Корпоративні права як предмет застави

Дано аналіз поняття «корпоративні права», наведеного в різних джерелах. Визначено місце корпоративних прав у господарському обігу. Проаналізовано здатність корпоративних прав виступати предметом застави. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення діючого законодавства....

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2009
Main Author:	Смирнова, В.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2009
Subjects:	Проблеми правового регулювання господарської діяльності
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5139
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Корпоративні права як предмет застави / В.В. Смирнова // Економіка та право. — 2009. — № 1. — С. 91-94. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-5139
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-51392010-01-13T12:01:22Z Корпоративні права як предмет застави Смирнова, В.В. Проблеми правового регулювання господарської діяльності Дано аналіз поняття «корпоративні права», наведеного в різних джерелах. Визначено місце корпоративних прав у господарському обігу. Проаналізовано здатність корпоративних прав виступати предметом застави. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення діючого законодавства. Дан анализ понятия «корпоративные права», приведенного в различных источниках. Определено место корпоративных прав в хозяйственном обороте. Проанализирована способность корпоративных прав выступать предметом залога. Предложены рекомендации по усовершенствованию действующего законодательства. The conception of corporative rights, given in different sources has been analyzed. The place of corporative rights in the economic turn over has been determined. Ability of сorporative rights to be a subject of pledge has been analyzed. The recommendations are given to improve the current legislation. 2009 Article Корпоративні права як предмет застави / В.В. Смирнова // Економіка та право. — 2009. — № 1. — С. 91-94. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1681-6277 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5139 347.466:347.19 uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми правового регулювання господарської діяльності Проблеми правового регулювання господарської діяльності
spellingShingle	Проблеми правового регулювання господарської діяльності Проблеми правового регулювання господарської діяльності Смирнова, В.В. Корпоративні права як предмет застави
description	Дано аналіз поняття «корпоративні права», наведеного в різних джерелах. Визначено місце корпоративних прав у господарському обігу. Проаналізовано здатність корпоративних прав виступати предметом застави. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення діючого законодавства.
format	Article
author	Смирнова, В.В.
author_facet	Смирнова, В.В.
author_sort	Смирнова, В.В.
title	Корпоративні права як предмет застави
title_short	Корпоративні права як предмет застави
title_full	Корпоративні права як предмет застави
title_fullStr	Корпоративні права як предмет застави
title_full_unstemmed	Корпоративні права як предмет застави
title_sort	корпоративні права як предмет застави
publisher	Інститут економіко-правових досліджень НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Проблеми правового регулювання господарської діяльності
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5139
citation_txt	Корпоративні права як предмет застави / В.В. Смирнова // Економіка та право. — 2009. — № 1. — С. 91-94. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT smirnovavv korporativnípravaâkpredmetzastavi
first_indexed	2025-07-02T08:18:08Z
last_indexed	2025-07-02T08:18:08Z
_version_	1836522446370373632
fulltext	Проблеми правового регулювання господарської діяльності ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 912009, №1 © В. В. Смирнова, 2009 УДК 347.466:347.19 В. В. Смирнова, здобувачка Інституту економіко�правових досліджень НАН України, м. Донецьк КОРПОРАТИВНІ ПРАВА ЯК ПРЕДМЕТ ЗАСТАВИ В умовах світової фінансової кризи спостері$ гається значне зростання кількості неповернутих кредитів. За оцінками фахівців, в Україні частка про$ блемних кредитів у кредитному портфелі банків сяг$ нула 25–30 % [1], що обумовило пошук банками на$ дійних механізмів забезпечення виконання клієнта$ ми зобов’язань, у тому числі щодо повернення коштів, отриманих за кредитними договорами. За таких умов особливу актуальність набуває інститут застави як за$ собу забезпечення виконання зобов’язань. Останнім часом спостерігаються тенденції щодо розширення кола об’єктів, які можуть бути предметом застави, зокрема, поруч із традиційними об’єктами – нерухомість, інше майно, набуває по$ пулярності передача в заставу корпоративних прав. Однак, незважаючи на зростання кількості дого$ ворів застави корпоративних прав, є певні труднощі в реалізації прав кредитора при зверненні стягнен$ ня на такий предмет застави у разі невиконання боржником своїх зобов’язань за кредитним догово$ ром. Ці труднощі пов’язані з невизначеністю зако$ нодавства щодо можливості використання корпора$ тивних прав в якості предмета застави за зобов’язан$ ням, у тому числі за кредитним договором. Дослідженню правової сутності корпоративних прав приділяли увагу багато вчених (О. Р. Кібенко [2], О. М. Винник [3], Н. С. Глусь [4], О. В. Щерби$ на [5], Л. С. Нецька [6], В. М. Кравчук [7] та ін.). Разом з цим дослідженню корпоративного права як предмету застави приділялося недостатньо уваги, що і визначило мету цієї статті. Аналіз законодавства, перед усім Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України «Про заставу», «Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства» (набирає чинності в вересні 2009 р.), судової практики свідчить про відсутність єдиного підходу до рішен$ ня питання щодо того, чи можуть корпоративні права бути предметом застави. Відповідно до ст. 576 ЦК України предметом за$ стави може бути будь$яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчуженим заставодавцем і на яке може бути звернене стягнен$ ня» [8]. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про за$ ставу» предметом застави можуть бути майно і май� нові права [9]. Постає питання: чи можна вважати корпоративні права різновидом вказаних об’єктів. Майном, відповідно до ст. 190 ЦК України, вва$ жаються окрема річ, сукупність речей, а також май$ нові права та обов’язки. Легальне визначення май$ нових прав наведене в ст.1 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, професійну оціноч$ ну діяльність в Україні», в якій під майновими пра$ вами розуміються будь$які права, пов’язані з май$ ном, відмінні від права власності, у тому числі пра$ ва, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на проваджен$ ня діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги [10]. Відносно визначення змісту корпоративних прав у діючому законодавстві не має єдності. Так, ст. 1.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під корпоративними правами розуміє право власності на статутний фонд (капітал) юридич$ ної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, не$ залежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, зас$ нованого на власності однієї юридичної, або фізич$ ної особи, або в інших організаційно$правових фор$ мах [11]. Тобто відповідно до цього визначення, кор$ поративні права не можуть бути віднесені до майно$ вих прав, оскільки відносяться до права власності учасників товариства на статутний фонд (капітал) товариства. Майнові ж права, згідно їх визначенням, є відмінними від права власності. Не вдаючись в дискусію про суб’єкт права влас$ ності на статутний фонд, автор підтримує позицію тих науковців, котрі вважають саме товариство влас$ ником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність [12]. Тобто після того, як особа зробила вклад до статутного фонду госпо$ дарського товариства, вона перестає бути власни$ ком такого вкладу, в чому б він не знаходив відоб$ раження (у сенсі ст. 12 Закону України «Про госпо$ Проблемы правового регулирования хозяйственной деятельности ЭКОНОМИКА И ПРАВО92 2009, №1 дарські товариства» [13]). За таких обставин, визна$ чення змісту корпоративних прав за допомогою конструкції права власності учасника (засновника) щодо статутного фонду (його частки) товариства виглядає непереконливо. Інше визначення корпоративних прав містить$ ся у ст. 167 ГК України, відповідно до якої корпо$ ративні права – це права особи, частка якої визна$ чається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, які передбачені законом і статутними документами [14]. Як витікає з наведеного визначення, корпора$ тивні права включають в себе відмінні за характе$ ром повноваження. Вказана особливість корпора$ тивних прав знайшла відображення і у ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства», де під корпо$ ративними правами розуміється сукупність майно$ вих і немайнових прав акціонера – власника акцій товариства, які випливають із права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів і активів акціонерного товариства в разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, які передбачені законом чи ста$ тутними документами [15]. У літературі та судовій практиці неоднорідність змісту корпоративних прав отримала неоднозначну оцінку. На наш погляд, справедливою є думка тих вчених, які вважають корпоративні права комплек$ сними за змістом [2; 7]. Наприклад, О. Р. Кібенко відзначає, що корпоративні права включають не тільки майнові, але й організаційні елементи. До майнових відносяться право на одержання прибут$ ку, право на одержання частини майна товариства в разі ліквідації. Серед організаційних – право на участь в управлінні, одержання інформації про діяльність господарської організації [2, с. 78]. У той же час виділення майнових і організаційних еле$ ментів у змісті корпоративних прав має умовний характер. Вони не можуть розглядатися як само$ стійний об’єкт правовідносин, зокрема заставних. Законом України «Про господарські товариства» не передбачено роздільний розгляд цих елементів. Так, у ст. 53 цього Закону прямо зазначено, що при пе$ редачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх (а не виключно май$ нових чи організаційних) прав. Інший підхід до визначення сутності корпо$ ративних прав (від визнання за ними виключно майнових характеристик, до віднесення їх до ка$ тегорії немайнових прав) призводить до нівелю$ вання якості як надійного засобу забезпечення виконання зобов’язань. Так, ВАТ КБ «Н…» уклало із ТОВ «А…» кредит$ ний договір і договір кредитної лінії. Для забезпечен$ ня виконання грошових зобов’язань за зазначеними договорами із учасниками названого господарсько$ го товариства – фізичними особами 1, 2 та 3 було укладено договір застави корпоративних прав (у розмірі 100 %). Зобов’язання за кредитним договором виконані не були, у зв’язку з чим банк звернувся до господарського суду із позовом про звернення стяг$ нення на предмет застави – корпоративні права. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2008 р. за вказаною справою пози$ вачу було відмовлено в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що корпоративне право є особистим немайновим правом учасника (засновника, акціоне$ ра) на участь в управлінні, правом на отримання пев$ ної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до зако$ ну, а також інші правомочності, які передбачені за$ коном і статутними документами. Уклавши із відпо$ відачами (фізичними особами 1, 2, 3) договір заста$ ви, позивач не набув корпоративних прав, оскільки поняття «застава корпоративних прав» законодавство України взагалі не містить. У рішенні зазначено, що корпоративні права у ТОВ «А…» належать фізичним особам 1, 2, 3, а не ТОВ «А…», тому вимога ВАТ КБ «Н…» про звернення стягнення на предмет застави шляхом переводу корпоративних прав такого до то$ вариства на позивача є безпідставною та не ґрун$ тується на обставинах справи і нормах законодавства. Позовні вимоги до фізичних осіб 1, 2, 3 взагалі не підлягають розгляду господарським судом, з чого робиться висновок, що відносини позивача із відпо$ відачами не є корпоративними, тому не мають роз$ глядатися в господарському суді. Ще О. Гірке переконливо довів недоцільність обмеження корпоративних відносин за формальни$ ми ознакам тільки межами корпорації, підкреслю$ ючи одночасно з суто корпоративними відносина$ ми (відносини, які засновані на статуті) також відносини, що розвиваються частково всередині, частково в поза корпоративній сфері та мають тісний змістовий зв’язок із здійсненням корпора$ тивних прав [16]. До останнього виду, очевидно, слід причислити й відносини із приводу застави корпо$ ративних прав учасниками товариства для забезпе$ чення виконання кредитних зобов’язань товари$ ства. Протилежний підхід до визначення корпора$ тивних прав може призвести до порушення прав банку на відшкодування збитків, завданих невико$ нанням позичальником умов кредитного договору. Так, згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконан$ ня кредитного зобов’язання, забезпеченого заста$ Проблеми правового регулювання господарської діяльності ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 932009, №1 вою, банк має право задовольнити свої законні ви$ моги щодо відшкодування збитків шляхом звернен$ ня стягнення на предмет застави. Але ж боржник за кредитним договором і заставодавці за договором застави корпоративних прав, яким забезпечений кредитний договір, не співпадають, оскільки такий договір може укладатися лише із власниками цих прав, якими в розглянутій ситуації є фізичні особи, що не мають статусу суб’єктів підприємницької діяльності. Виходячи із правил підвідомчості справ, спір за кредитним договором між банком і господа$ рюючим суб’єктом є господарським, тому й розгля$ датиметься господарським судом, а спір за догово$ ром застави (акцесорний договір, який існує лише за наявності основного договору), з врахуванням суб’єктного складу, має бути розглянутий у загаль$ ному суді. У той же час окремий розгляд цих пов’я$ заних між собою договорів, які опосередковують єдині відносини, різними судами унеможливить виконання одного з основних принципів здійснен$ ня правосуддя – повного та всебічного з’ясування всіх обставин спору, що може призвести до немож$ ливості задоволення законних вимог кредитора. Так, у господарському суді задоволення позову щодо повернення кредиту та відсотків за ним галь$ мує забезпеченість кредитного договору заставою, а в загальному суді, вочевидь, постане питання щодо дійсності основного зобов’язання, яке за своїм змістом є господарським і повинно розглядатися в господарському суді. Розірванню такого замкнуто$ го кола сприятиме розгляд обох договорів – кредит$ ного та договору застави – в рамках одного корпо$ ративного спору господарським судом. В умовах економічної кризи, яка обумовила зни$ ження платоспроможного попиту, традиційні пред$ мети застави – нерухоме та рухоме майно – не здатні відшкодувати збитки банків від неповернення кре$ дитів. Як свідчать результати аукціонів з реалізації заставленого майна, лише незначна його частина знаходить покупця [17]. Більша ж частина вилучено$ го заставленого майна (автомобілі, обладнання тощо) банками не використовується, їх зберігання потребує додаткових витрат, що лише нарощує збитки креди$ тора. Корпоративні права в цих відносинах вигляда$ ють набагато привабливіше, оскільки здатні прино$ сити банку прибуток у вигляді дивидендів, навіть у випадку відсутності у третіх осіб попиту на них. З нашої точки зору, доцільним буде визнання за корпоративними правами на законодавчому рівні здатності бути предметом застави, який не буде поглинений відомими з радянських часів ви$ дами застави. Для цього необхідно внести зміни в наступне законодавство. Частину першу ст. 576 Цивільного кодексу Ук$ раїни викласти в наступній редакції: «Предметом застави може бути будь$яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), а також корпоративні права, що можуть бути відчуженими заставодавцем і на які може бути звернене стягнення». Частину першу ст. 4 Закону України «Про зас$ таву» викласти в наступній редакції: «Предметом застави можуть бути майно, майнові права та кор$ поративні права». Таким чином, внесення вказаних змін дозволить позначити корпоративні права як особливий предмет застави, що створить умови для формулювання пра� вових норм, які визначать порядок прийняття корпо� ративних прав у заставу, а також механізм звернен� ня стягнення на корпоративні права у випадках, пе� редбачених законом. Література 1. Губарь Е. Национальный банк впервые обеспо$ коился ростом невозврата кредитов со стороны непла$ тежеспособных заемщиков. – Режим доступа : http:// www.kommersant.ua. 2. Кибенко Е. Р. Корпоративное право Украины : учеб. пособие. – Х. : Эспада, 2001. – 480 с. 3. Віник О. М. Теоретичні аспекти правового забезпе$ чення реалізації публічних і приватних інтересів в госпо$ дарських товариствах : автореф. дис. на здобуття наук. сту$ пеня д$ра юрид. наук / О. М. Віник. – К., 2004. – 39 с. 4. Глусь Н. С. Корпорації та корпоративне право: поняття, основні ознаки та особливості захисту : ав$ тореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / Н. С. Глусь. – К., 2000. – 19 с. 5. Щербина О. В. Правове становище акціонерів за законодавством України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / О. В. Щербина. – К., 2001. — 20 с. 6. Нецька Л. С. Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю (цивільно$правовий ас$ пект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / Л. С. Нецька. – К., 2001. – 20 с. 7. Кравчук В. М. Корпоративне право. Науково$ практичний коментар законодавства та судової прак$ тики. – К. : Істина, 2005. – 720 с. 8. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40– 44. – Ст. 356. 9. Про заставу: Закон України від 2.10.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47. – Ст. 642. 10. Про оцінку майна, майнових прав та профе$ сійну оціночну діяльність в Україні : Закон України від 12.07.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 47. – Ст. 251. 11. Про оподаткування прибутку підприємств : Закон України від 28.12.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 4. – Ст. 28. Проблемы правового регулирования хозяйственной деятельности ЭКОНОМИКА И ПРАВО94 2009, №1 12. Батрин С. Юридична природа, зміст та сутність корпоративних прав // Актуальні питання цивільного та господарського права. – 2008. – № 2. – С. 18–23. 13. Про господарські товариства : Закон України від 19.09.1991 р. // Відомості Верховної Ради Украї$ ни. – 1991. – № 49. – Ст. 682. 14. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18– 22. – Ст. 144. 15. Про акціонерні товариства : Закон України від 17.09.2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 50–51. – Ст. 384. 16. Кашанина Т. В. Хозяйственные товарищества и общества: правовое регулирование внутрифирмен$ ной деятельности. – М. : Норма$М, 1995. – 469 с. 17. Останні повідомлення про торги з реалізації конфіскованого та арештованого майна. – Режим до$ ступу : // http:// trade.informjust.ua/main.aspx. Подано до редакції 22.04.2009 р.

Корпоративні права як предмет застави

Institution

Similar Items