Динаміка соціальної довіри та її вплив на соціально-економічні і бізнес-процеси

Визначено особливості сучасної динаміки соціальної довіри та її впливу на соціально-еко-номічні і бізнес-процеси. Також доведено, що відновлення і закріплення довіри в країні через зміцнення інститутів громадянського суспільства і є тією умовою, за якої кроки щодо подолання кризи стануть ефективними...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Глєбова, А.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2013
Schriftenreihe:	Економіка промисловості
Schlagworte:	Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51384
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Динаміка соціальної довіри та її вплив на соціально-економічні і бізнес-процеси / А.С. Глєбова // Економіка пром-сті. — 2013. — № 1-2 (61-62). — С. 318-324. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-51384
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-513842013-11-28T03:03:52Z Динаміка соціальної довіри та її вплив на соціально-економічні і бізнес-процеси Глєбова, А.С. Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості Визначено особливості сучасної динаміки соціальної довіри та її впливу на соціально-еко-номічні і бізнес-процеси. Також доведено, що відновлення і закріплення довіри в країні через зміцнення інститутів громадянського суспільства і є тією умовою, за якої кроки щодо подолання кризи стануть ефективними. Потрібне нове наповнення суспільного договору, що забезпечить у країні діалог, від якого виграють і бізнес, і держава, і громадянин, і економічні агенти. Ключові слова: соціальна довіра, соціально-економічні процеси, бізнес-процеси, держава, політичні процеси, подолання кризи. Определены особенности современной динамики социального доверия и его влияния на социально-экономические и бизнес-процессы. Также доказано, что возобновление и закрепление доверия в стране посредством укрепления институтов гражданского общества и является тем условием, при котором шаги по преодолению кризиса станут эффективными. Необходимо новое наполнение общественного договора, обеспечивающего в стране диалог, от которого выигрывают и бизнес, и государство, и гражданин, и экономические агенты. Ключевые слова: социальное доверие, социально-экономические процессы, бизнес-процессы, государство, политические процессы, преодоление кризиса. The research on social trust is of significant practical importance since it allows crystallizing the institutional processes which are concerned with centralized government policy regarding the distribution of benefits, for instance in the area of tax system and the distribution thereof among people and groups in the field of social policy. Social trust contributes to the establishment of formal institutions and organizations, households and families as socio-economic areas. According to the research, Ukraine is characterized by the low level of social trust in various areas, i.e. in economic, social and political areas, which, as a result, has a negative impact on the financial area and business processes. It is argued that trust can be defined as effective when it is connected with accountability. In fact, this particular symbiosis is supposed to involve both accountability for one’s own words and actions to the others, as well as accountability to oneself without external stimuli and control. The paper defines the peculiarities of the contemporary dynamics of social trust which is characterized by the decrease and fall. The paper highlights strong correlation between the level of social trust in the society and its aggregate economic efficiency. Without mutual trust economic activity is substantially limited. As research shows, those, who have the lowest level of trust in comparison to the average level in their country of residence, are also highly likely to have lower income. The reason for this is that people with low income consider life to be unfair and that is why do not trust their environment. In other words, if the results of a particular individual deviate from the indicators of the average level of trust, then he is likely to experience failure, either because he does not trust others to such an extent that he misses the opportunity for mutual exchange and benefit, or because he is such a gullible person that he is an easy target for cheating. The paper argues that renewing and consolidating trust in the country by means of enforcing institutions of civil society is that particular premise that will lead to more effective measures in dealing with crisis. It highlights the need for a new definition of social contract that will ensure the dialogue in the country which will be beneficial to business, state, citizen and economic agents. Keywords: social trust, socio-economic processes, business processes, state, political processes, dealing with crisis. 2013 Article Динаміка соціальної довіри та її вплив на соціально-економічні і бізнес-процеси / А.С. Глєбова // Економіка пром-сті. — 2013. — № 1-2 (61-62). — С. 318-324. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51384 316.42 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
spellingShingle	Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості Глєбова, А.С. Динаміка соціальної довіри та її вплив на соціально-економічні і бізнес-процеси Економіка промисловості
description	Визначено особливості сучасної динаміки соціальної довіри та її впливу на соціально-еко-номічні і бізнес-процеси. Також доведено, що відновлення і закріплення довіри в країні через зміцнення інститутів громадянського суспільства і є тією умовою, за якої кроки щодо подолання кризи стануть ефективними. Потрібне нове наповнення суспільного договору, що забезпечить у країні діалог, від якого виграють і бізнес, і держава, і громадянин, і економічні агенти. Ключові слова: соціальна довіра, соціально-економічні процеси, бізнес-процеси, держава, політичні процеси, подолання кризи.
format	Article
author	Глєбова, А.С.
author_facet	Глєбова, А.С.
author_sort	Глєбова, А.С.
title	Динаміка соціальної довіри та її вплив на соціально-економічні і бізнес-процеси
title_short	Динаміка соціальної довіри та її вплив на соціально-економічні і бізнес-процеси
title_full	Динаміка соціальної довіри та її вплив на соціально-економічні і бізнес-процеси
title_fullStr	Динаміка соціальної довіри та її вплив на соціально-економічні і бізнес-процеси
title_full_unstemmed	Динаміка соціальної довіри та її вплив на соціально-економічні і бізнес-процеси
title_sort	динаміка соціальної довіри та її вплив на соціально-економічні і бізнес-процеси
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51384
citation_txt	Динаміка соціальної довіри та її вплив на соціально-економічні і бізнес-процеси / А.С. Глєбова // Економіка пром-сті. — 2013. — № 1-2 (61-62). — С. 318-324. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT glêbovaas dinamíkasocíalʹnoídovíritaíívplivnasocíalʹnoekonomíčnííbíznesprocesi
first_indexed	2025-07-04T13:26:29Z
last_indexed	2025-07-04T13:26:29Z
_version_	1836723044995825664
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 318 ISSN 1562-109X 2013, № 1-2 (61-62) УДК 316.42 Анна Сергіївна Глєбова ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», Донецьк ДИНАМІКА СОЦІАЛЬНОЇ ДОВІРИ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ І БІЗНЕС-ПРОЦЕСИ У сучасних умовах актуальним є пи- тання про можливість регенерації соціальної довіри в суспільстві, що сприятиме процесам соціально-економічного і бізнес-розвитку й конструюванню нації на основі збереження позитивних досягнень. Формування на осно- ві відновлення соціальної довіри в суспільст- ві консенсуальних традицій, які сприяють розбудові громадянського суспільства, пра- вової держави, що функціонує за ринкових умов господарювання, безпосередньо пов’я- зано з необхідністю створення і практичної реалізації принципово нового характеру від- носин між владою та населенням, а також його соціальними групами. Дослідження соціальної довіри мають глибокий практичний зміст, оскільки вони дозволяють конкретизувати інституційні процеси, що відносяться до централізованої державної політики з редистрибуції благ у сфері, наприклад, податкової системи, і пе- рерозподілу їх між людьми та групами у сфері соціальної політики. Соціальна довіра допомагає створити формальні інститути й організації, домашні господарства і родини як соціально-економічні ланки. Різноманітні аспекти соціальної довіри висвітлено в сучасних наукових працях. Так, C. Дьомін досліджує вплив довіри на конце- птуальні основи інноваційної модернізації високотехнологічних і наукоємких галузей економіки Росії [1], Кеннет Дж. Ерроу роз- криває особливості довіри за умов колектив- ного вибору і формування індивідуальних цінностей [2], Р. Емерсон аналізує вплив до- віри на соціальну ціннісну філософію [3], колектив авторів під науковим керівництвом В. Хобти досліджує роль соціальної довіри при формуванні господарських рішень [4], О. Пасхавер вважає, що саме низький рівень соціальної довіри обґрунтовує загальну ко- румпованість української економіки [5], вчені Національного інституту стратегічних дослі- джень оцінюють вплив соціальної довіри на перспективи економіки України в умовах гло- бальної макроекономічної нестабільності [6]. Однак відчувається певний брак розго- рнутих досліджень впливу соціальної довіри на різні аспекти соціально-економічного роз- витку країни в цілому і окремі бізнес-проце- си. Таким чином, метою статті є визначення особливостей сучасної динаміки соціальної довіри і її впливу на соціально-економічні і бізнес-процеси. Довіра, як і недовіра, мають місце тоді, коли люди діють, беручи до уваги ризик і невпевненість, яка виходить від інших аген- тів соціальних відносин. Довіра є проявом ставлення економічних агентів і людей у ці- лому відносно дій інших людей, що містить очікування того, як вони можуть повести се- бе у тій чи іншій ситуації. Соціологічні дослідження останніх ро- ків досить часто рясніють даними як про рі- вень довіри до різних соціальних інститутів, так і про рівень міжособистісної довіри гро- мадян в умовах ринкових відносин. При цьому фіксується досить високий рівень не- довіри фактично до всіх політичних інститу- цій (близько 50-70% залежно від типу інсти- туції), а також до економічних агентів, зок- рема до банків (близько 60%), страхових компаній (близько 55%) [7]. Такі статистичні дані не є втішними, тому що з такими показ- никами дуже важко здійснювати державне будівництво. Адже «будинок», тобто еконо- мічна структура і суспільство, повинні бути не тільки раціональними, економічно і соці- ально ефективними, а й зручними для кож- ного мешканця. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ © А.С. Глєбова, 2013 –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 319 2013, № 1-2 (61-62) Власне, низький рівень довіри до пуб- лічних інституцій надзвичайно боляче відби- вається на економічних показниках країни та довірі іноземних інвесторів до неї. Достатньо зупинитися на таких показниках. За останні- ми даними Світового банку на руках у насе- лення України є до 20 мільярдів доларів [7]. Ці гроші експерти Cвітового банку назива- ють «матрацними», оскільки після трастових фондів початку 90-х років люди не наважу- ються тримати гроші у банках або інших фі- нансових установах. Така форма збережень є надзвичайно неефективною не тільки з точки зору економіки, але і з точки зору домогос- подарства. Крім того, що гроші не вливають- ся в загальноекономічний потік, вони ще за- знають індивідуальних ризиків, пов’язаних з можливістю пограбування, готівка в матра- цах не збільшується в обсягах, втрачаючи при цьому купівельну спроможність. До речі, подібна ситуація спостерігається і в Росії, де в матрацах сховано близько 75 мільярдів до- ларів. Прогнозні сподівання щодо збільшення банківських вкладень населення є марними. За даними соціологічного моніторингу, який здійснює Інститут соціології НАН України, тільки 15,2% населення тою чи іншою мірою довіряють банкам. Рівень довіри до страхо- вих компаній ще нижчий – 8,6%. Це у той час, коли страхові компанії, наприклад, США виступають одними з найбільших інвесторів на фінансовому ринку. Для того щоб насе- лення України віднесло ці 20 мільярдів до банків, потрібна довіра до бізнес-середовища взагалі. Також відзначимо, що, на думку фа- хівців Інституту стратегічних досліджень, невизначеність щодо сценаріїв розвитку сві- тового фінансового ринку формує багатова- ріантність розвитку економічної ситуації в Україні в середньостроковій перспективі. Виходячи з припущення, що головним важе- лем економічного зростання у найближчі 2-3 роки залишатиметься зовнішньоекономічний чинник, можемо прогнозувати широкий діа- пазон можливостей щодо економічної дина- міки в Україні, обмежувачами якої служити- муть, з одного боку, перебіг світової кризи (рівень її деструктивності та поширення на Україну і на пов’язані з нею країни), а з ін- шого – якість управління національною еко- номікою, що визначатиметься адекватністю реагування на зовнішні виклики засобами економічної політики та спроможністю міні- мізувати внутрішні економічні дисбаланси [6, с. 15]. Щодо господарюючих суб’єктів. Щоб компанія могла розраховувати на кредит, вона повинна володіти не тільки чинними формальними показниками, але й спиратися на об’єктивний послужний список, на те, що називають кредитною історією. Врешті- решт, їй просто повинні довіряти. У розвину- тих країнах світу таким джерелом соціальної довіри виступають судові і правоохоронні органи, які стимулюють та контролюють вті- лення в реалізацію приватних інтересів через систему загальноприйнятих норм права. Фактично мова йде про довіру до пуб- лічних інститутів. В Україні з такою інститу- ційною соціальною довірою не склалося. Зо- крема, рівень довіри до податкової інспекції складає 10,5%, до міліції – 14,2, до прокура- тури – 14,7, до судів – 15,6%. За такої ситуа- ції сподіватися на підвищення довіри через правовий захист населення і суб’єктів підп- риємництва нереально. Одночасно підвищу- ються мотиви та зростають підстави для ро- зширення сфери тіньового ринку, в тому чи- слі й особливо ринку цінних паперів. Але найголовніше, що ці проблеми довіри не мо- же розв’язати ні окремо взятий громадянин, ні якась політична група, атмосферу довіри може створити тільки держава [8]. Той, хто мав можливість порівняти спосіб життя в Україні і в сучасних розвине- них країнах Європи і Північної Америки, ймовірно помічав начебто неістотні, але ве- льми значущі відмінності в характері відно- син між людьми. У більшості європейських країн людина може без пред'явлення доку- мента сплатити рахунок, зняти номер у готе- лі, забронювати поїздку і здійснити безліч інших операцій, які в Україні неможливі без документа. У західних країнах людині при- йнято на слово вірити лікарю, поліцейсько- му, при влаштуванні на роботу, де майже ніколи не потрібно пред'являти ніяких фор- мальних документів. В Україні ж для анало- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 320 ISSN 1562-109X 2013, № 1-2 (61-62) гічних операцій потрібно зібрати відповідні папери. Відрізняються по країнах рівні довіри і до різних інститутів, включаючи власних співгромадян і людей взагалі, представників великого бізнесу, засобів масової інформації, релігійних і громадських організацій, право- охоронних органів і представників різних гілок влади. Доцільно дослідити, з чим пов'я- зана така, начебто немотивована, різниця у формальних і неформальних громадських інститутах (перш за все в соціальній довірі), і до чого вона приводить з погляду розвитку економіки і суспільства в цілому. Численні дослідження доводять, що цей зв'язок дійсно існує: в системі ринкових відносин невдалі інститути – як формальні, так і неформаль- ні, – що позначаються на темпах економічно- го розвитку. Так, економічному зростанню перешкоджають корупція, непідзвітність влади населенню, недосконала система за- хисту прав власності. І навпаки, високий рі- вень довіри до ефективно діючих інститутів сприяє економічному зростанню. Однією з ключових робочих гіпотез є та, що довіра виявляється ефективною, коли вона пов'язана з відповідальністю, причому саме це сполучення повинно включати як відповідальність за свої слова і дії перед ін- шими, так і перед самим собою за відсутнос- ті будь-яких зовнішніх стимулів і контролю. Тільки у цих випадках довіра стає невід'єм- ною частиною суспільної системи цінностей і може служити опорою для економічно зна- чущої поведінки. У динаміці соціальної довіри існують відповідні кризи, тобто такі явища, що не виникають несподівано. Вони мають свої рухи, часовий лаг, ознаки. В умовах ринко- вих відносин однією з ключових ознак кризи у період її піку є суттєве зменшення рівня соціальної довіри економічних суб'єктів до діючих економічних інститутів. Коли існував біполярний світ (США – СРСР), всередині цих спільнот обов'язковість і довіра були способом протистояння зовні- шній загрозі. Ніхто не намагався пускатися до авантюр, їх поріг був досить високим, оскільки ціною питання було виживання. Коли світ став багатополярним, ці пороги знизилися. Зняття зовнішніх загроз збіглося з агресивною фінансовою політикою США. Велетенська незабезпечена грошова маса, успадкована від рейганоміки, була по- силена політикою зниження облікових ста- вок. А. Грінспен зробив гроші в саміх США "дешевими". Пороги відповідальності зни- жено, регуляторні механізми послаблено, домінував зручний погляд ринкового фунда- менталізму: ринок усе виправить. Так і сталось, ринок усе скорегував. Монополярний світ продемонстрував свою неспроможність. Таким чином, вихід з кризи слід шукати не лише в нових економічних підходах, але і в новій геополітичній органі- зації світу. Так само монополізація влади з боку однієї політичної сили, повна неспро- можність до політичних компромісів ведуть український політикум у кризу довіри до влади з боку суспільства. Соціальну довіру потрібно відродити не лише у банківській чи фінансовій сферах. Довіра повинна стати основою трансформа- цій і у політичному житті країни та в сфері економічних реформ, до яких підштовхує криза і післякризовий період. Довіра суспіль- ства до фінансових установ і до влади, яка, як передбачається, регулює їх, стала першою жертвою фінансової кризи. У цьому немає нічого дивовижного, оскільки раніше пова- жані фірми показали, що вони недостатньо розуміли як самі інструменти, якими вони користувалися, так і ризики, які вони на себе узяли. На жаль, якщо довіра не відновиться, це дорого коштуватиме суспільству і кожній людині. Р. Емерсон відзначав, що недовіра обходиться нам дуже дорого [3, с. 18]. Лау- реат Нобелівської премії К. Ерроу висловив свою точку зору мовою економіки майже 40 років тому: «Можна легко довести, що бага- то в чому економічну відсталість у світі можна пояснити відсутністю взаємної до- віри» [2, с. 29]. Дійсно, численні економічні дослі- дження показали тісний взаємозв'язок між рівнем довіри в суспільстві і його сукупною економічною ефективністю. Без взаємної до- –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 321 2013, № 1-2 (61-62) віри економічна активність сильно стриму- ється. Навіть у Європі є вагомі докази того, що країни, де взаємна соціальна довіра є ви- щою, досягають великих результатів в інвес- туванні, зокрема у венчурних капітальних інвестиціях, і готові використовувати більше гнучких контрактів, які також є вигідними для економічного зростання й інвестицій. Таким чином, якщо це є правдою, що довіра до фінансових установ і до урядів, які спо- стерігають за ними, була підірвана кризою, ми повинні забити на сполох і задіяти у від- повідь виважені дії, які змогли б відновити цю довіру. Українські економісти ще з початку нового століття почали розробляти і науково доводити роль прийняття виважених та влу- чних господарських рішень для зростання економіки в цілому і ефективній діяльності кожної її ланки. Так, авторський колектив монографії під керівництвом В. Хобти про- понує складну, але досить обґрунтовану кон- цептуальну схему формування господарсь- ких рішень з урахуванням ризику. Їх схема побудована на системі управління підприєм- ством, у тому числі на підсистемі управління ризиком, та включає всіх задіяних суб’єктів (споживачі, постачальники, конкуренти, ор- гани управління тощо), а також стан еконо- міки в країні і в галузі, соціо-культурне сере- довище, стан міжнародних стосунків, полі- тичну ситуацію і навіть погодні умови регіо- ну [4, с. 68]. Насправді, ознаки кризи довіри досить важко пояснити. У Великобританії результа- ти останніх опитів, що проводяться фінансо- вими фірмами, є двозначними. Як правило, вони показують, що соціальна довіра до фірм трохи знизилася, з іншого боку, люди про- довжують довіряти їм навіть більше, ніж во- ни довіряють Державній службі охорони здоров'я або БІ-БІ-СІ. Втім, опити БІ-БІ-СІ, що проводяться, показують протилежний результат. Банки посилаються на статистику, щоб показати, що їм довіряють більше, ніж су- пермаркетам. Тоді як сайт супермаркетів свідчить про те, що правдивою є протилежна думка, і супермаркети розширюють різнома- нітність своїх фінансових послуг у надії, що суспільство довірятиме їм більше, ніж воно довіряє банкам, яким значною мірою допоміг уряд. Ринок незабаром мусить довести пра- воту однієї із сторін. У Сполучених Штатах Америки зараз проводиться більш систематичне і незалежне дослідження, здійснюване економістами в Школі бізнесу університету Чикаго. Їх індекс соціальної довіри, заснований на широко- масштабному опиті тих членів американсь- ких сімей, які ухвалюють в сім'ї фінансові рішення, дійсно показав різке падіння довіри з кінця 2008 і на початку 2009 років, що при- йшло за крахом «Lehman Brothers» [7]. Це зниження довіри спричинив вплив уряду і його регулюючих органів на банки і біржу. Більш того, опити показали, що зни- ження довіри знаходиться в сильній залеж- ності від фінансової поведінки. Іншими сло- вами, якщо ваша соціальна довіра до ринку і до того, як він регулюється, різко знизилася, ви навряд чи вкладете гроші у банки або ін- вестуєте в цінні папери. Тому зниження до- віри має реальні економічні наслідки. Однак останнє дослідження, опубліко- ване в липні 2009 р., показує, що довіра до банків і банкірів продовжує відновлюватися, і досить різко. Це позитивне явище для біржі. Також у діях уряду та у фінансовому регу- люванні присутнє дещо більше упевненості, ніж у кінці минулого року. Останній момент, який, без сумніву, відображає спроби адміні- страції Обами реформувати нефункціональну систему, яку вона успадкувала, особливо важливий, оскільки найрізкіші зниження рів- ня інвестиційних намірів були серед тих, хто втратив віру в здатність уряду здійснювати регулювання. Може здатися, що відновлення довіри до Федерального резервного банку і Комісії з цінних паперів і біржових операцій є економічно важливішим, ніж відновлення довіри до Сітібанку або Американської між- народної групи. Продовження диспутів у Конгресі про точні деталі реформи могло б унаслідок цього мати економічні наслідки, якщо відчуття, що система не буде ретельно реконструйована, набуде поширення. Усі ці дані показують середній рівень і відображають загальні погляди учасників –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 322 ISSN 1562-109X 2013, № 1-2 (61-62) голосування та інвесторів. Але також відомо, що індивідуальні думки значною мірою є неоднорідними: одні дуже довіряють іншим людям, фірмам і установам, з якими вони ведуть бізнес, інші, за визначенням, є недові- рливими. Дослідники з інституту Європейського університету у Флоренції і Каліфорнійського університету в Лос-Анжелесі нещодавно продемонстрували, що існує взаємозв'язок між соціальною довірою та індивідуаль- ним доходом. Досвід загальноєвропейської громадської думки, яка досліджувалася протягом багатьох років, дозволяє знайти цей взаємозв'язок. Він ставить прості, але важливі питання про те, наскільки індиві- дууми готові довіряти тим, з ким вони ма- ють справу. Дані дослідження показують, що ті, хто має рівень довіри набагато нижчий, ніж у середньому по країні, у якій вони живуть, найімовірніше мають і нижчі доходи. Можна припусти ту причину, що люди з невеликим доходом вважають життя несправедливим і тому не довіряють тим, хто їх оточує. Інши- ми словами, якщо ваші результати явно від- різняються від показників середнього рівня довіри, ви, ймовірно, потерпите невдачу, або тому, що ви так не довіряєте іншим, що упускаєте можливості для інвестування і взаємовигідного обміну, або тому, що ви такі довірливі, що відкриваєтеся для шахрайства і зловживань [7]. Недовіра в суспільстві примушує лю- дей робити вибір на користь посилення дер- жавного регулювання, затверджує квартет економістів, що складається з Пилипа Аги- йона, Янна Алгана, Пьера Каюка і Андрія Шлейфера [1, с. 13]. Безліч міжнародних до- сліджень, присвячених держрегулюванню економічного життя, показують одну і ту ж картину: рівень державного регулювання пов'язаний з рівнем довіри в суспільстві. Показати силу моделі, що визначає зв'язок між довірою і державним контролем, економісти узялися за даними різних дослі- джень. Залежність між низьким рівнем дові- ри і попитом на регулювання показується за даними World Values Survey, що охоплює 57 різних країн, – від Алжиру і Австрії до Зім- бабве і США. Розрахунки на основі 4 хвиль обстеження (1981-2000 рр.) показали: країни з високим рівнем соціальної довіри (англо- саксонські країни і нордичні держави) не ре- гулюють діяльність підприємців так старан- но, як це роблять країни Середземномор'я, Латинської Америки і Африки. Контролюю- чи різні змінні в регресійному аналізі (ВВП, рівень освіти в країні, чисельність населен- ня), дослідники виявили тісний зв'язок між соціальною довірою і регулюванням, на 99%- му інтервалі, про який би тип довіри не йшлося. Тобто логіка «держава – погана, а бізнес – ще гірший» підтверджується емпі- рично [7]. Проте у підвибірці з бідних країн вияв- ляється, що зв'язок між цими явищами не є таким щільним і значущим. Пояснення цьо- му факту надається таке: у перехідних і бід- них економіках ще не склалася «хороша» або «погана» рівновага. Дані дослідження International Social Survey Program за 1990 і 1996 рр. проясню- ють деякі аспекти попиту на регулюван- ня (обстеження Life in Transition Survey за 2006 р., що охоплює 28 країн Європи і Центральної Азії, cлужить аналогічній меті). Наприклад, у таких постсоціалістичних дер- жавах, як Росія, Словенія, Болгарія і Східна Німеччина, населення активно виступало за контроль над цінами (наприклад, у Росії 92% громадян висловлювалося «за», а східні нім- ці – 82%) і зарплатами. Країни Середземно- мор'я також показують високий рівень бажа- ного контролю серед населення, а держави англосаксонського і скандинавського капі- талізму висловлюються меншою мірою за контроль над цінами і зарплатами (менше половини схвалювали подібні заходи). Результати регресійного аналізу також показують цікавий зв'язок: люди, які не дові- ряють своїм співвітчизникам, сприймають економічну конкуренцію шкідливою (на рів- ні 99%), а демократичний спосіб управління державою – «поганим способом», що переш- коджає розвитку економіки. «Найнесподіваніший результат полягає в тому, що регулювання саме по собі впливає на рівень довіри», – відзначає квартет еконо- містів. Якщо суспільство тотального контро- –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 323 2013, № 1-2 (61-62) лю, яке відрізняється украй низьким рівнем довіри співгромадян один до одного, прохо- дить через лібералізацію, його неодмінними супутниками виступає соціальна дезоргані- зація і висока корупція. І саме тому співгро- мадяни починають сумувати за «залізною рукою» [1] Сьогодні соціальна недовіра в Україні є тотальною. Причини цього є різними: від нерозподілених взаємних прав до відсутності чіткого суспільного договору. Не потрібно суспільний договір розуміти як якісь підпи- сані документи. Це, скоріше, стан суспільст- ва, коли його члени поводять себе так, як во- ни домовилися на національному рівні. Не- формальні установки членів цього суспільст- ва є різноманітними, але мають чимало спі- льного. Вони і становлять критерії легітим- ності. Інститути, через які ведеться діалог людини, її сім'ї, домогосподарства, з одного боку, і держави, бізнесу, з іншого, і є грома- дянським суспільством. Його розвиток (соці- альний капітал) і висока переговорна сила лежать в основі довіри людини до влади і бізнесу. Проте період кризи надає і шанс. Від нас залежить, чи обмежимось ми локальними заходами і використаємо її як можливість все заново переділити, чи спробуємо подолати її трансформацією всіх сфер життєдіяльності країни. Не менш важливим є ефект соціальний. Має докорінно змінитися місце людини в діалозі з владою та бізнесом. З бізнесом тра- диційно його ведуть профспілки. Вони по- винні повернути до себе довіру працівників. У діалозі з владою суспільство висту- пає немічно і малоефективно. Партії монопо- лізували комунікативні канали і вмикають їх лише перед виборами. ЗМІ, отримавши від- носну свободу тем, залишилися змістовно заангажованими або, під маркою "редакцій- них засад", відверто цензурованими. У багатьох публікаціях українських економістів пропонується введення категорії суспільної власності та адміністрування, включення механізмів рентних відносин у формування суспільного бюджету, вирішен- ня питань забезпечення інститутів громадян- ського суспільства, виключення залежності і шантажу цих громадських структур як з боку держави, так і з боку бізнесу. Метою пропо- нованих змін має стати такий стан, коли го- лос громадськості буде почуто. Це може бу- ти першим кроком до встановлення довіри в суспільстві. Чи можна сподіватися, що політики тим чи іншим чином будуть сприяти збіль- шенню рівня довіри в суспільстві, зокрема до публічних інститутів? За останні роки уряд навряд чи зробив правильні кроки у цьому напрямку. Величезна кількість непрозорих приватизаційних скандалів, намагання ад- міністративного регулювання тих сфер, які повинні функціонувати за ринковими за- конами, відсутність прозорих механізмів контролю уряду не дозволяють припускати те, що у держави є розуміння проблеми до- віри. Хоча останнім часом про це ведуть мо- ву все більше і більше експертів. Зокрема, О. Пасхавер [5] вважає, що питання довіри має стати першочерговим для Президента. Але навряд чи можна виховувати довіру в суспільстві, використовуючи методи обіця- нок: тільки 16% населення вірить, що підви- щення пенсій є результатом послідовної по- літики уряду з підвищення добробуту. Зро- зуміло, якщо зробити 10 подібних кроків протягом року, суспільство зовсім інакше буде сприймати уряд. Але зазначимо, що підвищення пенсій здійснюється на тлі адмі- ністративного втручання з метою обмеження зростання цін майже у всіх сферах соціально- економічного життя. Соціальна довіра є пев- ного роду інтегральним мотивом, який лише частково включає в себе аналіз та знання. Під знанням у нашому випадку розуміються під- тверджені і визнані зобов'язання. На підставі викладеного матеріалу можна зробити такий висновок. Відновлення і закріплення довіри в країні через зміцнен- ня інститутів громадянського суспільства і є тією умовою, за якої кроки щодо подо- лання кризи стануть ефективними. І кінце- вою метою цих кроків має стати не послаб- лення ролі бізнесу, не посилення ролі дер- жави, а зміцнення переговорної сили гро- мадянського суспільства, його інститутів. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 324 ISSN 1562-109X 2013, № 1-2 (61-62) Потрібне нове наповнення суспільного до- говору, що забезпечить у країні діалог, від якого виграють і бізнес, і держава, і гро- мадянин. Література 1. Демин С.С. Концептуальные осно- вы инновационной модернизации высоко- технологичных и наукоемких отраслей эко- номики России / С.С. Демин // Вестник МГОУ. – Сер. «Экономика». – 2011. –№ 2. – С. 12-14. 2. Кеннет Дж. Эрроу Коллективный выбор и индивидуальные ценности / Кеннет Дж. Эрроу; пер. с англ. Ю. Яновская. – М.: Изд-во ГУ ВШЭ. –2004. – 204 с. 3. Эмерсон Р. Нравственная филосо- фия / Р. Эмерсон. – Мн.: Харвест; М.: ACT, 2001. – 217 с. 4. Формирование хозяйственных ре- шений: моногр. / Авт. кол. под. рук. В.М. Хобты. – Донецк: Каштан, 2003. – 415 с. 5. Пасхавер А. Эксперт: Украина сли- шком коррумпирована, чтобы помочь эконо- мике [Электронный ресурс] / А.Пасхавер. – Режим доступа: http://glavcom.ua/news/686 69.html. [Дата доступа 15 ноября 2012]. 6. Перспективи економіки України в умовах глобальної макроекономічної неста- більності: Аналітична доповідь / Жаліло Я.А. і інш. – К.: НІСД, 2012. – 43 с. 7. Wold Development Indicators [Елект- ронний ресурс]. – Режим доступу: http://da- tabank.worldbank.org/Data/Views/%20Indica- tors [Дата доступу 02 листопада 2012]. 8. Динаміка рівня довіри громадян до політичних та соціальних інституцій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dif.org.ua/modules/pages/upload/file/dyna mika.doc. [Дата доступу 02 листопада 2012]. Надійшла до редакції 28.05.2013 р.

Динаміка соціальної довіри та її вплив на соціально-економічні і бізнес-процеси

Institution

Ähnliche Einträge