Декоративні сорти Louiseania Triloba (Lindl.) Pachom. та її гібриди в умовах південного сходу України

Наведено результати інтродукційного вивчення 9 сортів луїзеанії трилопатевої та 6 сортів прунозеанії в умовах південного сходу України. Для гібридів Louiseania triloba (Lindl.) Pachom. ×Prunus cerasifera Ehrh. запропоновано нову комбінацію — ×Prunoseania arnoldiana (Rehder) Mezh. comb. nov....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Меженський, В.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України 2009
Теми:	Теорія і практичні аспекти інтродукції рослин
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5358
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Декоративні сорти Louiseania Triloba (Lindl.) Pachom. та її гібриди в умовах південного сходу України / В.М. Меженський // Інтродукція рослин. — 2009. — № 1. — С. 23-28. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-5358
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-53582010-01-19T12:00:59Z Декоративні сорти Louiseania Triloba (Lindl.) Pachom. та її гібриди в умовах південного сходу України Меженський, В.М. Теорія і практичні аспекти інтродукції рослин Наведено результати інтродукційного вивчення 9 сортів луїзеанії трилопатевої та 6 сортів прунозеанії в умовах південного сходу України. Для гібридів Louiseania triloba (Lindl.) Pachom. ×Prunus cerasifera Ehrh. запропоновано нову комбінацію — ×Prunoseania arnoldiana (Rehder) Mezh. comb. nov. Приведены результаты интродукционного изучения 9 сортов луизеании трехлопастной и 6 сортов прунозеании в условиях юго-востока Украины. Для гибридов Louiseania triloba (Lindl.) Pachom. × Prunus cerasifera Ehrh. предложена новая комбинация — ×Prunoseania arnoldiana (Rehder) Mezh. comb. nov. Results of introduction investigations both 9 cultivars of Louiseania triloba (Lindl.) Pachom. and 6 cultivars of Louiseania Carr. × Prunus L. hybrids under the conditions of the South-East of Ukraine have been presented. The new combination ×Prunoseania arnoldi ana (Rehder) Mezh. comb. nov. for the hybrids of Louiseania triloba × Prunus cerasifera Ehrh. is proposed. 2009 Article Декоративні сорти Louiseania Triloba (Lindl.) Pachom. та її гібриди в умовах південного сходу України / В.М. Меженський // Інтродукція рослин. — 2009. — № 1. — С. 23-28. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1605-6574 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5358 635.976/.977: 582.734.6 uk Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Теорія і практичні аспекти інтродукції рослин Теорія і практичні аспекти інтродукції рослин
spellingShingle	Теорія і практичні аспекти інтродукції рослин Теорія і практичні аспекти інтродукції рослин Меженський, В.М. Декоративні сорти Louiseania Triloba (Lindl.) Pachom. та її гібриди в умовах південного сходу України
description	Наведено результати інтродукційного вивчення 9 сортів луїзеанії трилопатевої та 6 сортів прунозеанії в умовах південного сходу України. Для гібридів Louiseania triloba (Lindl.) Pachom. ×Prunus cerasifera Ehrh. запропоновано нову комбінацію — ×Prunoseania arnoldiana (Rehder) Mezh. comb. nov.
format	Article
author	Меженський, В.М.
author_facet	Меженський, В.М.
author_sort	Меженський, В.М.
title	Декоративні сорти Louiseania Triloba (Lindl.) Pachom. та її гібриди в умовах південного сходу України
title_short	Декоративні сорти Louiseania Triloba (Lindl.) Pachom. та її гібриди в умовах південного сходу України
title_full	Декоративні сорти Louiseania Triloba (Lindl.) Pachom. та її гібриди в умовах південного сходу України
title_fullStr	Декоративні сорти Louiseania Triloba (Lindl.) Pachom. та її гібриди в умовах південного сходу України
title_full_unstemmed	Декоративні сорти Louiseania Triloba (Lindl.) Pachom. та її гібриди в умовах південного сходу України
title_sort	декоративні сорти louiseania triloba (lindl.) pachom. та її гібриди в умовах південного сходу україни
publisher	Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Теорія і практичні аспекти інтродукції рослин
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5358
citation_txt	Декоративні сорти Louiseania Triloba (Lindl.) Pachom. та її гібриди в умовах південного сходу України / В.М. Меженський // Інтродукція рослин. — 2009. — № 1. — С. 23-28. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT mežensʹkijvm dekorativnísortilouiseaniatrilobalindlpachomtaíígíbridivumovahpívdennogoshoduukraíni
first_indexed	2025-07-02T08:30:32Z
last_indexed	2025-07-02T08:30:32Z
_version_	1836523227520696320
fulltext	23ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 УДК 635.976/.977: 582.734.6 В.М. МЕЖЕНСЬКИЙ Артемівська дослідна станція розсадництва Інституту садівництва УААН Україна, 84571 Донецька обл., Артемівський р-н, с. Опитне, вул. Ілліча, 7 ДЕКОРАТИВНІ СОРТИ LOUISEANIA TRILOBA (LINDL.) PACHOM. ТА ЇЇ ГІБРИДИ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СХОДУ УКРАЇНИ Наведено результати інтродукційного вивчення 9 сортів луїзеанії трилопатевої та 6 сортів прунозеанії в умовах південного сходу України. Для гібридів Louiseania triloba (Lindl.) Pachom. ×Prunus cerasifera Ehrh. запропоновано нову комбінацію — ×Prunoseania arnoldiana (Rehder) Mezh. comb. nov. Серед весняноквітучих кущів високою де- коративністю вирізняється махрова форма луїзеанії трилопатевої (Louiseania triloba (Lindl.) Pachom.) [1, 10]. Її часто звуть мах- ровим мигдалем (Amygdalus triloba (Lindl.) Ricker), або махровою сливою (Prunus tri- loba Lindl.). Це пов'язано з тим, що частина систематиків відносять її до роду Amyg- dalus L. [4, 14] або до підроду Amygdalus (L.) Focke роду Prunus L. s. l. [12, 13, 15]. Ми погоджуємося з виокремленням її в рід Louiseania Carr. [2, 5, 8]. У системі підроди- ни Amygdaloideae (Juss.) Arn. (Prunoideae Horan.) рід Louiseania є близьким до родів Microcerasus Webb emend Spach та Prunus L. s. str. і віддалений від родів Amygdalus та Armeniaca Scop. [2]. Вирощують L. triloba в Китаї та Кореї, де вона давно введена в культуру. Першою до Європи у 1855 р. завдяки Р. Фортьюну потрапила махрова форма як більш деко- ративна [12, 13]. Сортовий склад луїзеанії нечисленний. Відомі сорти ‘Multiplex’ (= ‘Ple- na’) з рожевими багатопелюстковими квіт- ками, ‘Atropurpurea’ — з дрібнішими й менш махровими темно-рожевими квітка- ми, ‘Petzoldii’ — з напівмахровими квітками і нелопатевими листками та ‘Truncata’, що має листки зі зрізаною верхівкою [12, 13, 16]. Навіть у Китаї сортимент луїзеанії є неве- ликим, там культивують під китайськими назвами такі самі сорти, що і в Європі та Північній Америці, наприклад, ‘Atro pur- pu rea’ (‘Luangzhi’), ‘Petzoldii’ (‘Lan g zhi’), ‘Trun cata’ (‘Dinie’) [10]. Відомий також бі- локвітковий гібрид дикої форми L. triloba var. sim plex (Bunge) Rehder з Prunus ce- rasifera Ehrh., який отримав назву Prunus ×arnoldiana Rehder [12, 13]. Важлива робота з удосконалення сор- тименту луїзеанії проведена українським садівником-аматором В.М. Баточенком [1]. Використовуючи насіння від вільного запи- лення та здійснивши цілеспрямовані схре- щування луїзеанії з різними видами сливи, він створив низку сортів, що не мають сві- тових аналогів. Оскільки проблема розширення та вдо- сконалення видового та сортового складу культурної арборифлори України є нині актуальною, ми зібрали колекцію декора- тивних зразків луїзеанії та її гібридів з метою дослідження й визначення найкра- щих сортів. До неї ввійшли також сорти селекції В.М. Баточенка, які ми отримали від автора: ‘Kateryna’, ‘Kyivska’, ‘Lena’, ‘Olesja’, ‘Pamjati Mаchmeta’, ‘Ruslana’, ‘Snigy Ui mu ry’, ‘Svitanok’, ‘Tanjusha’, ‘Vesnjanka’, ‘No. 34’, ‘No. 81’, ‘No. 154’. З Крим ської се лекційно-дослідної станції © В.М. МЕЖЕНСЬКИЙ, 2009 24 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 В.М. Меженський (Росія) отримали сорт ‘Rozovaja No. 2’, з де- коративних насаджень м. Артемівська — сорт ‘Plena’. Живці щепили до крони дерев різних кісточкових культур, окулірували на сі- янцях аличі. Однорічні саджанці висаджу- вали за схемою 5 × 1,5 м у колекційному саду Артемівської дослідної станції роз- садництва та її дослідному господарстві. Ґрунти — чорнозем звичайний на лесопо- дібному суглинку. Ділянка розташована на богарі. Дослідження проводили за методиками [3, 9]. Стійкість до чинників довкілля оціню- вали за універсальною 9-бальною шкалою [7]. Сорти і форми ‘Kateryna’, ‘Kyivska’, ‘Le na’, ‘Plena’, ‘Rozovaja No. 2’, ‘Svitanok’, ‘Tanjusha’, ‘No. 81’, ‘No. 154’ належать до L. triloba (таблиця). Інші сорти є гібридами луїзеанії трилопатевої з різними видами сливи. Материнську форму, від якої похо- дить сорт ‘Snigy Uimury’, було запилено спочатку пилком Prunus salicina Lindl., а потім дозапилено пилком Prunus domestica L. та P. cerasifera Ehrh. Сорт ‘Pamjati Mаchmeta’ було створено при запиленні луїзеанії пилком Prunus domestica L. Сор- ти ‘Olesja’ та ‘Vesnjanka’ — в комбінації схрещування L. triloba × P. cerasifera. Такі гібриди описані в ботанічній літературі як Prunus ×arnoldiana Rehder [12, 13, 15]. Ми дотримуємося концепції роду Prunus s. str. і вважаємо за доцільне виокремити гібриди Louiseania × Prunus у рід ×Prunoseania Mezh. [6]. Тоді гібриди L. triloba × P. ce ra si- fera належатимуть до ×Prunoseania ar nol di- ana (Rehder) Mezh. comb. nov. (Pru nus ×ar- noldiana Rehder, 1920, J. Arnold Arb. 2: 121; 1940, Man. Cult. Trees Shrubs: 468; Bean, 1976, Trees Shrubs Brit. Isl. ed. 8, 3: 415; Krüssmann, 1978, Hand. Laubgeh. 3: 18). Сорт, форма Походження Габітус В и с о т а , м Початок цвітіння, дата Тривалість цвітіння, днів 2 0 0 6 2 0 0 7 2 0 0 8 2 0 0 6 2 0 0 7 2 0 0 8 Svitanok L. triloba (Lindl.) Pachom. Кущ 2,5 28.04 22.04 14.04 13 11 6* Rozovaja No. 2 L. triloba Кущ 2,8 01.05 27.04 14.04 14 15 13 Ruslana L. triloba × Prunus ssp. Дерево 3,7 02.05 25.04 15.04 8 15 10 Kyivska L. triloba Кущ 2,2 05.05 29.04 15.04 12 10 12 Olesja L. triloba ×Prunus cerasifera Ehrh. Дерево 2,6 06.05 29.04 15.04 10 11 10 No.81 L. triloba Кущ 1,6 06.05 01.05 15.04 12 13 12 Pamjati L. triloba × Prunus domestica L. Дерево 2,2 07.05 29.04 16.04 12 13 13 Mаchmeta Snigy Uimury L. triloba × Prunus ssp. Кущоподібне 2,3 08.05 01.05 16.04 13 14 14 дерево Vesnjanka L. triloba × Prunus cerasifera Дерево 3,1 08.05 29.04 17.04 10 16 11 Tanjusha L. triloba Кущ 1,8 06.05 01.05 18.04 14 11* 13* No.34 L. triloba × Prunus ssp. Кущоподібне 2,7 09.05 01.05 18.04 11 13 20 дерево Kateryna L. triloba Кущ 1,8 09.05 02.05 18.04 8 11 13 Plena L. triloba Кущ 1,8 10.05 06.05 21.04 9 12 9* Lena L. triloba Кущ 2,2 09.05 06.05 25.04 10 11 15 No.154 L. triloba Кущ 2,2 13.05 10.05 25.04 10 9 15 Характеристика сортів і форм луїзеанії та прунозеанії (2006—2008) 25ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 Декоративні сорти Louiseania triloba (Lindl.) Pachom. та її гібриди в умовах південного сходу України Гібриди луїзеанії з видами сливи на- бувають деревоподібного габітусу, тоді як луїзеанії притаманна кущова форма. У п'ятирічному віці саджанці луїзеанії, ще- плені на сіянцях аличі, досягають висоти 1,6–2,8 м, а гібриди луїзеанії з видами сли- ви — 2,2–3,7 м (рис. 1). Листки у сортів луїзеанії від видовжено- еліптичних і еліптичних до широкоеліп- тичних та оберненояйцеподібних, з гострою верхівкою, пилчасті, розміри листкової плас- тинки — 2,0–4,5 × 5–8 см, довжина череш- ка — 0,5–1,0 см (рис. 2). У межах пагона фор- ма листкової пластинки варіює, набуваючи інколи трилопатевої форми. У прунозеанії розміри листкової пластинки дещо більші — 3–5 × 6–11 см, довжина черешка — 1,0–1,5 см. Листкова пластинка вздовж центральної жилки часто слабо або сильно опукла. Висока декоративність луїзеанії зумов- лена рясним цвітінням, яке триває залежно від сорту від 8 до 16 діб. На тривалість цві- тіння впливають генотип й умови року. Пер- шим зацвітає ‘Svitanok’, а останнім — фор- ма ‘No. 154’. У цілому період цвітіння сортів луїзеанії та її гібридів становить 25–27 діб. Примітка: * Цвітіння було припинено внаслідок моніліального опіку. Квітки Н а я в н іс т ь п л о д о н о ш е н н я Стійкість до моніліального опіку, бали діаметр, см колір середня кількість пелюсток, шт. максимальна кількість пелюсток, шт. 2 0 0 6 2 0 0 7 2 0 0 8 2,0 Світло-рожевий 5 5 – 3 5 (2) 2 2,5–3,0 Рожевий 21–26 32 + 8 8 3 2,5–3,0 Світло-рожевий 5 10 – 9 9 8 2,5–3,0 Рожевий 13–17 21 + 9 5 (1) 2 3,0–3,5 Світло-рожевий 5 7 + 9 9 9 2,5–3,0 Темно-рожевий 13–15 17 – 3 3 2 3,5–4,0 Рожево-білий 20–24 29 – 9 5 2 3,5–4,5 (5,5) Світло-рожевий 18–25 43 + 5 7 7 (2) 3,5–4,0 Світло-рожевий 14–17 30 + 9 8 8 2,5–3,0 Темно-рожевий 23–31 46 – 3 2 (1) 2 3,0–3,5 Темно-рожевий 19–22 30 + 9 (5) 9 (5) 8 (2) 3,0–3,5 Темно-рожевий 15–17 24 – 5 (1) 3 (2) 2 3,0–3,5 Рожевий 31–35 48 – 5 3 (2) 2 3,0 Рожевий 24–40 50 – 5 5 (2) 2 2,5 Темно-рожевий 25–32 56 – 3 5 (1) 5 Рис. 1. Дерева сорту ‘Vesnjanka’ 26 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 В.М. Меженський Таким чином, використовуючи в декоратив- них насадженнях різні форми, можна досяг- ти ефекту безперервного цвітіння впродовж майже місяця. Досліджувані сорти відрізняються за розміром квіток, кількістю пелюсток та їх- нім кольором. Найменші квітки (2 см діа- метром) має ‘Svitanok’. Інші сорти можна розподілити на три групи: з квітками діа- метром 2,6–3,0 см (‘Kyivska’, ‘Lena’, ‘Ro- zovaja No. 2’, ‘Ruslana’, ‘Tanjusha’, ‘No. 81’, ‘No. 154’), 3,1–3,5 см (‘Kateryna’, ‘Olesja’, ‘Plena’, ‘No. 34’), 3,6–4,0 см (‘Pamjati Mа- chmeta’, ‘Snigy Ui mu ry’, ‘Vesnjanka’). У сорту ‘Snigy Ui mury’ трапляються квітки до 4,5 см і навіть 5,5 см у діаметрі (рис. 3). У 2008 р. на пагонах сорту ‘Lena’, щепленого в крону іншого дерева, разом з типовими квітками, спостерігали квітки, більші за розмірами, які мали по декілька зрослих плодолистиків і більшу кількість пелюс- ток (рис. 4). Колір пелюсток варіює від світло-ро же- во го до рожевого й темно-рожевого. Під час цвітіння спостерігається вигорання кольо- ру й освітлення пелюсток. Квітки поширеного сорту ‘Plena’ в умовах південного сходу України складаються в се- редньому з 31–35 пелюсток, зрідка їхня кіль- кість може досягати 48. Сорт ‘Kyivska’ посту- пається йому за розмірами квіток і ступенем махровості. Його квітки мають у се редньому 13–17 пелюсток, максимум — 21. На відміну від сорту ‘Plena’, який не дає плодів, сорт ‘Kyivska’ формує схоже насіння (рис. 5) і є родоначальником інших сортів се лек ції В.М. Баточенка. Його нащадки — ‘Lena’, ‘Ta n ju- sha’, ‘No. 154’ — не поступаю ться або пере- вершують за махровістю сорт ‘Ple na’. Сорти ‘Olesja’, ‘Ruslana’, які є міжродо- вими гібридами, мають прості, немахрові квітки, хоча окремі квітки можуть мати до 7–10 пелюсток. Інші сорти міжродового походження мають махрові квітки із 14–25 (максимально 43) пелюстками. Серед сортів луїзеанії, окрім ‘Kyivska’, рясно плодоносить ‘Rozovaja No. 2’. Серед сортів міжродового походження відносно добре плодоносять ‘Vesnjanka’ та ‘No. 34’. Поодинокі плоди формують ‘Olesja’ і ‘Snigy Uimury’. Насіннєве потомство є варіабель- ним за ознаками декоративності. Рис. 2. Листки: верхній ряд: 1 — ‘Rozovaja No. 2’; 2 — ‘Plena’; 3 — ‘Kyivska’; 4 — ‘Svitanok’; 5 — ‘Lena’; 6 –‘Ka teryna’; 7 — ‘Tanjusha’; 8 — ‘No. 154’; нижній ряд: 9 — ‘No.81’; 10 — ‘Vesnjanka’; 11 — ‘Olesja’; 12 — ‘Rus lana’; 13 — ‘Snigy Uimury’; 14 — ‘Pamjati Mа chmeta’; 15 — ‘No. 34’ Рис. 3. Квітка сорту ‘Snigy Uimury’ Рис. 4. Квітка сорту ‘Lena’ з кількома плодолистиками Рис. 5. Плоди сорту ‘Kyivska’ 27ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 Декоративні сорти Louiseania triloba (Lindl.) Pachom. та її гібриди в умовах південного сходу України Плоди луїзеанії сягають 1,5 см у діа- метрі і мають сухий м'якуш. У сливово- луїзеанієвих гібридів плоди до 2,0–2,5 см у діаметрі, із сухуватим, напівсоковитим або соковитим м'якушем, за смаком гірку- ваті. Досліджувані сорти є достатньо зимо- й посухостійкими в умовах південного сходу України. Після дуже суворої зими 2005– 2006 рр., коли температура повітря зни- жувалася до –36 °С, обмерзання пагонів не виявлено, всі дерева рясно цвіли. Шкідни- ки не завдають суттєвої шкоди рослинам. Найчастіше рослини хворіють на монілі- альний опік. Нова раса збудника моніліозу — Monilia cinerea Bon. — останніми роками уражує багато видів абрикоси, вишні, мікровишні, сливи, луїзеанії тощо. Розвиток хвороби найчастіше спостерігається у разі вологої погоди під час цвітіння, коли збудник крізь квітки проникає у внутрішні тканини рос- лини, призводячи до їхнього всихання [11]. Поширюючись луб'яними тканинами кори, гриб спричиняє відмирання гілок. При сильному ураженні рослина гине. Аналіз даних за три роки свідчить про збільшення ступеня ураження сортів луї- зеанії моніліальним опіком, що пов’язано з погодними умовами та з нагромадженням інфекційного фону. Дощова погода при- зводила до підвищення середньодобової відносної вологості повітря, яка перевищу- вала середню впродовж декількох днів, що сприяло поширенню конідій збудника хво- роби і зараженню рослин. Найсильніше від моніліозу страждали сорти ‘Svitanok’, ‘Kyivska’, ‘No. 81’, ‘Ta- nju sha’, ‘Kateryna’ та інші, які є чутли- вими й дуже чутливими до хвороби (2– 3 бали), найменше — сорти прунозеанії ‘Rus lana’, ‘Vesnjanka’, ‘Olesja’. Останні упродовж усіх років спостережень ха- рактеризувалися виключно високою стій- кістю (9 балів), не маючи ознак ураження, або дуже високою стійкістю (8 балів), з незначним ураженням органів. Спостері- гали зміну стійкості рослин залежно від умов зростання. Так, сорти луїзеанії, ще- плені в крону інших кісточкових дерев, зростаючи в умовах загущення, сильніше страждали від моніліозу, іноді навіть ги- нули (бал 1). Зазвичай хімічні заходи боротьби з грибними хворобами полягають у ранньо- весняному обприскуванні 1% ДНОК та 1% бордоською рідиною або її замінниками до і після цвітіння. Доцільно застосовувати під час цвітіння препарати системної дії, на- приклад, 0,2% фундазол чи його аналоги, які мають не тільки захисну, а й лікуваль- ну властивість. Гілки, уражені моніліозом, вирізують й спалюють. Таким чином, досліджувані сорти луїзе- анії трилопатевої та прунозеанії мають ви- соку декоративність і можуть використо- вуватися у зеленому будівництві. Найкра- щими для вирощування є сорти ‘Kateryna’, ‘Svitanok’, ‘Olesja’ ‘Pamjati Mаchmeta’, ‘Plena’, ‘Rozovaja No. 2’, ‘Ruslana’, ‘Snigy Uimury’, ‘Vesnjanka’, ‘No. 154’. Сорт ‘Olesja’ є виключно стійким, а сорти ‘Vesnjanka’ та ‘Ruslana’ — дуже стійкими до ураження монілією. 1. Баточенко В. Теперь ее зовут луизиания // Цветоводство. — 1996. — № 2. — С. 10–12. 2. Еремин Г.В., Юшев А.А., Новикова Л.Н. Род Louiseania Carr. и его селекционное значение // Бюл. ВНИИ растениеводства. — 1985. — Вып. 147. — С. 31—35. 3. Зайцев Г.Н. Фенология древесных расте- ний. — М.: Наука, 1981. — 120 с. 4. Замыслова Р.В., Лозина-Лозинская А.С. Мин - даль — Amygdalus L. // Деревья и кустарники СССР. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1954. — Т. 3. — С. 714—731. 5. Ломакин Э.Н., Юшев А.А. О роде Louiseania Carr. // Бюл. ВНИИ растениеводства. — 1978. — Вып. 81. — С. 17—23. 6. Меженский В.Н. Коллекция не тра ди ци он- ных плодовых культур в Артемовском научно- ис следовательском центре Института садовод- ства УААН // Пром. ботаника: Сб. науч. тр. / До- нецкий ботан. сад. — 2005. — Вып. 5. — С. 109— 113. 28 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 В.М. Меженський 7. Меженський В.М. Уніфікування шкал оці- нок, що застосовуються при інтродукції деревних рослин // Інтродукція рослин. — 2007. — № 4. — С. 26—37. 8. Пахомова М.Г. О восстановлении рода Lou i- se ania Carr. // Ботан. мат. Гербария Ин-та ботани- ки АН УзССP. — 1959. — Т. 15. — С. 30—32. 9. Программа и методика сортоизучения плодо- вых, ягодных и орехоплодных культур / ВНИИС. — Мичуринск, 1973. — 492 с. 10. Сычов А. Очаровательная луизеания // В ми- ре растений. — 2007. — № 3. — С. 12—17. 11. Шестопал З.А., Файфер Д.Г., Шестопал Г.С. Довідник з інтегрованого захисту плодово-ягідних культур від шкідників і хвороб. — Львів: Бібльос, 1999. — 235 с. 12. Bean W.J. Trees and shrubs hardy in the Bri- tish Isles. — L.: John Murray, 1976. — Vol. 3. — 973 p. 13. Krüssmann G. Handbuch der Laubgehölze. — Berlin; Нamburg: Paul Parey, 1978. — Bd. 3. — 496 S. 14. Lingdi Lu, Bartholomew B. Amygdalus Lin- naeus // Flora of China. — 2003. — Vol. 9. — P. 391— 395. 15. Rehder A. Manual of cultivated trees and shrubs hardy in North America. — N.Y.: Macmillan, 1949. — 930 p. 16. Rosenmandel. — [Cited 2008, 24 May]. — Avail ab le from: <http://sv.wikipedia.org/wiki/Rosenmandel>. Рекомендував до друку П.А. Мороз В.Н. Меженский Артемовская опытная станция питомниководства Института садоводства УААН, Украина, Донецкая обл., п. Опытное ДЕКОРАТИВНЫЕ СОРТА LOUISEANIA TRILOBA (LINDL.) PACHOM. И ЕЕ ГИБРИДЫ В УСЛОВИЯХ ЮГО-ВОСТОКА УКРАИНЫ Приведены результаты интродукционного изуче- ния 9 сортов луизеании трехлопастной и 6 сортов прунозеании в условиях юго-востока Украины. Для гибридов Louiseania triloba (Lindl.) Pachom. × Prunus cerasifera Ehrh. предложена новая комбинация — ×Prunoseania arnoldiana (Rehder) Mezh. comb. nov. V.M. Mezhenskyj Artemivsk Nursery Experimental Station of the Institute of Horticulture of UAAS, Ukraine, Donetsk Region, Opytne INVESTIGATION OF ORNAMENTAL CULTI- VARS BOTH LOUISEANIA TRILOBA (LINDL.) PACHOM. AND ITS HYBRIDS UNDER THE CON- DITIONS OF THE SOUTH-EAST OF UKRAINE Results of introduction investigations both 9 cultivars of Louiseania triloba (Lindl.) Pachom. and 6 cultivars of Louiseania Carr. × Prunus L. hybrids under the condi- tions of the South-East of Ukraine have been present- ed. The new combination ×Prunoseania arnoldi ana (Rehder) Mezh. comb. nov. for the hybrids of Loui- seania triloba × Prunus cerasifera Ehrh. is proposed.

Декоративні сорти Louiseania Triloba (Lindl.) Pachom. та її гібриди в умовах південного сходу України

Репозитарії

Схожі ресурси