гартування з охолодженням у повітрі (РУЗС, с. 45).
До малопродуктивних словотвірних моделей належать такі: прислівник
+ прикметник (дієприкметник) + іменник: статично невизначена балка
(РУСІТ; СD), абсолютно жорстке тіло (ВМ, с. 15), абсолютно тверде тіло
(ВМ, с. 15), попередньо напружений бетон (РУЗС, с. 18), керовано скривлене
свердління (РУСІТ; СD); іменник + порядковий числівник + іменник: тертя
першого роду (виду), тертя другого роду (виду) (РУЗС, с. 141).
Непродуктивними є моделі: порядковий числівник + прикметник +
іменник: другий задній міст (РУЗС, с. 68); дієслово + іменник + іменник:
набирати колесо турбіни (РУСНТ, с. 353). Кількісне обмеження таких термі-
нів-словосполучень можна пояснити тим, що до їх складу входять прислів-
ники й порядкові числівники, які перебувають на периферії сучасного тер-
мінотворення.
Значно менше в досліджуваній термінології представлено чотириком-
понентних номінативних одиниць. Дериваційною базою для їх творення
переважно є трикомпонентні терміни-словосполучення.
Найчисельнішою серед чотирикомпонентних термінів-словосполучень
є модель прикметник (дієприкметник) + іменник + прикметник (дієприк-
метник) + іменник, зокрема з прийменником: виконавчий елемент автома-
тичного пристрою (РУЗС, с. 52), каскадні з’єднання електричних машин
(РУЗС, с. 55), цифрове керування металорізальними верстатами (РУЗС,
с. 153), чутливе полум’я газового пальника (РУЗС, с. 155), електричний двигун
змінного струму (РУЗС, с. 165), ведена шестірня головної передачі (РУЗС,
с. 158), електричний двигун з послідовним збудженням (РУЗС, с. 165).
Варто підкреслити, що ця модель виникає внаслідок об’єднання двох
двокомпонентних термінів-словосполучень в одне смислове та структурне
ціле, наприклад: електромашинний регулятор поперечного поля (РУЗС, с. 151)
(пор. бінарні терміни електромашинний регулятор і поперечне поле); безал-
мазне виправляння шліфувальних кругів (РУЗС, с. 15) (безалмазне виправляння
та шліфувальні круги); шаблонна обмотка електричних машин (РУЗС, с. 156)
(шаблонна обмотка й електричні машини). Зазначимо, що друга частина та-
ких чотирикомпонентних номінативних одиниць має уточнювальний ха-
рактер.
Ще одним способом творення названих термінів-словосполучень є дода-
вання до трикомпонентного терміна прикметників – видових конкретизато-
рів, кваліфікаторів звужувального типу, наприклад: генератор змінного струму –
електричний генератор змінного струму (РУЗС, с. 165), двигун внутрішнього зго-
ряння – чотиритактний двигун внутрішнього згоряння (РУЗС, с. 155).
Інші моделі чотирикомпонентних термінів-словосполучень також тво-
ряться ускладненням трикомпонентних прикметниками (дієприкметника-
ми), іменниками та прислівниками. Такі моделі репрезентовані меншою
кількістю терміноодиниць: іменник + іменник + прикметник + іменник,
зокрема з прийменниками: форсування двигунів внутрішнього згоряння
69Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Багатокомпонентні термінологічні одиниці загальнотехнічної терміносистеми
(РУЗС, с. 147), електрозварювання дугою непрямої дії (РУЗС, с. 168), відпуск
до одержання максимальної твердості (РУЗС, с. 86), процес розділяння у важ-
кому середовищі (РУЗС, с. 104); іменник + прикметник + прикметник (діє-
прикметник) + іменник: активування електродного зварювального дроту
(РУЗС, с. 9), муфта непостійного замкненого типу (РУЗС, с. 70); іменник +
іменник + іменник + іменник, зокрема з прийменником: ціанування поверх-
ні деталей машин (РУЗС, с. 152), міцність кріплення гуми до металу (РУЗС,
с. 104); прикметник + іменник + іменник + іменник: ламінарний рух потоку
рідини (РУЗС, с. 60); іменник + прикметник + іменник + іменник, зокрема
з прийменником: електрозварювання з примусовим формуванням шва (РУЗС,
с. 169); прикметник (дієприкметник) + прикметник + прикметник + імен-
ник: багатошвидкісний асинхронний електричний двигун (РУЗС, с. 165), ак-
тивізована безцементна шлакова маса (РУЗС, с. 160).
Поодинокими в досліджуваній терміносистемі є моделі: іменник + по-
рядковий числівник + іменник + іменник, зокрема з прийменником: фор-
мат у восьму частину аркуша (РУЗС, с. 147); іменник + прислівник + імен-
ник + іменник: напруга вище межі втоми (РУЗС, с. 174); прикметник + при-
кметник + іменник + іменник: лінійна колова швидкість точки (РУЗС, с. 61).
Термінів, що складаються з п’яти компонентів, у досліджуваній термі-
носистемі незначна кількість. Їх наявність можна пояснити неможливістю
заміни стислішими конструкціями. Ці терміни також утворилися макси-
мальним ускладненням терміноодиниць простішої структури, а тому для
них характерні ті самі типи відношень, що й для чотирикомпонентних тер-
мінів-словосполучень.
У межах п’ятикомпонентних термінів-словосполучень виділяються
такі словотвірні моделі: прикметник + іменник + іменник + прикметник +
іменник: активна лінія зачеплення зубчастої передачі (РУЗС, с. 10); прикмет-
ник + іменник + прикметник + прикметник + іменник, зокрема з при-
йменником: електричний двигун з подвійною білячою кліткою (РУЗС, с. 166);
прикметник + іменник + прислівник + дієприкметник + іменник, зокрема
з прийменником: електричний генератор з чітко виявленими полюсами
(РУЗС, с. 165), електричний генератор з нечітко виявленими полюсами (РУЗС,
с. 165).
Як бачимо, багатокомпонентні одиниці відзначаються строкатістю час-
тиномовної належності компонентів та порядком їх розміщення у межах
терміна. Термінологічність таких словосполучень досягається уточненням
чи конкретизацією значення, вираженого стрижневим іменником.
Функціонування в наукових текстах полікомпонентних термінологіч-
них конструкцій, тенденція до збільшення їх кількості в останні роки
актуалі зує питання про межі складеного спеціального найменування.
Як відзначає В. П. Даниленко, терміни-словосполучення з великою
кількістю складників не можна розцінювати як нормальне явище, як типові
терміни [4, с. 133]. За спостереженнями термінолога, досить часто їх межі
настільки розширюються, що до них відносять цілі вислови.
І. М. Волкова, В. М. Лейчик уважають, що довжина терміна повинна
відповідати його завданню позначати поняття і виділяти його з ряду подіб-
70 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Л. Б. Гаращенко
них, тобто бути оптимальною і забезпечувати легкість його запам’ятовування
та широкого застосування [2, с. 69; 8, с. 67].
На нашу думку, первинним у визначенні довжини терміна є його здат-
ність бути цілісним позначенням наукового поняття, а потім кількісне на-
повнення компонентами, оскільки термін – це не просто слово, і точність
його набагато важливіша за розмір. Ми повністю погоджуємось із твер-
дженням Л. Д. Малевич про те, що складене найменування не повинно ви-
ходити за межі непредикативного сполучення слів, оскільки предикативні
сполучення не виконують номінативної функції [9, с. 35].
Збільшення довжини словосполучень зумовлює певні труднощі у користу-
ванні через їхню громіздкість. Довгі словосполучення здебільшого зберігають-
ся тоді, коли ними рідко послуговуються. Якщо ж словосполучення викорис-
товують досить часто, воно зазвичай підлягає скороченню шляхом втрати
окремих компонентів, тобто шляхом еліптизації. Проте довільне скорочення
терміноодиниць часто зумовлює порушення однієї з вимог, що висуває сучасна
мова науки й техніки до терміна, – точності терміна. Тому головне завдання під
час унормування і стандартизації української наукової термінології будь-якої
галузі – забезпечення оптимальної довжини багатокомпонентного терміна.
Оптимальною довжиною терміна вважають таку, яка дає змогу досить точно
передавати основні ознаки спеціального поняття.
Отже, лінгвістичний аналіз багатокомпонентних термінів-словосполу-
чень загальнотехнічної галузі уможливив визначити їхні продуктивні моде-
лі. В основу аналізованих номінативних термінологічних одиниць покладе-
но просте двочленне словосполучення, а кожен новий компонент, вираже-
ний іменником чи прикметником у препозиції чи постпозиції, сприяє
конкретизації багатоскладових термінотворень. Незважаючи на те, що ба-
гатокомпонентні терміни незручні в користуванні, їм притаманна макси-
мальна точність – одна з основних ознак терміна. У перспективі досліджен-
ня – статистичний аналіз частотності функціонування багатокомпонент-
них термінів-словосполучень загальнотехнічної метамови у текстах різної
жанрової належності.
1. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: підручник – К.: Либідь,
1993. – 468 с.
2. Волкова И. Н. Стандартизация научно-технической терминологии. – М.: Наука,
1988. – 200 с.
3. Годована М. П. Словосполучення як джерело поповнення української термінології
// Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Л.О. Симоненко. –
К.: КНЕУ, 2005. – Вип. VІ. – С. 101–103.
4. Даниленко В. П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания. – М.:
Наука, 1977. – 246 с.
5. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис: Монографія. –
Донецьк: ДонНУ, 2001. – 662 с.
6. Іващишин О. М. Структурні особливості та семантична диференціація термінів-
словосполучень у науково-технічних текстах // Іноземна філологія: Республ.
міжвідом. зб. – 1996. – Вип. 109. – С. 41–44.
71Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Багатокомпонентні термінологічні одиниці загальнотехнічної терміносистеми
7. Козак Л. В. Українська електротехнічна термінологія (словотвірний аспект): Автореф.
дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Дніпропетровський держ. ун-т. – Дніпропетровськ,
2000. – 18 с.
8. Лейчик В. М. Оптимальная длина и оптимальная структура термина // Вопросы
языкознания. – 1981. – № 2. – С. 63–73.
9. Малевич Л. Д. Багатокомпонентні термінологічні одиниці і проблема їх кодифікації
// Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Л. О. Симоненко. –
К.: КНЕУ, 2009. – Вип. VІІІ. – С. 35–38.
10. Михайлишин Б. П. Усталеність як неодмінний показник складених термінів // Мо-
вознавство. – 1999. – № 4 – 5. – С. 48–50.
11. Чуєшкова О. Про поняття оптимальної довжини терміна (на матеріалі економічної
термінології) // Вісник Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. Серія “Проблеми
української термінології”, 2008. – № 620. – С. 95–99.
12. Чумак О. Г. Структурно-компонентна організація фінансово-бухгалтерських
терміносполучень в українській мові: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01. /
Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 1998. – 21 с.
13. Шапран Д. Багатокомпонентні терміни в сучасній українській маркетинговій
термінології: нормалізаційний аспект // Українська термінологія і сучасність: Зб.
наук. пр. / Відп. ред. Л. О. Симоненко. – К.: КНЕУ, 2009. – Вип. VІІІ. – С. 110–112.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
ВМ – Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної
мови (термінологія процесових понять). – К.: Вирій, Сталкер, 1997. – 256 с.
РУЗС – Російсько-український загальнотехнічний словник / Л. М. Мацько, І. Г. Трегуб,
В. Ф. Христенок, І. В. Христенок. – К.: Вища школа, 1994. – 173 с.
РУНТС – Російсько-український науково-технічний словник / В. Перхач, Б. Кінаш. –
Львів: Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 1997. – 453 с.
РУСІТ – Російсько-український словник з інженерних технологій / уклад. М. Ганіткевич,
Б. Кінаш. – Львів: Ліга-Прес, 2004. – СD.
РУСНТ – Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика.
Техніка. Науки про Землю та Космос / В. В. Гейченко, В. М. Завірюха, О. О. Зеленюк
та ін. – К.: Наук. думка, 1998. – 892 с.
L. B. Garashchenko
MULTICOMPONENT TERMINOLOGICAL UNITS
OF GENERALLY-TECHNICAL TERM-SYSTEM
The article is devoted to the peculiarities of multicomponent term-combinations’ forma-
tion in the generally-technical sphere. The most expanded multicomponent terms’ structural
models are thoroughly investigated as well.
K e y w o r d s: generally-technical term-system, multicomponent term-combinations,
term’s length.
|