Про деякі наслідки підписання Угоди про асоціацію з ЄС для металургії України

Проаналізовано сучасний стан металургійної промисловості країн ЄС і розглянуто основні положення чинного у Євросоюзі «Action Plan for a competitive and sustainable steel industry in Europe». На основі цього визначено головні можливі проблеми та перспективи розвитку металургії України в коротко- та д...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Нікіфорова, В.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2013
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/52345
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Про деякі наслідки підписання Угоди про асоціацію з ЄС для металургії України / В.А. Нікіфорова // Економіка пром-сті. — 2013. — № 3 (63). — С. 137-147. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-52345
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-523452013-12-31T03:22:47Z Про деякі наслідки підписання Угоди про асоціацію з ЄС для металургії України Нікіфорова, В.А. Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проаналізовано сучасний стан металургійної промисловості країн ЄС і розглянуто основні положення чинного у Євросоюзі «Action Plan for a competitive and sustainable steel industry in Europe». На основі цього визначено головні можливі проблеми та перспективи розвитку металургії України в коротко- та довгостроковій перспективі за умови підписання Угоди про асоціацію з ЄС з акцентом на екологічному й сировинному аспекті діяльності галузі. Ключові слова: металургія, Європейський Союз, інтеграція, Угода про асоціацію України з ЄС. Проанализировано современное состояние металлургической промышленности ЕС и рассмотрены основные положения действующего в Евросоюзе «Action Plan for a competitive and sustainable steel industry in Europe». На основе этого определены главные проблемы и перспективы развития металлургии Украины в кратко- и долгосрочной перспективе при условии подписания Соглашения об ассоциации с ЕС с акцентом на экологическом и сырьевом аспекте деятельности отрасли. Ключевые слова: металлургия, Европейский Союз, интеграция, Соглашение об ассоциации с ЕС. The current state of the steel industry in the EU is analyzed. It is revealed that to date, despite the presence of strong competitive advantages in industry, a number of negative trends has seen, which are expressed in the reduction of the volume of production, consumption, exports and imports of steel products, shortage of raw materials, reducing intra-regional marketingof metals, layoffs of workers. Due to the worsening of main performance indicators of EU metallurgy a series of regulations is adopted by the European Commission aimed at solving the most pressing problems. The key documents concerning the general economic, social, resource and environmental issues are “Action Plan for a competitive and sustainable steel industry in Europe”, “Raw Material Initiative”, and “Directive of the European Parliament and of the Council on industrial emissions (integrated pollution prevention and control)”. Based on the consideration of substantiveprovisions of these regulations in this article the problems and prospects of development of metallurgy in Ukraine in the short and long term outlook are given subject to signing the “Association Agreement between the European Union and its Member States, of the one part, and Ukraine, of the other part” with a focus on environmental and raw aspect of the industry. It is revealed that the main risks for the domestic steel industry may lie in the limitation ofsteel products sales, the need to implement a large number of European legal documents, and further consolidation of the role of the Ukrainian raw materials appendage. The main advantage of signing the Agreement for the Ukrainian steel industry consist in likely accelerating the modernization of metallurgical production as to meet European standards in product quality, energy efficiency, and environmental protection. Keywords: metallurgy, the European Union, integration, the Association Agreementwith the EU. 2013 Article Про деякі наслідки підписання Угоди про асоціацію з ЄС для металургії України / В.А. Нікіфорова // Економіка пром-сті. — 2013. — № 3 (63). — С. 137-147. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/52345 339.924:669 (477) uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
spellingShingle	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Нікіфорова, В.А. Про деякі наслідки підписання Угоди про асоціацію з ЄС для металургії України Економіка промисловості
description	Проаналізовано сучасний стан металургійної промисловості країн ЄС і розглянуто основні положення чинного у Євросоюзі «Action Plan for a competitive and sustainable steel industry in Europe». На основі цього визначено головні можливі проблеми та перспективи розвитку металургії України в коротко- та довгостроковій перспективі за умови підписання Угоди про асоціацію з ЄС з акцентом на екологічному й сировинному аспекті діяльності галузі. Ключові слова: металургія, Європейський Союз, інтеграція, Угода про асоціацію України з ЄС.
format	Article
author	Нікіфорова, В.А.
author_facet	Нікіфорова, В.А.
author_sort	Нікіфорова, В.А.
title	Про деякі наслідки підписання Угоди про асоціацію з ЄС для металургії України
title_short	Про деякі наслідки підписання Угоди про асоціацію з ЄС для металургії України
title_full	Про деякі наслідки підписання Угоди про асоціацію з ЄС для металургії України
title_fullStr	Про деякі наслідки підписання Угоди про асоціацію з ЄС для металургії України
title_full_unstemmed	Про деякі наслідки підписання Угоди про асоціацію з ЄС для металургії України
title_sort	про деякі наслідки підписання угоди про асоціацію з єс для металургії україни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/52345
citation_txt	Про деякі наслідки підписання Угоди про асоціацію з ЄС для металургії України / В.А. Нікіфорова // Економіка пром-сті. — 2013. — № 3 (63). — С. 137-147. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT níkíforovava prodeâkínaslídkipídpisannâugodiproasocíacíûzêsdlâmetalurgííukraíni
first_indexed	2025-07-04T14:57:24Z
last_indexed	2025-07-04T14:57:24Z
_version_	1836728764924428288
fulltext	–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 137 2013, № 3 (63) УДК 339.924:669 (477) Віра Анатолівна Нікіфорова, канд. екон. наук Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк ПРО ДЕЯКІ НАСЛІДКИ ПІДПИСАННЯ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС ДЛЯ МЕТАЛУРГІЇ УКРАЇНИ Україна належить до країн, у структурі національного господарства яких традиційно превалюють базові види економічної діяль- ності. Одним із таких видів діяльності є ме- талургійне виробництво. Місце й роль галузі у соціально-економічному розвитку нашої країни протягом багатьох років важко пере- оцінити: за даними Держкомстату України, обсяги її виробництва забезпечують більше 20% українського ВВП, працівники галузі становлять більше 10% загальної кількості зайнятих у промисловості, частка металургії в основних засобах промисловості становить 12-14%, а металопродукція, що виробляєть- ся, є однією з головних статей вітчизняного експорту, займаючи у його структурі від 25 до 45%. Саме факт істотної експортоорієнтова- ності галузі (до 80%) потребує дослідження актуального на сьогодні питання вибору ін- теграційного вектора подальшого розвитку України – європейського або євразійського. Останніми роками з’явилося чимало робіт, що розкривають недоліки та переваги кожно- го із цих напрямів інтеграції, зокрема в еко- номічній сфері [1-8]. Відмінність цих дослід- жень полягає у їх досить дискусійному ха- рактері і значному розходженні думок уче- них та експертів щодо пріоритетності більш тісної взаємодії з Євросоюзом (ЄС) або Мит- ним Союзом (МС). Ураховуючи, що Кабінет Міністрів України 18 вересня 2013 р. схвалив проект «Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами-членами, з іншої сторони» (далі – Угода) [9], доцільно більш детально розгля- нути питання європейського напряму інтег- рації української металургії. Метою статті є визначення основних ризиків і перспектив подальшого розвитку галузі за умови підписання Угоди. Почати досліждення доцільно з аналізу ситуації в металургійній промисловості са- мого Євросоюзу, через те що цей ринок збу- ту є одним з основних для вітчизняних мета- ловиробників (до 25% усього експорту мета- лопродукції), а промислова й торговельна політика ЄС уже зараз суттєво впливає на розвиток галузі в Україні. У випадку ж під- писання Угоди вплив європейської промис- лової політики підсилиться багаторазово й багато в чому стане визначальним для укра- їнської економіки. При цьому ступінь жорст- кості промислової та торговельної політики Євросоюзу щодо власних виробників і пред- ставників із третіх країн залежатиме, у першу чергу, від позитивної або негативної динамі- ки розвитку металургії у європейських краї- нах. За даними Європейської Комісії [10- 12], металургія ЄС має сильні конкурентні позиції на внутрішньому ринку, особливо в сегменті випуску високоякісної продукції з високою доданою вартістю для кінцевих спо- живачів (будівництво, автомобілебудування, аерокосмічна галузь, виробництво електроні- ки, інші підгалузі машинобудування). Конкурентні переваги галузі полягають у високій продуктивності праці та кваліфіка- ції робочої сили, високій якості інноваційної продукції, що випускається, постійному тех- нологічному розвитку виробничих потужно- стей, оптимальній організації виробництва й логістики, наданні високоякісних і своєчас- них послуг. Проте останніми роками металургія ЄС почала стикатися з такими проблемами, як: дефіцит і висока вартість сировинних ресурсів, залежність від імпорту залізорудної сировини, коксу й інших енергетичних ре- сурсів; обмеження експорту сировинних ре- сурсів з боку третіх країн; © В.А. Нікіфорова, 2013 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 138 ISSN 1562-109X 2013, № 3 (63) конкуренція з боку виробників третіх країн, що працюють на основі іншої законо- давчої бази; поява нових конкурентів на світовому ринку (Китай, Бразилія, Індія, країни СНД); жорсткість правил, що стосуються ви- кидів вуглекислого газу (CO2) і відходів, за- побігання й контролю за забрудненням на- вколишнього середовища. Перелічені проблеми призвели до іс- тотного зниження основних показників ді- яльності металургійної галузі країн ЄС-27 (табл. 1), які так і не досягли докризового рівня, хоча про подолання кризи європейські країни заявили ще у 2010 р. Таблиця 1 Динаміка основних показників розвитку металургійної галузі країн ЄС-27 Показники Роки 2012/2007, % 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Обсяг випуску сталі, млн т* 209,7 197,9 138,8 172,9 177,4 168,5 80,4 Обсяг видимого споживання сталі, млн т* 201,3 185,4 121,4 148,1 157,4 142,2 70,6 Обсяг реального споживання сталі, млн т* 191,3 179,7 139,4 145,7 153,4 145,6 76,1 Обсяг видимого споживання сталі на душу населення, кг/чол.* 403,9 371,7 240,7 294,4 310 278,5 69,0 Індекс обсягу виробництва металопродук- ції, % до попереднього періоду 100,6 94,7 72,0 77,4 122,6 94,1 - Кількість працівників, тис. чол.* 406,0 416,2 378,7 367,7 364,1 350,6 86,4 Частка у світовому виробництві сталі, %* 15,6 14,9 11,3 12,2 11,7 10,9 - Частка у світовому споживанні готової металопродукції, %* 16,0 15,2 10,7 11,3 11,1 9,9 - Обсяг експорту металопродукції, млн т* 161,81 155,6 113,4 134,6 146,1 141,5 87,4 Обсяг імпорту металопродукції, млн т* 169,31 162,2 102,6 125,1 144,0 133,3 78,7 Обсяг внутрішньорегіональної торгівлі металопродукцією, млн т* 127,71 119,6 81,8 123,0 108,0 101,8 79,7 Складено та розраховано за даними: * World Steel in Figures 2008-2013 [Електронний ресурс] / World Steel Association. – Режим досту- пу: http://www.worldsteel.org/publications/bookshop.html Євростат [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/ setupModifyTableLayout.do * European Steel in Figures 2008-2012 [Електронний ресурс] / EUROFER. The European Steel As- sociation, 2013. – 20 p. – Режим доступу: http://www.eurofer.org/eurofer/Publications/pdf/2012-ESF.pdf; European Steel in Figures 2007-2011 [Електронний ресурс] / EUROFER. The European Steel Association, 2013. – 20 p. – Режим доступу: http://www.eurofer.org/eurofer/Publications/pdf/2011-ESF.pdf. Особливу стурбованість у влади ЄС спричинило вивільнення майже 55 тис. спів- робітників металургійних компаній за шес- тирічний період і зниження більше ніж на 20% внутрішньорегіональної торгівлі мета- лопродукцією. Також значно впало спожи- вання сталі на душу населення і частка регі- ону в загальносвітовому споживанні готової металопродукції за рахунок швидкого еко- номічного зростання країн, що розвиваються (у першу чергу, Китаю, Індії та Бразилії). Погіршення ситуації на європейському металургійному ринку мало негативні нас- лідки і для українських виробників. Незва- жаючи на те що частка вітчизняних експор- терів, за даними Європейської асоціації ста- леплавильників («EUROFER»), протягом 2007-2012 рр. була практично незмінною й у загальному обсязі європейського імпорту металопродукції становила від 8 до 13%, спостерігалося досить значне зниження обся- гів поставок продукції з України у натураль- ному вираженні (табл. 2). Негативні тенденції в металургійній промисловості ЄС і погіршення її конку- рентних позицій на світовому ринку спону- кали до прийняття Єврокомісією комплексу заходів і рекомендацій щодо відновлення –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 139 2013, № 3 (63) Таблиця 2 Динаміка експорту деяких видів металопродукції з України до країн ЄС1 Показники Роки 2012/2007, % 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Обсяг експорту чавуну, тис. т 1085,9 638,2 253,0 467,2 795,4 587,1 54,1 Обсяг експорту напівфабрикатів із заліза та нелегованої сталі, тис. т 3622,6 3855,4 1766,1 3517,2 3700,3 2934,9 81,0 Обсяг експорту плоского прокату з нелегованої сталі (з покриттям та без покриття), тис. т 1343,8 1310,9 924,5 1692,2 2282,9 1660,7 123,6 Обсяг експорту кутиків, фасонних і спеціальних профілів із заліза та нелегованої сталі, тис. т 117,7 101,4 17,6 16,3 31,7 62 52,7 Обсяг експорту виробів з легованої сталі, тис. т 215,5 174,1 125,4 148,8 230,5 109,2 50,7 1 Складено та розраховано за даними: Експорт-Імпорт товарів за січень-грудень 2007-2012 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/. металургійної промисловості у Європі, що знайшли відображення у «Плані дій щодо конкурентоспроможності та стабільності сталеливарної промисловості у Європі» («Action Plan for a competitive and sustainable steel industry in Europe», або «Steel Action Plan») [16]. Цей План був схвалений як «EUROFER», так і більшістю металовироб- ників [17]. Перед прийняттям «Steel Action Plan» було проведено три Круглих столи високого рівня (High-level Round Table – HLR), прис- вячених діяльності сталеливарної промисло- вості, на яких обговорювалися виклики, що стоять перед металургією ЄС, її конкурентні позиції та переваги, а також конкретні полі- тичні рекомендації для ЄК [18], які практич- но в повному обсязі увійшли до згаданого документа. Значну увагу під час проведення HLR було приділено питанням підвищення енер- гоефективності в галузі, якнайшвидшому поширенню у третіх країнах європейських стандартів у сфері викидів парникових газів, збереження у найближчій перспективі ви- робничих потужностей і відповідно персона- лу на підприємствах «ArcelorMittal» у Бельгії та Франції (усього компанія забезпечує у ЄС 90 тис. робочих місць), а в майбутньому більш ефективної перекваліфікації металур- гійних кадрів за рахунок використання кош- тів Європейського соціального фонду (ESF). Також багато учасників Круглого столу ви- словилися за необхідність використання більш серйозних захисних заходів у торгове- льній політиці ЄС і доцільність посилення державної підтримки розвитку металургії. Щоправда, остання пропозиція знайшла тіль- ки часткове відображення у «Steel Action Plan» у частині непрямих заходів державного регулювання [19], бо реструктуризація про- мисловості у Європі, розпочата у 80-х роках, показала, що у сталеливарній галузі втручан- ня держави є не найкращим виходом для під- вищення життєздатності компаній, і допомо- га має бути обмежена використанням фінан- сових коштів певних європейських фондів для вирішення деяких соціальних питань і проведення НДДКР [10]. Для визначення можливого впливу промислової політики Євросоюзу у сфері металургії на розвиток цього виду економіч- ної діяльності в Україні доцільно більш до- кладно розглянути основні висновки та ре- комендації щодо різних напрямів діяльності галузі, поданих у «Steel Action Plan». Документ складається з трьох основ- них розділів, що стосуються стану металур- гійної промисловості у Європі, аналізу світо- вого ринку сталі й технологічних розробок сталеплавильників, щоб здійснити ряд до- сліджень щодо стану та політики в галузі [13-15]. Результатом досліджень галузі є план дій щодо її подальшого розвитку в –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 140 ISSN 1562-109X 2013, № 3 (63) коротко-, середньо- і довгостроковій перспе- ктиві. У свою чергу, план дій стосується та- ких сфер діяльності металургії, як правове регулювання, підвищення попиту на сталь, забезпечення рівних умов на міжнародному рівні (умови торгівлі й доступ до сировини), екологічна політика та підвищення енергое- фективності, інновації та соціальна сфера. Укладачі документа звертають увагу на те, що сталь, імовірно, і в майбутньому за- лишиться ключовим конструкційним матері- алом, знаходячи застосування в різних галу- зях економіки. При цьому ринкову нішу єв- ропейських країн вони вбачають у виробниц- тві інноваційної високоякісної продукції з високою доданою вартістю, хоча обмежен- нями тут служать інтенсивна конкуренція, обмежений обсяг попиту та потреба значних інвестицій у дослідження й розробки і спеці- альне устаткування. Як технологічні драйвери розвитку га- лузі розглянуто пріоритетне використання електродугових печей, що працюють на ме- талобрухті, а не на залізорудній сировині; розгортання виробництва заліза прямого від- новлення, при якому використовується при- родний газ, а не кокс; а також застосування проривних технологій для скорочення вики- дів CO2, у тому числі промислових установок уловлювання та зберігання вуглецю (CCS) [16, с. 4-5]. У розділі, присвяченому підвищенню попиту на сталь, наведено дані про наявність надлишкових металургійних потужностей у всьому світі (більше 540 млн т, з яких майже 200 млн т знаходиться у Китаї) і країнах ЄС (близько 80 млн т). Відзначається, що попит на металопродукцію у Євросоюзі залежить від економіко-фінансового стану кількох ос- новних галузей, у першу чергу, будівництва й автомобілебудування (їх сукупна частка у споживанні металу становить близько 40%), а також виробництва електричного й елект- ронного устаткування. Тому ЄК рекомендує продовжувати розвивати ключові метало- споживаючі галузі, зокрема, на основі рані- ше прийнятих програм «CARS 2020» і «Sustainable Construction» [16, с. 7-8]. Дуже велику увагу європейська влада приділяє забезпеченню рівних умов торгівлі й доступу до сировинних ресурсів на міжна- родному рівні. Стурбованість ЄС викликає використання захисних заходів з боку третіх країн: введення експортних обмежень і ви- візних митних зборів на сировину в Індії, Китаї, Росії, Єгипті; використання процедур ліцензування на ринках Індії та Індонезії; інвестиційні обмеження та переваги закупі- вель металопродукції в національних вироб- ників у Китаї та США відповідно. Одним з основних інструментів досяг- нення рівних умов торгівлі для європейських металургійних компаній на світовому ринку Європейська Комісія вважає укладання дво- сторонніх торговельних угод, зокрема угод про вільну торгівлю [16, с. 11]. У «Steel Action Plan» відзначено потре- бу забезпечення доступних цін і постачань енергії та енергоносіїв, де основну увагу має бути приділено продовженню досліджень і підтримці інновацій у сфері енергетичних технологій (програма «Horizon 2020») і пода- льшій диверсифікації видів, джерел і марш- рутів постачань енергоресурсів. При цьому акцентується увага на тому, що енергоємні виробництва (EII) є також дуже капіталоєм- ними із середнім інвестиційним циклом від 20 до 30 років, тому для зниження інвести- ційних ризиків шляхом забезпечення перед- бачуваності енергетичних витрат доцільним є укладання довгострокових контрактів між постачальниками та споживачами електро- енергії [16, с. 13]. Значну увагу приділено екологічному аспекту діяльності металургійної промисло- вості ЄС. Особливо важливим тут є необхід- ність вкладання істотного обсягу додаткових інвестицій у розробку й упровадження абсо- лютно нового обладнання й технологій (осо- бливо після 2035 р.), тому що їх сьогодніш- ній рівень на найбільш ефективних європей- ських металургійних заводах близький до своїх фізичних меж і вже не може забезпечи- ти подальшого зниження викидів діоксиду вуглецю [16, с. 13-14]. Для сприяння інноваціям у металур- гійній промисловості ЄК, зокрема, пропонує: розглянути й підтримати (у рамках програми «Horizon 2020») відповідно до чинних правил державної допомоги дослі- дження і розробки, демонстраційні й експе- риментальні проекти нових екологічно чис- –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 141 2013, № 3 (63) тих, ресурсо- та енергозберігаючих техноло- гій, які перебувають у стадії підготовки; здійснювати міжнародне співробітниц- тво в дослідницьких проектах у добувній промисловості, реалізація яких сприятиме підвищенню конкурентоспроможності Євро- пи та доступу до ринку; зосередити фінансову підтримку не тільки на стадії дослідження, а більшою мі- рою на фазі пілотування проекту [16, с. 19- 20]. У розділі, присвяченому соціальним питанням розвитку металургії ЄС, відзначе- но, що підтримка працівників не повинна перешкоджати будь-якій необхідній реструк- туризації та виведенню надлишкових потуж- ностей. У документі акцентується увага, що робоча сила у галузі переживає безпрецеден- тні зміни. Вікова структура в більшості євро- пейських сталеливарних компаній така, що більше 20% від її сьогоднішнього фактично- го складу піде з металургії до 2015 р., ще 30% – до 2025 р. Отже, металургійна проми- словість повинна мати змогу залучити моло- дих і творчих співробітників задовго до кон- кретних операцій з реструктуризації, мінімі- зуючи їх майбутній вплив [16, с. 20]. Таким чином, «Action Plan for a com- petitive and sustainable steel industry in Europe» – це комплексний документ, що охоплює практично всі аспекти діяльності металургії країн Євросоюзу. Україні в контексті реалізація цього нормативно-правового акта слід зважати на можливість подальшого «звуження» євро- пейського ринку збуту металопродукції вна- слідок першочергової підтримки металови- робників ЄС (навіть за умови впроваждення лише непрямих заходів), а також на те, що потенційне підписання Угоди про асоціацію не означає автоматичного членства нашої країни у Євросоюзі, тому вона й надалі за- лишатиметься «третьою стороною» та відчу- ватиме вплив захистних заходів з боку країн- членів ЄС. Зниження обсягів збуту української металопродукції на європейський ринок, не- гативна динаміка розвитку металургійної промисловості країн ЄС і вжиті заходи щодо подолання цих негативних тенденцій з боку влади Євросоюзу викликають потребу більш детально проаналізувати деякі можливі ризи- ки від підписання Угоди. У документі питанням розвитку про- мисловості, й металургійної галузі зокрема, прямо присвячено тільки дві глави: Глава 10 – «Політика у сфері промис- ловості та підприємництва» (ст. 378-380); Глава 11 – «Співробітництво у видобу- вній та металургійній галузі» (ст. 381-382) [9, с. 197-198]. При цьому передбачається, що проми- слова політика буде спрямована, у першу чергу, на поліпшення умов підприємницької діяльності для всіх суб’єктів господарювання з особливою увагою до малих і середніх під- приємств (МСП). Планується також обмін інформацією та досвідом у сфері комерціалі- зації НДДКР, спрощення й раціоналізації но- рмативно-правового регулювання, сприяння розширенню контактів між підприємствами України і ЄС та їх органами влади. Таким чином, у цій Главі практично не зачіпаються питання функціонування вели- ких підприємств, а також відсутні конкретні напрями реструктуризації та модернізації промисловості. Однак варто звернути увагу на те, що співробітництво у сфері промисло- вості та підприємництва стосуватиметься такої сфери, як охорона навколишнього се- редовища. Для подальшого розвитку української металургії цей пункт є одним із найважливі- ших. Питання екології у Європі є пріоритет- ними в усіх сферах господарської діяльності. У «Steel Action Plan» особливо підкреслю- ється, що для підвищення конкурентоспро- можності сталеливарної галузі ЄС необхідне єдине «ігрове поле» у кліматичній політиці, тому що треті країни за рахунок більш м’яких екологічних вимог до виробництва одержують конкурентну перевагу, що дозво- ляє занижувати видатки на випуск продукції [16, с. 13-14]. Тому для забезпечення глобальної су- місності Європейська Комісія, зокрема, за- кликає Європейський комітет зі стандартиза- ції якомога швидше завершити стандарти для оцінки викидів парникових газів (ПГ) в енер- гоємних галузях [16, с. 17-18]. Згідно з Додатком XXIX до Глави 6 «Навколишнє природне середовище» Угоди –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 142 ISSN 1562-109X 2013, № 3 (63) про асоціацію з ЄС, Україна зобов’язується поступово (у строк від 2 до 10 років) набли- зити своє законодавство до законодавства Євросоюзу за такими напрямами, як: управління довкіллям та інтеграція екологічної політики в інші галузеві політи- ки; якість атмосферного повітря; управління відходами та ресурсами; якість води й управління відходами, включаючи морське середовище; охорона природи; промислове забруднення та техногенні загрози; зміна клімату та захист озонового ша- ру; генетично модифіковані організми. Усього за цими напрямами Україна має імплементувати положення 41 Директиви, 24 Регламентів та 6 інших нормативних доку- ментів ЄС, які так чи інакше стосуються дія- льності металургії як одного з основних за- бруднювачів навколишнього середовища. Хоча базовим для галузі можна розглядати розділ, присвячений промисловому забруд- ненню та техногенним загрозам. Тут основ- ним нормативно-правовим документом є Ди- ректива про промислові викиди [20], поло- ження якої мають бути імплементовані в українське законодавство протягом двох ро- ків від дня набрання чинності Угодою. Крім цього, мають бути впроваджені положення ще 2 Директив і 1 Регламенту ЄС за період від 2 до 6 років. Співробітництво у видобувній та мета- лургійній галузі також буде зосереджено в основному на обміні інформацією про стан і перспективи їх розвитку. Однак тут варто звернути особливу увагу на потребу поліпшення умов для під- приємництва, обміну інформацією та співро- бітництва щодо неенергетичних аспектів дія- льності цих галузей, пов’язаних, зокрема, з видобутком руд металів і промислових міне- ралів. Для України основний ризик тут поля- гає в тому, що вона може стати постійним сировинним придатком для металургійної промисловості європейських країн, тоді як власна галузь буде відчувати дефіцит сиро- винних ресурсів. Уже на перших сторінках «Steel Action Plan» підкреслюється, що у ЄС «справедли- вий доступ до первинної та вторинної сиро- вини … в умовах конкурентного ринку має вирішальне значення для сталого розвитку чорної металургії» [16, с. 4]. Одне з рішень Єврокомісія вбачає у пріоритетному використанні в металургій- ному виробництві сталевого брухту, тому що він може бути перероблений без втрати клю- чових властивостей. Утилізація 1 т метало- брухту компенсує використання більше 1,2 т залізної руди, 7 кг вугілля та 51 кг вапняку. Виплавка сталі з брухту замість залізорудної сировини знижує витрати енергії приблизно на 75%, використання води – на 40, забруд- нення повітря може бути скорочене до 86, забруднення води – до 76, відходи гірничо- добувної промисловості – до 97%. Тому для полегшення повторного ви- користання й утилізації металобрухту, еколо- гічно оптимізований дизайн кінцевого про- дукту має відповідати такій вимозі, як лег- кість демонтажу та поділу всіх його сталевих компонентів [16, с. 9-10]. Слід зазначити, що останніми роками обсяг споживання сталевого брухту у країнах ЄС знизився майже на 20%, а експорт збіль- шився практично на таку ж величину (табл. 3), що було спричинено загальним спадом у металургійній галузі на тлі світової кризи. Однак для реалізації передбачених у «Steel Action Plan» заходів європейським кра- їнам, швидше за все, доведеться як наростити імпорт цього виду сировини, так і зробити його експорт більш жорстким, про що вже згадується у розглянутому документі (боро- тьба з незаконним вивезенням металобрухту в треті країни). Для України така ситуація є неодно- значною. З одного боку, до останнього часу не спостерігалося жодної тенденції до збіль- шення обсягів експорту українського мета- лобрухту до ЄС. Навпаки, вони постійно скорочувалися, а частка нашої країни у євро- пейському імпорті цієї сировини близька до нуля (табл. 3). Тому можливе підписання –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 143 2013, № 3 (63) Таблиця 3 Динаміка торгівлі та споживання металобрухту в ЄС-271 Показники Роки 2012/2007 % 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Обсяг експорту металобрухту, млн т 39,9 42,7 39,6 47,6 49,3 46,8 117,3 Обсяг імпорту металобрухту, млн т 37,7 40,5 28,0 38,7 34,8 31,4 83,3 Обсяг споживання металобрухту, млн т 116,8 111,3 80,9 97,6 100,9 94,1 80,6 Обсяг імпорту металобрухту з України, тис. т 23,1 13,3 21,4 28,4 49,5 11,9 55,5 Частка України в імпорті металобрухту, % менше 0,1 - 1 Складено та розраховано за даними: World Steel in Figures 2008-2013 [Електронний ресурс] / World Steel Association. – Режим доступу: http://www.worldsteel.org/publications/bookshop.html; European Steel in Figures 2008-2012 [Електронний ресурс] / EUROFER. The European Steel Association, 2013. – 20 p. – Режим доступу: http://www.eurofer.org/eurofer/Publications/pdf/2012-ESF.pdf; European Steel in Figures 2007-2011 [Електронний ресурс] / EUROFER. The European Steel Association, 2013. – 20 p. – Ре- жим доступу: http://www.eurofer.org/eurofer/Publications/pdf/2011-ESF.pdf; Експорт-імпорт товарів за сі- чень-грудень 2007-2012 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ Угоди про асоціацію з ЄС не мало б серйозно впливати на розвиток українського ринку сталевого брухту. З іншого боку, подальша лібералізація торгівлі у рамках ЗВТ цілком може призвести до збільшення поставок брухту у європейські країни через те, що Україна не матиме права на законодавчому рівні обмежувати його експорт. Одним із підтверджень припущення щодо можливості закріплення за Україною ролі сировинного придатку є аналіз деяких документів і досліджень ЄС, присвячених ситуації на ринку сировинних ресурсів [21- 22]. У них відзначено зміни, що відбулися на глобальному сировинному ринку за ос- таннє десятиліття, у першу чергу, різке збіль- шення попиту на ресурси у країнах, що роз- виваються (Китай, Індія, Бразилія), і пов’я- заний із цим дефіцит сировини у Євросоюзі, зокрема у металургійній промисловості. Та- кож дослідники виявили, що ціни на різних товарних ринках стали набагато більш взає- мозалежними між собою і з фінансовими ринками. У ситуації, що склалася, влада ЄС ду- же стурбована обмеженнями доступу до си- ровини з боку третіх країн, які спричиняють викривлення та невизначеність у потоках ресурсів (як цінові, так і кількісні). Тому єв- ропейська «Ініціатива щодо сировинних ма- теріалів» («Raw Material Initiative» – «RMI») 2011 р. [22] ґрунтується на таких базових принципах, як: забезпечення рівних умов доступу до ресурсів у третіх країнах; сприяння стійким поставкам сировини з європейських джерел; підвищення ефективності використан- ня ресурсів і заохочення утилізації. Головним недоліком «Raw Material Initiative» фахівці називають відсутність чіт- ких вказівок і конкретних дій щодо подолан- ня ресурсного дефіциту в ЄС, і акцентування уваги тільки на сприянні лібералізації торго- вельної політики та використанні інструмен- тів СОТ при вирішенні суперечок [21, с. 5]. У документі визначений перелік з 14 критичних сировинних матеріалів, які відріз- няються особливо високим ризиком дефіциту пропозиції в найближчі 10 років унаслідок високої концентрації виробництва в декіль- кох країнах і низької взаємозамінності мате- ріалів, і дуже важливі для ланцюжка ство- рення вартості. Цей список має регулярно, кожні 3 роки, оновлюватися, і у 2013 р. є всі передумови включення до нього коксівного вугілля як одного з основних видів сировини при виробництві металопродукції [16, с. 10]. На сьогодні цей перелік уже містить кілька матеріалів, необхідних для виробниц- тва сталевих сплавів, і в цілому включає сурму, берилій, кобальт, флюорит, галій, ге- рманій, графіт, індій, магній, ніобій, метали платинової групи, рідкоземельні метали, тан- тал і вольфрам. Найбільш значущими поста- чальниками перерахованих ресурсів є Китай, Росія, Бразилія, Демократична Республіка Конго, а за деякими позиціями також США, Австралія, Індія, Туреччина і ПАР [22, с. 21- 22]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 144 ISSN 1562-109X 2013, № 3 (63) Слід зазначити, що Україна не експор- тує у ЄС жодного з критичних сировинних матеріалів. Проте обсяг експорту інших руд- них ресурсів (особливо руд і концентратів залізних) у країни ЄС є доволі значним, і єв- ропейский ринок у загальному обсязі поста- вок займає лідируючі позиції, навіть незва- жаючи на те що його частка у 2012 р. суттєво знизилася порівняно з 2007 р. Втім, у натура- льному вираженні обсяг експорту до країн ЄС залізорудної сировини дещо виріс (табл. 4). Таблиця 4 Динаміка експорту рудних ресурсів з України у країни ЄС1 Показники Роки 2012/ 2007, % 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Обсяг експорту рудних ресурсів у країни ЄС, тис. т Руди та концентрати залізні, усього 16807,2 17106,1 13029,3 18994,1 18801,2 17470,5 103,9 у тому числі: неагломеровані 10564,9 10798,9 8147,8 11180,8 12180,0 11206,2 106,1 агломеровані 6242,3 6307,2 4881,5 7813,3 6621,2 6264,3 100,4 Руди та концентрати марганцеві 27,9 42,2 7,2 84,9 34,6 2,1 7,5 Руди та концентрати алюмінієві - 0,2 1,4 2,6 4,4 3,9 - Руди та концентрати титанові 114,9 124,4 79,4 47,2 55,6 65,8 57,3 Руди та концентрати цирконієві 15,5 23,0 13,8 6,6 7,9 14,9 96,1 Руди та концентрати інші - - - - - 3,0 - Частка експорту в ЄС у загальному обсязі українського експорту рудних ресурсів, % Руди та концентрати залізні, усього 81,0 75,1 47,2 58,0 55,0 49,7 -31,3 у тому числі: неагломеровані 88,5 77,0 46,4 53,3 56,5 52,1 -36,4 агломеровані 70,9 72,1 48,5 66,5 52,6 46,3 -24,5 Руди та концентрати марганцеві 70,1 69,2 66,7 70,0 25,3 9,4 -60,7 Руди та концентрати алюмінієві - 5,7 35,9 43,3 51,8 45,3 45,3 Руди та концентрати титанові 34,0 43,1 36,2 16,6 27,5 24,7 -9,2 Руди та концентрати цирконієві 41,9 64,6 44,8 21,9 29,9 39,5 -2,4 Руди та концентрати інші - - - - - 83,3 83,3 Експорт інших мінеральних ресурсів Обсяг експорту кам’яного вугілля у країни ЄС, тис. т 2343,7 3161,3 2517,9 3783,8 4425,3 3527,4 150,5 Частка експорту в країни ЄС у загальному обсязі українського експорту кам’яного вугілля, % 63,2 65,9 45,9 61,1 63,3 57,7 -5,5 Обсяг експорту коксу та напівкоксу з кам’яного вугілля у країни ЄС, тис. т 335,1 602,8 165,5 412,6 474,9 405,9 121,1 Частка експорту в країни ЄС у загальному обсязі українського експорту коксу та напівкоксу з кам’яного вугілля, % 57,7 59,8 18,0 28,1 23,9 15,8 -41,9 1 Складено та розраховано за даними: Експорт-імпорт товарів за січень-грудень 2007-2012 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/. Схожа тенденція спостерігається й що- до динаміки експорту інших мінеральних ресурсів, наприклад кам’яного вугілля та ко- ксу. У натуральному вираженні обсяг поста- –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 145 2013, № 3 (63) вок цієї сировини в країни ЄС суттєво виріс порівняно з докризовим періодом, однак час- тка Євросоюзу в загальному обсязі українсь- кого експорту знизилася, особливо по коксу. До того ж питома вага України у загальному обсязі імпорту коксу країнами ЄС невелика і у період 2007-2011 рр. коливалася від 2,5 до 5%. Тут необхідно звернути увагу на те, що практично всі металургійні підприємства на території Європи (за винятком ЗАТ «ІСД Дунаферр»), що належать найбільшим мета- лургійним компаніям України ТОВ «Метін- вест Холдинг» і Корпорації «Індустріальний Союз Донбасу», спеціалізуються на випуску тільки прокатної продукції, заготовки для якої поставляються із заводів, розташованих в Україні (за даними металургійних компа- ній). Отже, ці підприємства не мають потре- би в поставках таких сировинних ресурсів, як залізорудна сировина (ЗРС), кокс, флюси та ін. Тому при зростанні експорту мінеральних ресурсів завжди існує ризик їх значного де- фіциту в майбутньому при розвитку україн- ського виробництва готової металопродукції. Оскільки основним видом експортова- ної Україною металургійної сировини є ЗРС, доцільно більш докладно розглянути ситуа- цію з цим ресурсом на європейському ринку (табл. 5). Таблиця 5 Динаміка виробництва, торгівлі та споживання залізорудної сировини у ЄС-271 Показники Роки 2012/ 2007, % 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Обсяг виробництва залізорудної сировини, млн т 27,6 26,5 19,5 27,7 28,7 н/д 104,0 Обсяг експорту залізорудної сировини, млн т 45,1 42,6 32,8 46,5 41,1 44,9 99,6 Обсяг імпорту залізорудної сировини, млн т 185,9 181,2 106,0 155,1 157,7 145,7 78,4 Обсяг споживання залізорудної сировини, млн т 168,4 165,2 92,7 136,4 142,5 н/д 84,6 Обсяг внутрішньорегіональної торгівлі залізорудною сировиною, млн. т 39,0 34,6 26,1 14,7 32,7 21,4 54,9 Частка України в імпорті залізорудної сировини, % 9,0 9,4 12,2 12,3 11,9 12,0 - 1 Складено та розраховано за даними: World Steel in Figures 2008-2013 [Електронний ресурс] / World Steel Association. – Режим доступу: http://www.worldsteel.org/publications/bookshop.html; European Steel in Figures 2008-2012 [Електронний ресурс] / EUROFER. The European Steel Association, 2013. – 20 p. – Режим доступу: http://www.eurofer.org/eurofer/Publications/pdf/2012-ESF.pdf; European Steel in Figures 2007-2011 [Електронний ресурс] / EUROFER. The European Steel Association, 2013. – 20 p. – Ре- жим доступу: http://www.eurofer.org/eurofer/Publications/pdf/2011-ESF.pdf; Експорт-імпорт товарів за сі- чень-грудень 2007-2012 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ Дані табл. 5 показують, що на Україну припадає десята частина імпорту залізоруд- ної сировини країнами ЄС, що є досить зна- чущим показником. Можна припустити, що влада Європи зробить усе можливе для збе- реження цього джерела постачання сирови- ни, особливо в контексті озвучених планів нарощування обсягів металургійного вироб- ництва в умовах післякризового зниження приблизно на 20% обсягів імпорту та спожи- вання ЗРС. В умовах погіршення ситуації в мета- лургійній промисловості Євросоюзу й ужи- ваних у зв’язку з цим заходів, викладених у кількох нормативних документах ЄС, основ- ним з яких є «Action Plan for a competitive and sustainable steel industry in Europe», можна припустити, що потенційне підписання Укра- їною Угоди про асоціацію з ЄС буде мати для української металургії досить суперечли- ві наслідки. Одним із головних ризиків і в коротко- і у довгостроковій перспективі виступає, у першу чергу, потреба імплементації в украї- нське законодавство величезної кількості нормативно-правових документів ЄС, що регламентують усі аспекти діяльності галузі. На особливу увагу тут заслуговують питання екології. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 146 ISSN 1562-109X 2013, № 3 (63) Проблемними для української мета- лургії вони є через значну техніко-техноло- гічну відсталість галузі, що робить її одним з основних забруднювачів навколишнього се- редовища. У випадку ж упровадження євро- пейських екологічних стандартів металур- гійна промисловість України втратить одну з базових конкурентних переваг унаслідок іс- тотного підвищення собівартості продукції, що випускається, необхідності вкладення великих інвестицій у модернізацію виробни- чих потужностей і застосування штрафних санкцій у випадку порушення цих норм. Іншим істотним ризиком для металур- гійної промисловості України виступає «співробітництво» у сфері розвитку сиро- винної бази. Проблема дефіциту та зростання вартості сировини в усьому світі на сьогодні є однією з основних. Тому пріоритетний роз- виток в Україні видобутку мінерально- сировинних ресурсів для металургії та їх по- ставки європейським споживачам можуть завдати значної шкоди вітчизняним вироб- никам, особливо у довгостроковій перспек- тиві внаслідок порушення балансу сировини на внутрішньому ринку, що призведе до не- стачі й ще більшого подорожчання ресурс- них матеріалів для українських споживачів. У таких умовах у вітчизняної металур- гії є шанси зберегти status-quo переважно як постачальника сировини та напівфабрикатів, можливо, як виробника готової металопро- дукції з невисокою доданою вартістю. Це пояснюється як значним сьогоднішнім від- ставанням за темпами модернізації та ре- структуризації галузі загалом і прокатного переділу зокрема, так і планами ЄС щодо пріоритетного розвитку й забезпечення ліди- руючих світових позицій з випуску високо- якісної металопродукції інноваційного хара- ктеру. Однак це не можна розглядати як най- кращий варіант для України, тому що він закріплює за нею роль сировинного придат- ка. Вигоди для металургійної промислово- сті України гіпотетично можуть виявитися тільки у довгостроковому періоді внаслідок проведення необхідної докорінної модерні- зації підприємств галузі для досягнення ними параметрів, необхідних згідно з нормативни- ми документами ЄС у сфері поліпшення яко- сті продукції, підвищення рівня енергоефек- тивності та дотримання екологічних стандар- тів. Утім, до цього моменту українська мета- лургія може просто «не дожити» під пресин- гом усіх обов’язкових для впровадження єв- ропейських норм і стандартів. Література 1. В ЕврАзЭС поспешили заявить, что получение статуса наблюдателя закроет Украине путь в Евросоюз [Электронный ре- сурс] // Зеркало недели. Украина. – 2013. – 29 мая. – Режим доступа: http://zn.ua/POLITICS/ v-evazes-pospeshili-zayavit-chto-poluchenie- statusa-nablyudatelya-zakroet-ukraine-put-v- evrosoyuz-123089_.html. – Загл. с экрана. 2. Гайдуцкий П. Украина и Таможен- ный союз: проблемы интеграции [Электрон- ный ресурс] / П. Гайдуцкий // Зеркало неде- ли. – 2013. – 22 марта. – Режим доступа: http://gazeta.zn.ua/internal/ukraina-i-tamozhen- nyy-soyuz-problemy-integracii-_.html. – Загл. с экрана. 3. Гайдуцкий П. Украина-ЕС: пробле- мы интеграции / П. Гайдуцкий // Зеркало не- дели. – 2013. – 7 июня (№ 20). 4. Європейський проект та Україна: моногр. / А.В. Єрмолаєв, Б.О. Парахонський, Г.М. Яворська, О.О. Резнікова та ін. – К.: НІСД, 2012. – 192 с. 5. Капитоненко Н. Выгоды и риски Соглашения об ассоциации с ЕС [Электрон- ный ресурс] / Н. Капитоненко // Зеркало не- дели. Украина. – 2011. – 15 июля (№ 26). – Режим доступа: http://gazeta.zn.ua/POLITICS/ vygody_i_riski_soglasheniya_ob_assotsiatsii_s_ es.html. – Загл. с экрана. 6. Скворцов Д. ЕС-Украина. О «со- глашении об ассоциации» [Электронный ре- сурс] / Д. Скворцов // Сегодня. – 2013. – 9 марта. – Режим доступа: http://www.segodnia. ru/content/119307. – Загл. с экрана. 7. Украина XXI века – между Европой и Евразией: сб. аналит. докл. / И.В. Кли- менко, Ю.М. Харазишвили, А.Н. Шаров, И.В. Ус; под ред. Я.А. Жалило. – К.: НИСИ, 2013. – 117 с. 8. Умланд А. Исторический момент Украины: как он может быть упущен [Элек- тронный ресурс] / А. Умланд // Зеркало неде- ли. Украина. – 2013. – 15 февр. (№ 6). – Ре- –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 147 2013, № 3 (63) жим доступа: http://gazeta.zn.ua/internati- onal/istoricheskiy-moment-ukrainy-kak-on-mo- zhet-byt-upuschen.html. – Загл. с экрана. 9. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами-членами, з іншої сторони [Електронний ресурс]. – К., 2013. – 236 с. – Режим доступу: http://comeuroint.rada.gov.ua/ komevroint/doccatalog/document?id=56219. 10. Mining, metals and minerals. Com- petitiveness, trade, sustainability and restructur- ing [Електронний ресурс] / European Commis- sion. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/en- terprise/sectors/metals-minerals/steel/compe- titiveness/index_en.htm. 11. Mining, metals and minerals. Over- view of the steel industry [Електронний ресурс] / European Commission. – Режим дос- тупу: http://ec.europa.eu/enterprise/sectors/me- tals-minerals/steel/index_en.htm. 12. Ensuring a future for steel in Europe [Електронний ресурс] / European Commission. Brussels, 11 June 2013. – Режим доступу: http://europa.eu/rapid/press-release_MEMO-13- 523_en.htm#PR_metaPressRelease_bottom. 13. Assessment of Cumulative Cost Im- pact for the Steel Industry: Final Report [Елект- ронний ресурс] / Centre for European Policy Studies / Prof. Dr. Andrea Renda (Project Coor- dinator). – Brussels, 11 June 2013. – 260 p. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/enterprise/ sectors/metals-minerals/files/steel-cum-cost- imp_en.pdf. 14. Steel’s Contribution to a Low- Carbon Europe 2050. Technical and economic analyses of the sector’s CO2 abatement [Елект- ронний ресурс] / The Boston Consulting Group, Inc. – Boston, June 2013. – 52 p. – Ре- жим доступу: http://www.eurofer.org/eurofer/ Publications/pdf/2013-BCG_Steel_Contributi- on_May.pdf. 15. A Steel Roadmap for a Low-Carbon Europe 2050 [Електронний ресурс] / The Eu- ropean Steel Association. EUROFER. – Brus- sels, 2013. – 35 p. – Режим доступу: http://www.eurofer.org/eurofer/Publications/pdf/ 2013-Roadmap.pdf. 16. Action Plan for a competitive and sustainable steel industry in Europe [Електрон- ний ресурс] / European Commission. – Brussels, XXX COM(2013)407. – 23 p. – Режим досту- пу: http://ec.europa.eu/enterprise/sectors/metals- minerals/files/steel-action-plan_en.pdf. 17. Eurofer welcomes EU Steel Action Plan [Електронний ресурс]. – June 11, 2013. – Режим доступу: http://www.steeltimesint.com/ news/view/eurofer-welcomes-ec-steel-action- plan. 18. High-level Round Table on the fu- ture of the European Steel Industry Recommen- dations [Електронний ресурс]. – 12 February 2013. – 25 p. / European Commission. Enter- prise and Industry Directorate-general. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/enterprise/sectors/ metals-minerals/files/high-level-roundtable-re- commendations_en.pdf. 19. Minutes from the 3rd High-level Roundtable on the European steel industry / [Електронний ресурс]. – 12 February 2013. – 4 p. / European Commission. Enterprise and Industry Directorate-general. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/enterprise/sectors/metals-mi- nerals/files/hlrt-minutes3_en.pdf. 20. Directive 2010/75/EU of the Euro- pean Parliament and of the Council of 24 No- vember 2010 on industrial emissions (integrated pollution prevention and control) [Електронний ресурс] // Official Journal of the European Union. – 17.12.2010. – 103 p. – Режим досту- пу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUri Serv.do?uri=OJ:L:2010:334:0017:0119:en:PDF. 21. Nisida Gjoksi. Resource security: The European Raw Material Initiative [Елект- ронний ресурс]. – June 2011. – ESDN Case Study No. 6. – 7 p. – Режим доступу: http://www.sd-network.eu/pdf/case%20studies/ ESDN%20Case%20study_6_resource%20scarci ty_final.pdf. 22. Tackling the Challenges in Com- modity Markets and on Raw Materials [Елект- ронний ресурс] / European Commission. – Brussels, 2.2.2011. COM(2011) 25 final. – 23 p. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/Lex UriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2011:0025: FIN:en:PDF. Надійшла до редакції 18.06.2013 р.

Про деякі наслідки підписання Угоди про асоціацію з ЄС для металургії України

Репозитарії

Схожі ресурси