Термінологізація лексики в суспільно-політичному дискурсі
Проаналізовано вияви термінологізації лексики в українському суспільно-політичному дискурсі, розглянуто передумови й чинники формування спеціалізованих значень загальновживаних слів....
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Назва видання: | Термінологічний вісник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51303 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Термінологізація лексики в суспільно-політичному дискурсі / А.А. Таран // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 138-142. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-51303 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-513032013-11-22T03:10:56Z Термінологізація лексики в суспільно-політичному дискурсі Таран, А.А. Функціональне і когнітивне термінознавство Проаналізовано вияви термінологізації лексики в українському суспільно-політичному дискурсі, розглянуто передумови й чинники формування спеціалізованих значень загальновживаних слів. The article analyzes the manifestation of terminologization of the lexicon in the Ukrainian social and political discurs. The preconditions and factors of forming specialized meanings of common words are considered. 2013 Article Термінологізація лексики в суспільно-політичному дискурсі / А.А. Таран // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 138-142. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51303 811.161.2’373 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Функціональне і когнітивне термінознавство Функціональне і когнітивне термінознавство |
| spellingShingle |
Функціональне і когнітивне термінознавство Функціональне і когнітивне термінознавство Таран, А.А. Термінологізація лексики в суспільно-політичному дискурсі Термінологічний вісник |
| description |
Проаналізовано вияви термінологізації лексики в українському суспільно-політичному дискурсі, розглянуто передумови й чинники формування спеціалізованих значень загальновживаних слів. |
| format |
Article |
| author |
Таран, А.А. |
| author_facet |
Таран, А.А. |
| author_sort |
Таран, А.А. |
| title |
Термінологізація лексики в суспільно-політичному дискурсі |
| title_short |
Термінологізація лексики в суспільно-політичному дискурсі |
| title_full |
Термінологізація лексики в суспільно-політичному дискурсі |
| title_fullStr |
Термінологізація лексики в суспільно-політичному дискурсі |
| title_full_unstemmed |
Термінологізація лексики в суспільно-політичному дискурсі |
| title_sort |
термінологізація лексики в суспільно-політичному дискурсі |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Функціональне і когнітивне термінознавство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51303 |
| citation_txt |
Термінологізація лексики в суспільно-політичному дискурсі / А.А. Таран // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 138-142. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Термінологічний вісник |
| work_keys_str_mv |
AT taranaa termínologízacíâleksikivsuspílʹnopolítičnomudiskursí |
| first_indexed |
2025-07-04T13:19:04Z |
| last_indexed |
2025-07-04T13:19:04Z |
| _version_ |
1836722574324662272 |
| fulltext |
138 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
© А. А. ТАРАН, 2013
У найбільш інтенсивні періоди життя суспільства, пов’язані з кардиналь-
ними змінами в різних сферах життєдіяльності, зростає вплив соціального
фактора на розвиток мови. Стрімкі темпи мовної динаміки на межі століть
учені пов’язують із мінливістю суспільства, зміною соціальних, політичних,
економічних та психологічних пріоритетів. На думку Ю. М. Караулова, до пе-
ребудови переважали в соціумі спокійні діалоги, а виступи з трибун звучали
монотонно, як голосне читання ритуального тексту. Мова таких текстів отри-
мала назву languedebois – “дерев’яна” мова” [Цит. за: 1, с. 76]. Проте сьогодні
все змінилося: публічні виступи звучать “не з листка”, а ми є свідками форму-
вання фактично нового політичного словника, що поповнюється не лише за
рахунок новотворів та новозапозичень, а й унаслідок переосмислення зна-
чень уже наявних у мові лексем. Можливість такого переосмислення зумов-
лена актуалізацією супровідних побічних семантичних, денотативних і коно-
тативних елементів лексичного значення слів.
У суспільно-політичній лексиці переважають терміни, утворені внаслі-
док переосмислення вже відомих слів, тобто семантичною деривацією.
Процеси вироблення термінологічних значень зумовлені не лише власне
мовною специфікою цієї термінологічної групи, а також її роллю в житті
суспільства. Суспільно-політичні поняття можуть позначати структурні
одиниці різних соціально-функціональних підсистем мови, що спричинено
внутрішньомовним фактором генетичної та змістової близькості слів роз-
глядуваної тематичної групи до загальновживаної лексики [5, c. 5].
Мета пропонованої статті – простежити процеси формування спеціалі-
зованих значень на прикладі сучасної української суспільно-політичної
лексики.
У сфері політичної діяльності спостерігаємо актуалізацію переносного
значення слова курс “основна настанова, напрям (у політиці)”: VI з’їзд пар-
тії відповідно до вказівок В. І. Леніна взяв курс на підготовку збройного по-
встання” (СУМ, IV, с. 412). Активну його реалізацію простежуємо нині на
прикладі таких інновацій, як зовнішньополітичний курс України (УТ,
24.12.2012), курс Януковича (УТ, 28.10.2011), курс на зближення з НАТО (УТ,
21.06.2011), курс Молдови (УТ, 16.09.2009) та інші. Фіксуємо цікаві нові номі-
удк 811.161.2’373
а. а. тараН
(львів, україна)
ТЕРМІНОЛОГІЗАЦІЯ ЛЕКСИКИ
В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ
Проаналізовано вияви термінологізації лексики в українському суспільно-політич-
ному дискурсі, розглянуто передумови й чинники формування спеціалізованих значень
загальновживаних слів.
К л ю ч о в і с л о в а : мовна динаміка, лексика, термінологізація, спеціалізація
значень.
139Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Термінологізація лексики в суспільно-політичному дискурсі
нації з лексемою курс за моделлю конденсації висловлення за його участі в
сполученні з прийменниково-відмінковою конструкцією з власною назвою
на зразок курс на Москву (УТ, 07.08.2009), що означає активізацію проросій-
ських сил, обмеження самостійності, зокрема Української православної
церкви Московського патріархату, або курс на Обаму (УТ, 31.10.2008), що
вказує на потребу США в новому президенті, який зможе змінити життя
американців на краще.
Як частковий синонім до слова курс у нових найменуваннях функціо-
нує лексема лінія – у переносному значенні “напрям або система поглядів,
дій. [Лікар:] Людина собі встановилась, вибрала собі свою лінію, має обов’язки,
сім’ю (Леся Українка, II, 1951, 49)” (СУМ, IV, с. 518). У СУМі зафіксовано
також фразеологізми вести лінію та гнути лінію. При перенесенні до сфери
політики лексема утворює лексико-семантичний варіант “напрям або сис-
тема поглядів у політиці”. Таким чином, напрям розвитку семантики слова
окреслений, проте з’явилися додаткові семантичні конотації, які увиразню-
ють означуваний об’єкт, напр.: Під час добору членів уряду в Партії регіонів
перемогла лінія “зараз або ніколи”, лінія “яструбів”, щоби раз і назавжди по-
кінчити з українством, яке вони презирливо називають “ющенківщиною”. Пе-
ремогла лінія “маємо покінчити з проукраїнськими силами в Україні й побуду-
вати ту Україну, яка нам зручна” (УТ, 19.03.2010); лінія дій Партії регіонів
(УТ, 01.02.2011); лінія суспільного розлому (УТ, 22.03.2012); агресивна лінія
щодо українських організацій (УТ, 07.08.2012), “генеральна лінія партії” (УТ,
15.11.2012).
Простежуємо термінологізацію слова Майдан, яке після суспільно-по-
літичних подій у листопаді 2004 р. на Майдані Незалежності стало, на думку
Л. О. Ставицької, персоніфікованим, міфологізованим утіленням революції
з людським обличчям у прямому й переносному значеннях [4, с. 6].
За СУМом майдан – велике незабудоване місце в місті або селі; площа //
базарна площа (СУМ, ІV, с. 504). У ЗМІ фіксуємо контексти, що свідчать
про зміну значення, а саме: Майдан (пишуть як з малої, так і з великої літе-
ри) – “мітинг”, “акція протесту”, напр.: Опозиціонери називають свої мітин-
ги “майданами” (Н., 24.05.2012); “Свобода” не святкуватиме річницю Майда-
ну – її революція ще попереду (УТ, 09.11.2012); Експерт: до нових Майданів не
готові ні опозиція, ні суспільство (УТ, 06.12.2011); В Україні може відбутися
новий Майдан (УТ, 22.10.2010); Треба зробити правильний висновок з Майдану
(УТ, 24.11.2012); Майдан “люди, українці, які беруть участь у мітингу” (ме-
тонімія за ознакою “територія (місце) – ті, хто перебуває на ній”), напр.:
Тимошенко скликає Майдан (УТ, 04.11.2011); Майдан зрадив не лише Ющенко
(УТ, 05.12.2012).
Контексти вживання відбивають різні конотації семантики слів сус-
пільно-політичного характеру. Крім того, матеріали дають змогу простежи-
ти, як відбувається спеціалізація лексеми Майдан за рахунок нових озна-
чень, напр.: Підприємницький майдан проводили організації підприємців. Хто
буде організовувати пенсійний майдан? (УТ, 06.08.2011) Правоохоронці вла-
штували перевірки луганських таксистів, які їздили на податковий Майдан
(УТ, 18.01.2011).
140 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
А. А. Таран
Слово майдан стало твірним для деяких похідних, зокрема для слово-
твірних синонімів майданний – майданівський, напр.: “Треба вже забути про
ці майданівські обіцянки й просто працювати на країну”, – почули ми від чоло-
віка (УТ,12.09.2008); До речі, саме Пінчук зустрічався з Віктором Ющенком
через кілька місяців після його майданної перемоги на виборах (УТ, 23.02.2011).
Функціонує вже й дієслово майданити з префіксальними похідними помай-
данити, промайданити, домайданитися: Теревенити в блогах, на форумах,
протестувати і “майданити”, звертатися, закликати, чекати кращого пра-
вителя – цього явно замало (УТ, 28.10.2011). Поява похідних, що засвідчують
аспектуалізацію названого твірною основою поняття, доводить значущість
самого такого концепту в когнітивній і мовній свідомості українців
[2, с. 153].
Особливих термінологічних відтінків набуває лексема прорив, яка стала
особливо актуальною після сенсаційної назви програми роботи уряду
Ю. В. Тимошенко “Український прорив”, що передбачала стрибок, диво в
житті українського суспільства. У СУМі за словом прорив закріплено такі
значення: дія за знач. прорвати, проривати 2–4; наступальна воєнна опера-
ція, розрахована на придушення опору противника і роз’єднання його
фронту, армії і т. ін; порушення графіка роботи, яке призводить до зриву
виконання планових завдань; розвиток кон’юнктури всього ринку чи його
окремого сектора за межі того рівня, коли стає очевидним опір продавців
або покупців (СУМ, VІІІ, с. 265). У мовній практиці твірне для цього імен-
ника дієслово прорвати(ся) / проривати(ся) вже давно побутує з позитивним
значенням “переборюючи, долаючи перешкоди, труднощі, опір і т. ін., про-
ходити, пробиратися куди-небудь” (СУМ, VІІІ, с. 266).
Проте сучасний мовний матеріал переконливо доводить формування
нового значення “великий успіх, принципове досягнення”, напр.: Україна:
прорив до демократії (УМ, 14.02.2007), прорив нової генерації (УТ, 17.11.2011),
прорив політики (УТ, 15.07.2012), прорив у відносинах з Росією (УТ, 04.07.2008),
прорив у Європу (УТ, 05.12.2012), прорив у домовленостях (УТ, 14.07.2012),
прорив на переговорах (УТ, 27.10.2011). Формування у слова прорив спеціалі-
зованого значення виразно унаявнює зміна лексичної сполучуваності цього
віддієслівного іменника, напр.: економічний прорив (УТ, 26.12.2012), страте-
гічний прорив (УТ, 17.12.2012), політичний прорив (УТ, 15.11.2012), демокра-
тичний прорив (УТ, 24.12.2012), міжнародний прорив президента (УТ,
09.05.2012). Неминуче з’являються й номінації прориву з комбінаціями пе-
релічених ознак, напр.: Та найбільша трагедія України полягає в тому, що
тут мертвим пластом лежить потужний інтелектуальний потенціал, який
ніяк не може зрушитись на політичний, економічний та соціальний прорив (УТ,
05.12.2012).
Нове значення властиве й похідним: Бютівці <...> змінили тактику на
глобальну “проривну” стратегему (УМ, 31.06.2007); Тепер є цілих дванадцять
“проривних кроків” (УМ, 12.09.2007); Прорив – от імператив часу та голов-
ний виклик для нас. Нам треба <...> прориватися (УТ, 18.09.2007).
Близька до слова прорив у значенні “успіх, поступ, прогрес” лексема
стрибок зі спеціалізацією семантики “різка зміна в чому-небудь, у розвитку
141Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Термінологізація лексики в суспільно-політичному дискурсі
чогось”, пор. такі нові контексти вживання цієї лексеми: стрибок у розви-
тку економіки (УТ, 29.06.2011), стрибок у науково-технічному прогресі (УТ,
21.05.2011), стрибок “Свободи” (УТ, 30.10.2012).
Зміни в семантиці спостерігаємо в загальновживаних словах, ужитих у
суспільно-політичних контекстах. Напр., іменник провал – те саме, що не-
вдача; // припинення діяльності (законспірованої особи, нелегальної орга-
нізації) внаслідок арешту, розгрому, зради (СУМ, VIII, с. 127) набуває спеці-
алізованого значення “припинення, затримка, уповільнення, зупинка сус-
пільно-політичних подій, явищ” у таких контекстах: провал політики (УТ,
11.02.2011), провал голосування (УТ, 16.11.2011), провал реформ (УТ,
20.12.2012), інвестиційний провал (УТ, 27.11.1012), провал низки ініціатив
(УТ, 06.09.2012), провал України в боротьбі з корупцією (УТ, 06.07.2012), про-
вал Партії регіонів (УТ, 20.12.2012), провал політичної сили (УТ, 31.10.2012),
провал влади (УТ, 28.05.2012), провал української демократії (УТ, 08.07.2011),
провал кавказької стратегії В. Путіна (УТ, 23.02.2011), провал операції “Сво-
бода слова” (УТ, 06.09.2012).
Похідний прикметник провальний, зафіксований у словниках зі значен-
ням “стос. до провалу (у 2 знач. крізний отвір у чому-небудь унаслідок про-
бою, пролому і т. ін.); утворений унаслідок провалу (у ґрунті)” (СУМ, VIII,
с. 129), формує нове значення “невдала спроба, подія”. Для слова проваль-
ний також вимальовується досить широкий спектр функціонування: про-
вальна політика (УТ, 18.12.2011), провальне голосування (УТ, 24.04.2012), про-
вальна діяльність (УТ, 15.10.2012), провальна дипломатія (УТ, 15.11.2012),
провальні реформи (УТ, 30.10.2009).
Історія, як відомо, розвивається по спіралі. Сьогодні ключовими слова-
ми політичного дискурсу є терміни прорив та провал, а в суспільно-політич-
ній лексиці ХХ ст. актуальними були терміни прискорення, що вживався на
позначення реформаторського курсу, проголошеного Генеральним секрета-
рем ЦК КПРС М. Горбачовим у квітні 1985 р., і спрямованого на удоскона-
лення економічних процесів і надання динаміки господарству СРСР, та за-
стій, що позначає період 1964–1985 рр. в історії СРСР, упродовж якого
КПРС очолювали Л. Брежнєв, Ю. Андропов, К. Черненко.
У контексті обговорення політичних проблем актуальною стає лексема
опонент, термінологізація якої розвинулася на базі значення “супротивник
у суперечці; той, хто заперечує кому-небудь”. Сьогодні у сфері політики цей
іменник вживається зі значенням “супротивник на виборах, у політичній
діяльності”. Мотивація нового лексико-семантичного варіанта ґрунтується
на семантичній ознаці “протидіяти комусь”.
Формування в семантиці лексеми опонент спеціалізованого значення
відображено в словосполуках з категоризаторами-ідентифікаторами полі-
тичний опонент (УТ, 09.11.2011): опонент з “Батьківщини” (УТ, 29.10.2012),
опонент із лав об’єднаної опозиції (УТ, 12.09.2012) – опозиційний опонент (УТ,
06.10.2012), опонент Януковича (УТ, 18.07.2011) – опонент чинного президен-
та (УТ, 15.10.2011), опонент влади (УТ, 04.08.2011) – провладний опонент
(УТ, 05.09.2011). У такий спосіб формуються нові гіперо-гіпонімічні угрупо-
вання, синонімічні ряди й антонімічні пари номінацій. Функціонує і мета-
142 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
А. А. Таран
форизоване означення, зокрема в такому контексті обговорення політич-
них проблем: Ю. Тимошенко – головний опонент режиму (УТ, 14.11.2012).
Сучасний український політичний словник поповнюється новими тер-
мінами внаслідок розширення спектру конотацій загальновживаних лексем
і формування на їхній основі нових лексико-семантичних варіантів. На-
слідком цього є зростання словопороджувального потенціалу [2, с. 158]
проаналізованих лексем завдяки появі в їхній семантиці нових спеціалізо-
ваних значень.
1. Валгина Н. С. Активные процессы в современном русском языке: Учеб. пос. для сту-
дентов вузов.– М.: Логос, 2001. – 304 с.
2. Карпіловська Є. А. Детермінанти змін у сучасній українській номінації: відкритість і
самобутність лексикону // Мовознавчий вісник: Зб. наук. пр. на пошану проф.
К. Городенської з нагоди її 60-річчя / Відп. ред. Г. І. Мартинова. – Черкаси: Черкас.
нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького, 2009. – Вип. 8. – С. 147–159.
3. Муромцева О. Г. Розвиток лексики української літературної мови в другій половині
ХІХ – на початку ХХ ст. – К.: Вища шк., 1985. – 152 с.
4. Ставицька Л. О. Дискурс помаранчевої пристрасти. – К.: Критика. – 2005. – № 3. –
С. 3–16.
5. Холявко І. В. Суспільно-політична лексика у пресі 90-их років ХХ ст. (семантико-
функціональний аналіз): Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Кіровоград.
держ. пед. ун-т ім. В. Винниченка. – К., 2004. – 19 с.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
CУМ – Словник української мови: В 11 т. / Ред. кол.: І. К. Білодід (голова) та ін. –
К.: Наук. думка, 1970–1980.
Н – Новинар.
УТ – Український тиждень.
УМ – Україна молода.
A. A. Taran
TERMINOLOGIZATION OF THE VOCABULARY
IN THE UKRAINIAN SOCIAL AND POLITICAL DISCURS
The article analyzes the manifestation of terminologization of the lexicon in the ukrainian
social and political discurs. The preconditions and factors of forming specialized meanings of
common words are considered.
К e y w o r d s: language dynamics, lexicon, terminologization, specialization of meanings.
|