Е-освіта: реальність і дієвість

Висвітлено роль знань та освіти в суспільстві, що засноване на знаннях, з точки зору їхнього накопичення, здатності до засвоєння та використання. Розкрито об'єктивну потребу високоякісної та безперервної освіти в рамках Е-освіти з застосуванням перспективних інформаційно-комунікаційних технолог...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2007
1. Verfasser:	Гриценко, В.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН та МОН України 2007
Schriftenreihe:	Науково-технічна інформація
Schlagworte:	Інформаційні ресурси і технології
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51577
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Е-освіта: реальність і дієвість / В.І. Гриценко // Науково-технічна інформація. — 2007. — № 1. — С. 44-47. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-51577
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-515772013-12-04T03:11:32Z Е-освіта: реальність і дієвість Гриценко, В.І. Інформаційні ресурси і технології Висвітлено роль знань та освіти в суспільстві, що засноване на знаннях, з точки зору їхнього накопичення, здатності до засвоєння та використання. Розкрито об'єктивну потребу високоякісної та безперервної освіти в рамках Е-освіти з застосуванням перспективних інформаційно-комунікаційних технологій. В основі технології синтезу такої системи закладено триєдність понять: особистість, освітні процеси (програми), організаційна структура освіти. Е-освіту розглянуто в ракурсі єдиного науково-освітнього простору. Наведено деякі постулати розвитку науково-освітнього простору. Виокремлено першочергові завдання Е-освіти. 2007 Article Е-освіта: реальність і дієвість / В.І. Гриценко // Науково-технічна інформація. — 2007. — № 1. — С. 44-47. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. XXXX-0089 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51577 uk Науково-технічна інформація Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН та МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Інформаційні ресурси і технології Інформаційні ресурси і технології
spellingShingle	Інформаційні ресурси і технології Інформаційні ресурси і технології Гриценко, В.І. Е-освіта: реальність і дієвість Науково-технічна інформація
description	Висвітлено роль знань та освіти в суспільстві, що засноване на знаннях, з точки зору їхнього накопичення, здатності до засвоєння та використання. Розкрито об'єктивну потребу високоякісної та безперервної освіти в рамках Е-освіти з застосуванням перспективних інформаційно-комунікаційних технологій. В основі технології синтезу такої системи закладено триєдність понять: особистість, освітні процеси (програми), організаційна структура освіти. Е-освіту розглянуто в ракурсі єдиного науково-освітнього простору. Наведено деякі постулати розвитку науково-освітнього простору. Виокремлено першочергові завдання Е-освіти.
format	Article
author	Гриценко, В.І.
author_facet	Гриценко, В.І.
author_sort	Гриценко, В.І.
title	Е-освіта: реальність і дієвість
title_short	Е-освіта: реальність і дієвість
title_full	Е-освіта: реальність і дієвість
title_fullStr	Е-освіта: реальність і дієвість
title_full_unstemmed	Е-освіта: реальність і дієвість
title_sort	е-освіта: реальність і дієвість
publisher	Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН та МОН України
publishDate	2007
topic_facet	Інформаційні ресурси і технології
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51577
citation_txt	Е-освіта: реальність і дієвість / В.І. Гриценко // Науково-технічна інформація. — 2007. — № 1. — С. 44-47. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Науково-технічна інформація
work_keys_str_mv	AT gricenkoví eosvítarealʹnístʹídíêvístʹ
first_indexed	2025-07-04T13:39:01Z
last_indexed	2025-07-04T13:39:01Z
_version_	1836723829117812736
fulltext	ННТТІІ 11//2200007744 Вступ. Всесвітні зустрічі на вищому рівні, п'ятирічна двоетапна дискусія на багатосто� ронній основі в Женеві (грудень 2003 р.), Тунісі (листопад 2005 р.) надали унікальну можливість усім державам світу усвідомити важливість етапу розвитку інформаційного суспільства [1]. На цих самітах досягнуто згоди щодо основних принципів інфор� маційного суспільства. Це, на� самперед, свобода висловлення думок, загальний доступ до інформації і знань, повага до культурного і мовного різно� маніття, якісна освіта для всіх. Доречно підкреслити, що ЮНЕСКО є ініціатором поста� новки цих проблем на міжнарод� ному рівні, координатором конк� ретних заходів Женевського плану дій і заходів, що виплива� ють із всесвітньої доповіді "На шляху до суспільства знань". В Україні проблеми станов� лення і розвитку інформаційно� го суспільства завжди займали особливе місце [2]. Прогре� сивність української концепції і стратегії розвитку інфор� маційного суспільства полягає в тому, що вона визначає знання й інформацію основними ресурса� ми суспільства поряд із тра� диційними матеріальними ре� сурсами. Така концептуальна ідея обумовлює ряд переваг у фа� зових змінах розвитку інфор� маційного суспільства. При цьо� му національна інфраструктура інформатизації (базова платфор� ма), що розвивається, надає можливість, як показують дослідження, вже на ранніх стадіях становлення інфор� маційного суспільства здійсню� вати плавний, природний пе� рехід до суспільства знань, ак� тивно використовувати знання й інформацію в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Незважаючи на труднощі, в Україні формується механізм Державного регулювання проце� сами становлення суспільства знань, створення високоди� намічного збалансованого ком� п'ютерно�телекомунікаційного простору, перспективних нау� коємних інтелектуальних інфор� маційних технологій для інфор� матизації адміністративного ке� рування, науки, культури, освіти, для вирішення проблем багато� мовності, збереження спадщини в цифровому вигляді (форматі), широкого доступу до інформації, входження у світовий комп'ютер� но�телекомунікаційний інфор� маційний простір [3]. У країні розроблено і прийнято Державну програму "Інформаційні і ко� мунікаційні технології в освіті і науці на 2006 — 2010 рр.", спря� мовану на становлення і розвиток інформаційного суспільства, його послідовний перехід у суспільство знань, на визначення ролі і місця інформаційно�комунікаційних технологій (ІКТ) у цих процесах. Можливі шляхи вирішення проблеми. Основною рушійною силою інформаційної епохи є знання. Спрямованість функ� ціонування суспільства, що зас� новане на знаннях, — постійне їхнє нарощування, здатність засвоювати, генерувати і вико� ристовувати нові знання. Отже, високоякісна освіта для всіх є магістральним напрямком роз� витку інформаційного суспіль� ства на сучасному етапі, до яко� го залучаються всі категорії і верстви населення. Тільки в цьо� му випадку досягається баланс максимального використання всіх переваг інформаційного суспільства. Така освіта в інформаційному суспільстві — це безупинний процес, що забез� печується комплексом умов для постійного оновлення знань. Високоякісна безперервна освіта може бути забезпечена в рамках технологічно організова� ного освітнього простору [4] на базі перспективних ІКТ і функціонально розвинутих, ди� намічних систем підтримки тех� нологій навчання в рамках Е�освіти. При цьому ІКТ істотно впливають на формування ново� го змісту освіти, на зміну ор� ганізаційних форм і методів нав� чання. Упровадження ІКТ у сис� тему освіти змінює культуру процесу навчання. Ці зміни комплексні — вони охоплюють педагогічні, методологічні і тех� нологічні підходи. Е�освіта: реальність. Акту� алізація цієї проблеми підтри� мується, з одного боку, тим, що знання як інформація є голов� ним інтелектуальним ресурсом у суспільстві знань, а з іншого — обсяги і темпи нагромадження знань у такому суспільстві безу� пинно зростають. Це, насампе� ред, забезпечується можливостя� ми комунікаційного середови� ща, які дають змогу в системі освіти використовувати якісно нові технології відновлення ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ І ТЕХНОЛОГІЇ В.І. Гриценко, канд. техн. наук, професор Е�ОСВІТА: РЕАЛЬНІСТЬ І ДІЄВІСТЬ знань. І такі технології виступа� ють як каталізатор, що забезпе� чує стрімке зростання "компа� ктності" міжособистісних і міжгрупових комунікацій, а та� кож створюють можливість зміни напрямків потоку цих ко� мунікацій і здатні реально трансформувати соціальну структуру суспільства. Ко� мунікаційне середовище та нові технології відновлення знань складають основу побудови сис� теми безперервної, професійної освіти, що продовжується все активне життя людини. При цьо� му різноманіття і безперервність освіти розглядаються не тільки як перспективні тенденції, але і як умова досягнення нової якості освіти. В основі побудо� ви системи безперервної, про� фесійної освіти закладено понят� тя, що відносяться до трьох об'єктів (суб'єктів): особистість; освітні процеси (програми); ор� ганізаційна структура освіти. Потрібно докласти чимало зу� силь, щоб технології безперерв� ної освіти масово використову� валися для всіх верств населен� ня в різних формах навчання і щоб ці технології перетворилися в реальну рушійну силу суспільства. Головна ідея поля? гає в тому, що безперервна освіта перестає бути лише од? ним із аспектів освіти і пе? репідготовки. Вона стає основ? ним принципом освітньої систе? ми й участі в ній людини протя? гом усього безперервного процесу його навчальної діяльності. Е�освіта: дієвість. Викорис� тання перспективних ІКТ у ре� алізації безперервної освіти ста� вить нові непрості завдання, вирішення яких торкається пе� дагогіки, методики, адміністра� тивного керування і фінансуван� ня, забезпечення якості навчан� ня, права інтелектуальної влас� ності й інше. Міжнародний нау� ково�навчальний центр інфор� маційних технологій та систем був однією з перших в Україні освітніх організацій, який почав реальне впровадження ІКТ в освіту [5]. Центр у своєму підході до створення і розпов� сюдження дистанційних техно� логій навчання вперше поєднав переваги, які надають нові ІКТ, з відповідними педагогічними технологіями шляхом створен� ня телекомунікаційної дидак� тичної лабораторії для розпов� сюдження в Україні нових мето� дик і педагогічних технологій дистанційного навчання на ос� нові сучасних ІКТ. Пізніше до цієї діяльності підключилася кафедра ЮНЕСКО "Нові інфор� маційні технології в освіті для всіх", створена в Центрі. Голов� ною метою діяльності кафедри є розвиток теорії і практики вико� ристання ІКТ в освіті, розпов� сюдження знань за сприяння міжнародної учбової і наукової співдружності, участь у коорди� нації підготовки кадрів і прове� дення наукових досліджень у га� лузі використання ІКТ для цілей освіти і науки. Нині вже діють п'ять філій кафедри в провідних вузах України, партнерство з якими забезпечить ефективне виконання програм ЮНЕСКО "Інформація для всіх" та "Освіта для всіх" в Україні. Центром була ініційована і проведена ефективна акція з ши? рокого обговорення сучасного освітнього простору України і впровадження перспективних технологій навчання в навчаль? ний процес. В акції, що проходила з використанням технологій відеоконференц?зв'язку, взяли участь практично всі регіони України і експерти з 18 країн світу. В ході проведеної акції бу? ла уточнена і вироблена науково? технічна політика з реалізації головних напрямів програми Міжурядової програми ЮНЕСКО "Інформація для всіх". У контексті радикальних пе� ретворень вищої освіти, що вик� ликані появою інформаційного суспільства, мають місце кілька важливих аспектів, зокрема: — навчальні програми по� винні забезпечити студентів та� кими базовими знаннями й уміннями, що є необхідними протягом усього життя; — навчальні заклади повинні пропонувати більш широкий вибір програм для різних кате� горій людей з різноманітними мотиваціями і цілями. Не� обхідно враховувати потреби людей незалежно від їхнього віку, які хотіли б змінити про� фесію, одержати другу освіту, підвищити свій професійний рівень і кваліфікацію шляхом короткострокового навчання; — зміна процедури оцінюван� ня якості навчання в нових освітніх організаціях. Для того, щоб суспільство могло перекона� тися в тому, що курси, програми і дипломи, що пропонуються в рамках безперервного навчання, відповідають стандартам, потрібна надійна, прозора і зро� зуміла процедура оцінювання якості навчання, відмінна від традиційної. Потребують суттєвих змін традиційні університетські дис� ципліни у відповідь на появу но� вих сфер науки і технологій. Ви� никає необхідність модифікува� ти класичні підходи, що базува� лися на конкретних дис� циплінах, і переходити до проб� лемно�орієнтованих методів формування знань, а також зменшувати дистанцію між фун� даментальними і прикладними дослідженнями. Професійна підготовка і дослідження в но� вих сферах знань вимагають інтеграції цілого ряду дис� циплін, що вважалися раніше самостійними. У результаті по? винні виникнути міждисциплі? нарні і мультидисциплінарні програми навчання. Нові форми генерування знань вимагають не тільки реконфігурації універси� тетських кафедр і факультетів, а й реорганізації наукових дослі� джень і підготовки фахівців, що орієнтовані на вирішення склад� них міждисциплінарних проб� лем. Безперервність освіти сто� совно освітніх процесів немож� ливо розглядати як в одній окре� ННТТІІ 11//22000077 45 мо взятій країні, так і у відриві від використання ІКТ в освіті. В Україні послідовно розви� ваються роботи, спрямовані на створення науково�освітнього простору як складової частини єдиного комп'ютерно�телеко� мунікаційного інформаційного простору України. Якщо науко� во�освітній простір орієнтовано на використання недосконалих технологій діалогу, інфор� маційних ресурсів, то викорис� товувати в таких умовах перс� пективні ІКТ безперервного нав� чання буде вкрай складно, а в ряді випадків і неможливо. Науково�освітній простір. Нагадаємо деякі постулати роз� витку науково�освітнього прос� тору: — основа — знання й інно� вації; — безупинний розвиток для забезпечення реалізації цифро� вих можливостей для всіх, дос� тупу до знань, інформації і нав� чання для всіх; — спрямованість на підтрим� ку і розвиток міжнародного співробітництва, і сприяння ро� зумінню важливості забезпечен� ня якості трансграничної вищої освіти; — необхідність забезпечення захисту для тих, кого навчають, від низької якості послуг і не� сумлінних постачальників нав� чальних і наукових знань; — сприяння розвитку якісної трансграничної вищої освіти відповідно до гуманітарних, соціальних, економічних і куль� турних потреб держави. Для ефективного розвитку науково�освітнього простору вкрай важливо підготувати і розвинути в суспільстві інфор� маційну і комп'ютерну гра� мотність, знання основних зако� номірностей розвитку інфор� маційного суспільства і перехо� ду його до суспільства знань, зміст економічних знань і особ� ливості їхнього використання. Важливою складовою частиною науково�освітнього простору є функціонально розвинута ди� намічна система підтримки без� перервних технологій навчання. Віртуальна модель цієї системи містить у собі безліч інфор� маційних (освітніх, наукових) ресурсів для підтримки наукової і навчальної діяльності, а також для вирішення пізнавальної за� дачі. Освітні і наукові ресурси включають у себе віртуальні бібліотеки, курси дистанційного навчання , електронні підручни� ки, методичні і консультативні каталоги, телекомунікаційні проекти, що мають навчальну спрямованість, депозитарії нау� кової інформації тощо [6]. У цій частині головні зусилля дослідників спрямовані на фор� мування знань і інформації в електронному вигляді. У той же час проблематичними залиша� ються розробки технологій аналізу і пошуку в реальному часі необхідних суспільству знань, розробки електронних технологій навчання та ін. У функціональних моделях Е�освіти першочергового розвит� ку вимагають такі складові: — наукові і навчальні ресур� си (електронні бібліотеки, пор� тали, навчальний контент бага� торазового використання); — система прийняття рішень (підбір оптимальних навчаль� них траєкторій); — робочі моделі аналізу і син� тезу навчальних ресурсів; — учбово�технологічні систе� ми (бази даних і знань, ме� ханізми керування навчальною діяльністю, технологічна підтримка вирішення навчаль� них задач, банк інтелектуально� го досвіду тощо); — системи навчання з розви� нутим інтелектуальним сервісом; — комунікативні системи, орієнтовані на спільне вирішен� ня навчальних завдань і прове� дення діалогу з розподіленою ау� диторією; — персоніфікований нав� чальний модуль того, кого нав� чають, (історія навчання, робочі зошити, архіви тощо). Розробка всього комплексу модулів вимагає досить великих коштів, але тільки такий комп� лекс, що динамічно розвиваєть� ся, може забезпечити доступ будь�якого члена суспільства до безперервної освіти. Зараз як в Україні, так і в провідних країнах на передній план вихо� дять питання наповнення прог� рамно�технічного середовища науково�освітнього простору ме� режним освітнім ресурсом. Яким він буде, наскільки ефек� тивно використовуватимуться досить великі бюджетні вкла� дення в глобальні мережі, зале� жить від добре налагодженої взаємодії вузівської, ака� демічної науки і фахівців комп'ютерно�телекомуніка� ційних секторів країни. Вирішення проблем форму� вання національного науково� освітнього простору вимагає но� вих підходів до: — прийняття специфічних нормативних актів як на дер� жавному, так і регіональному рівнях; — глибокої демократизації освітньої і наукової діяльності; — плідного співробітництва вищих навчальних закладів усіх форм власності; — удосконалення і розширен� ня можливостей традиційних форм навчання (денна, заочна, вечірня, екстернат); — розвитку нових перспек� тивних форм навчання; — забезпечення матеріальної й інформаційної підтримки нау� ки й освіти; — забезпечення доступності навчання шляхом використання дистанційно�орієнтованих тех� нологій; — розробки методів приско� реного проектування дис� танційних курсів. Наш досвід підготовки, роз? робки, використання ІКТ, за? собів дистанційної освіти, фун? даментальні дослідження дали змогу сформулювати основні ви? моги, яким мають задовольня? ти перспективні інформаційні ННТТІІ 11//2200007746 Актуальність проблеми. У ХХ ст. науково�технічний прогрес забезпечив кардинальну трансформацію систем інфор� маційного обміну й спілкування між людьми, істотно вплинувши на більшість сфер життєдіяль� ності й спосіб життя людини. Од� ним із найважливіших засобів комунікації стали комп'ютерні мережі, що перетворилися за ко� роткий час у невід'ємний еле� мент повсякденного життя. Технології й стандарти пере� дачі даних через Інтернет стали універсальним середовищем обміну комерційною інфор� мацією й багато в чому визначили принципи ведення бізнесу у сфері електронної комерції. Інтернет являє собою унікальне середови� ще, за допомогою якого будь�яка фірма може здійснювати поши� рення інформації про свої товари й послуги, проводити маркетин� гові дослідження, забезпечувати післяпродажний сервіс для своїх клієнтів. Приватні й невеликі фірми одержали можливість ши� роко використовувати переваги електронної комерції на основі ннтернет� технологій. Електронне середовище від� криває для підприємництва нові можливості в економічній сфері. З поширенням нових інфор� маційних технологій і Інтернету все більше число фірм залучаєть� ся до сфери електронної ко� мерції. Відбувається як створен� ня нових підприємств, орієнтова� них тільки на електронну ко� мерцію, так і використання тра� диційними підприємствами еле� ментів електронної комерції у своїй практиці. Стає очевидним, що компанії, які не враховують потенціал електронної торгівлі, можуть істотно послабити свої позиції і на внутрішньому, і на зовнішньо� му ринках під тиском більш здатних до адаптації в сучасних умовах різкого загострення кон� куренції [1]. Ступінь розробленості. З огля� ду на недавню появу й високі тем� пи розвитку електронних інфор� маційних технологій, практика електронної комерції, що бурхли� во розвивається й удосконалюєть� ся, значно випереджає теорію, у зв'язку з чим це явище і його місце в системі економічних відносин вивчені недостатньо. Незважаючи на наявність ряду праць з різних аспектів застосу� вання інформаційних технологій та електронної комерції в діяль� ності підприємств, питання ор� ганізації бізнес�процесів підпри� ємств легкої промисловості на ос� нові використання технологій електронної комерції теж висвіт� лені мало. Відсутні також науко� во обґрунтовані й такі, що відповідають сучасним вимогам, методи аналізу й оцінки еко� номічної ефективності формуван� ня й функціонування систем електронної комерції на підпри� ємствах. У цих умовах проведення по� дальших наукових досліджень щодо активізації використання технологій електронної комерції в діяльності підприємств легкої промисловості в умовах ук� раїнської економіки, розробка рекомендацій з вибору схеми присутності організації в Інтер� неті і виявлення шляхів розвит� ку електронної комерції обумов� лює актуальність обраної теми. Мета статті — проаналізу� вати досвід застосування й особ� ливості розвитку ринку елект� ронної комерції у світі та в Ук� раїні, визначити тенденції роз� витку, обґрунтувати методи, що С.В. Злобін ННТТІІ 11//22000077 47 технології в науково?освітньо? му просторі. Створення і розви� ток науково�освітнього простору являє собою масштабну, склад� ну, капіталомістку проблему, що вимагає залучення значних ресурсів. Але саме це надасть можливість системі освіти пе� рейти до використання сучасних ІКТ і здійснити прорив до відкритої освітньої системи, що відповідає вимогам сучасного етапу суспільного розвитку. ЛІТЕРАТУРА 1. Всесвітній саміт з питань інформаційного суспільства http://www.itu.int/wsis/index.html. 2. Гриценко В.И. Общество зна� ний: проблемы становления и разви� тия // Управляющие системы и ма� шины. — 2004. — №4. — С. 5—13. 3. Національна доктрина роз� витку освіти. Указ Президента Ук� раїни від 17 квітня 2002 р. №37/2002. 4. Гриценко В.И., Вовк М.И., Котова А.Б. Введение в архитекто� нику информационного простран� ства. — К.: Наук. думка, 2003. — 176 с. 5. Довгялло А.М., Кудрявце? ва С.П., Манако А.Ф., Цыбенко Ю.В. Опыт дистанционного обучения на основе телекоммуникационных тех� нологий в Украине // Управляющие системы и машины. — 1999. — №5. 6. Гриценко В.И., Кудрявце? ва С.П., Колос В.В., Веренич Е.В. Дистанционное обучение: теория и практика.— К.: Нук. думка, 2004. — 375 с. СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РИНКУ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ

Е-освіта: реальність і дієвість

Institution

Ähnliche Einträge