Адаптація в українській термінології іншомовних лексем на позначення засобів розміщення туристів
Розглянуто шляхи та причини запозичення іншомовної лексики на позначення засобів розміщення туристів, подано значення окремих запозичених лексем.
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Назва видання: | Термінологічний вісник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51306 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Адаптація в українській термінології іншомовних лексем на позначення засобів розміщення туристів / Л.В. Півньова // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 157-161. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-51306 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-513062013-11-22T03:11:09Z Адаптація в українській термінології іншомовних лексем на позначення засобів розміщення туристів Півньова, Л.В. Функціональне і когнітивне термінознавство Розглянуто шляхи та причини запозичення іншомовної лексики на позначення засобів розміщення туристів, подано значення окремих запозичених лексем. The article studies the ways and reasons for lexical units denoting tourist accommodation borrowing. The meanings of some borrowed terms are given. 2013 Article Адаптація в українській термінології іншомовних лексем на позначення засобів розміщення туристів / Л.В. Півньова // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 157-161. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51306 811.161.2:81’373.45:81’276.6:379.85 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Функціональне і когнітивне термінознавство Функціональне і когнітивне термінознавство |
| spellingShingle |
Функціональне і когнітивне термінознавство Функціональне і когнітивне термінознавство Півньова, Л.В. Адаптація в українській термінології іншомовних лексем на позначення засобів розміщення туристів Термінологічний вісник |
| description |
Розглянуто шляхи та причини запозичення іншомовної лексики на позначення засобів розміщення туристів, подано значення окремих запозичених лексем. |
| format |
Article |
| author |
Півньова, Л.В. |
| author_facet |
Півньова, Л.В. |
| author_sort |
Півньова, Л.В. |
| title |
Адаптація в українській термінології іншомовних лексем на позначення засобів розміщення туристів |
| title_short |
Адаптація в українській термінології іншомовних лексем на позначення засобів розміщення туристів |
| title_full |
Адаптація в українській термінології іншомовних лексем на позначення засобів розміщення туристів |
| title_fullStr |
Адаптація в українській термінології іншомовних лексем на позначення засобів розміщення туристів |
| title_full_unstemmed |
Адаптація в українській термінології іншомовних лексем на позначення засобів розміщення туристів |
| title_sort |
адаптація в українській термінології іншомовних лексем на позначення засобів розміщення туристів |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Функціональне і когнітивне термінознавство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51306 |
| citation_txt |
Адаптація в українській термінології іншомовних лексем на позначення засобів розміщення туристів / Л.В. Півньова // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 157-161. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Термінологічний вісник |
| work_keys_str_mv |
AT pívnʹovalv adaptacíâvukraínsʹkíjtermínologííínšomovnihleksemnapoznačennâzasobívrozmíŝennâturistív |
| first_indexed |
2025-07-04T13:19:19Z |
| last_indexed |
2025-07-04T13:19:19Z |
| _version_ |
1836722589882384384 |
| fulltext |
157Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
© Л. В. ПІВНЬОВА, 2013
Жодна подорож практично неможлива без організації розміщення ту-
ристів: чи це відпочинок у фешенебельному готелі, чи турпохід по гірських
схилах. Сьогодні готельний бізнес можна назвати одним із порівняно нових
та найперспективніших напрямів бізнесу в Україні. Особливістю його є
освоєння нових технологій, орієнтація на європейські сервісні стандарти і
стрімкий перехід до них, розширення географії ділових контактів, що, без-
перечно, не може не впливати на формування термінологічного апарату,
який обслуговує туристичну сферу. Дійсно, в багатьох європейських мовах
лексика готельної індустрії детально випрацювана і стала джерелом запо-
зичень для української мови.
Аналіз наукових джерел свідчить, що проблему запозичення іншомов-
них термінів давно вивчають мовознавці. Актуальною вона була на початку
ХХ ст. (праці О. Б. Курило, О. Н. Синявського, І. І. Огієнка). І. Огієнко так
коментував основну причину запозичення нових лексем “чим культурніше
і оригінальніше народ, тим сильніше він впливає на сусідів” [5, с. 15]. Про-
блема поповнення словникового складу української літературної мови че-
рез позичання лексем зі споріднених чи неспоріднених мов не залишалася
й поза увагою термінологів. Окремі теоретичні аспекти порушено в працях
Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловської, Л. П. Кислюк [3], О. А. Стишова [15],
Л. О. Симоненко [12]. Іншомовну лексику вивчали в окремих терміносис-
темах: у мові військової сфери (Л. В. Туровська), водного господарства
(Л. Д. Малевич), видавничої справи (М. Р. Процик), реклами (С. А. Федо-
рець), електротехнічної індустрії (Л. В. Козак), науково-технічної галузі
(О. А. Мартиняк), митної справи (В. М. Дейнека), у мові персонажів сучас-
ної української літератури (О. М. Лапінська) у сучасних мас-медіа (М. І. На-
вальна) та ін.
Проте сьогодні поза увагою дослідників лишаються запозичення у тер-
міносистемі туризму, які не були предметом спеціального дослідження.
У зв’язку з цим вивчення шляхів проникнення й адаптації термінологічних
запозичень, що ввійшли до лексичної системи сучасної української літера-
турної мови, видається актуальним.
Мета розвідки – з’ясувати причини інтеграції іншомовних лексем на
позначення засобів розміщення туристів в українську мову.
удк 811.161.2:81’373.45:81’276.6:379.85
л. в. півНьова
(Черкаси, україна)
АДАПТАЦІЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ
ІНШОМОВНИХ ЛЕКСЕМ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗАСОБІВ
РОЗМІЩЕННЯ ТУРИСТІВ
Розглянуто шляхи та причини запозичення іншомовної лексики на позначення за-
собів розміщення туристів, подано значення окремих запозичених лексем.
К л ю ч о в і с л о в а : термін, іншомовна лексика, запозичення.
158 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Л. В. Півньова
Загальновідомо, що іншомовні джерела поповнювали і збагачували
українську мову впродовж усього процесу її історичного розвитку. Окремі
лексеми на позначення засобів розміщення туристів були запозичені ще в
давнину (таверна, караван-сарай, корчма, постоялий двір, трактир, мансіо-
нес, стабулярія, госпіталь, госпіція, катагогія, хостел, пндук, інн, ям, отель
тощо), кожна з них позначала специфічні національні поняття. Наприклад,
на думку І. М. Писаревського, слово караван-сарай (перс. ارسناوراك –
kārvānsarā, від перс. ناوراك кар(е)ван + перс. ارس сарай, палац) вживалося на
позначення заїжджого двору для караванів на торгових шляхах і в містах
Близького Сходу, Середньої Азії, Закавказзя [6, с. 9]. “Словник іншомовних
слів” засвідчує кілька значень цієї лексеми: караван (франц. сaravane, з перс.
кар(е)ван) – “група в’ючних тварин, що перевозять вантажі та людей пере-
важно в пустельних районах”; “кілька транспортних суден, що рухаються
один за одним”. Караван-сарай (від караван і перс. сарай – палац, буди-
нок) – постоялий і торгівельний дім для караванів (СІС, с. 311). На Русі за-
їжджі двори з’явилися в ХІІ–ХІІІ ст.; тоді їх називали ямами і розташовува-
ли один від одного на відстані одного кінного переходу. Яма — поштова
станція на Русі в XII —ХІІІ ст., де подорожні міняли втомлених коней на
свіжих, з місцем відпочинку, постоялими дворами і конюшнями [6, с. 15].
Немає єдиної думки щодо походження цього слова, проте давно помічено,
що термін ямщик схожий за звучанням з тюркським ямчі (поштовий догля-
дач), а ще більше з персидським ямджик – гонець [6, с. 15]. Лексема хостел
була запозичена в 1250 р. з французької мови зі значенням “місце тимчасо-
вого проживання”, а вже з 1384 р. формується нове значення лексеми – “го-
тель, який включає розміщення і розваги для гостей і подорожніх; постоя-
лий двір” [1, с. 60]. До ранніх туристичних термінів англійського походжен-
ня належить також лексема iнн, уперше зафіксована у 1000 р. у значенні
“місце проживання, житло, тимчасове житло” [1, с. 63]. У процесі терміно-
логізації конкретизується значення цього слова – “готель, який пропонує
тимчасове проживання і розважальні заходи; постоялий двір” [1, с. 63].
У давнину придорожній готель або заїжджий двір з рестораном називався
трактиром (лат. tracto — пригощаю). Слово трактир запозичене з польської
мови – traktjer (шинкар), від італійського – trattoria, й увійшло до лексично-
го складу з часів Петра I; пізніше трактиром почали називати ресторан
нижчого розряду [6, с. 18]. В “Етимологічному словнику української мови”
подано таке значення цієї лексеми: трактир – “у дореволюційній Росії –
будинок для зупинки та ночівлі приїжджих, із шинком, де можна поїсти;
закусочна” (ЕСУМ, с. 616). На думку В. А. Смолія, “трактирним промис-
лом” у ХІХ ст. займалося багато закладів: до трактирів належали готелі, дво-
ри постоялі, заїжджі будинки, корчми, мебльовані кімнати з харчуванням
тощо. У другій половині ХІХ ст. трактирами називалися також готелі ниж-
чого розряду і “питейні дома” (шинки), де обслуговували малозабезпечені
верстви населення (ЕСДТ, с. 313).
У кінці XVI ст. у Франції впроваджені перші приміщення готельного типу
у спеціально побудованих приватних палацах і розкішних державних будин-
ках, які отримують назву отель – міський палац магната, місце перебування
159Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Адаптація в українській термінології іншомовних лексем на позначення засобів...
представника іноземної держави або міської влади [9, с. 9]. У “Словнику ін-
шомовних слів” готель (франц. hôtel, лат. hospitalis – гостинний) – це буди-
нок з мебльованими кімнатами для приїжджих (СТС, c. 181). Сьогодні ж, на
думку В. А. Смолія, готель – це основне підприємство індустрії гостинності,
що здійснює прийом і обслуговування відвідувачів (ЕСДТ, c. 95). Досить по-
пулярними засобами розміщення були також гостинниці. В “Історичному
словнику української мови” зазначено, що гостинниця – це місце задля тим-
часового перебування мандрівних людей, корчма, заїзд, готель (ІСУЯ, c. 590).
В “Етимологічно-семантичному словнику української мови” Митрополита
Іларіона подано таку дефініцію цього терміна: гостинниця (лат. hostis – гість) –
це дім, де спинялися гості, цебто подорожні, купці. Слово гостинниця відоме
в слов’янських пам’ятках із ХІ століття, напр., у Супральськім рукописі.
В Словнику П. Беринди 1627 р. до слова гостинниця наведено синонім корчма
(хоч корчма тоді ще не мала сучасного значення) (ЕССУМ, с. 297). Щодо по-
ходження й першого значення лексеми корчма (заїзний дім з готелем), що є в
усіх слов’янських мовах, серед учених і досі тривають дискусії. Значення цьо-
го слова проходило довгий процес мутації. Старослов’янське кръчьмавляти
означало: “займатися дрібною торгівлею”. В Україні слово корчма в давнину
позначало міцний алкогольний напій, згодом – місце продажу й розпиття
спиртних напоїв, а ще пізніше його вживали на позначення гостинниці з за-
їздом. Поруч з лексемою корчма існував синонім воспріятелище – гостинни-
ця, корчма (ЕССУМ, т. 2, с. 272]. Роль засобу розміщення для подорожніх у
ХVІІІ cт. починає виконувати госпіталь. Так, у Словнику за ред. Є. Тимченка
зазначено, що госпіталь (франц. hospital – лікарня) – це готель, місце, де ста-
ють приїжджі, подорожні (ІСУЯ, c. 583).
З розвитком транспорту, невпинно розвивається й індустрія гостинності,
з’являються нові й нові засоби розміщення для подорожніх. Подальший роз-
виток різних форм туризму спонукав до зростання потреб у нових засобах
розміщення та в збільшенні кількості лексем на їх позначення. Так, виника-
ють перші придорожні готелі, зокрема мотель як засіб розміщення автоту-
ристів (вперше з’явився у CША в 50-х рр. ХХ ст., коли К. Уїлсон побудував
один з перших готелів для автомобілістів – “Холідей Інн” (ЕСДТ, с. 213).
Як бачимо, запозичених лексем на позначення засобів розміщення туристів
українська мова засвоїла доволі чимало; інтенсивне використання іншомов-
ної лексики спостерігаємо й на сучасному етапі. З французької мови порівня-
но недавно запозичені лексеми бутик-готель, люкс, шале, шато, з польської –
квартира, кімната, з голландської – номер, каюта тощо; але все ж таки, на
нашу думку, у професійній сфері туризму загалом найуживанішими є англій-
ські запозичення (ботель, караванинг, кемпинг, кондотель, паб, пентхаус,
таймшер, хостел тощо). Причому нині використовують і буквальний пере-
клад термінів, і англійські кальки. Наприклад, тематична група на позначен-
ня категорій готелів рясніє англійськими транслітерованими словами: studio
(номер з однієї житлової кімнати з плануванням, яке дає змогу використову-
вати частину приміщення як вітальню або місце для готування та приймання
їжі); standard (номер середніх розмірів з основними зручностями і балконом);
junior suite (номер, який, крім спального місця, має додаткову площу для від-
160 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Л. В. Півньова
починку / роботи), royal suite, premier suite, deluxe, super deluxe (номери великих
розмірів, підвищеної комфортності).
Таке інтенсивне функціонування іншомовних лексем на позначення
засобів розміщення у термінології туризму пов’язане, на нашу думку, з вну-
трішньомовними чинниками, серед яких виокремлюємо:
1. Використання запозичених термінів часто зумовлене їхньою здатністю
передавати багатослівний описовий зворот однослівним найменуванням.
Наприклад: ботель – готель на воді; лотель – готель, призначений для пере-
бування та обслуговування туристів, що займаються кінним спортом; мо-
тель – готель для автотуриcтів; ротель – пересувний готель, представлений
вагоном-трейлером; флотель – курорт на воді; флайтель – готель для власни-
ків особистих літаків. Тенденція в словотворенні до компактності, зумовила
появу телескопічних термінів на позначення засобів розміщення, які склада-
ються з початкової частини першого і кінцевої частини другого слова: ботель
(з англ. boat – човен, судно, hotel – готель), мотель (з англ. motor – двигун,
hotel – готель), ротель (з нім. rollende – прокатка, hotel – готель) і т.п.
2. Специфічною рисою функціонування туристичних термінів нині
можна назвати вживання неологізмів на позначення новітніх реалій, части-
ни таких назв іноді пишуть латинською графікою: готель U – готель з осо-
бливостями, що істотно виділяють його серед інших, аналогійних за класом
(unikat, unique, unico) (ЕСДТ, с. 98], готель-SPA (з лат. sanus per aqua –
здоров’я через воду) – готель із повним набором послуг гостинності, де про-
понують комплекс спеціального лікувально-оздоровчого і медичного об-
слуговування, а також дієтичне харчування [2, с. 209].
3. Використання у спілкуванні для зручності інтернаціоналізмів, тобто
міжнародних термінів, поширених у кількох мовах, зокрема на позначення
готелів: аpartament-hotel – апартамент-готель, motel – мотель, bungalow – бун-
гало, сaravan – караван, chalet – шале; номерів у готелях: duplex – дуплекс (дво-
поверховий номер з двох і більше житлових кімнат із внутрішніми сходами),
suite – с’ют (номер, що складається з двох і більше житлових кімнат) тощо.
4. Поширеним явищем є запозичення нових термінів, синонімічних для
вже наявних з причини їх престижності, моди: фешенебельний готель (англ.
fashionable – модний), бутик-готель (фр. boutique – лавка), ґест хауз (англ. guest
house – гостьовий будинок), хостел (англ. hostel – молодіжний готель) тощо.
5. Серед термінів іншомовного походження на позначення засобів роз-
міщення туристів можна виділити лексеми, які називають реалії інших кра-
їн, наприклад: італійські trulli (труллі), іспанські paradores (парадори), фран-
цузькі сhâteau (шато), португальські pousadas (пушади), мексиканські
haciendas (гасієнди), японські ryokans (рьокани) тощо [10, с. 324]. Такі запо-
зичення відображають автентичні традиції та культуру країни, внаслідок
чого в терміносистемі залишаються нечисленними рідковживаними екзо-
тизмами [7, с. 58].
Отже, проаналізований матеріал показує, що іншомовні лексеми на по-
значення засобів розміщення туристів активно функціонують у системі
української термінології туризму та відзначаються високим ступенем лек-
сико-семантичного освоєння.
161Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Адаптація в українській термінології іншомовних лексем на позначення засобів...
1. Белан Э. Т. Особенности формирования новых терминосистем (на материале ан-
глийской и русской терминологии международного туризма): Дис. … канд. филол.
наук: 10.02.20 / Ин-т лингвистики и межкультурной коммуникации Московского
гос. обл. ун-та. – М., 2009. – 194 с.
2. Дурович А. П. Организация туризма. – СПб: Питер, 2009. – 320 с.
3. Клименко Н. Ф., Карпіловська Є. А., Кислюк Л. П. Динамічні процеси в сучасному
українському лексиконі: Монографія. – К.: Видавн. Дім Дмитра Бураго, 2008. – 336 с.
4. Малевич Л. Д. Термінологічне запозичання: причини, джерела, функції // Українська
термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Л. О. Симоненко. – К.: КНЕУ,
2005. – Вип. VІ. – С. 56–61.
5. Огиенко И. Иноземные элементы в русском языке: История проникновения заим-
ствованных слов в русский язык. – К.: Тип. Бондаренко и Гнездовского, 1915. – 136 с.
6. Писаревський І. М., Рябєв А. А. Матеріально-технічна база готелів: Підручник. – Х.:
ХНАМГ, 2010. – 286 с.
7. Симоненко Л. О. Українська наукова термінологія: стан та перспективи розвитку /
Л. О. Симоненко // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. / Відп. ред.
Л. О. Симоненко. – К.: КНЕУ, 2001. − Вип. ІV. – С. 3–8.
8. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів
масової інформації). – 2-ге вид., переобл. – К.: Пугач, 2005. – 388 с.
9. Мунін Г. Б. та ін. Управління сучасним готельним комплексом: Навч. пос. / За ред.
С. І. Дорогунцова. – К.: Ліра_К, 2005. – 520 с.
10. Холловей Дж. К., Тейлор Н. Туристический бизнес / Пер. с 7-го англ. изд. – К.: Знан-
ня, 2007. – 798 с.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
ЕСДТ – Смолій В. А. Енциклопедичний словник-довідник з туризму / Передмова
В. М. Литвина. – К.: Видавн. Дім “Cлово”, 2006. – 372 с.
ЕССУМ – Митрополит Іларіон. Етимологічно-семантичний словник української мови:
В 4 т. / За ред. Ю. Мулика-Луцика. – Вінніпеґ–Канада: Волинь, 1979. – Т 1: А–Д. –
365 с.; 1982. – Т 2: Е–Л. – 399 с.
ЕСУМ – Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. –
К.: Наук. думка, 2006. – Т 5: Р–Т. – 704 с.
ІСУЯ – Історичний словник українського язика: Т 1: А–Ж. / За ред. проф. Є. Тимчен-
ка. – Харків; К.: “Українська радянська енциклопедія”, 1932. – Зошит ІІ: Г–Ж. –
947с.
КТЛСТ – Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова: Короткий тлумачний
словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. – К.: Либідь , 2001. – 224 с.
СІС – Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. – К.: “Українська радянсь-
ка енциклопедія”, 1974. – 775 с.
L. V. Pivnova
THE ADAPTATION OF LEXICAL UNITS WITH THE MEANING OF TOURIST ACCOMMODATION IN
UKRAINIAN TERMINOLOGY
The article studies the ways and reasons for lexical units denoting tourist accommodation
borrowing. The meanings of some borrowed terms are given.
K e y w o r d s : term, foreign language lexis, borrowing.
|