Кременева індустрія пам’яток трипільської культури на середньому Дністрі (за матеріалами колекцій Наукових фондів з розвідок Середньодністровської експедиції 1964—1970 рр.)

Кременева індустрія пам’яток трипільської культури на середньому Дністрі (за матеріалами колекцій Наукових фондів з розвідок Середньодністровської експедиції 1964—1970 рр.)

Наведено дані стосовно джерел до вивчення кременевої індустрії трипільських племен Середньої Наддністрянщини, отримані Середньодністровською експедицією Інституту археології НАН України....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
1. Verfasser: Бурдо, Н.Б.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2008
Schlagworte:
Статті
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5269
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Кременева індустрія пам’яток трипільської культури на середньому Дністрі (за матеріалами колекцій Наукових фондів з розвідок Середньодністровської експедиції 1964—1970 рр.) / Н.Б. Бурдо // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 3-8. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-5269
record_format dspace
spelling irk-123456789-52692010-01-14T12:01:12Z Кременева індустрія пам’яток трипільської культури на середньому Дністрі (за матеріалами колекцій Наукових фондів з розвідок Середньодністровської експедиції 1964—1970 рр.) Бурдо, Н.Б. Статті Наведено дані стосовно джерел до вивчення кременевої індустрії трипільських племен Середньої Наддністрянщини, отримані Середньодністровською експедицією Інституту археології НАН України. Материалы разведок на среднем Днестре, проведенных Среднеднестровской экспедицией во главе с С.Н. Бибиковым, представлены в Научных фондах ИА НАН Украины тремя коллекциями — № 624, 564, 589. На маршруте вдоль течения Днестра, прошедшем по Винницкой, Хмельницкой, Тернопольской и Черновицкой областям, Среднеднестровской экспедицией было выявлено более 200 неизвестных ранее археологических памятников, треть из них — трипольской культуры. Особое внимание привлекают материалы, связанные с кремневой индустрией трипольских племен. В статье приведена их общая характеристика с целью привлечения внимания специалистов к этой малоизвестной и неизученной категории источников. The materials of prospecting in the Middle Dnister, provided by the Middle Dnister Expedition headed by S.N. Bibikov, are represented in the Scientifi c Funds IA NASU by three collections № 624, 564, 589. On the route long the Dnister River on the territory of the Vinnytsya, Khmelnytskyi, Ternopil, and Chernivtsi Oblasts the Middle Dnister Expedition identifi ed more than 200 archaeological monuments not known before, one third of which were referred to Trypillya culture. The materials related to the fl int industry of Trypillian tribes are of a special interest. The article presents their general characteristics in order to attract the scholars’ attention to this little known and not studied category of sources. 2008 Article Кременева індустрія пам’яток трипільської культури на середньому Дністрі (за матеріалами колекцій Наукових фондів з розвідок Середньодністровської експедиції 1964—1970 рр.) / Н.Б. Бурдо // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 3-8. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5269 uk Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Бурдо, Н.Б.
Кременева індустрія пам’яток трипільської культури на середньому Дністрі (за матеріалами колекцій Наукових фондів з розвідок Середньодністровської експедиції 1964—1970 рр.)
description Наведено дані стосовно джерел до вивчення кременевої індустрії трипільських племен Середньої Наддністрянщини, отримані Середньодністровською експедицією Інституту археології НАН України.
format Article
author Бурдо, Н.Б.
author_facet Бурдо, Н.Б.
author_sort Бурдо, Н.Б.
title Кременева індустрія пам’яток трипільської культури на середньому Дністрі (за матеріалами колекцій Наукових фондів з розвідок Середньодністровської експедиції 1964—1970 рр.)
title_short Кременева індустрія пам’яток трипільської культури на середньому Дністрі (за матеріалами колекцій Наукових фондів з розвідок Середньодністровської експедиції 1964—1970 рр.)
title_full Кременева індустрія пам’яток трипільської культури на середньому Дністрі (за матеріалами колекцій Наукових фондів з розвідок Середньодністровської експедиції 1964—1970 рр.)
title_fullStr Кременева індустрія пам’яток трипільської культури на середньому Дністрі (за матеріалами колекцій Наукових фондів з розвідок Середньодністровської експедиції 1964—1970 рр.)
title_full_unstemmed Кременева індустрія пам’яток трипільської культури на середньому Дністрі (за матеріалами колекцій Наукових фондів з розвідок Середньодністровської експедиції 1964—1970 рр.)
title_sort кременева індустрія пам’яток трипільської культури на середньому дністрі (за матеріалами колекцій наукових фондів з розвідок середньодністровської експедиції 1964—1970 рр.)
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2008
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5269
citation_txt Кременева індустрія пам’яток трипільської культури на середньому Дністрі (за матеріалами колекцій Наукових фондів з розвідок Середньодністровської експедиції 1964—1970 рр.) / Н.Б. Бурдо // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 3-8. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT burdonb kremenevaíndustríâpamâtoktripílʹsʹkoíkulʹturinaserednʹomudnístrízamateríalamikolekcíjnaukovihfondívzrozvídokserednʹodnístrovsʹkoíekspedicíí19641970rr
first_indexed 2025-07-02T08:23:43Z
last_indexed 2025-07-02T08:23:43Z
_version_ 1836522797564690432
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 3 Статті У наукових фондах Інституту археології НАН України матеріали розвідок Середньодністров- ської експедиції представлено трьома колекція- ми — № 624, 564 та 589. До колекцій входять знахідки, виявлені під час обстежень пам’яток різних хронологічних періодів від палеоліту до ХV ст., проведених у 1964—1965 рр. (колекції № 564, 589) та 1968—1969 і 1970 рр. (колекція № 624). Начальником Середньодністровської експедиції був С.М. Бібіков, його заступниками у 1968 р. — В.І. Довженок, 1969 р. — В.Г. Збе- нович. Розвідувальний загін Середньодністров- ської експедиції 1970 р. очолював В.Г. Збенович (Збенович, Євдокимов 1970). Розвідувальні ро- боти вздовж берегів Дністра та на його прито- ках проводилися через необхідність обстежен- ня району середньої течії Дністра, який входив до зони затоплення комплексного Дністровсько- го гідровузла. Будівництво ГЕС створювало за- грозу затоплення значної кількості археологіч- них пам’яток, тому до завдань розвідувальної експедиції входило відкриття нових пам’яток, обстеження відомих місцезнаходжень та відбір «науково-рентабельних об’єктів для подальших археологічних розкопок» (Бибиков 1965). Під- вищення рівня Дністра очікувалося на відтин- ку від с. Бернашівка Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл. (місця зведення греблі ГЕС) до с. Горошова Борщівського р-ну Тернопільської обл. Протягом 1970 р. було додатково обстежено кілька трипільських пам’яток. У 1964—1965 рр. дослідження Середньо- дністровської експедиції було зосереджено на ді- лянці між селищами Студениця та Велика Сло- бідка (Велика Мукша), переважно на лівому бе- резі Дністра. Було обстежено відомі й виявлено нові пам’ятки, досліджено печери Білої Гори біля с. Студениця. 1968 р. було обстежено обидва бе- реги Дністра від місця майбутньої греблі до устя р. Смотрич. На маршруті завдовжки близько 140 км, який пролягав Вінницькою, Хмельниць- кою, Тернопільською та Чернівецькою обл., було виявлено понад 110 археологічних пам’яток (Би- биков, Збенович, Довженок, Приходнюк 1969). Продовживши розвідувальні роботи, Середньо- дністровська експедиція у 1969 р. обстежила обидва береги Дністра від устя р. Смотрич до с. Горошова на відстані близько 100 км, а також ділянку нижче греблі до с. Волошкове на правому березі та с. Козлів на лівому. Того року було від- крито 70 пам’яток різних епох (Бибиков, Довже- нок, Евдокимов, Збенович, Приходнюк 1969). Безпрецедентні за масштабами розвідува- льні роботи Середньодністровської експедиції виявили десятки нових трипільських поселень (рис. 1). Однак на сьогодні опубліковано пові- домлення лише про попередні результати ро- боти Середньодністровської експедиції (Биби- ков, Збенович 1971; Збенович 1972), зокрема й щодо трипільської культури, до якої належить майже третина відкритих пам’яток (Бібіков, Збенович 1972, с. 376). Частину виявлених по- селень було досліджено розкопками у 1970— 1990 рр. Утім величезний обсяг інформації, здобутої цією розвідкою, досі не введено у науковий обіг. Наше повідомлення присвяче- но лише одній категорії трипільських мате- ріалів із фондових колекцій Середньодніст- ровської експедиції — знахідкам, що свідчать про кременеву індустрію трипільських пле- мен Наддністрянщини. Зауважимо, що части- на матеріалів походить з нині затоплених по- селень трипільської культури, тобто нечислен- ні артефакти, зібрані у фондах, — все, що від цих пам’яток залишилося. Мета цього огляду — привернути увагу фа- хівців до значного обсягу матеріалів, представ- лених у колекціях наукових фондів, які можуть бути використані для вивчення різних галузей господарства трипільців (див. таблицю).© Н.Б. БУРДО, 2008 Н.Б. Бурдо КРЕМЕНЕВА ІНДУСТРІЯ ПАМ’ЯТОК ТРИ- ПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА СЕРЕДНЬОМУ ДНІСТРІ (за матеріалами колекцій Наукових фондів із розвідок Середньодністровської експедиції 1964—1970 рр.) Наведено дані стосовно джерел до вивчення кременевої індустрії трипільських племен Середньої Наддністрян- щини, отримані Середньодністровською експедицією Інституту археології НАН України. ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 4 Загалом у колекціях Середньодністровської експедиції номенклатуру знахідок, що свідчать про кременеву індустрію трипільської культу- ри, можна подати як відходи первинної та вто- ринної обробки кременю, заготовки, напівфа- брикати та готові вироби, зокрема сокири (рис. 2, 1—9), долота, серпи, ножі, свердла, скребач- ки, вістря стріл (рис. 2, 16) та дротики. Привер- тають увагу пункти, де зосереджено багато зна- хідок, що вказують на первинну обробку кре- меню, а можливо, і його видобуток, а також на наявність поселень-майстерень. Насамперед це стосується Білої Гори (рис. 1, 44) поблизу колишнього с. Студениця, затопле- ного водами Дністра. Біла Гора розташована між сучасними селами Рогізна та Калачківці. У наукових фондах зберігаються матеріали до- сліджень С.М. Бібікова, який 1964—1965 рр. обстежив місце видобутку та переробки креме- ню з виробничою метою у печерах Білої Гори. До затоплення заплави Дністра під час будів- ництва Дністровського гідровузла Біла Гора у місці впадіння р. Студениця в Дністер височіла над рівнем річки на 140 м. На південному схилі гори, що складається з осадових порід, кремінь- плитняк залягає у верхній товщі відкладень. Печери у східній частині гори легкодоступ- ні з боку плато. На ділянці завдовжки до 240 м Середньодністровською експедицією було ви- явлено 8 печер. Середня площа печер 50— 60 м2 (в одному випадку — близько 115 м2), ви- сота — 0,7—0,8 м (під навісами 7 та 8 висо- та печер сягала 2 м). Форма виробки — што- льнева, з внутрішніми штреками і бічними проходами, що з’єднують між собою місця ви- добутку. Застосовано ступінчастий спосіб до- бування плиток кременю. Місцями залишено останці для підтримки стелі. На думку С.М. Бі- бікова, на Білій Горі можна було видобувати брили кременю масою 30—40 кг і більше. До- слідження С.М. Бібікова штолень Білої Гори враховано в праці Н.М. Гуриної, присвяченій вивченню проблеми видобутку кременю на те- ренах СРСР (Гурина 1976, с. 102—103). На плато виявлено місця первинної оброб- ки кременю (знахідки представлено у фондо- вих колекціях № 564 та 589). Безпосередньо поблизу печер видобутим брилам надавали форми нуклеусів та інших заготовок. Найчас- тіше тут трапляються заготовки для клино- подібних сокир. За підрахунками С.М. Бібікова, у печерах Білої Гори було видобуто та оброб- лено кілька сотень кубічних метрів кременю. На плато та схилах гори знайдено фрагмен- ти кераміки трипільської культури. Матеріа- ли двох трипільських пам’яток етапу В ІІ, ви- Рис. 1. Мапа пам’яток трипільської культури, виявлених Середньодністровською експедицією: I — поселення три- пільської культури, II — поселення-майстерні; пам’ятки: 1—3 — Волошкове; 4 — Липчани; Березівський хутір: 5 — пох. 48, 6 — пох. 39; ГЕС, правий берег: 7 — пох. 15, 12 — пох. 13, 13 — пох. 16; ГЕС, лівий берег: 8 — пох. 12, 9 — пох. 11, 10 — пох. 10, 11 — пох. 9; 14 — Ломачинці—Вишнева, пох. 17, 15 — І і ІІ, пох. 18, 16 — пох. 19; 17, 18 — Бернашівка; 19 — Малий Берег, пох. 24; 20 — Калюс, пох. 26; 21 — Великий Берег, пох. 29; 22 — Га- лиця, пох. 104; Непоротове: 23 — пох. 22, 24 — пох. 38, 25 — пох. 34; 26 — Михалків, пох. 50; Лоївці: 27 — пох. 44, 28 — пох. 42; 29 — Михалків—Гришивський Яр, пох. 52; Кормань: 30 — пох. 56, 31 — пох. 58, 32 — пох. 4; 33 — пох. 83; 35 — пох. 79; Стара Ушиця: 34 — пох. 54, 36 — пох. 71; Молодове: 37 — пох. 78, 38 — пох. 76; 39 — Шеїн, пох. 75; 40 — Наддністрянка, пох. 80; 41 — Бакота, пох. 85; 42 — Теремці, пох. 88; 43 — Студениця; 44 — Біла Гора (Студениця); 45 — Нагоряни, пох. 103; 46 — Велика Слобідка, пох. 102; 47 — Велика Слобідка— Дубина, пох. 109; Вороновиця: 48 — пох. 7, 49 — пох. 125; 50 — Сокіл—Щовб, пох. 132; 51 — Сокіл-Плантація, пох. 130; 52 — Слобідка Малиновецька, пох. 152; 53 — Бернове—Малинки, пох. 144; 54 — Малинівці, пох. 150; 55 — Оселівка, пох. 142; 56 — Дарабани—Замчисько; 57 —Дарабани—Вал, пох. 139; 58 — Бабшин, пох. 157; Ісаків- ці: 59 — пох. 165, 60 — пох. 162; 61 — Атаки; 62 — Бакота, пох. 3; 63 — Стара Ушиця, пох. 1 ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 5 Рис. 2. Кременева індустрія: 1—7 — Ломачинці—Вишнева ІІ; 8—15 — Михалків—Гришивський Яр; 16 — Непоротове Рис. 3. Кременева індустрія: 1—3 — Шебутинці; 4—5 — Кормань; 6—9 — Галиця ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 6 явлених Середньодністровською експедицією поблизу Білої Гори — Студениця—Ганусиське та Студениця—Рогозянка, зберігаються у ко- лекції № 564 (Бибиков 1964—1965). Пізніше, 1980 р., у районі Білої Гори Дністровською (Трипільською) експедицією Інституту архео- логії АН УРСР під керівництвом М.М. Шма- глія було досліджено поселення етапу В ІІ три- пільської культури (Відейко 2004, с. 47—48). Особливу увагу привертає відкрите 1968 р. Середньодністровською експедицією поселен- ня Трипілля В І поблизу с. Михалків в урочи- щі Гришинський Яр (рис. 1, 29). Тут виявле- но близько 10 розораних площ, на чотирьох з яких, розташованих над струмком, були зосе- реджені кременеві знахідки, зокрема нуклеу- си, відбійники, пластини, відщепи та знаряд- дя (рис. 2, 8—15). Це найдавнішa з відомих у Трипіллі кременеобробних майстерень на по- селеннях трипільської культури, поширених на етапі В ІІ. Серед матеріалів колекцій із розвідок Се- редньодністровської експедиції є знахідки, що вказують на місця видобутку кременевої сиро- вини та кременеобробні майстерні на лівому й правому берегах Дністра. Біля с. Ломачинці, де виявлено кілька трипільських поселень періоду В ІІ—С І, знайдено спрацьовані нуклеуси вели- ких розмірів. Імовірно, відбиті шматки кременю та заготовки транспортували до розташованих поблизу с. Ломачинці поселень з місця видо- бутку кременю, відкритого 1948 р. Трипіль- ською (Дністровською) експедицією під керів- ництвом Т.С. Пассек (Пассек 1961, с. 142). В ур. Щовб біля с. Ожеве (Сокирнянський р-н Черні- вецької обл.) та ур. Плита поблизу с. Ломачин- ці виявлено майстерню з обробки кременю ета- пу Трипілля С І (Бурдо 2004, с. 381). Майстерня розташована на вузькому високому мисі плато, обмеженому двома глибокими ярами. Площу 200 × 170 м було вкрито великими брилами кре- меню, уламками, сколами, відщепами, пласти- нами, зіпсованими заготовками для різних зна- рядь (Черныш 1967, с. 60—67). У районі середнього Дністра, де працювала Середньодністровська експедиція, іншу вироб- ку, ймовірно, трипільського часу, було виявлено Місцезнаходження Етап Трипілля Кількість одиниць Вінницька обл., ГЕС, лівий берег, пох. 9 С І 9 пох. 10 В І 15 пох. 11 В І—В ІІ 5 правий берег, пох. 15 В І—В ІІ 48 Вінницька обл., Муровано- куриловецький р-н, Березів- ські Хутори Шари В І—В ІІ та С І 22 Вінницька обл., Могилів-По- дільський р-н Бернашівка А 132 Липчани СІ 8 Тернопільська обл., Мель- ниця-Подільський р-н Устя—Ставки С І 4 Хмельницька обл, Кам’янець-Подільський р-н, Бакота, пох. 3 В ІІ—С І 8 Голосків В І—В ІІ 48 Ісаківці, пох. 162 А 49 Бакота, пох. 84 В ІІ 20 Теремці, пох. 88 С І 2 Велика Слобідка (Велика Мукша, 1964 р.) С І 1 Біла Гора, 1964 р. В ІІ 26 Студениця — Ганусиське, 1964 р. В ІІ 5 Хмельницька обл., Новоуши цький р-н Шебутинці, 1964 р. С ІІ 7 Лоївці, пох. 42 В ІІ 44 пох. 44 С І 1 пох. 64 А 5 Калюс В І—В ІІ 5 Стара Ушиця, пох. 1 С І 1 Чернівецька обл., Хотинсь- кий р-н, Дарабани— Замчисько В І—С І 17 Чернівецька обл., Сокирнян- ський р-н, Волошкове, пох. 114 С І—С ІІ 8 Галиця, пох. 104 В І—В ІІ 18 Михалкове, пох. 50 В І—В ІІ 7 Михалкове — Гришинсь- кий Яр, пох. 52 В І 49 Непоротове А, В ІІ, С І 29 Ломачинці, пох. 17 С І 7 Ломачинці—Вишнева І, ІІ, пох. 18, 19 В ІІ С І 20 Корман-Лужок, пох. 57 В І—В ІІ 7 Корман, пох. 58 А 12 Таблиця. Матеріали, отримані Середньо дністровською експедицією 1964—1970 рр. Чернівецька обл., Кельменецький р-н, Комаров, пох. 83 В І—В ІІ 2 Атаки ? 2 Вороновиця, пох. 7 А 27 Загальна кількість одиниць кременю 670 Місцезнаходження Етап Трипілля Кількість одиниць Продовження табл. ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 7 В.Ф. Петрунем біля с. Слобідка-Малиновецька у Хмельницькій обл., неподалік поселення три- пільської культури (№ 52), відкритого 1969 р. (Бибиков, Довженок, Евдокимов, Збенович, Приходнюк 1969). В.Ф. Петрунь простежив на перегині схилу борта долини видовжену виїм- ку 10 × 1 м, доведену до крейдоподібних вап- няків, де видобували кременисту сировину так званого малиновецького типу (Петрунь 1998, с. 39—40). Матеріали колекцій Середньодністровської експедиції засвідчують, що первинну оброб- ку кременевої сировини здійснювали безпо- середньо біля місць видобутку, а також на по- селеннях. Об’єкти обох типів поширені в Се- редньому Подністров’ї — районі, багатому на поклади високоякісного кременю-плитняку. Як рештки майстерень інтерпретуються скупчен- ня крем’яних відходів виробництва, знарядь для обробки кременю (відбійників, віджимни- ків, ретушерів, нуклеусів) та заготовок з каме- ню і кременю, напівфабрикатів, окремих гото- вих знарядь. Майстерні та робочі ділянки з об- робки каменю зафіксовано поруч із будинками, іноді в житлах (Бурдо 2004, с. 317). У фондових колекціях представлено заго- товки знарядь на різних стадіях обробки — від попередньо грубо обтесаних шматків кре- меню до сокир, підготовлених до шліфування, численні знахідки відщепів і пластин, а також скребки, вкладиші, серпи, проколки, дротики та інші знаряддя. У районі, обстеженому Середньодністров- ською експедицією, місця переробки кременю, датовані періодом існування трипільської куль- тури, відомі на лівобережжі середнього Дністра біля селищ Теремці та Бакота і далі — на ділянці до Старої Ушиці, біля с. Шустівці тощо. Зафіксо- вано трипільські кременеобробні майстерні на пам’ятках Кринички-1, Ожеве, Жванець-Щовб, Волошкове, Незвисько. Імовірно, на середньо- му Дністрі сліди поселень-майстерень, подіб- них до Бодак у Верхньому Подністров’ї, до- сліджених Н.М. Скакун (Скакун 2004, с. 318), виявлено Середньодністровською експедиці- єю у пунктах Кормань (рис. 3, 4—5), Студени- ця, Шебутинці (рис. 3, 1—3), Ломачинці (див. рис. 2, 1—7), Галиця (рис. 3, 6—9), ГЕС, Михал- ків — Гришинський Яр (див. рис. 1). На думку дослідників, наявність спеціалі- зованих майстерень біля місць видобутку кре- меню та його транспортування у вигляді заго- товок у віддалені райони споживання свідчить про наявність складної організації кременеви- добувного виробництва та оформлення його в одну з галузей первісного ремесла. Аналіз дні- стровських матеріалів засвідчує спеціаліза- цію кременеобробного ремесла у виготовлен- ні певних типів знарядь та напівфабрикатів, пов’язану насамперед із особливостями сиро- винної бази. На Подністров’ї виробляли переважно ма- сивні знаряддя для обробки дерева — сокири, колуни, тесла, долота. Дністровські трипільські поселення разом із трипільцями з Волині ста- ли основними експортерами виробів із креме- ню, їх продукція поширювалася далеко за межі трипільської культури. Про обсяги такого обмі- ну свідчать результати досліджень археологів на території Словаччини. У середині V тис. до н. е. близько 50 % кременю на поселеннях енеолі- тичних культур тут становив імпорт із Дністра. Спостережено розподіл праці та спеціалізацію у кременеобробці між окремими районами по- ширення трипільської культури, що сприяло ін- тенсифікації міжплемінного обміну виробами та сировиною, налагодженню досить далеких шляхів транспортування кременю, видобутого трипільцями на середньому Дністрі (Відейко 2004, с. 270). Бибиков С.Н. Отчет о работе Среднеднепровской экспедиции Института археологии АН УССР за 1964—1965 гг. // НА № 1964—65/9. Бибиков С.Н. Древние кремневые выработки на горе Белой в районе Каменец-Подольска: Материалы сессии, по- священной итогам археологических и этнографических исследований 1964 года в СССР. — Баку, 1965. — С. 56—58. Бибиков С.Н. Древние кремневые выработки на горе Белой в районе Каменец-Подольска: Тез. доп. Подільської істор.-краєзн. конф. — Хмельницький, 1965. — С. 62—64. Бибиков С.Н. Древние кремневые выработки в Среднем Поднестровье // Sbornik Narodoveho Muzea v Praze. — 1966. — 20, № 1/2. — S. 3—6. Бибиков С.Н., Збенович В.Г., Довженок В.И., Приходнюк О.М. Отчет о работе разведочной Среднеднестровской экспедиции в 1968 г. // НА № 1968/1. Бибиков С.Н., Довженок В.И., Евдокимов Г.Л., Збенович В.Г., Приходнюк О.М. Отчет о работе Среднеднестров- ской экспедиции в 1969 г. // НА № 1969/15. Бибиков С.Н., Збенович В.Г. Археологические разведки в зоне затопления Могилев-Подольской ГЭС // Археоло- гические исследования на Украине в 1968 г. — К., 1971. — В. ІІ. — С. 73—77. Бібіков С.М., Євдокимов Г.Л., Збенович В.Г. Розвідки на Середньому Дністрі в 1969 р. // Археологічні досліджен- ня в Україні в 1969 р. — К., 1971. — В. IV. — С. 368—369. ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 8 Бурдо Н.Б. Майстерні кременеобробні // Енциклопедія трипільської цивілізації. — К., 2004.— Т. 2. — С. 316— 317. Бурдо Н.Б. Ожеве // Енциклопедія трипільської цивілізації. — К., 2004а. — Т. 2. — С. 381. Відейко М.Ю. Видобуток та обробка кременю // Енциклопедія трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. 1. — С. 261—271. Відейко М.Ю. Біла Гора // Енциклопедія трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. 2. — С. 47—48. Гурина Н.Н. Древние кремнедобывающие шахты на территории СССР. — Л., 1976. Євдокимов Г.Л., Збенович В.Г. Ранньотрипільське поселення поблизу с. Бернашівка на Вінниччині // Археологія. — К., 1973. — Вип. 10. — С. 61—65. Збенович В.Г., Евдокимов Г.Л. Отчет о работе разведочного отряда Среднеднестровской экспедиции в 1970 г. // НА № 1970/42. Збенович В.Г. Нові трипільські пам’ятки Середнього Подністров’я // Матеріали 12 конф. ІА АН УРСР. — К., 1972. — С. 104—105. Пассек Т.С. Раннеземледельческие (трипольские) племена Поднестровья // Материалы и исследования по архео- логии СССР. — 1961. — № 84. Петрунь В.Ф. Малиновецька, гринчуківська та незвиська кремениста сировина в енеолітичній техніці Придністров’я: Міжнарод. археол. конф. «Трипільське поселення Кошилівці — Обоз». Наук. матеріали. — Заліщики, 1998. — С. 39—40. Скакун Н.М. Майстерня-поселення з Бодак // Енциклопедія трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. 2. — С. 318—319. Черныш Е.К. Трипольские мастерские по обработке кремня // Краткие сообщения Института археологии АН СССР. — М., 1967. — Вып. 111. — С. 60—66. Одержано 16.04.2008 Н.Б. Бурдо КРЕМНЕВАЯ ИНДУСТРИЯ ПАМЯТНИКОВ ТРИПОЛЬСКОЙ КУЛЬТУРЫ НА СРЕДНЕМ ДНЕСТРЕ (по материалам коллекций Научных фондов из разведок Среднеднестровской экспедиции 1964—1970 гг.) Материалы разведок на среднем Днестре, проведенных Среднеднестровской экспедицией во главе с С.Н. Бибиковым, пред- ставлены в Научных фондах ИА НАН Украины тремя коллекциями — № 624, 564, 589. На маршруте вдоль течения Днестра, прошедшем по Винницкой, Хмельницкой, Тернопольской и Черновицкой областям, Среднеднестровской экспедицией было выявлено более 200 неизвестных ранее археологических памятников, треть из них — трипольской культуры. Особое внима- ние привлекают материалы, связанные с кремневой индустрией трипольских племен. В статье приведена их общая характе- ристика с целью привлечения внимания специалистов к этой малоизвестной и неизученной категории источников. N.B. Burdo FLINT INDUSTRY ON TRYPILLYA SITES IN THE MIDDLE DNISTER RIVER REGION (on the materials of Scientifi c Funds from the 1964—1970 prospecting of the Middle Dnister Expedition) The materials of prospecting in the Middle Dnister, provided by the Middle Dnister Expedition headed by S.N. Bibikov, are represented in the Scientifi c Funds IA NASU by three collections № 624, 564, 589. On the route long the Dnister River on the territory of the Vinnytsya, Khmelnytskyi, Ternopil, and Chernivtsi Oblasts the Middle Dnister Expedition identifi ed more than 200 archaeological monuments not known before, one third of which were referred to Trypillya culture. The materials related to the fl int industry of Trypillian tribes are of a special interest. The article presents their general characteristics in order to attract the scholars’ attention to this little known and not studied category of sources.

Ähnliche Einträge