Кримінальний кодекс України – Карний кодекс України // Кримінально-процесуальний кодекс України – Карно-процесуальний кодекс України
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Назва видання: | Термінологічний вісник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51312 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Кримінальний кодекс України – Карний кодекс України // Кримінально-процесуальний кодекс України – Карно-процесуальний кодекс України / В.Л. Іващенко, Л.М. Василькова // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 185-187. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-51312 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-513122013-11-22T03:10:55Z Кримінальний кодекс України – Карний кодекс України // Кримінально-процесуальний кодекс України – Карно-процесуальний кодекс України Іващенко, В.Л. Василькова, Л.М. Консультації 2013 Article Кримінальний кодекс України – Карний кодекс України // Кримінально-процесуальний кодекс України – Карно-процесуальний кодекс України / В.Л. Іващенко, Л.М. Василькова // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 185-187. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51312 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Консультації Консультації |
| spellingShingle |
Консультації Консультації Іващенко, В.Л. Василькова, Л.М. Кримінальний кодекс України – Карний кодекс України // Кримінально-процесуальний кодекс України – Карно-процесуальний кодекс України Термінологічний вісник |
| format |
Article |
| author |
Іващенко, В.Л. Василькова, Л.М. |
| author_facet |
Іващенко, В.Л. Василькова, Л.М. |
| author_sort |
Іващенко, В.Л. |
| title |
Кримінальний кодекс України – Карний кодекс України // Кримінально-процесуальний кодекс України – Карно-процесуальний кодекс України |
| title_short |
Кримінальний кодекс України – Карний кодекс України // Кримінально-процесуальний кодекс України – Карно-процесуальний кодекс України |
| title_full |
Кримінальний кодекс України – Карний кодекс України // Кримінально-процесуальний кодекс України – Карно-процесуальний кодекс України |
| title_fullStr |
Кримінальний кодекс України – Карний кодекс України // Кримінально-процесуальний кодекс України – Карно-процесуальний кодекс України |
| title_full_unstemmed |
Кримінальний кодекс України – Карний кодекс України // Кримінально-процесуальний кодекс України – Карно-процесуальний кодекс України |
| title_sort |
кримінальний кодекс україни – карний кодекс україни // кримінально-процесуальний кодекс україни – карно-процесуальний кодекс україни |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Консультації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51312 |
| citation_txt |
Кримінальний кодекс України – Карний кодекс України // Кримінально-процесуальний кодекс України – Карно-процесуальний кодекс України / В.Л. Іващенко, Л.М. Василькова // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 185-187. — укр. |
| series |
Термінологічний вісник |
| work_keys_str_mv |
AT ívaŝenkovl krimínalʹnijkodeksukraínikarnijkodeksukraínikrimínalʹnoprocesualʹnijkodeksukraínikarnoprocesualʹnijkodeksukraíni AT vasilʹkovalm krimínalʹnijkodeksukraínikarnijkodeksukraínikrimínalʹnoprocesualʹnijkodeksukraínikarnoprocesualʹnijkodeksukraíni |
| first_indexed |
2025-07-04T13:19:46Z |
| last_indexed |
2025-07-04T13:19:46Z |
| _version_ |
1836722618532626432 |
| fulltext |
185Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Консультації
Відомості про першу згадку
слова кримінальний (XVII ст.) та
його фіксація в сучасних тлумач-
них словниках української мови
засвідчують, що в семантичній
структурі цього слова є етимоло-
гічно виявлені домінантні семи
(елементарні ознаки змісту) ‘зло-
чинний / злочин / злочинність /
злочинець’ і ‘карний / кара / по-
карання’ та власне диференційні
ознаки ‘судовий / осуд’, ‘неприпустимий’, ‘розслідування’. Пор.: визначен-
ня цього слова в різних лексикографічних джерелах: кримінальний (стар.
кримѣнальний, болг. криминален, схв. крùминāлан, лат. crīminālis / criminаlis,
що походить від crīmаn “обвинувачення; провина, гріх; злочинець”,
пов’язаного з cerno “розрізняю, бачу; пізнаю; вирішую, ухвалюю; про сіюю”) –
“карний; той, якому загрожує судова кара”; юр. “те саме, що карний 1–3”;
“такий, у якому описуються карні злочини та їх розслідування (про худож-
ній твір)”; “злочинний (який є злочином, містить у собі злочин; який чи-
нить, учинив злочин; який заслуговує на осуд, неприпустимий)”; “той, що
стосується вивчення злочинів і злочинності, боротьби і запобігання злочи-
нам” (ЕСУМ, ІІІ, с. 92; СУМ, ІІІ, с. 605; СУМ, IV, с. 108, 347; ССІС, с. 389;
ВТССУМ, с. 526, 586).
Отже, в українській мові слова кримінальний – карний – злочинний є сино-
німами (саме в такій послідовності побудови синонімічного ряду! (ПССУМ,
с. 173), що, власне, й спричиняє небажані для терміна кримінальний різночи-
В. Л. Іващенко, Л. М. Василькова
КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ –
КАРНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ //
КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ
КОДЕКС УКРАЇНИ –
КАРНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ
КОДЕКС УКРАЇНИ
ставка, обшук, виїмка, огляд, освідування, арешт майна, відтворення об-
становки та обставин події, пред’явлення для впізнання, призначення екс-
пертизи та ін. Слідчі дії проводяться тільки особами, уповноваженими за-
коном. Слідчі дії спрямовані на збирання й перевірку доказів” (ЮТТС,
с. 252). Словосполучення сдідчі дії за ознакою ‘стос. злочину’ є також част-
ковим (а не повним!) синонімом до слова розслідування, оскільки назване
ним поняття перебуває у відношенні входження до поняття “слідство”, про
лексико-семантичні відношення якого з поняттям “розслідування” йшлося
вище.
Отже, терміни слідство і розслідування за дихотоміями диференційних
ознак ‘досудовий – судовий’ і ‘стос. злочину – не стос. злочину’ та відношен-
ням входження є частковими синонімами. За іншими диференційними озна-
ками вони не синонімізуються. Взаємозамінними ці слова можуть бути лише
в певних контекстах, напр.: попереднє слідство і попереднє розслідування. Тер-
міни слідчі дії і розслідування також частково синонімізуються в межах відно-
шення входження і є взаємозамінними за дихотомією ‘конкретизація – уза-
гальнення’ лише в деяких контекстах, напр.: проведення слідчих дій і проведен-
ня розслідування, провадження слідчих дій і провадження розслідування.
186 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Консультації
тання в назвах Кримінальний кодекс України і Кримінально-процесуальний ко-
декс України (див.: офіційний сайт “Законодавство України” (ЗУ).
Домінування в семантичній структурі запозиченого з латинської мови
слова кримінальний семантичної ознаки ‘карний / кара / покарання’, а та-
кож тенденція до вибудовування галузевих термінологій на національний
основі потребують використання в назві майбутнього кодексу питомої лек-
семи карний замість іншомовної кримінальний. Див. також: “Словник укра-
їнської мови” Б. Д. Грінченка (за виданням 1996 р.), де рос. уголовный
(наказуемый) в українському реєстрі передане як карний (слово криміналь-
ний не зафіксоване взагалі) (СУМ/Г, ІІ, с. 222); “Російсько-український
словник складної лексики” С. Караванського, де рос. криминальный стос. до
кодексу також передане як карний (РУССЛ, с. 165).
Слово карний (первісно від кара “суворе покарання, відплата за що-
небудь”, “страта”, діал. “штраф”; прасл. *kara “покарання, кривда”, первіс-
но, очевидно, “тілесне ушкодження” або “здирання одягу” (ВТССУМ, с. 522;
ЭСРЯ, с. 168) в сучасних лексикографічних джерелах зафіксоване в таких
значеннях: юр. “який учинив злочин проти життя і майна”, у значенні імен-
ника карний “той, хто вчинив злочин проти життя і майна”, юр. “який стано-
вить замах на життя і майно”, юр. “пов’язаний із розслідуванням і покаран-
ням злочинів проти життя і майна”, рідко “те саме, що каральний” (СУМ, IV,
с. 108, 347; ВТССУМ, с. 526, 586). Синонімію карний – каральний (каральний
“призначений для покарання, придушення” (ВТССУМ, с. 523) спричиняє
те, що на певному етапі паралельного лексико-семантичного розвитку зазна-
чених слів у семантиці слова карний відбулося заміщення сем: “той, кого ка-
рали”, “той, якому загрожує кара” на “той, хто / що карає”. Крім того, наси-
чення первісного значення цього слова (“покараний” ← “скривджений” ←
“тілесно ушкоджений” – семантичний розвиток за аналогією до значення
слова кара) інтелектуально-логічною інформацією у напрямі “тілесно ушко-
джений, скривджений у результаті якогось діяння, злочину” синонімізувало
лексеми карний і кримінальний. Тому кримінальний, окрім “карний”, набуло
ще й значення “злочинний” (вияв дифузії значень, тобто нечіткої диференці-
ації значень у полісемічному слові; відсутність чітких меж між значеннями).
Див. “Словник правничої мови” А. Ю. Кримського, де термін кримінальний
ідентифікований з терміном злочинний (РУСПМ). Зауважимо, що в семантич-
ній структурі слова злочинний так само, як і в семантичній структурі слова кри-
мінальний, наявні елементарні ознаки змісту ‘осуд’ та ‘неприпустимий’: “який
є злочином, містить злочин”, “який чинить, учинив злочин”, “який заслуго-
вує на осуд; неприпустимий” (ВТССУМ, с. 464).
Отже, в українській мові вибудовуються синонімічні ряди карний (яко-
му загрожує кара; який учинив злочин; той, хто вчинив злочин) – кримі-
нальний – злочинний і карний (пов’язаний із покаранням злочинів) – караль-
ний, що чітко увиразнюють зміст майбутнього кодексу.
На підставі проведеного обґрунтування можемо рекомендувати як
коректні назви Карний кодекс України замість Кримінальний кодекс України і
Карно-процесуальний кодекс України замість Кримінально-процесуальний кодекс
України та Кримінальний процесуальний кодекс України (саме карно-процесуаль-
187Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Консультації
В українській мові на позначення
поняття “сукупність літер, прийнятих у
писемності якої-небудь мови і роз-
міщених у певному усталеному поряд-
ку” (СУМ, І, с. 2, 24, 35) вживають тер-
міни абетка, азбука, алфавіт, що є абсолютними синонімами, утвореними
від перших літер відповідно українського, старослов’янського та грецького
алфавітів.Зважаючи на грецьке походження слова алфавіт, радимо корис-
туватися також терміном грецький алфавіт.
Терміни пожежний і протипожеж-
ний та утворені з ними словосполучен-
ня мають різні лексичні значення: по-
жежний – “призначений для повідо-
млення про пожежу” (пожежна
автоматика, пожежний дзвін); “призначений для гасіння пожежі” (пожеж-
на команда, пожежне спорядження, пожежне озброєння, пожежне водопос-
тачання тощо); “призначений для спостереження за пожежею” (пожежна
вежа, пожежна безпека, пожежна охорона); “стосовний до пожежі” (по-
жежне випробування, пожежна завіса, пожежна профілактика, пожежна
справа, пожежний стан); протипожежний – призначений для боротьби з
пожежами, для захисту від них та запобігання їм (протипожежні вимоги,
протипожежні засоби, протипожежні норми, протипожежна пропаганда,
протипожежний інструктаж тощо) (СУМ, VI, с. 8; ССРЛЯ, Х, с. 733–735;
ХІ, с. 1459)
Л. О. Симоненко
ГРЕЦЬКИЙ АЛФАВІТ –
ГРЕЦЬКА АБЕТКА
Л. О. Симоненко
ПОЖЕЖНИЙ –
ПРОТИПОЖЕЖНИЙ
ний, а не карний процесуальний, оскільки в українській мові існує тенденція до
лексикалізації послідовно сполучуваних прикметників як вияв закону економії
мовних ресурсів).
В українській мові слово імунно-
мікроб ний пишемо через дефіс, тому
що воно утворене з двох рівноправних
прикметникових основ – імунний та
мікроб ний. Крім того, слово потрібно
писати з двома літерами нн, оскільки
його перша частина походить від прикметника імунний, який має таке подво-
єння. У слові імунодефіцит подвоєння немає, тому що воно пов’язане з імен-
ником імунітет (РУСНТ*, с. 196; УП, с. 21–22). Отже, у сучасній українській
мові правильно вживати терміни імунно-мікробні фактори, але імунодефіцит.
Л. О. Симоненко
ІМУННО-МІКРОБНІ ФАКТОРИ –
ІМУНОДЕФІЦИТ
|