Медична лексика в газетному тексті
Проаналізовано медичні терміни, які вживають сучасні журналісти й державні діячі, характеризуючи внутрішню українську політику. Ці терміни, потрапляючи в політичну публіцистику, точно і влучно передають суть міжпартійних і міжособистісних стосунків в українському політикумі....
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Назва видання: | Термінологічний вісник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51302 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Медична лексика в газетному тексті / Н.О. Поліщук // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 132-137. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-51302 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-513022013-11-22T03:11:03Z Медична лексика в газетному тексті Поліщук, Н.О. Функціональне і когнітивне термінознавство Проаналізовано медичні терміни, які вживають сучасні журналісти й державні діячі, характеризуючи внутрішню українську політику. Ці терміни, потрапляючи в політичну публіцистику, точно і влучно передають суть міжпартійних і міжособистісних стосунків в українському політикумі. The article is about medicinal terms used by modern jouralists to describe internal Ukrainian politics. These terms exactly and accurately explain the core of quite complicated interpersonal and interfactional relations in the Ukrainian parliament. 2013 Article Медична лексика в газетному тексті / Н.О. Поліщук // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 132-137. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51302 811.161.2’374:001.4 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Функціональне і когнітивне термінознавство Функціональне і когнітивне термінознавство |
| spellingShingle |
Функціональне і когнітивне термінознавство Функціональне і когнітивне термінознавство Поліщук, Н.О. Медична лексика в газетному тексті Термінологічний вісник |
| description |
Проаналізовано медичні терміни, які вживають сучасні журналісти й державні діячі, характеризуючи внутрішню українську політику. Ці терміни, потрапляючи в політичну публіцистику, точно і влучно передають суть міжпартійних і міжособистісних стосунків в українському політикумі. |
| format |
Article |
| author |
Поліщук, Н.О. |
| author_facet |
Поліщук, Н.О. |
| author_sort |
Поліщук, Н.О. |
| title |
Медична лексика в газетному тексті |
| title_short |
Медична лексика в газетному тексті |
| title_full |
Медична лексика в газетному тексті |
| title_fullStr |
Медична лексика в газетному тексті |
| title_full_unstemmed |
Медична лексика в газетному тексті |
| title_sort |
медична лексика в газетному тексті |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Функціональне і когнітивне термінознавство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51302 |
| citation_txt |
Медична лексика в газетному тексті / Н.О. Поліщук // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 132-137. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Термінологічний вісник |
| work_keys_str_mv |
AT políŝukno medičnaleksikavgazetnomutekstí |
| first_indexed |
2025-07-04T13:18:59Z |
| last_indexed |
2025-07-04T13:18:59Z |
| _version_ |
1836722568982167552 |
| fulltext |
132 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
© Н. О. ПОЛІЩУК, 2013
Мова мас-медіа є своєрідним дзеркалом сучасної української літератур-
ної мови. Тематична необмеженість газетно-публіцистичного стилю визна-
чає надзвичайну широту й розмаїття його лексики. У мові сучасних ЗМІ
швидко, яскраво і наочно відбиваються різноманітні трансформаційні про-
цеси в лексичному складі мови, спричинені впливом суспільно-економіч-
них, науково-технічних та культурних змін у житті народу.
Широке вживання термінології є однією з визначальних рис лексичних
процесів, що відбуваються в мові публіцистики, зокрема політичної. У по-
шуках мовної промовистості, новизни, стильності, у прагненні незвичайнос-
ті, свіжості словосполучень, а отже, й семантики слів, “акули пера”, державні
керманичі й політики, політологи й експерти активно використовують до-
сить різноманітну з погляду належності до певних галузей науки й техніки
термінологічну лексику. У мовну тканину політичних текстів уводяться спор-
тивні, військові, технічні, фізичні, музичні, математичні, хімічні, біологічні,
мовознавчі та інші фахові терміни. Термінологія, зафіксована в спеціальних
словниках, уживана в професійній сфері, починає нове життя в мові ЗМІ. Як
показує лінгвістичний аналіз, у мові сучасних політичних видань досить ак-
тивно фігурує й медична термінологія. Вирвані зі своєї природної сфери
функціонування, медичні терміни послаблюють свої зв’язки з медициною й
починають позначати поняття політичного життя.
Об’єктом нашого дослідження стали медичні терміни у мові газетних
публікацій політичного спрямування, виписані з джерел: “Дзеркало тижня”
(Д.т.), “Газета по-українськи” (Г. по-укр.), “Високий Замок” (В.З.), “Екс-
прес”, “Рівне вечірнє” (Р.в.) (за період 2010–2012 рр.); предметом дослі-
дження – функції цієї лексики в газетному тексті. Мета дослідження – роз-
глянути медичну лексику в публікаціях політичного спрямування, виявити
її тематичні групи, з’ясувати особливості вживання термінів у газетному
тексті.
Медична лексика є однією з найдавніших. Вона формувалася на влас-
ній мовній основі, засвоюючи все те, що виробила світова цивілізація. У ме-
дичній лексиці переважають терміни грецького й латинського походження.
удк 811.161.2’374:001.4
Н. о. поліЩук
(дубно, україна)
МЕДИЧНА ЛЕКСИКА В ГАЗЕТНОМУ ТЕКСТІ
Проаналізовано медичні терміни, які вживають сучасні журналісти й державні дія-
чі, характеризуючи внутрішню українську політику. Ці терміни, потрапляючи в політич-
ну публіцистику, точно і влучно передають суть міжпартійних і міжособистісних стосун-
ків в українському політикумі.
К л ю ч о в і с л о в а : медичні терміни, публіцистика, політичний контекст.
133Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Медична лексика в газетному тексті
Проникнення слів, які стосуються медицини, в мову політики не ви-
падкове. Характерними особливостями професійного мовлення медика, як
і політика, є точність формулювань, зваженість, доречність і логічність ви-
кладу. Слово медика, як і слово політика чи журналіста, має бути зрозумі-
лим, проникливим, переконливим, викликати довіру. Завдання політиків,
як і лікарів, “вилікувати”, оздоровити українську політичну систему, зроби-
ти необхідні “ін’єкції”, забезпечити її життєдіяльність.
У мові політичних ЗМІ часто натрапляємо на терміни, пов’язані з оздо-
ровчими процесами: оздоровлення фінансів, шокова терапія, стійкий імуні-
тет, штучне дихання, народження коаліції, реанімація касетної справи, фі-
нансові ін’єкції та ін. Порівняймо: “Чинне законодавство про вибори не дає
правового імунітету суб’єктам виборчого права від превентивних заходів з
боку правоохоронців – затримання або арешту” (Д.т., № 31, 07.09.2012);
“Певні люди у погонах були не зацікавлені в поверненні Мельниченка й у реані-
мації касетної справи” (В.З. № 200, 26.10.2012). Автори публікацій, прагну-
чи доступно і промовисто подати читачеві політичну інформацію, у пошу-
ках нових, свіжих найменувань використовують медичну термінологію.
Більшість із словосполучень, створених поєднанням медичних термінів
із термінами інших галузей знань, які функціонують у мові політичної пре-
си, зумовлюють негативні емоції: параліч економіки, нежиттєздатність та
безплідність коаліції, урядова параноя, політичний труп, невиліковні болячки,
свербіж перевиборів, параліч думок і свідомості, ідейна анемія, політичні шизо-
френики, розлив парламентської жовчі, провінційні вівісекції, епідемія терору,
зів’ялі легені парламенту, оголені нерви нардепів, суспільні мікроби, хвороби по-
літикуму, гарячі депутатські голови, алергія на контакти з пресою, бацила
опозиційності, вірус розпаду, виборча агонія, коаліційна резус-несумісність, ра-
хітний законопроект, парламентське перезбудження, інфарктна фракційна
ситуація, злоякісна суспільна пухлина, фізично-хвороблива політика, ампуто-
вана совість, депутатська перевірка на вошивість, паразитування, валідоль-
ний законопроект та ін. Наприклад: “На Банковій перестраховуються: а рап-
том Апеляційний суд вразила бацила опозиційності?” (В.З. № 223, 01.12.2011).
“Виборчі “ужастики”, які вже третій місяць не злазять з телеекранів, у ко-
гось викликають блювотний рефлекс, а комусь приносять пристойні заробіт-
ки” (В.З. № 175, 21–23.09.2012); “Ми вже мали сумні приклади з балотуван-
ням у парламент переможниці Євробачення Руслани та відомого співака Свя-
тослава Вакарчука. По суті, це класичне паразитування непопулярних
політиків, від яких просто нудить, на популярних артистах, співаках, спортс-
менах” (В.З. № 140, 02–08.08.2012); “Тушки – це істоти з перебитим хреб-
том і ампутованою совістю, відходи української нації” (Рівне.Час, № 2(535),
серпень 2012); “Однак тестом на резус-несумісність Ющенка і Тимошенко
став, безперечно, суд над екс-прем’єром” (Д.т. № 30, 26.08.2011); “У разі не-
сумісності крові матері і плода у вагітних жінок виникає ряд ускладнень. У ме-
дицині це називається резус-несумісністю. Неможливість політичної дружби
між двома політичними недругами – Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко
влучно відбиває названий детермінований медичний термін. Лексема бацила
означає бактерію, що має форму палички, збудник небезпечних хвороб у людини
134 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Н. О. Поліщук
і тварини” (СІС, с. 91). Потрапивши до газетного тексту і втративши зв’язок
з медициною, термін дошкульно й точно характеризує суспільно-політичну
ситуацію.
Серед медичних термінів, які функціонують у політичних текстах, мож-
на виділити такі основні групи:
Н а п о з н а ч е н н я о р г а н і в л ю д с ь к о г о т і л а т а ї х ч а с т и н
вказують лексеми: тіло, орган, голова, мозок, горло, обличчя, очі, вуха, язик,
рот, зуби, ніс, руки, пальці, долоня, кулак, кров, скелет, хребет, легені, пазуха,
плацента, судини, нога, кістка, спинний мозок, м’язи, серце, пульс, кров, орга-
нізм. Медичні терміни, потрапивши до політичного контексту, набувають
конотативного значення, наприклад: “Другий номер виборчого списку партії
Наталії Королевської “Україна – Вперед” Андрій Шевченко викликав на полі-
тичні дебати лідера “Удару” Віталія Кличка. Схоже, цього разу Андрій вельми
невдало зіграв головою. Є велика ймовірність, що Кличко його зробить однією
лівою. Хіба що Королевська свій другий номер грудьми захистить…” (В.З.
№ 169, 13–19.09.2012); “Не встигла загоїтися на українському тілі мовна
рана, щедро посипана сіллю, як, наче змовившись, з київських пагорбів і крим-
ських просторів заговорили про федералізм” (В.З. № 135, 26.07–01.08.2012);
“У кожного з нас свій об’єм легенів, і кожному, відповідно, потрібен свій об’єм
повітря. Це стосується й свободи” (Телеканал “5канал”); “Наша держава по-
водиться як найпростіший організм, який взагалі без мозку, а діє на рівні реф-
лексів: стало боляче – відсунувся” (Експрес, № 89, 16–23.08. 2012); “Обличчя
театру Заньковецької чепурять за 800 тисяч гривень” (В.З. № 160, 31.08–
02.09.2012); “Журналістика стане беззубою і безбарвною, а такою вона нікому
не цікава та не потрібна” (В.З. № 174, 20–26.09.2012). “Потрібно змінювати
країну, але для цього потрібні люди, люди чистоплотні в своїй моралі, люди, які
діями довели, що вони можуть це зробити. У яких є хребет” (В.З. № 194, 18–
24.10.2012). “Юрій Ключковський: “Якщо не хочуть бачити мене депутатом –
ну і нехай! Може, справді треба влити у парламент нову кров? Мій час у Верхо-
вній Раді закінчився” (В.З. № 179, 27.09–03.10.2012). Новітня публіцистика
за допомогою медичної термінології влучно й емоційно відображає ті чи ті
політично значущі явища, події.
Терміни шизофренія, істерія, параліч, рана, виразка, болячка, закритий і
відкритий перелом, алергія, агонія, свербіж, інфекція, головний біль, колапс,
короткозорість, сліпота, мозоль, віспа, гангрена, чума, проказа, кашель, по-
літичні соплі, злоякісна пухлина, фінансовий інфаркт – це н а з в и х в о р о б,
с и м п т о м і в, х в о р о б л и в и х с т а н і в. У мові сучасних українських
ЗМІ ці лексичні одиниці вийшли за межі власне медицини. Наведемо кіль-
ка прикладів: “Система влади в Україні перебуває в стані колапсу” (В.З.
№ 192, 14.10.2010); “У медицині є такий термін – агонія. Мабуть, для сьогод-
нішньої політичної ситуації це влучний діагноз” (Р.в. № 57, 02.08.2012); “Краї-
на не зможе виплачувати пенсії і зарплати держслужбовцям і переживе фінан-
совий інфаркт” (В.З. № 106, 14–20.06.2012); “Народний депутат України
попереднього скликання Лілія Григорович за фахом – лікар-алерголог. У політи-
ці має алергію на силу зла, силу минулого. Інша її алергія, ненависть – до пере-
біжчиків, до тих, кого називають “тушками” (В.З. № 184, 04–10.10.2012);
135Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Медична лексика в газетному тексті
“Політична злоякісна пухлина з кожним роком зростає і інфікує наше суспіль-
ство. Але навіть на війні є правила. Є прості рецепти, щоб запобігти зростан-
ню цієї пухлини” (Р.в. №20, 15.03.2012). Потрапивши до політичного тексту,
медичні терміни позначають поняття політичного життя й допомагають
майстрам публіцистичного слова виявляти велику винахідливість у пошу-
ках нової конотації, експресії.
Публіцистичний стиль широко залучає і назви л і к і в, м е д и ч н и х
п р е п а р а т і в т а а п а р а т і в, зокрема пігулка, пілюлька, мікстура, віагра,
таблетка, блендамед, рентген, апарат штучного дихання та ін., за допомо-
гою яких досягається точність номінації у поєднанні з об’єктивністю, без-
сторонністю інформації. Наприклад: “У нас же фінансовий механізм країни
спокійно посадили на віагру заради протиприродного поєднання твердолобого
монетаризму із шаленим популізмом” (Д.т. № 5, 14.02.2010); “Замість того,
щоб думати, як зменшувати імпорт і збільшувати експорт, робити його не
сировинним, а технологічним, Національний банк дає пігулки” (Г. по-укр.,
27.10.2012); “Верховна Рада попереднього скликання підтримувалася на апара-
ті штучного дихання та наркотичній залежності” (Арсеній Яценюк, ТСН).
Для економії мовної енергії, прагнення до більшої компактності й меншої
офіційності новітні ЗМІ за допомогою медичної термінології показують
певне оцінне ставлення адресата інформації до зображуваного.
Операція, терапія, щеплення, прививка, укол, ін’єкція, хіміотерапія, кар-
діограма, кровопускання, обрізування, донор, логопед, патологоанатом – сло-
ва на позначення м е д и ч н и х і х і р у р г і ч н и х в т р у ч а н ь, п р о ц е с і в,
л і к а р с ь к и х с п е ц і а л ь н о с т е й, які у мові мас-медіа набули іннова-
ційних значень. Порівняймо: “Освітянам до кінця року доведеться затягува-
ти паски. Гостру бюджетну недостатність вилікує шокова терапія?” (В.З.
№ 174, 20.08.2012); “Падіння цін на нафту перестало бути просто новиною з
біржових зведень – воно стало причиною неспокою для експортозалежних кра-
їн на зразок Росії. “Кардіограма” ціни, яка повзе вниз вже чотири місяці по-
спіль, подолала новий психологічний бар’єр – 90 доларів за барель, і ціна повіль-
но, але впевнено повзе далі вниз” (В.З. № 115, 27.06–04.07.2012); “Але ж “силь-
на рука” – це не обов’язково диктатура, заперечують оптимісти. І згадують
“залізну леді” Тетчер у Великій Британії, її реформи без “кровопускання” (В.З.
№90, 28.05.2012). Лексика, яка обслуговує сферу медицини, вжита в пере-
носному значенні, допомагає публіцистам компактно, емоційно та експре-
сивно показати українські політичні реалії.
У ЗМІ функціонують також терміни на позначення п і д р о з д і л і в
м е д и ц и н и як науки, наприклад: геронтологія, патологія, анатомія, не-
врологія. Порівняймо: “Чи позначиться історія, яка обійшла перші шпальти
всіх таблоїдів, на ставленні до Компартії геронтологічної частини її електора-
ту – питання, відповідь на яке дадуть виборці” (ТСН); “Луценко завжди ви-
різнявся патологічною здатністю бути в епіцентрі скандалів, ще й з насолодою
їх коментувати” (Р.в. № 20, 18.03.2010). У “Великому тлумачному словнику
сучасної української мови” медичний термін геронтологія засвідчено на по-
значення науки, що вивчає причини та закономірності процесу старіння
людини (ВТССУМ, с. 233), ужитий у переносному значенні, термін саркас-
136 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Н. О. Поліщук
тично, з іронією характеризує нашумілу амурну історію українського кому-
ніста № 1 Петра Симоненка і дошкульно натякає на основний електорат
цієї політичної сили – пенсіонерів. Здатність екс-міністра внутрішніх справ
Юрія Луценка породжувати скандали влучно передає прикметник патоло-
гічний на позначення такого, який своєю потворною ненормальністю від-
хиляється від норми (ВТССУМ, с. 893).
Аналізуючи мову парламентаріїв, слухаючи словесні перепалки пред-
ставників різних гілок української влади, переглядаючи гострі політичні
огляди працівників ЗМІ, не можна не помітити, як логіка часто підмінюєть-
ся емоційною суперечкою, переважає не сила доказів, а намагання будь-
яким чином деморалізувати, принизити опонента, навести абсурдні факти,
дезінформувати, прикриваючись строкатими та стильними словами. Мова
сучасних ЗМІ багата на медичний сленг з негативним забарвленням: му-
тант, даун, дегенерат, імбіцил, фізіономія, депресуха, “потрухи”, сікати, не-
доношений, маразм. Для порівняння: “А потім окремі нардепи із задоволеними
фізіономіями будуть хвалитися, що “оцінили красу гри”, мовляв, ми вас знову
“розвели як котят” (В.З. № 179, 27.09–03.10.2012); “Не в тому сенсі, що ма-
ємо комусь бити пики, а в сенсі сили духу, сили волі, сили нації. Не дивитися
ідіотські російські фільми і серіали, не купувати російських книжок і газет, не
слухати російську попсу – цей бойкот під силу кожному, було б бажання” (Рів-
не.Час, № 2 (535), серпень 2012); “Конституційний суд сікає проти вітру…”
(В.З. № 56, 02.05.2011).
Специфічного мовного колориту тій чи тій фразі, яскравості й строка-
тості, точності та влучності мові політиків і “акул пера” надають сталі ви-
слови, складниками яких є медичні терміни, зокрема: одна голова добре, а
дві.., брати голими руками, гарячі голови, як зіницю ока, по три шкури дерти,
розвісити вуха, сидіти в печінках, стрепенути за барки, увійти в кров і плоть,
задерти ніс, за шкуру сала залити, і в ус не дути, тицяти пальцем, довкола
пальця обвести, тримати руку на пульсі, у Бога за пазухою, тримати за горло,
ламати через коліно, холодний душ на голову, покласти на лопатки, кістка в
горлі, стати поперек горла, наступити на горло, лоби голити, показувати зуб-
ки, мудрити мізки, вкуситися за язик, у рот води набрати.
Отже, розглянувши лексику зі сфери медицини в політичному газетно-
му тексті, ми дійшли до висновку, що тут фахова лексика детермінологізу-
ється, виконує не номінативно-дефінітивну, а стилістично-експресивну
функцію, надаючи публікаціям певного колоритно-емоційного звучання,
викликаючи при цьому в читача відповідні емоції, налаштовує його на
сприйняття тих чи тих політичних подій, формує при цьому громадську
думку.
1. Жайворонок В. В. Лексична підсистема мови і значення мовних одиниць // Мовоз-
навство. – 1999. – № 6. – С. 32–46.
2. Клименко Н. Ф., Карпіловська Є. А., Кислюк Л. П. Динамічні процеси в сучасному
українському лексиконі: Монографія. – К.: Видавн. Дім Дмитра Бураго, 2008. –
336с.
3. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту: Навч. пос. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.:
Знання, 2008. – 423 с.
137Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Медична лексика в газетному тексті
4. Нещименко Г. П. Динамика речового стандарта современной публичной вербаль-
ной коммуникации: Проблемы. Тенденции развития // Вопросы языкознания. –
2001. – № 1. – С. 98–132.
5. Сербенська О. Інновації у мові сучасних українських мас-медіа // 125 років Науково-
го товариства імені Шевченка: Зб. наук. пр. і матеріалів, присв. ювілею товари-
ства. – Львів: [б. в.], 2001. – C. 158–177.
6. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів
масової інформації). – 2-ге вид., переобл. – К.: Пугач, 2005. – 388 с.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
ВТССУМ – Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред.
В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2007. – 1440 с.
СІС – Словник іншомовних слів / За ред. чл.-кор. АН УРСР О. С. Мельничука. – К.:
УРЕ, 1975. – 775 с.
N. O. Polishchuk
MEDICAL VOCABULARY OF NEWSPAPER TEXT
The article is about medicinal terms used by modern jouralists to describe internal Ukrain-
ian politics. These terms exactly and accurately explain the core of quite complicated interper-
sonal and interfactional relations in the Ukrainian parliament.
K e y w o r d s: medical terms publicism political contecst.
|