Детермінологізація дієслів у сучасній українській мові
Ідеться про одну з тенденцій глобалізації у сучасній українській мові, а саме – інтелектуалізації, що виявляється у залученні термінів до загальної мовної практики. Функціонування термінів у новому для них оточенні спричиняє їх детермінологізацію, зокрема зміни в семантиці, сполучуваності та словотв...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Назва видання: | Термінологічний вісник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51304 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Детермінологізація дієслів у сучасній українській мові / Ю.В. Романюк // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 143-149. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-51304 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-513042013-11-22T03:11:06Z Детермінологізація дієслів у сучасній українській мові Романюк Ю.В. Функціональне і когнітивне термінознавство Ідеться про одну з тенденцій глобалізації у сучасній українській мові, а саме – інтелектуалізації, що виявляється у залученні термінів до загальної мовної практики. Функціонування термінів у новому для них оточенні спричиняє їх детермінологізацію, зокрема зміни в семантиці, сполучуваності та словотворчому потенціалі. Цю тенденцію розкрито на прикладі дієслів артикулювати, позиціонувати, дистанціюватися з похідними від них дієсловами, прикметниками та іменниками. The paper is devoted to one of the trends of globalization in the Modern Ukrainian language – namely, intellectualization, manifested in attracting terms to general language practice. Term functioning in new surroundings leads to their determinologization, including changes in their semantics, compatibility and derivational potential. This trend reveals the example of verbs artykuliuvaty, pozytsionuvaty, dystantsiiuvatysia with the verbs, adjectives and nouns derived from them. 2013 Article Детермінологізація дієслів у сучасній українській мові / Ю.В. Романюк // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 143-149. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51304 811.161.2’373.611:46 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Функціональне і когнітивне термінознавство Функціональне і когнітивне термінознавство |
| spellingShingle |
Функціональне і когнітивне термінознавство Функціональне і когнітивне термінознавство Романюк Ю.В. Детермінологізація дієслів у сучасній українській мові Термінологічний вісник |
| description |
Ідеться про одну з тенденцій глобалізації у сучасній українській мові, а саме – інтелектуалізації, що виявляється у залученні термінів до загальної мовної практики. Функціонування термінів у новому для них оточенні спричиняє їх детермінологізацію, зокрема зміни в семантиці, сполучуваності та словотворчому потенціалі. Цю тенденцію розкрито на прикладі дієслів артикулювати, позиціонувати, дистанціюватися з похідними від них дієсловами, прикметниками та іменниками. |
| format |
Article |
| author |
Романюк Ю.В. |
| author_facet |
Романюк Ю.В. |
| author_sort |
Романюк Ю.В. |
| title |
Детермінологізація дієслів у сучасній українській мові |
| title_short |
Детермінологізація дієслів у сучасній українській мові |
| title_full |
Детермінологізація дієслів у сучасній українській мові |
| title_fullStr |
Детермінологізація дієслів у сучасній українській мові |
| title_full_unstemmed |
Детермінологізація дієслів у сучасній українській мові |
| title_sort |
детермінологізація дієслів у сучасній українській мові |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Функціональне і когнітивне термінознавство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51304 |
| citation_txt |
Детермінологізація дієслів у сучасній українській мові / Ю.В. Романюк // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 143-149. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Термінологічний вісник |
| work_keys_str_mv |
AT romanûkûv determínologízacíâdíêslívusučasníjukraínsʹkíjmoví |
| first_indexed |
2025-07-04T13:19:10Z |
| last_indexed |
2025-07-04T13:19:10Z |
| _version_ |
1836722579692322816 |
| fulltext |
143Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
© Ю. В. РОМАНЮК, 2013
У сучасному глобалізованому суспільстві останні два десятки років
українська мова розвивається бурхливими темпами. Розширюється лексич-
ний склад мови, змінюються значення і функції слів, що вже існували,
з’являються нові слова. Дослідники мови новітнього періоду (після вста-
новлення незалежності України) відзначають кілька тенденцій, які виявле-
но на всіх рівнях мови. Серед них взаємопов’язані, але різноспрямовані тен-
денції інтелектуалізації та демократизації мови: “Упродовж останніх чоти-
рьох десятиріч пришвидшеними темпами відбувається процес
інтелектуалізації сучасної української мови. Традиційними аргументами на
користь цього твердження є приріст кількості абстрактної лексики … при-
швидшені темпи термінування і детермінування лексики, … поява … неологіз-
мів” [1, c. 151, виділення наше – Ю. Р.].
Учені Празького лінгвістичного гуртка ще свого часу писали про літера-
турну мову як таку, що підлягає інтелектуалізації. Літературна мова відобра-
жає культурне життя і цивілізацію (роботу і результат наукової, філософ-
ської і релігійної думки, політичної і соціальної, юридичної і адміністратив-
ної). Ці функції літературної мови сприяють інтелектуалізації її словника,
тому що з’являється абстрактна лексика [див. 3, c. 77]. “Інтелектуалізація
мови зумовлена також потребою виражати складні і взаємозалежні мислен-
нєві операції, тому літературна мова має не лише висловлення для абстрак-
тних понять, а й особливі синтаксичні форми… Інтелектуалізація літератур-
ної мови виявляється у все більшому контролі над емоційними елементами
(евфемізми)” [3, c. 77–78].
Щодо поняття детермінування, або детермінологізація, то загально-
прийнятим можна вважати його трактування, подане О. Г. Тодор у відповід-
ній статті енциклопедії “Українська мова”: “Детермінологізація (від лат.
de... – префікс зі значенням віддалення, припинення, скасування, усунен-
ня, термін і грец. логос – слово, вчення) – перетворення терміна на загаль-
новживане слово. Процес детермінологізації відбувається тоді, коли вини-
кає потреба використати термін для номінації тих чи інших об’єктів або від-
удк 811.161.2’373.611:46
Ю. в. ромаНЮк
(київ, україна)
ДЕТЕРМІНОЛОГІЗАЦІЯ ДІЄСЛІВ
У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
Ідеться про одну з тенденцій глобалізації у сучасній українській мові, а саме – інте-
лектуалізації, що виявляється у залученні термінів до загальної мовної практики. Функ-
ціонування термінів у новому для них оточенні спричиняє їх детермінологізацію, зокре-
ма зміни в семантиці, сполучуваності та словотворчому потенціалі. Цю тенденцію роз-
крито на прикладі дієслів артикулювати, позиціонувати, дистанціюватися з похідними
від них дієсловами, прикметниками та іменниками.
К л ю ч о в і с л о в а : інтелектуалізація, детермінологізація, неологізм, неосеман-
тизм, новотвір.
144 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Ю. В. Романюк
ношень, заповнити лакуну в певному семантичному полі” [5, c. 139].
Детермінологізація, як уважає авторка, відбувається кількома шляхами.
Перший – це стирання метафоричного вживання, стирання образності, пе-
рехід від метафори до стійкого переносного значення. Другий – розширен-
ня, узагальнення спеціального значення [Там само, c. 140].
Власне, детермінування – це вияв тенденції, протилежної до
інтелектуалі зації: демократизації мови, орозмовлення її. Терміни, потра-
пляючи у розмовну мову, змінюють свою семантику, сполучуваність та сло-
вотворчий потенціал. Але в той же час вони набувають рис інших термінів:
артикулювати з мовознавчого стає суспільно-політичним, те саме відбува-
ється з іншими дієсловами – зараз це суспільно-політичні терміни. Тобто
відбувається двобічний процес: з одного боку – демократизація мови через
детермінування, а з другого – набуття семантики терміна іншого стилю лі-
тературної мови, тобто термінування, інтелектуалізація мови.
Термінологічні словники у своїх реєстрах подають переважно іменни-
ки, зрідка прикметники. Дієслова переважно з’являються в них лише у
складі словосполучень. Проте в словниках іншомовних слів можна знайти і
дієслова. Для аналізу тенденцій детермінологізації дієслів у сучасній україн-
ській мові ми взяли три дієслова, які можна вважати термінами: артикулю-
вати, позиціонувати та дистанціюватися. Лише перше з них з ремаркою
лінгв., тобто як лінгвістичний термін, зафіксував загальномвоний “Словник
української мови” в 11-ти томах. Дієслова дистанціювати / дистанціювати-
ся та позиціонувати засвідчені в “Українському орфографічному словнику”
(7-ме видання, 2008 р.) (УОС, c. 207, 613), а в “Сучасному словнику іншо-
мовних слів” О. Скопненка і Т. Цимбалюк (2006) натрапляємо на дієслово
дистанціюватися в значенні “віддалятися від кого-, чого-небудь, дотриму-
ватися відстані, дистанції; розмежовуватися” (ССІС, c. 230). Обрані дієсло-
ва, а також похідні від них прикметники та іменники, як засвідчують мате-
ріали комп’ютерного фонду інновацій відділу структурно-математичної
лінгвістики Інституту української мови НАН України, активно вживані в
текстах різної тематики і різних стилів: у мові засобів масової інформації, в
інтернет-комунікації, художній літературі. На прикладі цих дієслів спробу-
ємо далі окреслити напрями детермінологізації цієї категорії лексики в су-
часній українській мові.
Академічний “Російсько-український словник наукової термінології.
Хімія, біологія, медицина” подає такі терміни: біол., мед. артикуляція (зу-
бів, мовлення), біол. дистанційний, біол. позиція (РУСНТ*). У “Російсько-
україн ському словнику наукової термінології. Суспільні науки” подано такі
терміни, спільнокореневі до згаданих: лінгв. артикулювати, артикулюва-
тися; воєн., літ., спорт. дистанція; лінгв., політ., спорт. позиція (РУСНТ).
“Словник іншомовних слів” за редакцією О. С. Мельничука (1974) дає такі
визначення термінам, що стали базовими для дієслів, аналізованих у нашій
статті: артикуляція (від лат. articulatio – розчленування) – 1) “дія мовного
апарата, внаслідок якої утворюються членороздільні звуки; виразність ви-
мови”; 2) “зчленування кісток, суглоб”; 3) “спосіб виконання послідовного
ряду звуків на інструменті чи голосом”; 4) техн. “міра якості систем зв’язку,
145Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Детермінологізація дієслів у сучасній українській мові
призначена для передачі мовних повідомлень” (СІС, c. 69); дистанція (лат.
distantia – відстань) – 1) “віддаль між чим-небудь у просторі і часі”; 2) “від-
даль між військовими підрозділами, окремими військовослужбовцями, гар-
матами, машинами, літаками, кораблями в строю, бойовому порядку, на
марші”; 3) “господарська одиниця поділу залізниць, шосейних і водних
шляхів”; 4) спорт. “віддаль між стартом і фінішем” (СІС, c. 217); позиція
(лат. positio від pono – розміщую, ставлю) – 1) “положення, розташування”;
2) “точка зору на те чи інше питання, що визначає характер дій, поведінки”;
3) “місце розташування військ і бойових засобів у бою”; 4) “в музиці – по-
ложення рук при грі на музичних інструментах”; 5) “у фехтуванні – зумов-
лене положення озброєної руки і зброї”; 6) “у балеті – основне положення
рук і ніг”; 7) “розміщення фігур у грі в шахи” (СІС, c. 531).
Зазначимо, що жодна з поданих дефініцій не містить тих значень, з
якими тепер у художній літературі та мас-медіа вживаються дієслова арти-
кулювати, позиціонувати, дистанціювати / дистанціюватися.
На підставі аналізу контекстів уживання дієслова артикулювати у мові
засобів масової інформації можна стверджувати, що воно виражає значення
“чітко визначити, окреслити що-небудь, висловити свою позицію щодо чо-
гось”. У такому значенні є підстави вважати його прихованим запозичен-
ням із сучасних західноєвропейських мов, пор. англ. articulate – словник
lingvo дає третє значення після “лінгв. артикулювати” – “ясно виражати,
викладати; формулювати”. Крім того, французькі та італійські словники да-
ють переклад “суглоб, член”, таке саме значення зафіксоване у латинських
словниках. Слова артикль та польське і старе українське артикул (“стаття”)
мають спільну з артикулювати етимологію. А в матеріалах із комп’ютерного
фонду інновацій в сучасній українській мові відділу структурно-математич-
ної лінгвістики Інституту української мови НАН України (КФІ) знаходимо
синонім аналітичний до артикулювальний. Отже, логічно викладати, форму-
лювати, підкреслювати, виділяти, чітко окреслювати можна різні речі, на-
приклад, знання, неповторність звичаю, пор.: Ті знання також були при-
страсні, хоч і дуже пафосні. Їх артикулювали справді фахові – й тому дуже
переконливі – люди: вчителі, лектори, література, кіно (М. Матіос, с. 51);
Явні знання можна “артикулювати” (за висловом Уерта де Сото), тобто чіт-
ко сформулювати і викласти письмово. Неявні ж ґрунтуються ... (СС,
15.03.2012); Нас тут багато, що чуються на силі артикулювати світові непо-
вторність українського серця і звичаю (М. Матіос, с. 240–241). Можна арти-
кулювати ідеї: Тож, з одного боку проект БЕЗЛАД – це спроба вивести з на-
вколишнього хаосу нові ідеї, артикулювати їх, надати їм форми, а з іншого – це
просто хаос ... (FB, 26.10.2012); здатність артикулювати ідеї і слухати. Осно-
ва формування висококваліфікованих фахівців – загальноосвітня підготовка
(NBUV, 26.10.2012); або інтерес / інтереси: Тому інтерес до приватизації
“Укртелекому” в західних компаній, звичайно, був, але вони не стали його на-
віть артикулювати (ДТ, 4.03.2011); <...> й суспільство забезпечити правом
та можливістю артикулювати його інтереси через ЗМІ (VlJ, 15.08.2012);
З іншої сторони, регіональна еліта, яка покликана артикулювати ці інтереси,
як показує вітчизняний політичний досвід, не справляється ... (pI, 10.11.2007);
146 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Ю. В. Романюк
артикулювати думку (думки): Часто буває, що користувачі не можуть чітко
артикулювати свою думку і прикриваються смайлами (BI, 27.02.2010); <...>
аби почуватися в праві артикулювати свої думки як перед президентами, так
і перед пересічними громадянами (TK, 23.02.2012); чітко формулювати вимо-
ги – також артикулювати: Це заважає людям знаходити свою власну мову,
якою можна було б артикулювати їхні вимоги, а отже не бути маніпульовани-
ми ... (DA, 2.10.2012); артикулювати грані: Усі грані та розломи окреслилися й
висвітилися в зазначених подіях, і всі їх треба артикулювати й визначити
(TD, 16.01.2012); артикулювати страхи: За підсумком аналізу сотень дописів у
блогах ми вирішили допомогти українцям артикулювати їхні страхи перед ор-
дою, що насувається ... (TK, 15.02.2010); <...> і тому правильно артикулюва-
ти їхні язичницькі страхи мовою сучасного фрейдиста ... (ДТ, 15.08.2009). Ча-
сом слово артикулювати сполучається з прислівником, що підсилює його
значення – чітко, виразно артикулювати: <...> вони навчилися найбільш чіт-
ко артикулювати національні прагнення (Д, 26.10.2012); У сучасній науці слід
конкретно артикулювати свою наукову та ширше – метафізичну понад-за-
дачу... (lMK, 26.10.2012). Оксана Забужко пише про те, що можна артику-
лювати душевні стани, страхи, сни, відчуття – у цьому полягає, на її думку,
завдання письменника: І письменник, здавалось би, приречений завжди зали-
шатися професіоналом почування, артикулювати для людей, занадто поглину-
тих самим перебігом життя, діянням у ньому, аби над ним ще й рефлектува-
ти, їхні глибоко укриті душевні стани, їхні сни і страхи, і болісно невиразні, і
заледве означені відчуття, – письменник теж виявляється похованим під об-
валом подій… (О. Забужко, 26.10.2012). Артикулювати часом сполучається з
іменниками, значення яких розкривається в контексті: <...>працювати з
літературою, виразно артикулювати результати свого пошуку, аргументова-
но їх відстоювати, оформляти ... (UK, 29.09.2008); Нарешті, слід чітко арти-
кулювати очевидну річ: проти вступу до НАТО можуть виступати або цілко-
виті невігласи, або вороги України (SD, 1.03.2009).
Дієприкметник (у цьому випадку дієслівне аналітичне утворення (па-
сивний дієприкметник із зв’язкою бути), за І. Р. Вихованцем та К. Г. Горо-
денською [4, с. 150], артикульований зазнає відображеної неосемантизації,
тобто запозичує нове значення від твірної одиниці-дієслова: Адже події того
часу, про який ідеться в фільмі, до кінця не артикульовані й дотепер (М. Маті-
ос, с. 265). Віддієслівний іменник артикулювання, який є неологізмом-но-
вотвором, раніше не засвідченим у словниках, уже постає лише в такому
новому, неспеціальному, значенні. Він сполучається з тими самими слова-
ми, що й дієслово, від якого його утворено (інтерес, вимоги, зміст): Артику-
лювання інтересів вимагає їх агрегування, тобто узгодження часткових по-
треб, ... (Il, 30.10.2012); <...> артикулювання змісту та якості переживання,
експресивне виявлення переживання, ... (DC, 30.10.2012); Артикулювання ви-
мог може мати інструментальний або емоційний характер (RB, 30.10.2012).
Друге дієслово позиціонувати також зазнає детермінологізації, потра-
пляючи у мову художньої літератури або мас-медіа. Позиціонувати себе чи
позиціонуватися як хто- / що-небудь – це “чітко визначатися, визначати
своє місце серед інших осіб або артефактів”: Не знаю, чи позиціонує себе га-
147Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Детермінологізація дієслів у сучасній українській мові
личанин Юрій Андрухович із полониною, але луганчанин Сергій Жадан точно,
що не з полонини, а вони нещодавно таки досить успішно “місіонерствували” в
Донецьку та Луганську, і депортовані за свою “мову” не були (М. Матіос,
с. 291); Власне, канал, який спочатку народжувався як бізнесовий, з часу ви-
ходу на блакитні екрани позиціонує себе як інформаційно-розважальний (і є
таким за ліцензією) (УМ, 16.01.2009, c. 17); Після того як Нацрада з питань
телебачення та радіомовлення заповіла вийти з соціального пакета вітчизня-
ного кабельного оператора “Воля” чотирьом телеканалам, працівникам теле-
каналу, який ще рік тому позиціонував себе як “культ першості” … (УМ,
2.06.2006); <…>ви позиціонуєте себе як громадську організацію? (ДТ, 2006);
По-перше, російський бізнес виступає в руслі імперської ідеї, й більшість його
представників позиціонують себе як націоналісти-державники (ДТ, 2004);
Тому позиціонуюсь як російський поет, який мешкає у Києві (УМ, 20.04.2007,
c. 21); <...> не дає права позиціонувати себе як представника загубленого по-
коління (Поступ-2007, c. 37); “Галерея Тетяни Миронової” позиціонує себе як
мистецький заклад нового покоління – своєрідний арт-клуб… (УМ, 15.12.2007,
c. 10); <…>письменство позиціонувалося більш агресивно (Д, 30.06.2006, c. 20).
Як бачимо, найчастіше слово позиціонувати поєднується із займенни-
ком себе або вживається похідне зворотне дієслово позиціонуватися. Лише
один приклад дає іншу сполучуваність – з прямим додатком-іменником: За
опитуваннями споживачів, котрі проводять на наше замовлення дилери та
працівники сервісних служб, саме робота сервісних служб значною мірою ви-
значає “бренд” концерну, позиціонує “Укрросметал” як надійного і поважного
партнера (ГУ, 26.09.2006, c. 6).
У цього дієслова також є дієприкметник (за І. Р. Вихованцем та К. Горо-
денською – віддієслівний прикметник [4, с. 150]), пасивний: Люди Всесві-
ту, а не позиціоновані творці національних культур (хоча тут можна й поспе-
речатися) (М. Матіос, с. 328); і віддієслівний іменник – позиціонування,
який є новотвором, а отже, має лише таке розширене, неспеціальне значен-
ня: Для позиціонування українського в нашій мультиплікації краще за “Коза-
ків” Дахна поки що нічого не зроблено (ГУ, 6.10.2006, c. 9); Головний літера-
турний інструмент – спостережливість – навіть індиферентного до політи-
ки письменника спонукає до мимовільних узагальнень, а отже, й виразнішого,
порівняно з пересічним громадянином, позиціонування (Д, 20.10.2006, c. 7).
Цікавий і спектр синтаксичної сполучуваності цього іменника-ново-
твору – позиціонування українського (з додатком-субстантивованим при-
кметником) і виразнішого позиціонування (з узгодженим означенням-при-
кметником у формі вищого ступеня порівняння).
Для дієслова дистанціюватися (дистанціювати у КФІ не засвідчено,
хоча сучасні орфографічні словники його вже фіксують, наприклад, акаде-
мічний “Український орфографічний словник” (УОС, с. 207) у словникових
дефініціях наявне значення “віддалитися”, але воно зараз скоріше означає
“відокремитися, відмежуватися”, пор. у словнику О. І. Скопненка та
Т. В. Цимбалюк: “віддалятися від кого-, чого-небудь, дотримуватися відста-
ні, дистанції; розмежовуватися” (ССІС, c. 230). Похідний від нього дієприк-
метник-неологізм дистанційований, зважаючи на контексти його вживан-
148 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Ю. В. Романюк
ня, означає “відокремлений, віддалений ідейно, духовно”: Я вважаю, що
кожен чесний художник <…> має бути дистанційованим від влади (УМ,
18.10.2008). Дієслово дистанціюватися поєднується з родовим відмінком
іменника однини або множини за допомогою прийменника від: Ми хочемо
дистанціюватися від політичних ігор і зробити так, як людям буде вигідно і
зручно (УМ, 23.08.2006, c. 10); Але 2009 року засновники премії вирішили дис-
танціюватися від основної телевізійної нагороди (Д, 3-4.09.2010, c. 17).
Спосіб, шлях детермінологізації цих дієслів, на нашу думку, – розши-
рення, узагальнення спеціального значення, пор.: артикулювати – усі
словники подають лише у значенні мовознавчому – вимовляти звуки мови,
а у сучасній літературі і мас-медіа це висловлювати, формулювати, чітко
окреслювати будь-який вияв інтелектуальної діяльності людини, її мислен-
ня, почуттів, поведінки; позиціонувати – виявляти, усвідомлювати себе, ви-
значати своє місце, дистанціювати / дистанціюватися – відмежовуватися.
Отже, дієслова артикулювати, позиціонувати та дистанціюватися з діє-
прикметниками й утвореними від цих дієслів іменниками демонструють
одну з сучасних тенденцій в українській мові – детермінологізацію, яка є
проявом демократизації сучасної української мови в глобалізованому світі.
Названі дієслова, утворені на базі іменників-термінів, потрапляючи в мову
художньої літератури та мас-медіа, переосмислюються і набувають нового
значення, також термінологічного, але вже суспільно-політичного, а не фі-
зичного чи біологічного, тобто процеси розвитку семантики цих дієслів або
й процеси, які призвели до самої появи таких нових слів, можна розглядати
як прояви інтелектуалізації сучасної української мови. Тобто у сучасній
українській мові за збереження її стильової диференціації відбувається лек-
сична інтеграція стилів, перехід лексики одного стилю до іншого, а саме:
наукової термінології до художньої та публіцистичної літератури, загально-
го розмовного мовлення, а також інтеграція між різними терміносистемами
в межах самої наукової термінології внаслідок неосемантизації термінів.
Наслідком такого переходу стає поява нових ресурсів для сучасної україн-
ської номінації, для вираження думки, найменування нових понять або но-
вих аспектів уже відомих понять.
1. Клименко Н. Ф., Карпіловська Є. А., Кислюк Л. П. Динамічні процеси в сучасному
українському лексиконі: Монографія. – К.: Видавн. Дім Дмитра Бураго, 2008. –
336 с.
2. Коряковцева Е. И. Словообразование в условиях глобализации: nomina actionis с но-
выми интернациональными формантами в русском, польском и чешском языках //
Мови та культури у новій Європі: контакти і самобутність: Зб. наук. доповідей. – К.:
Видавн. Дім Дмитра Бураго, 2009. – С. 144–153.
3. Тезисы Пражского лингвистического кружка // Звегинцев В. А. История языко-
знания XIX–XX веков в очерках и извлечениях. – М.: Просвещение, 1964. – С.
69–85.
4. Вихованець І. Р., Городенська К. Г. Теоретична морфологія української мови. – К.:
“Пульсари”, 2004. – 400 с.
5. Тодор О. Г. Детермінологізація // Українська мова: Енциклопедія. – К.: Вид-во
“Українська енциклопедія” ім. М. П. Бажана, 2004. – Вид. 2-ге. – С. 139–140.
149Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Детермінологізація дієслів у сучасній українській мові
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ГУ – газета “Голос України”.
Д – газета “День”. – Режим доступу: www.day.kiev.ua.
ДТ – газета “Дзеркало тижня”. – Режим доступу: www.dt.ua.
КФІ – комп’ютерний фонд інновацій у сучасній українській мові відділу структурно-
математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України.
М. Матіос – Матіос М. Вирвані сторінки з автобіографії. – Л.: Піраміда, 2011. – 368 с.
О. Забужко – Забужко О. Хроніки від Фортінбраса. – Режим доступу: www.exlibris.org.ua.
Поступ-2007 – Поступ, №8 (14), 2007.
УМ – газета “Україна молода”.
BI – Режим доступу: www.blog.i.ua.
DA – Режим доступу: www.direct-action.org.ua.
DS – Режим доступу: www.disser.com.ua.
FB – Режим доступу: www.facebook.com.
Il – Режим доступу: www.info-library.com.ua.
lMK – Режим доступу: www.lib.misto.kiev.ua.
NBUV – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua.
pI – Режим доступу: www.postua.info.
RB – Режим доступу: www.readbookz.com.
SD – Режим доступу: www.spetskor.dp.ua.
TD – Режим доступу: www.tyzhden.ua.
TK – Режим доступу: www.telekritika.ua.
UK – Режим доступу: www.ukma.kiev.ua.
VlJ – Режим доступу: www.vraki-ua.livejournal.com.
СС – Режим доступу: www.confcontact.com.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
РУСНТ – Російсько-український словник наукової термінології. Суспільні науки. – К.:
Наук. думка, 1994. – 594 с.
РУСНТ* – Російсько-український словник наукової термінології. Хімія, біологія, меди-
цина. – К.: Наук. думка, 1996. – 660 с.
СІС – Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. – К.: УРЕ, 1974. – 775 с.
ССІС – Скопненко О. І., Цимбалюк Т. В. Сучасний словник іншомовних слів. – К.:
Довіра, 2006. – 789 с.
УОС – Український орфографічний словник. – Вид. 7. – К.: Довіра, 2008. – 984 с.
Y. V. Romaniuk
DETERMINOLOGIZATION OF VERBS IN MODERN UKRAINIAN LANGUAGE
The paper is devoted to one of the trends of globalization in the Modern Ukrainian lan-
guage – namely, intellectualization, manifested in attracting terms to general language practice.
Term functioning in new surroundings leads to their determinologization, including changes in
their semantics, compatibility and derivational potential. This trend reveals the example of verbs
artykuliuvaty, pozytsionuvaty, dystantsiiuvatysia with the verbs, adjectives and nouns derived from
them.
K e y w o r d s : intellectualization, determinologization, neologism, new meaning of word,
new derivate.
|