Основні напрями вдосконалення законодавства України у сфері соціального захисту населення

Розглянуто існуюче в Україні законодавство у сфері соціального захисту населення, що визначає правові, економічні та організаційні основи формування й реалізації системи соціальної допомоги населенню. Визначено основні недоліки існуючої законодавчої бази та запропоновано відповідні пропозиції щодо ї...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Бурлуцький, С.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2009
Schlagworte:	Проблеми розвитку законодавства України
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5164
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Основні напрями вдосконалення законодавства України у сфері соціального захисту населення / С.В. Бурлуцький // Економіка та право. — 2009. — № 2. — С. 67-73. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-5164
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-51642010-01-13T12:00:46Z Основні напрями вдосконалення законодавства України у сфері соціального захисту населення Бурлуцький, С.В. Проблеми розвитку законодавства України Розглянуто існуюче в Україні законодавство у сфері соціального захисту населення, що визначає правові, економічні та організаційні основи формування й реалізації системи соціальної допомоги населенню. Визначено основні недоліки існуючої законодавчої бази та запропоновано відповідні пропозиції щодо її вдосконалення. Рассмотрено существующее в Украине законодательство в сфере социальной защиты населения, определяющее правовые, экономические и организационные основы формирования и реализации системы социальной помощи населению. Определены основные недостатки существующей законодательной базы и предложены соответствующие предложения по ее совершенствованию. The article considers the present Ukrainian legislation in the sphere of social protection of the population. It defines legal, economic and organizational bases for formation and realization of the system of social help to the population. The basic drawbacks in the existing legislative base are defined and corresponding proposals on its perfection are offered. 2009 Article Основні напрями вдосконалення законодавства України у сфері соціального захисту населення / С.В. Бурлуцький // Економіка та право. — 2009. — № 2. — С. 67-73. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1681-6277 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5164 336.14 uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми розвитку законодавства України Проблеми розвитку законодавства України
spellingShingle	Проблеми розвитку законодавства України Проблеми розвитку законодавства України Бурлуцький, С.В. Основні напрями вдосконалення законодавства України у сфері соціального захисту населення
description	Розглянуто існуюче в Україні законодавство у сфері соціального захисту населення, що визначає правові, економічні та організаційні основи формування й реалізації системи соціальної допомоги населенню. Визначено основні недоліки існуючої законодавчої бази та запропоновано відповідні пропозиції щодо її вдосконалення.
format	Article
author	Бурлуцький, С.В.
author_facet	Бурлуцький, С.В.
author_sort	Бурлуцький, С.В.
title	Основні напрями вдосконалення законодавства України у сфері соціального захисту населення
title_short	Основні напрями вдосконалення законодавства України у сфері соціального захисту населення
title_full	Основні напрями вдосконалення законодавства України у сфері соціального захисту населення
title_fullStr	Основні напрями вдосконалення законодавства України у сфері соціального захисту населення
title_full_unstemmed	Основні напрями вдосконалення законодавства України у сфері соціального захисту населення
title_sort	основні напрями вдосконалення законодавства україни у сфері соціального захисту населення
publisher	Інститут економіко-правових досліджень НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Проблеми розвитку законодавства України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5164
citation_txt	Основні напрями вдосконалення законодавства України у сфері соціального захисту населення / С.В. Бурлуцький // Економіка та право. — 2009. — № 2. — С. 67-73. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT burlucʹkijsv osnovnínaprâmivdoskonalennâzakonodavstvaukraíniusferísocíalʹnogozahistunaselennâ
first_indexed	2025-07-02T08:19:10Z
last_indexed	2025-07-02T08:19:10Z
_version_	1836522511680929792
fulltext	Проблеми розвитку законодавства України ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 672009, №2 20. Никругаева Т. Стандарты в повседневной жиз� ни [Электронный ресурс] / Т. Никругаева. – Режим до� ступа : http://www.stapravda.ru. 21. Анашкин Г. З. Некоторые вопросы уголовной ответственности за выпуск недоброкачественной, не� стандартной и некомплектной продукции / Г. З. Анаш� кин. – М., 1972. – 285 с. 22. Руководство к познанию действующихъ рус� скихъ государственныхъ, гражданскихъ, уголовныхъ, полицейскихъ законовъ / сост. О. Проскуряков. – СПб., 1854. – 359 с. 23. Систематический Свод узаконений, распоря� жений министерства финансов и разъяснений Прави� тельствующего Сената по казенной продаже питей / сост. А. А. Евреинов. – М., 1901. – 429 с. 24. Савельева М. В. К вопросу о функциях поли� ции России начала XX века / Савельева М. В. // Ис� тория государства и права. – 2003. – № 1. – С. 51–59. 25. Плаксин И. Местных ярмарок краски / Плак� син И. // Городские известия. – 2002. – 17 дек. – С. 10. 26. Богдан В. В. История становления законода� тельства о защите прав потребителей и практики его применения в России : дис. ... к. ю. н. / Богдан В. В. – Курск, 2006. – 193 с. 27. Российское законодательство Х–ХХ веков. Т. 8. / под ред. Б. В. Вилевского. – М. : Юрид. Лит., 1991. – 517 с. 28. Красницкая Е. С. Гигиена общественного пита� ния / Е. С. Красницкая. – М. : Экономика, 1973. – 156 с. 29. Арбитраж в Советском хозяйстве / сост. В. Н. Можейко, З. И. Шкундин. – М. : Изд�во Миню� ста СССР, 1948. – 665 с. 30. О народнохозяйственном плане на 1937 г. : Постановление ЦИК и СНК СССР от 29 марта 1937 г. // СЗ СССР. – 1937. – № 24. – Ст. 98, разд 1, п. 3. 31. О создании Всесоюзного комитета по стандар� тизации при СНК СССР: Постановление СНК СССР и ЦК ВКП(б) от 09.07.1940 г. // СП СССР. – 1940. – № 20. – Ст. 485. 32. Об утверждении инструкции Госарбитража при СНК СССР о порядке и сроках предъявления претензий при поставке товаров ненадлежащего каче� ства одними государственными, кооперативными и общественными организациями другим : Постановле� ние СНК СССР от 29.08.1939 г. // СП СССР. – 1939. – № 51. – Ст. 428. Представлена в редакцию 03.08.2009 г. © С. В. Бурлуцький, 2009 УДК 336.14 С. В. Бурлуцький, канд. екон. наук, доцент, Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ У сучасному ринковому господарстві система соціального захисту населення є невід’ємним еле� ментом державного регулювання економіки. Ступінь ефективності соціальних програм не тільки обумовлює зростання добробуту суспіль� ства, але є однією з умов підвищення якості тру� дових ресурсів, а отже і чинників інтенсивного економічного зростання. Для ефективної реалізації системи соціального захисту потрібні не тільки фінансові ресурси, але й відповідна нормативно� правова база. Головною проблемою цього процесу є недосконалість та, під час, суперечливість існу� ючих законів, інструкцій і постанов. Економічні, соціальні та правові основи побудови системи соціального захисту населення детально розг� лянуто сучасними дослідниками і вченими як на дер� жавному, так і регіональному рівнях. За останній час комплексне дослідження правових аспектів аналізова� ної проблеми проведено під керівництвом професора В. Ф. Опришка [1], економічні складові формування базових соціальних стандартів піддалися критичному аналізу в роботах Національного інституту стратегічних досліджень [2]. У межах підготовки стратегії монетизації соціальної грошової допомоги в Україні Центром еко� номічних та соціальних досліджень (CASE) проаналі� зовано досвід аналогічних реформ у Росії [3]. Проблемы развития законодательства Украины ЭКОНОМИКА И ПРАВО68 2009, №2 Ситуація з реалізацією державних соціальних програм в Україні ускладнюється розгортанням світової фінансової кризи, яка обумовила катаст� рофічні темпи падіння реального сектора економіки, колапс фінансово�кредитної системи та інші призна� ки рецесії. Для підтримки антикризових заходів і от� римання кредитної програми stand�by уряд України вимушений був підписати відповідний меморандум з місією МВФ. Згідно з розділом «В» меморандуму передбачається відтермінування на два роки підви� щення прожиткового мінімуму та соціальних транс� фертів або обмеження їх зростання у 2009 р. не більше індексу інфляції [4]. Такі складні умови для реалізації системи соціального захисту потребують як норма� тивної, так і організаційної оптимізації та вдоскона� лення відповідних витрат бюджету. Метою статті є дослідження реалізації основних норм законодавства у сфері соціальної допомоги насе* ленню та розробка організаційноекономічних і норма тивних заходів щодо їх вдосконалення та оптимізації. Ринкові перетворення останніх десятиріч при� звели до значного розшарування суспільства за рівнем отримуваного доходу, формування досить великого шару малозабезпечених сімей і одиноких осіб. Із загальної точки зору система соціального захисту населення, як комплекс нормативних ак� тив, форм і методів державного втручання в ринкову економіку, повинна забезпечувати певний рівень добробуту членів суспільства та корегувати майнові диспропорції шляхом перерозподілу національного продукту. У межах теорії людського капіталу безпо� середньо людський капітал визначається як індивід і сукупність його характеристик: здібність до праці, освіта, виховання, фізичне та психічне здоров’я. Цільова функція суспільства відтворення людсько� го капіталу, а отже система соціального захисту, по� винна бути спрямована саме на забезпечення спри� ятливих умов для цього процесу. Елементи соціального забезпечення та соціаль� ної допомоги забезпечують єдність аналізованої системи відтворювання людського капіталу. У ме� жах заходів щодо соціальної допомоги можна виді� лити три основні напрями державного втручання: житлові субсидії, безпосередня соціальна допомога малозабезпеченим прошаркам населення та допо� мога сім’ям з дітьми. Відповідно до цього законо� давчо�нормативні акти у сфері соціальної допомо� ги можуть бути умовно розмежовані та три групи: загальна група нормативних актів, що створює комплекс пріоритетів розвитку людського капіталу і граничних економічних умов реалізації заходів соціального захисту (Конституція України, Закон України «Про державний бюджет України» [5], За� кон України «Про прожитковий мінімум» [6], По� станова КМ України «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих то� варів і наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення» [7], Наказ Міністер� ства праці та соціальної політики України «Про зат� вердження методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги» [8]; нормативні акти, які пов’язані з компенсацією альтернативних втрат (постійних чи тимчасових) при реалізації недостатньо конкурентного людського ка� піталу (Закон України «Про державну соціальну до� помогу малозабезпеченим сім’ям» [9], Закон Украї� ни «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» [10]); нормативні акти, які пов’язані з компенсацією особливих умов відтворення людського капіталу (Постанова КМ України «Про заходи щодо подаль� шого вдосконалення надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово�кому� нальних послуг, придбання скрапленого газу, твер� дого та рідкого пічного побутового палива» [11], Закон України «Про психіатричну допомогу»). У системі формування соціальної допомоги клю� чове місце займає прожитковий мінімум. Згідно «За� кону України про прожитковий мінімум» це вартісна оцінка мінімального набору послуг, непродовольчих товарів і продуктів харчування, необхідних для нор� мального існування людини. Цей нормативний акт доповнюється Постановою Кабінету Міністрів Украї� ни від 14 квітня 2000 р. № 656 «Про затвердження на� борів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів і наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення», якою затверджено нормативи споживання для визначення вартості (рин� кової оцінки) прожиткового мінімуму. Таким чином, якщо людина отримує доход, що дорівнює прожитко� вому мінімуму, то ця сума теоретично достатня для фінансування основних споживчих витрат і не перед� бачає буд�якого заощадження коштів. Згідно зі ст. 3 «Закону України про прожитковий мінімум» набір продуктів харчування та набір непро� довольчих товарів визначаються в натуральних по� казниках, набір послуг – у нормативах споживання не рідше одного разу на п’ять років. Таким чином, нові нормативи необхідно було б встановити у 2005 р. та переглянути у майбутньому 2010 р. Фактично нор� мативи, за якими розраховано прожитковий мі� німум, діють вже 9 р., а це призводить до їх невідпо� відності споживчому кошику, що склався сьогодні. До того ж, нормативи споживання, які закладено у Постанові КМ України [7], не відповідають якісним споживчим характеристикам існуючих товарів і по� слуг і не враховують трансформацію деяких суспіль� них благ у розряд ринкових. Дослідження Національ� ного інституту стратегічних досліджень [2] містять досить повний перелік недоліків, притаманних нор� мативному методу визначення прожиткового мініму� Проблеми розвитку законодавства України ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 692009, №2 му. Пропозиції щодо вдосконалення показника, які запропоновано фахівцями інституту, не змінюють загальної нормативної методології, а тільки передба* чають її корегування. На нашу думку, більш доречним є метод визна* чення мінімального споживчого кошику і прожит* кового мінімуму методом споживчого оптимуму, згідно з яким мінімальний споживчий кошик є сформованим, коли менш якісні товари та послуги починають заміщатися більш якісними. Базою для відповідних розрахунків може стати вибіркове об* стеження витрат домогосподарств. Деякі базові ме* тодологічні рекомендації викладені нами у попе* редніх дослідженнях [12]. Завдання державної системи соціальної допо* моги спрямовано на реалізацію конституційних га* рантій по забезпеченню рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму. У Законі України «Про дер* жавну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» зазначено, що в умовах дестабілізації еконо* мічної ситуації розмір державної соціальної допомо* ги не може перевищувати 75 % рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який затверджується законом про Державний бю* джет. На рис. 1 надано динаміку коефіцієнту гаран* тованого мінімуму. Цей коефіцієнт характеризує співвідношення встановленого гарантованого спо* живчого мінімуму і прожиткового мінімуму. р. р. р. р. р. р. р. р. р. р. р. р. р. р. р. Рис. 1. Динаміка коефіцієнта гарантованого мінімуму Слід зазначити, що за аналізований період макси* мальні значення коефіцієнту гарантованого мінімуму спостерігалися у першому кварталі 2007 р. Починаючи з другого кварталу 2007 р. по 2009 р. коефіцієнт постійно знижувався, що обумовлено більш високими темпами зростання прожиткового мінімуму порівняно з гаран* тованим мінімумом. З урахуванням обмежувального рівня 75 % теоретично у 2009 р. держава може забезпе* чити 15 % (0,75 від 20 %) прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 28,5 % (0,75 від 38 %) для непраце* здатних осіб; 30 % (0,75 від 40 %) для інвалідів та 37,5 % (0,75 від 50 %) для дітей віком до 18 років. Проблемы развития законодательства Украины ЭКОНОМИКА И ПРАВО70 2009, №2 Мінімальний споживчий кошик не відповідає реаліям споживання не тільки структурно, але і за вартісною оцінкою. Прожитковий мінімум буде свідчити про потенціальне підвищення рівня со* ціальної забезпеченості, якщо темпи його зростан* ня будуть перевищувати зростання індексу спожив* чих цін. Результати дослідження динаміки цих по* казників наведено в табл. 1. Таблиця 1. Співвідношення темпів зростання прожиткового та гарантованого мінімуму Показники 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. Темп зростання прожиткового мінімуму працездатні особи 100 106,0 117,1 111,5 112,5 117,8 непрацездатні особи 100 106,2 116,6 110,2 112,3 121,2 інваліди 100 106,2 116,6 110,2 112,3 121,2 діти віком до 6 років 100 105,7 115,9 111,2 112,4 118,5 діти віком від 6 до 18 років 100 105,4 115,6 114,5 112,7 116,1 Індекс споживчих цін 105,2 109 113,5 109,1 112,8 125,2 Темп зростання гарантованого мінімуму працездатні особи 100,0 100,0 125,0 110,0 110,0 109,9 непрацездатні особи 100,0 137,5 127,3 110,7 110,0 110,0 інваліди 100,0 143,8 130,4 110,0 110,0 110,2 діти з віком до 6 років 100,0 137,5 127,3 110,7 110,0 163,3 діти віком від 6 до 18 років 100,0 137,5 127,3 110,7 110,0 205,6 Темп зростання видаткової частини зведеного бюджету 121,6 121,5 146,7 128,0 128,0 135,5 Тільки у 2005 та 2006 роках темп зростання про* житкового мінімуму був вищий за індекс спожив* чих цін (далі – ІСЦ). Деякою мірою цей висновок є умовним, тому що склад мінімального споживчого кошика та набору товарів і послуг, що враховують* ся при розрахунку ІСЦ, не є порівняними. Але за* гальна тенденція відставання прожиткового мініму* му від реальних цін є безсумнівною. Показник гарантованого мінімуму встанов* люється щорічно законом «Про державний бюджет України» і відображає можливості видаткової части* ни бюджету забезпечувати виплати соціальної допо* моги. Як свідчать дані табл. 1, тільки у 2004 р. зрос* тання гарантованого мінімуму перевищувало темп зростання видаткової частини бюджету. В інші роки аналізованого періоду відставання складало в серед* ньому 25 %. Як виняток слід розглядати збільшення гарантованого мінімуму у 2008 р. для дітей віком до 6 років і до 18 років на 163,3 % та 205,6 % відповідно. Для оцінки лагу між фактичним і законодавчо встановленим прожитковим мінімумом проаналі* зуємо динаміку фактичного прожиткового мініму* му основних соціальних і демографічних груп насе* лення. Результати аналізу наведено на рис. 2. З вересня 2008 р. по травень 2009 р. розмір фак* тичного прожиткового мінімуму збільшився для пра* цездатних осіб з 588 грн до 867 грн. За цей же період прожитковий мінімум встановлений законодавчо зріс від 568 до 669 грн. Таким чином, розрив між фак* тичною та нормативною величиною збільшився з 20 до 198 грн. Аналогічна тенденція спостерігається і за іншими демографічними та соціальними групами. Проведені дослідження дозволяють зробити такі висновки: законодавче коригування прожиткового мінімуму характеризується як вартісним (максимально 198 грн), так і часовим (приблизно квартал) лагом по* рівняно з фактичною динамікою прожиткового мініму* му, що призводить до скорочення ефективності програм соціальної допомоги. Також рівень забезпечення про* житкового мінімуму (гарантований мінімум) зростає значно меншими темпами, ніж видаткова частина дер* жавного бюджету, що вказує на скорочення соціальної спрямованості державних витрат. Згідно із Законом України «Про державну со* ціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» для розра* хунку розміру соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям необхідно обчислити різницю між середньомі* сячним сукупним доходом і прожитковим мінімумом для сім’ї. У ст. 5 цього закону розмір державної допо* моги не може бути більшим ніж 75 % прожиткового мінімуму для сім’ї, а в Законі «Про державний бюджет України» розмір державної соціальної допомоги мало* забезпеченим сім’ям встановлюється не більшим за 75 % від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї (гарантованого мінімуму). Таким чином, існує розбіжність у трактуванні одного елементу системи со* ціальної допомоги різними законодавчими актами. Слід зазначити, що рівень забезпечення про* житкового мінімуму (гарантований мінімум) вико* ристовується тільки для визначення розміру держав* ної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, а отже не зрозуміло наявність подвійного перетво* рення: встановлення гарантованого мінімуму, а потім обмеження його до 75 %. Тому доцільним є встановлення не гарантованого мінімуму, а відразу граничного розміру надання соціальної допомоги. Невідповідні фактичному прожитковому мі* німуму норми Законів України «Про державну до* Проблеми розвитку законодавства України ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 712009, №2 р. р. р. р. р. р. р. р. р. р. р. р. р. р. р. р. р. р. р. р. р. Рис. 2. Динаміка фактичного прожиткового мінімуму основних соціальних та демографічних груп населення помогу сім’ям з дітьми» та «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» призводять до скорочення дієвості державної соціальної допомо) ги, а отже виникненню потреби в реалізації додат) кових соціальних програм. Рішенням цієї проблеми є часткове компенсу) вання витрат домогосподарств. Нормативним підґрунтям цього процесу є Постанова КМ України «Про заходи щодо подальшого вдосконалення на) дання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово)комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побу) тового палива». Житлова субсидія надається, якщо місячний розмір плати за житлово)комунальні по) слуги в межах норм користування з урахуванням пільг перевищує обов’язкову частку платежу (15 % або 20 % середньомісячного доходу сім’ї). Отже, саме існування цього нормативного акта вказує на не) відповідність прожиткового мінімуму (вартісної оцін) ки житлово)комунальних послуг) реаліям життя. Для оцінки обсягу фінансування житлових субсидій роз) глянемо динаміку відповідних субвенцій з державно) го бюджету (рис. 3). Аналіз відповідних видаткових статей державно) го бюджету дозволяє стверджувати, що субвенції з дер) жавного бюджету на надання пільг і житлових суб) сидій збільшуються за аналізований період з 3010,236 млн грн до 6598,718 млн грн. Водночас субвенції, які пов’язані з державною допомогою малозабезпеченим сім’ям, сім’ям з дітьми та інвалідам, зростають у знач) но більшому обсязі від 3978 млн грн до 15923,945 млн грн. Для поточного 2009 р. житлові субсидії складають 41,4 % від обсягу соціальної допомоги. Враховуючи те, що державний гарантований прожитковій мінімум у 2009 р. забезпечує покриття від 15 % до 37,5 % прожит) кового мінімуму, то відмова від житлових субсидій та спрямування коштів на виплату соціальної допомоги підвищить забезпеченість прожиткового мінімум від 21,2 % до 53 % за відповідними демографічними та соціальними групами. Ще одним базовим нормативним актом, що обумовлює формування системи соціальної допо) моги є Наказ Міністерства праці та соціальної по) літики України «Про затвердження методики обчис) лення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціаль) ної допомоги». Зв’язок положень цього наказу з основними напрямами формування соціальної до) помоги проілюстровано алгоритмом на рис. 4. Згідно аналізованого наказу (зі змінами від 23.02.2009 р.) алгоритм визначення обсягу допомоги та сукупного доходу отримує циклічний характер. Так, державна соціальна допомога розраховується з урахуванням житлової субсидії і формує сукупний доход, який у свою чергу зумовлює розмір житлової субсидії. Частково це компенсується положенням пункту 5.3: «при зверненні за призначенням декіль) Проблемы развития законодательства Украины ЭКОНОМИКА И ПРАВО72 2009, №2 р. р. р. р. Рис. 3. Динаміка обсягу субвенцій з державного бюджету і Рис. 4. Алгоритм визначення сукупного доходу та його зв’язок з програмами соціальної допомоги кох видів допомоги, розмір яких визначається з ура# хуванням сукупного доходу, до сукупного доходу сім’ї входять розміри призначених на дату звернення заз# начених видів допомоги, крім допомоги, для призна# чення якої обчислюється сукупний дохід» і часовим лагом між отриманням різних видів допомоги [8]. Але фактично можливість виникнення циклу існує, у результаті чого сім’я може отримати надлишкові кошти або навпаки недоотримати відповідну суму. Можливо запропонувати два варіанти розв’язання цієї проблеми. Перший варіант передбачає збережен# ня усіх діючих нормативних актів і організаційної скла# дової надання державної допомоги, введення обов’яз# кової часової регламентації отримання різних видів допомоги. А саме, в першу чергу сім’я отримує усі види належних їй соціальних виплат, і тільки в останню чергу отримує житлову субсидію. Якщо один із видів соціаль# ної допомоги надається під час дії житлової субсидії, то обов’язковим є перерахунок розміру наданої компен# сації витрат на житлово#комунальні послуги. Другий варіант передбачає повну зміну норма# тивної та економічно#організаційної складової си# стеми соціальної допомоги. Житлова субсидія, як елемент соціальної допомоги, повністю скасовуєть# ся, а кошти, що вивільняються. спрямовуються на підвищення виплат згідно Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим Проблеми розвитку законодавства України ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 732009, №2 сім’ям». Одночасно потрібно збільшити розмір по! криття прожиткового мінімуму (гарантований мі! німум), а також розмір прожиткового мінімуму, що надасть малозабезпеченим сім’ям мінімально дос! татні кошти для фінансування своїх витрат. Реалізація другого варіанту потребує значно більше часу та зусиль з боку держави та відповідних установ, але наблизить вітчизняну систему соціального захисту (допомоги) до стандартів розвинутих соціально!орієн! тованих економік. Слід зазначити, що повний перехід до монетизованої системи соціальної допомоги не є абсолютно ефективним, про що свідчить досвід реалі! зації подібних програм у Росії [3]. Отже, потрібно про! вести додаткові методологічні та статистичні досліджен! ня спрямовані на пошук найбільш раціонального спо! собу реформування системи соціального захисту. Висновки. У результаті проведеного дослідження доведено існування низки проблем в організаційно! економічному та нормативному забезпеченні систе! ми соціального захисту населення в Україні. Першо! чергово потрібно ліквідувати недоліки в діючому законодавстві. Відповідні пропозиції наведено в табл. 2. Література 1. Теоретичні та практичні проблеми правового забез! печення соціально!економічного та політичного розвит! ку суспільства і держави : монографія / В. Ф. Опришко, Ф.П.Шульженко, О.О.Гайдулін та ін. ; за заг. ред. В.Ф.Оп! ришка, Ф. П. Шульженка. – К. : КНЕУ, 2006. – 702 с. 2. Пищуліна О. Щодо удосконалення методик ви! значення величини прожиткового мінімуму, індексу споживчих цін та інших соціальних показників в Ук! раїні [Електронний ресурс] / О. Пищуліна. – Режим до! ступу : http : // www.niss.gov.ua/Monitor/mart2009/30.htm. 3. Синицина І. Досвід впровадження реформи монетизації соціальної грошової допомоги в Росії / І. Синицина. – К. : CASE – Polish aid, 2008. – 44 с. 4. Ukraine : First Review Under the Stand!By Arrangement, Requests for Waivers of Nonobservance of Performance Criteria, and Rephasing of Purchases Under the Arrangement — Staff Report // IMF Country Report No. 09/173. – May 2009. – 65 p. 5. Про державний бюджет України на 2009 рік : Закон України від 26.12.2008 р. № 835!VI // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 20. – Ст. 269. 6. Про прожитковий мінімум : Закон України від 15.07.1999 р. № 966!ХIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 38. – Ст. 348. 7. Про затвердження наборів продуктів харчуван! ня, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп насе! лення : Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.2000 р. № 656 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 16. – Ст. 675. 8. Про затвердження методики обчислення сукуп! ного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги : Наказ Мінпраці України від 15.11.2001 р. № 486 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 6. – Ст. 272. 9. Про державну соціальну допомогу малозабез! печеним сім’ям : Закон України від 01.06.2000 р. № 1768!ІІI // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 35. – Ст. 290. 10. Про державну допомогу сім’ям з дітьми : За! кон України від 21.11.1992 р. № 2811!ХІI // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 5. – Ст. 21. 11. Про заходи щодо подальшого вдосконалення надання населенню субсидій для відшкодування ви! трат на оплату житлово!комунальних послуг, придбан! ня скрапленого газу, твердого та рідкого пічного по! бутового палива : Постанова Кабінету Міністрів Ук! раїни від 22.09.1997 р. № 1050 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 39. – С. 17. 12. Бурлуцький С. Методологія формалізації спо! живчих витрат в сучасних умовах / Бурлуцький С., Бурлуцька С. // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 4 (82). – С. 3–11. Подано до редакції 07.07.2009 р. Таблиця 2. Пропозиції щодо вдосконалення діючого законодавства у сфері соціального захисту населення Законодавчий акт Пропозиції щодо змін і доповнень Закон України «Про державний бюджет на 2009 рік» Стаття 54. Термін «рівень забезпечення прожиткового мінімуму» замінити «гранич- ний розмір надання соціальної допомоги» та встановити його на рівні 75 % від відповідних значень грудня 2008 р. Стаття 4. Виключити з абзацу шість фразу «нарахована суб- сидія за спожиті житлово- комунальні послуги» для за- безпечення відповідності На- казу міністерства праці та соціальної політики від 23.02.2009 р. № 76. Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабез- печеним сім’ям» Стаття 5. В першому абзаці замінити фразу «але цей роз- мір не може бути більшим ніж 75 % прожиткового мінімуму» на «але цей розмір не може бути більшим ніж граничний розмір надання соціальної допомоги» Для подальшого реформування системи соціаль! ного захисту населення потрібно розробити методо! логічну базу, яка забезпечить як уніфікацію соціаль! них стандартів, так і підвищення рівня її адресності. Обов’язкового перегляду потребує нормативна ме! тодика встановлення прожиткового мінімуму, її пе! реорієнтація на критерії споживчого оптимуму.

Основні напрями вдосконалення законодавства України у сфері соціального захисту населення

Institution

Ähnliche Einträge