Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології

Проаналізовано відмінність між суспільно-політичною лексикою та суспільно-політичною термінологією. Визначено основні лінгвальні й екстралінгвальні чинники, що впливають на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Снісаренко, Я.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут української мови НАН України 2013
Schriftenreihe:	Термінологічний вісник
Schlagworte:	Галузеве термінознавство. Термінологія суспільних наук
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51294
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології / Я.С. Снісаренко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 88-93. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-51294
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-512942013-11-22T03:10:49Z Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології Снісаренко, Я.С. Галузеве термінознавство. Термінологія суспільних наук Проаналізовано відмінність між суспільно-політичною лексикою та суспільно-політичною термінологією. Визначено основні лінгвальні й екстралінгвальні чинники, що впливають на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології. The paper deals with analyses of difference between socio-political lexis and socio-political terminology. The main lingual and extralingual factors that influence upon the development of socio-political lexis and socio-political terminology are determined. 2013 Article Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології / Я.С. Снісаренко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 88-93. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51294 81’373 + 811.111 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Галузеве термінознавство. Термінологія суспільних наук Галузеве термінознавство. Термінологія суспільних наук
spellingShingle	Галузеве термінознавство. Термінологія суспільних наук Галузеве термінознавство. Термінологія суспільних наук Снісаренко, Я.С. Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології Термінологічний вісник
description	Проаналізовано відмінність між суспільно-політичною лексикою та суспільно-політичною термінологією. Визначено основні лінгвальні й екстралінгвальні чинники, що впливають на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології.
format	Article
author	Снісаренко, Я.С.
author_facet	Снісаренко, Я.С.
author_sort	Снісаренко, Я.С.
title	Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології
title_short	Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології
title_full	Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології
title_fullStr	Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології
title_full_unstemmed	Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології
title_sort	вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології
publisher	Інститут української мови НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Галузеве термінознавство. Термінологія суспільних наук
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51294
citation_txt	Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології / Я.С. Снісаренко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 88-93. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Термінологічний вісник
work_keys_str_mv	AT snísarenkoâs vplivlíngvalʹnihtaekstralíngvalʹnihčinnikívnarozvitoksuspílʹnopolítičnoíleksikitasuspílʹnopolítičnoítermínologíí
first_indexed	2025-07-04T13:18:22Z
last_indexed	2025-07-04T13:18:22Z
_version_	1836722530300198912
fulltext	88 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2) удк 81’373 + 811.111 я. с. сНісареНко (Черкаси, україна) ВПЛИВ ЛІНГВАЛЬНИХ ТА ЕКСТРАЛІНГВАЛЬНИХ ЧИННИКІВ НА РОЗВИТОК СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ Проаналізовано відмінність між суспільно-політичною лексикою та суспільно- політичною термінологією. Визначено основні лінгвальні й екстралінгвальні чинники, що впливають на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології. К л ю ч о в і с л о в а: суспільно-політична лексика, суспільно-політична термінологія, лексична одиниця, лінгвальні чинники, екстралінгвальні чинники. © Я. С. СНІСАРЕНКО, 2013 Дослідження суспільно-політичної лексики становить значний інтерес для лінгвістики, оскільки вона відображає одну з важливих для сучасного суспільства сфер життя – політичну. Вивчення поняття “суспільно-політич- на лексика” займалися багато українських (А. А. Бурячок, В. В. Жайворо- нок, А. В. Капуш, Т. П. Клімушенко, О. О. Мороз, І. В. Холявко) та зарубіж- них (В. І. Акімова, А. С. Бєлая, М. К. Гарбовський, Л. О. Жданова, С. Г. Ка- пралова, Т. Б. Крючкова, І. Ф. Протченко, Н. Г. Юзефович, Д. Камерон, В. Дікман, Х. Ласвел, Г. Клаус) лінгвістів. У статті, за Т. Б. Крючковою, визначаємо суспільно-політичну лексику як особливу лексико-семантичну підсистему мови, до якої входить найбільш вживана частина суспільно-політичної термінології, назви державних, пар- тійних та інших громадських організацій і закладів, соціальних інститутів, на- йменування соціальних реалій та явищ життя різних країн тощо [2, с. 16]. Незважаючи на те, що в сучасній лінгвістичній літературі зріс науковий інтерес до вивчення спеціальної лексики й термінології різних мов та сус- пільно-політичної лексики в окремих мовах, поки що немає загальноприй- нятої класифікації, єдиної дефініції та єдиних критеріїв щодо відмежування та виділення складу суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології. Хоча сформульовані в літературі визначення суспільно-полі- тичної лексики і суспільно-політичної термінології мають багато спільного, та все ж мають і принципові відмінності, крім того, мовознавці по-різному визначають критерії виділення суспільно-політичної лексики. Мета статті – визначення відмінностей між суспільно-політичною лек- сикою та суспільно-політичною термінологією, аналіз впливу лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики й суспільно-політичної термінології. Аналіз конкретних досліджень показує, що поняття “суспільно-полі- тична лексика” і “суспільно-політична термінологія” чітко не розмежову- ють та ще й по-різному трактують. Одні вчені вважають, що до складу сус- пільно-політичної лексики входить термінологія політичних наук, інші чіт- 89Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2) Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної... ко диференціюють поняття “суспільно-політична лексика” і “суспільно-політична термінологія”, принципово заперечуючи проти залу- чення термінів до складу суспільно-політичної лексики, треті використову- ють ці поняття як синоніми. У дослідженнях учені часто акцентують увагу на двох основних момен- тах, які важливо враховувати під час визначення меж суспільно-політичної термінології: 1) політичні науки (політологія, теорія держави й права) на- лежать до суспільних наук, відповідно, політичні терміни входять до корпу- су суспільної термінології; 2) усі ці терміни позначають наукові поняття так само, як науково-технічні терміни, тільки перші, на відміну від других, ви- ражають поняття суспільних, а не природничих і технічних наук. В. М. Лей- чик наголошує, що “...варто вести мову про терміни і термінологію суспіль- них наук, а не про суспільно-політичну термінологію” [3, c. 45]. Як стверджує Т. С. Коготкова, мовознавці не випадково, розглядаючи корпус суспільно-політичних одиниць, надають перевагу визначенню сус- пільно-політичної лексики, а не суспільно-політичної термінології. Це зу- мовлено тим, що більшість суспільно-політичних термінів є загальнозрозу- мілими, що пояснюється їхнім використанням у мові масової пропаганди та агітації, а також їхньою наявністю в розмовному мовленні [1, c. 115]. Справ- ді, багато лексичних одиниць, які позначають предмети, явища та процеси життя суспільства, є загальнозрозумілими або видаються такими. Проте по- ряд із ними функціонує велика кількість слів, зрозумілих лише вузькому колу фахівців. У статті надаємо перевагу саме терміну суспільно-політична лексика, оскільки відповідна термінологія є лише її частиною. “Суспільно-політична лексика” є значно ширшим поняттям, яке охоплює слова й поняття, що описують різні політичні аспекти життя суспільства. Лексична система мови, як відомо, належить до найбільш відкритих систем, а це означає, що словниковий склад мови перебуває у стані постій- ного динамічного розвитку, який відображається чи то в появі нових слів, чи то у виході окремих лексичних одиниць з ужитку, чи то в зміні значення слів. Ураховуючи той факт, що словниковий склад мови пов’язаний із поза- мовною дійсністю і чутливо реагує на ті зміни, які відбуваються в житті но- сія мови, у статті кількісні та якісні зміни словникового складу української та англійської мов пояснюємо і лінгвальними, і екстралінгвальними чинни- ками. Функціонально мова залежить від соціально-економічних та культур- них умов розвитку суспільства. Різні соціально-комунікативні потреби мов- них колективів, умови їхнього історичного існування та ідеологічні наста- нови є основними екстралінгвальними чинниками, що впливають на роз- виток лексичної системи мови. Як підкреслює Д. М. Шмельов [7, с. 19], можливість позамовної дійсності впливати на лексико-семантичну систему мови пояснюється відкритістю та незамкненістю останньої. У процесі історичного розвитку для кожної мови характерні періоди і відносної стабільності, і відчутних структурно-семантичних зрушень. Знач- ні трансформації в українській мові відбулися в другій половині 80–90-х рр. 90 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2) Я. С. Снісаренко ХХ ст., коли лексико-семантична система зазнала активного впливу сус- пільно-політичних, науково-технічних та культурних змін у житті україн- ського народу. Зміна суспільного ладу, масової свідомості, переоцінка бага- то чого з попередньої історії у зв’язку з розпадом СРСР, формування нових держав та проголошення незалежності України зумовили кількісні та якісні зміни у словниковому складі сучасної української мови. Розвиток мови значною мірою зумовлений впливом політики, ідеоло- гії, економіки та соціальних змін. Так, слова суспільно-політичної сфери концентруються навколо понять, пов’язаних із тенденціями сучасного ци- вілізаційного процесу – “багатовекторність”, “глобалізація”, “євроінтегра- ція” та ін., політичними кампаніями, рухами, доктринами – “геополітика”, “екстремізм”, “панславізм” та ін., соціальною стратифікацією суспіль- ства – “буржуазія”, “еліта”, “люмпен”, “пролетаріат” та ін. Дослідники надають перевагу аналізу суспільно-політичної лексики періодів, пов’язаних із поворотними моментами в житті суспільства, коли змінюється його соціальний склад, виникають нові явища, засновуються нові політичні партії, громадські організації, а отже, створюються нові лек- сичні одиниці на позначення нових понять. Характер і ступінь інтенсив- ності змін лексики в різні періоди розвитку мають суттєві розбіжності, що пов’язано з численними трансформаціями, зумовленими суспільно-полі- тичними перебудовами. Стан лексичного простору кожного періоду – “мо- мент у ланцюзі його безперервних змін” [5, с. 20]. Загальновідомо, що аналіз лексики передбачає передусім дослідження семантичних процесів та джерел її формування. Для української мови ха- рактерні такі семантичні процеси, які відображають нову суспільно-полі- тичну ситуацію в Україні на межі ХХ–ХХІ ст. (подібні процеси спостерігає- мо у складі аналізованої лексики німецької, російської, білоруської та поль- ської мов): 1) деактуалізація значень слів: в умовах однопартійності слово партія мало значення “комуністична партія”, а нині необхідно уточнювати, про яку саме партію йдеться; 2) деідеологізація суспільно-політичної лекси- ки – зняття пейоративного забарвлення з деяких слів чи поява іронічного відтінку, напр., у словах бізнесмен, підприємець; 3) політизація деяких лекси- ко-семантичних груп: із спортивної сфери перенесено до сфери політики слово раунд у значенні “етап”; із військової сфери до сфери політики пере- йшло слово заручник; слово діалог у політичному контексті має значен- ня “переговори” (антонімічне “конфронтація”), “дискусія”, “спілкуван- ня”; 4) деполітизація політичних термінів: політичні терміни використову- ють у неполітичних контекстах, наприклад, диктатура – “насилля, придушення чужої волі”; консенсус – “згода” [4, с. 45]. До складу суспільно-політичної лексики української мови середини ХХ ст. переважно входили слова, що позначали поняття та явища радян- ського періоду, соціалістичного суспільства. Наприкінці ХХ ст. значна час- тина слів відійшла в минуле, перейшла до розряду історизмів (наприклад, п’ятирічка, партком, передовик тощо). Частина слів зазнала семантичного переосмислення. Значні соціальні зміни знаходять своє відображення в мові, передусім у суспільно-політичному словнику. Утворені лакуни запов- 91Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2) Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної... нюють власні лексичні ресурси української мови (до вжитку повертаються слова, зафіксовані в словниках і текстах XVIII–XIX ст.), а також нові запо- зичення з різних мов. Динаміка суспільно-політичної ситуації в Україні в останнє десятиліття ХХ ст. (розпад Радянського Союзу, зміна державного ладу, домінантної фор- ми виробничих відносин тощо) зумовила виникнення багатьох нових та ак- туалізацію раніше неактуальних суспільно-політичних реалій. Для позна- чення більшості з них були запозичені слова з інших мов. Згідно з теорією мовних контактів та взаємодією мовних систем, запо- зичення називають одним із шляхів збагачення словникового складу мови (Л. А. Булаховський, В. В. Жайворонок, Д. Крістал, Ф. Катамба). Актуальність процесу запозичення іншомовної лексики в українську мову в останнє десятиріччя ХХ ст. – на початку ХХІ ст. привернула увагу до проблеми багатьох сучасних лінгвістів. Зокрема, освоєння іншомовних за- позичень у наукових терміносистемах досліджують Л. А. Лисиченко, О. А. Павлушенко, Н. О. Попова, О. А. Стишов, А. В. Янков, при цьому вче- ні розглядають запозичення слів як ефективний спосіб збагачення лексич- ного складу мови на цьому етапі її розвитку. Можна виділити такі найактуальніші причини іншомовних запозичень та виникнення нових слів у сфері суспільно-політичної лексики сучасної української мови: 1) відсутність слова для найменування нової реалії, пред- мета, поняття, що з’явилися в суспільному житті (брифінг, імпічмент); 2) по- треба у називанні явищ, що і раніше існували в житті суспільства, але не мали відповідного позначення, оскільки їх існування замовчувалося (мафія, рекет); 3) тенденція до заміни словосполучень однослівним найменуван- ням для зручності (рейтинг – “статус політичного діяча”; імідж – “образ “себе”, який створює політичний діяч”). Потужним джерелом лексичних запозичень у сфері суспільно-політич- ної лексики української мови кінця ХХ ст. стала англійська мова – найпо- ширеніша мова міжнародного спілкування. В українській мові аналізовано- го періоду англіцизми становлять близько 70–80 % усіх запозичень. Це по- яснюється великою роллю англомовних країн (передусім США) у сучасному світовому суспільному та політичному житті, активною культурною експан- сією США, а також запровадженням в Україні демократії, парламентариз- му, лібералізму та ринкової економіки, тобто реалій, у сфері яких найбіль- ший досвід мають англомовні країни, тому саме англійська мова є джерелом відповідних спеціальних термінологій. Запозичення-англіцизми в складі суспільно-політичної лексики української мови характеризуються і неодно- рідністю, і неоднаковою частотою вживання, стилістичним і жанровим ви- користанням [6, с. 17]. Англомовні запозичені терміни у сфері суспільно-політичної лексики української мови поділяємо на кілька типів: 1) запозичення досить давні й настільки пристосовані до мови, що вже не відчувається їхнє іншомовне по- ходження; їх часто й широко застосовують, вони мають велику кількість по- хідних (лідер); 2) власне англомовні слова, які часто використовують в мов- ленні; такі слова виходять за межі професійної сфери вживання й поступово 92 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2) Я. С. Снісаренко стають загальномовними одиницями (піар); 3) варваризми – рідковживані іншомовні слова, які легко замінюють загальновживаною лексикою й вико- ристовують у фаховому спілкуванні; у побутовій мові почути їх майже немож- ливо. У зв’язку із заміною фіктивних радянських виборів на реальну виборчу систему, зі становленням демократії в Україні активізувалися та набули нових відтінків значень слова балотуватися, рейтинг, популізм тощо. Нинішня по- літична боротьба українських політиків та їхня залежність від виборців зро- били можливим поєднання слова рейтинг з іменами конкретних осіб, активі- зували слово популізм і надали слову балотуватись (висувати свою кандидату- ру на виборах) реального змісту. Також запозиченими з англійської мови у сфері політики є такі лексеми: спікер, парламент, лобіст, лобі, імпічмент, інау- гурація, екстрадиція тощо. Слово спікер було запозичене давно, але значного поширення у сфері суспільно-політичної лексики набуло за останні роки. Спікером називають Голову Верховної Ради України. Слово парламент є загальноприйнятим у пресі та повсякденному мов- ленні, вживається для позначення законодавчого органу України. Слова лобіст, лобі (англ. lobby – кулуари) також функціонують в укра- їнській мові давно, але раніше ці слова не були характерними для вітчизня- ної дійсності й вживалися тільки в наукових працях та деяких статтях про західний парламентаризм. Сьогодні лобі є такою ж частиною українського життя, як і парламент, а тому слова лобі та лобісти активно вживають в україн ській мові. Візьмемо до відома, що значення цього слова дещо відда- лилося від першоджерельного – “агенти великих банків та промислових монополій, які в кулуарах впливали на парламентарів”. У сучасних умовах лобі – це “безпосередньо депутати законодавчого органу влади, які таємно чи відкрито представляють інтереси тієї чи іншої фінансової, промислової чи національної групи” (НСІМ, с. 427). У тлумачному словнику української мови (НТСУМ) слово імпічмент має значення “спеціальні, підтверджені на законодавчому рівні, правила притягнення до відповідальності, відкликання з посад вищих службових осіб держави” (НТСУМ, І, с. 281). В англійській мові це слово є багатознач- ним і тлумачиться так: impeachment – “а charge of a serving government official with serious misconduct while in office”; “removal of somebody such as a president or a judge from public office because of having committed serious crimes and misdemeanors or because of other gross misconduct” (ОАlD, с. 777) (“звинува- чення працівника уряду в серйозному порушенні під час виконання служ- бових обов’язків”; “усунення певної особи, наприклад, президента чи суд- ді, з посади через скоєння серйозного злочину чи вчинку або через інше грубе порушення”). В українській мові слово імпічмент закріпилося зі змі- ною початкового значення відповідно до сфери вживання. Отже, лексико-семантичний розвиток системи суспільно-політичної лексики української мови відбувається і шляхом оновлення лексичного складу, і шляхом змін у семантичному навантаженні слів. Очевидними й легше фіксованими були й досі залишаються факти лексичного оновлення, 93Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2) Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної... тому дослідники-лексикологи прагнуть до виявлення тенденцій, а потім і встановлення закономірностей на певних етапах безперервного процесу оновлення й збагачення словникового складу обох мов. Усі нові запозичен- ня у сфері суспільно-політичної лексики української мови за останні роки походять із мов, які є актуальними для україномовного суспільства у зв’язку з активними науковими та культурними контактами народів. Перспективами подальшого дослідження є проведення порівняльного аналізу впливу лінгвальних та екстралінгвальних чинників на суспільно-по- літичну лексику та суспільно-політичну термінологію на прикладі україн- ської та англійської мов. 1. Коготкова Т. С. Из истории формирования общественно-политической термино- логии (по материалам последних десятилетий XIX в.) // Исследования по русской терминологии. – М.: Наука, 1971. – С. 204–215. 2. Крючкова Т. Б. Особенности формирования и развития общественно-политичес- кой лексики и терминологии. – М.: Наука, 1988. – 151 с. 3. Лейчик В. М. Люди и слова. – М.: Наука, 1982. – 177 с. 4. Мороз О. О. Сучасна чеська суспільно-політична лексика: семантика, структура, динаміка: Дис. … канд. філол. наук: 10.02.03 / Ін-т української мови НАНУ. – К., 2005. – 160 с. 5. Сорокин Ю. С. Развитие словарного состава русского литературного языка в 30–90-е гг. ХIX в. – М.; Л.: Наука, 1965. – 568 с. 6. Стишов О. А. Особливості розвитку лексичного складу української мови кінця ХХ ст. // Мовознавство. – 1999. – № 1. – С. 7–21. 7. Шмелев Д. Н. Проблемы семантического анализа лексики. – М.: Наука, 1973. – 216 с. СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ НСІМ – Новий словник іншомовних слів. 20 000 слів / Укл. і передмова О. М. Сліпушко. – К.: Аконіт, 2007. – 848 с. НТСУМ – Новий тлумачний словник української мови: В 3 т. / Укл. В. Яременко, О. Сліпушко. – 2-ге вид. – К.: Аконіт, 2008. – Т. 1: А – К. – 926 с. ОАlD – Oxford Advanced learner’s Dictionary. – Oxford: University press, 2008. – 1780 p. Y. S. Snisarenko THE INFLUENCE OF LINGUAL AND EXTRALINGUAL FACTORS UPON THE DEVELOPMENT OF SOCIO-POLITICAL LEXIS AND SOCIO-POLITICAL TERMINOLOGY The paper deals with analyses of difference between socio-political lexis and socio-political terminology. The main lingual and extralingual factors that influence upon the development of socio-political lexis and socio-political terminology are determined. K e y w o r d s: socio-political lexis, socio-political terminology, lexical unit, lingual fac- tors, extralingual factors.

Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології

Institution

Ähnliche Einträge