Особливості реструктуризації вуглевидобувних підприємств
Досліджено особливості реструктуризації вуглевидобувних підприємств Мінвуглепрому України на різних етапах їх розвитку з метою забезпечення стабільної і збалансованої роботи....
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіко-правових досліджень НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5159 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Особливості реструктуризації вуглевидобувних підприємств / О.В. Бєлозерцев // Економіка та право. — 2009. — № 2. — С. 93-98. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-5159 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-51592010-01-13T12:00:45Z Особливості реструктуризації вуглевидобувних підприємств Бєлозерцев, О.В. Проблеми управління виробництвом Досліджено особливості реструктуризації вуглевидобувних підприємств Мінвуглепрому України на різних етапах їх розвитку з метою забезпечення стабільної і збалансованої роботи. Исследованы особенности реструктуризации угледобывающих предприятий Минуглепрома Украины на разных этапах развития с целью обеспечения стабильной и сбалансированной работы. The article investigates specific features in restructuring of coal mines which are under the Minugleprom of Ukraine on different stages of their development in order to provide a stable and balanced work. 2009 Article Особливості реструктуризації вуглевидобувних підприємств / О.В. Бєлозерцев // Економіка та право. — 2009. — № 2. — С. 93-98. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1681-6277 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5159 33.012:334.72 uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблеми управління виробництвом Проблеми управління виробництвом |
| spellingShingle |
Проблеми управління виробництвом Проблеми управління виробництвом Бєлозерцев, О.В. Особливості реструктуризації вуглевидобувних підприємств |
| description |
Досліджено особливості реструктуризації вуглевидобувних підприємств Мінвуглепрому України на різних етапах їх розвитку з метою забезпечення стабільної і збалансованої роботи. |
| format |
Article |
| author |
Бєлозерцев, О.В. |
| author_facet |
Бєлозерцев, О.В. |
| author_sort |
Бєлозерцев, О.В. |
| title |
Особливості реструктуризації вуглевидобувних підприємств |
| title_short |
Особливості реструктуризації вуглевидобувних підприємств |
| title_full |
Особливості реструктуризації вуглевидобувних підприємств |
| title_fullStr |
Особливості реструктуризації вуглевидобувних підприємств |
| title_full_unstemmed |
Особливості реструктуризації вуглевидобувних підприємств |
| title_sort |
особливості реструктуризації вуглевидобувних підприємств |
| publisher |
Інститут економіко-правових досліджень НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Проблеми управління виробництвом |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5159 |
| citation_txt |
Особливості реструктуризації вуглевидобувних підприємств / О.В. Бєлозерцев // Економіка та право. — 2009. — № 2. — С. 93-98. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bêlozercevov osoblivostírestrukturizacíívuglevidobuvnihpídpriêmstv |
| first_indexed |
2025-07-02T08:18:57Z |
| last_indexed |
2025-07-02T08:18:57Z |
| _version_ |
1836522498213019648 |
| fulltext |
Проблеми управління виробництвом
ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 932009, №2
профінансувати капітальні витрати із розширення
і відновлення виробництва.
2. Особливо гострою є проблема оновлення ос"
новних фондів і відтворення виробничих потужностей
у гірничих підприємств, що обумовлено рухомістю
робочих місць і необхідністю постійних інвестиційних
витрат на проведення капітальних гірничих виробок
для підготовки нових виробничих запасів вугілля. Вра"
ховуючи це, у даній статті нами були розглянуті ос"
новні методи підвищення ефективності роботи гірни"
чого підприємства за рахунок оптимізації його інвес"
тиційної стратегії. Об’єктом дослідження стала ДВАТ
«Шахта «Добропільська» ДХК «Добропіллявугілля».
3. У роботі було практично доведено ефек"
тивність впровадження інвестиційної стратегії
ДВАТ «Шахта «Добропільська» ДХК «Добропілля"
вугілля» щодо підготовки до відпрацювання нових
запасів вугілля, технічного переоснащення підпри"
ємства; визначеня потреби і джерел фінансування
інвестиційної стратегії.
Література
1. Олексюк О. С. Системи підтримки прийняття
фінансових рішень на макрорівні / О. С. Олексюк. –
К. : Наук. думка., 1998. – 508 с.
2. Александрова В. П. Фінансування науково"тех"
нічних програм в галузях промисловості та шляхи його
удосконалення / В. П. Александрова, А. Б. Захожай //
Економіка і прогнозування. – 2000. – № 1. – С. 79–90.
3. Міщенко В. Природоресурсна рента і рентна
політика в Україні / Міщенко В., Данилишин Б. //
Економіка України. – 2003. – № 12. – С. 4–14.
4. Поклонский Ф. Е. Маркетинговый подход к
организации управления предприятием / Поклонс"
кий Ф. Е. // Економіка та право. – 2004. – № 1 (8). –
С. 45–49.
5. Скударь Г. М. Управление конкурентоспособ"
ностью крупного акционерного общества / Г. М. Ску"
дарь. – К. : Наук. думка, 1999. – 496 с.
6. Основы экономической безопасности (государ"
ство, регион, предприятие, личность) / под ред.
Е. А. Олейникова. – М. : ЗАО Бизнес"школа «Интел"
синтез», 1997. – 288 с.
7. Забарная Э. Н. Инновационно"инвестицион"
ная система: методология формирования и развития /
Э Н. Забарная, С. К. Харичков. – Одесса : изд."во
Института проблем рынка и экономико"экологичес"
ких исследований НАН Украины, 2002. – 140 с.
Подано до редакції 25.05.2009 р.
© О. В. Бєлозерцев, 2009
УДК 33.012:334.72 О. В. Бєлозерцев,
канд. екон. наук,
доцент,
Донбаський державний технічний
університет, м. Алчевськ
ОСОБЛИВОСТІ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ВУГЛЕВИДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Динамічні зміни зовнішнього середовища, що
посилюються у трансформаційному періоді, актуа"
лізували завдання, які пов’язані з пошуком ме"
ханізмів адаптації підприємств до нових умов гос"
подарювання і зниженням наслідків негативного
впливу факторів на результати їх діяльності. Як по"
казує світовий досвід, високоефективним ринковим
інструментом, що дозволяє в цих умовах забезпечи"
ти стійку роботу підприємства і його довгостроко"
ву конкурентоздатність, є реструктуризація.
Цей же досвід вирішення подібних завдань у
вітчизняній і закордонній практиці показує, що ре"
структуризація підприємств визначає проведення
необхідних змін у всіх його структурних підрозділах
на різних ієрархічних рівнях. Для проведення таких
змін на підприємстві формується відповідна кон"
цепція управління процесами реструктуризації і
здійснюється вибір адекватних інструментів і ме"
ханізмів для забезпечення її ефективної реалізації з
урахуванням галузевих особливостей функціону"
вання підприємства. При цьому результативність
структурних перетворень залежить від багатьох фак"
торів, основними з яких є готовність підприємства
до майбутніх змін і наявність управлінського персо"
налу, здатного формувати та реалізовувати від"
повідні проекти і програми, які передбачають ви"
Проблемы управления производством
ЭКОНОМИКА И ПРАВО94 2009, №2
робничо"технічні, організаційно"економічні,
фінансово"господарські і правові зміни.
Особливу актуальність завдання щодо форму"
вання відповідної концепції реструктуризації, а та"
кож питання, які пов’язані з розробкою і реалізацією
програм і механізмів проведення структурних пере"
творень, мають для вугільної галузі, яка є важливою
складовою в забезпеченні енергетичної безпеки краї"
ни і яка протягом тривалого періоду знаходиться у
кризовій ситуації. При цьому реструктуризація ву"
гільної галузі більшістю вчених і практиків розгля"
дається як основна умова забезпечення стійкої і зба"
лансованої роботи вуглевидобувних підприємств.
Як показали дослідження, питання структурних
перетворень вугільної промисловості є актуальними
не тільки для України, а й для більшості вуглевидо"
бувних країн світу [1–3]. У країнах Східної Європи
реструктуризацію вугільної галузі розпочато ще у 50"х
роках минулого сторіччя, а її результати свідчать про
можливості подолання кризових явищ у вугільній
галузі і вирішення завдань енергозабезпечення краї"
ни. Проблеми проведення змін у вугільній галузі
України знайшли відображення в численних пуб"
лікаціях фахівців, які досліджують особливості про"
ведення структурних перетворень на вуглевидобув"
них підприємствах країни і пропонують різні анти"
кризові заходи [4–7].
Як один із перспективних напрямів реструкту"
ризації фахівцями визначається приватизація вугле"
добувних підприємств. Однак на теперішній час при"
ватизовані найбільш привабливі шахти, а у власності
держави знаходяться різні за економічним станом
вугледобувні підприємства, більшість з яких не ма"
ють можливості забезпечити збалансовану і стабіль"
ну роботу і потребують проведення процедур рест"
руктуризації. Однак проведений аналіз розроблених
програм і більшості наукових публікацій у цьому
напряму дозволяє зробити висновок про те, що про"
цедури реструктуризації в основному реалізуються
вже в умовах діючої кризи, коли постає питання за"
безпечення виживання вуглевидобувних підприємств
на основі реалізації антикризових процедур [8–9]. За
таких умов реструктуризація вуглевидобувних
підприємств на цьому етапі розвитку, як правило,
полягає в закритті шахт, так як підтримка їх функ"
ціонування вимагає значних фінансових ресурсів
[10]. Разом з тим, як показали дослідження, реструк"
туризація вугільної галузі тільки в напряму закриття
шахт, у тому числі і зі значними запасами вугілля, без
достатніх економічних обґрунтувань, зумовлює
значні втрати для національної економіки [11].
Сформована у вугільній галузі ситуація актуалі'
зує вирішення завдань із дослідження особливостей
реструктуризації вуглевидобувних підприємств
Мінвуглепрому України на різних етапах розвитку для
забезпечення їх стабільної і збалансованої роботи, що
і є метою статті.
Як показав аналіз, результати функціонування
вуглевидобувних підприємств багато в чому визнача"
ються напрямом та інтенсивністю впливу факторів
зовнішнього і внутрішнього середовища, які дослі"
джено і знайшли своє відображення в численних пуб"
лікаціях авторів. У залежності від кількості факторів
і ступеня їх впливу, техніко"економічні показники
роботи шахт змінюються в досить широкому діапа"
зоні, що визначає необхідність їх розподілу на од"
норідні групи. Різна кількість груп, які пропонують"
ся авторами, а також кількість шахт, віднесених до
кожної з них, залежать від критеріїв оцінки й завдань,
які вирішуються у процесі дослідження.
Кожне вугледобувне підприємство залежно від
економічного стану і належності до відповідної гру"
пи зумовлює застосування різних процедур реструк"
туризації. При цьому більшість авторів розглядають
реструктуризацію як адаптацію підприємства до зов"
нішнього середовища за допомогою комплексу
організаційно"економічних, правових, технічних за"
ходів, які спрямовані на зміну організаційної струк"
тури і функціональних сфер діяльності підприємства
[12, с. 19]. Відповідно до вугледобувних підприємств
автори пропонують під реструктуризацією розуміти
здійснення робіт із модернізації гірничого господар"
ства, переоснащення гірничо"шахтного обладнання
на нове, сучасне і проведення інших заходів щодо
стабілізації роботи шахти [7, с. 25–26].
Тобто реструктуризація передбачає проведення
змін на вугледобувному підприємстві як на корпо"
ративному, так і функціональному рівнях залежно
від впливу багаточисленних факторів, серед яких
визначається і етап розвитку підприємства.
Життєвий цикл підприємства більшість
фахівців ототожнюють з хвилеподібною моделлю
розвитку й виділяють окремі фази або етапи,
кількість яких коливається від 2 до 8 і визначаєть"
ся завданнями дослідження. Фактична крива цик"
лу розвитку вугледобувного підприємства може
суттєво відрізнятися від її теоретичної моделі, що
зумовлено впливом значної кількості факторів і
особливістю функціонування шахти. У зв’язку з
чим при визначенні процедур і механізмів прове"
дення структурних перетворень на вугледобувно"
му підприємстві пропонується враховувати етап
його розвитку, який опосередковано може визна"
чатися економічним станом шахти та рівнем
відпрацьованості запасів. Проведений аналіз доз"
волив виділити три групи шахт, які знаходяться на
різних етапах розвитку: зростання, насичення, спа"
ду. При цьому шахти, які знаходяться на різних
етапах розвитку, мають свої особливості, що по"
винні бути враховані при формуванні цілей рест"
Проблеми управління виробництвом
ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 952009, №2
руктуризації та виборі стратегічних альтернатив їх
реалізації. У зв’язку з чим була запропонована
відповідна класифікація напрямів реструктуризації
шахт залежно від етапів їх розвитку (рис. 1).
Рис. 1. Класифікація напрямів реструктуризації залежно від етапу розвитку вугледобувного підприємства
Як критерій віднесення вуглевидобувного
підприємства до відповідної групи був використаний
коефіцієнт ефективності роботи шахти, який розрахо"
вувався як відношення собівартості виробництва 1 т
товарної вугільної продукції до ціни її реалізації. Вуг"
левидобувні підприємства, в яких коефіцієнт ефектив"
ності менше одиниці, можна віднести до групи шахт,
що знаходяться на етапі зростання. Шахти, в яких за"
пропонований коефіцієнт коливається в діапазоні
1,01–2, – можуть бути віднесені до другої групи, що
відображує етап насичення. Шахти, в яких собівартість
виробництва 1 т товарної вугільної продукції більш ніж
у два рази перевищує ціну її реалізації, – можна ви"
значити як ті, що знаходяться на етапі спаду.
Відповідно до запропонованої класифікації
проведено аналіз роботи вугледобувних підприємств
Мінвуглепрому України у 2007 р. і здійснено роз"
поділ їх на відповідні групи (табл. 1).
Проблемы управления производством
ЭКОНОМИКА И ПРАВО96 2009, №2
Враховуючи їх економічний стан, як переду#
мову проведення перетворень на цих шахтах, мож#
на розглядати посилення конкурентних переваг,
конкурентоздатності і виробничо#економічного
потенціалу. Основною метою проведення струк#
турних перетворень на цих підприємствах може
бути забезпечення зростання виробництва за раху#
нок максимального використання і збільшення
виробничої потужності шахти.
Концепція реструктуризації, яка пов’язана з
розвитком підприємства в короткостроковій і дов#
гостроковій перспективі, зумовлює формування
відповідних стратегій, що відображають загальні
напрями розвитку шахти. Як базові стратегії ре#
структуризації для цієї групи вуглевидобувних
підприємств можуть бути рекомендовані стратегії
зовнішнього і внутрішнього зростання.
Аналізуючи вугледобувні підприємства другої
групи, які знаходяться на етапі насичення, слід заз#
начити, що у 2007 р. середньорічний обсяг видобут#
ку вугілля на кожній шахті цієї групи становив 303
тис. т, середня собівартість видобутку вугілля сяга#
ла 528 грн/т, а середня ціна реалізації – 343 грн/т.
Як відзначалося, у процесі видобутку вугілля
постійно збільшується глибина гірничих робіт, по#
гіршуються гірничо#геологічні умови, збільшуєть#
ся довжина підготовчих виробок, які необхідно
підтримувати, ускладнюються схеми провітрюван#
ня і транспорту, з’являється необхідність проведен#
ня спеціальних заходів щодо запобігання раптових
викидів вугілля і газу, зниження метановиділення,
що ускладнює роботу всіх підсистем шахти й обу#
мовлює зростання витрат на видобуток вугілля.
Однобічна негативна спрямованість впливу при#
родних факторів виснажує фінансові ресурси шах#
ти, які необхідно витрачати на виконання основ#
них і допоміжних процесів із видобутку вугілля. У
цих умовах вуглевидобувне підприємство знижує
обсяги проведення підготовчих виробок і скорочує
фронт очисних робіт, що веде до погіршення тех#
ніко#економічних показників її роботи. Відсутність
зростання на підприємстві і поступова втрата
стійкості визначає необхідність проведення струк#
турних перетворень. Разом з тим шахти, що знахо#
дяться на цьому етапі розвитку, мають значні запа#
си вугілля, виробничій потенціал і при відповідних
інвестиціях можуть у відносно короткий час забез#
печити стійку і збалансовану роботу.
Як основну мету реструктуризації на цих шах#
тах можна розглядати стабілізацію роботи підпри#
ємства і попередження настання кризи. Відповід#
но до поставленої мети доцільно на основі аналізу
роботи технологічних ланок і підсистем шахти ви#
значити «слабкі» ділянки, що стримують її ефек#
тивну роботу, які в першу чергу можуть стати
Таблиця 1. Порівняльний аналіз питомої ваги
шахт Мінвуглепрому України, що знаходяться
на різних етапах свого розвитку, і обсягів
видобутку вугілля на цих підприємствах
Найменування
показника
Етап
зростання
Етап
насичення
Етап
спаду
1. Питома вага шахт,
які відносяться до
відповідної групи, %
9,02 38,52 52,46
2. Питома вага
видобутку вугілля
шахтами відповідної
групи, %
31,88 50,66 17,46
Аналіз показав, що за результатами роботи у
2007 р. тільки 9 % шахт Мінвуглепрому України
можна віднести до тих, що знаходяться на етапі роз#
витку, але питома вага видобутку вугілля цими шах#
тами становить біля 32 %. У той час більше 52 %
шахт, які знаходяться на етапі спаду, видобувають
лише 17 % вугілля від загального обсягу видобутку
вугілля шахтами Мінвуглепрому України.
Розглядаючи вуглевидобувні підприємства як
об’єкти реструктуризації, слід зазначити їх особли#
вості, які необхідно враховувати при формуванні
механізмів реалізації структурних перетворень.
Шахти, що знаходяться на етапі зростання, ха#
рактеризуються високими техніко#економічними
показниками, стабільною і збалансованою роботою.
Як правило, такі вуглевидобувні підприємства в
умовах кризи рідко стають об’єктами реструктури#
зації через своє стійке економічне становище. Од#
нак слід зазначити, що підприємства, які здійсню#
ють видобуток вугілля, мають відмінну рису, пов’я#
зану з постійним переміщенням фронту очисних
робіт і необхідністю постійних капіталовкладень
для підтримки і розширення виробництва. У міру
відпрацьовування вугільних пластів і поглиблення
гірничих робіт погіршуються гірничо#геологічні
умови і посилюється негативний вплив природних
факторів. Унаслідок чого стійко і рентабельно пра#
цююче вугледобувне підприємство без необхідних
інвестицій для забезпечення простого відтворення
за короткий проміжок часу може погіршити резуль#
тати своєї діяльності і перейти в наступну фазу свого
економічного розвитку.
З огляду на те, що вуглевидобувні підприємства,
які знаходяться на стадії зростання, є лідерами в галузі
і мають значний виробничий потенціал, їх можна роз#
глядати як стратегічні об’єкти, що здатні забезпечити
народно#господарські потреби країни твердим пали#
вом і підтримати економічну безпеку країни.
У 2007 р. середньорічний обсяг видобутку ву#
гілля кожною шахтою, що знаходиться на етапі зро#
стання, становив 815 тис. т, а середня собівартість
видобутку 1 т вугілля – 254 грн/т.
Проблеми управління виробництвом
ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 972009, №2
об’єктами проведення змін. Для реалізації кон#
цепції стабілізації на підприємстві, можуть, обира#
тися стратегії внутрішнього росту. Основним зав#
данням підприємств, що здійснюють реструктури#
зацію на цьому етапі, є пошук джерел фінансуван#
ня. У зв’язку з тим, що шахти цієї групи не при#
вабливі для інвесторів, їх робота, в основному, буде
підтримуватися державою. Основною умовою за#
безпечення збалансованої й усталеної роботи шахт
на етапі насичення є своєчасна й у повному обсязі
фінансова підтримка, що дозволяє відновити
фронт очисних робіт, забезпечити встановлені об#
сяги видобутку вугілля й інші техніко#економічні
показники. При відсутності можливості забезпечи#
ти фінансову підтримку в повному обсязі на вуг#
левидобувному підприємстві поступово будуть
скорочуватися обсяги видобутку вугілля і збільшу#
ватися витрати на його видобуток, що буде спри#
яти погіршенню економічного стану шахти.
Особливість реструктуризації вуглевидобувних
підприємств на цьому етапі розвитку полягає в тому,
що всі перетворення і зміни повинні здійснювати#
ся в період, коли робота шахт фінансово незбалан#
сована. Така ситуація обумовлює залучення значних
обсягів дотацій для досягнення поставлених цілей,
а також знижує вірогідність отримання позитивних
результатів щодо стабілізації роботи шахт і ефек#
тивність використання інвестицій.
Найбільш частіше реструктуризацію проводять
на етапі життєвого циклу вугледобувного підпри#
ємства, який визначається як «спад». Тобто в той
період, коли кризові процеси набули явних ознак і
підприємство не має можливості самостійно забез#
печити стабільне функціонування. Аналіз показав,
що у 2007 р. середній обсяг видобутку вугілля шах#
тами на цьому етапі становив 77 тис. т за рік, а се#
редня собівартість видобутку вугілля перевищувала
1000 грн/т при ціні реалізації вугілля 371 грн/т. Шах#
ти цієї групи характеризуються фінансовою незба#
лансованістю, погіршенням усіх техніко#економіч#
них показників, а також відсутністю потенціалу для
самостійного подолання кризових явищ.
Відсутність фронту очисних робіт, низький рівень
видобутку вугілля і значні витрати на його видобу#
ток потребують проведення суттєвих змін в усіх
підсистемах і технологічних ланках вугледобувного
підприємства, а це, у свою чергу, вимагає значних
обсягів фінансових ресурсів. Функціонування шахт
на цьому етапі підтримується за рахунок державних
дотацій, основна частина яких витрачається на ча#
сткове покриття витрат на собівартість видобутку
вугілля, яка постійно збільшується.
Мета структурних перетворень на цьому етапі
полягає у впровадженні антикризових заходів для
подолання кризових явищ на підприємстві та попе#
редженні банкрутства. При цьому концепцію ре#
структуризації можна визначити як забезпечення
виживання вугледобувного підприємства в умовах
погіршення його економічного стану та посилення
негативного впливу гірничо#геологічних умов від#
працювання вугільних пластів.
Для реалізації мети реструктуризації може вико#
ристовуватися базова стратегія скорочення, яка перед#
бачає пошук напрямів щодо виживання вугледобув#
ного підприємства у короткостроковій перспективі.
За умов наявності на вугледобувному під#
приємстві значних запасів вугілля та інноваційного
потенціалу, який може забезпечити його розвиток
при відповідних обсягах фінансування, а також вра#
ховуючи можливі зміни кон’юнктури на світовому
енергетичному ринку, що передбачають збільшення
ціни на газ, може бути використана стратегічна аль#
тернатива, якою передбачається консервація вугле#
добувного підприємства, вид якої залежить від впли#
ву різних факторів. Стратегія ліквідації повинна ви#
користовуватися лише в тому випадку, коли шахта не
має інноваційного потенціалу розвитку і промисло#
вих запасів вугілля в межах гірничого відводу шахти,
а також коли відсутня можливість збільшення роз#
міру шахтного поля за рахунок резервних ділянок.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що
найбільш ефективно проводити зміни на під#
приємстві і реалізовувати процедури реструктури#
зації не в період прояву кризи, а ще на етапах, коли
шахта стабільно працює і має можливість ефектив#
но використовувати інвестиції. Ефективність вико#
ристання коштів на різних етапах розвитку вугледо#
бувних підприємств розглянемо на основі аналізу
такого показника, як обсяг державних дотацій на 1 т
видобутку вугілля (рис. 2).
Рис. 2. Порівняльний аналіз обсягів державних
дотацій на вугледобувних підприємствах
Мінвуглепрому України, що знаходяться
на різних етапах розвитку
Проблемы управления производством
ЭКОНОМИКА И ПРАВО98 2009, №2
Аналіз показав, що вугледобувні підприємства,
які знаходяться на етапі розвитку, отримують у 10
раз менше державних дотацій на 1 т видобутку вугіл#
ля ніж шахти, що знаходяться на етапі спаду, і в 4
рази менше середнього обсягу дотацій, які виділя#
ються державою для підтримки шахт Мінвуглепро#
му України. При цьому щорічний видобуток вугіл#
ля на цих шахтах у середньому більш ніж у 10 разів
перевищує цей показник, досягнутий на шахтах,
етап розвитку яких визначається як спад. Таким
чином, можна визначити, що підтримка функціону&
вання вугледобувних підприємств, які знаходяться на
етапі спаду, фактично здійснюється за рахунок під&
приємств, що функціонують стабільно, що не дозво&
ляє їм реалізувати наявний виробничо&економічний
потенціал і збільшити обсяги видобутку вугілля.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок,
що реструктуризація вугледобувних підприємств, які
знаходяться на різних етапах розвитку, має від#
мінності, що визначає використання різних стра#
тегій, механізмів та інструментів проведення змін на
підприємстві. Враховуючі ці особливості, запропоно#
вано класифікацію напрямів реструктуризації залеж#
но від етапу розвитку вугледобувного підприємства.
У процесі дослідження визначено також, що прове#
дення змін на шахтах найбільш ефективно проводи#
ти на ранніх етапах їх розвитку – зростання і наси#
чення. Найбільш поширена на теперішній час прак#
тика проведення процедур реструктуризації, які ре#
алізуються після настання кризи, потребує залучен#
ня значно більших обсягів державних дотацій, вико#
ристання яких не дозволяє суттєво поліпшити еко#
номічну ситуацію на вугледобувних підприємствах і
забезпечити їх стабільне функціонування.
Література
1. Ямпольская И. Л. Опыт реструктуризации
угольной промышленности в странах мира / Ямполь#
ская И. Л. // Теория и практика управления. – 2005. –
№ 4. – С. 44–58.
2. Амитан В. Н. Экономико#политические и со#
циальные проблемы реформирования угольной про#
мышленности за рубежом / Амитан В. Н., Кикле#
вич Ю. Н. // Уголь Украины. – 2004. – № 1. – С. 52–55.
3. Алымов В. А. Обобщение опыта зарубежных
стран по реструктуризации угольной промышленно#
сти / В. А. Алымов, Л. Н. Гарбузенко, Н. Н. Богатырен#
ко. – Донецк : ИЭП НАН Украины, 1998. – 24 с.
4. Амоша О. І. Перспективи розвитку та реформу#
вання вітчизняної вугільної промисловості на фоні світо#
вих тенденцій / О. І. Амоша, А. І. Кабанов, Л. Л. Стари#
ченко. – Донецьк : ІЄП НАН України, 2005. – 32 с.
5. Залесов М. Д. Реструктуризация в угольной отрас#
ли и ее последствия / Залесов М. Д., Охременко А. Ф. //
Регіональні перспективи. – 2003. – № 4–5. – С. 8–10.
6. Экономические проблемы реформирования
угольной промышленности / А. И. Амоша, Ю. П. Ящен#
ко, А. И. Чиликин, Л. Н. Рассуждай. – Донецк : ИЭП
НАН Украины, 2002. – 60 с.
7. Реструктуризация угольной отрасли Украины –
путь к корпоративному управлению : монография /
Б. Г. Грядущий, С. Я. Петренко, В. Г. Агеев, В. Б. Гряду#
щий, Н. А. Алиев, В. А. Чернова ; под ред. В. С. Тополо#
ва. – Донецк : ООО «Юго#Восток, Лтд», 2005. – 384 с.
8. Адамов Б. И. Проблемы вывода из кризиса
угольной промышленности Украины на региональном
уровне / Б. И. Адамов, Л. Н. Рассуждай. – Донецк :
ИЭП НАН Украины, 1998. – 24 с.
9. Антикризисное управление деятельностью ан#
трацитовых шахт : монография / А. И. Амоша,
Я. В. Дробот, Ю. Б. Скаженик, И. Н. Лещенко. – До#
нецк : ИЭП НАН Украины, 2006. – 84 с.
10. Брайнин Л. Ликвидация неперспективных
шахт / Брайнин Л., Гребенникова Л. // Бизнес#ин#
форм. – 1997. – № 15. – С. 50–52.
11. Лященко О. Ф. Економічні витрати від до#
строкового закриття вугільних шахт / Лященко О. Ф. //
Уголь Украины. – 2001. – № 5. – С. 22–24.
12. Отенко И. П. Организационно#экономичес#
кий механизм реструктуризации предприятия : науч#
ное издание / И. П. Отенко, Н. А. Москаленко. –
Харьков : Изд. ХНЭУ, 2005. – 216 с.
Подано до редакції 20.04.2009 р.
|