Спеціальна лексика в соціолекті українських футбольних фанатів

Ідеться про специфіку вербального самовираження українських футбольних фанатів, а саме про функціонування у цьому соціолекті спеціальної лексики. Описано назви спеціальних понять, запозичених із різних терміносистем, що їх використовують у своєму мовленні футбольні фанати. Проаналізовано галузеві те...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Процик, І.Р.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української мови НАН України 2013
Назва видання:	Термінологічний вісник
Теми:	Функціональне і когнітивне термінознавство
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51301
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Спеціальна лексика в соціолекті українських футбольних фанатів / І.Р. Процик // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 125-131. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-51301
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-513012013-11-22T03:10:43Z Спеціальна лексика в соціолекті українських футбольних фанатів Процик, І.Р. Функціональне і когнітивне термінознавство Ідеться про специфіку вербального самовираження українських футбольних фанатів, а саме про функціонування у цьому соціолекті спеціальної лексики. Описано назви спеціальних понять, запозичених із різних терміносистем, що їх використовують у своєму мовленні футбольні фанати. Проаналізовано галузеві терміни, зокрема технічні, військові, пожежно-технічні, фізичні, художні, музичні, архітектурні, мистецькі, які в словнику футбольних фанатів зазнали розширення семантики. The article deals with the speech specificity of the Ukrainian football fans. The functioning of this sociolect is shown. Names of special notions borrowed from different terminological systems and used by football fans in their speech are described. Terms of different spheres of knowledge such as technical, military, fire-technical, physical, musical, architectural and art terms that enriched their semantics in fans’ speech are analyzed. 2013 Article Спеціальна лексика в соціолекті українських футбольних фанатів / І.Р. Процик // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 125-131. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51301 811.161.2’373.47 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Функціональне і когнітивне термінознавство Функціональне і когнітивне термінознавство
spellingShingle	Функціональне і когнітивне термінознавство Функціональне і когнітивне термінознавство Процик, І.Р. Спеціальна лексика в соціолекті українських футбольних фанатів Термінологічний вісник
description	Ідеться про специфіку вербального самовираження українських футбольних фанатів, а саме про функціонування у цьому соціолекті спеціальної лексики. Описано назви спеціальних понять, запозичених із різних терміносистем, що їх використовують у своєму мовленні футбольні фанати. Проаналізовано галузеві терміни, зокрема технічні, військові, пожежно-технічні, фізичні, художні, музичні, архітектурні, мистецькі, які в словнику футбольних фанатів зазнали розширення семантики.
format	Article
author	Процик, І.Р.
author_facet	Процик, І.Р.
author_sort	Процик, І.Р.
title	Спеціальна лексика в соціолекті українських футбольних фанатів
title_short	Спеціальна лексика в соціолекті українських футбольних фанатів
title_full	Спеціальна лексика в соціолекті українських футбольних фанатів
title_fullStr	Спеціальна лексика в соціолекті українських футбольних фанатів
title_full_unstemmed	Спеціальна лексика в соціолекті українських футбольних фанатів
title_sort	спеціальна лексика в соціолекті українських футбольних фанатів
publisher	Інститут української мови НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Функціональне і когнітивне термінознавство
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51301
citation_txt	Спеціальна лексика в соціолекті українських футбольних фанатів / І.Р. Процик // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 125-131. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Термінологічний вісник
work_keys_str_mv	AT procikír specíalʹnaleksikavsocíolektíukraínsʹkihfutbolʹnihfanatív
first_indexed	2025-07-04T13:18:54Z
last_indexed	2025-07-04T13:18:54Z
_version_	1836722563395354624
fulltext	125Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2) Функціональне і когнітивне термінознавство удк 811.161.2’373.47 і. р. процик (львів, україна) СПЕЦІАЛЬНА ЛЕКСИКА В СОЦІОЛЕКТІ УКРАЇНСЬКИХ ФУТБОЛЬНИХ ФАНАТІВ Ідеться про специфіку вербального самовираження українських футбольних фанатів, а саме про функціонування у цьому соціолекті спеціальної лексики. Описано назви спеціаль них понять, запозичених із різних терміносистем, що їх використовують у своєму мовленні футбольні фанати. Проаналізовано галузеві терміни, зокрема технічні, військові, пожежно-технічні, фізичні, художні, музичні, архітектурні, мистецькі, які в словнику фут- больних фанатів зазнали розширення семантики. К л ю ч о в і с л о в а : субкультура, футбольні фанати, соціолект, спеціальна термі- нологія, галузеві терміни. © І. Р. ПРОЦИК, 2013 Соціолект українських футбольних фанатів широко використовує спеціаль- ну лексику різних галузей знань. І це не лише спортивна термінологія, зокрема футбольна, а й інша галузева лексика, зокрема терміни фізики, техніки, військо- вої справи, художнього мистецтва, музики, архітектури [5] тощо. Мета цієї статті — з’ясувати, лексикою яких галузей знаннь послуговують- ся у своєму мовленні українські футбольні фанати та проаналізувати специфіку функціонування термінології різних сфер знань у фанатському соціолекті. Ак- туальність цього дослідження зумовлена насамперед тим, що мова українських футбольних фанатів не була предметом ґрунтовного й різноаспектного опису в українській соціолінгвістиці. Аналіз окремих лексем із фанатського соціолекту вміщено в публікаціях про мову міста та сучасний молодіжний сленґ (праці українських мовознавців Л. Кудрявцевої й І. Приходько [1] та С. Мартос [2]). Увагу до проблеми функціонування наукових термінів у мовленні українських футбольних фанатів намагаємося привернути в кількох своїх публікаціях останніх років [3, 4, 5, 6, 7]. Найуживанішими словами в соціолекті українських футбольних фанатів є т е р м і н и м и с т е ц т в а перформенс1 і шоу, адже для фанатської спільноти надзвичайно важливо влаштувати видовище, яке справило би враження на 1 Терміни, які вживаються в соціолекті футбольних фанатів у статті виділено підкресленим курсивом, а інші лексеми з фанатського соціолекту – подано курсивом. 126 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2) І. Р. Процик всіх, хто прийшов на стадіон повболівати за улюблену команду, бо саме це – активна підтримка футболістів упродовж усього матчу – вирізняє фанатів з-поміж решти уболівальників, які спостерігають за перипетіями гри на фут- больному полі. Футбольні фанати використовують перформенс від англ. perfor- mance – букв. “показ – виконання, здійснення”; театр. “вистава, спектакль” (НАУС, с. 389), а також трансформовані лексеми перф, перфа та перформ (зре- дуковані назви, утворені усіченням кінцевої частини основи цього слова). Пер- форменс складається з трьох видів підтримки – звукової, візуальної та піротех- нічної, які ще називають шоу (англ. show – букв. “показ”) “видовище, вистава”; перен. “чиї-небудь дії, заходи, розраховані на привернення до себе уваги” (ВТССУМ, с. 1403); “показ, демонстрація; видовище, спектакль” (НАУС, с. 487); перен. “про що-небудь, що привертає увагу; про те, що розраховане на зовнішній ефект” (СІС(П), с. 985). Організацією звукового, візуального та піро- технічного шоу займається група фанатів, які називають себе ультрас (УУП) і відповідають за підтримку футбольної команди під час матчів. На позначення візуального шоу українські фанати використовують назви візуал, візуалка, візуалізація від visual – “зоровий; видимий; наочний” (НАУС, с. 606) – оформлення трибун, призначене для зорового сприйняття, а також візуальний ефект, візуальна композиція сектора, візуальне оформлення. На позначення зовнішнього оформлення фанатських секторів поряд із запозиче- ною лексемою візуальний зафіксовано й українську назву вигляд у словосполу- ченні вигляд сектора; найвищою оцінкою якості якого є означення шикарний – “вишукано-елегантний; сповнений шику, розрахований на ефект; багатий, розкішний, пишний” (ВТССУМ, c. 1395). Для влаштовування візуального видовища на трибунах фанати використо- вують найрізноманітніші засоби. Це насамперед шалики клубних кольорів – рози, часто смугасті; різноманітні прапори (маленькі прапорці, якими активно розмахують, великі прапори на древках і величезні полотнища, які цілковито покривають один чи навіть кілька секторів); розтяги (розтяжки) (транспаран- ти на двох палицях) та банери (саморобні транспаранти на полотнищах велико- го розміру, що містять лаконічне, актуальне висловлювання, і які уболівальни- ки розвішують на час матчу на огорожах унизу сектора чи розміщують на три- бунах) тощо. Менш традиційними видами візуальної підтримки під час матчу є влашто- вування модульного шоу, коли з розкладених на кожному сидінні сектора арку- шів паперу однакового розміру, але нерідко різних кольорів – модулів (від лат. “міра” – фіз., техн. “назва деяких коефіцієнтів, мірил яких-небудь величин” (ВТССУМ, с. 536), які треба одночасно підняти вгору, утворюючи певний на- пис чи зображення, що його видно здалека; шоу з повітряних кульок, коли використовують велику кількість надувних кульок у барвах клубу; шоу з касовими стрічками, коли з фанатського сектора кидають на футбольне поле рулони касових стрічок, які, розмотуючись у польоті, створюють ефект серпантину; шоу з підсвіченою фольгою, під час якого модулі з фольги підсвічують піротехнічними засобами, шоу з бенгальськими вогнями, шоу з конфеті та ін. Звукове шоу передбачає скандування тем (тема – один або два-три ритмізовані, часто римовані куплети) та зарядів (заряд – вигук, гасло на підтримку 127Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2) Спеціальна лексика в соціолекті українських футбольних фанатів футбольної команди під час матчу; нерідко є коментарем до ситуацій на футбольному полі), відбивання ритму на музичних інструментах, оплески та спів пісень тощо. Сукупність скандувань, кричалок, зарядів, тем, а також пісень, які футбольні фанати використовують для підтримки, називають мистецьким термі- ном репертуар – “сукупність музичних і драматичних творів, які виконуються в театрі за певний час; ролі, у яких виступає актор, або добір творів, з якими висту- пають співак, музикант, читець” (СІС(П), с. 799). Лексема репертуар також не- рідко функціонує у словосполученнях вокальний репертуар, репертуар зарядів тощо. Якість звукового шоу оцінюють не лише за гучністю, для називання якої фа- нати використовують фізичний термін звук – “слухове відчуття, спричинене ме- ханічними коливаннями; те, що людина чує, сприймає органом слуху”; фіз. “по- ширювані в пружних тілах (твердих, рідких і газоподібних) механічні коливан- ня” (ВТССУМ, с. 355), рівнем децибелів, а й за злагодженістю скандувань і виконанням пісень. Координує дії фанатів у секторі споукмен (споук) – людина, яка стоїть на спеціально обладнаному підвищенні, обернута обличчям до уболі- вальників, і подає сигнали, коли і які кричалки вигукувати чи які пісні співати). Сучасні споукмени дедалі частіше покладаються не лише на свої голосові зв’язки (адже нерідко доводиться керувати діями фанатів кількох секторів), а використо- вують технічні засоби для підсилення гучності подавання команд. Тому в соціо- лекті футбольних фанатів функціюють т е х н і ч н і т е р м і н и, що є назвами цих пристроїв, зокрема, рупор – голл. “труба у формі зрізаного конуса або піраміди для посилення звуку” (ВТССУМ, с. 1090) і мегафон – “пристрій у формі рупора, що використовується для підсилення людського голосу” (ВТССУМ, с. 516), а останнім часом навіть мікрофон – “прилад, що перетворює звукові коливання на електричні для їх посилення або передачі на відстань” (РУСХТ, с. 641). Для відбивання ритму фанати найчастіше використовують ударні музичні інструменти. Тому м у з и ч н а т е р м і н о л о г і я також функціонує у соціо- лекті футбольних фанатів. Насамперед, це назви таких музичних інструментів: барабан від татарськ. daraban – “ударний музичний інструмент, що має форму широкого порожнього циліндра, обидва отвори якого затягнені шкірою” (ВТССУМ, с. 37); “ударний інструмент, що складається з порожнистого корпу- су чи рами (найчастіше округлої форми), який служить резонатором, і на який з одного чи з обох боків натягнута шкіра” (СІС(П), с. 151); бубон – “ударний музичний інструмент, що складається з дерев’яної частини – обруча, на який натягнуто шкіряну мембрану” (РУСХТ, с. 37); “ударний музичний інструмент непевної висоти звука” (ВТССУМ, с. 65). Поряд із лексемою барабан україн- ські фанати часто вживають запозичену з англійської мови назву цього музич- ного інструмента драм від англ. drum – “барабан; барабанний бій” (НАУС, с. 171), а відповідно для йменування фаната-барабанника, який задає ритм фанатських скандувань, використовують номінацію драмер від англ. drummer – “барабанник” (НАУС, с. 171). На відміну від пересічних уболіваль- ників, футбольні фанати ніколи не застосовують для звукової підтримки дудки (дудка – “народний духовий музичний інструмент у формі порожнистої трубки з отворами”; спец. “сигнальний інструмент у формі трубки з розширеним кін- цем”) (ВТССУМ, с. 251). Футбольні фани зневажливо ставляться до уболіваль- 128 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2) І. Р. Процик ників із дудками – дудариків (дударик – зменшено-пестливе до дудар – “май- стер, що робить дудки; той, хто грає на дудці, сопілці”) (ВТССУМ, с. 251), не- рідко з фанатських секторів можна почути скандування: “Дудки геть зі стадіону!”. Серед інших музичних термінів у мовленні фанатів використано такі номі- нації: спів – “дія за значенням співати; звуки, утворювані цією дією; наспів; виконання пісень, арій та ін. як мистецтво, заняття; те, що виконують голосом, голосами (пісня, мелодія та ін.)” (ВТССУМ, с. 1169–1170), шлягер від нім. Schlager – “модна пісенька, мелодія; будь-яка рекламована або дуже популярна новинка” (СІС(М), с. 932). Ці лексеми функціонують також у словосполучен- нях: хоровий спів, спів на рівні, спів пісень, шлягер ліги. Комплексним виявом візуально-звукової підтримки під час матчу є хвиля (хвиля – “водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні”; фіз. “коливальний рух у фізичному середовищі”) (ВТССУМ, с. 1341), для виконання якої задіяно весь стадіон, коли вболівальники поступово – сектор за сектором – одночасно встають і піднімають догори руки, створюючи тим самим динамічний ефект водяного валу. Рідше для називання цього поняття використовують словосполучення мексиканська хвиля, підкреслюючи, що цей вид підтримки футбольних команд на стадіоні вперше започатковано в Мексиці під час фінальної частини чемпіонату світу з футболу в 1986 р. Невід’ємним атрибутом фанатського перформенсу під час футбольних мат- чів є піротехнічне шоу чи пірошоу. Найчастіше воно відбувається одразу після забитого гола та наприкінці гри. Пірошоу пов’язане з викристанням найрізно- манітнішої піротехніки, пов’язаної з виготовленням різних піротехнічних сумі- шей, виробів з них, і спалювання їх для досягнення того чи іншого спеціально- го ефекту; наука про властивості піротехнічних сумішей і виробів; сукупність піротехнічних засобів (ВВЕ), для називання різновидів якої використовують такі т е х н і ч н і т е р м і н и: вроцлавський вогонь (або вроцлав) – “піротехнічний засіб, що горить дуже яскравим та інтенсивним жовтим вогнем із утворенням великої кількості диму” (ВВЕ); дим – “суміш дрібних твердих частинок (сажі, попелу і т. ін.) і газуватих продуктів, які виділяються в повітря зі згорянням чо- го-небудь” (ВТССУМ, с. 221). Для візуального ефекту фанати використовують дими різних барв, найчастіше тих, що й клубні кольори їхньої улюбленої коман- ди. Серед асортименту магазинів із піротехнікою є дими мало не всіх кольорів веселкового спектру. Під час піротехнічного шоу часто запалюють петарди (франц. петарда у піро техніці – “паперовий снаряд, наповнений порохом, який дає часті вибу- хи” (СІС(П), с. 731); “наповнений порохом паперовий снаряд, що використо- вується для феєрверка” (ВТССУМ, с. 756) та стробоскопи (стробоскоп, або піро- технічний стробоскоп, строб, – “прилад, що робить швидко повторювані яскраві світлові імпульси”; техн. “демонстраційний і контрольно-вимірюваль- ний прилад для одержання безперервного руху зображень, а також для фіксу- вання окремих фаз руху” (ВТССУМ, с. 1207); хоча у випадку піротехнічних за- собів, які використовують фанати, точніше було б сказати, що це піротехніка зі стробоскопічним ефектом – “уявним злиттям швидко змінюваних зображень окремих фаз руху об’єкта у зображення його безперервного руху” (ВТССУМ, 129Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2) Спеціальна лексика в соціолекті українських футбольних фанатів с. 1207); “зоровою ілюзією безперервного руху об’єкта (зображення об’єкта) при спостеріганні послідовних фаз його руху” (СІС(М), с. 795). У субкультурі фанатів використовують реалії з в і й с ь к о в о ї с ф е р и, а відтак у соціолекті футбольних фанатів є терміни, запозичені з мовлення вій- ськовиків, зокрема димова шашка або димова граната – військ. “піротехнічний засіб для пускання диму для подавання сигналів, вказівки місця посадки, мас- кування бойових дій окремих солдатів чи підрозділів у ближньому бою; може використовуватися для імітації горіння бойової техніки” (ВВЕ); сигна́льна раке́та – військ. “снаряд, який використовують для феєрверків і сигналізації” (СІС(П), с. 782); “піротехнічний засіб сигнального зорового (іноді звукового) зв’язку, що застосовується для передавання коротких команд, сповіщення, по- значення і взаємного впізнавання своїх військ, літаків, кораблів, а також пере- давання сигналів виклику, перенесення і припинення вогню і вказування цілі” (ВВЕ); фаєр – “піротехнічний засіб, який палахкотить, горить яскравим нерів- ним полум’ям, виділяючи при цьому трохи диму та іскор, у війську використо- вується як світловий сигнал для розсвітлення території та виявлення дислокації ворога” (ВВЕ). Гарні піротехнічні вистави додають ефектності футболові, здат- ні мотивувати футболістів до успішної гри, а вболівальників – на додаткову під- тримку. Іноді піротехнічне шоу на матчі призводить до пожежі в секторі чи на до- ріжках стадіону, тому в фанатському мовленні вживають п о ж е ж н о-т е х н і ч н у т е р м і н о л о г і ю: брандспойт – голл. “переносний ручний пожежний насос” (ВТССУМ, с. 61); “металевий наконечник гнучко- го пожежного шланга, що служить для скеровування струменя води під час гасіння пожежі” (СІС(П), с. 183) та вогнегасник – “апарат для гасіння пожежі хімічними засобами” (ВТССУМ, с. 153). У соціолекті футбольних фанатів зафіксовано й а р х і т е к т у р н і т е р м і н и, зокрема, для називання фанатського сектора нерідко вживають термін тераса (франц. terrasse від лат. terra – “земля”) – “горизонтальний або трохи похилий майданчик (уступ) природного походження або штучно створе- ний на схилі” (СІС(П), с. 886); “архітектурно оформлений відкритий або на- піввідкритий майданчик, що межує з будівлею” (РУСХТ, с. 260), а для окрес- лення місця, звідки споукмен керує діями фанатів під час матчу, використано термін вишка – “висока баштоподібна дерев’яна споруда для спостереження за місцевістю” (РУСХТ, с. 50). Функціюють у мовленні футбольних фанатів і т е р м і н и х у д о ж н ь о г о м и с т е ц т в а, бо нерідко фанатська активність знаходить свій вияв у створен- ні зображень і написів на підтримку улюбленої команди на стінах різних спо- руд. Для цього фанати найчастіше використовують техніку графіті, відтак у соціолекті активно вживається цей термін художнього мистецтва. Графіті (італ. graffito) – “стародавні написи й малюнки, видряпані на стінах давніх будівель, на посуді та інших предметах, містять інформацію про повсякденне життя, гос- подарство, політику” (РУСХТ, с. 63); “стародавні написи й малюнки різного змісту, зроблені гострими предметами на посудинах, пряслицях, стінах споруд тощо” (ВТССУМ, с. 196). У соціолекті футбольних фанатів термін графіті част- ково втратив свої первісні семи “стародавній” та “видряпаний чи зроблений 130 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2) І. Р. Процик гострими предметами на чомусь”, адже фанатські графіті – це сучасні написи або малюнки, зроблені здебільшого на стінах будинків, мурів, парканів тощо. У субкультурі футбольних уболівальників графіті стає дедалі важливішим еле- ментом боротьби за домінування у фанатських колах. Особливо важливим є графіті в містах, де відбуваються дербі (англ., спорт. “матчі команд із того само- го міста”). Графіті, крім ідентифікаційної та пропагандистської, виконують також естетичну функцію, адже нерідко прикрашають мури й паркани. Часом для виконання графіті використовують спеціальні шрифти (нім. Schrift) – “певний визначений характер, внутрішньо обумовлена єдність композиційно- го малюнку літер і знаків, що їх застосовують художники для розв’язання тек- стових елементів твору” (РУСХТ, с. 306); “написання, накреслення літер” (СІС(П), с. 987); “графічна форма літер при писанні, характер малюнка напи- саних літер” (ВТССУМ, с. 1405). У фанатів більшості європейських країн, й серед них українських, простежується мода на готичний шрифт. Цей вид шрифту наслідує готичне письмо – “різновид латинського письма з гострим начертанням букв” (ВТССУМ, с. 194). Готичний шрифт фанати використову- ють і для написів на банерах, розтягах і прапорах. Для спрощення й пришвид- шення процесу нанесення написів і зображень на стінах (нерідко це пов’язано з ризиком, що фанатів хтось зненацька застане за цією роботою) уболівальни- ки застосовують трафарети (трафарет / траф від італ. traforetto – “платівка з картону, металу тощо, у якій прорізано малюнки, літери або цифри для їх швид- кого відтворення на якійсь поверхні; малюнки, літери тощо, зроблені за допо- могою такого приладу”) (ВТССУМ, с. 1263). Паралельно з терміном трафарет функціонує лексема траф, утворена усічення кінцівки основи твірного слова. Цей та інші, наведені вище, приклади є свідченням тенденції до мовної еконо- мії, притаманної мовленню субкультур. Окрім написів, зроблених за допомогою трафаретів, для позначення тери- торії та пропаганди фанатські угруповання використовують також невеликі клубні наклейки, здебільшого квадратні, розміром 7 х 7 см – стикери (стикер від англ. sticker – “афіша, оголошення (що розклеюють на вулиці); наклейка, ети- кетка”) (НАУС, с. 520). Нерідко стикери наліплюють у транспорті та всередині приміщень, наприклад, у навчальних закладах, спортивних спорудах тощо. Це роблять для того, щоб продемонструвати, де футбольні фанати були. Узви- чаєною серед футбольних фанатів є також практика здряпування стикерів су- противників чи заклеювання їхніх наклейок своїми. Отже, суперництво фанат- ських угруповань різних команд виходить далеко поза межі самого лише про- тистояння за першість у рівні підтримування улюблених футбольних клубів під час тривання матчу. Отже, в соціолекті українських футбольних фанатів функціонують назви спеціальних понять, запозичені з різних терміносистем, зокрема: техніки (брандспойт, вогнегасник, вроцлавський вогонь, мегафон, мікрофон, петарда, пі- ротехніка, рупор, стробоскоп), військової справи (димова граната, сигнальна ра- кета, фаєр), музики (барабан (драм), бубон, вокальний репертуар, дудка, репер- туар, спів, хоровий спів, шлягер, шоу), художнього мистецтва ([готичний] шрифт, графіті, перформенс, стикер, трафарет), архітектури (вишка, тераса), фізики (звук, модуль, хвиля). Поряд із деякими термінами (перформенс, трафарет) за- 131Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2) Спеціальна лексика в соціолекті українських футбольних фанатів для мовної економії в соціолекті українських фанатів футболу використовують дублетні назви, трансформовані усіченням кінцевої частини основи (перф, пер- фа, перформ, траф). Отже, як показав аналіз, одним із вагомих джерел попо- внення соціолекту футбольних фанатів є лексика різних галузей знань. 1. Кудрявцева Л. А. Словарь молодежного сленга города Киева. 2300 слов и выраже- ний. – К.: Киевск. нац. ун-т имени Тараса Шевченко, 2006. – 198 с. 2. Мартос С. А. Сленг як складова молодіжної субкультури // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. пр. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. – Вип. ХХІ. — С. 111– 114. 3. Процик І. Вербальне самовираження в субкультурі українських футбольних уболівальників // Мова і суспільство: Зб. наук. пр. – Львів: Львівськ. нац. ун-т імені Івана Франка, 2012. – Вип. 3. – С. 224–229. 4. Процик І. Мистецькі терміни в соціолекті українських футбольних фанатів // Наукові записки Тернопільського нац. пед. ун-ту. Серія: Мовознавство. – Тернопіль: Тернопіль. нац. пед. ун-т імені Володимира Гнатюка, 2012. – Вип. 1 (22). – С. 54–60. 5. Процик І. Термінологія в мовленні футбольних фанатів // Вісник Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. Серія “Проблеми української термінології”. – 2011. – № 709. – С. 112–115. 6. Процик І. Соціолект українських футбольних фанатів // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – 2012. – Вип. 57. – С. 285–290. 7. Процик І. Функціювання термінів мистецтва в соціолекті футбольних фанатів (на матеріалі української та польської мов) // Вісник Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. Серія “Проблеми української термінології”. – 2012. – № 733. – С. 81–85. СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВВЕ – Вікіпедія – вільна енциклопедія [Електронний ресурс] – Режим доступу: http:// uk.wikipedia.org. ВТССУМ – Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. i голов. pед. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2001. – 1440 с. НАУС – Новий англо-український словник / Склав М. І. Балла. – К.: Чумацький Шлях, 2004. – 668 с. СІС(М) – Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. – К.: УРЕ, 1985. – 968 с. СІС(П) – Словник іншомовних слів / Уклад. Л. О. Пустовіт та ін. – К.: Довіра, 2000. – 1018 с. РУСХТ – Шкаруба Л. М., Спанатій Л. С. Російсько-український словник художніх термінів: Навч. пос. для студ. вищ. навч. закладів. – К.: Каравела, 2004. – 320 с. УУП – Український ультрас-портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.ultras.org.ua. I. R. Protsyk SPECIAL LEXIC IN THE SOCIOLECT OF THE UKRAINIAN FOOTBALL FANS The article deals with the speech specificity of the Ukrainian football fans. The functioning of this sociolect is shown. Names of special notions borrowed from different terminological sys- tems and used by football fans in their speech are described. Terms of different spheres of knowl- edge such as technical, military, fire-technical, physical, musical, architectural and art terms that enriched their semantics in fans’ speech are analyzed. K e y w o r d s: subculture of football fans, sociolect, terminology, branch terms.

Спеціальна лексика в соціолекті українських футбольних фанатів

Репозитарії

Схожі ресурси