Проблеми управління та регулювання розвитком нафтогазового комплексу
Розглянуто проблеми управління та регулювання розвитком нафтогазового комплексу України. З урахуванням міжнародного досвіду функціонування нафтогазового комплексу в ринкових умовах визначено можливі шляхи розвитку нафтогазового комплексу України, а також запропоновано рекомендації та заходи щодо під...
Збережено в:
Дата: | 2009 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут економіко-правових досліджень НАН України
2009
|
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5171 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Проблеми управління та регулювання розвитком нафтогазового комплексу / І.К. Чукаєва // Економіка та право. — 2009. — № 2. — С.29-32. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-5171 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-51712010-01-13T12:00:43Z Проблеми управління та регулювання розвитком нафтогазового комплексу Чукаєва, І.К. Проблеми підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів Розглянуто проблеми управління та регулювання розвитком нафтогазового комплексу України. З урахуванням міжнародного досвіду функціонування нафтогазового комплексу в ринкових умовах визначено можливі шляхи розвитку нафтогазового комплексу України, а також запропоновано рекомендації та заходи щодо підвищення ефективності його діяльності в майбутньому періоді. Рассмотрены проблемы управления и регулирования развитием нефтегазового комплекса Украины. С учетом международного опыта функционирования нефтегазового комплекса в рыночных условиях определены возможные пути развития нефтегазового комплекса Украины, а также предложены рекомендации и мероприятия по повышению уровня его функционирования в будущем периоде. Problems of management and regulation of the oil-and-gas complex of Ukraine are considered. Taking into account the international experience in functioning of the oil-and-gas complex under market conditions, possible ways of developing the oil-and-gas complex of Ukraine are defined, and the recommendations and measures are given to enhance the level of its functioning in the perspective period. 2009 Article Проблеми управління та регулювання розвитком нафтогазового комплексу / І.К. Чукаєва // Економіка та право. — 2009. — № 2. — С.29-32. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1681-6277 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5171 351.824.11:334.764 uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Проблеми підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів Проблеми підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів |
spellingShingle |
Проблеми підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів Проблеми підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів Чукаєва, І.К. Проблеми управління та регулювання розвитком нафтогазового комплексу |
description |
Розглянуто проблеми управління та регулювання розвитком нафтогазового комплексу України. З урахуванням міжнародного досвіду функціонування нафтогазового комплексу в ринкових умовах визначено можливі шляхи розвитку нафтогазового комплексу України, а також запропоновано рекомендації та заходи щодо підвищення ефективності його діяльності в майбутньому періоді. |
format |
Article |
author |
Чукаєва, І.К. |
author_facet |
Чукаєва, І.К. |
author_sort |
Чукаєва, І.К. |
title |
Проблеми управління та регулювання розвитком нафтогазового комплексу |
title_short |
Проблеми управління та регулювання розвитком нафтогазового комплексу |
title_full |
Проблеми управління та регулювання розвитком нафтогазового комплексу |
title_fullStr |
Проблеми управління та регулювання розвитком нафтогазового комплексу |
title_full_unstemmed |
Проблеми управління та регулювання розвитком нафтогазового комплексу |
title_sort |
проблеми управління та регулювання розвитком нафтогазового комплексу |
publisher |
Інститут економіко-правових досліджень НАН України |
publishDate |
2009 |
topic_facet |
Проблеми підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5171 |
citation_txt |
Проблеми управління та регулювання розвитком нафтогазового комплексу / І.К. Чукаєва // Економіка та право. — 2009. — № 2. — С.29-32. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
work_keys_str_mv |
AT čukaêvaík problemiupravlínnâtaregulûvannârozvitkomnaftogazovogokompleksu |
first_indexed |
2025-07-02T08:19:27Z |
last_indexed |
2025-07-02T08:19:27Z |
_version_ |
1836522529675542528 |
fulltext |
ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 292009, №2
ПРОБЛЕМЫ ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ РЕСУРСОВ
© І. К. Чукаєва, 2009
УДК 351.824.11:334.764 І. К. Чукаєва,
д*р екон. наук,
головний науковий співробітник,
Рада по вивченню продуктивних сил
України НАН України, м. Київ
ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКОМ
НАФТОГАЗОВОГО КОМПЛЕКСУ
Одним з найважливіших стратегічних показ�
ників соціально�економічного розвитку країни є
рівень забезпечення паливно�енергетичними ре�
сурсами. В умовах, коли наявні джерела енерго�
ресурсів і виробничі потужності не повністю
відповідають потребам України, на особливу ува�
гу заслуговують проблеми розвитку власного на�
фтогазового комплексу.
У різних країнах шляхи розвитку та реформу�
вання нафтогазового комплексу в ринкових умовах
мають значні відмінності. Їх аналіз дозволяє знай�
ти багато як негативних, так і позитивних прикладів
форм управління та регулювання галуззю.
Питанням розвитку нафтогазового комплексу
присвячено роботи українських вчених В. Г. Бурла�
ки, О. В. Головаті, М. П. Ковалко, В. О. Бугрова,
П. Ф. Шпака та інших авторів [1–6].
Водночас, не дивлячись на достатньо змістовний
науковий і практичний потенціал, який накопичено
в цій галузі, окремі аспекти цієї проблематики, зок�
рема питання управління та регулювання нафтогазо�
вим комплексом в умовах трансформації економіки,
залишаються ще не достатньо дослідженими.
Метою статті є дослідження проблем управлін*
ня та регулювання нафтогазовим комплексом, що
сприятиме підвищенню ефективності його функціону*
вання та визначенню шляхів його подальшого розвит*
ку як одного з факторів досягнення енергетичної та
економічної незалежності України.
Міжнародний досвід управління нафтогазовим
комплексом показує, що протягом останнього де�
сятиліття в нафтогазовій промисловості світу відбу�
лися значні зміни, які впливають на встановлення
нових орієнтирів, структури та підходів до функці�
онування нафтогазової промисловості та її місця у
світовій економіці.
Тенденції до укрупнення і глобалізації вироб�
ництва чітко відслідковуються сьогодні в різних
сферах світової економіки. У нафтогазовому комп�
лексі вони проявляються особливо чітко.
Основними факторами, які призвели до вище�
зазначених змін у нафтогазовому комплексі, були:
дерегуляція, консолідація, перепади цін і фрагмен�
тація галузі на рівні операційних компаній.
У нафтогазовому комплексі встановлені та фун�
кціонують відкриті та досить вільні ринки. За дани�
ми Європейської комісії, рівень відкритості ринків
складає: в Німеччині –100 %, Великій Британії –
100 %, Італії – 96 %, Фінляндії – 90 %, Ірландій –
75 %, Іспанії – 67 %, Австрії – 49 %, Швеції – 47 %,
Нідерландах – 45 % [7].
За класифікацією, запропонованою в дослі�
дженні Світової Енергетичної Ради (WEC), класи�
фікація країн за станом лібералізації нафтогазового
сектора включає наступні групи країн:
Країни зі значно лібералізованим нафтогазовим
сектором, де лібералізація здійснена давно чи існу�
вала завжди.
Країни з лібералізованим нафтогазовим секто�
ром, де лібералізація здійснена нещодавно.
Країни, в яких лібералізація нафтогазового
комплексу планується чи нещодавно розпочалась.
До даної категорії включені країни, які вже здійсни�
ли чи найближчим часом планують здійснення за�
ходів лібералізації.
Загальною тенденцією для цих країн і в цілому
для країн із перехідною економікою є створення ве�
ликої національної нафтогазової компанії, на яку по�
кладається завдання захисту національних інтересів у
нафтогазовій сфері, у тому числі й окремі функції дер�
жавного регулювання. Аналогічно і в Україні першим
і дуже вчасним кроком у реформуванні вітчизняно�
го нафтогазового комплексу стало створення Націо�
нальної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Це дозволило за відносно короткий термін виріши�
ти такі головні проблеми: закласти у країні основи
цивілізованого ринку енергоресурсів, стабілізувати
рівень видобутку нафти і газу. Але подальший розви�
ток ринкової економіки в України вимагає нових
структурних змін у нафтогазовій галузі.
Проблемы повышения эффективного использования энергетических ресурсов
ЭКОНОМИКА И ПРАВО30 2009, №2
Протягом останніх років відносини власності у
світовому нафтогазовому комплексі зазнали істот�
них змін, характерними аспектами яких є зменшен�
ня впливу держави в секторі нафти та газу, насам�
перед, за рахунок реформування і приватизації дер�
жавних нафтогазових компаній, зростання конку�
ренції на ринку і запровадження такого інструмен�
ту регулювання ринку, як ліцензування.
Найбільш важливим способом зменшення
впливу держави на регулювання нафтогазового
комплексу у країнах з розвиненою ринковою еко�
номікою вважається приватизація. Саме тому ос�
танніми роками була приватизована ENI (Італія).
Здійснюється часткова приватизація національної
нафтогазової компанії Бразилії – Petrobras, на�
прикінці березня 2001 р. парламент Норвегії прий�
няв рішення про часткову приватизацію норвезької
національної нафтогазової компанії – Statoil, а в
червні 2001 р. на біржах були розміщені для прода�
жу перші 18 % акцій цієї компанії.
Слід зауважити, що навіть за умови привати�
зації національних нафтогазових компаній, держа�
ва, як правило, зберігає важелі впливу на таку стра�
тегічну складову економіки, як нафтогазовий ком�
плекс. У деяких країнах це здійснюється шляхом
збереження контрольного або блокуючого пакета
акцій, наприклад, власністю держави є 75 % акцій
компанії Fortum (Фінляндія), 25 % – в компанії
Gasunie (Нідерланди), 51 % – в Norsk Hydro (Нор�
вегія), 36 % – в компанії ENI (Італія) і т. д. В
інших – держава зберігає право вето, має золоту
(спеціальну) акцію, наприклад, у таких компаніях,
як ENI (Італія), Distrigaz (Бельгія), Lattice (Велико�
британія). За звичай, одночасно з початком прива�
тизації у країнах створюються органи державного
регулювання чи значно розширюються повнова�
ження вже існуючих. У Центральній і Західній Європі
всі ринки природного газу регулюються державними
органами. Досвід приватизації великих нафтогазових
компаній свідчить про привабливість приватизації
шляхом продажу невеликих пакетів акцій.
Виходячи з міжнародного досвіду і зважаючи на
стратегічну роль нафтогазового комплексу для на�
ціонального господарства України, сформулюємо
основні принципи управління та регулювання на�
фтогазовим комплексом:
1. Забезпечення інтересів споживачів послуга�
ми енергетики, а саме: забезпечення доступу спожи�
вачів до послуг, достатності обсягу послуг, прийнят�
ності для споживачів вартості та умов надання по�
слуг, що, у свою чергу, має забезпечувати зростання
рівня життя та ефективний розвиток економіки.
2. Забезпечення національної безпеки держави,
зважаючи на те, що енергетична безпека є ключо�
вою складовою системи національної безпеки. За�
безпечення енергетичної безпеки полягає, насампе�
ред, у мінімізації впливу факторів ризику на ста�
більну діяльність енергетичної галузі.
3. Ефективність діяльності підприємств нафтога�
зового комплексу як у розумінні фінансової ефектив�
ності, що забезпечує інтереси суб’єктів нафтогазової
галузі, так і загальноекономічної ефективності, тобто
перевищення суспільних вигод від діяльності галузі
над економічною вартістю використаних ресурсів.
4. Забезпечення можливостей ефективного роз�
витку нафтогазового комплексу, що вимагає балан�
сування інтересів споживачів, з одного боку, та
підприємств галузі, – з іншого, при визначенні на�
прямів і параметрів державного регулювання (зок�
рема, принципів регулювання цін, тарифів і оподат�
кування, узгодження бюджетів різних рівнів щодо
встановлення й фінансування пільг і субсидій окре�
мим категоріям споживачів).
5. Забезпечення можливостей інтеграції України
в Європейське Співтовариство, що вимагає набли�
ження норм і правил функціонування нафтогазово�
го ринку до норм Європейського законодавства.
Досягнення зазначених вище цілей можливе
при послідовному дотриманні певних принципів
здійснення державної політики. До ключових прин�
ципів можуть бути віднесені наступні:
1. Виходячи з того, що політичним вибором для
України є побудова ефективної ринкової економі�
ки, необхідним є послідовний перехід до ринкових
важелів державного регулювання. Використання
ринкових важелів не обов’язково означає зменшен�
ня впливу держави на функціонування галузі. У той
же час важливим є розуміння того, що використан�
ня директивно�командних методів регулювання в
умовах ринкової економіки є однією з основних
причин виникнення конфлікту інтересів, невірних
стимулів, і як наслідок – неефективності.
2. Послідовність, прозорість та прогнозованість
дій державних органів, форм і методів регулювання
суб’єктів нафтогазового комплексу.
3. Поступовість і поетапність здійснення ре�
форм у галузі. Різкі зміни умов функціонування га�
лузі та принципів регулювання можуть нести в собі
значну небезпеку у зв’язку з неможливістю точно�
го прогнозування всіх наслідків. У межах обраної
стратегії реформування існує багато альтернативних
шляхів досягнення намічених цілей, тому кожен
наступний крок має здійснюватись на підставі ана�
лізу ефективності попередніх заходів. У той же час
поетапність не повинна означати зволікання у про�
веденні реформ, яке несе в собі не меншу загрозу,
ніж непродумані заходи з реформування.
4. Кожному заходу з лібералізації діяльності на�
фтогазового комплексу має передувати створення
системи вірних (тобто таких, що відповідають кри�
Проблеми підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів
ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 312009, №2
терію загальноекономічної ефективності та цілям
державної політики) конкурентних та/або регуля�
торних стимулів діяльності суб’єктів нафтогазово�
го ринку. Відсутність вірних стимулів є основною
причиною неефективності, зловживань і корупції.
Таким чином, основним напрямом реформу�
вання нафтогазового комплексу є проведення при�
ватизації, перш за все НАК «Нафтогаз України».
Ефективна й успішна приватизація НАК «Наф�
тогаз України» можлива лише при вирішенні ціло�
го комплексу проблем, серед яких головними є:
розмежування функцій між Компанією та орга�
нами державного управління та регулювання, а також
між Компанією та її дочірніми підприємствами;
реструктуризація зовнішніх боргів;
впровадження економічно обґрунтованих, ви�
ходячи з узгодженого рівня рентабельності, цін на
газ і тарифів на його транспортування;
впровадження необхідних змін у законодавстві,
у тому числі направлених на зменшення податково�
го тягаря;
вдосконалення внутрішньої організаційної
структури Компанії;
створення прозорої системи руху фінансових
коштів і контролю за витратами;
вдосконалення фінансового та управлінського
менеджменту Компанії;
набуття Компанією «позитивного іміджу» як
суб’єкта господарювання.
Вирішення цих проблем потребує певного часу.
Як показує досвід приватизації великих нафтогазо�
вих компаній, етап передприватизаційної підготов�
ки (від прийняття державним органом рішення про
приватизацію до її початку) у світі триває 2–4 роки.
Наприклад, приватизація British Gas тривала 4 роки,
ENI – 2 роки, Distrigaz – 2 роки.
Виходячи з аналізу міжнародного досвіду при�
ватизації великих нафтогазових компаній, необхід�
ності на певний час зберегти за державою значний
вплив на нафтогазову галузь, а також відсутності у
країні і за кордоном достатніх фінансових ресурсів,
приватизацію Компанії слід розпочинати із прода�
жу невеликих пакетів акцій з безумовним збережен�
ням контрольного пакету акцій за державою.
Це дасть змогу:
за умови відсутності на фондових ринках знач�
них коштів залучити внутрішніх і зовнішніх інвес�
торів (у тому числі й дрібних), що дасть змогу в пер�
спективі визначити стратегічних інвесторів;
визначити реальну ринкову вартість акцій Ком�
панії, що не завжди можливо при швидкій прива�
тизації великих пакетів акцій;
поступово підвищувати інвестиційну приваб�
ливість Компанії, що приведе до підвищення вар�
тості акцій.
Органи державної влади застосовують до Ком�
панії здебільшого лише методи корпоративного
управління.
Державний «вплив» на діяльність НАК «Нафто�
газ України» здійснюється шляхом встановлення цін,
податків, встановлення державного замовлення, укла�
дення довгострокових угод про результати діяльності.
Проведення цінової, тарифної та податкової
політики повинно забезпечити отримання під�
приємствами галузі достатніх обсягів коштів, необ�
хідних для розвитку основних напрямів виробни�
чої діяльності Компанії.
Реформування НАК «Нафтогаз України» як єди�
ного майнового комплексу повинно здійснюватися
еволюційним шляхом відповідно до законодавства і
шляхом кропіткої законотворчої роботи. За умови
визнання Україною європейської інтеграції пріори�
тетним напрямом реформування нафтогазового ком�
плексу й майбутня структура нафтогазового комп�
лексу повинна будуватись із врахуванням положень,
встановлених європейським законодавством.
Європейське законодавство в галузі регулювання
нафтогазового комплексу складається з цілого ряду
директив і рішень Європейської Ради та Європарла�
менту, серед яких необхідно згадати Директиву щодо
правил організації внутрішнього ринку природного
газу (т. зв. «Газова директива», 98/30/EC), Директиву
щодо транзиту природного газу по газотранспортних
мережах (91/296/EEC), Директиву щодо прозорості
цін на газ та електроенергію для промислових спожи�
вачів (90/377/EEC), Директиву щодо координації про�
цедур постачання підприємствами водного, енерге�
тичного, транспортного та телекомунікаційного сек�
торів (т. зв. «Utilities Directive», 93/38/EEC).
З метою покращення результатів, які отриму�
ються в нафтогазовому комплексі, використовуєть�
ся найбільш ефективна структура організації, яка
визнана у всьому світі – вертикально інтегровані
компанії, які охоплюють весь шлях просування си�
ровини та готової продукції – від свердловин до
АЗС. У цьому випадку, як правило, великі компанії
можуть концентрувати в одних руках прибуток,
який отримують у різних сферах діяльності, що доз�
воляє створювати сприятливі умови для інвести�
ційної діяльності в тих галузях, які є найбільш рен�
табельними або менш ефективними на даний
термін часу. Наприклад, у Росії за короткий термін
часу були створені нафтові компанії з вертикально
інтегрованою структурою. Саме на ці компанії при�
падає більша частина видобутку, переробки нафти
та реалізації нафтопродуктів [8]. Зараз у нафтовій
галузі Росії діють 7 вертикально�інтегрованих на�
фтових компаній, які включені у всі сфери видобут�
ку вуглеводневої сировини, виробництва та реалі�
зації продуктів переробки. У більшості дочірніх ак�
Проблемы повышения эффективного использования энергетических ресурсов
ЭКОНОМИКА И ПРАВО32 2009, №2
ціонерних товариств вертикально�інтегровані ком�
панії занесені в регіональний реєстр господарських
суб’єктів. У той же час на кожній з указаних стадій
присутній і незалежний учасник ринку. У сфері ви�
добутку нафти працюють біля 140 малих і середніх
виробників з обсягом видобутку біля 10 % від сово�
купного обсягу видобутку нафти у країні [9].
Подальший розвиток НАК «Нафтогаз Украї�
ни» ми бачимо у формуванні на її базі потужної
вертикально�інтегрованої компанії (далі – ВІНК),
з подальшою її трансформацією в універсальну
енергетичну компанію. Це підвищить стабільність
функціонування підприємств Компанії і знизить
собівартість продукції, дасть можливість ефектив�
ного фінансового управління, маневрування капі�
талом, прискорення платіжного й товарного
циклів, можливість гнучкого ціноутворення.
Формування вітчизняної ВІНК створить на�
лежні умови для залучення іноземних інвестиції в
нафтогазовий комплекс України, які сьогодні здатні
забезпечити лише структури рівня транснаціональ�
них корпорацій. При співробітництві із транснаці�
ональними компаніями тільки українська ВІНК
зможе забезпечити національні інтереси держави.
Мета таких міжнародних об’єднань, як правило,
полягає не в економіці та взаємовигідній співпраці
із третіми країнами, а у здійснені на них політичного
впливу. Відслідкувати їх узгоджені дії здатна лише
потужна національна енергетична компанія. Рефор�
мування НАК «Нафтогаз України» як єдиного май�
нового комплексу повинно здійснюватися еволю�
ційним шляхом відповідно до законодавства і шля�
хом кропіткої законотворчої роботи.
Таким чином, можна зробити висновки, що основ*
ними тенденціями управління та регулювання нафто*
газовим комплексом є:
приватизація державних компаній;
лібералізація ринків;
система державного регулювання ринків природ*
них монополій.
Пошук оптимального співвідношення між рин�
ковим саморегулюванням і державним управлінням
у нафтогазовому комплексі триває, і врахування ви�
мог національної безпеки є вирішальним аргументом
для збереження вагомого державного впливу.
Література
1. Бурлака В. Г. Новое в нефтеобеспечении стран
Евросоюза: опыт для Украины / Бурлака В. Г. // Нефть
и газ. – 2001. – № 4. – С. 46–53.
2. Гловаті О. Стан та перспктиви нафтопереробної
промисловості України / Гловаті О. // Економіка Ук�
раїни. – 1997. – № 3. – С. 18–27.
3. Нафта і газ України / за ред. М. П. Ковалко. –
К. : Наукова думка, 1997. – 377 с.
4. Ковалко М. П. Нафтогазовий комплекс. Вагомі
здобутки та перспективи / Ковалко М. П. // Енерго�
інформ. – 1998. – Лютий (2). – С. 14–17.
5. Бугров В. А. Сравнительная эффективность раз�
личних процессов углубления переработки нефти /
Бугров В. А., Храпутская Л. Ф. // Химическая техно�
логия. – 1994. – № 2. – С. 3–7.
6. Шпак П. Ф. Стратегія пошуків родовищ вугле�
воднів і нарощування видобутку нафти та газу в Ук�
раїні / Шпак П. Ф., Крупський Б. Л. // Нафтова і га�
зова промисловість. – 2000. – № 3. – С. 3–8.
7. Бурлака Г. Г. «Рынок нефти и нефтепродуктов на
рубеже ХХI века» / Г. Г. Бурлака, В. О. Зиневич ; под. ред.
Н. С. Герасимчука. – К. : ЗАО «ВИПОЛ», 2003. – 332 с.
8. Энергетическая политика России. Обзор 2004 //
Энергетическая политика. – 2005. – № 6. – С. 77–133.
9. Бурлака В. Г. Трансформация рынков нефти и
газа / В. Г. Бурлака, Р. В. Шерстюк ; под ред. Г. Г. Бур�
лаки. – К. : НАУ, 2005. – 320 с.
Подано до редакції 21.04.2009 р.
|