Творець селекційних шедеврів (До 100-річчя від дня народження С.Х. Дуки)
Наукова громадськість відзначила сторіччя від дня народження знаного українського науковця в галузі селекції і генетики плодових і ягідних рослин, академіка Української академії сільськогосподарських наук Степана Харитоновича Дуки. Саме його наполегливій, копіткій праці завдячує сьогоднішня сільськ...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Schriftenreihe: | №4 |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/521 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Творець селекційних шедеврів (До 100-річчя від дня народження С.Х. Дуки) / А. Курило // Вісн. НАН України. — 2007. — N 4. — С. 69-70. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-521 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-5212008-04-24T12:00:14Z Творець селекційних шедеврів (До 100-річчя від дня народження С.Х. Дуки) Курило, А. Люди науки Наукова громадськість відзначила сторіччя від дня народження знаного українського науковця в галузі селекції і генетики плодових і ягідних рослин, академіка Української академії сільськогосподарських наук Степана Харитоновича Дуки. Саме його наполегливій, копіткій праці завдячує сьогоднішня сільськогосподарська наука виведенню таких нових сортів суниці, як Київська рання № 2, Ювілейна, Українка; черешні — Київська № 2, № 5, № 9; вишні — Уманська скороспілка; яблуні — Ранет Київський, Рубінова Дуки тощо. Але ж для того, щоб виростити новий сорт яблуні, потрібно принаймні чверть століття... 2007 Article Творець селекційних шедеврів (До 100-річчя від дня народження С.Х. Дуки) / А. Курило // Вісн. НАН України. — 2007. — N 4. — С. 69-70. — укp. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/521 uk №4 С. 69-70 Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Люди науки Люди науки |
| spellingShingle |
Люди науки Люди науки Курило, А. Творець селекційних шедеврів (До 100-річчя від дня народження С.Х. Дуки) №4 |
| description |
Наукова громадськість відзначила сторіччя від дня народження знаного українського науковця в галузі селекції і генетики плодових і ягідних рослин, академіка Української академії сільськогосподарських наук Степана Харитоновича Дуки.
Саме його наполегливій, копіткій праці завдячує сьогоднішня сільськогосподарська наука виведенню таких нових сортів суниці, як Київська рання № 2, Ювілейна, Українка; черешні — Київська № 2, № 5, № 9; вишні —
Уманська скороспілка; яблуні — Ранет Київський, Рубінова Дуки тощо. Але
ж для того, щоб виростити новий сорт яблуні, потрібно принаймні чверть
століття... |
| format |
Article |
| author |
Курило, А. |
| author_facet |
Курило, А. |
| author_sort |
Курило, А. |
| title |
Творець селекційних шедеврів (До 100-річчя від дня народження С.Х. Дуки) |
| title_short |
Творець селекційних шедеврів (До 100-річчя від дня народження С.Х. Дуки) |
| title_full |
Творець селекційних шедеврів (До 100-річчя від дня народження С.Х. Дуки) |
| title_fullStr |
Творець селекційних шедеврів (До 100-річчя від дня народження С.Х. Дуки) |
| title_full_unstemmed |
Творець селекційних шедеврів (До 100-річчя від дня народження С.Х. Дуки) |
| title_sort |
творець селекційних шедеврів (до 100-річчя від дня народження с.х. дуки) |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Люди науки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/521 |
| citation_txt |
Творець селекційних шедеврів (До 100-річчя від дня народження С.Х. Дуки) / А. Курило // Вісн. НАН України. — 2007. — N 4. — С. 69-70. — укp. |
| series |
№4 |
| work_keys_str_mv |
AT kuriloa tvorecʹselekcíjnihšedevrívdo100ríččâvíddnânarodžennâshduki |
| first_indexed |
2025-07-02T04:17:43Z |
| last_indexed |
2025-07-02T04:17:43Z |
| _version_ |
1836507320547278848 |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 4 69
Люди науки
Степан Харитонович Ду-
ка народився 10 квітня
1907 року у селі Жовтому
(тепер П’я ти хат ський ра й-
он Дніпропетров ської об-
ласті) в родині залізнично-
го коваля. Вже з юнацьких
років залучився до світу
рослин. Закінчив сіль сько-
господар ський технікум,
а згодом, у 1929 році,
Уман ський сіль сько гос по-
дар ський інститут, де зали-
шився працювати на кафе-
дрі генетики й насінництва
у професора Грюнера асис-
тентом. Згодом він став ас-
пірантом Хар ківського інс-
титуту при кладної ботані-
Наукова громадськість відзначила сторіччя від дня народження знаного ук-
раїнського науковця в галузі селекції і генетики плодових і ягідних рослин, ака-
деміка Української академії сільськогосподарських наук Степана Харитоно-
вича Дуки.
Саме його наполегливій, копіткій праці завдячує сьогоднішня сіль-
ськогосподарська наука виведенню таких нових сортів суниці, як Київ ська
рання № 2, Ювілейна, Українка; черешні — Київська № 2, № 5, № 9; вишні —
Уманська скороспілка; яблуні — Ранет Київський, Рубінова Дуки тощо. Але
ж для того, щоб виростити новий сорт яблуні, потрібно принаймні чверть
століття...
ТВОРЕЦЬ СЕЛЕКЦІЙНИХ ШЕДЕВРІВ
До 100-річчя від дня народження С.Х. Дуки (1907—1960)
Свою дослідницьку робо-
ту С.Х. Дука розпочав з ви-
ведення багаторічного жи та.
І перші ж його експеримен-
ти дали напрочуд позитивні
результати. Свою пер шу при-
горщу зерна молодий уче-
ний висівав в Умані, куди
повернувся у 1938 році й
почав викладати на тій са-
мій кафедрі, де колись нав-
чався й сам. Упродовж кіль-
кох років тривали досліди,
і кожного ро ку жита става-
ло все більше. Тепер його
засівали раз на чотири ро-
ки, а збирали двічі на рік.
Раз — на зерно, вдруге — на
корм худобі.
С.Х. Дука
ки і за два роки успішно захистив наукову
доповідь (звання кандидата наук тоді ще
не було).
Доповідь Степана Дуки щодо його експе-
риментальної роботи було заслухано в Ака-
демії сільськогосподарських наук (м. Хар-
70 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 4
ків). Всесвітньовідомий академік М.І. Ваві-
лов тоді писав: «Дорогий колего! Я бачив
подібні досліди в Америці, в штаті Пенсіль-
ванія, але повинен сказати, що у вас жито
краще. Присилайте роботу — ми надрукує-
мо і збережемо пріоритет за нашою краї-
ною».
Невпинна праця Степана Харитоновича
продовжувалася рік за роком. Після дослід-
ницької роботи з багаторічним житом ним
було експериментально одержано мутації
за допомогою X-променів (рентгенівське
випромінювання) у сочевиці, було роз в’я-
зано проблему добірності насіння тощо.
Пі с ля зустрічі з І. Мічуріним у м. Козлові
вчений починає займатися селекцією но-
вих сортів суниці, яблуні, вишні. Деякий
час потому він мав вже 120 тисяч гібрид-
них рослин. За наполегливу працю і здо-
бутки у царині селекції і рослинництва
йому присвоїли звання кандидата сільсько-
господарських наук, доцента.
Згодом С.Х. Дука переїжджає до Києва і
починає свою роботу в Українському нау-
ково-дослідному інституті плодівництва
(нині це — Науково-дослідний інститут са-
дівництва). Проте нові творчі задуми вче-
ного затьмарили роки Великої Вітчизня-
ної війни. Степан Харитонович іде на
фронт, де бере участь у важких боях у
Заполяр’ї, визволяє Пушкінські Гори... В
одному з боїв його тяжко контузило, але з
війни майор Дука повернувся лише у трав-
ні 1945 року.
У повоєнному житті все треба було по-
чинати спочатку. Він захистив докторську
дисертацію.
У 1949 році Степан Харитонович став
директором Українського науково-дослід-
ного інституту садівництва. Упродовж де-
сяти років він не тільки очолював цю уста-
нову, а й продовжував свої дослідження.
Найчастіше директора можна було побачи-
ти не в його затишному кабінеті, а у полі, в
саду, біля землі, в якій він міг поратися без
утоми.
С.Х. Дука — автор понад 70 наукових
робіт з генетики, селекції та садівництва, і за
кожною з них постає складна, напружена
праця, сповнена сумнівів і перемог. І зви-
чайно ж, багато часу. Бо щоб створити хоча
б один сорт нової смородини, потрібно
п’ятнадцять років! Суниці — десять! А яб-
луні — чверть століття! І яке ж коротке жит-
тя людини.
Помер С. Х. Дука 23 червня 1960 року.
Його заслуги у воєнні часи відзначено
бойовими орденами, медалями. С.Х. Дука —
лауреат Державної премії СРСР (1952), на-
городжений двома орденами Трудового Чер-
воного Прапора, іншими почесними відзна-
ками.
У 1961 році одну з вулиць Києва названо
на честь С.Х. Дуки.
Здається, одного людського життя для такої
праці буває замало. А Степан Харитонович
прожив трохи більше п’ятидесяти.
Алла КУРИЛО
|